Юридична вiдповiдальнiсть за порушення авторських та сумiжних прав
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
В° придiлялась виявленню прогалин у дiючому нацiональному законодавствi щодо регулювання вiдповiдальностi за порушення у сферi авторського права та сумiжних прав, та визначенню заходiв щодо iх усунення; наголошувалось на необхiдностi приведення у вiдповiднiсть один одному законодавчих актiв та усунення протирiч в правових нормах, що регулюють вiдносини у сферi авторського права та сумiжних прав.
РОздРЖл 1. Загальна характеристика юридичноi вiдповiдальностi за ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКИХ ТА СУМРЖЖНИХ ПРАВ
1.1 Поняття, ознаки i принципи правовоi вiдповiдальностi за порушення авторських та сумiжних прав
За останнi роки ситуацiя з визначенням загальних ознак юридичноi вiдповiдальностi ускладнилася тим, що вченi-юристи обТСрунтовують наявнiсть так званоi позитивноi (перспективноi) та негативноi (ретроспективноi) вiдповiдальностi.
Так, Б.Т. Базильов визначаСФ позитивну юридичну вiдповiдальнiсть як звязок, у межах якого держава, дiючи вiд iменi суспiльства, формулюСФ абстрактний обовязок усiх субСФктiв виконувати конкретнi юридичнi обовязки, а саме виступаСФ субСФктом, що маСФ право вимагати виконання цього обовязку [23, с. 43]. Е.А. Носков формулюСФ це поняття як добровiльну форму реалiзацii юридичноi вiдповiдальностi, яка СФ юридичним обовязком субСФкта дiяти вiдповiдно до вимог правових норм [47, с.35]. Отже, прихильники позитивноi юридичноi вiдповiдальностi повязують ii зi свiдомим, добровiльним виконанням правових норм, вiдповiдальним пiдходом до виконання своiх обовязкiв, iз глибоким усвiдомленням будувати свою дiяльнiсть, виходячи з положень правових приписiв, з дотриманням своiх юридичних обовязкiв пiд час реалiзацii субСФктивних прав.
Проте видiлення позитивноi юридичноi вiдповiдальностi пiддалося серйознiй критицi з боку науковцiв i практичних працiвникiв. Так, росiйський учений С.С. АлексСФСФв, не заперечуючи такого явища, як позитивна вiдповiдальнiсть, стверджуСФ, що вiдповiдальнiсть у широкому, позитивному змiстi маСФ, перш за все, активний аспект неухильне суворе, вкрай iнiцiативне здiйснення соцiальних обовязкiв, зокрема обовязкiв, що отримали юридичний вираз, i тому навiть у своСФму юридичному виразi вiдносяться до якiсно iншоi, нiж сфера правового примусу, дiлянки правовоi дiйсностi [22, с. 46]. Учений Н.С. Малеiн, на нашу думку, справедливо пiддавав критицi позитивну юридичну вiдповiдальнiсть. Вiн зазначав, що Объявление ответственностью обязанности совершать предусмотренные законом действия (долг) ведёт с одной стороны к удвоению терминологии: одно и то же явление одновременно именуется обязанностью и ответственностью, с другой вносит неясность в терминологию: ответственностью называется сама обязанность, и последствия её неисполнения, при этом допускается смешивание двух качественно различных явлений. Вкладываемое в указанные аспекты содержание столь противоположно, что исключает не только сущностную, но и терминологическую общность.
На нашу думку, доцiльно повнiстю пiдтримати позицiю багатьох науковцiв про те, що юридичну вiдповiдальнiсть можна розглядати тiльки у ретроспективному аспектi, оскiльки вона завжди СФ реакцiСФю на певний вчинок. Вiдповiдно до загальновживаного тлумачення, вiдповiдальнiсть це необхiднiсть, обовязок вiдповiдати за щось, усвiдомлювати значення своiх дiй, вчинкiв, необхiднiсть поруки за когось.
Так, С.С. АлексеСФв вважаСФ, що юридична вiдповiдальнiсть полягаСФ в обовязку особи переносити заходи державного примусового впливу за скоСФне правопорушення.
Цiкавою СФ думка С.Н. Братуся, який зазначаСФ, що юридична вiдповiдальнiсть СФ реалiзацiСФю правовоi норми, причому пiдставою СФ зобовязання. Тобто юридична вiдповiдальнiсть це звичайне зобовязання, але таке, що виконуСФться в примусовому порядку.
ЗаслуговуСФ уваги i думка Д.М. Лукянця, вiдповiдно до якоi юридична вiдповiдальнiсть це регламентована правовими нормами реакцiя з боку уповноважених субСФктiв на дiяння фiзичних або юридичних осiб (колективних субСФктiв), що проявляються в недотриманнi встановлених законом заборон, невиконаннi встановлених законом обовязкiв, порушеннi цивiльно-правових зобовязань, нанесеннi шкоди або завдання збиткiв i виражена в застосуваннi до осiб, якi вчинили такi дiяння, засобiв впливу, що тягнуть за собою позбавлення особистого, майнового або органiзацiйного характеру.
Юридична вiдповiдальнiсть за порушення авторських та сумiжних прав це передбаченi законом вид i мiра примусового зазнання особою втрат благ особистого, органiзацiйного i майнового характеру за вчинене правопорушення в галузi авторського права та сумiжних прав.
Ознаки юридичноi вiдповiдальностi за порушення авторського права та сумiжних прав такi:
1. СпираСФться на державний примус у формi каральних, штрафних i правовiдновлюючих (компенсацiйних) способiв.
Державний примуiе державно-владний вплив вiдповiдних державних органiв i службових осiб на поведiнку людей. Кримiнальне i адмiнiстративне законодавства передбачають державний примус, який завжди реалiзуСФться через дiяльнiсть спецiальних державних органiв, а цивiльне законодавство можливiсть добровiльного виконання обовязкiв (вiдшкодування заподiяноi шкоди).
Держава покликана вживати певних заходiв примусу до субСФктiв (фiзичних або юридичних осiб), якi вчинили правопорушення у сферi авторського права та сумiжних прав. Цi примусовi заходи мають правовий характер i СФ мiрами легального державного примусу: вони здiйснюються ?/p>