Францiя
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В°на до розмiрiв прибутку пiдприСФмства, а погашення здiйснюСФться винятково з iнiцiативи позичальника.
Схожим iнструментом СФ iнвестицiйнi сертифiкати, що виступають близьким аналогом привiлейованих акцiй. Вони дозволяють претендувати на частину майна пiдприСФмства, але не дають права голосу. РЖнодi при виплатi дивiдендiв iнвестицiйнi сертифiкати мають прiоритет стосовно акцiй.
Починаючи iз середини 70-х рокiв, у вiдносинах мiж державою i держпiдприСФмствами наступив перелом - на змiну логiки пiдпорядкування й опiки стала приходити логiка узгодження iнтересiв i спiвробiтництва мiж вiдповiдальними партнерами.
Основним способом взаСФмодii держави з держпiдприСФмствами став висновок контрактiв. На першому етапi пiдприСФмство у взаСФмодii з державою i представниками персоналу розробляСФ власний план розвитку. Потiм держава i держпiдприСФмство беруть контракт, термiн дii якого збiгаСФться з термiном дii плану пiдприСФмства.
У першiй частинi контракту визначаються середньостроковi цiлi розвитку пiдприСФмства, що вiдбивають прiоритети обох сторiн . В другiй частинi уточнюються задачi, що вiдповiдають загальнонацiональним iнтересам, у виконаннi яких Держава розраховуСФ на пiдприСФмство: зобов'язання в областi зайнятостi, НИОКР, експорту й економii енергii. У третiй частинi уточнюСФться характер фiнансових вiдносин мiж державою i пiдприСФмством, а також результати дiяльностi пiдприСФмства - рентабельнiсть, виплата дивiдендiв.
З 1989 р. було прийняте рiшення пiдписувати з держпiдприСФмствами конкурентного сектора цiльовi контракти, що не передбачають нi твердих зобов'язань держави по фiнансуванню, нi зобов'язань по виплатi дивiдендiв з боку пiдприСФмств.
Перетворення державних пiдприСФмств i приватизацiя
РЖснуСФ три основних шляхи змiни статусу державного пiдприСФмства:
- Держава може додати статус юридичноi особи будь-якiй службi, що займаСФться виробничою i комерцiйною дiяльнiстю, i створити державнi установi.
- Перетворення державноi установи в акцiонерне товариство. Така операцiя, що не означаСФ вихiд пiдприСФмства з державного сектора, може бути здiйснена на основi декрету. З юридичноi точки зору операцiя складаСФться з двох частин: Розпуск установи з передачею його активiв, прав i зобов'язань в руки держави; наступна передача цих активiв (державноi) акцiонерноi компанii, що вже iснувала, або спецiально створюСФться в обмiн на акцii, що знову випускаються. Така передача активiв може здiйснюватися тiльки на загальних, застосовуваних до всiх компанiй, пiдставах, тобто пiсля оцiнки, виробленоi незалежним експертом, що несе юридичну вiдповiдальнiсть за ii вiдповiднiсть.
-Приватизацiя. Вiдповiдно до Конституцii краiни питання передачi власностi приватному секторовi знаходяться в компетенцii законодавчоi влади, що реалiзуСФ цi права безпосередньо, або за посередництвом Уряду або Мiнiстерства економiки i фiнансiв.
Комiсiя з приватизацii, сiм членiв якоi призначаються урядовим декретом, оцiнюСФ вартiсть приватизованих пiдприСФмств. Ця оцiнка ТСрунтуСФться на бiржовiй капiталiзацii, вартостi активiв, реалiзованих прибутках, станi наявних фiлiй i перспективах розвитку.
Цiна, по якiй пропонуються акцii приватизованого пiдприСФмства, встановлюСФться постановою Мiнiстра
економiки i фiнансiв на основi рекомендацii Комiсii i не може бути нижче ii оцiнки.
Операцii по приватизацii можуть здiйснюватися або через Фондову бiржу шляхом публiчноi пропозицii про продаж акцiй за цiною, обумовленоi попитом та пропозицiСФю, або, минаючи фiнансовий ринок, по пiдпискi i за цiною, що фiксуСФться державою. Остання процедура використовувалася, зокрема, для придбання частини капiталу "стабiльними" великими акцiонерами. Вони утворювали "твердi ядра" у капiталi пiдприСФмств i iм заборонялося перепродувати акцii протягом двох-трьох рокiв пiсля приватизацii.
Вартiсть акцiй, що продавалася закордонним юридичним i фiзичним особам, не повинна була перевищувати 20% капiталу приватизованих пiдприСФмств (крiм резидентiв краiн РДвропейського спiвтовариства, на яких дане обмеження не поширюСФться). Постановою Мiнiстерства економiки i фiнансiв цей порiг мiг бути знижений до 5%, якщо його дiяльнiсть зв'язана з "забезпеченням суспiльного порядку, виробництвом i продажем озброСФнь i бойовоi технiки, охороною здоров'я". У процесi приватизацii звичайнi акцii можуть бути за умовами приватизацii перетворенi в "особливi", що дають право блокувати пiсля приватизацii будь-яка нова участь у капiталi, що перевищуСФ 10% вiд його величини.
Вiдповiдно до Закону тАЬПро приватизацiютАЭ 1993 р. зафiксована можливiсть оплати акцiй на виплати (максимально протягом трьох рокiв), введення дворiчноi заборони на перепродаж акцiй, що розподiляються мiж працiвниками пiдприСФмства, призначення урядом двох членiв адмiнiстративноi ради приватизованого пiдприСФмства.
2.7 Державне регулювання соцiальноi сфери
РЖсторiя медицини у Францii маСФ давнi традицii.
Однак тiльки iз середини XРЖ столiття держава стала централiзовано вирiшувати соцiальнi проблеми, серед яких важливе мiiе займало санiтарне i медичне обслуговування населення.
На початку XX столiття з'явилися першi мiнiстерства, що були покликанi вирiшувати соцiальнi проблеми на державному рiвнi. У першу чергу вони займалися забезпеченням питань, пов'язаних з охороною здоров'я, гiгiСФною, демографiСФю, мiграцiСФю i соцiальним страхуванням.
Протягом всього перiоду iсн?/p>