Францiя

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

менш 15% вартостi контракту повинне бути оплачено наявними, а iнодi ця частка пiдвищуСФться до 20-25%.

З 1986 року у Францii дiСФ новий вид експортного кредиту - "моноблок", що представляСФ собою одну фiнансову угода замiсть двох колишнiх (пiльговоi позики Казначейства i комерцiйного банку) з пiльговими умовами кредитування, у порiвняннi з ринковими. Поряд з цим пiдприСФмствам-експортерам дана можливiсть одержання кредиту в розмiрi 100% його мiсячного пасиву по поточних операцiях.

Державне страхування зовнiшньоекономiчних операцiй

Державне страхування зовнiшньоекономiчних операцiй здiйснюСФться КОФАСЕ. В даний час Страхування служить не тiльки захистом експортерiв вiд можливих ризикiв, але стало важливою умовою одержання банкiвського кредиту. Нинi у Францii здiйснюСФться страхування ризикiв, пов'язаних з попереднiм вивченням ринку, змiною курсiв iноземних валют, органiзацiСФю за кордоном ярмаркiв, виставок, складiв, закордонних iнвестицiй; страхуСФться непередбачене пiдвищення цiн у перiод виготовлення експортноi продукцii.

На практицi КОФАСЕ, як приватна компанiя, страхуСФ за свiй рахунок вiд комерцiйних ризикiв короткостроковi експортнi кредити; як державна компанiя (за рахунок уряду) гарантуСФ комерцiйнi ризики по всiх експортних кредитах i комерцiйнi ризики по середньо- i довгострокових кредитах. Страхуються наступнi угоди: продаж товарiв; надання послуг (пiдготовка дослiджень, технiчна допомога, оренда устаткування, створення запасiв за кордоном, участь у торговельних ярмарках, вивчення iноземних ринкiв, реклама); здiйснення будiвельних робiт за рубежем; iнвестицii за кордоном; експортнi кредити постачальникам, коротко-, середньо- i довгостроковi кредити покупцевi, а також фiнансовi урядовi кредити.

До ряду ризикiв передбачених КОФАСЕ, вiдносяться :

1) комерцiйнi - неплатоспроможнiсть покупця, затримка платежiв;

2) полiтичнi - виникаючi в результатi вiйни, революцii, повстань у краiнi боржника; мораторiю, оголошеного владою цiСФi краiни, або рiшення французького уряду, що забороняСФ виробництво або експорт визначених товарiв;

3) зв'язанi зi стихiйними лихами - ураганами, повенями, землетрусами, виверженнями вулканiв у краiнi боржника;

4) валютнi - унаслiдок введення валютних обмежень або падiння курсу валюти, у якiй укладена угода;

5) зв'язанi з трансфертами, (тобто перекладом грошових засобiв боржником) - через труднощi економiчного i юридичного характера, що перешкоджають перекладовi, або затримують його;

6) економiчнi - ризики росту цiн (покриваються в тiм ступенi, у якiй збiльшення цiн у Францii перевищуСФ рiст свiтових цiн) i ризики, що виникають у зв'язку з вивченням iноземних ринкiв (некомпенсируемые витрати внаслiдок такого вивчення, реклами й участi в торговельних ярмарках). Ступiнь покриття страхуемых ризикiв рiзна i залежить вiд iхнього характеру. Так при комерцiйних ризиках (неплатоспроможнiсть, затримки платежiв) втрати вiдшкодовуються в розмiрi вiд 80 до 85%, полiтичними i зв'язанi зi стихiйними лихами вiд 80 до 90%, валютнi - 100%, економiчнi:

пiдвищення цiн - 100%, вивчення iноземних ринкiв - 50-60%. Страховi операцii, здiйснюванi вiд iменi уряду, повиннi бути в кожнiм конкретному випадку схваленi комiсiСФю гарантiй i зовнiшньоторговельних кредитiв, а у випадку середньо- i довгострокових угод по експортному кредитуванню - мiнiстерством економiки, фiнансiв i бюджету на основi рекомендацiй Комiтету директорiв.

В залежностi вiд характера й обсягу угоди визначаються i страховi платежi, внесенi на користь КОФАСЕ й у

середньому складовi для приватних осiб i компанiй по полiтичних ризиках 0,25% рiчних, а при сполученнi iх з комерцiйними ризиками - 0,85%. Для державних установ i при гарантii урядiв краiн-iмпортерiв ставка платежiв по обох видах ризикiв дорiвнюСФ 0,5%, страховi внески при валютних ризиках пiд час падiння курсу валюти нижче 2,25% складають 0,36% рiчних з гарантируемой суми угоди, якщо вона укладена у валютах краiн РДС, i 0,648% - в iнших грошових одиницях.

2.10. Регулювання трудових вiдносин

Законом вiд 13 листопаду 1982 р. пiдприСФмцi зобов'язанi щорiчно вести переговори про перегляд договорiв про

заробiтну плату. Це стосуСФться будь-яких пiдприСФмства, установи або фiрми, що пiдпадають пiд дiю приватного права, якщо на них працюСФ як мiнiмум один член профспiлки. Вiдповiдно до циркуляра Мiнiстерства працi предметом колективних договорiв СФ угода "про заробiтну плату брутто по кожнiй професiйнiй категорii з включенням в неi премiй, надбавок i натуральних виплат, якщо такi мають мiiе).

Вiдповiдно до Постанови 1989 р. мiнiмум раз у п'ять рокiв обов'язково продяться переговори про перегляд класифiкацiйних сiток. З 1984 вiдмовилися вiд автоматичноi i загальноi iндексацii заробiтноi плати слiдом за ростом цiн. РЖндексацiя договiрних заробiтних плат щодо будь-якого iндексу цiн або величини мiнiмально гарантованоi заробiтноi плати законодавчо заборонена. Дане положення носить антиiнфляцiйний характер i служить iнструментом полiтики дезиндексацii заробiтноi плати. У французькому трудовому законодавствi встановлена iСФрархiя джерел права в наступнiй послiдовностi:

- закони

- постанови (акти виконавчих органiв влади )

- розширенi колективнi, мiжгалузевi i галузевi договори

- мiiевi колективнi договори

- договору на рiвнi пiдприСФмства

- договору на рiвнi установи або цеху

- iндивiдуальнi трудовi контракти

Заборонено фiксувати рiвень i умови ви