Францiя
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
iзницю мiж високою, як правило, цiною спiвтовариства на конкретний вид сiльгосппродукцii i ii свiтовою цiною. РДдинi цiни встановлюються КомiсiСФю РДС i щорiчно переглядаються. Рiзниця мiж СФдиними i свiтовими цiнами може коливатися в залежностi вiд товару вiд пiвтора до п'яти разiв.
Антидемпiнгове законодавство "Заходи для захисту вiд демпiнгу" передбачають введення обкладання iмпортованих товарiв iз третiх краiн антидемпiнговими зборами при наявностi доказу, що iхнiй ввiз у державу Спiвтовариства здiйснювався шляхом демпiнгу i наносить або може завдати шкоди нацiональному виробництву краiн-членiв угруповання.
Дiючi у Францii антидемпiнговi правила прийнятi для всiх краiн РДС i набрали сили з 1 серпня 1984 року, поширюючись на всi види ввезених товарiв: промисловi i сiльськогосподарськi. Антидемпiнговi мiри дiють через механiзм цiн, а для доказу, що експорт товарiв у краiни РДС ведеться за заниженими цiнами, передбачений набiр iнструментiв. Розпливчастi формулювання передбачуваного збитку вiд демпiнгу, можливiсть широкого тлумачення критерiiв, що встановлюють його факт, надають органам РДС велику волю для використання цих правил з метою селективного обмеження або заборони iмпорту товарiв iз третiх краiн.
Державне фiнансування експорту
Державне фiнансування експорту у Францii здiйснюСФться у вiдповiдностi зi спецiальними правилами, установленими владою, при участi i контролi державних i напiвдержавних кредитно-фiнансових органiзацiй: Банку Францii, Французького банку для зовнiшньоi торгiвлi i банку "Креди насьональ". Порядок кредитування експорту визначаСФться законом про кредитну реформу вiд 1 липня 1971 року.
Кредитна реформа повинна була вирiшити двi задачi: провести перерозподiл джерел фiнансування експортних кредитiв i створити додатковi пiльги для експортерiв. Головним доповненням джерел фiнансування експорту з'явилося пiдвищення ролi комерцiйних банкiв при зниженнi ролi Банку Францii. Пiсля реформи iхня частка в цьому видi дiяльностi пiднялася до 30%, питома вага Казначейства зберiглася на колишньому рiвнi - 20%, а частка Банку Францii i спецiалiзованих державних банкiв упала з 70% до 50%.
Вiдповiдно до цього закону було передбачене збiльшення нормативних розмiрiв кредитування виробництва
експортованих товарiв з 80% до 90% вартостi контракту й участi банкiв у фiнансуваннi ними експортних кредитiв з 90% до 100%.
В даний час кредитування експорту здiйснюСФться головним чином приватними банками за рахунок власних
ресурсiв. Державний вплив полягаСФ у рефiнансуваннi на пiльгових умовах таких кредитiв як з метою зниження, так i стабiлiзацii ставок на весь перiод кредитування i у меншому ступенi - у безпосереднiм наданнi позик. Цi операцii проводять Банк Францii i Французький банк для зовнiшньоi торгiвлi - СФдиний спецiалiзований зовнiшньоторговельний банк у Захiднiй РДвропi. Останнiй фiнансуСФ експорт французьких фiрм шляхом облiку iхнiх векселiв, акцептiв i гарантiй; надаСФ коротко-, середньо- i довгостроковi експортнi кредити, а також позички пiдприСФмцям на виробництво експортноi продукцii.
Дiюча система дозволяСФ французькому експортеровi користуватися кредитами як для фiнансування експортного виробництва , так i самоi експортноi торгiвлi. При продажi напiвфабрикатiв i споживчих товарiв надаються короткостроковi кредити, а середньо- i довгостроковi кредити постачальниковi надаються при продажi устаткування.
Урядова полiтика в областi кредитування експорту розробляСФться Керуванням зовнiшньоекономiчних зв'язкiв Мiнiстерства економiки, фiнансiв i бюджету, що здiйснюСФ загальне керiвництво Французькою компанiСФю по страхуванню зовнiшньоi торгiвлi (КОФАСЕ), без полiса якоi не може бути забезпечений пiльговий характер експортноi позики.
Видачею дозволiв на кредит i контролем за виконанням цих рiшень займаються двi урядовi комiсii - Комiтет директорiв i Комiсiя гарантiй i зовнiшньоторговельних кредитiв. Комiтет директорiв вирiшуСФ питання про видачу довгострокових кредитiв i iхнiх умов. Комiсiя гарантiй i зовнiшньоторговельних кредитiв розглядаСФ за участю Казначейства, зацiкавлених мiнiстерств, банкiв ("Банку Францii", "Креди насьональ") умови фiнансування i реалiзацii експортних постачань у кредит i встановлюСФ, яку частину кредиту застрахуСФ КОФАСЕ. Комiсiя одноосiбно приймаСФ рiшення по середньострокових кредитах, а по довгостроковим - додержуСФться вказiвок Комiтету директорiв.
У Францii iснують вiдмiннi вiд загальноприйнятоi захiдноi практики критерii градацii кредитiв по термiнах. Позички вiд двох до чотирьох рокiв вважаються середньостроковими, а понад чотири - довгостроковими. Фiнансуванням середньострокових кредитiв займаСФться "Французький банк для зовнiшньоi торгiвлi" (ФБЗТ), що потiм рефiнансуСФ iх по пiльговiй ставцi в Банку Францii. Однак фiнансування i рефiнансування стосуСФться основноi, але не всiСФi суми позики, пiльговий характер iншоi частини експортного кредиту забезпечуСФться за рахунок ресурсiв його комерцiйного банку, що видав.
По довгострокових кредитах фiнансування i рефiнансування частини, що пiдлягаСФ погашенню протягом перших семи рокiв, вiдбуваСФться аналогiчним образом, iнша частина фiнансуСФться цiлком ФБЗТ за рахунок засобiв Казначейства або ресурсiв, мобiлiзованих на приватному ринку капiталiв. Даний порядок поширюСФться на позики, наданi, головним чином, у нацiональнiй валютi, а iнодi й в iноземнiй. Крiм того, звичайно не