Францiя
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ФРАНЦРЖЯ
1.1. Територiя, чисельнiсть населення, столиця. Державний устрiй, грошова одиниця.
Офiцiйна назва краiни - Французька Республiка.
Нацiональний прапор - триколiрний, з вертикальним розташуванням трьох смуг - синьоi , бiлоi i червоноi .
Нацiональний гiмн - "МарсельСФза".
Девiз - "Воля, Рiвнiсть, Братерство".
Нацiональне свято - День взяття Бастилii - 14 липня.
Столиця - мiсто Париж.
Територiя - 550 000 кв. кiлометрiв. Населення 58,300000 чоловiк, у тому числi близько 3,500000 - iноземцi (в основному робiтники i члени iхнiх родин).
Континентальна Францiя нараховуСФ 96 департаментiв, включаючи Париж як окремий департамент. У ii склад також входять 4 заморських департаменти (Гваделупа, Гвiана, Мартиника i Реюньон), 5 заморських територiй (Нова Каледония, Французька Полiнезiя, Французькi австралiйськi й антарктичнi землi, острови Майотта, Уоллис i Футуна) i спецiальна територiальна одиниця - острова Сен-Пьер i Микелон.
У краiнi з 1958 р. iснуСФ режим П'ятоi Республiки, вiдмiтною рисою якоi СФ широкi повноваження президента i сильна виконавча влада.
Президент, що обираСФться на 7 рокiв шляхом загального i прямого голосування на основi мажоритарноi системи в 2 тури, СФ главою держави. Вiн стежить за дотриманням конституцii i забезпечуСФ нормальне функцiонування державних органiв. Вiн призначаСФ прем'СФр-мiнiстра i членiв уряду, головуСФ в Радi мiнiстрiв, керуСФ збройними силами, призначаСФ на вищi державнi цивiльнi i вiйськовi посади. Вiн надiлений також правом розпуску Нацiональних зборiв.
Уряд, вiдповiдно до конституцii, "визначаСФ i здiйснюСФ полiтику краiни". Вiн вiдповiдальний перед парламентом, йому може бути винесений квотум недовiри з боку Нацiональних зборiв.
Парламент складаСФться з двох палат - Нацiональних зборiв i Сенату. Законодавча дiяльнiсть парламенту зводиться до таких питань, як бюджет i податки, основи цивiльного i карного судочинства, трудове i виборче право, загальнi принципи оборони, утворення, мiiеве самоврядування, дозвiл ратифiкацii мiжнародних договорiв i угод.
Нацiональнi збори(Assamblee Nationale) - нижня палата парламенту (577 депутатiв, з них 555 вiд метрополii, 22 - вiд заморських департаментiв i територiй) - обираСФться на 5 рокiв шляхом прямого загального i таСФмного голосування по мажоритарнiй системi в два тури. У голосуваннi беруть участь громадяни, що досягли 18 рокiв. Останнi вибори в Нацiональнi збори проходили 25 травня i 1 червня 1997 року. Голова Нацiональних зборiв - Раймон ФОРНИ (ФСП) (Raymond Forni). Обраний 29 березня 2000 року.
Сенат (Senat) обираСФться на основi непрямого голосування (колегiя виборцiв складаСФться з депутатiв Нацiональних зборiв, генеральних i мунiципальних радникiв). Вiдповiдно до Конституцii голова Сенату, у випадку вакансii посади президента, виконуСФ його обов'язку до нових виборiв. Сенат обговорюСФ законопроекти, спрямованi йому Нацiональними зборами або безпосередньо внесенi урядом. Склад Сенату (321 чiл.) обновляСФться на третину кожнi три роки. Склад Сенату обновлений на одну третину 23 вересня 2001 р. Термiн повноважень кожного сенатора складаСФ 9 рокiв.
Кристиан ПОНСЛЕ (ОПР)(Christiane Poncelet)- голова Сенату. Обраний 1 жовтня 2001 року. Конституцiйна рада стежить за дотриманням положень Конституцii у всiх сферах державноi дiяльностi. Вiн контролюСФ дотримання законностi при проведеннi референдумiв, повiдомляСФ iхнi результати, визначаСФ вiдповiднiсть прийнятих законiв положенням конституцii. СкладаСФться з 9 членiв, термiн повноважень яких - 9 рокiв.
Мiiевi органи влади. Францiя (без облiку заморських володiнь) подiляСФться на комуни (понад 36 тис.), департаменти (96) i регiони (22), де прямим загальним голосуванням обираються вiдповiдно мунiципальнi, генеральнi i регiональнi ради, що мають у своСФму розпорядженнi бюджет i виконавча влада на мiiях. Функцiю представника держави в департаментах i регiонах виконують префекти, призначенi президентом краiни.
Найбiльш впливовими партiями СФ Об'СФднання в пiдтримку республiки, Союз за французьку демократiю (блок партiй), Соцiалiстична, Комунiстична i Республiканська партii, Центр соцiальних демократiв, Рух лiвих радикалiв, Республiканська партiя радикалiв i радикал соцiалiстiв, Нацiональний фронт. Самою масовою профспiлковою органiзацiСФю СФ Загальна конфедерацiя працi.
Францiя маСФ у своСФму розпорядженнi найбiльшi в Захiднiй РДвропi збройнi сили.
Францiя СФ постiйним членiв Ради Безпеки ООН, полiтичноi органiзацii НАТО, ЗЕС, входить до складу "клуба" ядерних держав.
В основi зовнiшньополiтичноi концепцii - проведення активноi самостiйноi зовнiшньоi полiтики. Прiоритетний напрямок мiжнародноi дiяльностi Парижа СФвропейський.
1.2. Загальна характеристика економiки.
Особливiстю економiки Францii СФ висока частка держсектора, сформованого в результатi трьох хвиль нацiоналiзацii (1936, 1945, 1982 р.). Навiть пiсля реалiзацii двох масштабних програм приватизацii 1986-1988 i 1993-1997 р., що проводилися правими урядами, його частка у ВВП залишаСФться однiСФi з найбiльш високих у краiнах ЕРДС i РДС. Вiдповiдно однiСФю з найважливiших складових частин системи державного регулювання економiки СФ iнститути керування держсектором.
Разом з тим, очевиднi слабкостi французькоi економiки, що виявилися наприкiнцi 70-х - початку 80-х рокiв i загостренi нафтовою кризою, призвели до перегляду представниками ведучих полiтичних сил своiх позицiй щодо ефективностi дири?/p>