Францiя
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
'СФднання компанiй iз сукупним свiтовим оборотом у 5 млрд. ЕКЮ Комiсii РДвропейського спiвтовариства (КЕС).
Одержавши повiдомлення про майбутню угоду КЕС протягом мiсяця повинна винести одне з трьох рiшень :
а) операцiя не пiдпадаСФ пiд дiю регламенту РДС i повинна регулюватися нацiональними органами;
б) операцiя вiдповiдаСФ принципам СФдиного ринку i може бути зроблена без особливих формальностей;
в) операцiя викликаСФ серйознi сумнiви щодо ii вiдповiдностi принципам вiльноi конкуренцii на РДдиному внутрiшньому ринку РДС i вимагаСФ додаткового вивчення, на яке придiляСФться чотири мiсяцi.
Щорiчно КЕС розглядаСФ близько 1000 справ про порушення конкуренцii i не менш 150 справ про злиття i придбання на ринку РДС.
Особлива увага придiляСФться рiвному доступовi фiрм на ринок державних закупiвель. Так, 3 сiчня 1991 р. була створена мiжмiнiстерська комiсiя з контролю за ринками державних замовлень i суспiльних робiт.
29 сiчня 1993 р. був прийнятий закон Сапена про регулювання ринку суспiльних робiт. Закон розширив арсенал законодавчих заходiв, спрямованих проти порушення правил при проходженнi i висновку контрактiв. Зокрема, у ньому передбачалося створення при мiнiстерствi юстицii Францii Центральноi служби по боротьбi з корупцiСФю, комiсiй, що дiють на рiвнi департаменту.
Закон передбачаСФ обов'язкову участь у розглядi контрактiв на суспiльнi роботи представникiв опозицii i Генеральноi дирекцii з питань конкуренцii i споживання - DGCCRF.
2.2. Державне регулювання НТП та iнновацiй
Стратегiчними напрямками науковоi полiтики Францii, закладеноi генералом ДЕ Голлем пiсля другоi свiтовоi вiйни, були забезпечення нацiональноi незалежностi краiни у вiйськових i енергетичних областях, а також в областi транспорту i космосу. Ця стратегiя була орiСФнтована, насамперед , на великi державнi пiдприСФмства i добре пiдготовлений iнженерний корпус, здатний вирiшувати поставленi задачi. Результатами ii реалiзацii стали надзвуковий пасажирський лiтак "Конкорд", лiтаки сiмейства "Аэробус", високошвидкiсний залiзничний транспорт, могутня аерокосмiчна промисловiсть i атомна енергетика. При цьому на розробку ракети-носiя "Арiан" або лiтака "Аэробус" Францiя витратила в п'ять разiв менше засобiв, чим американцi при створеннi аналогiчноi продукцii, що свiдчить про високий рiвень французьких учених. В даний час державна пiдтримка наукових дослiджень нацiлена на розвиток високих технологiй. Бюджетне фiнансування наукових дослiджень здiйснюСФться через Нацiональний комiтет з науки. У 1999 роцi державнi витрати на науку склали 2,3% ВВП. Одним з органiв, що координують дii мiнiстерств в областi наукових дослiджень i фiнансування науки, СФ Мiжмiнiстерска рада. На нiй розглядаються принциповi питання науково-технiчноi полiтики, включаючи органiзацiйну структуру проведення наукових дослiджень. Слабким мiiем Францii залишаСФться низький рiвень фiнансування наукових дослiджень приватним сектором. Одним iз способiв полiпшення даноi ситуацii французи бачать у припиненнi дотацiй дослiджень на великих фiрмах (до останнього часу 86% державноi допомоги на науковi дослiдження концентрувалися в руках шести промислових груп).
2.3. Регулювання перспектив розвитку економiки
Планування
Доцiльнiсть державного планування у Францii, як правило, обгрунтовуСФться можливiстю здiйснення iм , з тим або iншим ступенем ефективностi, трьох основних функцiй:
- колективного процесу iдентифiкацii проблем, поставлених економiчним i соцiальним розвитком, пошуку i пропозицii конкретних рiшень ;
- розробки системи правил, спрямованих на створення бiльш удосконаленого функцiонування економiки i ринку;
- вироблення цiлiсноi системи середньострокових задач i прiоритетiв державноi полiтики, що може бути записана в довгострокову перспективу.
Система державного планування за перiод свого iснування перетерпiла досить iстотну трансформацiю. На першому етапi, головним чином у 1947-1953рр., планування мало на метi пiслявоСФнне вiдновлення економiки. Вироблялося кiлькiсне планування вiдновлення потужностей шести галузей - виробництва вугiлля, електроенергii, сталi, цементу, а також промислового i сiльськогосподарського машинобудування i транспорту. Також мова йшла про розподiл фондiв, що надходять вiдповiдно до плану Маршалла.
Потiм планування утрачаСФ свiй галузевий характер i стаСФ в бiльшому ступенi макроекономiчним. До початку 70-х рокiв зв'язок мiж планом i бюджетом краiни складаСФться головним чином у розподiлi iнвестицiйних кредитiв держави на розвиток промисловоi iнфраструктури.
Пiсля початку нафтовоi кризи темпи економiчного росту в краiнi стають невизначеними, i держава втрачаСФ можливiсть довгострокового прогнозування iнвестицiйних витрат держави. Починаючи з 1976р., головним у плануваннi стаСФ принцип вибiрковостi. Видiляються прiоритетнi напрямки, по яких держава зобов'язуСФться не проводити бюджетних коректувань, поза залежнiстю вiд економiчноi коньюнктури.
Система вибiркового планування виявилася досить неповороткою - до середини 80-х рокiв вона складалася з 12 прiоритетних програм, що включали у свою чергу 51 пiдпрограму, 191 заходи, розбитих на 492 бiльш дрiбнi заходи. Цi програми характеризувалися своСФю рiзнорiднiстю i пiсля приходу в 1986 р. правого уряду на чолi з Ж. Шираком вiд них вiдмовилися.
В даний час планування будуСФться на принципi дiалогу i погоджень рiзних партнерiв (державноi адмiнiс