Формування недержавного сектору економiки на прикл приватизацii

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

?рень перехiдного перiоду. РЗх хiд характеризуСФ замiну елементiв старого на новi форми власностi (див.табл.3.3.1, с.120). Цьому процесу сприяСФ продаж майна пiдприСФмств в комунальнiй чи державнiй власностi за низькими цiнами.

Таблиця 3.3.1. ПРИВАТИЗАЦРЖЯ В УКРАРЗНРЖ (на кiнець перiоду)*

РокиКiлькiсть

приватизо-ваних пiд-приСФмствКiлькiсть громадян,якi використали ПМС (тис.чол.)Кiлькiсть приватизо-ваних квар-тир (тис.)Площа приват.

квартир

млн.м2Кiлькiсть фермерськ. господарствПлоща угiдь сiльс. фермерс. господ. тис.га

1992

1993

1994

1995 30

3585

1155

19800 5

728

7106

21228 -

902,8

1812,3

2236,3 -

42,7

87,6

108,6 14681

27739

31983

34149 292,3

558,2

699,7

773,0

* Див.: Тенденцii украiнськоi економiки. Мiсячний бюлетень, жовтень 1995 р. К. РДвропейський центр макроекономiчного аналiзу Украiни, с.56.

Далi в своiй статтi пан Чухно аналiзуСФ приватизацiйний процес з кiлькiсного боку. Частка державних пiдприСФмств у державi зменшуСФться i на кiнець РЖРЖРЖ кварталу 1995 р. становить вже менш як половину - 46%.

Програма приватизацii на 1994 р. передбачала приватизацiю 29 тис. пiдприСФмств. РЗi було виконано на 30%. В РЖ пiврiччi 1994 року спостерiгалася тенденцiя до прискорення процесу приватизацii. Кiлькiсть приватизованих пiдприСФмств зросла (порявняно з поквартальним рiвнем 1993) в середньому в 2,7 раза.

У РЖРЖ пiврiччi 1994 року та в РЖ кварталi 1995 року кiлькiсть приватизо- ваних пiдприСФмств зменшилася.

У РЖРЖ кварталi 1995 року процес приватизацii прискорився. Було приватизовано 2155 пiдприСФмств, в РЖРЖРЖ кварталi 1995 року - 4943 пiдприСФмства. "Зменшення частки державного сектора означаСФ зростання недержавного ринкового сектору".[72.11] З цiСФю думкою академiка Чухно можна погодитись. В Украiнi створюСФться недержавний сектор економiки. Але на мою думку кiлькiсного аналiзу приватизацiйного процесу замало. Потрiбно давати також i якiсний аналiз. Необхiдно порiвнювати можливостi економiчного розвитку приватизованих i державних пiдприСФмств, на рiзних рiвнях - вiд рiвня окремих пiдприСФмств, галузей до рiвня держави в цiлому. Цей аналiз потiм використовувати для управлiння приватизацiйним процесом. Я згодна в цьому вiдношеннi з думкою професора, академiка Лукiна: "Якщо зазначена мета не досягаСФться i не визначенi перспективи досягнення ii в майбутньому, то треба негайно виявляти причини такого парадоксального явища i усувати iх, перетворювати приватизацiйний процес у дiйовий фактор економiчноi стабiлiзацii i зростання. Без цього приватизацiя втрачаСФ будь-який сенс".[37.8]

В перiод мотивацii необхiдностi приватизацii (початок 90-х рокiв) основним аргументом на користь трансформування форм власностi в Украiнi була ефективнiсть. Зараз,коли працюють приватизованi пiдприСФмства поряд з неприватизованими i можна проаналiзувати iх роботу, то про ефективнiсть починають в офiцiйних звiтах забувати.

Так в Державному iнформацiйному бюлетенi "Про приватизацiю" СФ такi слова: "Стратегiчною метою змiн структури та органiзацiйно-правових норм власностi СФ створення на принципах демократii i рiвноправностi конкурентного середовища, пiдвищення ефективностi виробництва через появу i функцiонування на ринку товарiв, робiт, послуг широкого прошарку приватних власникiв i реформування системи управлiння державним сектором економiки. Зокрема, в процесi приватизацii може бути створене нове економiчне середовище, в якому дiяльнiсть пiдприСФмств найбiльш повно вiдповiдатиме потребам верств населення".[58.16] За цими словами в створеннi конкурентного середовища не дуже впевненi, то навiщо тодi проводити приватизацiю?

Я не згодна з тiСФю думкою, яка проводиться в Державному iнформацiйному бюлетенi "Про приватизацiю", що для корiнноi перебудови економiки краiнi потрiбно 5-7 рокiв i що не можна робити висновки про ефективнiсть роботи приватизованих у 1993-1995 р.р. пiдприСФмств. Ця думка аргументуСФться тим, що на ефективнiсть роботи приватизованих пiдприСФмств негативно впливають недолiки iнвестицiйноi полiтики держави, високий рiвень iнфляцii, недосконалiсть фiнансово-кредитноi системи, податковий тягар, суперечливiсть законодавчоi бази, вiдсутнiсть практичного механiзму банкрутства.

Можна припустити, що причини неефективностi пiдприСФмств державного та недержавного сектору економiки однаковi. Слiд зазначити, що аналiз динамiки обсягiв виробництва на пiдприСФмствах недержавного сектора показуСФ: змiна форми власностi не даСФ змоги подолати загальнi для всСФi економiки труднощi. Обсяги продукцii колективних пiдприСФмств скоротилися на 26,8%, акцiонерних товариств вiдкритого типу на 17,4%.[27.23]

Тому не можна стверджувати, що головною причиною неефективностi економiки вцiлому СФ державна власнiсть на засоби виробництва. Для пiдвищення ефективностi економiки необхiдно створити економiчнi умови для дiяльностi пiдприСФмств, стабiлiзувати законодавчу базу, вiдрегулювати податковий, кредитний, фiнансовий механiзм.

Зараз в Украiнi приймаються закони, що регламентують процеси роздержавлення, приватизацii, антимонопольнi закони. Вони сприяють створенню недержавного сектору економiки, розвитку конкуренцii, налагодженню вiтчизняного виробництва. В Украiнi створилася така ситуацiя, що найвища норма прибутку iснуСФ в сферi реалiзацii, а найменша - в сферi виробництва, що приводить до вiдтоку капiталу з виробництва. ПiдприСФмства виробничоi сфери в силу вiдсталих технологiй, вiд?/p>