БiзнестАУпланування зовнiшньоекономiчноi дiяльностi пiдприСФмства
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
iр типу каналу збуту передбачаСФ врахування цiлого комплексу факторiв.
Великим покупцям виробники найчастiше продають свiй товар безпосередньо, оскiльки тi роблять закупiвлю великими партiями i при цьому часто вимагають пристосовувати продукцiю до якихось конкретних вимог. Споживач також може вiддавати перевагу безпосереднiм контактам iз виробником, якщо вiн заiнтересований у технiчнiй допомозi або в пiсляпродажному обслуговуваннi куплених виробiв. Використання каналу збуту нульового рiвня передбачаСФ, що прибуток вiд безпосереднього продажу маСФ бути достатнiм, щоб покрити всi додатковi витрати виробника (на утримання складських примiщень, використання транспортних засобiв тощо). При цьому сума всiх додаткових витрат маСФ бути меншою за розмiри знижок, якi б треба було надавати посередникам.
Рис. 1.4. Типи каналiв збуту
За певних обставин доцiльнiше використовувати в системi збуту посередникiв. До таких обставин, зокрема, належать:
незначна вартiсть одиницi продукцii;
територiальна розгалуженiсть ринку;
комплектна закупiвля товару споживачем тощо.
Рiшення щодо вибору каналу збуту залежить також i вiд бажання контролювати систему збуту. Зрозумiло, що чим бiльше рiвнiв маСФ канал збуту, тим менше можливостей його контролювати матиме виробник.
Кiлькiсть посередникiв у каналi збуту залежить вiд особливостей продукцii фiрми. Для товарiв широкого вжитку потрiбна широка мережа збуту, а для товарiв, розрахованих на вузьке коло споживачiв, можна взагалi вiдмовитися вiд посередникiв.
Надання послуг збiгаСФться з iх виробництвом у часi. Тому пiдприСФмство сфери послуг само СФ каналом збуту i посередникiв не потребуСФ. Новi пiдприСФмства, як правило, не мають ресурсiв для створення власноi торговельноi мережi i користуються послугами торгових агентiв, якi беруть на себе продаж iх продукцii.
У самому бiзнес-планi мають знайти вiдображення лише основнi результати роботи щодо вибору каналу збуту. Зокрема, у бiзнес-планi необхiдно вказати на вибраний тип каналу, засоби збуту (власна служба збуту, оптовi торговцi, роздрiбнi продавцi, торговi агенти) та причини, якi зумовили цей вибiр.
коли фiрма передбачаСФ створити власну службу збуту, у бiзнес-планi доцiльно:
вказати на чисельнiсть служби збуту;
визначити принципи побудови служби збуту (за типами товарiв або географiчними зонами);
пояснити основнi принципи системи матерiальноi винагороди працiвникiв служби збуту.
Полiтика цiноутворення. Одним iз найважливiших елементiв стратегii маркетингу СФ полiтика цiноутворення. Визначення цiни на продукт (послугу) фiрми - дуже вiдповiдальне й складне завдання, оскiльки цiна впливаСФ на такi основнi параметри бiзнесу фiрми, як обсяги продажу, прибуток, динамiка попиту, конкурентоспроможнiсть продукцii тощо. Мистецтво визначення цiни полягаСФ в тому, щоб встановити цiну, яка б вiдповiдала оцiнцi товару споживачем. Якщо цiна нижча за оцiнку споживача, то буде втрачено потенцiйний прибуток. Навпаки, завищена цiна зменшуватиме попит i, зрозумiло, прибутки фiрми.
У процесi розробки полiтики цiноутворення доцiльно дотримуватися таких етапiв:
1.РЖдентифiкацiя ситуацii, тобто визначення конкретних причин необхiдностi прийняття рiшення щодо цiни, наприклад:
розробка нового товару;
вихiд iз старим товаром на новий ринок;
перегляд старих цiн з урахуванням змiн зовнiшнiх i внутрiшнiх факторiв тощо.
2.Визначення цiлей цiновоi полiтики, тобто чого конкретно бажаСФ фiрма, встановлюючи ту чи iншу цiну:
збiльшити обсяг продажу продукцii фiрми;
збiльшити частку ринку фiрми;
пiдтримати становище фiрми на ринку тощо.
3.Аналiз цiн продуктiв-конкурентiв з метою визначення цiновоi еластичностi попиту й верхньоi межi цiни.
4.Обрахування витрат фiрми на виготовлення та реалiзацiю одиницi продукцii з метою визначення еластичностi витрат i нижньоi межi цiни.
5.Вибiр моделi цiноутворення. На практицi найпоширенiшими СФ моделi, орiСФнтованi на:
виробничi витрати;
попит;
галузеву конкуренцiю.
6.Вибiр стратегii цiноутворення (проникнення на ринок; "зняття вершкiв"; цiнових лiнiй, премiальних цiн тощо).
7.Прийняття остаточного рiшення про цiну на той чи той товар на конкретних ринках збуту.
На рiвень цiни впливаСФ багато рiзних факторiв: власнi витрати на виробництво й реалiзацiю продукцii, ступiнь конкуренцii, економiчна ситуацiя, мiiезнаходження бiзнесу та багато iнших. Але на практицi пiдприСФмцi, як правило, ураховують чотири основнi фактори:
собiвартiсть продукцii;
наявнiсть унiкальних властивостей продукцii;
цiни продуктiв-конкурентiв i продуктiв-замiнникiв;
можливостi отримання достатнього прибутку.
Остаточно цiна встановлюСФться з урахуванням також i iнших важливих для даного бiзнесу факторiв. При цьому можуть бути використанi рiзнi стратегii цiноутворення. найбiльш популярнi серед них такi:
Стратегiя проникнення на ринок. Вона застосовуСФться для нових видiв продукцii, з якими фiрма виходить на новий ринок. Стратегiя полягаСФ у встановленнi занижених цiн iз розрахунком на залучення бiльшоi кiлькостi споживачiв i завоювання бiльшоi частки ринку. Поступове зростання ринку збуту даСФ змогу збiльшити обсяги виробництва продукцii i, вiдповiдно, зменшити витрати на виготовлення одиницi продукцii.
Стратегiя "зняття вершкiв". Також заст?/p>