Управлiння трудовими ресурсам як динамiчна система
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
МРЖЖРЕГРЖОНАЛЬНА АКАДЕМРЖЯ УПРАВЛРЖННЯ ПЕРСОНАЛОМ
РЖнститут менеджменту та бiзнесу
КУРСОВА РОБОТА
За темою тАЬУправлiння трудовими ресурсам як динамiчна систематАЭ
Студентки Чорномаз Ольги Сергiiвни
Група БТ-1
Спецiальнiсть Управлiння трудовими ресурсами
Киiв 1999
ЗМРЖСТ
- ВступтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж3
- Система управлiння персоналом:тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж6
- Завдання, принципи, аспекти та змiст управлiння
персоналомтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.6
- Елементи системи управлiння персоналом:тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж7
- Кадри головний елемент системи управлiння
людськими ресурсамитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж7
- Кадрова полiтика основа системи управлiння кадрамитАжтАжтАж.9
- Кадровi служби iнструмент реалiзацii кадровоi полiтикитАжтАж.11
- Кадрова робота засiб реалiзацii кадровоi полiтики:тАжтАжтАжтАж..14
- Аналiз робочих мiiь ..тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж15
- Планування та прогнозування персоналутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..17
- Органiзацiя набору персоналу тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.. 21
- Регуляцiя заробiтньоi плати та надання пiльгтАжтАжтАжтАжтАжтАж..25
- Адаптацiя кадрiвтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж26
- Оцiнка кадрiвтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..28
- Професiйне навчання та пiдвищення квалiфiкацii тАжтАжтАжтАж30
- Планування кар\СФри. Перемiщення та звiльнення
працiвникiвтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..32
- ВисновкитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.36
- Додатки тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж38
- Список лiтературитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж44
ВСТУП
Управлiння людьми маСФ довгу iсторiю. Фактично появу управлiння людьми можна повязати з появою перших людських спiльнот племiн, общин, кланiв, адже коли обСФнуються двi людини для досягнення спiльноi мети, виникаСФ необхiднiсть координацii дiй, а отже один з них був змушений стати керiвником. Вивчення iсторii розвитку людського суспiльства свiдчить про те, що вже в давнину були великi органiзацii, якi мали формальну структуру та вiдповiднi рiвнi управлiння. Прикладом таких органiзацiй може бути iмперiя Олександра Македонського, яка охоплювала величезнi площi i обСФднувала мiльйони людей. Керiвництво нею здiйснювалось певними структурами, якi включали iмператора, його довiренних осiб, губернаторiв провiнцiй, митникiв, збирачiв податкiв, наглядачiв за роботою рабiв.
Поступово, з появою бiльш складних соцiальних органiзацiй, виникло управлiння персоналом, яке з часом розвинулось у цiлiсну систему, перетворившись на особливу функцiю управлiння в цiлому, яка потребуСФ спецiальних знань та навикiв.
Наприкiнцi 19 столiття рiзко виросли масштаби виробництва, почали створюватися великi пiдприСФмства, на яких були зайняти тисячi людей. Змiнилося обладнання, процесс виробництва потребував впровадження нових технологiй. Виникла необхiднiсть нового пiдходу до управлiння кадрами та наукового обгрунтування менеджменту. Вперше iнтерес до управлiння, як до науки, зявився пiсля виходу книги Фредерiка Тейлора тАЬПринципи науковго управлiннятАЭ. На розвиток теорii управлiння вплинули працi А. Файоля, який почав аналiзувати менеджмент системно, за функцiональними рисами, такими як оперативне планування, календарне регулювання, управлянську координацiю та контроль з використанням принципу зворотнього звязку; О. Шелдона; Д. Мак-Грегора, який розробив теорii тАЬXтАЭ та тАЬYтАЭ, що характеризували вiдношення робiтника до працi; Ф. Герцберга, який розробив теорiю мотивацiйноi гiгiСФни; А. Маслоу, автора книги тАЬМотивацiя та особистiстьтАЭ, що видiлив пять видiв потреб: фiзiологiчнi, потреби у безпецi, у належностi до певноi соцiальноi групи, у повазi до себе та в самовираженнi; та iнших.
Термiн тАЬменеджмент людських ресурсiвтАЭ виник у 60-тi роки ХХ столiття. В умовах сучасного етапу науково-технiчноi революцii докорiнним чином змiнилася роль людиниу виробництвi. Якщо ранiше вона розглядалася лише як один з факторiв виробництва, який нiчим, по сутi, не вiдрiзняСФться вiд машин чи обладнання, то сьогоднi вона перетворилася на головний стратегiчний ресурс, головне надбання компанii у конкурентнiй боротьбi. Це повязано зi здатнiстю людини до творчостi, що зараз стаСФ основною, вирiшальною умовою успiху будь-якоi дiяльностi.
У звязку з цим витрати, якi повязанi з персоналом, почали розглядатись не як витрати, а як довгостроковi iнвестицii у людський капiтал, який зараз визнано основним джерелом прибутку. Цi витрати направленi на органiзацiю медичного обслуговування, вiдпочинку, занять спортом, створення умов для розвитку творчостi.
Люди почали розглядатись як тАЬлюдськi ресурситАЭ. РЗх цiннiсть як головного фактору успiху постiйно зростаСФ. В результатi поступово зявилась система управлiння людськими ресурсами. Вона граСФ вирiшальну роль у забезпеченнi умов конкурентоспроможностi та довгострокового розвитку органiзацii на основi регулювання вiдношень мiж нею та працiвниками в рамках стратегii бiзнесу.
Класичний пiдхiд до управлiння персоналом характеризувався вiдношенням до людей, як до тАЬгвинтiкiвтАЭ у загальному процесi виробництва, орiСФнтацiСФй на авторитарний стиль керiвництва, вимагання безумовного виконання вимог, прагненням мiнiмiзувати затарати на при