Споживче та iпотечне кредитування i його розвиток в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
укладаСФться договiр страхування, який подаСФться в банк разом зi страховим полiсом.
У випадку пiдготовки рiшення про страхування вiдповiдальностi за непогашення кредиту i вiдсоткiв за ним банк повинен уважно розглянути проект договору добровiльного страхування з огляду на виконання таких вимог:
термiн дiСЧ договору страхування (угоди) повинен перевищувати кiнцевий строк погашення кредиту i вiдсоткiв по них на перiод, протягом якого страховик зобовязаний виплатити страхове вiдшкодування, охоплюючи термiн подачi i розгляду заяви;
договiр страхування повинен набути чинностi не пiзнiше дати видачi кредиту;
строк подання страховiй компанiСЧ заяви про настання страхового випадку повинен бути мiнiмальним, крiм заяви страхувальника, вiдповiдну заяву може подати банк-кредитор;
дата настання страхового випадку вiдповiдальностi страховоСЧ компанiСЧ за виплату вiдшкодування маСФ вiдповiдати датi погашення кредиту i виплати вiдсоткiв. Перiод, протягом якого проводиться вiдшкодування, повинен бути мiнiмальним;
договiр страхування набуваСФ чинностi лише пiсля сплати страхувальником усiСФСЧ суми страхового платежу (премiСЧ).
Недолiком даноСЧ форми страхування СФ те, що страховик не вступаСФ у безпосереднi правовi вiдносини з банком-кредитором, а повязаний з ним опосередковано. Практика показуСФ, що позичальник дуже часто не виконуСФ умов договору або свiдомо порушуСФ строки СЧх виконання, що даСФ можливiсть вiдмовити страховику у виплатi страхового вiдшкодування банку. Ситуацiя ускладнюСФться тим, що на украСЧнському страховому ринку не вироблено загальних умов кредитного страхування, якi б охоплювали найсуттСФвiшi норми кожного виду страхування.
Страхування - це ефективна система щодо зменшення впливу кредитних ризикiв, що передбачаСФ такi варiанти: самострахування, яке активно впроваджувалось в банкiвську практику i знайшло втiлення через формування та використання резервiв по кредитних операцiях та страхування, за яким страхувальник шляхом сплати премiСЧ забезпечуСФ собi або третiй особi, в разi настання подiСЧ, обумовленоСЧ договором, суму виплати страховиком, який утримуСФ певний обсяг вiдповiдальностi. Причому, останнСФ не одержало необхiдного розвитку в силу недосконалостi страхового ринку, слабкоСЧ практики з даних видiв страхування та неповноСЧ законодавчоСЧ бази стосовно кредитного страхування. Але в подальшому страхування кредитних ризикiв, очевидно, розвиватиметься не лише шляхом удосконалення дiючих умов страхування, але й розширення видiв страхування кредитних ризикiв, особливо з огляду на розширенням факторингових операцiй, операцiй лiзингу, форфейтингу. ПоСФднання самострахування та страхування вiдзначаСФться бiльшою стабiльнiстю та захищенiстю iнтересiв кредиторiв, особливо це стосуСФться спецiалiзованих банкiв, в яких зосереджено значна кiлькiсть однотипних ризикiв.
Перспективи збiльшення банкiвського обороту та можливiсть iнтенсифiкацiСЧ кредитних операцiй природним чином поСФднуються зi зростанням важливостi завдань оптимiзацiСЧ управлiння ризиками. Портфель банку пiдпадаСФ пiд усi основнi види ризику, що супроводжують фiнансову дiяльнiсть: ризик лiквiдностi, ризик процентних ставок, ризик неплатежiв за позикою (кредитний ризик). Сьогоднi, коли говорять, що здорова банкiвська система держави здатна оздоровити економiку в цiлому, то мають на увазi, в першу чергу, здатнiсть банкiв до кредитування. Нам хотiлося б вiдзначити, що кредитування одна з найризикованiших операцiй комерцiйних банкiв УкраСЧни на сучасному етапi СЧх дiяльностi.
Кредитний ризик залежить вiд зовнiшнiх економiчних факторiв (це стан економiчного середовища, конюнктура ринкiв тощо) та вiд ряду факторiв, викликаних помилковими дiями спiвробiтникiв банку. Можливiсть управлiння зовнiшнiми факторами обмежена, хоча своСФчасний аналiз та прогноз конюнктури можуть сприяти запобiганню значних витрат. Однак основнi важелi управлiння кредитним ризиком лежать у сферi внутрiшньоСЧ полiтики банку.
Згiдно з проведеним аналiзом, програма надаСФ наступнi висновки з розподiлом позичальникiв на пять груп (А, Б, В, Г, Д):
1) клас тАЬАтАЭ фiнансова дiяльнiсть дуже добра (прибуткова), що свiдчить про можливiсть своСФчасного виконання зобовязань за кредитними операцiями, зокрема погашення основноСЧ суми боргу та процентiв за ним, вiдповiдно до умов кредитноСЧ угоди; вище керiвництво позичальника маСФ вiдмiнну дiлову репутацiю. Забезпечення за кредитною операцiСФю маСФ бути першокласним. Одночасно можна зробити висновок, що фiнансова дiяльнiсть i надалi здiйснюватиметься на такому ж високому рiвнi;
2) клас тАЬБтАЭ фiнансова дiяльнiсть позичальника цiСФСЧ категорiСЧ близька за характеристиками до класу тАЬАтАЭ, тобто фiнансова дiяльнiсть добра або дуже добра (прибуткова, але окремi економiчнi показники погiршились або мають незначнi вiдхилення вiд мiнiмально прийнятих значень), але ймовiрнiсть пiдтримання СЧСЧ на цьому рiвнi протягом тривалого часу СФ низькою. Позичальники, вiднесенi до цього класу, потребують бiльшоСЧ уваги через потенцiйнi недолiки, що ставлять пiд загрозу достатнiсть надходжень коштiв для обслуговування боргу та стабiльнiсть одержання позитивного фiнансового результату СЧх дiяльностi. Забезпечення кредитноСЧ операцiСЧ не маСФ викликати жодних сумнiвiв. Недолiки в дiяльностi позичальникiв, вiднесених до класу тАЬБтАЭ, мають бути лише потенцiйними. При наявностi реальних недолiкiв класифiкацiю позичальника потрiбно понизити;
3) клас тАЬВтАЭ фi