Совiсть Риму - соцiо-культурна роль стоСЧцизму

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия



Нацiональний унiверситет

тАЬКиСФво-Могилянська академiятАЭ

Курсова робота на тему:

тАЬСовiсть Риму соцiо-культурна

роль стоСЧцизмутАЭ

Кафедра культурологiСЧ

Робота студентки ФГНС РЖРЖ курс

Ворон Марини

Керiвник: Б. М. Чумаченко

м. КиСЧв

2000 рiк

План

ВступтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж 3

РЖ. РЖсторiя виникнення та розвитку стоСЧчноСЧ фiлософiСЧ на грецькому пiдгрунтiтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..6

  1. Загальна духовно-свiтоглядна атмосфера еллiнiстичноСЧ добитАжтАжтАж.6
  2. Зенон Кiтионський як засновник стоСЧцизму. Основнi догмати i тези стоСЧчноСЧ фiлософiСЧ. Клеанф та ХрiсiпптАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж8
  3. Перiод СередньоСЧ СтоСЧ (РЖРЖ РЖ ст. до н.е.) та СЧСЧ представники: Панетiй та Посiдонiй. Деякi змiни у певних стоСЧчних доктринах. РЖмпорт стоСЧцизму до РимутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж14

РЖРЖ. Розвиток стоСЧцизму у Римi у РЖ РЖРЖ сттАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж16

  1. Римський стоСЧцизм у контекстi добитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.16
  2. Совiсть Риму соцiо-культурна роль стоСЧцизмутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..18
  3. Основнi представники римського стоСЧцизму (Сенека, Епiктет, Марк Аврелiй) та СЧх моралiстична фiлософiятАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..21

ВисновкитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..30

ЛiтературатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж32

тАЬА дехто з фiлософiв епiкуреСЧв та стоСЧкiв сперечалися з ним. Однi говорили: тАЬЩо хоче сказати оцей пустомов?тАЭ А iншi: тАЬЗдаСФться, вiн проповiдник чужих богiв,тАЭ бо вiн СЧм звiщав РДвангелiю про РЖсуса й воскресiння.

РЖ, взявши його, повели в ареопаг та й сказали: тАЬЧи можемо знати, що то СФ ця наука нова, яку проповiдуСФш ти?

Бо чудне щось вкладаСФш до наших вух. Отже хочемо знати, що то значити маСФ?тАЭ тАЭ

ДiСЧ святих апостолiв 17:18-20

Вступ

Бiльше двох тисячолiть минуло з того часу як дiловi iнтереси привели фiнiкiйського купця Зенона до Афiн. Тут вiн i заснував свою фiлософську школу. Улюбленим мiiем зiбрань прихильникiв нового вчення став портик Стоя, звiдки i пiшла СЧх назва стоСЧки. З того часу iдеСЧ стоСЧкiв пронизують всю наступну iсторiю фiлософiСЧ, яку Гегель назвав тАЬiсторичною епохою, схопленою думкою.тАЭ Доля не була прихильна до iдей цих мислителiв. Увага фiлософiв була прикута до iдей Платона, Арiстотеля, Демокрiта, але не стоСЧкiв, за винятком хiба що ПiзньоСЧ СтоСЧ. Чому так сталося, досi залишаСФться загадкою.

В сучасну iсторичну епоху виникаСФ iнтерес до форм свiтогляду, якi формувалися в переломнi перiоди розвитку людства, переходу до нового соцiального укладу. До таких перiодiв iсторiСЧ належить i епоха еллiнiзму, в яку сформувався стоСЧцизм, як вчення грецькоСЧ фiлософiСЧ самопiзнання.

тАЬОбыкновенные арфы звучат в любой руке; эоловы арфы лишь тогда, когда по их струнам ударяет бурятАжтАЭ Повинна звучати для нашого сучасника i, можливо, найзмiстовнiша з цих шкiл школа СтоСЧ. Винятковий iнтерес до себе вона викликаСФ генiальною розробкою в нiй питань логiки та теорiСЧ пiзнання, якi були оцiненi сучасною наукою порiвняно недавно.

СтоСЧцизм маСФ шестивiкову iсторiю, вiн виник в трагiчний для грекiв перiод розпаду полiсу i здiйснив значний вплив на формування iдеологiСЧ християнства. Гiмн моральному образу думок та вчинкiв, проголошений СтоСФю, пiдготував основу для виникнення християнськоСЧ формули, яка полягала в тому, що людина лише тодi отримаСФ щастя, коли буде шанувати доброчеснiсть. Завдяки християнству iдеСЧ стоСЧкiв проникли i в фiлософiю Нового часу. РЖдеСЧ стоСЧкiв про свободу, всезагальне благо та цiнностi людськоСЧ особистостi, звучать по-сучасному.

Через слабку вивченiсть епохи еллiнiзму була поширена думка про фiлософiю цього перiоду як про занепалу та еклектичну. Новiшi працi з iсторiСЧ епохи еллiнiзму привiдкрили завiсу i дозволили говорити про цей час, як про дуже складний, але й не менш цiкавий, якому характерний багатогранний розвиток економiки та культури.

СтоСЧцизм здiйснив значний вплив на фiлософську думку наступних вiкiв. РЖдеСЧ школи сприйняв навiть батько захiдноСЧ церкви Тертуллiан, великий знавець та критик античноСЧ фiлософiСЧ. Багато хто з мислителiв надихався iдеями стоСЧкiв, деякi з них давали критичну оцiнку СЧх вченню. Так, Лейбнiц ставив в заслугу стоСЧкам те, що вони довели принцип протирiччя, вiдзначав важливе значення моральних положень СтоСЧ для Нового часу. Кант високо цiнував заклики стоСЧкiв до доброчесностi, вiдзначаючи глибину проникнення у проблему морального обовтАЭязку. Гегель виявив значну увагу до вчення стоСЧкiв,присвятивши йому цiлий роздiл в iсторiСЧ фiлософiСЧ i декiлька сторiнок тАЬФеноменологiСЧ духутАЭ. З iншого боку, Гегель критикуСФ стоСЧцизм , називаючи його субтАЭСФктивiстським та формалiстичним вченням, з позицiСЧ обтАЭСФктивного iдеалiзму. Разом з тим ця критика показуСФ , наскiльки високим був рiвень стоСЧцизму, до якого мислитель ставить вимоги новiтнього часу. Гегель продовжив почату ще в античностi Секстом Емпiриком традицiю критичноСЧ iсторiСЧ фiлософiСЧ стоСЧкiв.

РЖнший значний внесок у вивчення стоСЧчноСЧ фiлософiСЧ зробив Карл Маркс, закликаючи розглядати СЧСЧ з iсторичноСЧ точки зору i звернути увагу на СЧСЧ дiалектичний характер. Маркс вперше пiдкреслив динамi