Процес формування багатопартійності в Україні на початку ХХ ст.
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
ти висновок, що ні теоретичної, ні практичної підготовки не бракувало. Швидше за все М.Міхновський був у добрих стосунках із Д.Антоновичем, тому йому і запропонували цю місію[43, 24].
О.Голобуцький і багато інших дослідників через полемічний характер твору приходять до висновку, що спершу “Самостійна Україна” була виголошена М.Міхновським на Шевченківських святах у Харкові, а потім надрукована у Львові. Це твердження зустрічається у багатьох дослідників, які займалися даною проблемою. Але Андрій Жук, у своєму листуванні із Зиновієм Книша, повністю заперечує цю думку, говорячи що на святах була виголошена зовсім інша промова. На підтвердження цього наводить вислів одного з учасників про те, що “Він (Міхновський) з таким великим запалом говорив про терористичну акцію, бомби, що старий О.Русов, що був на зборах, іронічно спитався, що це за артилерійський офіцер”[59, 175]. Насправді ж у тексті програми “Самостійної України” нема жодних слів про бомби та терористичні акції. Чому тоді твору надано вигляд виступу? А.Жук пояснює це просто М.Міхновський був юристом і форма виступу була єдина відома і зручна для нього форма написання текстів[59, 176].
РУП обєднала у собі відразу три течії: драгоманівсько-федеративну, соціал-демократичну та народно-революційну. Пізніше до РУП приєдналися представники націоналістичного українства на чолі з М.Міхновським. Перші три-чотири роки існування РУП несли на собі відбиток боротьби цих течій.
Свої ідеї РУП поширювала в основному серед українського селянства. Проводила агітацію за допомогою літератури, яку почала випускати з 1900р. Перша брошура “Самостійна Україна” (вийшло 1000пр.), другою “Дядько Дмитро” (вийшло 10000пр.). З 1901р. РУП почала випускати свої партійні органи у Львові. Це були “Селяни” і “Гасло”. Загалом з 1900р. по 1904р. РУП видала 44 числа цих часописів[додаток 7].
У 1901р. виникає потреба скликати зїзд партії, бо протиріччя у ній катастрофічно загострились. Марксисти видають літературу, яка підкреслює соціалістичні засади РУП, а Міхновський у кінці 1900р. написав від імені РУП “Відкритий лист до міністра Сипягіна”, який закінчується словами: “Українська нація мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла Росія”[61, 217].
У 1902р. відбувається зїзд РУП, який висловлює свою прихильність до соціалістичної програми. Після цього вже сформована націоналістична фракція РУП на чолі з Міхновським виходить з РУП й засновує свою партію. У цьому ж році й наступному 1903р. РУП приймає активну участь у селянських розрухах на Україні разом з близькою по духу Українською Соціалістичною Партією (УСП). До неї почали вступати деякі представники українського пролетаріату.
1903р. у своєму теоретичному органі “Гасло” офіційно заявила про свій відхід від “Самостійної України” й перейшла на загальні засади марксизму, вимагаючи національної автономії України[6, 49].
1900р. в Україні була створена ще одна партія, яка мала в собі деякі самостійницькі елементи. Так, 1900р. українці польської культури Ярошевський, Меленевський та інші заснували Українську Соціалістичну Партію, яка практично не мала розбіжностей з РУП[19, 29].
Відомостей про її діяльність маємо дуже мало, бо ця партія була не чисельна й практично не мала ніякого впливу серед населення, тому з самого початку існування діяла разом з ППС (Польська Партія Соціалістична) й РУП. Мала свій періодичний орган “Добру Новину”, яка була призначена для соціалістичної агітації серед українського пролетаріату.
Разом з РУП приймала участь у селянських розрухах 1902-1903рр. Ця співпраця з РУП призвела до того, що УСП у 1903р. увійшла у РУП. Але вже в кінці 1903р. Ярошевський з частиною прихильників вийшли з РУП й увійшли у ППС. Пояснювали вони це тим, що ця організація була більш зорганізованою й мала свою певну програму, до того ж ППС, єдина з соціалістичних партій Росії, наголошувала на важливості національного питання й визнавала права українського народу[42, 58].
М.Міхновський разом зі своїми однодумцями (брати Макаренки, брати Шемети, Є.Любарський-Письменний) у 1902р. засновує Українську народну партію (УНП).
У своїй програмі, яка буде проаналізована пізніше, Українська народна партія проголошувала ідея самостійної держави. Українство зустріло ці документи вороже, й тому М.Міхновський в наступній розробці своєї програми вносить деякі соціалістичні елементи, щоб інтегруватись у політичне життя України.
Як про це згадував член УНП С.Шемет, “ця гра в соціалізм була досить несерйозною демагогією, якою Міхновський, доведений до страшної розпуки невдалими способами захопити українською національно-самостійною ідеєю ширші кола активної молоді, намагається своєї мети під покришкою соціалізму таки осягнути”[18, 47].
Про діяльність УНП до 1905р. практично нічого невідомо, бо вона була не чисельною й діяла дуже конспіративно. Займалася в основному агітацією.
1906р. в УНП стався розкол: від неї відійшла група автономістів, які хотіли легалізуватися, аби взяти участь у виборах. “Автономісти” заснували свою Українську демократичну партію, але вона існувала лише декілька місяців[17, 57].
Що ж до партійної періодики, то восени 1905р. УНП розпочала видавати часопис “Самостійна Україна”. 1906р. М.Міхновський спробував видавати газету “Запоріжжя” у Катеринославі. О.Голобуцький, повідомляє, що у цій газеті було проголошено про “заснування Української селянської партії. Головним завданням цієї партії було будити національну і класову свідомість українського селянства. Ця партія нібит?/p>