Проблеми юридичноi термСЦносистеми в англСЦйськСЦй мовСЦ
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
b> (капСЦтал), кожне з цих полей в свою чергу роздСЦляСФться на понятСЦйнСЦ групи СЦ пСЦдгрупи. Наприклад, для того щоб розкрити понятСЦйну сутнСЦсть термСЦна trade, необхСЦдно використати такСЦ категорСЦi, як price (цСЦна), barter (обмСЦн), value (вартСЦсть).
Мовна репрезентацСЦя даного понятСЦйного поля представлена вСЦдповСЦдними термСЦнологСЦчними одиницями: однослСЦвними СЦ неоднослСЦвними термСЦнами. Вони, нСЦби, накладаються на понятСЦйну систему, створюючи таким чином "лексико-семантичну карту торгСЦвлСЦ" [41, c79]. У повнСЦй вСЦдповСЦдностСЦ з планом змСЦсту вимальовуСФться СЦ план вираження: термСЦнологСЦя торгСЦвлСЦ. Вся система термСЦнСЦв у вСЦдповСЦдностСЦ з понятСЦйним апаратом органСЦзовуСФться у термСЦнологСЦчнСЦ (семантичнСЦ) поля, групи, пСЦдгрупи (ряди), домСЦнантою яких СФ ключовСЦ термСЦни, що називаються категорСЦальнСЦ поняття торгСЦвлСЦ СЦ утворюють центр даноi термСЦнологСЦчноi сукупностСЦ.
Схематично таке понятСЦйно - термСЦнологСЦчне спСЦввСЦдношення може бути представлене таким чином:
план змСЦсту:
предмети, явища торгСЦвлСЦ;
система наукових понять;
понятСЦйнСЦ поля, групи, ряди;
план вираження:
слова - термСЦни;
термСЦнологСЦчний ЛСВ;
термСЦнологСЦчна система;
термСЦнологСЦчнСЦ (семантичнСЦ) поля, групи, ряди.
2.2 Поняття ядра СЦ периферСЦi лексико-семантичного поля
РозрСЦзнення понять ядра СЦ периферСЦi як структурних частин семантичноi системи дуже важливе для побудови адекватноi семасСЦологСЦi лексико-семантичних груп (ЛСГ) - галузСЦ науки про змСЦстовний бСЦк словника природноi мови, яку, на нашу думку, треба вСЦдрСЦзняти вСЦд семасСЦологСЦi слова. Таке розмежування аналогСЦчне розмежуванню трьох "синтаксисСЦв": словосполучення, простого СЦ складного речення. У звязку з цим цСЦкавим СФ дослСЦдження системних якостей СЦ властивостей тих лСЦнгвСЦстичних феноменСЦв, якСЦ позначаються термСЦнами "ядро" СЦ "периферСЦя" СЦ розмежовуються найчастСЦше залежно вСЦд статусу в будь-якСЦй цСЦлСЦсностСЦ, чи то фонетична система мови, морфологСЦчна категорСЦя чи лексико-семантична група.
АналСЦз висловлювань, що стосуються проблеми визначення термСЦнСЦв "ядро" СЦ "периферСЦя" свСЦдчить про те, що iх використання повязане у бСЦльшостСЦ випадкСЦв з необхСЦднСЦстю позначити тСЦ частини дослСЦджуваних обСФктСЦв, якСЦ спСЦввСЦдносяться як системнСЦ й асистемнСЦ, регулярнСЦ СЦ нерегулярнСЦ, головнСЦ СЦ факультативнСЦ, розрСЦзняються в конкретнСЦй дослСЦдницькСЦй практицСЦ за ознакою зручностСЦ - незручностСЦ, скСЦнченостСЦ - нескСЦнченостСЦ опису. Принцип номСЦнацСЦi являСФ собою певну стратегСЦю наукового пошуку: "... важливо орСЦСФнтуватися перш за все саме на центр. Далеко не завжди можна дати визначення, яке було б цСЦлковито дСЦйсним СЦ для периферСЦйних зон обСФкта дослСЦдження, де його ознаки стикаються з ознаками сумСЦжних явищ". ПодСЦбна позицСЦя виявляСФться СЦ у визначеннСЦ периферСЦйних елементСЦв як аномальних, а також виборСЦ для iх називання термСЦнСЦв "фон", "ореоли", якСЦ характеризуються СЦнтегральним значенням другорядностСЦ. ЦСЦлком справедливою видаСФться думка про те, що "визнання спСЦввСЦдношення центру СЦ периферСЦi загальним принципом органСЦзацСЦi СЦ функцСЦонування мови протистоiть метафСЦзичнСЦй моделСЦ мови як абсолютно впорядкованоi системи". РЖснуюча в деяких дослСЦдженнях перевага "ядроцентризму" - наслСЦдок внутрСЦшньосистемноi замкненостСЦ субСФкта пСЦзнання. В цьому випадку необхСЦднСЦсть звернення до аналСЦзу мСЦжсистемних звязкСЦв СЦ вСЦдношень сприймаСФться як такий фактор, що заважаСФ. РЖдеалСЦзацСЦю "системного" ядра протилежну "хаотичнСЦй" периферСЦi можна подолати, дСЦалектичне "зняти", якщо розглядати ядерну СЦ периферСЦйну зони ЛСГ як рСЦвноправнСЦ, але рСЦзнофукцСЦональнСЦ структурнСЦ частини семантичноi системи. Зазначимо, що така позицСЦя передбачаСФ погляд "вСЦд цСЦлого до частини", тобто в центрСЦ уваги виявиться саме семантична система, цСЦлСЦснСЦсть, а не множиннСЦсть ii складових - семем (лексично-семантичний варСЦант, рСЦвний за змСЦстом окремому значенню слова) [41, c.122]. Йдеться про перенесення акценту з аналСЦзу окремоi семеми (включеноi у системнСЦ вСЦдношення) на семантичну цСЦлСЦснСЦсть, що вСЦдбиваСФ певну сферу явищ обСФктивного свСЦту СЦ задовольняСФ потреби спСЦлкування конкретно-СЦсторичного мовного колективу, на систему, вСЦдносно якоi окрема семема виступаСФ як елемент. Таке системне дослСЦдження не передбачаСФ вСЦдмови вСЦд опису семантики слова. Навпаки, воно дозволяСФ виявити системнСЦ "надСЦндивСЦдуальнСЦ" властивостСЦ семеми - ii цСЦннСЦсть, спСЦввСЦдносну з фСЦлософською категорСЦСФю системноi якостСЦ, - властивостСЦ, якСЦ не виявляються поза системним пСЦдходом. "ДСЦючими особами" опису ЛСГ як системи стають бСЦльш, нСЦж окрема семема СЦ навСЦть синонСЦмСЦчний ряд, семантичнСЦ спСЦльностСЦ. НайважливСЦшими серед них СФ ядерна СЦ периферСЦйнСЦ зони - структурнСЦ частини ЛСГ, взаСФмодСЦя яких багато в чому визначаСФ ii "будову" СЦ "поведСЦнку".
Метою опису ЛСГ як системи СФ, по-перше, встановлення "будови" - набору елементСЦв СЦ структури, "сСЦтки" цСЦнностей; по-друге, дослСЦдження "поведСЦнки" - змСЦни системи у вСЦдповСЦдь на вплив "середовища", тобто дослСЦдження функцСЦонування СЦ розвитку семантичноi системи (а не множинностСЦ окремих семем). Урахування взаСФмодСЦi ЛСГ СЦз "середовищем" принципово важливе, воно дозволяСФ подолати внутрСЦшньосистемнСЦсть опису. Принципово важливим видаСФться обТСрунтування адекватностСЦ вибраного нами семемного критерСЦю розмежування ядра СЦ периферСЦi ЛСГ. Не можна визнати вСЦдповСЦдною природСЦ обСФкта - лексико-с
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение