Проблеми юридичноi термСЦносистеми в англСЦйськСЦй мовСЦ
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?СЦалект мови та мовлення, про спСЦввСЦдношення мСЦж ними, про СЦснування системи значень, властивих слову, з одного боку, СЦ великоi кСЦлькостСЦ рСЦзноманСЦтних, часто звичних його вживань - з СЦншого, призводять до не розрСЦзнення, змСЦшування значень та вживань лексичноi одиницСЦ. В результатСЦ число нСЦбито реально СЦснуючих значень зводиться, наприклад, у рядСЦ одномовних словникСЦв без достатнСЦх для цього пСЦдстав до декСЦлькох десяткСЦв.
ПодСЦбне лексикографСЦчне подання в тлумачних одномовних словниках значно ускладнюСФ спСЦвставлення лексичних одиниць в словниках двомовних. Та обставина, що слово за рСЦзного вживання може спСЦвставляться з рСЦзними СЦдСЦоматичне вСЦрними перекладами на СЦншу мову, нерСЦдко змушуСФ лексикографСЦв вважати кожен СЦз подСЦбних перекладСЦв випадком реалСЦзацСЦi окремого значення даного слова СЦ розмСЦщувати таке значення пСЦд окремою цифрою в словниковСЦй статтСЦ.
Зайве подрСЦбнення семантичноi структури слова вСЦдбуваСФться тому, що з референтом спСЦввСЦдноситься не слово, значення якого необхСЦдно визначити, а словосполучення, в яких воно зустрСЦчаСФться. В результатСЦ лексичнСЦй одиницСЦ приписуються якостСЦ, якими вона не володСЦСФ.
Як вже зауважувалось, зазвичай словниковСЦ статтСЦ представляють собою списки значень, поданих поза звязком СЦз загальними смисловими структурами слСЦв. У звязку з цим особливого значення набуваСФ СЦСФрархСЦя лексичних значень полСЦсемантичного слова.
СкСЦльки слСЦв у мовСЦ? На це запитання неможливо вСЦдповСЦсти хоча б тому, що мова постСЦйно змСЦнюСФться СЦ збагачуСФться. У рСЦзних словниках пропонуСФться СЦ рСЦзна кСЦлькСЦсть слСЦв. Головна причина криСФться в тому, що в словниках по-рСЦзному представлена термСЦнологСЦя. А мСЦж тим кСЦлькСЦсть термСЦнСЦв у кожнСЦй розвинутСЦй мовСЦ в декСЦлька разСЦв бСЦльша кСЦлькостСЦ загальновживаних слСЦв СЦ вимСЦрюСФться сьогоднСЦ семизначною цифрою. Доля термСЦнСЦв у лексичному складСЦ мови продовжуСФ неухильно зростати [21, с. 19].
1.4 Визначення поняття термСЦносистеми
ТермСЦнологСЦя - це сукупнСЦсть термСЦнСЦв, виражаючих СЦсторично сформованСЦ поняття будь-якоi галузСЦ науки, мистецтва чи технСЦки, взагалСЦ - спецСЦальноi сфери людських знань чи дСЦяльностСЦ ".
Говорячи про термСЦнологСЦю, лСЦнгвСЦсти за звичай розрСЦзняють: а) науку про термСЦни (в цьому вСЦдношеннСЦ все бСЦльш популярним стаСФ термСЦн "термСЦнознавство"); б) спецСЦальну лексику у складСЦ усСЦх слСЦв певноi мови (ми говоримо, наприклад, "термСЦнологСЦя украiнськоi мови", "термСЦнологСЦя англСЦйськоi мови" СЦ т.д.; в) спецСЦальну лексику, обслуговуючу окрему галузь науки чи технСЦки (наприклад, "лСЦнгвСЦстична термСЦнологСЦя", "термСЦнологСЦя образотворчого мистецтва " СЦ т.д.).
Така багатозначнСЦсть зумовлена тим, що для кожноi термСЦнологСЦчноi одиницСЦ визначена точка координат як в мовСЦ в цСЦлому, так СЦ в пСЦдмовСЦ зокрема. ТермСЦн СФ невСЦдСФмним елементом системи, якщо пСЦд системою розумСЦти сукупнСЦсть елементСЦв цСЦлого, мСЦж якими СЦснуСФ обовязковий СЦ невСЦдСФмний звязок. СукупнСЦсть звязкСЦв всерединСЦ такого цСЦлого представляСФ його структуру [1, c.35].
Отже, системнСЦсть СФ однСЦСФю з найбСЦльш важливих умов СЦснування термСЦну. ТермСЦн може СЦснувати лише як елемент термСЦносистеми, якщо пСЦд остан-ньою розумСЦють впорядковану сукупнСЦсть термСЦнСЦв, адекватно виража-ючих систему понять теорСЦi, що описуСФ спецСЦальну сферу людських знань чи дСЦяльностСЦ.
1. Не претендуючи на вирСЦшення питання що таке термСЦносистема, можна все ж таки сказати (опираючись на факти мови та СЦснуюче в науцСЦ розумСЦння систем), що кожна з термСЦносистем маСФ такСЦ ознаки:
а) термСЦносистема являСФ собою бСЦльшу чи малу сукупнСЦсть термСЦнСЦв, спСЦльно обслуговуючи комунСЦкативно-тематичнСЦ чи комунСЦкативно-ситуативнСЦ задачСЦ;
б) елементи термСЦносистеми прямо (безпосередньо) чи непрямо (за допомогою СЦнших елементСЦв) комунСЦкативно-спСЦввСЦднесенСЦ СЦ структурно повязанСЦ один з одним СЦ з системою в цСЦлому;
в) не СЦснуСФ жодного термСЦна, котрий би не входив в ту чи СЦншу термСЦносистему;
г) межСЦ мСЦж термСЦносистемами можуть бути бСЦльш чи менш чСЦткими, термСЦносистеми можуть наскладуватись одна на одну СЦ створювати в таких випадках перетин термСЦносистем;
д) термСЦносистеми, якСЦ обслуговують окремСЦ чи рСЦзноманСЦтнСЦ галузСЦ виробництва, технСЦки, науки, управлСЦння, можуть видСЦлити мСЦжгалузевий термСЦнологСЦчний фонд, який також являСФ собою термСЦносистему;
е) мСЦжгалузевий термСЦнологСЦчний фонд може мати рСЦзну силу узагальнення галузевих термСЦносистем, рСЦзку ступСЦнь вСЦдхилення вСЦд них.
2. Кожна термСЦносистема реальна СЦ обСФктивна, СЦсторично формуСФться незалежно вСЦд науки, що ii вивчаСФ [20, c.61]. Досить лише пригадати яку велику увагу було придСЦлено зарубСЦжною СЦ вСЦтчизняною лСЦнгвСЦстикою термСЦносистемам спорСЦднення в рСЦзних мовах, СЦ в кожному з них цСЦ термСЦносистеми виникли задовго до появи науки про мову, намСЦри СЦ можливостСЦ його опису СЦ аналСЦзу.
ОсобливостСЦ СЦ властивостСЦ реальних термСЦнСЦв, причини, шляхи СЦ способи iх виникнення повиннСЦ вивчатися без заздалегСЦдь спроектованих моделей. Лише навчившись чСЦтко бачити властивостСЦ СЦ особливостСЦ термСЦнСЦв, iх системну органСЦзацСЦю в них самих, термСЦнознавство може вирСЦшувати своi теоретичнСЦ та практичнСЦ задачСЦ, повязанСЦ, з описом та аналСЦзом термСЦносистем, а також з досконалСЦстю iх використання [35, c.96].
3. В СЦснуючСЦй термСЦнознавчСЦй лСЦтературСЦ можна зустрСЦти твердження, нСЦби то та чи СЦнша сукупнСЦсть термСЦнСЦв становить термСЦносистему лише тодСЦ, коли в ii "упорядкування" вмСЦшуСФться спецСЦалСЦст-термСЦнолог СЦ встанов
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение