Проблеми юридичноi термСЦносистеми в англСЦйськСЦй мовСЦ
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?к, Г. Винокур, Б. ГоловСЦн, Т. Кияк, В. Даниленко, К. Кусько, А. КрижанСЦвська, Е. Жильбер, А. Ширмер, Й. СмСЦт, Ф. Дорнер та СЦншСЦ.
ДослСЦдники переважно по-рСЦзному розумСЦють проблематику, цСЦлСЦ та функцСЦональнСЦ завдання термСЦнологСЦчних структур, концептуальнСЦ засади термСЦнознавства як науки.
Кожне дослСЦдження термСЦнологСЦчноi лексики ТСрунтуСФться на певному визначеннСЦ термСЦну. Щодо визначення термСЦну, вимог, висунутих до нього, взаСФмовСЦдносин загальнонародного, термСЦну та поняття в лСЦнгвСЦстичнСЦй лСЦтературСЦ СЦснують рСЦзнСЦ, часто протилежнСЦ точки зору.
СпецифСЦка значення слова, його вСЦдмСЦннСЦсть як категорСЦi мови вСЦд поняття саме як категорСЦi думки проявляСФться у функцСЦонуваннСЦ мови, в якостСЦ засобу спСЦлкування. Слово - СЦнструмент, за допомогою якого виготовляСФться поняття як продукт узагальнюючоi та протиставляючоi дСЦяльностСЦ людського розуму.
ЗмСЦст термСЦну розкриваСФться його дефСЦнСЦцСЦСФю на основСЦ видСЦлення необхСЦдних СЦ достатнСЦх ознак поняття. У словСЦ порСЦвнянне з термСЦном менш визначений обСФмом поняття, без застосування кСЦлькСЦсних характеристик.
ТермСЦн, як СЦ всСЦ СЦншСЦ мовнСЦ унСЦверсали, важко пСЦддаСФться визначенню. Через складнСЦсть та дискусСЦйнСЦсть такого завдання в лСЦнгвСЦстицСЦ СЦснуСФ чимало самих рСЦзних спроб визначення термСЦнСЦв. Наведемо двСЦ дефСЦнСЦцСЦi термСЦну, котрСЦ вСЦдображають синтезовано бСЦльшСЦсть СЦснуючих та взаСФмодоповнюючих одна одну думок.
Б.Н. ГоловСЦн пише: "ТермСЦн - це окреме слово чи утворення на базСЦ СЦменникового пСЦдрядного словосполучення, яке позначаСФ професСЦйне поняття СЦ призначене для задоволення специфСЦчних потреб спСЦлкування в галузСЦ певноi професСЦi (науковСЦй, технСЦчнСЦй, пСЦдприСФмницькСЦй, управлСЦнськСЦй)" [7, c.276]. Дане визначення СФ досить вдалим та мСЦстким, хоча деякСЦ моменти можуть викликати заперечення. СумнСЦвним СФ, зокрема, той факт, що всСЦ термСЦни утворюються лише на базСЦ СЦменника. Такою базою СЦнодСЦ можуть служити також прикметники, дСЦСФслова, прислСЦвники (особливо в економСЦчнСЦй термСЦнологСЦi) [14, c.123]. Дещо не зрозумСЦло також, що таке "специфСЦчнСЦ потреби спСЦлкування", не вказанСЦ деякСЦ вСЦдмСЦнностСЦ термСЦнСЦв у протиставленнСЦ з загальновживаними словами СЦ т.д. РЖ.С. Квитко, грунтуючись на рСЦзноманСЦтних визначеннях, пропонуСФ цСЦкаву "сумарну" дефСЦнСЦцСЦю: "ТермСЦн - це слово чи словесний комплекс, котрСЦ спСЦввСЦдносяться СЦз поняттям певноi галузСЦ пСЦзнання (науки, мистецтва, технСЦки), вступаючи у системнСЦ вСЦдносини з СЦншими словами СЦ словесними комолексами та утворюючи разом з ними в кожному окремому випадку СЦ певний час замкнену систему, яка вСЦдрСЦзняСФться високою СЦнформативнСЦстю, однозначимСЦстю, точнСЦстю та експресивною нейтральнСЦстю" [21, c.21].
Таким чином, можемо пСЦдсумувати, що термСЦн - це окреме слово чи утворення на базСЦ СЦменникового пСЦдрядного словосполучення, яке позначаСФ професСЦйне поняття СЦ призначене для задоволення специфСЦчних потреб спСЦлкування в галузСЦ певноi професСЦi.
1.2 МовознавчСЦ вимоги до термСЦна
Сучасна мова науки СЦ технСЦки предявляСФ термСЦнам декСЦлька вимог. НайбСЦльш важливими з яких СФ наступнСЦ:
1) ТермСЦн маСФ вСЦдповСЦдати правилам СЦ нормам вСЦдповСЦдноi мови.
2) ТермСЦн маСФ бути систематичним.
3) ТермСЦну властива якСЦсть дефСЦнСЦтивностСЦ, тобто кожен термСЦн спСЦв ставляСФться з чСЦтким окремим визначенням, котре орСЦСФнтуСФ на вСЦдповСЦдне поняття.
4) ТермСЦну властива вСЦдносна незалежнСЦсть вСЦд контексту, СЦ те, що вСЦн не втрачаСФ в ньому свого значення.
5) ТермСЦн маСФ бути точним, хоча в субмовах мають мСЦсце численнСЦ "хибно орСЦСФнтовнСЦ" (термСЦн Д.С. Лотте [29, c.121]) одиницСЦ.6) ТермСЦн маСФ бути стислим, хоча ця вимога нерСЦдко суперечить вимозСЦ точностСЦ, тобто повноти термСЦна
7) ТермСЦн маСФ прагнути до однозначностСЦ.
Тут варто зробити одне суттСФве уточнення: такоi однозначностСЦ варто домагатися в межах однСЦСФi термСЦносфери, адже на рСЦвнСЦ декСЦлькох субмов полСЦсемСЦя термСЦнСЦв - явище досить розповсюджене,
8) Для термСЦнологСЦi не характерна синонСЦмСЦчнСЦсть, котра заважаСФ взаСФморозумСЦнню (to imitate - копСЦювати, пСЦдроблювати; syn: to reproduce, to forge, to copy).
9) ТермСЦни експресивно нейтральнСЦ, хоча тут правильнСЦше казати не про експресивнСЦсть термСЦна чи виразу, а скорСЦше про СЦнтенсивнСЦсть деяких семантичних складових. Причинами такоi СЦнтенсивностСЦ можуть слугувати прагнення пСЦдкреслити елСЦтарнСЦсть уявлення того, хто говорить, або намагання приховати своi намСЦри.
10) ТермСЦн маСФ бути милозвучним (тобто вимога евфонСЦi), тому не варто заохочувати створення термСЦнСЦв, походженням з дСЦалектСЦв, жаргонСЦв чи варваризмСЦв [14, c.127].
Разом з тим термСЦни не СФ СЦзольованими, незалежними, "вибраними" одиницями загальновживаноi мови, котрСЦ володСЦють лише iм характерними властивостями, а складають повноцСЦнну частину загального складу мови, де якостСЦ слСЦв появляються бСЦльш визначено, регламентовано, вСЦдповСЦдаючи вимогам професСЦйного спСЦлкування та взаСФморозумСЦння. Таким чином, можна говорити про переважаючий характер властивостСЦ термСЦну порСЦвняно СЦз загальновживаним словом, а не про повну вСЦдсутнСЦсть тСЦСФi або СЦншоi особливостСЦ в межах вСЦдмСЦнних галузей мови; можна стверджувати про бажанСЦ властивостСЦ термСЦнологСЦчноi одиницСЦ, але не можна вважати ii не повноцСЦнною чи непотрСЦбного, ТСрунтуючись лише на тому, що вона не маСФ цСЦСФi властивостСЦ, хоча даний термСЦн давно застосовуСФться користувачами. З поглибленням мСЦжнародних звязкСЦв вивчення СЦноземноi мови набуваСФ фахового термСЦнологСЦчного спрямування, однСЦСФю з ознак якого СФ термСЦнологСЦчна двомовнСЦсть [12, c.13].
1.3 Пр
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение