Проблеми юридичноi термСЦносистеми в англСЦйськСЦй мовСЦ
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
В»юСФ в нСЦй потрСЦбнСЦ йому порядки (створюСФ дефСЦнСЦцСЦi, приписуСФ звязки мСЦж термСЦнами, будуСФ логСЦчнСЦ вСЦдношення). Така наукова позицСЦя може СЦ повинна викликати опСЦр. Випадкового скупчення термСЦнСЦв, системно не повязаних СЦ не органСЦзованих, не маСФ нСЦ одна галузь виробництва або технСЦки, нСЦ одна галузь науки чи управлСЦння, тому що в любСЦй названСЦй сферСЦ речСЦ та iх ознаки спСЦввСЦдношеннСЦ СЦ повязанСЦ, системно органСЦзованСЦ, СЦ поняття тоi чи СЦншоi галузСЦ знань.
ТермСЦнологСЦя системна, передусСЦм, тому що системний свСЦт, окремСЦ сторони СЦ галузСЦ якого вона, термСЦнологСЦя, вСЦдображаСФ СЦ обслуговуСФ [35, c.97].
4. ЙмовСЦрно, таким чином, що типи термСЦносистем можуть бути помСЦченСЦ наукою про термСЦни лише при умовСЦ пильного погляду на реальнСЦ, обСФктивнСЦ властивостСЦ, ознаки особливостСЦ того мовного матерСЦалу, який називають термСЦнологСЦСФю, а також при умовСЦ чСЦткого бачення обставин СЦ причин ii використання та розвитку. Зокрема, бажаючи побудувати бСЦльш чи менш задовСЦльну типологСЦю термСЦносистем, наука могла би звернутися до наступних властивостей (ознак) термСЦнСЦв:
а) спСЦввСЦдношення термСЦнСЦв з галузями трудовоi дСЦяльностСЦ людей: виробництво, технСЦка, наука, управлСЦння, торгСЦвля, дипломатСЦя, полСЦтика СЦ т.д.
б) спСЦввСЦдношення термСЦнСЦв з професСЦональним членуванням кожноi з галузей трудовоi дСЦяльностСЦ, в виробництвСЦ - металургСЦя, текстильне виробництво СЦ т.д.; в сСЦльському господарствСЦ - землеробство, тваринництво, садСЦвництво СЦ т.д.; в технСЦцСЦ - технологСЦя суднобудування, конструювання фотоапаратури СЦ т.д.; в науцСЦ - хСЦмСЦя, бСЦологСЦя, фСЦзика, лСЦнгвСЦстика СЦ т.д.
в) спСЦввСЦдношення термСЦнСЦв з науковими напрямками, теоретичними та технСЦчними школами СЦ методами.
г) спСЦввСЦдношення термСЦнСЦв з особистими системами наукових поглядСЦв, технологСЦчних СЦ конструктивних концепцСЦй: термСЦнологСЦя Д. МенделСФСФва СЦ термСЦнологСЦя Н. Марра. Не можна не помСЦтити, що перечисленнСЦ властивостСЦ (ознаки) термСЦнСЦв СФ зовнСЦшнСЦми для них - а саме, що цСЦ властивостСЦ (ознаки) зумовленСЦ звязком мови з позамовними системами матерСЦальноi дСЦяльностСЦ СЦ свСЦдомостСЦ [37, c.12].
5. Не менш важливСЦ СЦ суттСФвСЦ для вибору основ типологСЦчного членування СЦ опису термСЦнологСЦi тоi чи СЦншоi мови внутрСЦшньоструктурнСЦ, зокрема, формально-семантичнСЦ властивостСЦ (ознаки) термСЦнСЦв:
а) понятСЦйна сторона семантики термСЦна (СЦ звязок термСЦна з поняттям), яка зближуСФ термСЦни СЦ вСЦддаляСФ iх один вСЦд одного, формуСФ термСЦнологСЦчнСЦ пласти, ряди, поля СЦ т.д.
б) словотворення СЦ дереватологСЦя термСЦнСЦв, яка встановлюСФ семантичнСЦ (а разом з тим СЦ понятСЦйнСЦ) звязки мСЦж ними, впливаючи на формування термСЦносистем СЦ вСЦдношень мСЦж термСЦносистемами;
в) логСЦко-семантична, семантико-морфологСЦчна СЦ семантико-дериватологСЦчна парадигматика термСЦнСЦв;
г) лексико-семантичнСЦ властивостСЦ термСЦнСЦв, якСЦ зумовлюють формування термСЦнологСЦчноi синонСЦмСЦi, антонСЦмСЦi, семантичнСЦ зближення та вилучення термСЦнСЦв, перетинання та пСЦдкорення iх змСЦсту СЦ т.д.
ВнутрСЦшня (в межах одного термСЦнологСЦчного словосполучення) синтагматика термСЦнСЦв повинна привертати до себе увагу термСЦнологСЦв-лСЦнгвСЦстСЦв, всерединСЦ складових термСЦнСЦв, мСЦж iх членами, виникають рСЦзноманСЦтнСЦ синтагматичнСЦ звязки СЦ вСЦдношення, котрСЦ формують взаСФмодСЦю слСЦв як одиниць лексичних, морфологСЦчних, синтаксичних СЦ як носСЦiв понятСЦйного змСЦсту [20, c.63].
6. КожнСЦ з наведених зовнСЦшнСЦх або внутрСЦшнСЦх властивостей (ознак) термСЦнСЦв можуть приймати СЦ приймають участь в формуваннСЦ системних вСЦдношень СЦ звязкСЦв мСЦж термСЦнами. Саме тому перерахованСЦ властивостСЦ (ознаки) термСЦнСЦв не повиннСЦ випускатися з виду вченими в процесСЦ вивчення, аналСЦзу або опису термСЦнСЦв СЦ термСЦносистем, зокрема, для утворення iх (термСЦносистем) типологСЦi. Так, спСЦввСЦдношення термСЦнСЦв з галузями трудовоi дСЦяльностСЦ дозволяСФ видСЦляти СЦ вСЦдрСЦзняти термСЦносистеми виробництва, технСЦки, науки, управлСЦння, торгСЦвлСЦ СЦ т.д.
7. ТермСЦносистема, яка орСЦСФнтована на процес навчання, виявляСФться збСЦднСЦлою в порСЦвняннСЦ з термСЦносистемою, яка орСЦСФнтована на процес наукового спСЦлкування, але разом з тим саме потреба спСЦлкування в процесСЦ навчання заставляСФ дослСЦдникСЦв уточнювати звичнСЦ термСЦни - поняття, визначати iх, тлумачити, пояснювати СЦ т.д. СЦ все це надаСФ збагачувальну дСЦю на термСЦнологСЦю СЦ ii використання.
8. ВнутрСЦшнСЦ звязки СЦ вСЦдношення мСЦж термСЦнами у взаСФмодСЦi з зовнСЦшнСЦми дозволяють розрСЦзняти великСЦ чи малСЦ термСЦносистеми - на рСЦзних ступенях руху вСЦд великих до менших.
1.5 ВСЦдмСЦннСЦ риси термСЦнСЦв торгСЦвлСЦ
ТермСЦн у багатьох вСЦдношеннях СФ специфСЦчним типом слова. РЖдеальний термСЦн СФ моносемантичним, СЦ коли вживаСФться виключно в рамках своСФi сфери вжитку, не залежить вСЦд контексту, при умовСЦ, що вСЦн не виражений переносно полСЦсемантичним словом Його значення залишаСФться постСЦйним до того часу, коли нове вСЦдкриття чи винахСЦд не змСЦнить його референт або поняття, e. g. transaction, barter, truck, swap.
Так як в бСЦльшостСЦ випадкСЦв значення термСЦну не залежнСЦ СЦ вСЦд контексту, вСЦн не може мати взагалСЦ нСЦякого контекстуального значення РДдиним можливим значенням термСЦну може бути денотативне. Вдалий термСЦн забезпечуСФ повну вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж морфологСЦчним складом та змСЦстом. ЕмоцСЦйне забарвлення чи оцСЦнювання не мають мСЦсця, якщо термСЦн вживаСФться в рамках сфери свого вжитку. E. g. "The raff is fixed and guaranteed no to change during the period of deposit" (finance).
ТермСЦн може набувати переносного або ж емоцСЦйно забарвленого значення лише у випадку, коли вСЦн знаходиться поза межами свого вжитку СЦ вж
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение