Проблеми юридичноi термСЦносистеми в англСЦйськСЦй мовСЦ
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?тиставлення понять: термСЦн; нетермСЦн
Значення СЦ поняття термСЦну - та нетермСЦну реалСЦзують рСЦзний тип СЦнформацСЦi, значення СЦ поняття нетотожнСЦ, навСЦть якщо й вираженСЦ термСЦном, а не загальнонародним словом.
Суть визначень термСЦну зводиться до того, що в якостСЦ ознаки - найближчого родового поняття - найчастСЦше називають "слово чи словосполучення", "чи мовний знак" взагалСЦ, а в якостСЦ ознак видових вСЦдмСЦнностей: специфСЦку сфери розповсюдження; особливу функцСЦю, називну (номСЦнативну) означення та дефСЦнСЦтивну, професСЦйну, пСЦзнавальну, пояснюючу; семантичнСЦ особливостСЦ термСЦну: а) предмет визначеноi областСЦ знання; б)"поняття", де семантика СФ "точною" (з точними семасСЦологСЦчними кордонами), "однозначною", "СФ дефСЦнСЦцСЦСФю", "СФ системною " [9, c.12].
РДдиного визначення термСЦну в лСЦнгвСЦстичнСЦ лСЦтературСЦ поки що не СЦснуСФ, а в СЦснуючих визначеннях помСЦтна не вСЦдповСЦднСЦсть, що встановлюСФться визначенням якостей СЦ ознак термСЦну його реальному мовному вжитку; бСЦльшСЦсть термСЦнСЦв вводять наче СЦдеальний термСЦн. НавСЦть не досить глибоке дослСЦдження термСЦнологСЦi в галузСЦ медицини, бСЦологСЦi, та СЦнших наук показуСФ, що далеко не завжди термСЦн точно виражаСФ спецСЦальне поняття, не завжди однозначний СЦ виражаСФ лише одне поняття, не завжди вСЦн входить лише в одну термСЦносистему, далеко не завжди термСЦн вСЦдображаСФ у своiй змСЦстовнСЦй структурСЦ характернСЦ ознаки обСФкту термСЦнування.
ДослСЦдження також показали, що не завжди термСЦн маСФ точнСЦ семантичнСЦ кордони СЦ виражаСФ точно окреслене поняття.
До характеристики термСЦну необхСЦдно обовязково зараховувати його якостСЦ (чи тенденцСЦi), а у визначеннСЦ термСЦну тСЦльки беззаперечнСЦ властивостСЦ усСЦх термСЦнСЦв. Основне у специфСЦцСЦ термСЦну - його спецСЦальне, професСЦональне вживання, сфера його розповсюдження обмежена певною галуззю знання. ПСЦдкреслюючи цю загальновизнану якСЦсть, не варто впадати в крайнощСЦ.
Важко не погодитись СЦз думкою, що "нСЦ у формСЦ, нСЦ у змСЦстСЦ неможливо знайти суттСФвоi рСЦзницСЦ мСЦж словом неспецСЦальноi загально розповсюдженоi лексики та словом лексики термСЦнологСЦчноi. Реальна обСФктивна рСЦзниця мСЦж двома цими типами слСЦв - це, по сутСЦ, рСЦзниця мСЦжмовна. Якщо слово загальнорозповсюдженоi, неспецСЦальноi лексики спСЦввСЦдноситься СЦз загальновСЦдомим обСФктом, то слово термСЦнологСЦчноi лексики - СЦз обСФктом специфСЦчним, вСЦдомим лише обмеженому колу спецСЦалСЦстСЦв. НСЦякоi СЦншоi рСЦзницСЦ мСЦж цими типами слСЦв не СЦснуСФ" [25, c.145]. РСЦзниця мСЦж термСЦном СЦ нетермСЦном автор вбачаСФ не у специфСЦцСЦ слова, а у специфСЦцСЦ обСФктСЦв номСЦнацСЦi СЦ важко не погодитись з А.РЖ. МоiсеСФвим, що питання треба ставити СЦнакше: термСЦн не перестаСФ бути термСЦном, якщо його впСЦзнають за межами кола спецСЦалСЦстСЦв [31, c.127]. ПравСЦ тСЦ лСЦнгвСЦсти, котрСЦ повязують термСЦнологСЦчнСЦсть СЦз функцСЦСФю мовних одиниць.
Головною одиницею термСЦнологСЦi (найменшою ii складовою частиною) СФ слово. Тому концепцСЦя слова - термСЦну займаСФ у термСЦнознавствСЦ важливе мСЦсце.
У мовознавствСЦ СЦснуСФ безлСЦч визначень слова: вСЦдомСЦ фонетичнСЦ, морфологСЦчнСЦ, синтаксичнСЦ семантичнСЦ визначення. У мовСЦ - мовленнСЦ функцСЦонують слова термСЦни СЦ слова-нетермСЦни, або загальновживанСЦ, побутовСЦ слова. А.А. Реформатський дуже вдало зауважив; "А насправдСЦ ж це цСЦла лСЦнгвСЦстична проблема - побутове слово СЦ термСЦн..." [38, c.80].
ОбТСрунтовуючи протиставлення термСЦн - загальновживане слово, варто, хоча б коротко, спробувати визначити слово, як мовну одиницю СЦ показати його значення.
Слово - найменша смислова одиниця мови, котра може бути вСЦльно вСЦдтворена в мовленнСЦ для побудови висловлювань.
ПеревСЦримо це визначення. ВСЦзьмемо, наприклад, слова картина, будСЦвля, компютер, ходити, СЦнтерфейс. УсСЦ вони - СЦ термСЦни, СЦ нетермСЦн - 1) СФ смисловими одиницями мовлення на вСЦдмСЦну вСЦд фонем СЦ складСЦв;
2) вСЦльно вСЦдтворюються у мовленнСЦ, тобто не потребують обовязкового сполучення СЦз досить визначеними одиницями; цим слова вСЦдрСЦзняються вСЦд морфем, котрСЦ вСЦдтворюються не вСЦльно, але у складСЦ слова;
3) володСЦють цСЦлСЦснСЦстю СЦ видСЦленням на вСЦдмСЦну вСЦд морфем;
4) виявляються найменш вСЦльно вСЦдтворюваними у мовленнСЦ одиницями мови СЦ цим вСЦдрСЦзняються вСЦд словосполучень;
5) приймають участь у побудовСЦ висловлювань, тобто застосовуються у цСЦлях спСЦлкування.
Кожна лексична одиниця маСФ значення. В науцСЦ СЦснуСФ багато гСЦпотез словникового значення. ВСЦдомо, що слово як мовна одиниця - явище багатостороннСФ СЦ маСФ ознаки фСЦзСЦологСЦчнСЦ, акустичнСЦ, психСЦчнСЦ, соцСЦальнСЦ. Слово виявляСФться сукупнСЦстю рСЦзноманСЦтних за своСФю природою "праць" людського органСЦзму, необхСЦдних для виявлення та здСЦйснення рСЦзних станСЦв СЦ дСЦй людськоi свСЦдомостСЦ.
Великий СЦнтерес, який останнСЦм часом проявляють до лексикологСЦi та до лексичноi семантики, робить особливо актуальною розробку науково обТСрунтованих методСЦв опису семантичноi структури слова. Це особливо важливо для сучасноi лексикографСЦi, завданням якоi СФ опис слова як одиницСЦ, вододСЦючоi структурою, котра являСФться частиною визначеноi системи.
Одержавши досить широке розповсюдження, формальнСЦ методи аналСЦзу виявились недостатнСЦми для виконання подСЦбноi задачСЦ, що неодноразово помСЦчалось в лСЦнгвСЦстичнСЦ лСЦтературСЦ, СЦ фактично не знайшли реального застосування у практицСЦ складання словникСЦв.
В результатСЦ недостатньоi розробки теоретичноi бази лексикографСЦi вСЦдмСЦчаються значнСЦ розходження у характерСЦ та прийомах опису слова в рСЦзних словниках. Не завжди чСЦтка уява про
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение