Підвищення ефективності діяльності ПриватБанку на основі теорії синергетики

Дипломная работа - Экономика

Другие дипломы по предмету Экономика

ни капіталу;

б) дослідження зміни коефіцієнта достатності капіталу від зміни загальних активів;

в) дослідження зміни коефіцієнта достатності капіталу від одночасної зміни власного капіталу та загальних активів.

  1. Коефіцієнт захищеності власного капіталу співвідношення капіталізованих активів (основні засоби та нематеріальні активи) і капіталу. Для стійкого становища установи цей показник повинен або бути на рівні або мати ріст, що буде свідчить про зростання захищеності власного капіталу зростаючим вкладенням його також у свої власні капіталізовані активи [2]. Для росту показника необхідне, щоб темп росту капіталу перевищував темп росту капіталізованих активів. Розглянемо існуючи варіанти досягнення оптимального значення:

а) дослідження зміни коефіцієнта захищеності власного капіталу від зміни капіталу;

б) дослідження зміни коефіцієнта захищеності власного капіталу від зміни капіталізованих активів;

в) дослідження зміни коефіцієнта захищеності власного капіталу від одночасної зміни власного капіталу та капіталізованих активів.

  1. Коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом співвідношення капіталу за мінусом недохідних активів та збитків і дохідних активів. Для того, щоб банк посилював захист дохідних активів мобільним власним капіталом, необхідне зріст показника [2]. Варіанти досягнення оптимального значення:

а) дослідження зміни коефіцієнта захищеності дохідних активів власним капіталом від зміни капіталу;

б) дослідження зміни коефіцієнта захищеності дохідних активів власним капіталом від зміни недохідних активів;

в) дослідження зміни коефіцієнта захищеності дохідних активів власним капіталом від зміни дохідних активів;

г) дослідження зміни коефіцієнта захищеності дохідних активів власним капіталом від зміни капіталу, дохідних та недохідних активів.

  1. Коефіцієнт мультиплікатора капіталу співвідношення загальних активів і засновницького (акціонерного) капіталу. Оптимальне співвідношення цього показника 12,0 15,0 разів [2]. Якщо менше норми, то ступінь покриття активів акціонерним капіталом замала та необхідно, щоб темп зростання акціонерного капіталу перевищував темп зростання активів, а якщо більше навпаки. Розглянемо варіанти досягнення оптимального значення:

а) дослідження зміни коефіцієнта мультиплікатора капіталу від зміни загальних активів;

б) дослідження зміни коефіцієнта мультиплікатора капіталу від зміни засновницького капіталу;

в) дослідження зміни коефіцієнта мультиплікатора капіталу і від одночасної зміни засновницького капіталу та загальних активів.

  1. Висновки відносно отриманих результатів компютерного моделювання.

 

3 РОЗРОБКА МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА СТІЙКОСТІ БАНКУ

 

3.1 Аналіз та моделювання зовнішнього середовища на основі кореляційно регресивного аналізу

 

Одним з найбільш загальних законів обєктивного світу є закон загального звязку і залежності між явищами суспільного життя. Ці явища найбільш складні, оскільки вони формуються під дією багато чисельних і взаємозвязаних факторів.

Усі явища суспільного життя існують неізольовано, вони органічно звязані між собою, залежать одні від одних, обумовлюють одні одних і знаходяться в постійному русі та розвитку. Розкриваючи взаємозвязки і взаємозалежності між явищами, можна пізнати їх суть і закони розвитку. Тому вивчення взаємозвязків є основним завданням аналізу.

Причинна залежність є головною формою закономірних звязків, які діють в певних умовах місця і часу. Отже, для появи наслідку потрібні і причини, і умови, тобто відповідні фактори.

Суспільні явища або окремі їх ознаки, які впливають на інші і обумовлюють їх зміну, називаються факторними, а суспільні явища або окремі їх ознаки, які змінюються під впливом факторних, називаються результативними.

За характером залежності явищ розрізняють функціональні і кореляційні звязки.

Функціональним називається звязок, при якому певному значенню факторної ознаки завжди відповідає одне або декілька значень результативної ознаки. Функціональні звязки характеризуються повною відповідністю між причиною та наслідком. Внаслідок цього функціональна залежність виражається точною математичною формулою. Функціональні залежності досить рідко використовуються для дослідження суспільних явищ [7].

Кореляційним називається звязок, при якому кожному значенню факторної ознаки відповідає декілька значень результативної ознаки. В кореляційних звязках між причиною і наслідком немає повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення. На відміну від функціонального звязку кореляційний проявляється не в кожному окремому випадку, а в середньому при великій кількості спостережень. Кореляційні звязки найчастіше використовуються при дослідження суспільних явищ.

За напрямом розрізняють звязки прямі і обернені.

Прямий звязок це звязок, коли із зростанням факторної ознаки зростає і результативна ознака.

При оберненому звязку із збільшенням факторної ознаки результативна зменшується або навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна зростає.

За своїм аналітичним виразом (за формулою) звязки поділяються на прямолінійні і криволінійні.

При прямолінійній кореляційній залежності рівним змінам середніх значень факторної ознаки відповідають приблизно рівні зміни середніх значень рез