Geum.ru

Підвищення ефективності діяльності ПриватБанку на основі теорії синергетики

Дипломная работа - Экономика

Другие дипломы по предмету Экономика

ності банку на основі економіко-математичного моделювання внутрішніх та зовнішніх факторів;

  • розробити інформаційну систему, на основі якої буде легко виконувати розрахунки при подальшому використанні запропонованих моделей та значити шляхи підвищення ефективності фінансової діяльності ПриватБанку.

  • 2 МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ І СТІЙКОСТІ БАНКУ ТА КОМПЬЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

     

    Аналіз фінансового стану комерційного банка можна представить як зовнішній: з сторони центрального банку, незалежних рейтингових агентств, потенційних клієнтів (вкладників, акціонерів), і внутрішній - внутрішніми аналітичними службами банка.

    Провести більш або менш чітку границю між цими двома підходами не завжди можливо, так як використовуються одні джерела інформації (з різним ступенем деталізації), переслідуються спільні цілі.

    Одна з найважливіших характеристик фінансового стану банка стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона звязана насамперед із загальною фінансовою структурою банка, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів.

    Огляд методичної літератури з аналізу банківської діяльності та ознайомлення з практикою безпосередньо в банках свідчить, що на сьогодні єдина система показників, які в узагальнюючому вигляді характеризують їх фінансовий стан, остаточно ще не склалася. Кожний банк використовує свої самостійно розроблені методики, що включають різні показники, які часто суттєво різняться.

    Більшість методик поєднує чотири групи показників, що дають можливість оцінити фінансовий стан банку виходячи із:

    1. оцінки фінансової стійкості;
    2. оцінки ділової активності;
    3. оцінки ліквідності;
    4. оцінки ефективності управління.

    Оціночні показники являють собою коефіцієнти, що розраховуються на основі даних балансу комерційного банку та звіту про прибутки і збитки. Національний банк України рекомендує при визначенні узагальнюючої оцінки фінансового стану банку використовувати загальновідому систему САМЕL.

     

    2.1 Аналіз фінансової стійкості комерційного банку

     

    Розглянемо першу групу коефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість банку. У відношенні методів рішення задачі кількісного визначення фінансової стійкості існує два основних підходи:

    1) для оцінки фінансового стану банку необхідно орієнтуватися винятково на дані про джерела фінансування, тобто на капітал. У цьому випадку оцінка фінансової стійкості банку виробляється тільки на підставі даних пасиву балансу;

    2) для оцінки фінансової стійкості банка необхідно аналізувати взаємозвязок між активом і пасивом балансу, тобто простежувати напрямки використання засобів.

    Безумовно, коефіцієнти, розраховані за даними пасиву балансу, є основними в цьому блоці аналізу. Однак характеристика фінансової стійкості за допомогою таких показників навряд чи буде повною важливо не тільки те, відкіля притягнуті засоби, але і куди вони вкладені, яка структура вкладень [15].

    На мій погляд другий підхід є більш повним і з економічної точки зору більш виправданим. Тому оцінку фінансової стійкості банка проведемо з використанням як коефіцієнтів, розрахованих по пасиві балансу, так і коефіцієнтів, що відбивають взаємозвязок між джерелами формування засобів банка і структурою вкладень.

    Для цього спочатку визначимо, з нашого погляду, найважливіші з них, приведемо алгоритм їх розрахунку та розкриємо їх економічний зміст. Після цього на основі даних балансу розрахуємо вибрані показники, проаналізуємо їх рівень, тенденції і зробимо висновок про рівень фінансової стійкості банку.

    Отже основними коефіцієнтами, які характеризують фінансову стійкість банку, являються:

    • коефіцієнт надійності;
    • коефіцієнт фінансового важеля;
    • коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів;
    • коефіцієнт захищеності власного капіталу;
    • коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом;
    • коефіцієнт мультиплікатора капіталу [2].

    У Законі України Про банки і банківську діяльність визначено такі поняття капіталу:

    1. капітал банку - залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобовязань. Цей капітал відображається в пятому класі Плану рахунків бухгалтерського обліку банку (балансовий капітал);
    2. капітал підписний - величина капіталу, на яку отримано письмові зобовязання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї);
    3. капітал регулятивний (власні кошти) - складається з основного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються нормативно-правовими актами НБУ [14].

    Коефіцієнт надійності показує рівень залежності банку від залучених коштів. Це співвідношення власного капіталу (К) до залучених коштів (ЗК):

     

    (2.1)

     

    Коефіцієнт фінансового важеля співвідношення зобовязань банку (ЗК) і капіталу (К). Розрахунок цього показника розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку:

     

    (2.2)

    Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів достатність капіталу. Цей коефіцієнт розкриває достатність сформованого власного капіталу в активізації та покритті різних ризиків:

     

    (2.3)

     

    де АЗАГ активи загальні.

    Коефіцієнт захищеності власного капіталу - співвідношення капіталізованих активів (АК) і власного капіталу. Показує, ?/p>