Підвищення ефективності діяльності ПриватБанку на основі теорії синергетики
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
ьш елементарних прийомів (прийому паралельних рядів, аналітичних групувань), що дозволяє глибше досліджувати взаємозвязки кінцевого результату і багатьох факторів, які впливають на нього. Він дає можливість виразити звязок у виді певного математичного рівняння, що характеризує механізм взаємодії факторів і кінцевих результатів.
РКА полягає у побудові й аналізі економіко-математичної моделі у виді рівняння регресії (кореляційного звязку) залежності явища від факторів, що його визначають: ух =f(х1, х2,..., хn). При лінійному звязку його щільність характеризується такими показниками, як коефіцієнти детермінації та кореляції.
Одним із розповсюджених аналітичних задач, що вирішуються за допомогою РКА, є задача на запуск-випуск промислових виробів.
5. Економіко-математичні прийоми можуть застосовуватися при вивченні як функціональних (детермінованих), так і стохастичних (імовірнісних) причин-но-наслідкових звязків. Широке використання математичних прийомів є важливим напрямом удосконалення методики економічного аналізу, підвищує його ефективність в управлінні обєктом, що аналізується. Це досягається шляхом скорочення строків проведення аналітичної роботи (завдяки використанню ЕОМ), більш повного охоплення впливу факторів на результати діяльності, постановки і вирішення багатьох багатовимірних задач аналізу, які практично не можуть бути виконані вручну або традиційними методами.
Сформульована математична задача економічного аналізу може бути вирішена одним із розроблених класичною математичною наукою математичних прийомів і прийомами математичної статистики.
Економічні прийоми базуються на синтезі трьох галузей знань: економіки, математики і статистики. Основою економетрії є економічна модель, під якою розуміється схематичне подання економічного явища або процесу за допомогою наукової абстракції, відображення його характерних рис. Найбільш розповсюдженим у сучасній економіці є прийом аналізу економіки затрати-випуск. Це матричні (балансові) моделі, що будуються за шаховою схемою і дозволяють у найбільш компактній формі уявити взаємозвязок затрат і результатів виробництва.
Залежно від конкретних задач і мети аналізу для дослідження діяльності обєкта, що аналізується, можна використати такі прийоми, як математичне програмування, теорія ігор, теорія масового обслуговування, прийоми моделювання і системного аналізу та ряд інших прийомів [14].
Огляд методичної літератури з аналізу банківської діяльності та ознайомлення з практикою безпосередньо в банках свідчить, що на сьогодні єдина система показників, які в узагальнюючому вигляді характеризують їх фінансовий стан, остаточно ще не склалася. Кожний банк використовує свої самостійно розроблені методики, що включають різні показники, які часто суттєво різняться.
Розглянемо групу коефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість банку (табл. 1.1) [2].
Таблиця 1.1 - Алгоритм розрахунку й економічний зміст показників, що характеризують фінансову стійкість
№Найменування показникаАлгоритм розрахунку за балансомЕкономічний зміст показника визначаєОптимальне значення1Коефіцієнт надійностіКН=К/ЗКСпіввідношення власного капіталу до залучених коштів. Рівень залежності банку від залучених коштівНе менше 5%2Коефіцієнт фінансового важеляКфв = ЗК/КСпіввідношення зобовязань банку і капіталу, розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринкуУ межах 1:203Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів достатність капіталуКУК=К/АЗАГРозкриває достатність сформованого власного капіталу в активізації та покритті різних ризиківНе менше 10%4Коефіцієнт захищеності власного капіталуКЗК=АК/КСпіввідношення капіталізованих активів і власного капіталу. Показує, яку частину капіталу розміщено в нерухомістьх5Коефіцієнт захищеності дохідних активівКЗДА=(К-НАД-ЗБ)/АДСигналізує про захист дохідних активів (що чутливі до зміни процентних ставок) мобільним власним капіталомх6Коефіцієнт мультиплікатора капіталуКМК = А/КаСтупінь покриття активів акціонерним капіталом12,0-15,0
1.3 Аналіз методів теорії синергетики
У постнеокласичній картині світу упорядкованість, структурність, так само як і хаосомність, стохастичність, визнані обєктивними, універсальними характеристиками дійсності. Вони виявляють себе на всіх структурних рівнях розвитку. Проблема іррегулярного поводження нерівноважних систем знаходиться в центрі уваги багатьох наукових дисциплін і насамперед синергетики - теорії самоорганізації, що зробила своїм предметом виявлення найбільш загальних закономірностей спонтанного структурогенеза.
Поняття синергетики одержало широке поширення в сучасних наукових дискусіях і дослідженнях останніх десятиліть в області науки і методології. Сам термін має давньогрецьке походження й означає сприяння, співучасть або сприяючий, допомагаючий. Сліди його вживання можна знайти ще в исихазмі містичні течії Візантії.
1973 р.- рік виступу Г. Хакен на першій конференції, присвяченої проблемам самоорганізації, поклав початок новій дисципліні і вважається роком народження синергетики. М. Хакен звернув увагу на те, що корпоративні явища спостерігаються в найрізноманітніших системах . У своїй класичній роботі Синергетика він відзначав, що в багатьох дисциплінах, від астрофізики до соціології, ми часто спостерігаємо, як кооперація окремих частин системи приводить до утворення макр