Підвищення ефективності діяльності ПриватБанку на основі теорії синергетики
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
активи (оборотний капітал), капіталомісткість може бути розкладена в такий спосіб:
(1.6)
Уводимо позначення:
- капіталомісткість (фондомісткість) продукції по основному капіталу,
(1.7)
- капіталомісткість продукції по оборотному капіталу,
(1.8)В результаті одержуємо, що капіталомісткість продукції складається з капіталомісткості продукції по основному капіталу і капіталомісткості продукції по оборотному капіталу:
(1.9)
- методи розширення факторної системи. Наприклад, фондомісткість продукції по основному капіталу знаходиться з вираження
(1.10)
Помноживши і розділивши на А (амортизація), одержимо
F/N=(F/A)*(A/N), (1.11)
де F/A - кількість років служби основних засобів;
A/N амортизаціемісткість продукції (частка амортизації в продукції);
- методи скорочення (розподілу) факторної системи (моделі).
Наприклад, рентабельність ( )
, (1.12)
де Р - прибуток;
К - капітал.
Скориставшись співвідношенням
K=F+E (1.13)
зробимо наступні перетворення:
, (1.14)
де P/N - прибутковість продукції;
F/N- фондомісткість продукції по основному капіталу;
E/N - оборотність оборотного капіталу [28].
- методи факторного аналізу
Факторний аналіз здійснюється шляхом використання спеціального наукового апарату - сукупності прийомів (способів) аналізу, що залежно від характеру (форми) причинно-наслідкових звязків функціональні або стохастичні (імовірнісні) поділяються на дві групи: одна при функціональній (прямій) формі звязку, тобто при жорстко-детермінованій моделі факторного аналізу, інша - при стохастичній моделі факторного аналізу.
Для факторного аналізу використовуються групові і комбінаційні таблиці.
Аналіз за допомогою жорстко-детермінованих моделей, що інколи скорочено називається детермінованим аналізом, має ряд особливостей:
- по-перше, при детермінованому підході факторна модель повністю замикається на ту систему факторів, що підлягають обєднанню в дану модель;
- по-друге, даний підхід не дозволяє поділити результати впливу водночас діючих факторів, які не підлягають обєднанню в одну модель;
- по-третє, детермінований аналіз може виконуватися для одиничного обєкта за браком сукупності спостережень.
Існують такі види моделей детермінованого аналізу:
- адитивна модель, тобто модель, до якої фактори входять у виді алгебраїчної суми.
- мультиплікативна модель, тобто модель, до якої входять фактори у виді добутку.
- кратна модель, тобто модель, що являє собою відношення факторів.
- змішана модель, тобто модель, до якої входять фактори в різних комбінаціях.
Жорстко-детермінована модель, яка налічує понад два фактори, називається багатофакторною.
Детермінований факторний аналіз має жорстку послідовність процедур, що виконуються:
- побудова економічно обґрунтованої (з позиції факторів аналізу) факторної детермінованої моделі;
- вибір прийому факторного аналізу і підготовка умов для його виконання (наприклад побудова аналітичної таблиці);
- виконання процедур розрахунку аналізу моделі разом із перевіркою;
- формулювання висновків і рекомендацій за результатами аналізу [14].
Перший етап винятково важливий, оскільки неправильно побудована модель може призвести до логічно невиправданих і неправильних результатів. Сенс даного етапу полягає в тому, що будь-яке розширення жорстко-детермінованої факторної моделі не має суперечити логіці звязку причина-наслідок. На другому етапі вибирається один із прийомів факторного аналізу. Розглянемо зміст деяких прийомів, що часто використовуються під час факторного аналізу.
Прийоми вивчення функціональних причинно-наслідкових звязків при детермінованій моделі факторного аналізу
1. Індексний прийом. Під індексом (лат. - іndех) у широкому значенні розуміється відносний показник, що характеризує співвідношення рівнів явищ у часі порівняно з бізнес-планом або у просторі. Індексним прийомом можна виявити вплив різних факторів на кінцевий результат, який вивчається.
2. Прийом елімінування - це логічний прийом, при якому для визначення впливу факторів на результат припускають, що один з одночасно діючих факторів є змінним (що змінюється), а інші - сталими незалежно від економічної можливості такого ізолювання.
3. Прийом різниць абсолютних показників ґрунтується на прямому підрахунку впливу кожного фактора, включеного в розрахунок. Щоб визначити величину впливу кожного фактора на відхилення у кінцевому результаті, використовуючи цей прийом, необхідно виявити різницю між звітними (фактичними) і плановими (базисними) факторними показниками, а після цього різницю по кожному показнику помножити на абсолютну величину інших факторних показників у такому порядку:
- різниця у показниках за першим фактором множиться на планову величину всіх наступних факторних показників;
- різниця у показниках за другим фактором множиться на фактичну величину показника першого фактора і планову величину показників усіх наступних факторів;
- різниця у показниках за третім фактором множиться на фактичну величину попередніх показників і планову величину наступних і т.д [14].
4. Однією з модифікацій елімінува