ОсобливостСЦ пСЦдвищення ефективностСЦ навчальноi дСЦяльностСЦ в спецСЦалСЦзованих класах з поглибленим вивченням хСЦмСЦi на уроках з теми "ЗалСЦзо та його сполуки"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ення iх до процесу навчання. Саме рСЦзноманСЦтнСЦсть методСЦв СЦ робить процес навчання дСЦйсно творчим, збуджуСФ зацСЦкавленСЦсть учнСЦв, полегшуСФ розумСЦння СЦ засвоСФння матерСЦалу. Форми роботи, наведенСЦ в тАЮПСЦрамСЦдСЦ засвоСФння", змСЦцнюють навички груповоi роботи, пСЦдвищуючи здатнСЦсть учнСЦв до спСЦвпрацСЦ з СЦншими.
У процесСЦ вивчення кожноi теми за опорними конспектами обовязковою СФ лекцСЦя (5% засвоСФння). Це швидкий спосСЦб забезпечення учнСЦв необхСЦдною СЦнформацСЦСФю. Вона, безумовно, дуже корисна, але й маСФ своi недолСЦки, бо переводить учнСЦв у становище пасивних слухачСЦв.
Власне читання (10% засвоСФння) - СЦндивСЦдуальне або групове - не даСФ належного ефекту при засвоСФннСЦ матерСЦалу. Тому його треба поСФднувати з СЦншими, бСЦльш СЦнтенсивними методами навчання.
АудСЦо-вСЦзуальншСЦ метод (20% засвоСФння) передбачаСФ пСЦд час складання опорного конспекту використання вчителем дСЦафСЦльмСЦв та фСЦльмСЦв, пСЦдсилюСФ ефективнСЦсть навчального процесу.
Демонстрування (30% засвоСФння) сприяСФ впровадженню у навчальний процес СЦдей проблемно-розвиваючого навчання, встановленню генетичних звязкСЦв мСЦж СЦснуючими класами, дозволяСФ пСЦдтвердити хСЦмСЦчнСЦ властивостСЦ певноi сполуки. При цьому учнСЦ отримують СЦнформацСЦю за допомогою рСЦзних органСЦв чуття.
Якщо в процесСЦ обговорення або складання опорного конспекту використовувати груповСЦ дискусСЦi (50% засвоСФння), то активСЦзуСФться розумова дСЦяльнСЦсть учнСЦв, розвиваСФться iх умСЦння висловлювати своi власнСЦ СЦдеi та думки.
Можна запропонувати учням самим скласти опорний конспект та обговорити його в групСЦ своiх однокласникСЦв (бригадСЦ). Це - активне навчання (70% засвоСФння). Учень, який склав опорний конспект, може виступити перед своiми товаришами у ролСЦ вчителя. Навчання учнем СЦнших учнСЦв забезпечуСФ 90% засвоСФння. Тому протягом усього курсу хСЦмСЦi особливе значення маСФ саме робота бригадирСЦв зСЦ своiми бригадами: у пСЦдлСЦтковий перСЦод вплив однолСЦткСЦв СФ дуже важливим.
Значну роль у навчаннСЦ вСЦдСЦграСФ контроль знань, умСЦнь учнСЦв. ОпорнСЦ схеми допомагають СЦнтенсифСЦкувати цей процес.
Важливим завданням учителя СФ навчання учнСЦв умСЦнь СЦ навичок рацСЦонально вчитися. Це означаСФ, що навчання будь-якого навчального предмета треба розглядати як навчання учнСЦв власноi дСЦяльностСЦ з вивчення й оволодСЦння змСЦстом навчального предмета.
УспСЦшнСЦсть власноi дСЦяльностСЦ учнСЦв з вивчення й оволодСЦння змСЦстом навчального предмета залежить вСЦд багатьох факторСЦв. У психолого-педагогСЦчних дослСЦдженнях звичайно викликають СЦнтерес такСЦ фактори: по-перше, рСЦвень розвитку пСЦзнавальних процесСЦв учня; по-друге, рСЦвень розвитку його здСЦбностей; по-третСФ, характер мотивацСЦi його навчальноi дСЦяльностСЦ СЦ т.СЦн.
ДСЦйсно, всСЦ цСЦ фактори в сукупностСЦ своСФi СФ необхСЦдними передумовами успСЦшноi дСЦяльностСЦ учня. Але не треба забувати, що велике значення в оволодСЦннСЦ знаннями буде мати фактор самоорганСЦзацСЦi школярем своСФi дСЦяльностСЦ у навчальному процесСЦ.
ПСЦд самоорганСЦзацСЦСФю ми розумСЦСФмо вмСЦння учня без систематичного зовнСЦшнього контролю, без допомоги СЦ стимуляцСЦi з боку вчителя самостСЦйно й рацСЦонально органСЦзовувати й проводити свою навчальну дСЦяльнСЦсть щодо здСЦйснення прийнятих цСЦлей навчання.
У даному випадку завдання вчителя не вчити, а допомагати вчитися учням, тобто вчитель повинен лише ставити пере учнями загальнСЦ цСЦлСЦ навчання СЦ надавати допомогу в разСЦ необхСЦдностСЦ. У свою чергу, школяр повинен вчитися сам.
ПроаналСЦзуСФмо звязок самоорганСЦзацСЦi дСЦяльностСЦ учня з формами його навчальноi роботи.
Як вСЦдомо, дСЦяльнСЦсть учня при будь-якСЦй формСЦ навчальноi роботи складаСФться з навчальних дСЦй.
У своiх працях П.РЖ. ПСЦдласистий допускаСФ, що всСЦ навчальнСЦ дСЦi учня можна роздСЦлити на двСЦ групи. ДСЦi першоi групи П.РЖ. ПСЦдласистий визначаСФ як дСЦi-навички, дСЦi-операцСЦi. При виконаннСЦ цих дСЦй власна поведСЦнка характеризуСФться школярем в основному з навчально-практичного боку. ЦСЦкаво вСЦдзначати, що в цьому випадку вСЦд учня вимагаСФться вмСЦння проаналСЦзувати умову пСЦзнавальноi задачСЦ СЦ визначити способи СЦ стратегСЦю ii розвязання. У свою чергу, дСЦi другоi групи вСЦдрСЦзняються вСЦд дСЦй першоi групи тим, що в цьому випадку учнем усвСЦдомлюються способи розвязання навчально-пСЦзнавальноi задачСЦ, способи власноi дСЦяльностСЦ. Треба вСЦдзначити, що самостСЦйними СФ дСЦi другоi групи, а дСЦi першоi групи треба вважати навчально-тренувальними дСЦями.
Таким чином, до самостСЦйних дСЦй можна вСЦднести: видСЦлення школярем пСЦзнавальноi задачСЦ, пСЦдбСЦр СЦ визначення адекватних ii розвязанню способСЦв СЦ дСЦй, виконання операцСЦй з контролю.
У своiй роботСЦ ми розглянемо, за допомогою яких засобСЦв роботи можна сприяти самостСЦйним дСЦям учня. Як одну СЦз таких форм ми пропонуСФмо складання СЦ використання опорних конспектСЦв-схем.
ПСЦд опорними конспектами-схемами розумСЦють конспекти, що являють собою простСЦ, зрозумСЦлСЦ СЦ наочнСЦ схеми навчального матерСЦалу, в яких вказанСЦ основнСЦ поняття й звязки мСЦж ними.
ВидСЦляють опорнСЦ конспекти-схеми двох моделей: знаково-символСЦчнСЦ й образнСЦ (важливу роль вСЦдСЦграСФ принцип використання таких конспектСЦв-схем). Розглянемо найбСЦльш популярнСЦ з них:
1. Учитель складаСФ опорнСЦ конспекти-схеми, щоб учнСЦ в узагальненому виглядСЦ запамятали змСЦст навчальноi теми (наприклад, основнСЦ положення хСЦмСЦчноi теорСЦi).
2. Учитель розробляСФ опорнСЦ конспекти-схеми, щоб учнСЦ, користуючись ними, могли виконувати бСЦльш складнСЦ завдання (наприклад, складання здСЦйснюванню хСЦмСЦчних реакцСЦй з урахуванням хСЦмСЦчних вла?/p>