Информация по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение

  • 1361. Заманиха высокая (эхинопанакс высокий)
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    Описание растения. Заманиха высокая невысокий кустарник семейства аралиевых, с полегающими в естественных условиях стеблями, которые, укореняясь, становятся похожими на корневища. Надземные стебли восходящие, высотой от 0,5 до 1,5 м, толщиной 1 2 см, одиночные, иногда разветвленные, в верхней части густо усаженные тонкими шипами. Листья неглубоко-пятилопастные с дваждызубчатыми и реснитчатыми по краю лопастями. Пластинка листа ярко-зеленая, морщинистая, покрытая редкими, колючими шипами. Соцветие верхушечное, поникающее, длиной 1015 см, густо покрытое ржаво-коричневыми щетинистыми волосками. Оно представляет собой верхушечную кистевидную метелку. Цветки обоеполые, на-секомоопыляемые. Плодкостянка длиной 79 мм, с двумя плоскими желтоватыми косточками.

  • 1362. Занятие физической культурой при заболевании поликистозом яичников
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    Поликистоз яичников клинически проявляется в виде нарушений менструального цикла (чаще задержки), избыточное оволосение на теле, увеличение всех размеров яичников, у половины больных - избыточный вес. Критерием диагностирования поликистоза яичников является выявление как минимум двух из следующих симптомов:

    1. Нерегулярная менструация или ее отсутствие. Это самый распространенный и верный признак ПЯ. Под нерегулярной менструацией подразумевают нарушения менструального цикла, промежуток между двумя менструациями более 35 дней или же менструация реже восьми раз в год. Поликистоз яичников начинается в период полового созревания, часто с началом менструации.
    2. Избыток гормона андрогена. Повышенный уровень содержания в организме мужского гормона эстрогена может привести к появлению таких физических симптомов, как избыточное оволосение на лице, груди, в паховой области, на спине, руках и ногах, угревая сыпь (акне) и облысение по мужскому типу (алопеция). Тем не менее, далеко не у всех женщин с ПЯ появляются физическим симптомы повышенного уровня андрогена.
    3. Увеличенные яичники с множественными кистами. УЗИ позволяет обнаружить поликистоз яичников. Однако не всем женщинам с кистами яичников ставят диагноз «поликистоз яичников» и наоборот - при ПЯ кисты могут выглядеть нормальными. Поэтому ПЯ диагностируют не только на основе результатов УЗИ, но и при наличии других симптомов - нарушения менструального цикла и гормонального дисбаланса.
  • 1363. Занятия аэробикой
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    Сейчас эффективность аэробики общепризнанна. Аэробика- это комплекс упражнений на выносливость, которые продолжаются относительно долго и связаны с достижением баланса между потребностями организма в кислороде и его доставкой. Ответ организма на повышенную потребность в кислороде называется тренировочным эффектом или позитивными физическими сдвигами. Вот некоторые такие сдвиги :

    • общий объем крови возрастает настолько, что улучшается возможность транспорта кислорода, и поэтому человек проявляет большую выносливость при напряженной физической нагрузке.
    • объем легких увеличивается, а некоторые исследования связывают возрастание объема легких с более высокой продолжительностью жизни.
    • сердечная мышца укрепляется, лучше обеспечивается кровью.
    • повышается содержание липопротеинов высокой плотности, отношение общего количества холестерина к ЛВП снижается, что уменьшает риск развития атеросклероза.
    • укрепляется костная сисема
    • аэробика помогает справиться с физическими и эмоциональными стрессами.
    • повышается работоспособность.
    • аэробика - реальный путь к похудению или поддержанию веса в норме. Именно этот аспект более всего привлекает молодых девушек заниматься аэробикой. Но нужно сказать, что физические упражнения могут только способствовать похудению, а главным фактором является диета.
  • 1364. Занятия аэробикой
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    Нужно научиться определять пульс, сначала в состоянии покоя. Если немного потренироваться, можно быстро освоить эту несложную процедуру. Необходимо знать максимальную частоту сердечных сокращений. Для двадцатилетней девушки это 200 уд/мин. Значит оптимальный пульс для занятий аэробикой составляет 140-160 уд/ мин. Такую частоту пульса необходимо поддерживать непрерывно по крайней мере 20 минут занятий. Если заниматься с такой интенсивностью 4 раза в неделю, то довольно быстро ощущается тренировочный эффект : улучшается подготовленность, укрепляется сердце. Отличным средсвтом проверки интенсивности нагрузки является тест “разговором”. Если во время аэробики вы можете продолжать разговор, значит интенсивность допустимая. Если вы сбиваетесь с дыхания и не способны поддержать разговор, - нагрузка выше допустимой.

  • 1365. Занятия физкультурой для беременных женщин и рожениц, страдающих избыточной массой тела
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    К сожалению, не все люди могут полноценно заниматься физкультурой. Кому-то не позволяет здоровье, а кто-то на время лишен этой радости. Ко второй категории, безусловно, можно отнести и беременных женщин. Но, если беременность протекает без осложнений, то заниматься физкультурой можно, а если начать заниматься физкультурой еще до зачатия, то у беременной появляется больше шансов избежать таких неприятных явлений как токсикоз, повышение артериального давления, избыточная масса тела. Кроме того, физкультура поможет лучше перенести неудобства, связанные с беременностью (боли в спине, расширение вен и т.д.), или вовсе избежать их, облегчит роды, поддержит в форме мускулы, и после родов тело не будет дряблым.

  • 1366. Занятия физкультурой для беременных женщин и рожениц, страдающих избыточной массой тела
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение
  • 1367. Запалення як патологічний процес
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    При сифілітичному запаленні збудником захворювання є бліда спірохета, що проникає в організм найчастіше статевим шляхом. У його розвитку розрізняють: первинний, вторинний та третинний періоди. У первинному періоді зміни виникають у місці проникнення блідої трепонеми; для вторинного перебігу характерне поширення (рання генералізація) інфекції з переважанням ексудативних реакцій; у третинному періоді (пізньої генералізації) має місце поява ізольованих, переважно продуктивного типу, вогнищевих змін з утворенням специфичної гранульоми (гуми). Гуми уродженого характеру невеликі за розмірами, мають вигляд сірих крапок або вузліків (міліарні гуми); при набутому сифілісі у дорослих частіше зустрічаються солітарні гуми у вигляді вузлів до 3 см і більше. Характерним для гуми є ранній розвиток склерозу з утворенням грубого зірчастого рубця.

  • 1368. Запоры в клинической практике
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    Лечение запоров преследует цель достижения регулярного опорожнения кишечника и нормализации консистенции кала. Если запор является симптомом какойлибо болезни, то ее лечение значительно повышает эффективность мероприятий, предпринимаемых для ликвидации запора [1]. На первом этапе лечения проводят просветительскую беседу с пациентом о причинах запоров и дают рекомендации по изменению образа жизни и питания. Прежде необходимо разъяснить больному, что ежедневная дефекация не является физиологической необходимостью. Если опорожнение кишечника полное, то стул может быть и 1 раз в 23 дня. Важную роль в лечении запоров играет диета . Питание должно быть четырехразовым. Если нет противопоказаний, в рацион при запоре включают больше продуктов и блюд, ускоряющих опорожнение кишечника: богатые растительной клетчаткой морковь, свеклу, кабачки, тыкву, хлеб из ржаной и пшеничной муки грубого помола, диетические сорта хлеба с добавлением пшеничных отрубей, каши из пшеничной, гречневой, перловой и овсяной круп. Стимулируют работу кишечника также органические кислоты и сахара, содержащиеся в овощах, фруктах и ягодах. Поэтому при запорах назначают фруктовые и овощные соки, инжир, финики, чернослив, курагу, бананы, некислые яблоки. Обязательно следует употреблять молочнокислые продукты: свежий кефир, простоквашу, ацидофилин. Общее количество поступающей в организм жидкости не менее 2 л/сут. Больным следует исключить из рациона питания хлеб из муки высших сортов, сдобное тесто, жирные сорта мяса, копчености, консервы, острые блюда, шоколад, крепкие кофе и чай, ограничить употребление каши из манной крупы и риса, вермишель, картофель; не рекомендуются продукты, вызывающие повышенное газообразование (бобовые, капуста, щавель, шпинат, яблочный и виноградный соки), а при спастической диспесии также продукты, содержащие эфирные масла: репу, редьку, лук, чеснок, редис.

  • 1369. Запоры: диагностика и лечение
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    Лактулоза. Детям и беременным при хронических запорах назначают лактулозу (Дюфалак) это синтетический препарат, который не всасывается в кровь, но в кишечнике способствует задержке воды и размягчению каловых масс. Лактулоза также раздражает кишечник, и повышает его перистальтику. Дюфалак выпускается в виде сиропа. Для лечения и профилактики запора взрослые, первое время, должны принимать в первые 1-2 дня лечения по 30-45мл, а затем по 30 мл Дюфалак 1 раз в день во время еды (желательно утром) 2-3 недели. Детям дозу Дюфалак подбирают индивидуально в зависимости от возраста: детям старше 6 лет в первые дни лечения дают по 20-30 мл Дюфалак, а затем по 10-15 мл. , 1 раз в день во время еды. Детям меньше 6 лет Дюфалак назначают по 10-15 мл. 1 раз в день (утром, после еды). Дюфалак (лактулоза) обычно хорошо переносится. В первые дни лечения препаратом Дюфалак может появиться вздутие живота и понос.

  • 1370. Запрограммированная ориентация
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    В отечественном бизнесе принято смотреть сквозь пальцы на вопросы адаптации нового сотрудника на рабочем месте. Как данность воспринимается ситуация, когда для выведения работника на "нормальный" уровень требуется в среднем 2-3 месяца. Многие уже убедились, что ужесточением процедуры отбора персонала достичь быстрого выведения сотрудника на необходимый уровень производительности труда очень сложно. Между тем выход прост: нужно еще и установить тотальный контроль за адаптацией работника на рабочем месте в период испытательного срока без всякого к нему снисхождения. А для того чтобы этот процесс был эффективным, консультанты рекомендуют разработать и внедрить на предприятии программу ориентации сотрудников на рабочем месте.

  • 1371. Зародження медицини. Медицина первісного ладу
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    Згідно з сучасними палеоантропологічними даними перша ознака гомінідної тріади прямоходінням склався вже у найближчих предків людини австралопітеків (більше 2 млн. років тому, в кінці третинного періоду). Прямоходіння створило передумови для розвитку трудової діяльності і, таким чином, з'явилося вирішальною ознакою гомінідів. Іншими словами, в процесі еволюції прямохождіння випереджало становлення трудової діяльності: спочатку австралопітеки стали прямоходячими, а потім гомініди (тобто люди) почали створювати перші знаряддя праці (на відміну від точки зору Л. Моргана: людина встала на ноги для того, щоб звільнити руки для гарматної діяльності) .

  • 1372. Зарождение волейбола в Харьковском университете
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    За десятилетия сложилась в целом педагогическая школа преподавания физического воспитания в ХГПУ и определенные традиции использования волейбола в учебном процессе по этой учебной дисциплине. Главными чертами этих традиций являются:

    • привлечение к занятию волейболом сотен студентов;
    • выделение из числа студентов групп по уровню подготовленности в волейболе;
    • постоянные тренировки нескольких сборных команд института по волейболу;
    • постоянное участие нескольких команд вуза в областных и республиканских соревнованиях;
    • постоянное проведение первенств вуза по волейболу среди факультетов;
    • постоянное внимание к созданию условий для тренировок профессорско-преподавательского состава и инженерно-технического персонала.
    • многолетнее развитие знаменитого волейбольного клуба "Прострел";
    • преимущественное обучение техническим действиям волейбола на учебных занятиях;
    • развитие самостоятельности студентов в занятиях по физическому воспитанию и т.п.
  • 1373. Зарубежный опыт развития туристической сферы в малых городах
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    Программа тура1 деньВылет в Мюнхен. Трансфер в отель и размещение (в случае раннего прилета обзорная экскурсия возможна в 1-й день). 2 деньОбзорная автобусно-пешеходная экскурсия по Мюнхену. Свободное время в городе. 3 деньПоездка в Баварские Альпы. Начало путешествия по Романтической дороге Германии. Посещение замков Нойшванштайн и Хоэншвангау. Переезд в Фюссен. Осмотр одного из старинных баварских городов с прекрасно сохранившимся центром. Размещение в отеле в Фюссене.4 деньПосещение известной паломнической церкви Вискирхе, входящей в список мирового культурного наследия ЮНЕСКО. Переезд в Шонгау, город с богатой историей, являвшийся долгое время резиденцией династии Виттельсбахов в Альпах. Переезд в Ландсберг ам Лех. Город был основан герцогом Генрихом Львом. Переезд в Аугсбург, город с 2000-летней историей. Обзорная экскурсия и свободное время в городе. Переезд в Нёрдлинген, возникший на месте падения метеорита, известный в средние века вольный имперский город, центр торговли и ремесленничества. Размещение в отеле.5 деньОбзорная экскурсия по Нёрдлингу. Переезд в Валлерштайн, являющейся резиденцией князей Оттинген-Валлерштайн, живущих в настоящее время в замке. Осмотр знаменитого чумного столба. Переезд в имперский город Динкельсбюль. Знакомство с городом. Переезд в Ротенбург об дер Таубер. В городе находится всемирно известный Рождественский музей и крупнейший в Европе музей криминалистики. Обзорная экскурсия по городу (самый известный из всех малых городов Германии). Размещение в отеле.6 деньПереезд в старинный город Бад Мергентхайм. Обзорная экскурсия по городу - бывшей резиденции Великого и Германского магистров Тевтонского ордена. Переезд в Вюрцбург (сокровищница мировых архитектурных памятников культуры, внесённые в список мирового культурного наследия ЮНЕСКО). Обзорная экскурсия по городу. Переезд в Бамберг - один из старейших городов Германии. Размещение в отеле в Бамберге/Вюрцбурге.7 деньПереезд в Нюрнберг. Обзорная экскурсия по Нюрнбергу. Свободное время. Переезд в Мюнхен. Размещение в отеле.8 деньТрансфер в аэропорт. Вылет в Москву.

  • 1374. Засоби саморегуляції психічного стану спортсмена
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    Однак, поведінка суб'єкта в небезпечній ситуації залежить не лише від її об'єктивних умов, але й від того, наскільки адекватно ці умови відображуються в його свідомості. Ступінь же адекватності відображення суб'єктом небезпечних ситуацій в значній мірі залежить від його індивідуальних якостей. Так, люди, що відрізняються, наприклад, слабкістю нервової системи, звичайно завищують ступінь небезпеки і можливості її реалізації. Людям же з сильним спонуканням до досягнення мети і отримання виграшу від цього, властиво іноді, навпаки, занижувати рівень небезпеки і вважати можливість її прояву менш ймовірною, ніж насправді. Вплив особистісних якостей особливо сильно відображується на здійсненні такого роду вибору в умовах ризику при екстремальних ситуаціях. На вибір також впливає така якість особистості, як схильність до ризику. Цю рису не лише безпосередньо визначає вибір більш ризикованого варіанту, але й посередньо сприяє цьому, оскільки породжує недооцінку можливої небезпеки.

  • 1375. Засорение книжки у коровы
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    Тонус сфинктера умеренный, болезненность отсутствует, чувствительность сохранена, целостность не нарушена, повышенное наполнение прямой кишки, каловые массы плотные, слизистая оболочка слабо увлажнена, тёплая, целостная, секреция вязкой слизи усилена. Мочевой пузырь заполнен умеренно, тёплый, гладкий, безболезненный, чувствительность сохранена. Корова стельная: на левой подвздошной кости ощущается пульсация левой подвздошной вены, матка увеличена, гладкая, безболезненная, упругая, чувствительность сохранена. Кости таза целостностые, размягчения, деформации, переломы отсутствуют. Толстый кишечник сильно наполнен уплотнёнными массами, безболезненный, чувствительность сохранена, поверхность гладкая; петли кишки легко смещаются; перистальтические волны слабые и редкие. Тонкий кишечник умеренно наполнен содержимым тестоватой консистенции, гладкий, безболезненный, чувствительность сохранена, петли кишечника легко смещаются, перистальтические волны средней силы. Левая почка расположена под поясничными позвонками, поверхность гладкая, тёплая, болезненность отсутствует, чувствительность сохранена, размер сохранён, консистенция упругая, левая почка подвижна, правая почка недоступна для ректального исследования. Рубец не увеличен, слабо наполнен в нижней части содержимым тестоватой консистенции, в дорсальном мешке заполнен газами, поверхность гладкая, болезненность отсутствует, чувствительность сохранена.

  • 1376. Затрудненное прорезывание зубов мудрости на нижней челюсти
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    При иссечении кости исключительно важно обеспечить адекватное операционное поле. Брюшистым скальпелем провели разрез длиной приблизительно 1,5см сзади второго моляра, чтобы сформировать лоскут слизистой, покрывающей третий моляр. Разрез должен быть проведен после пальпаторного исследования поверхности кости и локализован между наружной и внутренней косыми линиями или немного щечно. Затем проведите вертикальный послабляющий разрез приблизительно на 0,5см медиальнее центра щечной поверхности зуба №47, направляя разрез вниз и вперед. Разрежьте и отделите циркулярные волокна связки серповидным лезвием вдоль пришеечной области второго моляра. Очень важно провести разрез точно в области надкостницы. Начинайте отсепаровывать надкостницу в области вертикального послабляющего разреза с помощью распатора, плотно надавливая им на кость и используя отслаивающее движение.

  • 1377. Захворювання вен нижніх кінцівок
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    Варикозна хвороба симптомокомплекс, при якому розвивається варикозне розширення поверхневих вен внаслідок клапанної недостатності поверхневих або комунікантних вен.
    За даними вітчизняних авторів розповсюдженість варикозної хвороби серед населення становить від 9,3 до 20,0 %. Кількість хворих загальнохірургічного профілю складає 2-5 %, із захворюваннями периферійних судин 10-15 %. Найчастіше варикозна хвороба зявляється у віці 20-50 років. Серед обстежених хворих на варикозну хворобу - 38 % інвалідів ІІІ групи, 10 % інвалідів - ІІ групи. Жінки становлять 58 %, чоловіки 42 %. Однаково часто можна спостерігати ураження як правої, так і лівої кінцівки, проте здебільшого захворювання буває двобічним. Велика підшкірна вена уражається в 10 разів частіше, ніж мала.
    Етіологія і патогенез.
    Варикозна хвороба поверхневих вен нижніх кінцівок є поліетіологічним захворюванням. Виділяють сприятливі й призводні фактори.
    Сприятливими є ті фактори, які викликають морфологічні й функціональні зміни в стінках поверхневих вен і їх клапанах, що у свою чергу, призводить до подальшого виникнення ектазії вен.
    Призвідними є фактори, в наслідок яких підвищується тиск у поверхневій венозній системі або в якому-небудь її відділі, таким чином сприяють розширенню просвіту вен і утворенню вузлів.
    Сприятливі: слабкість мязово-еластичних волокон стінок поверхневих вен і неповноцінність їх клапанного апарату можуть бути уродженими (конституційно-спадковими) і набутими.
    1. Варикозна хвороба як конституційне захворювання, що передається спадково.
    Причини успадкування варикозного розширення вен:
    а) уроджений дефект середньої оболонки вени, який зумовлений відносним зменшенням колагенової субстанції;
    б) недорозвиток і аплазія клапана великої підшкірної вени в ділянці її устя.
    2. Нейротрофічна теорія виникнення варикозної хвороби.
    Порушення іннервації призводить до зниження венозного тонусу, потім - до дегенеративних змін мязово-еластичних елементів стінки судини.
    3. Варикозна хвороба може розвиватись на основі слабкості глибокої фасції гомілки, що порушує умови венозного відтоку в кінцівці (рис.7), (рис.8).
    4. Ендокринна теорія виникнення варикозної хвороби
    Перший шлях гормонального впливу зниження загального тонусу судин, зокрема поверхневих вен нижніх кінцівок, у результаті нейтралізації гормонів передньої частки гіпофіза. (вазопресин).
    Другий шлях безпосередній вплив циркулюючих у крові гормонів і гормоноподібних речовин на венозну стінку.
    5. Аутоімунна теорія імунопатологічні реакції, які виникають за принципом антиген-антитіло, призводять до руйнації колагенових структур сполучної тканини і зниження стійкості венозної стінки.
    Призвідні:
    1. Уатруднення відтоку крові з венозної системи нижньої кінцівки.
    2. Скид крові з глибокої венозної системи в поверхневу.
    3. Скид крові з артеріальної системи в поверхневі вени по артеріовенозних
    комунікаціях.
    Класифікація.
    В.С. Савельєв виділяє 2 стадії варикозної хвороби поверхневих вен:
    1. Стадія компенсації (А і Б).
    2. Стадія декомпенсації:
    а) з трофічними порушеннями;
    б) без трофічних порушень.
    Ускладнення (кровотеча чи тромбофлебіт) можуть виникати в будь-якій стадії, трофічна виразка розвивається тільки в стадії декомпенсації.
    Стадія компенсації. А. Варикозне розширення вен при відсутності клінічних проявів клапанної недостатності основних підшкірних стовбурів і перфорантних вен.
    Б. При проведенні функціональних проб виникає клапанна недостатність основних підшкірних стовбурів і перфорантних вен.
    А.А. Шалімов виділяє 2 стадії верикозної хвороби:
    1. Функціональна недостатність клапанного апарату.
    2. Органічна недостатність клапанного апарату.
    Локалізація:
    1. Система підшкірних вен.
    2. Система глибоких вен.
    3. Комунікантні вени.
    Ступінь гемолімфодинамічних розладів.
    Хронічна венозна недостатність І-ІІІ ступенів.
    І скарги на швидку втому при ходьбі, біль у литкових мязах, пастозність або набряк нижньої третини гомілки після тривалого перебування на ногах, збільшення окружності ураженої кінцівки; характерним є зникнення набряку гомілки під час нічного сну.
    ІІ ниючий, інтенсивний, розпираючий біль, відчуття “оніміння”, свербіння в ураженій кінцівці, вночі судоми в литкових мязах, набряк кінцівки не зникає під час нічного відпочинку, зявляється пігментація дистальних відділів гомілки.
    ІІІ характерними є посилення больового, прогресуванням трофічних розладів, часто виникають лімфангіти, тромбофлебіти поверхневих вен, розвиваються трофічні виразки.
    Лімфатична недостатність кінцівки при варикозній хворобі може бути функціональною і зумовленою органічним ураженням шляхів транспорту лімфи.
    Клінічна симптоматика.
    Стадія компенсації початком захворювання є поява окремих венозних вузлів або сегментарне розширення поверхневих вен на стегні й гомілці. При обєктивному обстеженні в стадії компенсації виявляють незначне або помірне варикозне розширення вен. Розширені вени мякі при пальпації, не болючі, легко спадаються, шкірні покриви над ними не змінені.
    А без клапанної недостатності;
    Б з клапанною недостатністю;
    Стадія декомпенсації характеризується синдромом венозного застою.
    Скарги на відчуття важкості в ногах, повноти в ногах, швидку втому, тупий біль, судоми в литкових мязах, виснажливе свербіння виснажливе, особливо ввечері, набряки або пастозність у ділянці гомілковоступневого суглоба, що збільшуються до кінця робочого дня і зникають або зменшуються після нічного відпочинку. Ступінь набряку залежить від величини статичного навантаження на кінцівку. При різко вираженому варикозному розширенні вен, коли в ураженій кінцівці депонується велика кількість крові, можуть виникати гемодинамічні розлади, що повязано з переміщенням великого обєму крові внаслідок зміни положення тіла.
    Під час огляду виявляють помірне або різко виражене розширення поверхневих вен, пігментацію шкірних покривів, явища сухої та вологої екзем, трофічні виразки, лімфостаз, вогнища атрофії шкіри, гемосидерозу, дерматосклерозу. Трофічні виразки при варикозній хворобі особливо часто розвиваються на передній медіальній поверхні нижньої третини гомілки (v. Coccet)
    При пальпації варикозно розширені вени напружені, туго-еластичної консистенції, стінки великих вен склерозовані, інтимно спаяні із шкірою, шкіра в ділянці трофічних розладів не береться в складку (целюліт). При випорожненні вузлів на поверхні шкіри пальпаторно визначають болючі заглибини
    Аускультація - при наявності артеріовенозних шунтів вислуховується систолічний шум на венозних стовбурах.
    Функціональні проби.
    І. Проби, за допомогою яких виявляють клапанну недостатність поверхневих вен.
    1. Симптом Гаккенбруха-Сікара. При кашлі або при виконанні хворим проби Вальсальви пальпаторно, а іноді й візуально, визначають зворотний поштовх крові в проксимальному відділі великої підшкірної вени стегна, що підтверджує недостатність клапана устя великої підшкірної вени.
    2. Пальпаторно-перкусійна проба Шварца-Мак-Келиг-Хейердала. Положення хворого - вертикальне. Вказівним пальцем однієї руки роблять легкі поштовхи по великій підшкірній вені в ділянці овальної ямки, а пальці другої руки розміщують у ділянці розширених вен стегна або гомілки. “Передавання” поштовху в дистальному напрямку свідчить про недостатність клапанів основного стовбура великої підшкірної вени. Цю пробу можна використовуватись і при дослідженні малої підшкірної вени
    3. Проба Броді-Троянова-Тренделенбурга
    Положення хворого лежачи на спині. Кінцівку, яку досліджують, піднімають з метою спорожнення варикозно розширених поверхневих вен, потім місце впадання великої підшкірної вени в стегнову перетискають пальцем або на верхню третину стегна накладають мягкий гумовий джгут. Після цього хворий стає на ноги.
    Підшкірні вени спочатку залишаються спалими, однак у подальшому впродовж 30 с поступово заповнюються кровю, що надходить із периферії. Якщо відразу після того як хворий став на ноги відпустити палець, або зняти джгут (тобто ліквідувати стиснення великої підшкірної вени на стегні), варикозно розширені вени стегна і гомілки протягом декількох секунд туго заповняться зворотним током крові зверху. Такий результат проби свідчить про недостатність клапана устя і стовбурових клапанів великої підшкірної вени.
    Bernsten виділяє 4 варіанти оцінювання результатів при проведенні проби Броді-Троянова-Тренделенбурга.
    Позитивний результат: вказує на недостатність клапанів великої підшкірної вени при її швидкому ретроградному заповненні.
    Негативний результат - поверхневі вени швидко (за 5-10с) заповнюються до зняття джгута, заповнення їх не збільшується після зняття джгута. У таких хворих заповнення поверхневої венозної системи здійснюється з глибоких вен через недостатні перфорантні вени.
    Подвійний позитивний результат - поверхневі вени швидко заповнюються до ліквідації стиснення великої підшкірної вени в ділянці овальної ямки, а після усунення стиснення напруга стінок венозних вузлів відразу різко зростає. Це свідчить про поєднану недостатність клапанів перфорантних вен, клапанів устя і стовбура підшкірної вени.
    Нульовий результат - вени заповнюються поволі (впродовж 30 с), стиснення великої підшкірної вени, а також усунення останнього, на ступінь і швидкість заповнення вен не впливають. У даному випадку клапана недостатність поверхневих і перфорантних вен не виникає.
    ІІ. Проби, за допомогою яких виявляють недостатність клапанів перфорантних вен.
    1. Проба Претта. У положенні хворого лежачи, після спорожнення варикозно розширених вен у верхній третині стегна накладають гумовий джгут, що стискає проксимальний відділ великої підшкірної вени. Після цього на кінцівку накладають еластичний бинт від пальців до джгута і хворого переводять у вертикальне положення. Еластичний бинт починають знімати по одному витку, починаючи зверху. При утворенні між джгутом і бинтом проміжку шириною 10 см знову накладають еластичний бинт, що обвиває кінцівку зверху вниз вслід за турами першого бинта, який поступово знімають. Напруженого сегмента варикозної вени між двома бинтами свідчить про те, що в цьому місці поверхнева вена сполучається з перфорантною веною з недостатністю клапанного апарату
    2. Проба Шейніса. Хворому, який знаходиться в горизонтальному положенні, після спорожнення поверхневих вен накладають три джгути: перший на верхню третину стегна, другий над коліном, третій нижче колінного суглоба. Після цього його переводять у вертикальне положення. Заповнення вен між джгутами свідчить про наявність у цьому сегменті поверхневої вени, перфорантних вен із неспроможністю клапанного апарату. Для більш точного визначення локалізації недостатніх перфорант є потреба в неодноразовому переміщенні джгутів у відповідному напрямку.
    Усі джгутові проби, на думку самих авторів, потребують неодноразового повторення і не завжди точні. Проводити їх не можна при набряках, вираженому дерматосклерозі, екземі, трофічних виразках, а також при вираженому ожирінні.
    Деякі автори віддають перевагу методу пальпаторного виявлення дефектів в апоневрозі, через які проходять недостатні перфорантні вени
    ІІІ Проби, за допомогою яких виявляють прохідність і функціональний стан глибоких вен.
    1. Проба Мейо-Претта. Хворому, який знаходиться в горизонтальному положенні, накладають гумовий джгут на верхню третину стегна. Після цього кінцівку, яку досліджують, туго бинтують еластичним бинтом від пальців стопні до верхньої третини стегна. Хворому пропонують походити впродовж 20-30 хв. Відсутність неприємних субєктивних відчуттів при ходьбі свідчить про задовідьну функцію глибокої венозної системи. Якщо після довготривалої ходьби зявляється сильний розпираючий біль у ділянці гомілки, це означає, що прохідність глибоких вен порушена.
    Проба Мейо-Претта грунтується на субєктивних відчуттях хворого, тому результат її не завжди можна вважати достовірним.
    2. Проба Дельбе-Пертеса. У вертикальному положенні хворого при максимально наповнених поверхневих венах на верхню третину стегна накладають гумовий джгут. Після цього хворий ходить впродовж 5-10 хв. При добрій прохідності глибоких вен, повноцінності їх клапанного апарату і спроможності клапанів перфорантних вен повне спорожнення поверхневих вен настає через 1 хв. Поверхневі вени швидко спорожнюються при добрій прохідності глибоких вен. Скид крові з глибоких вен у поверхневі не можливий, оскільки клапанний аппарат глибоких і перфорантних вен повноцінний.
    Якщо наповнені поверхневі вени після 5-10 - хвилинної ходьби не спадуться або, навпаки, буде спостерігатись ще більш виражене напруження їх стінок, зявиться розпираючий біль це свідчить про непрохідність глибоких вен
    Варикозна хвороба може виникати в результаті скиду крові в поверхневу венозну систему через сафено-феморальний анастомоз або неспроможні перфоранти на рівні стегна.
    Для даної клінічної форми характерними є:
    1. Поступове повільне “низхідне” прогресування з найбільшим ураженням приток великої підшкірної вени. Основний стовбур хоч і розширюється, але довго зберігає нормальну форму і прямий хід.
    2. Значне відставання субєктивних відчуттів від обєктивних змін.
    3. Стадія компенсації довготривала із збереженням працездатності.
    4. Стадія декомпенсації характеризується помірними субєктивними та обєктивними змінами.
    5. Трофічні розлади настають пізно і рідко, перебігають більш легко.
    6. Трофічні виразки поверхневі, легко піддаються консервативному лікуванню, рідко рецидивують.
    Часто виникає варикозна хвороба з переважанням низького венозного скиду крові з глибокої венозної системи в поверхневу на рівні гомілки через неспроможні перфоранти або через устя малої підшкірної вени.
    Для даної клінічної форми характерними є:
    1. Стадія компенсації при цій формі варикозної хвороби практично відсутня. Ще до появи вираженого розширення вену хворих зявляється відчуття важкості й тиску в дистальних відділах гомілки.
    2. Трофічні розлади розвиваються надзвичайно швидко, інколи через декілька місяців від початку перших клінічних проявів захворювання.
    3. Часто розвиваються жирові некрози (целюліти), які закінчуються формуванням підшкірних індуратів.
    4. Трофічні виразки глибокі, обширні, інколи циркулярні, довго не загоюються і постійно рецидивують.
    5. Часті екземи.
    Рідко виникають атипові форми варикозної хвороби
    1. Варикозне розширення вен задньої і зовнішньої поверхонь стегна.
    2. Варикозне розширення вен зовнішньої поверхні гомілки.
    3. Варикозне розширення вен промежини, зовнішніх статевих органів, лобка.
    Лабораторні та інструментальні методи діагностики.
    Флебографія.
    1. Дистальна флебографія:
    а) шляхом пункції вени;
    б) шляхом катетеризації вени;
    в) внутрішньокісткова із введенням контрасту в пяткову кістку.
    2. Проксимальна (тазова) флебографія:
    а) шляхом черезшкірної пункції і катетеризації стегнової вени;
    б) шляхом катетеризації великої підшкірної вени стегна;
    в) черезвертлюжна внутрішньокісткова флебографія.
    3. Вибіркова флебографія.
    В основному використовують ретроградну стегнову флебографію.
    При варикозній хворобі флебографія дає можливість виявити ектазію глибоких вен гомілки та стегна, їх клапанну неспроможність, а також встановити локалізацію неспроможних перфорант, через які відбувається патологічний скид крові з глибокої венозної системи кінцівки в поверхневу, що надто важливо при оперативному втручанні
    Лімфографія:
    1. Поверхневого лімфатичного колектора.
    2. Глибокого лімфатичного колектора.
    Диференційний діагноз.
    Розпізнати первинне варикозне розширення вен (варикозну хворобу) нижніх кінцівок неважко. На основі даних анамнезу й обєктивного дослідження без особливих труднощів можна зробити висновок про наявність або відсутність у хворого варикозної хвороби.
    При встановленні діагнозу варикозної хвороби слід проводити диференційну діагностику з такими нозологіями:
    1. Вторинне варикозне розширення вен, яке спостерігають при посттромбофлебітичній хворобі.
    2. Варикозне розширення вен при хворобі Пратта-Піулакс-Відаля-Барракі.
    3. Варикозне розширення вен при хворобі Пакс-Вебера-Рубашова.
    В основі хвороби Пратта-Піулакс-Відаля-Барракі лежить уроджена судинна неповноцінність, зумовлена наявністю численних сіткоподібних анастомозів, через які відбувається скид артеріальної крові у вени. Дія сіткоподібних анастомозів проявляється в дитячому віці.
    З роками значення цих анастомозів у розвитку варикозного розширення вен стає все більш відчутним. Конгломерати варикознорозширених вен переважно зявляються в ділянці колінного і гомілковоступневого суглобів, а також у паховій ділянці. Гіперпігментація шкірних покривів при цьому захворюванні не виникає.
    При хворобі Пакс-Вебера-Рубашова артеріальна кров потрапляє у вени через більші шунти.
    Цього захворювання проявляється в дитячому віці посиленим ростом нижньої кінцівки, рідко верхньої, пітливістю і відчуттям жару в ній, появою варикозно розширених, нерідко пульсуючих, вен.
    У деяких хворих утворення венозних конгломератів переважає над ростом кінцівки, в інших навпаки. Після закінчення росту організму хвора кінцівка перестає збільшуватись у розмірах. Конгломерати варикозно змінених вен можуть розташовуватись на всій кінцівці.
    На відміну від звичайного варикозного розширення вен, при уроджених захворюваннях температура шкіри над розширеними венами підвищена, при підніманні кінцівки варикозні вузли, як правило, спадаються погано.
    При пункції варикозно розширеної вени кров у шприц надходить під тиском, іноді пульсує, вона яскраво-червоного кольору, на відміну від звичайної венозної крові.
    При артеріографії у хворих на хворобу Пакс-Вебера-Рубашова можна побачити анастомози й одночасне заповнення артерій і вен.
    При флебографії спостерігають швидке звільнення венозного русла кінцівки від контрастної речовини.
    Критерії діагностики варикозної і посттромбофлебітичної хвороб нижніх кінцівок наведено в таблиці 1.

  • 1378. Захворювання жовчовивідної системи. Ревматизм
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    Функціональні зміни печінки при хронічному холецистохолангіт трапляються не часто. Вони можуть бути в період загострення і про являтися у вигляді порушення антитоксичної, білоксинтетичної, про тромбінутворюючої функцій печінки, пігментного, вуглеводного та жирового обміну. У дітей, що хворіють на холецистохолангіт, зменшується печінковий кровообіг, а це одна з головних причин порушення функції печінки, недостатність якої при різних захворювання може проявлятися 4 синдромами:

    1. синдромом цитолізу, що означає пошкодження гепатоцитів до повного некрозу (підвищення рівня АСаТ, АЛаТ, 6-фруктозо монофосфат-альдолази, ізоферментів ЛДГ , підвищення рівня сироїдкого заліза);
    2. синдромом мезенхімального запалення (підвищення вмісту т ликомолекулярних глобулінів, імуноглобулінів, позитивна тимолова проба, збільшення ШОЕ);
    3. синдромом холестазу (підвищення активності лужної фосфін, лейцинамінопептидази, вмісту холестерину, зв'язаного білірубіну, жовчних кислот);
  • 1379. Захворювання щитовидної залози
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    Як почувається людина, у якої хвора щитовидна залоза? Я наведу читачам рядки з листа від Олександри Яківни з міста Кривий Ріг - бабусі, яка хвилюється за свого онука: «...У 2006 році на УЗД у мого онука виявили збільшену щитовидну залозу, є кілька вузликів. Звертались і до ендокринолога, до невропатолога та інших лікарів, допомоги не отримали. А хлопець постійно скаржиться на «комок» у горлі, дуже погано спить, а то не може спати взагалі. Схуд, випадає волосся, дуже нервовий. А йому ж треба вчитись (він студент юридичної академії). Почув, що хтось зробив операцію, то хоче і собі, а я і батьки відмовляємо...». Пишуть до нас і Вікторія Іванівна з Чернігівської області та Ніна Григорівна з Рівненщини, які у своїх листах, дуже схожих, розповідають про свої страждання і поневіряння, у них лікарі не могли точно поставити діагноз, зрештою визначили - багатовузловий зоб. Наприклад, пані Вікторія пише: «...У минулому році хірург поставив діагноз змішаний зоб. На УЗД через півроку - багатовузловий зоб... Які мені пити ліки? А ще один лікар сказав, що в мене взагалі порушень щитовидної залози немає. Я розгубилась...».

  • 1380. Захворювання, що пов`язані із впливом факторів навколишнього середовища
    Другое Медицина, физкультура, здравоохранение

    При отруєнні ртуттю спостерігаються зміни в шлунково-кишковому тракті, обумовлені утворенням преципітатів ртуті з білком слизових оболонок кишечника, призводять до кишкових розладів, втрати рідини та електролітів. Ртуть вражає капіляри з розвитком набряку тканин. Особливо чутливі до дії цього елемента тканини, що швидко ростуть. При ртутних інтоксикаціях можливе випадання зубів. Інтоксикація ртуттю проявляється змінами ЦНС та периферичної нервової системи. Поширений у західних країнах вислів «дурний як капелюшник» походить з минулих століть, коли для виробництва фетрових капелюхів використовувались сполуки ртуті. Першими ознаками меркуріалізму є підвищена втомлюваність, слабість, сонливість, апатія, емоційна нестійкість, головний біль, запаморочення (ртутна неврастенія), тремор, підвищена психічна збудливість (ртутрий еретизм), послаблення пам`яті, підвищена частота сечовипускання, порушення серцево-судинної системи (у результаті впливу на вегетативну нервову систему). Ураження периферичної нервової системи, як правило, відбуваються у вигдялі невралгій, поліневритів. При тяжких інтоксикаціях можливий розвиток ртутної енцефалопатії. Тривалий вплив малих доз та концентрацій ртуті може призвести до мікромеркуріалізму. Це неврастенічний синдром з ознаками вегетативної дисфункції, порушенням нервово-психічної сфери, частий тремор пальців, кровоточивість ясен, гінгівіти, ртутна кайма на яснах (за типом свинцевої кайми). Ртуть має також ембріотоксичну дію (збільшення частоти викиднів, мастопатій). У осіб, що потерпають від меркуріалізму, підвищений ризик атеросклеротичних проявів (коронарні порушення, міокардіодистрофія, гіпертензія). Надійною діагностичною ознакою інтоксикації ртуттю є виявлення вмісту цього елемента у крові та сечі. Однак можливе так зване носійство ртуті, коли підвищений вміст даного елемента у біосубстратах не супроводжується чіткими клінічними ознаками інтоксикації.Такі особи з потенційно високим ризиком потребують ретельного динамічного медичного спостереження.