Запалення як патологiчний процес
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Мiнiстерство освiти та науки УкраСЧни
Вищий навчальний заклад тАЬВiдкритий мiжнародний унiверситет
розвитку людини тАЬУкраСЧнатАЭ
Горлiвський регiональний iнститут
Реферат
з диiиплiни: Патологiя
На тему: Запалення як патологiчний процес
студента 1-го курсу денноСЧ форми навчання
напряму пiдготовки 0102 фiзичне виховання i спорт
спецiальностi 6.010200 фiзична реабiлiтацiя
Лобкова Генадiя Петровича
2009
ЗАПАЛЕННЯ
Запалення - це типовий патологiчний процес, який виникаСФ при ушкоджен-нi тканин i характеризуСФться порушенням кровообiгу, змiною кровi та сполучноСЧ тканини у виглядi альтерацiСЧ, ексудацiСЧ i пролiферацiСЧ. На цей, переважно мiiевий процес, тiСФю чи iншою мiрою реагуСФ увесь органiзм, i передусiм такi системи, як iмунна, ендокринна та нервова.
Виникнувши на раннiх стадiях еволюцiСЧ, цей процес поступово змiнював свiй характер, ускладнювався, однак у ньому завжди можна було виявити двi сторони. Одна - це ушкодження iз загрозою для органа i навiть для органiзму, друга - стимуляцiя захисних механiзмiв, якi допомагають органiзму в боротьбi за виживання. Отже, запалення в iсторiСЧ тваринного свiту сформувалось як двоСФдиний процес, у якому СФ i завжди дiють елементи захисту и елементи ушкодження, що потребують втручання лiкаря.
Класичними клiнiко-морфологiчними проявами запалення СФ тi, що вперше були описанi римським вченим-енциклопедистом А. Цельсом (близько 25-30 р. до н.е. - 50 р. н.е.) у його трактатi "Про медицину": - це почервонiння (rubor), пухлина (tumor), жар (саlоr) та бiль (dolor). Пiзнiше римський лiкар та природо-знавець К. Гален додав пяту ознаку - порушення функцiСЧ (function laesa).
Етiологiя. Будь-який пошкоджувальний агент, що за силою i тривалiстю дiСЧ переважаСФ адаптацiйнi можливостi тканин, може спричинити запалення. Всi патогеннi фактори прийнято подiляти на зовнiшнi (екзогеннi) i внутрiшнi (ендогеннi). До зовнiшнiх належать мiкроорганiзми (бактери, вiруси, гриби); твариннi органiзми (найпростiшi, червяки, комахи); хiмiчнi речовини (кислоти, луги); механiчнi (стороннi тiла, тиск, розрив) i термiчнi (холод, теплота) впливи, iонiзуюче та ультрафiолетове випромiнювання.
До внутрiшнiх факторiв належать тi, що виникають в органiзмi внаслiдок iншого захворювання. Наприклад, запалення може виникнути як реакцiя на пухлину, жовчнi або сечовi каменi, тромб, що утворився в судинах. Причиною запалення можуть стати комплекси антиген-антитiло, якi фiксованi в будь-якому органi.
СТАДРЖРЗ РЖ МЕХАНРЖЗМИ ЗАПАЛЕННЯ
У класичнiй патологiСЧ прийнято подiляти запалення на три стадiСЧ: 1) альте-рацiСЧ; 2) ексудацiСЧ; 3) пролiферацiСЧ. Цей подiл зберiгаСФться i нинi.
Стадiя I (стадiя альтерацiСЧ). Запалення завжди починаСФться з ушкодження тканини альтерацiСЧ. Пiсля впливу пошкоджувального фактора в клiтинах виникають структурнi, а також метаболiчнi змiни, характер яких залежить вiд. сили ушкодження, виду клiтин (ступеня зрiлостi тощо). Однi клiтини гинуть, iншi залишаються життСФздатними, третi навiть активуються, починають вироб-ляти бiологiчно активнi речовини, залучаючи в процес запалення новi клiтини як у зонi запалення, так i поза нею. Це так званi клiтини запалення.
Основнi клiтини запалення. Макрофаги. Активнi макрофаги синтезують особливу речовину, що маСФ назву iнтерлейкiну-1. Видiлений макрофагами iнтерлейкiн-1 поширюСФться в оргаiнiзмi, де знаходить своСЧ мiшенi, якими СФ клiтини мязовоСЧ, кiстковоСЧ, нервовоСЧ та iнших тканин. Дiя його виявляСФться при будь-якому запальному захворюваннi, причому на раннiх етапах. СФ пiдстави думати. що раннi симптоми захворювання (головний бiль. бiль у мязах i суглобах. сонливiсть, гарячка, лейкоцитоз) пояснюються саме дiСФю iнтерлейкiну-1.
Тканиннi 6азофiли (тучнi клiтини) при ушкодженнi видiляють гiстамiн i гепарин, що мiстяться у СЧх гранулах. А оскiльки велика кiлькiсть цих клiтин знаходиться у стiнцi судин, то i дiя гiстамiну та гепарину позначитъся передусiм на судинах (гiперемiя).
Нейтрофiльнi гранулоцити. Головною функцiСФю цих клiтин СФ фагоцитоз. Надiйшовши з кiсткового мозку в кров, вони емiгрують iз судин i у великiй кiлькостi скупчуються в осередку запалення.
Тромбоцити - це найбiльш постiйнi й унiверсальнi клiтини запалення. До СЧх складу входять речовини, якi впливають на проникнiсть стiнки судин, СЧх еластичнiсть, на рiст i розмноження клiтин, а головне - на здатнiсть кровi згортатись.
Фiбробласти виявляють себе в останню стадiю запалення. накопичуючись в осередку запалення i збiльшуючи синтез -колагену та глiкозамiноглiканiв.
Медiатори запалення. це бiологiчно активнi речовини, якi синтезуються в клiтинах або рiдинах органiзму i чинять безпосереднiй вплив на запальний процес. Основною причиною появи (або збiльшення кiлькостi цих речовин СФ альтерацiя. Саме внаслiдок ушкодження клiтин вивiльняються та активуються лiзосомнi ферменти, якi, в свою черту, активують iншi ферменти, в тому числi й тi, що мiстяться в плазмi кровi, внаслiдок чого виникають бiохiмiчнi реакцiСЧ. Спочатку вони мають хаотичний характер ("пожежа обмiну"), а продукти розщеплення не мають фiзiологiчного значения i нерiдко СФ токсичними. Однак. в цьому процесi СФ певний бiологiчний сенс. ВиявляСФться, що однi з медiаторiв впливають переважно на судини, пiдвищуючи проникнiсть СЧхнiх стiнок, другi - на емiграцiю лейкоцитiв,