Geum.ru

Курсовой проект по предмету Юриспруденция, право, государство

  • 2041. Пенитенциарная система
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    На губернском (областном) уровне в системе ГУМЗа руководство осуществляли инспекции мест заключения при губернских (областных) административных отделах исполкомов. Этим инспекциям помимо собственно мест заключения подчинялись бюро принудительных работ без содержания под стражей. Места заключения для содержания осужденных подразделялись на изоляторы специального назначения, исправительно-трудовые дома, трудовые колонии (сельскохозяйственные, ремесленные и фабричные), трудовые дома для несовершеннолетних правонарушителей, трудовые дома для правонарушителей из рабоче-крестьянской молодежи, колонии для психически неуравновешенных, туберкулезных и других больных заключенных. В апреле 1923 г. в ГУМЗ из милиции были переданы арестные дома. В апреле 1927 г. для экономии средств, структура ГУМЗа была упрощена: упразднялись губернские (областные) и районные (окружные) инспекции, руководство местами заключения передавалось непосредственно ГУМЗу НКВД с одновременным увеличением прав начальников мест заключения. Для общего управления и политического контроля на местном уровне на базе инспекций мест заключения были организованы отделы мест заключения в составе административных управлений (отделов) губисполкомов (облисполкомов). Эта система просуществовала без заметных изменений до 15 декабря 1930 г., когда ГУМЗ НКВД было ликвидировано. Параллельно существовавшая система мест заключения ГПУ НКВД РСФСР первоначально имела лишь несколько тюрем, называвшихся политизоляторами, и одно лагерное управление (Управление Северных лагерей ГПУ). Вероятно, сохранению системы мест заключения ГПУ способствовало то, что в период реорганизации конца 1922 г. Дзержинский все еще был и наркомом внутренних дел, и главой ГПУ. 6 июля 1923 г., через полгода после образования СССР, ГПУ союзных республик были изъяты из ведения республиканских НКВД и слиты в Объединенное государственное политическое управление (ОГПУ), подчиненное непосредственно СНК СССР. В ведение ОГПУ были переданы места заключения ГПУ РСФСР. Вскоре на основании постановления СНК от 13 октября 1923 г., Северные лагеря ГПУ были ликвидированы и на их базе организовано Управление Соловецкого лагеря принудительных работ особого назначения (УСЛОН или СЛОН) ОГПУ. Тем самым органы подавления противников новой власти окончательно оформили автономность своих мест заключения и фактически вывели их из-под контроля инстанций, хотя бы относительно независимых от ОГПУ. Попытки главы ГУМЗа Ширвиндта добиться перевода мест заключения системы ОГПУ под свое руководство не увенчались успехом. В ведении Тюремного отдела ОГПУ (подчиненного, в свою очередь, Административному отделу ОГПУ) первоначально находилась, только часть политизоляторов. 14 мая 1925 г. в целях проведения объединения всех политизоляторов под единым руководством ОГПУ: Верхнеуральский, Суздальский, Тобольский, Челябинский и Ярославский политизоляторы были подчинены Тюремному отделу ОГПУ. Изначально масштабы деятельности УСЛОНа ограничивались Соловецкими островами; на территории Карелии (в Кеми) находился только пересыльно-распределительный пункт. Однако в очень короткие сроки его отделения появляются на материке сначала в прибрежных районах Карелии, в 1926 г. в Северном Приуралье (Вишерское отделение), а еще через три года на Кольском полуострове. Территориальная экспансия сопровождалась быстрым ростом численности заключенных в системе ОГПУ. На 1 октября 1927 г. только в УСЛОНе содержались 12 267 человек.

  • 2042. Пенсии за выслугу лет
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. Êîíñòèòóöèÿ Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè îò 12 äåêàáðÿ 1993 ãîäà. Ðîññèéñêàÿ Ãàçåòà. 25 äåêàáðÿ 1993
    2. Ñîãëàøåíèå ìåæäó Ïðàâèòåëüñòâîì Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè è Ïðàâèòåëüñòâîì Ëèòîâñêîé Ðåñïóáëèêè î ïåíñèîííîì îáåñïå÷åíèè (Ìîñêâà, 29 èþíÿ 1999 ã.) Ñîáðàíèå çàêîíîäàòåëüñòâà Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè. -8 îêòÿáðÿ 2001 ã. - ¹41. - Ñò. 3889
    3. Ñîãëàøåíèå î âçàèìíîì çà÷åòå â îáùèé òðóäîâîé ñòàæ è âûñëóãó ëåò ñëóæáû â îðãàíàõ è ó÷ðåæäåíèÿõ ïðîêóðàòóðû â ãîñóäàðñòâàõ-ó÷àñòíèêàõ Ñîäðóæåñòâà Íåçàâèñèìûõ Ãîñóäàðñòâ (Ìîñêâà, 25 íîÿáðÿ 1998 ã.)
    4. Ïîñòàíîâëåíèå Ìèíòðóäà ÐÔ è ÏÔÐ îò 27 ôåâðàëÿ 2002 ã. ¹17/19ïá "Îá óòâåðæäåíèè Ïðàâèë îáðàùåíèÿ çà ïåíñèåé, íàçíà÷åíèÿ ïåíñèè è ïåðåðàñ÷åòà ðàçìåðà ïåíñèè, ïåðåõîäà ñ îäíîé ïåíñèè íà äðóãóþ â ñîîòâåòñòâèè ñ ôåäåðàëüíûìè çàêîíàìè "Î òðóäîâûõ ïåíñèÿõ â Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè" è "Î ãîñóäàðñòâåííîì ïåíñèîííîì îáåñïå÷åíèè â Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè" "Åæåíåäåëüíûé áþëëåòåíü çàêîíîäàòåëüíûõ è âåäîìñòâåííûõ àêòîâ. - èþëü 2004 ã. - ¹29
    5. Ïîñòàíîâëåíèå Ìèíòðóäà ÐÔ îò 30 èþíÿ 2003 ã. ¹44 "Îá óòâåðæäåíèè Ïðàâèë îáðàùåíèÿ çà ïåíñèåé çà âûñëóãó ëåò ôåäåðàëüíûõ ãîñóäàðñòâåííûõ ñëóæàùèõ, åå íàçíà÷åíèÿ è âûïëàòû" Ðîññèéñêàÿ ãàçåòà. - 26 àâãóñòà 2003
    6. Àçàðîâà Å. Ã., Âèíîãðàäîâà 3. Ä., Ïîëóïàíîâ Ì. È. Êîíöåïöèÿ ðàçâèòèÿ çàêîíîäàòåëüñòâà î ñîöèàëüíîì îáåñïå÷åíèè. Êîíöåïöèÿ ðàçâèòèÿ ðîññèéñêîãî çàêîíîäàòåëüñòâà. Ì. 2003
    7. Áàáè÷ À. Ì., Åãîðîâ Å. Í., Æèëüöîâ. Ýêîíîìèêà ñîöèàëüíîãî ñòðàõîâàíèÿ. Ì. 2000
    8. Áðàò÷èêîâà Í.Â. Íîâûé ïîðÿäîê íàçíà÷åíèÿ òðóäîâûõ ïåíñèé. Àäâîêàò - ¹ 10. Ì. 2007
    9. Áàòûãèí Ê. Ñ. Ïðàâî ñîöèàëüíîãî îáåñïå÷åíèÿ. Îáùàÿ ÷àñòü: Ó÷åáí. ïîñîáèå. Ì. 2002
    10. Çàáåëèí Ë. Â. Òåîðåòè÷åñêèå îñíîâû ñîöèàëüíîãî ñòðàõîâàíèÿ. Ì.2000
    11. Ãèíöáóðã Ë. ß. Òðóäîâîé ñòàæ ðàáî÷èõ è ñëóæàùèõ. Ì. 2004
    12. ÃîìüåíÄ., ÕàððèñÄ., Çâààê Ë. Åâðîïåéñêàÿ êîíâåíöèÿ î ïðàâàõ ÷åëîâåêà è Åâðîïåéñêàÿ ñîöèàëüíàÿ õàðòèÿ: ïðàâî è ïðàêòèêà. Ì. 1998
    13. Çàõàðîâ Ì. Ë., Òó÷êîâà Ý. Ã. Ïåíñèîííàÿ ðåôîðìà â Ðîññèè 1990 ã.: õîðîøåå íà÷àëî è ïëà÷åâíûå ðåçóëüòàòû. Ãîñóäàðñòâî è ïðàâî. 2002. ¹ 3
    14. Çàõàðîâ Ì. Ë., Òó÷êîâà Ý. Ã. Ïðàêòè÷åñêèé è íàó÷íûé êîììåíòàðèé ê çàêîíó Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè «Î ãîñóäàðñòâåííûõ ïåíñèÿõ â Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè». Ì. 1999
    15. Ìà÷óëüñêàÿ Å. Å. Ïðàâî ñîöèàëüíîãî îáåñïå÷åíèÿ: Ó÷åáí. ïîñîáèå. Ì. 2002
    16. Ìà÷óëüñêàÿ Å. Å. Ïðàêòèêóì ïî ïðàâó ñîöèàëüíîãî îáåñïå÷åíèÿ. Ì. 2006
    17. Ïðàâî ñîöèàëüíîãî îáåñïå÷åíèÿ: Ó÷åáí. ïîñîáèå / Ïîä ðåä. Ê. Í. Ãóñîâà. Ì. 1999
    18. Ñóëåéìàíîâà Ã. Â. Ñîöèàëüíîå îáåñïå÷åíèå è ñîöèàëüíîå ñòðàõîâàíèå. Ì. 2004
    19. Òó÷êîâà Ý. Ã. Ôîðìèðîâàíèå ñèñòåìû ïåíñèîííîãî îáåñïå÷åíèÿ Ðîññèè (ïðàâîâûå ïðîáëåìû) // Ïåíñèîííàÿ ðåôîðìà â Ðîññèè: Îöåíêà ñïåöèàëèñòîâ. Ì. 2004
    20. Òó÷êîâà Ý. Ã. Ïðàâî ñîöèàëüíîãî îáåñïå÷åíèÿ: Ó÷åáíî-ìåòîä, ïîñîáèå. Ì. 2000
    21. Øàéõàòäòîâ Â. Ø. Ïðàâî ñîöèàëüíîãî îáåñïå÷åíèÿ Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè: Ó÷åáí. ïîñîáèå. Åêàòåðèíáóðã. 2004
  • 2043. Пенсионное обеспечение военнослужащих в России
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. Об утверждении Военной доктрины Российской Федерации: Указ Президента Российской Федерации от 21.04.2000 г. № 706 // Собрание законодательства РФ. 2000. - № 17. - ст. 1852
    2. О статусе военнослужащих: Федеральный закон от 27 мая 1998 г. № 76-ФЗ // Российская газета. 1998. июнь С. 5.
    3. О пенсионном обеспечении лиц, проходивших военную службу, службу в органах внутренних дел, Государственной противопожарной службе, органах по контролю за оборотом наркотических средств и психотропных веществ, учреждениях и органах уголовно-исполнительной системы, и их семей: Закон РФ от 12.02.1993 N 4468-1 (ред. от 28.04.2009) // Ведомости СНД РФ и ВС РФ. 1993. - № 9. - ст. 328.
    4. О порядке исчисления выслуги лет, назначения и выплаты пенсий, компенсаций и пособий лицам, проходившим военную службу в качестве офицеров, прапорщиков, мичманов и военнослужащих сверхсрочной службы или по контракту в качестве солдат, матросов, сержантов и старшин либо службу в органах внутренних дел, Государственной противопожарной службе, учреждениях и органах уголовно-исполнительной системы, и их семьям в Российской Федерации: Постановление Правительства РФ от 22.09.1993 г. № 941 (ред. от 18.05.2009 г.) // Собрание актов Президента и Правительства РФ. 1993. - № 40. ст. 3753.
    5. О льготном исчислении выслуги лет для назначения пенсии отдельным категориям военнослужащих: Приказ Минобороны РФ от 31.07.1996 г. № 284 (ред. от 13.01.2008 г.) // Бюллетень нормативных актов федеральных органов исполнительной власти. 1998. - № 19.
    6. Гафутулин Н. Пайковой цугцванг // Красная звезда. 2007. 7 июня. С. 17-19
    7. Гацко, М.Ф. Правительственная игра в заботу об офицерах (урезание льгот военнослужащим опережает рост их доходов) // Независимое военное обозрение. - 2004. - № 23 (383). С. 21.
    8. Гацко, М.Ф. Проблемы реализации прав и социальных гарантий военнослужащих // Право в вооружённых силах. 2006. - № 10. С. 8.
    9. Гацко, М.Ф. Социально-правовые проблемы пенсионного обеспечения военнослужащих // Стратегическая стабильность. - 2005. - № 2 (31). - С. 39 - 44.
    10. Землин А.И. Порядок индексации пенсий за выслугу лет, назначаемых гражданам, уволенным с военной службы // Право в Вооружённых Силах. - 2005. - № 12. С. 24.
    11. Зубков, Р. Минфин против военных пенсионеров // Военно-промышленный курьер. - 2005. - № 6 (73). С. 16-17.
    12. Малеева Т.М., Синявская О.В. Пенсионная реформа в России: история, результаты, перспективы. М.: Проматур, 2005. 72 с.
    13. Павленок, П.Д. Основы социальной работы / П.Д. Павленок. М.: Инфра-М, 2007. 559 с.
    14. Подольская Е.А. Словарь общественных наук / Е.А. Подольская, Д.Е. Погорелый, В.Д. Лихвар М.: Феникс, 2006. 217 с.
    15. Федотов А.И. Совершенствование системы пенсионного обеспечения лиц, проходивших военную службу в Вооруженных Силах Российской Федерации. М.: Едиториал УРСС, 2006. 168 с.
  • 2044. Пенсионный фонд РФ, его роль в осуществлении пенсионного обеспечения граждан
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Ñîãëàñíî Êîíñòèòóöèè, Ðîññèÿ ñîöèàëüíîå ãîñóäàðñòâî, ïîëèòèêà êîòîðîãî íàïðàâëåíà íà ñîçäàíèå óñëîâèé, îáåñïå÷èâàþùèõ äîñòîéíóþ æèçíü è ñâîáîäíîå ðàçâèòèå ÷åëîâåêà. Êîíñòèòóöèÿ ÐÔ ãàðàíòèðóåò ïðàâà ðîññèéñêèõ ãðàæäàí íà ñîöèàëüíóþ çàùèòó. Çàáîòà î ïåíñèîíåðàõ îäíîé èç ñàìûõ ñîöèàëüíî íåçàùèùåííûõ êàòåãîðèé ãðàæäàí ÿâëÿåòñÿ ïðèîðèòåòíîé çàäà÷åé êàæäîãî îáùåñòâà, ñòðåìÿùåãîñÿ ê ñòàòóñó öèâèëèçîâàííîãî. Ïåíñèîííîå îáåñïå÷åíèå îäíà èç ñàìûõ âàæíûõ ñîöèàëüíûõ ãàðàíòèé ñòàáèëüíîãî ðàçâèòèÿ îáùåñòâà, ò.ê.  Ðîññèè îêîëî 30% íàñåëåíèÿ ïîëó÷àþò ïåíñèþ. Ïåíñèîííûé ôîíä èìååò îãðîìíîå âëèÿíèå íà ýêîíîìèêó ñòðàíû, òàê êàê ãëàâíîé åãî öåëüþ ÿâëÿåòñÿ îáåñïå÷èòü çàðàáîòàííûé ÷åëîâåêîì óðîâåíü æèçíåííûõ áëàã ïóòåì ïåðåðàñïðåäåëåíèÿ ñðåäñòâ âî âðåìåíè è ïðîñòðàíñòâå. Ïåíñèîííûé ôîíä ñâîèìè ñðåäñòâàìè îáåñïå÷èâàåò âûïëàòó åæåìåñÿ÷íûõ ïîñîáèé, ïåíñèé ëþäÿì, êîòîðûå â ñèëó îïðåäåëåííûõ îáñòîÿòåëüñòâ íå ìîãóò îáåñïå÷èòü ñâîå ïðîæèâàíèå. Òàêèì îáðàçîì îïðåäåëÿåòñÿ åãî âàæíîå ñîöèàëüíîå çíà÷åíèå.

  • 2045. Пенсійне забезпечення народних депутатів
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058-IV.
    2. Закон України „Про статус народного депутата України” В редакції Закону N 2328-III ( 2328-14 ) від 22.03.2001, з останніми змінами, внесеними згідно із Законами N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.535 .
    3. Закон України «Про недержавне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1057-IV.
    4. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. (введений в дію 01.01.2004р.).
    5. Конституція України. Закон України «Про внесення змін до Конституції України»: Текст відповідає офіц. Київ: Школа, 2005 48 с.
    6. Положення про Пенсійний фонд України, затверджене Указом Президента України від 1 березня 2001 р. №121 (із змінами).
    7. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. №1788-ХІІ, затверджено Постановою ВРУ від 6 грудня 1991р. №1931-ХІІ.
    8. Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. (із змінами)
    9. Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01 червня 2000 р. (із змінами).
    10. Указ Президента «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування» від 4 травня 1998 року № 401.
    11. Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообовязкового державного пенсійного забезпечення, затверджене Х постановою КМУ від 4 липня 1998 р. № 794.
    12. Постанова КМУ «Про додаткові заходи щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення» від 24 липня 2004 р. № 943.
    13. Постанова КМУ «Про затвердження списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11 березня 1994 р. № 162.
    14. Розпорядження про стан недержавного пенсійного забезпечення перед набранням чинності Законом України «Про недержавне пенсійне страхування» від 25 грудня 2003 р. №182, затвердження Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.
    15. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. №3723-ХІІ.
    16. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 р.
    17. Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи» від 19 грудня 1991 р. №2001-ХІІ.
    18. Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців і осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 9 квітня 1992 р. (із змінами та доповненням) №29.
    19. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. №45 (із змінами).
    20. Бойко М.Д. Право пенсійного забезпечення в Україні. Навч.посіб. Курс лекцій. К.: Олан, 2005. 368 с.
    21. Зайчук Б.О., Микитенко В.С., Семендяєва В.І. Система пенсійного забезпечення сьогодні і завтра: Коментар застосування Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Київ: «Формат» ВПД, 2004 р. 336 с.
    22. Зайчук Б.О., Зарудний О.Б., Березіна С.Б., Александров В.Т., Недбаєва С.М. Загальнообовязкове державне пенсійне страхування: Навчальний курс. Київ: НВП «АВТ», 2004 р. 256 с. (Інтегрований навчально-атестаційний комплекс).
    23. В.І. Грушко, Н.В. Грушко, О.В. Бевзенко, О.В. Красота, С.М. Лаптєв, О.С. Лубунь, І.І. Рулік, К.В. Павлюк, К.В. Рясна, Т.І. Шпильова, Пенсійна система України, навчальний посібник, за редакціею доктора економічних наук, професора Грушка В.І., Київ, Кондор, 2006.
  • 2046. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Голос України. - 14 березня 2003 р.
    2. Господарський процесуальний кодекс України. - К., 2002.
    3. Закон України "Про судоустрій України" // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 27-28.
    4. Абрамов Н.А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учебное пособие. - Х.: Одиссей, 2002.
    5. Богословська Л.О. Апеляційне провадження: Історія виникнення в Україні / Судова реформа в Україні: Проблеми і перспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Стан судової реформи в Україні: Проблеми і перспективи. - К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002.
    6. Бринцев О. Господарська сутність правового спору. Кваліфікуюча ознака чи данина минулому? // Господарське право. - 2001.
    7. Васильев С.А. Хозяйственное судопроизводство Украины: Учебное пособие. - Х., 2002. - 367 с.
    8. Жуковский А.Г. Закон Украины "О судоустройстве Украины": Комментарий. - Х.: ООО "Одиссей", 2003.
    9. Плевако В.І. Форми апеляції в господарському судочинстві та повноваження апеляційної інстанції / Судова реформа в Україні: Проблеми і перспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Стан судової реформи в Україні: Проблеми і перспективи". - К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002.
    10. Ломакіна О.А. Апеляційні господарські суди в Україні: історія утворення та роль на сучасному етапі / О.А. Ломакіна // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: сб. наук. праць. 2006. Т.9, вип.10.
    11. Ломакіна О.А. Щодо прогалин законодавства на стадії апеляційного провадження / О.А. Ломакіна // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - 2007. - Т.10, вип.14.
    12. Ломакіна О.А. Сутність апеляційного оскарження і право на апеляцію / Т.В. Степанова, О.А. Ломакіна // Підприємництво, господарство і право. 2008. № 2.
    13. Проект Кодексу України про адміністративні проступки за № 5462 від 29.04.02. - Комітет Верховної Ради України з правової політики.
    14. Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес. - Х.: Фірма "Консул", 2003.
    15. Хозяйственное право. Учебник / Под ред. д-ра юрид. наук В.К. Мамутова - Донецк, 2003. - С. -217 -244.
  • 2047. Передумови, рушійні сили та перспективи еволюції російсько-грузинського конфлікту у Південній Осетії
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. Бердзеншвили Д. Какие препятствия уготовила нам Россия / Д. Бердзеншвили // Каспійсько-чорноморський регіон умови та перспективи розвитку: Матеріали міжнародної конференції. К., 1998. С. 149 - 156.
    2. Бурджанадзе: війна з Росією відкинула Грузію на 15-20 років назад // режим доступу : http : // www.unian.net/ukr/news/news-303281.html. 2009. 28 лютого.
    3. Вітман К. Витоки грузино-абхазького конфлікту / Костянтин Вітман // Віче. 2008. №18. С. 40 - 43.
    4. Глушков В. О. Створення зони антитерористичної безпеки у Чорноморському регіоні: геополітичний та правовий виміри / В. О. Глушков // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2003. №8. С. 19-21.
    5. Грузино-абхазский конфликт: краткая история. Справка // режим доступу : http : // www.rian.ru/spravka/20080701/112698696.html. 2008. 1 липня.
    6. Грузия: НАТО требует, чтобы российские миротворцы покинули Абхазию // http : // www.gazeta.ru/news/lastnews/2008/04/28/n_1212632.shtml. 2008. 28 квітня.
    7. Гутаренко Р. Роздуми перед Баку / Роман Гутаренко // режим доступу : http : // dialogs.org.ua/issue_full.php?m_id=14127. 2008. 13 листопада.
    8. ЄС: Росія поки що займає частину грузинської території // режим доступу : http : // www.unian.net/ukr/news/news-309408.html. 2009. 3 квітня.
    9. Лесів К. Російсько-грузинська війна: на чиїй стороні світова спільнота? / Ксенія Лесів // режим доступу : http : // www.unian.ua/ukr/news/news-266661.html. 2008. 12 серпня.
    10. Коваль О. Грузинські мотиви на азербайджанський лад / Олексій Коваль // Дзеркало тижня. 2009. № 12 (740) 5 12 квітня. С. 7.
    11. Кушнірук Б. Російсько-грузинська війна: причини та наслідки / Борис Кушнірук // режим доступу : http : // www.unian.net/ukr/news/news-267814.html. 2008. 18 серпня.
    12. Кушнірук Б. Як насправді розпочиналася російсько-грузинська війна / Борис Кушнірук // режим доступу : http : // blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/48ac48c51808d/. 2008. 20 серпня.
    13. Манжола В. Проект будівництва Великої Європи // UA Foreing Affairs, 2009. №2. режим доступу : http : // uaforeignaffairs.com/article.html/print?id=326.
    14. Мартинюк В. Російсько-грузинський конфлікт: зміна тенденцій поставок енергоносіїв з Каспійського регіону / Віталій Мартинюк // режим доступу : http : // www.pravda.com.ua/news/2008/9/19/81534.htm. 2008. 19 вересня.
    15. Міняйло В. Позиція України в російсько-грузинському конфлікті / Віктор Міняйло // режим доступу : http : // igi.com.ua/index.php?option=com_content&task=work&id=602&Itemid=13. 2008. 12 серпня.
    16. Ніно Бурджанадзе: «Росія має піти на компроміс» / Інтервю брав Мустафа Наєм (Тбілісі Київ) // Дзеркало тижня. 2008. № 31 (710). 23 серпня. С. 4.
    17. «Осетинський сценарій» у Криму неможливий // режим доступу : http : // www.unian.net/ukr/news/news-301366.html. 2009. 18 лютого.
    18. Пасова Т. Новий кавказький трикутник : Москва Тбілісі Страсбург / Тетяна Пасова // Віче. 2008. №19. С. 11.
    19. Пасова Т. ПАРЄ розслідуватиме причини кавказької війни / Тетяна Пасова // Голос України. 2008. № 189 (4439). С. 5.
    20. Про російсько-грузинський конфлікт і міжнародні висновки // режим доступу : http : // www.spa.ukma.kiev.ua/article.php?story=20080919090858436. 2008. 23 серпня.
    21. Рахманін С. Якщо завтра війна? / Сергій Рахманін // Дзеркало тижня. 2008. № 31 (710). 23 - 29 серпня. С. 1 - 2.
    22. Романенко Ю. Кавказьке Го / Юрій Романенко // Главред, 2008. режим доступу : http : // www.ua.glavred.com/print.php?article=/archive/2008/08/09/132912-0.html. 9 серпня.
    23. Російсько-грузинський конфлікт: причини на наслідки для європейської безпеки : Матеріали експертної дискусії, 14 серпня 2008 року / за заг. ред.. Ю. Г. Рубана. К. : НІСД, 2008. 42 с.
    24. Російсько-грузинський конфлікт спровокований через спротив Росії політичному курсу Грузії, вважають українські експерти // режим доступу : http : // www.nrcu.gov.ua/index.php?id=4&listid=74207. 2008. 12 вересня.
    25. Сухуми : Абхазия заранее предупредила ООН об операции в Кодорском ущелье // режим доступу : http : // www.gazeta.ru/news/lenta/2008/08/22/n_1261404.shtml. 2008. 22 квітня.
    26. Українці вважають неправомірним застосування військової сили як Грузією, так і Росією // режим доступу : http : // www.uceps.org/ukr/news.php?news_id=108. 2008. 2 вересня.
    27. Умланд А. Чи підставили Медведєва? / Андреас Умланд // Дзеркало тижня. 2008. № 38 (717). 11 - 17 жовтня. С. 5.
    28. Чалий В. Вплив російсько-грузинського конфлікту на відносини України з ЄС / Валерій Чалий // режим доступу : http : // www.uceps.org/ukr/expert.php?news_id=746. 2008. 10 вересня.
    29. Шевчук Д. Російський, регіональний та глобальний виміри наслідків війни Росії з Грузією / Дмитро Шевчук // Західна аналітична група. 2008. 6 вересня. режим доступу : http : // www.zgroup.com.ua/article.php?articleid=1332.
    30. Шинкарук К. Події на Південному Кавказі: локальне зіткнення глобальних інтересів / Катерина Шинкарук // Iнститут економiчних дослiджень та полiтичних консультацій. режим доступу : http : // www.ierpc.org/ierpc/expert/exp_shynkaruk_2008_08_28_ukr.pdf.
  • 2048. Перемена лиц в обязательствах цессия и факторинг
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. Борисова А. "На помощь отечественным компаниям придет факторинг» / Экономика и жизнь, № 27, 1996 год
    2. Брагинский М.И., Витрянский В.В. «Договорное право: Общие положения». М.: Статут, 1997.
    3. Воронин М. «Цессия или факторинг?» / Экономика и жизнь, N 21, 1997.
    4. Габов А. «Некоторые проблемные вопросы уступки права» / Хозяйство и право № 4, 1999г.
    5. Годэмэ Е. Общая теория обязательств. М., 1948.
    6. Гражданское и торговое право капиталистических государств / Под ред. Е.А. Васильева. М., 1992.
    7. Гражданское право. Т.2 / Под ред. Е.А. Суханова. М., 1993.
    8. Гражданское право. Учебник. т. 1 и 2. под ред. А.П. Сергеева и Ю.К. Толстого. М. 1997.
    9. Гражданское Уложение. Проект Высочайше учрежденной Редакционной Комиссии по составлению Гражданского Уложения / Под ред. И.М. Тютрюмова. С-Пб., 1910.
    10. Дмитриев А.С. «Когда уступка требования незаконна» / Главбух. № 24. Декабрь 2000.
    11. Договорные обязательства: теория и практика - из книги В. Бакшинскаса / Экономика и жизнь, N 24, 1997 год
    12. Комментарий к Гражданскому Кодексу РСФСР под ред. Братусь С.Н. и Садикова О.Н. М. 1982.
    13. Комментарий к части первой Гражданского Кодекса Российской Федерации для предпринимателей под общ. ред. М.И. Брагинского. М.1997 г.
    14. Комментарий части второй Гражданского кодекса Российской Федерации для предпринимателей. Под общ. ред. В. Д. Карповича. М.: Фонд "Правовая культура", 1996.
    15. Королев Р.А. «Понятие обязательства: теория и практика» / Юридический мир, № 9, 1999 г.
    16. Ломидзе О. "Уступка права (цессия)" / Российская юстиция. 1998. N 4.
    17. Ломидзе О. «Переход обязательственных прав: общее правило и исключения» / "Российская юстиция", N 9, 2000 г.
    18. Мейер Д.И. Русское гражданское право. Ч. 2 (по испр. и доп. изд. 1902 г.). М., 1997.
    19. Мешалкин В. Комментарий арбитражной хроники. / Экономика и жизнь. http://www.akdi.ru/
    20. Новицкий И.Б. Римское право. М., 1993.
    21. Новоселова Л.А. Изменение лиц в обязательстве (некоторые теоретические и практические аспекты) (теория и практика) / Законодательство, 1997, № 6 http://www.leges.newmail.ru/
    22. Павловский Е. "Финансирование под уступку денежного требования» / Бюллетень "Закон", N 6, 1998.
    23. Почуйкин В. «Некоторые вопросы уступки права требования в современном гражданском праве» / Хозяйство и право, № 1, 2000 г.
    24. Саватье Р. Теория обязательств: М. Прогресс, 1972.
    25. Свиреденко О. «Перемена лиц в обязательстве» / Российская юстиция. 1999 № 9.
    26. Скловский К. И. «Договоры об уступке требования (факторинга) в судебной практике» / Собственность в гражданском праве: Учебно-практическое пособие. М.: Дело, 1999.
    27. Советское гражданское право. т. 1 / Под ред. проф. Д.М. Генкина. М., 1950.
    28. Трепицын И. Н. Гражданское право губерний Царства Польского и русское в связи с Проектом Гражданского Уложения. Общая часть обязательственного права. Варшава, 1914.
    29. Украинский Р.В. «Правовая природа перемены лиц в обязательстве» / Аудиторские ведомости, N 10, 1998 г.
    30. Хвостов В.М. Система римского права. М., 1995.
    31. Черепахин Б. Б. Правопреемство по советскому гражданскому праву. М.: Госюриздат, 1962
    32. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изд. 1907 г.). М., 1995.
    33. Эрделевский А.М. «Правовые проблемы факторинговых операций» / Финансовая газета (региональный выпуск), N 37, 1997 год.
  • 2049. Перемещение товаров через таможенную границу физическими лицами
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    ,%20%d0%b2%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%87%d0%b5%d0%bc,%20%d0%ba%d0%b0%d0%ba%20%d0%b8%20%d0%be%d1%81%d0%bb%d0%b0%d0%b1%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20%d1%80%d1%83%d0%b1%d0%bb%d1%8f,%20%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%20%d0%bd%d0%b5%20%d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d1%81%d1%8c%20%d0%bd%d0%b0%20%d1%80%d0%b0%d0%b7%d0%bc%d0%b5%d1%80%d0%b5%20%d0%b2%d1%8b%d0%b2%d0%b5%d0%b7%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d0%b2%d0%b0%d0%bb%d1%8e%d1%82%d1%8b.%20%d0%9f%d0%be%20%d0%b8%d1%82%d0%be%d0%b3%d0%b0%d0%bc%202008%20%d0%b3%d0%be%d0%b4%d0%b0%20%d1%87%d0%b8%d1%81%d1%82%d1%8b%d0%b9%20%d0%b2%d1%8b%d0%b2%d0%be%d0%b7%20%d0%b8%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%ba%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%82%d0%b0%d0%bb%d0%b0,%20%d0%be%d1%81%d1%83%d1%89%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d0%b9%20%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%b6%d0%b4%d0%b0%d0%bd%d0%b0%d0%bc%d0%b8%20%d0%a0%d0%be%d1%81%d1%81%d0%b8%d0%b8,%20%d0%b2%d1%8b%d1%80%d0%be%d1%81%20%d0%bf%d0%be%20%d1%81%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8e%20%d1%81%202007%20%d0%b3%d0%be%d0%b4%d0%be%d0%bc%20%d0%bd%d0%b0%206,5%20%d0%bc%d0%bb%d1%80%d0%b4.%20%d0%b4%d0%be%d0%bb%d0%bb%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b2.%20%d0%9f%d0%be%20%d0%b4%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d0%bc%20%d0%91%d0%b0%d0%bd%d0%ba%d0%b0%20%d0%a0%d0%be%d1%81%d1%81%d0%b8%d0%b8,%20%d1%83%d1%81%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20%d0%b2%d1%8b%d0%b2%d0%be%d0%b7%d0%b0%20%d0%b2%d0%b0%d0%bb%d1%8e%d1%82%d1%8b%20%d1%84%d0%b8%d0%b7%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%bc%d0%b8%20%d0%bb%d0%b8%d1%86%d0%b0%d0%bc%d0%b8%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%20%d0%bd%d0%b0%d1%81%d1%82%d1%83%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b8%20%d0%ba%d1%80%d0%b8%d0%b7%d0%b8%d1%81%d0%b0%20%d0%bd%d0%b5%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b8%d0%b7%d0%be%d1%88%d0%bb%d0%be,%20%d0%b0%20%d0%b8%d0%bd%d0%b2%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%b8%20%d0%b7%d0%b0%20%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%86%d1%83%20%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%b6%d0%b4%d0%b0%d0%bd%d0%b5%20%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%bf%d0%be%d1%87%d0%b8%d1%82%d0%b0%d1%8e%d1%82%20%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d0%b0%d1%82%d1%8c%20%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b8%d0%bc%d1%83%d1%89%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%20%d0%b2%20%d0%bd%d0%b5%d0%b4%d0%b2%d0%b8%d0%b6%d0%b8%d0%bc%d0%be%d1%81%d1%82%d1%8c.%20%d0%9f%d0%be%20%d0%bc%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8e%20%d0%b0%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d1%82%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%b2,%20%d0%b7%d0%b0%d1%80%d1%83%d0%b1%d0%b5%d0%b6%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d0%ba%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%b8%d1%82%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d0%be%d1%80%d0%b3%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b7%d0%b0%d1%86%d0%b8%d0%b8%20%d0%b4%d0%bb%d1%8f%20%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%b6%d0%b4%d0%b0%d0%bd%20%d0%bd%d0%b0%d1%88%d0%b5%d0%b9%20%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bd%d1%8b%20%d0%bd%d0%b5%20%d0%b2%d1%8b%d0%b3%d0%bb%d1%8f%d0%b4%d1%8f%d1%82%20%d0%bd%d0%b0%d0%b4%d0%b5%d0%b6%d0%bd%d0%b5%d0%b5%20%d1%80%d0%be%d1%81%d1%81%d0%b8%d0%b9%d1%81%d0%ba%d0%b8%d1%85,%20%d0%b0,%20%d1%81%d0%bb%d0%b5%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be,%20%d0%b2%202010%20%d0%b3%d0%be%d0%b4%d1%83,%20%d1%81%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%b5%d0%b5%20%d0%b2%d1%81%d0%b5%d0%b3%d0%be,%20%d0%b2%d1%8b%d0%b2%d0%be%d0%b7%20%d0%b2%d0%b0%d0%bb%d1%8e%d1%82%d1%8b%20%d1%84%d0%b8%d0%b7%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%bc%d0%b8%20%d0%bb%d0%b8%d1%86%d0%b0%d0%bc%d0%b8%20%d0%bd%d0%b5%20%d1%83%d0%b2%d0%b5%d0%bb%d0%b8%d1%87%d0%b8%d1%82%d1%81%d1%8f.">Ситуация с незаконным вывозом валюты обострилась в связи с международным финансовым кризисом 2008 года. Если смотреть на динамику вывоза иностранной валюты из России гражданами страны, то можно сделать вывод, что к концу 2008 года экономический кризис <http://www.bankru.info/tags/%CA%F0%E8%E7%E8%F1/>, впрочем, как и ослабление рубля, практически не сказались на размере вывезенной валюты. По итогам 2008 года чистый вывоз иностранного капитала, осуществленный гражданами России, вырос по сравнению с 2007 годом на 6,5 млрд. долларов. По данным Банка России, ускорение вывоза валюты физическими лицами при наступлении кризиса не произошло, а инвестиции за границу граждане предпочитают делать преимущественно в недвижимость. По мнению аналитиков, зарубежные кредитные организации для граждан нашей страны не выглядят надежнее российских, а, следовательно, в 2010 году, скорее всего, вывоз валюты физическими лицами не увеличится.

  • 2050. Перемещение через таможенную границу инвентаря для проведения спортивных международных игр
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Отметим, что заявление физическим лицом таможенному органу сведений о перемещаемых товарах и иных сведений, необходимых для выпуска товаров, - это таможенное декларирование. В соответствии с п. 3 ст. 179 ТК ТС таможенное декларирование производится в письменной и (или) электронной формах с использованием таможенной декларации. В то же время ст. 98 ТК ТС указывает, что декларант, кем и является физическое лицо, обязан «представлять таможенным органам документы и сведения, необходимые для проведения таможенного контроля, в устной, письменной и (или) электронной формах».В то же время ст. 3 Соглашения от 18 июня 2010 г. «О порядке перемещения физическими лицами товаров для личного пользования через таможенную границу Таможенного союза и совершения таможенных операций, связанных с их выпуском» содержит формулировку о том, что отнесение товаров к товарам для личного пользования осуществляется на основании «заявления физического лица о перемещаемых товарах в устной или письменной форме с использованием пассажирской таможенной декларации». В этой связи не совсем понятно, что представляет собой заявление физического лица о перемещаемых товарах в устной форме. По моему мнению, требуется привести в соответствие таможенное законодательство, позволяющее единообразно интерпретировать формы таможенного декларирования. Следует согласиться с О.Ю. Бакаевой, которая отмечает, что с принятием ТК ТС исключены устная и конклюдентная формы декларирования[48]. В свою очередь, некоторые авторы, до сих пор определяя перемещение товаров для личного пользования как «специальную таможенную процедуру», утверждают, что «таможенным законодательством предусмотрено как устное, так и письменное декларирование товаров, перемещаемых через границу страны Таможенного союза». Хотя, на чем основывается такое утверждение, не поясняется.

  • 2051. Переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. Конституція України від 28 червня 1996 // Відомості Верховної Ради. 1996. - № 30.
    2. В.І. Борисова, І.В. Спасибо-Фатеєва, В.Л. Яроцький. Цивільне право України. Підручник у 2-х томах. Том 1. Київ: ЮРІНКОМ-ІНТЕР. 2004. с. 401.
    3. О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт. Цивільне право України. Підручник у 2-х книгах. Книга 1. Київ: ЮРІНКОМ-ІНТЕР. 2002. с. 523-524.
    4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 // Відомості Верховної Ради. 2003. - №№ 40-44.
    5. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 // Відомості Верховної Ради. 1996. - №36.
    6. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради. 2002. - №38-39.
    7. Коновалов В.М. Статья «Интеллектуальная собственность» http://msk.treko.ru
    8. Тропіна О.М. Правові аспекти визначення кола товарів, що містять обєкти права інтелектуальної власності, у митному законодавстві // Право України. 2003. - № 1.
    9. Березний А. Шлях до ГАТТ/СОТ // Політика і час. 1997. № 7.
    10. Ипатов А. Таможенные аспекты защиты интеллектуальной собственности // Митна справа. - 2000. - № 3.
    11. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 // Відомості Верховної Ради. 1994. - №13.
    12. Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. // Офіційний вісник України. 2000. № 25
    13. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 23 грудня 1993 // Відомості Верховної Ради. 1994. - № 7.
    14. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 23 грудня 1993 // Відомості Верховної Ради. 1994. - № 7.
    15. Про охорону прав на знаки товарів і послуг: Закон України від 15 грудня 1993 // Відомості Верховної Ради. 1994. - № 7.
    16. Генеральна Угода з тарифів і торгівлі від 15 квітня 1994.
    17. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 р. N 622.
    18. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 // Відомості Верховної Ради. 1992. - № 48.
    19. www.intelvlas.com.ua
    20. www.uapravo.net
    21. www.yur-gazeta.com
    22. www.provoznavec.com.ua
    23. Митне право України: навч. Посібник / За заг . ред .В.В. Ченцова. К.: Істина, 2007.
  • 2052. Пересмотр по вновь открывшимся обстоятельствам решений и определений суда, вступивших в законную силу
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    5) нарушение правил подсудности, установленных ст. 377 ГПК. Последнее положение несколько противоречит ст. 379, из которой следует, что надзорная жалоба или представление прокурора передаются на рассмотрение судьи, если поданы в соответствии с подсудностью, определенной ст. 377 ГПК.2 Следовательно, при соблюдении данного правила не должно быть такого основания для возвращения жалобы или представления, поскольку установить так называемую подсудность1 несложно из указания в жалобе или представлении наименования суда, в который они адресуются, и указания судов, рассматривавших дело по первой, апелляционной или кассационной инстанции (пп. 1 и 4 ч. I ст. 378 ГПК). Так, надзорная жалоба на решение и определение районного суда и на кассационное определение областного (и приравненного к нему) суда не приносится в Судебную коллегию по гражданским делам Верховного Суда РФ, минуя президиум нижестоящего суда. В то же время президиум областного суда не может пересматривать дело, которое уже рассматривалось в порядке надзора в Верховном Суде. Недопустим и пересмотр надзорным органом дважды одного и того же дела.1

  • 2053. Пересмотр постановлений и решений в надзорном порядке дел об административных правонарушениях
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Первый заместитель Председателя Верховного Суда РФ, изучив материалы дела об административном правонарушении, доводы жалобы, нашел жалобу защитника А. - адвоката Белова Е.В. не подлежащей удовлетворению, поскольку квалификация действий А. по части 1 статьи 18.8 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях осуществлена правильно в связи с тем, что А. был нарушен режим пребывания (проживания) в Российской Федерации, что выразилось в отсутствии документов, подтверждающих его право на пребывание (проживание) в Российской Федерации; возможность назначения дополнительного административного наказания в виде административного выдворения за пределы Российской Федерации предусмотрена санкцией части 1 статьи 18.8 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях; назначение А. дополнительного наказания в виде административного выдворения за пределы Российской Федерации основано на данных, подтверждающих необходимость применения к нему указанной меры ответственности, а также ее соразмерность предусмотренным частью 1 статьи 3.1 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях целям административного наказания, связанным с предупреждением совершения новых правонарушений как самим правонарушителем, так и другими лицами.

  • 2054. Пересмотр судебных актов в порядке надзора и по вновь открывшимся обстоятельствам
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    В обоснование своей позиции заявитель в надзорной жалобе ссылается на то, что денежная премия за образцовое исполнение служебных обязанностей не входит в состав денежного довольствия и не является гарантированной выплатой. Выплата премии осуществляется в пределах бюджетных ассигнований, предусмотренных на выплату денежного довольствия сотрудникам органов уголовно-исполнительной системы Министерства юстиции РФ в составе расходов федерального бюджета. Размер указанной премии, срок и порядок ее выплаты определяются руководителем соответствующего федерального органа исполнительной власти, то есть начальником УИН Министерства юстиции РФ по Калининградской области. Ответчик в пределах своей компетенции в соответствии с Положением о материальном стимулировании персонала исправительных учреждений УИН МЮ России по Калининградской области направлял справки о выполнении показателей премирования в УИН Министерства юстиции РФ по Калининградской области, которое по итогам их рассмотрения принимает соответствующие заключения. Лимиты денежных средств за 2001-2003 годы ответчиком были полностью израсходованы, в связи с чем премий за образцовое исполнение служебных обязанностей никто из сотрудников учреждения не получал. За период с 2002 по 2004 годы сотрудникам учреждения ОМ-216/8 выплачивались лишь разовые премии из тех денежных средств, которые в конце года оставались после выплаты основных видов денежного содержания.

  • 2055. Перехід країн до ринкових
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    1. Наявність перехідних економічних форм, в чому власне і виявляється одночасне співіснування елементів господарювання змінювальної і змінюючої систем, тобто поєднання старого і нового. Суттєве методологічне значення має і те положення, що саме ці форми тому і перехідні, оскільки не є і не можуть бути кінцевою метою розвитку. Вони завжди були, є і будуть засобом її (основної мети) досягнення, займаючи проміжне становище між відповідними системами. Наприклад, в економіці сучасної України мають місце відносини оренди з викупом, які є перехідними формами власності: від державної до колективної, кооперативної або приватної. У своїй діалектиці перехідні форми економічних відносин виражають взаємозв'язок, суперечливість, стрибкоподібність, але тенденцій розвитку. 2. Перехідна економіка історична, оскільки вона має обмежений характер у часі, тобто визначається в системі координат від демонтажу командної системи і до початку функціонування змішаної. Історизм переходу полягає і в тому, що він відбувається в конкретній країні Польщі, Росії, Україні та ін. кризи тощо. Оскільки все це не сприяє підвищенню ефективності суспільного виробництва, то на зміну капіталізму має прийти новий соціальний лад на їх думку, соціалізм. Соціалістичне виробництво, за Марксом, має ґрунтуватись на суспільній 3. Перехідна економіка нестабільна і нестійка. Внутрішньо нестійкий характер її зумовлюється постійним пошуком нових економічних форм, які були б динамічнішим та ефективнішими. 4. Альтернативний характер розвитку перехідної економіки. Це означає, що її підсумки і результати можуть бути різними. На це впливає і співвідношення соціально-політичних сил, що виступають за підтримку тих чи інших форм, методів ринкових перетворень економіки. Боротьба між ними не гарантує наперед визначеного результату. Так, в Україні тісно переплелися старі адміністративне управління занадто великим державним сектором, з новими економічними формами, зокрема приватним сектором. Значного розвитку набули такі деформовані явища, як тіньова економіка (до 50% ВВП), безконтрольна з боку суспільства приватизація, масштабна корупція серед управлінських структур різного рівня, силові (і навіть злочинні) методи економічного спілкування. Тому за умов ринкової трансформації перед Україною постає проблема істотної корекції реформ і надання цьому процесу цивілізованого характеру, незалежно від того, що говорять і під якими прапорами, гаслами виступають їх різні ідеологи. Виокремлюючи риси перехідної економіки, не слід забувати про те, як взагалі функціонує економіка, тим більше перехідна. Одна з аксіом економічної теорії говорить: економічні закони діють у формі тенденції. Це знаходить свій вияв в інерційності економічного розвитку, що ігнорувати в перехідній економіці неприпустимо.Інерційність економічного розвитку об'єктивно призводить до збереження в перехідній економіці старих, відмираючи економічних форм протягом відповідного періоду. Тому виникає об'єктивна необхідність поступової перебудови існуючої системи господарювання, тобто економічного механізму старої системи. Уся сутність інерційності полягає в забезпеченні плавної його трансформації, еволюції в цілісно нову, досконалішу систему [1, 273].

  • 2056. Періодизація історії міжнародного права
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    У будь-якому разі не зважаючи на те, що зростаюча глобальна взаємозалежність та поява нових гравців на міжнародному рівні принижують роль держави в міжнародних справах, міжнародне право й досі переважно робиться і впроваджується саме державами. Міжнародні організації повинні значною мірою залежати від цих територіальних одиниць та згоди їх урядів підтримувати їх. Лише держави можуть бути членами ООН, лише держави мають право скликати Раду Безпеки ООН у разі виникнення загрози миру та безпеці, лише держави можуть бути сторонами в спірних процесах у Міжнародному суді, і лише держави можуть подавати позов від імені своїх громадян, що потерпіли від дій іншої держави, за умови відсутності угоди про інше. Інакше кажучи, міжнародна юридична система й досі насамперед орієнтована на міжнародну спільноту держав, представлених урядами. Міжнародне публічне право покликане закріпити нормативну основу для міжнародного співробітництва його субєктів, насамперед держав. Тому, відповідно, цілі міжнародного публічного права слід виводити із основних цілей міжнародного співробітництва держав на сучасному етапі, закріплених ст. 1 Статуту Організації Об'єднаних Націй. Це такі цілі, як:

    1. підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією метою вживати ефективних колективних заходів для запобігання загрозі миру та усунення її, а також для придушення актів агресії або інших порушень миру і проводити мирними засобами згідно з принципами справедливості й міжнародного права улагодження чи розв'язання міжнародних спорів або ситуацій, які можуть призвести до порушення миру.
    2. розвивати дружні відносини між націями на основі поважання принципу рівноправності і самовизначення народів, и також вживати інших відповідних заходів для зміцнення загального миру.
    3. здійснювати міжнародне співробітництво в розв'язанні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного й гуманітарного характеру і в заохоченні та розвитку поваги до прав людини й основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови, релігії тощо
  • 2057. Персональная ответственность в государственном управлении.
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство
  • 2058. Перспективы развития системы управления авиационными подразделениями
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Что касается государственного регулирования деятельности "авиации", то ее деление на виды не дает желаемого результата для последующего регулирования. На первый взгляд термин "гражданская авиация" позволяет отличать ее от "государственной авиации". Если предположить, что такое деление навеяно ст. 3 Чикагской конвенции 1944 г., то в ней сказано, что она "применяется только к гражданским воздушным судам и не применяется к государственным воздушным судам". Далее на этот счет в Конвенции говорится: "...воздушные суда, используемые на военной, таможенной и полицейских службах, рассматриваются как государственные воздушные суда". Обращает на себя внимание тот факт, что термин "государственные воздушные суда" состоит из двух частей: термина "воздушные суда" и "государственный". Вместе они образуют термин "государственные воздушные суда" с указанием на то, что они предназначены для использования на военной, таможенной и полицейских службах. Следует заметить, что метод перечисления служб, где используются государственные воздушные суда, по Чикагской конвенции, как нам представляется, не очень оправдал себя. Практике известно значительно больше случаев использования воздушных судов на государственной службе.

  • 2059. Підготовка до судового розгляду цивільних справ по суті
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Зокрема, своєчасне надіслання судових викликів та судових повідомлень передбачає, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

  • 2060. Підряд та його види
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Згідно зі ст.865 ЦК до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство про захист прав споживачів, а також інші акти цивільного законодавства. Ними, зокрема є: Закон України «Про захист прав споживачів» (далі Закон); Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Правила побутового обслуговування населення? затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994р. №313 (далі Правила); низка інструкцій щодо надання окремих видів побутових послуг, затверджених наказом Українського союзу об'єднань підприємств та організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) від 27 серпня 2000р. №/20, зокрема: Інструкція щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та пошиття швейних і хутряних виробів, виробів із шкіри, головних уборів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутових машин і приладів, ремонту та виготовлення металовиробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та виготовлення ювелірних виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, Інструкція щодо надання послуг з ремонту і пошиття взуття, Інструкція щодо надання послуг з ремонту, пошиття та в'язання трикотажних виробів, інструкція щодо надання послуг з ремонту побутової радіоелектронної апаратури тощо.