Geum.ru

Курсовой проект

  • 31101. Управління конкурентоспроможністю фірм малого бізнесу на прикладі підприємства "Стофф"
    Маркетинг

     

    1. Беличенко А.Г, Останова Г.М, Фролов В.Ф. Управление трудовыми коллективами. Запорожье: ЗИИ, 1998. 122с.
    2. Брэддик У. Менеджмент в организации. М.: ИНФРА-М, 2001. 344с.
    3. Вагин А.П., Митирко В.И., Модин А.В., Управление персоналом в условиях рыночной экономики (опыт ФРГ). М.: Дело, 1998. 255с.
    4. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер: Для руководителя-практика. М.: Дело ЛТД, 2000. 320с.
    5. Джен Ягер. Деловой этикет: Как выжить и преуспеть в мире бизнеса. М.:Джон Уайли энд Санз, 2000. 288с.
    6. Дон Фуллер. Управляй или подчиняйся М., 1998. 184с.
    7. Ипатов М.И., Туровец О.Г. Экономика, организация и планирование технической подготовки производства. М.: Высшая школа, 2001. 319с.
    8. Карлоф Б. Деловая стратегия концепция, содержание, символы. М.: Экономика, 1998. 293с.
    9. Кохно П. и др. Менеджмент. - М: Финансы и статистика, 2003. 511с.
    10. Ладанов И.Д. Практический менеджмент. - М: Ника, 1998. 199с.
    11. Литвицкий В.Ф., Гарбер Б.Г., Горелов В.Е. Повышение эффективности производства и его резервы: Учебное пособие. М.: Машиностроение, 2001. 392с.
    12. Львов Ю.А. Основы экономики и организации бизнеса. Санкт-Петербург, ГМП "Формика", 1998. 292с.
    13. Мескон М.Х. Основы менеджмента. М.: Дело, 1998. 274с.
    14. Мескон А., Хедоури Ф. Основы менеджмента. М.: Дело, 1999. 388с.
    15. Осипов М.А. Основы предпринимательского дела. М., 1998. 255с.
    16. Пеникус Ю.В., Мисько О.Н. Введение в бизнес. Северо-Запад, 1998. 241с.
    17. Потрубач Н.Н. Социально-экономические проблемы совершенствования системы управления предприятием в условиях экономической реформы. М., 1998. 133с.
    18. Потрубач Н.Н. Формирование и развитие механизма управления производством в условиях перехода к рынку. Сарат.Ун-т, 2002. 241с.
    19. Хейс Р. Динамичное производство. М.: Дело ЛТД, 1999. 217с.
    20. Ховард К., Коротков Э. Принципы менеджмента: Управление в системе цивилизованного предпринимательства. М.: ИНФРА-М, 2000. 224с.
    21. Шепель В.М. Настольная книга бизнесмена и менеджера. М.: Финансы статистика, 1998. 310с.
    22. Юзов О.В. Анализ производственно-хозяйственной деятельности предприятий. М.: Металлургия, 2000. 368с.
    23. Менеджмент персонала: функции и методы. М.: МАИ, 2000. 311с.
    24. Управление развитием производства в промышленных концернах США. М.: Мысль, 2001. 177с.
    25. Бадулин В.С. Условия формирования потребительского рынка Украины. // Финансовая консультация. 2004. № 52. С. 36-37.
    26. Грабельский В.М. Потребительский рынок Украины: Оценка региональных отличий. // Украинский географический журнал. 2003. - №1. - С.15
  • 31102. Управління кредитною діяльностю банку
    Банковское дело

    Êîìåðö³éíèé áàíê àíàë³çóº, âèâ÷ຠä³ÿëüí³ñòü ïîòåíö³éíîãî ïîçè÷àëüíèêà, âèçíà÷ຠéîãî êðåäèòîñïðîìîæí³ñòü, ïðîãíîçóº ðèçèê íåïîâåðíåííÿ êðåäèòó ³ ïðèéìຠð³øåííÿ ïðî íàäàííÿ àáî ïðî â³äìîâó ó íàäàíí³ êðåäèòó. Îñíîâíèìè êðèòåð³ÿìè îö³íêè êðåäèòîñïðîìîæíîñò³ ïîçè÷àëüíèêà ìîæóòü áóòè: çàáåçïå÷åí³ñòü âëàñíèìè êîøòàìè íå ìåíø ÿê 50 â³äñîòê³â óñ³õ éîãî âèäàòê³â, ðåïóòàö³ÿ ïîçè÷àëüíèêà (êâàë³ô³êàö³ÿ, çä³áíîñò³ êåð³âíèêà, äîòðèìàííÿ ä³ëîâî¿ åòèêè, äîãîâ³ðíî¿, ïëàò³æíî¿ äèñöèïë³íè), îö³íêà ïðîäóêö³¿, ùî âèïóñêàºòüñÿ, íàÿâí³ñòü çàìîâëåííÿ íà ¿¿ ðåàë³çàö³þ, õàðàêòåð ïîñëóã, ÿê³ íàäàþòüñÿ (êîíêóðåíòíîçäàòí³ñòü íà âíóòð³øíüîìó òà çîâí³øíüîìó ðèíêàõ, ïîïèò íà ïðîäóêö³þ, ïîñëóãè, îáñÿãè åêñïîðòó), åêîíîì³÷íà êîí'þíêòóðà (ïåðñïåêòèâè ðîçâèòêó ïîçè÷àëüíèêà, íàÿâí³ñòü äæåðåë êîøò³â äëÿ êàï³òàëîâêëàäåíü) òîùî. Íåîáõ³äí³ â³äîìîñò³ ïðî ïîçè÷àëüíèêà òà ³íôîðìàö³ÿ, îòðèìàíà áàíêîì ïðè îôîðìëåíí³ êðåäèòó, ñèñòåìàòèçóþòüñÿ ó êðåäèòí³é ñïðàâ³ ïîçè÷àëüíèêà.

  • 31103. Управління ліквідністю банку
    Банковское дело

     

    1. Закон України № 2121-ІІІ від 07.12.2000 "Про банки і банківську діяльність" (із змінами і доповненнями, внесеними 20.09.2001//Урядовий кур'єр. 2001. № 8. 17.01.2001.
    2. Закон України № 679-ХІV від 20.05.1999 "Про Національний банк України"//Голос України. 1999. № 112. 22.06.1999.
    3. Постанова Правління НБУ № 173 від 26.04.2000 "Про внесення змін до Положення про порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків"//Офіційний вісник України. 2000. № 21. ст. 865.
    4. Постанова Правління НБУ № 279 від 06.07.2000 "Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків"//Офіційний вісник України. 2000. № 32. 25.08.2000. ст. 1378.
    5. Постанова Правління НБУ № 244 від 27.06.2001 "Про затвердження Положення про порядок формування обовязкових резервів для банків України"//Офіційний вісник України. 2001. № 28. 27.07.2001. ст. 1268.
    6. Постанова Правління НБУ № 368 від 28.08.2001 “Про затвердження інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні”//Офіційний вісник України. 2001. № 40. ст. 1813.
    7. Банківські операції. Підручник. під ред. Мороза А.М. К.: КНЕУ. 2000. 384 с.
    8. Вступ до банківської справи. Учбовий посібник. авт. кол. під ред. Савлука М.І. К.: Лібра. 1998.
    9. Заруба О.Д. Основи банкіської справи. К.: УФИМБ. 1995.
    10. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку. К.: КНЕУ. 1999. 279 с.
    11. Науково-аналітичні матеріали «Ліквідність банку: окремі аспекти управління та світовий досвід регулювання і нагляду», Національний банк України, Центр наукових досліджень, випуск 11, Київ 2008
    12. Науково-аналітичні матеріали «Ліквідність банківської системи України», Національний банк України, Центр наукових досліджень, випуск 12, Київ 2008
  • 31104. Управління логістичною системою розподілу продукції на ЖКУВП "Біатрон-3"
    Менеджмент

     

    1. Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України, 2003. № 21-22. с. 144.
    2. Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України, 2003. № 44. с. 356.
    3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення” № 833 від 15.06.2006 р. // Офіційний вісник України, 2005. № 16. с. 841.
    4. Наказ міністерства економіки України “Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами” № 104 від 19.04.2007 р. // Офіційний вісник України, 2007. № 86. с. 197.
    5. Алькема В. Г. , Сумець О. М. Логістика: Теорія та практика. Навчальний посібник. К.: “Вид. дім “Професіонал”, 2008. 272 с.
    6. Банько В. Г. Логістика. Навчальний посібник. К.: КНТ, 2007. 332 с.
    7. Белінський П. І. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник. К.: Центр навчально літератури, 2005. 624 с.
    8. Бєлявцев М. І., Іваненко Л. М. Маркетинг: Навчальний посібник. К.: ЦНЛ, 2005. 328 с.
    9. Василенко В.О., Ткаченко Т. І. Виробничий (операційний) менеджмент: Навчальний посібник. К.: Центр навчально літератури, 2003. 532 с.
    10. Виговський Г. М., Бродіна Н. О., Рудківський О. А. Логістика. Навчальний посібник. Житомир: ЖДТУ, 2009. 124 с.
    11. Гаджинский А. М. Логистика: Учебник. М.: Издательско-торговая корпорация “Дашков и К”, 2005. 432 с.
    12. Гаджинский А. М. Практикум по логистике. М.: Издательско-книготорговый центр “Маркетинг”, 2001. 180 с.
    13. Гірченко Т. Д., Дубовик О. В. Маркетинг: Навчальний посібник. К.: “Фірма “ІНКОС”, ЦНЛ, 2004. 255 с.
    14. Гончарук Я. А., Павленко А. Ф., Скібінський С. В. Маркетинг: Навчальний посібник в тестах. К.: КНЕУ, 2002. 314 с.
    15. Длігач А. О. Маркетингова цінова політика: світовий досвід, вітчизняна практика: Навчальний посібник. К.: ВД “Професіонал”, 2006. 304 с.
    16. Кальченко А. Г. Логістика: Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 2002. 148 с.
    17. Козловский В. А., Козловская Э. А. Саврук Н. Т. Логистический менеджмент: Учебное пособие. СПб.: Издательство “Лань», 2002. 272 с.
    18. Корінєв В. Л. Цінова політика підприємства: Монографія. К.: КНЕУ, 2001. 257 с.
    19. Крикавський Є. В., Чухрай Н. І., Чорнописька Н. В. Логістика: компендіум і практикум. Навчальний посібник. К.: Кондор, 2006. 340 с.
    20. Кристофер М. Логистика и управление цепочками поставок. СПб.: Птер, 2004. 316 с.
    21. Левинсон Дж., Хенпи П. Партизанский маркетинг. Пер. с англ. С. Жильцова. СПб.: Питер, 2006. 102 с.: ил. (Серия "Маркетинг для профессионалов").
    22. Маркетинг для магістрів: Навчальний посібник /За заг. ред. д.е.н., проф. М. М. Єрмоленка, д.е.н., доц. С. А. Єрохіна: В 2-х томах, т.1. К.: Національна академія управління, 2007. 604 с.
    23. Маркетинг для магістрів: Навчальний посібник /За заг. ред. д.е.н., проф. М. М. Єрмоленка, д.е.н., доц. С. А. Єрохіна: В 2-х томах, т.2. К.: Національна академія управління, 2007. 544 с.
    24. Маркетинг для магістрів: Навчальний посібник /За заг. ред. д.е.н., проф. С. М. Ілляшенка. Суми:ВТД “Університетська книга”, 2007. 928 с.
    25. Маркетинг: Підручник / В. Руделіус, О.М.Азарян, Н.О.Бабенко та ін: Ред.-упоряд. О.І.Сидоренко, Л.С.Макарова. 2-е вид. К.: Навчально-видавничий центр "Консоріцум із удосконалення менеджемнт-освіти в Україні", 2008. 648 с.
    26. Николайчук В. Е. Логистика в сфере распределения. СПб.: Питер, 2001. 160 с.
    27. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. К.: КНЕУ.2001. с.369-374.
    28. Пономарьова Ю. В. Логістика. Навчальний посібник. К.: ЦНЛ, 2005. 328 с.
    29. Примак Т. О. Маркетинг: Навчальний посібник. К.: МАУП, 2001. 200 с.
    30. Скибінський С. В. Маркетинг: Підручник. ч.1. К.: КНЕУ, 2005. 568 с.
    31. Уотерс Д. Логистика. Управление цепью поставок. М.: Юнити-Дана, 2003. 503 с.
    32. Дзебко И. П. Оптимизация процеса сбыта готовой продукции // Логістика: проблемы и решения, 2008. № 8 (19). с. 71-75.
    33. Жмурко С. Как разработать программу лояльности своих дистрибуторов // Маркетинг и Реклама, 2007. №6 (130). с. 44-45.
    34. Пономарьова Ю. В. Оцінка ефективності логістичної системи // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. № 193. с. 663-670.
    35. Олексюк О. Порівняльний аналіз європейських і національних меблевих ринків // Маркетинг в Україні, 2008. №4. с. 19-27.
    36. Сумец А., Сумец Р. Дистрибуция с логистическим оттенком // Маркетинг и Реклама, 2007. №6 (130). с. 26-30.
    37. Христофор О.В. Оптимізація розподілу ресурсів у логістичних каналах збуту // Вісник Вінницького політехнічного інституту, 2004. № 1. с. 28-35.
    38. http://www.clogic.ru/
    39. /http://www.derevo.info/
    40. http://www.dom2000.com.ua/
    41. http://www.e-mkg.info/
    42. http://www.financial-analysis.ru/
    43. http://www.kontrakty.com.ua/
    44. http://www.korostyshev.olx.com.ua/
    45. http://www.probusiness.in.ua/
    46. http://www.sitmag.ru/
    47. http://www.skladportal.ru/
    48. http://www.stroyrec/com.ua/
    49. http://www.uni-car.ru/
  • 31105. Управління маркетинговою діяльністю
    Маркетинг

     

    1. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. М.: Центр экономики и маркетинга. 2002.
    2. Азоев Г.Л., Челноков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. М.: ОАО “Типография НОВОСТИ”, 2005.
    3. Ансофф Игорь. Новая корпоративная стратегия.- СПб.: Питер Ком, 1999.- 416 с.
    4. Белошапка В.А., Загородний Г.В. Стратегическое управление: принципи международной практики: Учебник.-К.:Абсолют-В,1998.-352 с.
    5. Забелин П.В., Моисеева Н.К. Основы стратегического управления.-М.:ИВЦ "маркетинг", 2003.
    6. Кононенко І. Метод експрес аналізу рівня конкурентоспроможності подукції // Економіка України. 2007. - №3 .
    7. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1990
    8. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией: Учебник для вузов.-М.: Русская деловая литература,1998.-768 с.
    9. Малаева Т. Оценка конкурентоспособности фирм. (Методический подход) // Бизнес Информ. 1998. №17- 18
    10. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент: Курс лекций.- М.:ИНФРА-М; Новосибирск, 1999.- 287 с.
    11. Попов С.А. Стратегическое управление: 17-модульная программа для менеджеров. Модуль 4. М.: Инфра-М, 2000.
    12. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції. К: Основи, 1997.
    13. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент:Учебник для вузов.-М.:Банки и биржи:ЮНИТИ, 1998.- 576 с.
    14. СтаростінаА.О. Маркетингові дослідження. К.; М.; СПб: Вільямс, 1998.
    15. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основы маркетинга. Издательский Дом “Вильямс”, 2001.
    16. Киреев И. Маркетинг в России и за рубежом. 2001. №5.
    17. Ламбен Жан-Жак. Стратегічний маркетинг. Європейська перспектива. Пер. с французького. - Спб.: Наука, 2003.-589 с.
    18. Моррис Р. Маркетинг: ситуації і приклади : Пер. с англ. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1999.- 192 с.
    19. Маркетинг / Під ред. проф. Уткіна Э.А.- М.: Асоціація авторів і видавців “ТАНДЕМ”. Видавництво ЭКМОС, 1998.- 320 с.
    20. Маркетинг: Підручник / А.Н. Романов, Ю.Ю.Корялогов, С.А. Красильников і ін.; Під ред. А. Н. Романова. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 2001.- 560 с.
    21. Маркетинг в зовнішньоекономічній діяльності підприємства.: М.: Внешторгиздат, 2005.- 152 с.
    22. Молчанов Н.Н. "Инновационный процесс: организация и маркетинг". СпбГУ,2001.
    23. Основи маркетингу : Учеб. Посібник/ Р.А. Крыжановский, И.П. Продиус.- К.: УМК У, 2000.- 164 с.
    24. Основи менеджменту і маркетингу : Навчальний посібник/ В. Б. Зубик, А.И. Ільїн, Г.Я. Кожекин і ін. ; Під общ. Ред. Р. С. Седегова.- Мн.: Высш. Шк., 2002.- 382 с.
    25. Онищенко В. П. Проблеми довгострокової зовнішньоекономічної політики України // Економіка України.- 2001. - №2. - С.24-36.
    26. Портер М. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів/Пер. з англ. - К.: Основи, 2000 - 390 с.
    27. Прокушев Е. Ф. Внешнеэкономическая деятельность-Учеб.-практ. пособие. - М., 2002.
    28. Песоцкая Е.В. Маркетинг услуг: Краткий курс. СПб.: Питер, 2005.
    29. Ринкова економіка в 15 книгах. Бьярне Бакка. Малі промислові фірми на міжнародних ринках. Маркетинг. Кн. 5. Осло/ Москва : West International Publishing 1999.-311 с.
    30. Саати Т., Кернис К. Аналитическое планирование организации систем / Пер. с англ. - М., 1999.
    31. Самостоятельность и управление производственным профилем предприятия / А. П. Градов и др. - М 2000.
    32. Турбан Г. В. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб. пособие. - Минск, 2005.
    33. Тюрин Ю.Н., Макаров А.А. "Анализ данных на компьютере". М.: Финансы и статистика,2003.
    34. Фатхутдинов Р.А «Стратегічний менеджмент»: Навчальний посібник. - М.: ЗАТ «Бізнес-школа» Интел-Синтез», 2003.-304 с.
    35. Хойер В. Как делать бизнес в Европе. - М., 2001.
    36. www.dis.ru
    37. www.marketing.spb.ru
    38. www.marketsurveys.ru
    39. www.4p.ru
    40. www.ryaba.com.ua
  • 31106. Управління оборотними активами на підприємстві
    Экономика

    Ðîçä³ë ². Òåîðåòè÷í³ îñíîâè óïðàâë³ííÿ îáîðîòíèìè àêòèâàìè ï³äïðèºìñòâà

    1. Ñóòí³ñòü, ñêëàä ³ ñòðóêòóðà îáîðîòíèõ àêòèâ³â
    2. Êëàñèô³êàö³ÿ ³ ïðèíöèïè îðãàí³çàö³¿ îáîðîòíèõ àêòèâ³â
    3. Äæåðåëà ôîðìóâàííÿ îáîðîòíèõ àêòèâ³â
    4. Âèçíà÷åííÿ íàÿâíîñò³ ³ åôåêòèâíîñò³ âèêîðèñòàííÿ îáîðîòíèõ àêòèâ³â
  • 31107. Управління персоналом банку
    Менеджмент

     

    1. Альбом к бизнесс-тренингу: Искусство управления персоналом. К.: Центр экономического образования, 2007.
    2. Банківська справа № 3 2007 “Конфлікти і шляхи їх розвязання”
    3. Базаров Т.Ю. Управление персоналом. К.: 2005, стор. 19
    4. Бова А. Проблеми управления социальным капиталом // Журнал „Персонал” 2007 № 3. С. 58.
    5. Вісник НБУ 2/2007, “Формування банківського менеджменту в Україні”, стр.24
    6. Вісник НБУ 2/2007, “Підготовка кадрів для банківської системи не обмежується вузівською програмою.”, ст. 47
    7. Вісник НБУ спеціальний випуск присвячений 10 річчю Асоціації українських банків, червень 2004 р., “Менеджмент запорука розвитку”, ст. 58
    8. Вісник НБУ 6/2006р., “Банкірам ХХІ століття високий рівень підготовки”, ст. 54
    9. Иванцевич Дж.М., Лобанів А.А. Человеческие ресурсы управления. М.: Дело, 1993.
    10. Колот А.М. Мотивація персоналу: Підр. К.: КНЕУ, 2004.
    11. Кочеткова А.И. Основы управления персоналом. М.: ТЕСИС, 2005.
    12. Маслов Е.В. Управление персоналом предприятия: Учебное пособие / Под ред. П.В. Шереметова. М.: ИНФРА-М, НГАЭиУ; Новосибирск, 2007.
    13. Менксон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента: Пер с англ. М.: Дело,1992.
    14. Травин В.В., Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента. М.: Дело, Фінанси України 5/2006, “Адаптація системи мотивації праці до умов ринку”, ст. 10
    15. Федулова Л. Тенденцыъ розвитку менеджменту в ХХІ столітті // Журнал „Персонал” 2006. № 12. С. 50.
    16. Храмов В.О., Бовт рук А.П. Основи управління персоналом: Навч.-метод. посіб. К.: МАУП, 2006.
    17. Ципки Ю.А. Управленние персоналом: пособие для вузов. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005.
    18. Шкатулка В.И. Настольная книга менеджера по кадрам изд. 2-е, изи. и доп. М.: Издательство НОРМА, 2000.
    19. Щекин Г.В. Как эффективно управлять людьми: психология кадрового менеджмента К.: МАУП, 2002.
    20. Щёкин Г.В. Основы кадрового менеджмента: Учебник. 3-е изд., перераб. и доп. К.: МАУП, 1999.
    21. www.rada.com.
    22. www.alfabank.com.ua
  • 31108. Управління підприємством в умовах кризової ситуації
    Менеджмент

    Основні фактори, що обумовлюють кризовий розвиток підприємстваЗовнішні ( екзогенні ) факториВнутрішні (ендогенні) факториЗагальноекономічні факториРинкові факториІнші факториВиробничі факториІнвестиційні факториФінансові фактори1. Спад обсягу національного доходу1. Зниження ємності внутрішнього ринку1.Політичні фактори1. Неефективний маркетинг1. Неефективний фондовий портфель1.Неефективна фінансова стратегія2. Ріст інфляції2. Посилення монополізму на ринку2. Негативні демографічні фактори2. Неефективна структура поточних витрат2. Висока тривалість будівельно-монтажних робіт2.Неефективна структура активів (низька ліквідність)3. Уповільнення платіжного обороту3. Істотне зниження попиту3. Стихійні лиха3. Низький рівень використання основних фондів3. Істотна перевитрата інвестиційних ресурсів3.Надмірна частка позикового капіталу4. Нестабільність податкової системи4. Ріст пропозиції товарів-субститутів4.Погіршення криміногенної ситуації4.Високий рівень сезонних і страхових запасів4.Недосягнення запланованих обсягів прибутку по реалізованих проектах4. Висока частка короткострокових джерел залучення позикового капіталу5. Нестабільність регулюючого законодавства5. Нестабільність фінансового ринку5.Недостатньо диверсіфікований асортимент продукції5. Неефективний інвестиційний менеджмент5. Ріст дебіторської заборгованості6. Зниження рівня реальних доходів населення6. Зниження активності фондового ринку6.Неефективний виробничий менеджмент6.Висока вартість капіталу7. Ріст безробіття7. Нестабільність валютного ринку7. Перевищення припустимих меж фінансових ризиків8. Неефективний фінансовий менеджментРис. 1.1. Основні фактори, що обумовлюють кризовий розвиток підприємства

  • 31109. Управління проектами фінансування
    Экономика

    Побудова системи моніторингу реалізації інвестиційного проекту має ґрунтуватися на основі таких принципів.

    1. Вибір для спостереження найбільш важливих напрямів реаліза-
      ції інвестиційного проекту. Реалізація цього принципу опирається на те, що спостереження насамперед має відбуватися за реалізацією календарного плану та бюджету проекту за окремими розділами.
    2. Побудова системи інформаційних (звітних) показників з кожного напряму реалізації інвестиційного проекту. Така система показників має ґрунтуватися на даних оперативного бухгалтерського обліку та статистичної звітності. Ця система відображає хід реалізації календарного плану проекту за обсягами та найбільш важливими структурними показниками, виконання бюджету за обсягом та структурою витрат тощо.
    3. Розроблення системи узагальнюючих показників з кожного напряму реалізації проекту. Система оціночних показників будується виходячи з мети моніторингу окремих напрямів діяльності інвестиційного проекту та ґрунтується на привабливості для цього інформативних (звітних) показників. У розрізі кожного з напрямів формується конкретний перелік найбільш важливих оціночних показників.
    4. Встановлення періодичності формування звітної бази даних (інформаційних та аналітичних показників). Така періодичність визначається виходячи з періодичності календарного плану та бюджету реалізації інвестиційного проекту. З урахуванням цієї періодичності вирізняють оперативні зведення, місячний чи квартальний звіт.
    5. Аналіз основних причин, які призвели до відхилення фактичних результатів від передбачених. У процесі такого аналізу виділяються ті показники, щодо яких спостерігаються «критичні відхилення» від календарного плану та бюджету.
    6. Виявлення резервів та можливостей нормалізації ходу реалізації інвестиційного проекту. У процесі реалізації цього принципу резерви розглядаються у розрізі окремих функціональних блоків з вивченням можливостей замовника та підрядника щодо нормалізації ходу реалізації інвестиційного проекту.
    7. Обґрунтування пропозицій щодо зміни календарного плану та бюджету інвестиційного проекту. Завершальним етапом моніторингу інвестиційних проектів є розроблення обґрунтованих пропозицій щодо коригування календарного плану та бюджету проекту. В окремих випадках може бути обґрунтовано пропозицію про «вихід» з інвестиційного проекту.
  • 31110. Управління процесом авіаційних перевезень на міжнародному ринку
    Транспорт, логистика

    У звязку зі складним становищем, що сформувалось останніми роками в економіці країни, значним скороченням внутрішнього валового продукту, реальних прибутків населення різко скоротився платоспроможний попит на авіаційні перевезення, роботи і послуги. В результаті цього ринок авіаційних перевезень істотно деформувався. У порівнянні з 1990 роком у 8 разів скоротився обєм авіаційних перевезень. Водночас значно зросла кількість вітчизняних комерційних авіаційних компаній, що конкурують на ринку авіаційних перевезень. При цьому з великої кількості авіаційних компаній усього лише декілька виконують біля 90 відсотків обєму робіт і тільки одна третина компаній працює на регулярній основі. Парк літаків цивільної авіації морально і фізично застарів. Понад 80 відсотків пасажирських літаків експлуатуються більше 10 років, їх технічний і експлуатаційний рівень не відповідає сучасним стандартам, особливо в галузі авіоніки й авіаційних двигунів. Водночас у більшості авіаційних компаній, що займають головне місце на ринку авіаційних перевезень, відсутні необхідні фінансові кошти для відновлення парку повітряних суден. З цієї ж причини авіаційні компанії не в змозі повною мірою організувати чергування пошуково-рятувальних повітряних суден, що істотно знижує рівень пошуково-рятувального забезпечення польотів цивільної авіації. Вкрай складна ситуація склалася в сфері організації управління повітряним рухом. Критичний стан, повязаний з кризою ринку авіаційних перевезень, склався і на ринку вітчизняної цивільної авіаційної техніки. Авіаційна промисловість України, незважаючи на глибокі економічні складнощі, поки ще зберігає свій базовий науково-технічний і виробничий потенціал, що дозволив створити і сертифікувати в останні роки низку зразків цивільної авіаційної техніки, що не поступаються світовим аналогам. Однак обєм продажу вітчизняної цивільної авіаційної техніки скоротився в порівнянні з початком 90-х років більш ніж у пять разів, що пояснюється падінням пасажирообігу, відсутністю фінансових можливостей у вітчизняних авіаційних компаній для переоснащення парку повітряних суден, відсутністю в країні системи авіаційного лізингу. Водночас на шкоду національним інтересам країни на внутрішній ринок України активно вторгаються іноземні виробники авіаційної техніки й авіаційні компанії, незважаючи на наявність конкурентноздатних повітряних суден вітчизняного виробництва нового покоління. Недостатньо здійснюється експорт цивільних літаків. Основною причиною такого стану є вкрай обмежене фінансування авіаційної діяльності в сполученні з неефективним державним регулюванням.

  • 31111. Управління процесом створення нового товару
    Маркетинг

    1. Генерування (розроблення) ідеї. Задум нових товарів постає як наслідок процесу цілеспрямованого пошуку або виникає випадково. Спонукальними мотивами можуть бути: інтервю, спостереження за подібними товарами на виставках або ярмарках, звіти і пропозиції торгових агентів, дослідження недоліків продукції, що виробляється, вивчення тенденцій у розробленні нових виробів фірмами-конкурентами, аналіз патентної інформації, вивчення думок експертів з питань техніки та технології, оцінювання власних переваг і «слабких місць». Інакше кажучи, джерелом ідей нових товарів та послуг можуть бути різні мотиви, але переважати мають такі, що виходять із передбачення еволюції потреб, а не з пасивної реакції на вимоги ринку. Підприємство може постійно шукати нові продукти, однак певні обставини інтенсифікують цю діяльність. На думку французьких учених, інколи ідея, що до неї наближав увесь попередній розвиток того чи того різновиду товару, зявляється раптово. Ще частіше створення нового продукту породжується розвитком технології (компютери четвертого, пятого поколінь). Зміни можливі також через варіативність вимог ринку (мода, автомобільні салони). Крім того, дослідницькі підрозділи фірми, які діють у різних напрямках, також здатні до розроблення ідей продуктів, що породжують новий попит.

  • 31112. Управління процесом формування портфеля цінних паперів банку
    Банковское дело

    1. Банківський менеджмент: Конспект лекцій / Укладачі: В.М.Олійник, С.М. Фролов, М.А. Деркач. Суми: Вид-во СумДУ, 2009. Ч.1.162 с.

    1. Банківський менеджмент: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. /О. Кириченко, І. Пленко, А. Ятченко. - К.:Основи, 2009.-671с.
    2. Васюренко О.В. Банківський менеджмент. К.: Видавничий центр «Академія», 2007.-320с.
    3. Роуз П.С. Банковский менеджмент. М.: Дело Лтд, 2005. 768 с.
    4. Сало В.І., Криклій О.А. Фінансовий менеджмент банку: Навчальний посібник. Суми: ВТД „Університетська книга”, 2007. 314 с.
    5. Фролов С.М. Банківська справа та основи митного регулювання в Україні: теорія та практика: Навчальний посібник. Суми: ВТД “Університетська книга”, 2008. 368с.
    6. Банковское дело: Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. М.: Финансы и статистика, 2009. 576 с.
    7. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороза. К.: КНЕУ, 2008. 384 с.
    8. Брігхем Е. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. К.: Молодь, 2007.
    9. Васюренко О.В., Волохата К.О. Економічний аналіз діяльності комерційних банків: Навч. посіб.-К.: Знання, 2006.-463с.
    10. Долан Э. Дж. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Пер. с англ. В. Лукашевича. - 2004. - 496с.
    11. Любунь О.С., Грушко В.І. Фінансовий менеджмент у банку: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Видавничий Дім „Слово”, 2004. 296 с.
    12. Платежные системы: Учеб. пособ. / Под ред. В.А. Ющенко, А.С. Савченко. - К.: Лыбидь, 2008. - 416 с.
    13. Полфреман Д., Форд Ф. Основы банковского дела. - М.: Инфра-М, 2006. -624 с.
    14. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. К.: КНЕУ, 2004. 468 с.
    15. Синки Дж. Управление финансами в коммерческих банках/Пер.с англ./Под ред. Р.Я. Левиты . М., 2004.-820с.
  • 31113. Управління ризиком
    Менеджмент

    Заходи та засоби забезпечення безпеки:

    1. попередження чи ліквідація небезпеки шляхом усунення джерела її виникнення;
    2. захист людей від небезпеки шляхом застосування колективних чи індивідуальних засобів захисту, страхування під час робіт у небезпечних зонах;
    3. використання технічних та конструкторських засобів підвищення безпеки, що дають змогу роботизувати, автоматизувати небезпечні виробництва;
    4. суровий нагляд і контроль за виконанням законів, інструкцій та правил, що стосуються техніки безпеки;
    5. розробка системи попередження реагування на надзвичайні ситуації та планів дій у випадку стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо;
    6. забезпечення медико-гігієнічних умов для підтримання здоровя.
  • 31114. Управління рухом кадрів на підприємстві в умовах становлення ринку праці (на підприємстві ВАТ "Метелиця" м. Дніпродзержинськ)
    Менеджмент

    № п/пНазва фактора виробничої задоволеностіСереедній індекс

    1. Оплата проїзих білетів0,83
    2. Організація і склад свята "Відкриття сезону"0,83
    3. Подарунки до дні народження0,82
    4. Подарки до нового року0,82
    5. Організація і склад свята "Новий рік"0,75
    6. Оплата дитячих путівок0,71
    7. Програма "Здоровя"0,68
    8. Організація праці0,67
    9. Умови праці0,65
    10. Зміст інформації на дошці обяв0,63
    11. Зміст праці0,62
    12. Посада0,60
    13. Премія протягом року0,56
    14. Відношення з беспосереднім керівником0,56
    15. Відношення до колег0,56
    16. Премія за рік0,54
    17. Премія до відпустки0,53
    18. Заробітня плата0,24Загальний індекс задоволеності по підприємству0,64Примітка: сірим кольором виділені показники з середнім і низьким рівнем задоволеності, що вимагають поліпшення.
      19. Висновок Отже, з того, що всього розгледіло в даному курсовому проекті можна зробити наступні виводи. Рух кадрів погіршує багато виробничих показників. Перш за все, це упущений прибуток із-за повільного входження в курс справи новачків, зниження продуктивності праці. Висококваліфіковані фахівці відволікаються на навчання нових співробітників. Виникають складнощі з мотивацією персоналу. Рух кадрів погіршує моральний клімат в колективі, що перешкоджає створенню команди. Звичайно, така ситуація - це серйозний сигнал керівництву про необхідність знатися на процесах тих, що відбуваються в компанії. В ході роботи ми з'ясували, що окрім негативних моментів, рух кадрів має і позитивні. При контрольованій руху кадрів, відкриваються можливості для кадрових перестановок і кар'єрного зростання, кращих співробітників, що залишилися, що є для них додатковим стимулом. Проаналізувавши причини відходу співробітників і внісши відповідні зміни до діяльності фірми можна не лише понизити рух кадрів, але і збільшити ефективність діяльності кожного співробітника і фірми в цілому. У практичній частці даного курсового проекту в цілях усунення руху кадрів на ТОВ «Метелиця» ми застосували метод утримання професіоналів в компанії і отримали інформацію для ухвалення рішень. Після чого по кожному чиннику виробничої ситуації, незалежно від величини отриманого середнього рівня задоволеності співробітника роботою, проводиться аналіз. Указуються можливі причини саме такого значення індексу задоволеності, даються рекомендації, як підтримати або підвищити задоволеність співробітників своїм робочим местомом. Для цього додатково використовуються дані про середню заробітну плату по місту, інформація, отримана в результаті співбесід, спостережень і так далі В результаті послідовного аналізу всіх чинників, що впливають на задоволеність співробітника роботою і системою стимулювання праці, мають бути запропоновані наступні заходи:
    19. розробити стандарт внутрішньофірмових нагород (грамоти, значки, вимпели і т. п.), програму навчання менеджерів і фахівців, нові посадові інструкції з вказівкою цілей, завдань, вимог і критеріїв оцінки; додатково розробити Положення про преміювання, засноване на якості, продуктивності і прибутку підприємства, а також програму "Діти" (оплата дитячих путівок або оплата проїзду до місця відпочинку, страхування дітей від нещасних випадків і т. д.);
    20. переглянути розцінки, норми праці для "відрядників" і заробітну плату для "повременщиков"; розгледіти можливість додаткового придбання ПК для менеджерів і фахівців;
    21. скоректувати програму "Здоров'я" (див. Таблицю 5) (компенсація вартості ліків для співробітників, оплата санаторної путівки, стоматологічна допомога, доплата некурящим і т. д.), пакет соціальних виплат і пільг (компенсація на живлення, безпроцентні грошові кредити, покупка співробітниками для себе виробів підприємства за собівартістю і з розстрочкою платежу, знижка на покупку товарів фірми родичами і знайомими і ін.);
    22. скласти план проведення корпоративних свят, поздоровлень, конкурсів на рік і зразкові програми їх проведення; систематично проводити планерки, зустрічі з колективом, залучати менеджерів і фахівців до обговорення стратегічних рішень.
      23. Таким чином, кажучи про переваги пропонованого методу, можна відзначити, що він достатньо простий, універсальний, хоча більше личить для невеликих компаній. Він може також використовуватися для контролю адаптації на підприємстві нових співробітників.
    В цілому ж, пропонована методика дозволяє своєчасно інформувати керівництво підприємства і відділ по персоналу як про спільний рівень задоволеності колективу, так і про задоволеність працівників окремими виробничими процесами, що дуже важливе для ухвалення адекватних рішень по вдосконаленню системи управління і зменшенню руху кадрів.

  • 31115. Управління спеціальними проектами
    Экономика

    № п/пПоказникиРокиВсього123451Потік реальних грошей-87625113180191510,7276851,9277472,42Коефіцієнт дисконтування при d = 40 %0,7140,5100,3640,2600,1863Дисконтований потік реальних грошей при d = 40 %-62564,357721,869709,8971981,4951609,87188458,84Коефіцієнт дисконтування при d = 60 %0,6250,3910,2440,1530,0955Дисконтований потік реальних грошей при d = 60 %-54765,644253,3846728,6142358,3426359,88104934,66Коефіцієнт дисконтування при d = 90 %0,5260,2770,1460,0770,0407Дисконтований потік реальних грошей при d = 90 %-46090,831350,8627960,5621317,611098,945637,168Коефіцієнт дисконтування при d = 110 %0,4760,2270,1080,0510,0249Дисконтований потік реальних грошей при d = 110 %-41709,525691,8620683,1614119,456659,33825444,310Коефіцієнт дисконтування при d = 120 %0,4540,2070,0940,0430,01911Дисконтований потік реальних грошей при d = 120 %-39781,823428,2618002,0111904,635271,97618825,1212Коефіцієнт дисконтування при d = 130 %0,4350,1890,0820,0360,01613Дисконтований потік реальних грошей при d = 130 %-38116,921391,0215703,889966,6684439,55813384,2514Коефіцієнт дисконтування при d = 160 %0,3840,1470,060,0220,00815Дисконтований потік реальних грошей при d = 160 %-3364816637,4611490,646090,7422219,7792790,62316Коефіцієнт дисконтування при d = 170 %0,370,1370,0510,0190,00617Дисконтований потік реальних грошей при d = 170 %-32421,315505,669767,0465260,1861664,834-223,524

  • 31116. Управління страховою діяльністю
    Менеджмент

    Види методів управлінняПриклади використання методів управління у НАСК "Оранта"Процес формування методів у НАСК "Оранта"ЕкономічніЕкономічні планиСформований фінансовими службами підприємства бюджет організації, який визначає джерела формування та напрямки використання фінансових ресурсівФормуються у результаті реалізації конкретної функції менеджменту "Управління виробничо-господарською діяльністю", а саме, на етапі планування. Матеріальні стимулиРозміри заробітної плати, надання премій, надбавок, доплат, компенсаційних виплат. Стимулює працівників якісно виконувати свої функціональні обов'язки, виявляти ініціативу тощо. Формуються у результаті реалізації конкретної функції менеджменту "Управління виробничо-господарською діяльністтю, а саме, на етапі мотивування. Технологічні методиТехнологічні документиЗміст інструкцій щодо щоденного огляду офісного обладнання та систем охорони перед початком робочого дня передбачає здійснення певного переліку процедур визначення технічного стану офісної технікиФормуються у результаті реалізації конкретної функції менеджменту "Управління технічною підготовкою підприємства", а саме, на етапі планування. Конструкторські документиРемонтники при здійсненні ремонтних робіт використовують конструкторські схеми офісної техніки. Формуються у результаті реалізації конкретної функції менеджменту "Управління технічною підготовкою підприємства", а саме, на етапі планування. Соціально-психологічніСоціальні планиСформований план покращання умов праці основних робітників фірми передбачає установлення системи кондиціонування, пилозбору та захисту від шуму і вібрацій. Формуються у результаті реалізації конкретної функції менеджменту "Управління виробничо-господарською діяльністю", а саме, на етапі планування. Моральні стимулиВинесення подяки та нагородження почесними грамотами працівників, які сумлінно та самовіддано працюють на підприємстві Формується у результаті реалізації конкретної функції менеджменту "Управління виробничо-господарською діяльністю", а саме, на етапі мотивування. Методи формування колективів та соціально-психологічного клімату у колективі. Підбір працівників, які працюють з клієнтами відповідно до вимог законодавства (вік понад 21 рік, досвід робота понад 1 рік з висновком компетентної комісії щодо їх умінь, наявність офіційно дійсного посвідчення про професійну придатність) до 40 років. Формуються у результаті

  • 31117. Управління фінансами на прикладі Сумського НВО ім. М.В. Фрунзе
    Экономика

    М.Т. Білуха відмічає, що власний капітал визначається вартістю майна суб'єкта господарювання, тобто чистими активами (різниця між вартістю майна і позиковим капіталом) і складається зі статутного, додаткового й резервного капіталу, нерозподіленого прибутку та цільових (спеціальних) фондів. ПрофесорФ.Ф.Бутинець вважає, що джерелами формування активів підприємства є власні та позикові кошти. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і представляє собою вартість майна підприємства. Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство також користується залученими коштами, в результаті чого виникають борги. Боргові зобовязання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А=З+К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому власний капітал визначається як різниця між вартістю майна і борговими зобов' язаннями К=А-З.Власний капітал це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в них власного капіталу і представляють собою чисті активи підприємства. Тобто до власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал. Таке розгорнуте, повне визначення власного капіталу не потребує, на погляд автора, допоміжних трактувань щодо його сутності. [21].

  • 31118. Управління фінансовими ризиками на підприємстві
    Экономика

    Статті балансуАбсолютні значення, тис.грн.Питома вага, %ЗміниЗа попередній періодЗа звітний періодЗа попередній періодЗа звітний періодВ абсолютних величинахУ питомій вазіУ % до попереднього періодуУ % до зміни підсумку балансу123456789АКТИВ1. Необоротні активиНематеріа-льні активи:-залишкова вартість49730,8991,227240,32848,98010,959-первісна вартість66871,2111,463210,25231,8189,589-накопичена амортизація17140,3120,235-3-0,076-17,647-1,370Основні засоби:-залишкова вартість2270202641,64434,062-244-7,582-10,749-111,416-первісна вартість2742247250,30341,560-270-8,743-9,847-123,288-знос4724468,6597,498-26-1,161-5,508-11,872Довгостроко-ві фінансові інвеситції:-які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств1401602,5682,690200,12214,2869,132-інші фінансові інвестиції75621,3761,042-13-0,334-17,333-5,936Довгострокова дебіторська заборгованість2642754,8434,62311-0,2204,1675,023Відстрочені податкові платежі24270,4400,45430,01412,5001,370Інші необоротні активи63361,1560,605-27-0,551-42,857-12,3292. Оборотні активиЗапаси:-виробничі запаси57472610,53012,2061521,67626,48169,406-незавершене виробництво2603454,7705,800851,03132,69238,813-готова продукція1251772,2932,976520,68341,60023,744-товари941071,7241,799130,07413,8305,936Векселі одержані3407256,23712,1893855,952113,235175,799Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:-чиста реалізаційна вартість59751,0821,261160,17927,1197,306-первісна вартість74961,3581,614220,25629,73010,046-резерв сумнівних боргів15210,2750,35360,078402,740Дебіторська заборгованість за розрахунками-з бюджетом24370,4400,622130,18254,1675,936-за виданими авансами47560,8620,94190,07919,1494,110-за внутрішніми розрахунками62621,1371,0420-0,09500Інша поточна дебіторська заборгованість76471,3940,790-29-0,604-38,158-13,242Поточні фінансові інвестиції1601402,9352,354-20-0,582-12,500-9,132Грошові кошти та їх еквіваленти:-в національній валюті1751423,2102,387-33-0,823-18,857-15,068-в іноземній валюті63221,1560,370-41-0,786-65,079-18,721Інші оборотні активи43640,7891,076210,28748,8379,5893. Витрати майбутніх періодів3754476,8797,515720,63619,20032,877Баланс54515948160,484150,757219-9,728339,2531001. Власний капіталСтатутний капітал1417,261546,482626129,2209,11826Додатковий вкладений капітал327,06237,9264-89,14-2-27,255-17,936Резервний капітал109,02178,442369,42163,67613,968Нерозподілений прибуток381,57237,9274-143,65-3-37,647-28,9032. Забезпечення наступних витрат і платежівЗабезпечення виплат персоналу218,04416,3647198,32390,95639,9033. Довгострокові забовязанняДовгостроко-ві кредити банків1226,4751546,4822,526320,0053,526,09164,387Довгострокові фінансові забовязання327,06178,4463-148,62-3-45,441-29,903Інші довгострокові забовязання381,57356,8876-24,69-1-6,471-4,9684. Поточні забовязанняКороткострокові кредити банків218,04416,3647198,32390,95639,903Векселі видані272,55178,4453-94,11-2-34,529-18,936Кредиторська заборгова-ність за товари, роботи, послуги245,295237,924,54-7,375-0,5-3,007-1,484Прострочені забовязання за розрахун-ками:-з позабюд-жетних платежіів218,04356,8846138,84263,67627,936-із внутрішніх розрахунків109,0259,4821-49,54-1-45,441-9,968Баланс545159481001004970144,682100

  • 31119. Управління якістю на підприємстві
    Менеджмент

    PDCAЕтап загального плануФункція, яку потрібно здійснитиІнструментиПлану-вання1. Визначення основних питань і завдань

    • Спостереження, збирання інформації, визначення кола питань, що допоможуть формувати і підвищити якість
    • Визначення загальної концепції вирішення основних проблем та завдань підвищення якості
    • Стандартизація
    • Підвищення кваліфікації робітників
    • Миттєве регулювання на відхилення та їх попередження у майбутньому2. Моніторинг та оцінювання поточної ситуації
    • Збирання інформації за напрямами контрою якості
    • Визначення пріоритетних напрямів
    • Розвязання найбільш складних завдань
    • Складання контрольних графіків, гістограм, використання інших методів спостереження, аналізу3. Здійснення аналізу
    • Складання переліку основних можливих причин найбільш складних проблем
    • Дослідження причинно-наслідкових взаємозвязків
    • Структуризація інформації та визначення ієрархії у причинно-наслідкових звязках
    • Дослідження основної структури
    • Використання методів оброблення й аналізу інформації
    • Ієрархічне уявлення основних проблем і причин їх появиВикона-ння4. Планування контрзаходів для усунення причин та їх реалізація
    • Вибір і планування контрзаходів для усунення причин проблеми
    • Експериментальне дослідження дієвості контрзаходів та їх промислове освоєння
    • Удосконалення або заміна матеріалу, обладнання, технологій
    • Підвищення кваліфікації та досвідуПеревірка5. Підтвердження ефекту від контрзаходів і їх стандартизація
    • Збирання інформації про ефективність контрзаходів
    • Аналіз порівняння результатів здійснення контрзаходів
    • Зміна стандартів, ТУ та інших нормативів
    • Усі основні інструменти контролю й забезпечення якостіРеакція6. Оцінювання всієї процедури
    • Удосконалення збирання та аналізу інформації, процедур та інструментів вирішення проблем якості
    • Удосконалення існуючих та використання нових інструментів якості
      • Так, Е. Демінг на основі «петлі (спіралі) якості» розробив інструменти і процедури неперервного вдосконалення якості, що отримали назву циклу РDCА (РІаN-Dо-Сheск-Асt). Цей цикл («планування виконання перевірка реалізація»), який також має назву «колесо Демінга», став основою системи ТQМ. Сутність циклу РDСА полягає в Тому, що на всіх етапах свого функціонування система управління якістю повинна проходити такі основні фази, що періодично повторюються (див. табл. 1.2):
    • планування, яке визначає питання (зони, теми тощо), які потребують удосконалення, а також функції та інструменти їх дослідження;
    • виконання, яке передбачає планування конкретних контрзаходів усунення причин відхилень та їх реалізацію;
    • перевірку, яка передбачає підтвердження ефекту від контрзаходів та їх стандартизацію;
    • реакцію, що включає оцінювання всієї процедури.
      • Як уже зазначалось, організація системи управління якістю на підприємстві полягає у створенні організаційної структури в межах підприємства, яка охоплює всі сфери його діяльності й підрозділи в сукупності з відповідними функціями, процесами та ресурсами, що забезпечують здійснення ефективного функціонування даної системи на всіх етапах її життєвого циклу і в кожному її елементі. Такою системою є ТQМ основа діяльності сучасних підприємств і міжнародних стандартів ІСО серій 9000 із питань організації забезпечення належного рівня якості продукції та виробництва. Концепція ТQМ передбачає цілеспрямоване й належно скоординоване використання методів управління якістю на всіх етапах виробничої діяльності від досліджень та розроблень до післяпродажного обслуговування за цілісності системи управління і сфери реалізації при раціональному використанні технічних та інших можливостей. Тотальне управління якістю включає:
    • Контроль у процесі розроблення нової продукції.
    • Оцінювання якості дослідного зразка, планування (проектування) якості продукції і виробничого процесу, контроль, оцінювання й планування якості матеріалів, що постачаються.
    • Вхідний контроль матеріалів.
    • Контроль готової продукції.
    • Оцінювання якості продукції (її сертифікація).
    • Оцінювання якості виробничого процесу (його сертифікація).
    • Контроль якості продукції та виробничого процесу.
    • Аналіз спеціальних процесів (спеціальні дослідження у сфері якості продукції).
    • Збирання та використання інформації про якість продукції.
    • Контроль апаратури, за допомогою якої отримується інформація про якість продукції та процесів.
    • Навчання працівників методам забезпечення якості, підвищення кваліфікації персоналу.
    • Гарантійне обслуговування.
    • Координацію робіт у галузі якості.
    • Сумісну роботу з постачальниками із забезпечення якості продукції.
    • Використання циклу РDCА (РІаN-Dо-Сheск-Асt).
    • Організацію роботи гуртків якості.
    • Управління і використання людського фактора шляхом сприяння зацікавленості всіх учасників у кінцевому результаті виконання їх обов'язків або роботи.
    • Розроблення державної політики (законодавчої бази, стандартів) в галузі якості, приведення національних стандартів у відповідність із діючими міжнародними стандартами якості продукції, послуг і робіт.
    • Розроблення відповідних галузевих, регіональних стандартів, стандартів якості підприємства, розроблення й утілення відповідних заходів на всіх рівнях підприємства.
    • Формування культури якості, матеріальної та інших форм заохочення всіх працівників і службовців у підвищенні якості продукції, підготовку управлінських кадрів для керівництва в галузі якості.
    • Розроблення критеріїв відповідальності за якість для всіх рівнів керівництва процесами впродовж усього життєвого циклу продукції та послуг.
      • Тотальна система управління якістю складається з:
    • Базова система це способи, які використовуються для аналізу й дослідження. Вони базуються на використанні загальних принципів математики та статистичних методів контролю.
    • Система технічного забезпечення це прийоми і програми, що дають змогу навчити персонал володіти базовою системою та правильно її використовувати.
    • Система вдосконалення і розвитку ТQМ передбачає адаптацію наукових підходів, економічних законів функціонування ринкових відносин, законів організації, структури й принципів управління якістю до конкретних умов і потреб ринку.
      • Мета тотального управління якістю досягти більш високого рівня якості продукції та послуг.
    Викладена загальна концепція ТQМ дає змогу побудувати схему широкого розуміння тотального управління якістю в межах підприємства з урахуванням зовнішнього середовища, з яким більш-менш безпосередньо дана система взаємодіє.

  • 31120. Управлінське документознавство як наукова дисципліна
    Менеджмент

    Наприкінці 1970-х - на початку 1980-х рр. посилено студіюються питання, пов'язані з інтеграцією у системи керування документацією документів на нетрадиційних носіях, у т.ч. й електронних, з метою об'єднати різні джерела документної інформації в єдину мережу, організувати документи з відмінними носіями в межах єдиної класифікаційної схеми, усунути дублювання документних потоків, уніфікувати прийоми роботи з документами. На рубежі наступних десятиліть XX ст. з'являються стандарти 180 серії 9000. Серед вимог 180 9000 значна увага приділяється правильній організації діловодства та створенню і підтримці внутрішніх нормативних документів, скрупульозному документуванню всіх виробничих і ділових процесів, в основу яких покладено класичну концепцію "життєвого циклу" документа. Проте стандарти 180 серії 9000 окреслили лише загальні вимоги до діловодства та організації документообігу в системі якості. Останнім часом, у зв'язку з поширенням новітніх інформаційних технологій, переосмисленням можливостей інформаційного менеджменту в умовах масштабної інформатизації суспільства, було переглянуто концептуальні положення керування документацією. Якісно нові умови продукування та розповсюдження інформації вимагали не тільки науково-методичного, але й нормативно-правового забезпечення. Це привело до прийняття нoвих законодавчих актів, внесення змін і доповнень до тих, що залишаються чинними і регулюють різні аспекти створення інформації, керування нею, використання та забезпечення її збeреженості. Більшість правових актів, розроблених у 1990-х на початку 2000-х рр., що прямо чи опосередковано визначають зміст керування документацією, пов'язані з електронним документуванням і документообігом. Насамперед, це стосується розроблення документаційних систем, впровадження стандартів оптимальної методики електронного діловодства в державних установах, посилення ролі державних архівів. Першим, хто розробив національний стандарт із керування документацією за нових умов побутування інформації, став Національний архів Австралії (НАА). Ще 1995 р. НАА видав методичний посібник "Керування електронними документами", а 1997 р. - "Керування повідомленнями електронної пошти як документами". 2000 р. Національний архів Австралії оголосив про приймання електронних документів державних органів і приступив до формування відповідної технологічної інфраструктури, розроблення процедурних вимог передання документів на зберігання в архів. Національний архів Австралії є активним учасником діяльності "електронного уряду". Ним розроблено державний стандарт метаданих АGLS, тезаурус інтерактивних функцій австралійських державних закладів АGIFT. Плідна співпраця з Національною бібліотекою Австралії, Австралійським товариством архівістів, Австралійською асоціацією керуючих документацією сприяла розробленню концепції керування веб-документацією, у т.ч. архівування сайтів, збереження мережевих публікацій. Суть керування документацією в австралійській моделі чітко відображено в абревіатурі САБ88, що включає назви п'яти основних функцій із забезпечення ефективної роботи з документами: контроль (Соntrоl), доступ (Ассеss), розміщення (Disposal), зберігання (Storage), підтримка (Sustain). Важливим явищем конституювання керування документацією стало відкриття окремих (або у складі) спеціалізованих науково-освітніх інституцій. Так, ще з 1950-1970-х рр. в австралійських університетах існують спеціалізовані програми з керування документацією. Нині австралійські професійні освітні про грами з КД - одні з найкращих у світі, більшість із яких доступна для дистанційного навчання. Особливо слід поцінувати наукову й освітню діяльність Школи інформаційного менеджменту, Університету Монаш. Національні кваліфікаційні стандарти Австралії включають такі вимоги до рівня навичок і знань фахівців у галузі керування документацією й архівів: