Курсовой проект

  • 16321. Особливості обслуговування клієнтів готелю
    Медицина, физкультура, здравоохранение

     

    1. Байлік с.І. Готельне господарство: організація, управління, обслуговування. Київ: Альтерпресс, 2002. 374 с.
    2. Біржаков м.Б. Введення в туризм. Спб.: Видавництво Торговий Дім «Черда», 2000. 192с.
    3. Божавіна р.Н. Етика менеджменту: Підручник. М.: Фінанси і статистика, 2001. 192с.
    4. Ваген Лінн Ван Дер. Готельний бізнес. Ростов на Дону: Фенікс, 2001. 412 с.
    5. Віханський о.С., Наумов п.І. Менеджмент. М.: Вид-во МГУ, 1995. 221 с.
    6. Готельна і ресторанна справа, туризм. Збірка нормативних документів. Ростов-на-Дону, 2003. 137 с.
    7. Готельний і туристський бізнес. Під ред. проф. Чудновського а.Д. М.: Асоціація авторів і видавців «Тандем». Ізд в «ЕКМОС», 1998. 352 с.
    8. Гуляєв в.Г. Організація туристської діяльності: Навчань. Допомога М.: Нолідж, 1996. 312с.
    9. Ефремова М. В. Основи технології туристського бізнесу: Навчальний посібник. М.: «Вісь 89», 1999. 252с.
    10. Зорін і.В., Квартальнов в.А. Енциклопедія туризму: Довідник. М.: Фінанси і статистика, 2001. 368с.
    11. Зоріна г.І., Ільіна е.Н. Основи туристської діяльності М.: Радянський спорт, 2002. 325 с.
    12. Ільіна е.Н. Туроперейтінг: організація діяльності: Підручник. М.: Фінанси і статистика, 2002. 256с.
    13. Кабушкин н.І. Менеджмент туризму: Навчань. Допомога. 2 е видавництво, перераб. Мн.: Нові знання, 2001. 432с.
    14. Кабушкин н.І., Бондаренко г.А. Менеджмент готелів і ресторанів. - Мн.: ТОВ "Нове знання", 2000. - 310с.
    15. Квартальнов в.А. Стратегічний менеджмент в туризмі. М.: фінанси і статистика, 1999. 308с.
    16. Квартальнов в.А. Туризм: Підручник. М.: Фінанси і статистика, 2002. 320с.
    17. Костюкова о.І. Основи туризму. М.: «Вісь 89», 1999. 317 с.
    18. Котлер Ф., Боуен Дж.,Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостинність і туризм: Підручник для вузов/ Пер. з англ. під ред. Р.Б. Ніздряний. М.: ЮНІТІ, - 1998. 787с.
    19. Лесник а.Л., Мацицкий і.П., Чернишев а.В. Організація і управління готельним бізнесом. - М.: Аспект Прес, 2000. - 265с.
    20. Ляпіна і.Ю. Організація і технологія готельного обслуговування: Підручник для проф. образования/ Ірина Юріївна Ляпіна; Під ред. канд. пед. наук А.Ю.Ляпіна. 2 е видавництво, стер. - М.: Видавничий центр «Академія», 2002. 208 с.
    21. Основи управління в індустрії гостинності. М.: Аспект Прес, 1995. 271 с.
    22. Папірян г.А. Менеджмент в індустрії гостинності. М.: Економіка, 2000. 284 с.
    23. Сенін в.С. Введення в туризм. - М.: "Вісь-89", 1995. - 208 с.
    24. Туризм і готельне хозяйство/ Під ред. А.Д.Чудновського. М.:ЭКМОС, 2000. 317 с.
    25. Чеботарь ю.М. Туристичний бізнес. М.: Аспект Прес, 1998. 123 с.
    26. Черних н.Б. Технологія подорожей і організація обслуговування клієнтів: Навчальний посібник. М.: Радянський спорт, 2002. 320с.
  • 16322. Особливості обслуговування споживачів у спеціалізованих підприємствах ресторанного господарства
    Менеджмент

    Бригадний (ланковий) метод - більш прогресивний метод обслуговування, який застосовується в сучасних ресторанах. Бригада складається, як правило, з трьох або чотирьох офіціантів різної кваліфікації, а очолює її бригадир або метрдотель. Між членами бригади чітко розподілені обов'язки. Так, бригадир як найбільш кваліфікований і грамотний, зустрічає і розсаджує відвідувачів, пропонує меню і приймає замовлення, уточнює сервірування столу, прибирає зайву або доповнює відсутню столовий посуд та прибори, виписує рахунок і розраховується з відвідувачем. Бригадир повинен постійно перебувати в залі ресторану і стежити за правильністю обслуговування, при необхідності підійти до відвідувача і виконати його побажання. Інші члени бригади виконують замовлення: один офіціант отримує буфетну продукцію та холодні закуски, інший - гарячі страви та при необхідності розкладає або розливає їх з підсобного столика. Збирання столу після обслуговування доручають менш кваліфікованому офіціантові або учню. Переваги бригадного методу обслуговування відвідувачів у ресторані у порівняні з індивідуальним полягають в наступному:

  • 16323. Особливості оподаткування в Україні: становлення та розвиток
    Экономика

    В Італії з січня 1973 року введений податок на додану вартість, який замінив раніше існуючий податок з обороту, і є зараз основним серед непрямих податків. З точки зору оподаткованої бази додана вартість складається з різниці між виручкою, отриманою від продажу товарів та послуг за визначений період, та сумою сплаченою постачальникам сировини і включеної в собівартість вироблених товарів та послуг. ПДВ є пропорційним податком, хоча і з диференційованими відсотковими ставками. Існують чотири ставки ПДВ: мінімальна - 4% (для товарів першої необхідності), а також ставки 9 і 13%, і найбільш поширена - 19%. Вивезення товарів на експорт, міжнародні послуги і пов'язані з ними операції не оподатковуються ПДВ в силу того, що вони не вважаються здійсненими на території країни. Тому міжнародні операції по обміну продукцією оподатковуються в країні призначення. Але на всі операції повинні бути виписані рахунки фактури і вони повинні бути зареєстровані у встановленому порядку. Обов'язки платника полягають в тому, що він повинен стати на облік в бюро обліку ПДВ відповідно до місця проживання (місцезнаходження суб'єкта господарювання). На протязі ЗО днів з моменту початку підприємницької діяльності суб'єкт повинен заявити про це - він повинен заповнити відповідний документ в бюро обліку ПДВ де йому буде наданий реєстраційний номер фірми. Щодо юридичних осіб, то цей реєстраційний номер представляє собою також і податковий код. Про будь-які зміни стосовно елементів, вказаних в декларації про початок підприємницької діяльності, повідомляється в бюро обліку ПДВ не пізніше ЗО днів з моменту їх виникнення. Та ж процедура здійснюється при припиненні діяльності підприємством. В податкових органах є підрозділи, які займаються й питаннями повернення зайво сплачених сум ПДВ.

  • 16324. Особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні
    Экономика

     

    1. Голишевська Л.В. Джерела формування фінансових ресурсів підприємств аграрного спрямування / Л.В. Голишевська : зб. наук праць Вінницького державного аграрного університету - Вінниця 2008. - Вип. 33. -С123-131
    2. Калетнік Г.М., Пришляк Н.В. Державна фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників // Економіка АПК. - 2010. -№8.- С. 52-55
    3. http://www.president.gov.ua/news/15463.html
    4. http://www.rasnauka.com/l_KAND_2010/Economics/12_57291.doc.html
    5. Юшко С.В. Фіксований сільськогосподарський податок: історія та перспективи застосування // Фінанси України. - 2009. - №11. -С. 63-72
    6. Оксана Кирієнко, Віктор Фінашко. Актуальні запитання-відповіді. Фіксований сільськогосподарський податок // Вісник податкової служби України. - 2010. -№12(584). -С. 62-68
    7. Закон України "Про податок на додату вартість" від 02.04.97 р. № 168.
    8. Сергій Тимошенко, Ольга Півак. Сільське і лісове господарства та рибальство: спеціальний режим оподаткування ПДВ // Вісник податкової служби України. - 2010. -№1-2(574). -С. 11-13
    9. Фіксований сільськогосподарський податок // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. -№4. -С. 61-64
    10. Фіксований сільськогосподарський податок // Все про бухгалтерський облік.2003.-№4(792)
    11. Віктор Фінашко. Фіксований сільськогосподарський податок // Вісник податкової служби України. - 2010. -№28(600). -С. 16-17
    12. Фінанси України. - 2009. -№11. -С. 68-70
    13. Н. М. Левченко фіксований сільськогосподарський податок як найдієвіший важіль державного регулювання економічних процесів в АПК // http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/apdu/2010-1/doc/3/06.pdf
    14. А.О. Олексієнко // www.nbuv.gov.ua/portal/natural/npkntu_e/2010_17/stat_17/65.pdf
    15. Сеперович Н.В., Волошина О.В., Дячук С.М. Методичні рекомендації щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників // www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Oif_apk/2009_4/Met_rec.pdf
    16. Звіт про повторне відстеження результативності регуляторного акта наказу Державної податкової адміністрації України від 04.12.08 № 755 „Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України // http://sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=241356&cat_id=45661
    17. Демяненко С.І. Навч. посібник.К.:КНЕУ, 2005.347с. http://pulib.if.ua/part/5306
    18. Олександр Золотухін. Проблеми складання "сільгоспдекларації" з податку на прибуток // Бухгалтерія. - 2010. -№33(916). -С. 65-69
    19. Олена Хобич. Єдиний податок // Компас підприємця. - 2010. -№2. -С. 13-17
    20. Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 р. // www.zakonrada.gov.ua
    21. Азізова К.Е. Фіксований сільськогосподарський податок у розвитку аграрного сектору // Економіка АПК. - 2010. -№10 С. 78-83
    22. Олександр Золотухін. "Сільськогосподарський" ПДВ: проблеми спец режиму // Бухгалтерія.-2010.№12(895).-С.60-63
    23. Катерина Гривнак. Що потрібно знати при переході на сплату фіксованого сільськогосподарського податку // Вісник податкової служби України.-2009.-№18(542).С. 6-8
    24. Наталія Бондаренко, Сергій Тимошенко. Податок на додану вартість// Вісник податкової служби України.-2010.-№12(584).-С. 68-71
  • 16325. Особливості оподаткування суб’єктів господарювання
    Экономика

     

    1. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. К.: Преса України, 1997. 80 с.
    2. Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 4.12.1990.// Відомості Верховної Ради. 1991. - №6. - С. 37.
    3. Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000.// Відомості Верховної Ради. 2001. - №9-10. - С. 194.
    4. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991.// Відомості Верховної Ради. 1991. - №39. - С. 510.
    5. Василевська Г.В. Податкова політика у регулюванні економічного зростання// “Економіст”. - № 2.- 2003. - С.39.
    6. Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової системи// “Економіст”. - № 7-9. 2002. - C. 120-130.
    7. Влажевич В. С. Місцеві податки і збори та їх особливості. Світовий та український досвід встановлення та справляння місцевих податків// „Підприємництво, господарство і право”. - № 1. 2004. - С.94-99.
    8. Горобінська І.В. Аналіз податкового навантаження та його вплив на динаміку ділової активності// „Актуальні проблеми економіки”. - № 10. 2004. - С.26-33.
    9. Данілов О.Д., Фліссак Н. П. Податкова система та шляхи її реформування. Навчальний посібник. К.: Парламентське вид-во. 2001. - 216с.
    10. Данілов О.Д., Лапшин Ю.В., Онищенко В.А. Оподаткування місцевими, ресурсними, рентними податками та зборами. Неподаткові платежі. Навч. посібник. Ірпінь: Академія ДПС України. 2002. - 292с.
    11. Данілов А.В. Вдосконалення механізму податкового регулювання сталого екомомічного розвитку// ”Фінанси України”.- № 2. 2005. - С.92-99.
    12. Демченко Т. М. Податкова політика як інструмент відтворювального процесу// „Актуальні проблеми економіки”. - № 2. 2004. - С.69-75.
    13. Дікань Л. В. Податки у фінансовому менеджменті підприємництва: Монографія. Х.: Константа. 2003. - 87с.
    14. Загорський В. С., Благун І. Г. Принцип функціонування податкової системи ринкового типу// “Фінанси України”. - №10. 2003. С.92-99.
    15. Захарін А.В. Удосконалення механізму податкового регулювання сталого економічного розвитку// „Фінанси України”. - № 2. 2005. - С.92-101.
    16. Кулик В.В. Податки у системі відтворення національної економіки// “Фінанси України”. - № 11. 2003. - С.91.
    17. Лащак В.В. Стимулювальна роль прямих податків// „Фінанси України”. - № 2. 2005. - С.84-101.
    18. Литвиненко Я.В. Податкова політика: Навч. посібник К.: МАУП. 2003. - 224с.
    19. Мельник В.М. До питання про “податкову систему”// “Актуальні проблеми економіки”. - №10. 2003. С.78.
    20. Опарін В. М. Фінанси. Загальна теорія: Навч. посібник. К.: КНЕУ. 199. - 164с.
    21. Кулик В.В. Податки у системі відтворення національної економіки// “Фінанси України”. - № 11. 2003. - C.91.
    22. Литвиненко Я.В. Податкова політика: Навч. посібник К.: МАУП. 2003. - 224с.
    23. Печуляк В. Гармонізація відносин контролюючих органів у сфері оподаткування та платників податків як один із напрямів податкової політики України// „Підприємництво, господарство і право”. - 2004. - № 4. - С.130-134.
    24. Піхоцький В. Ф. Реформування податкової системи України вимога сьогодення// “Фінанси України”. - №9. 2003. - C.80-85.
    25. Соколовська А. М. Податкова система України теорія та практика становлення. К.: НДФІ. 2001. - 372с.
    26. Степовой А.Г. Упрощенная система налогообложения// “Все о бухгалтерском учете”. - № 24. 2005. - C.73-74.
  • 16326. Особливості організації вивчення математики в різновіковій групі
    Педагогика
  • 16327. Особливості організації роботи тур-фірм і тур-агенств
    Юриспруденция, право, государство

    Діяльність туроператорів реалізується по багатьох напрямках (як в географічному, так і в економічному плані). Туроператори все більше використовують надлишки потужностей готелей та авіакомпаній в період міжсезоння для розробки чартерних турів, соціалізують окремі види турпродукту за рахунок використання різноманітних фондів, вводять спрощені форми обслуговування (самообслуговування в харчуванні, наприклад). Комплексні тури дуже різноманітні за видами, формами, сезонами, термінами, класом обслуговування, набором послуг, видами пересування та іншими параметрами, тобто туроператори намагаються максимально пристосувати їх до існуючого попиту та створити попит, просуваючи весь час новий товар на туристичний ринок. Таким чином, основним ринковим продуктом туристичної фірми на ринку туристичних послуг є комплексний продукт тур або окремі його складові (транспортне обслуговування, включаючи бронювання та продаж квитків, екскурсійне обслуговування тощо). Туристичне підприємство організує споживання туристичного продукту шляхом укладання партнерських угод з обслуговування туристів. Діяльність туристичного підприємства спрямована на розробку та реалізацію такого туристичного продукту, який би за своїми якісними властивостями та ціною задовольняв потреби населення в змістовному відпочинку.

  • 16328. Особливості організації та функціонування інформаційних систем обліку активів
    Менеджмент

     

    1. Бухгалтери! Автоматизуйтеся з українським Акцентом // Дебет-Кредит: Український бухгалтерський тижневик. 2002. - №37.
    2. Настройки «Акцент-аиробництво» - рівноцінний учасник виробничого процесу // Дебет-Кредит: Український бухгалтерський тижневик. 2002. - №43.
    3. Дониченко А. Отягощение выбором // Компьютерное обозрение. 1999. - №41.
    4. Дониченко А. Назад, в 21 век // Компьютерное обозрение. 2000. - №5.
    5. Кухтин А., Дониченко А. Серебряная пуля украинского предпринимателя: мифы и реальность // Компьютерное обозрение. 2000. - №27.
    6. Надежный щит бухгалтера - АКЦЕНТ-бухгалтерия // Баланс. 2000. - №23.
    7. Автоматизовані системи обробки економічної інформації: Підручник / За ред. Г.В, Львівського. К.: Вища школа, 1995. 287 с.
    8. Акцент: мова програмування VBScript. Донецьк. 2001р.
    9. Багриновський К.А., Хрусталєв Е.Ю. Нові інформаційні технології. - М.: “ЭКО”, 1996 р.
    10. Бондарчук Л.В., Попеляр А.В. Сучасна технологія управління.
    11. Бутинець Ф.Ф., Івахненко С.В. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. Курс лекцій. Навчальний посібник. Житомир: ЖІТІ, 199. -304 с.
    12. Завгородний В.П. автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита. К.: «А.С.К.», 1998. 754 с.
    13. Юринець В., Юринець Р., Лордар С. Система інформаційних технологій // Навчальний посібник. Львів, 2000. 69 с.
    14. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Інформаційні системи і технології обліку» для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» Іващенко А.П., Тимейчк Т.Б. Рівне: НУВГП, 2005, 16 с.
    15. http://www.accent.dp.ua
  • 16329. Особливості організації фінансів підприємств в сучасних умовах
    Экономика

    Для виконання своїх функцій з управління фінансовими ресурсами і контролю за їх раціональним використанням фінансова служба підприємства виконує необхідні розрахунки й на їх основі вносить обґрунтовані пропозиції керівництву підприємства про розподіл наявних фінансових ресурсів між виробничими структурними підрозділами (цехи, дільниці, бригади основного і допоміжного виробництва), функціональними службами (відділи матеріально-технічного постачання, збуту, головного механіка, головного технолога тощо); розробляє поточні та оперативні фінансові плани та інші планово-фінансові документи; вишукує резерви збільшення прибутку й надходження інших фінансових ресурсів для забезпечення потреб підприємства у коштах на фінансування виробництва, капітальних вкладень, соціально-культурних потреб; здійснює контроль за виконанням показників фінансового плану підрозділами й підприємством у цілому, а також за недопущенням використання фінансових ресурсів на непродуктивні витрати; організовує партнерські відносини з комерційними банками; здійснює оперативний контроль за надходженням грошових коштів у ході реалізації підприємством своєї продукції, послуг, за своєчасним вирішенням суперечок у сфері розрахунків з покупцями та постачальниками; забезпечує всю роботу по виконанню фінансових зобов'язань підприємства перед державним бюджетом щодо внесення податків, інших (неподаткових) платежів, перед позабюджетними фондами, банками, постачальниками сировини, матеріалів і послуг, робітниками і службовцями (заробітна платня, виплати соціального страхування тощо); разом з іншими економічними (відділи планово-економічний, праці і заробітної плати), виробничими і технічними підрозділами комплексно аналізує господарсько-фінансову діяльність підприємства та його окремих структурних підрозділів, у процесі чого виявляються причини невиконання планів і завдань з виробництва продукції, її собівартості, валових доходів і валових витрат, прибутку, причини й винуватці непродуктивних витрат і витрат, що призводять до збитків і зниження рентабельності роботи підприємства, намічаються шляхи подолання цих причин; бере активну участь у заходах, спрямованих на запровадження внутрішнього комерційного розрахунку на підприємстві, колективного підряду в цехах, відділах та інших службах; вивчає стан фінансового ринку країни й регіону для планування і прийняття рішень в інвестиційній сфері (емісія і придбання акцій, облігацій, інших цінних паперів, залучення банківських кредитів тощо).

  • 16330. Особливості переживання емоційних станів у чоловіків та жінок
    Психология

     

    1. Адлер А. Понять природу человека / Пер. Е.А.Цыпина. СПб.: «Академический проект», 1997, 256 с.
    2. Айзенк Х. Психологические теории тревожности: В кн. Тревога и тревожность / Под ред.В.М. Астапова. - СПб.:Питер, 2001. - С. 224-247.
    3. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. СПб.: Питер, 2001, 288 с.
    4. Астапов В.М. Функциональный подход к изучению состояния тревоги // Тревога и тревожность. СПб.: Питер, 2001, 156 165 с.
    5. Астахов Р.Л. Тревожность как фактор трансформации личности подростков // Психология ХХI века: Тезисы Межд. Научно-практической студенческой конференции СПб, 2000, - С. 160-168.
    6. Бодалев А. Восприятие человека человеком. - Л., 1965.
    7. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. М.: Изд-во «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995,
    8. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер, 2006, 528 с.
    9. Василюк Ф.Е. Психология переживания: Анализ преодоления психических ситуаций. - М.: Изд-во МГУ, 1980.
    10. Додонов, Эмоции как ценность. 1978.
    11. Изард К.Э. Психология эмоций. - СПб.: Питер, 1999.
    12. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. - СПб. - Питер,2004. - С. 159-161.
    13. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. - М.: Наука, 1983.
    14. Краткий психологический словарь / Под общ. Ред. А. Петровского, М. Ярошевского. - М., 1985.
    15. Кудрявцева Н. Тревога как социальная болезнь // Химия и жизнь. - 2004. - №11. - С. 10-14.
    16. Кьеркегор С. Страх и трепет // Тревога и тревожность. СПб.: Питер, 2001, 7 17 с.
    17. Левитов Д. Психическое состояние беспокойства, тревоги // Вопросы психологии. - 1996. - №1.
    18. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека. М.: Просвещение, 1964, 344 с.
    19. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975, 304 с.
    20. Майерс Д. Социальная психология. СПб.: Питер, 1999, 688 с.
    21. Мэй Р. Краткое изложение и синтез теорий тревожности // Тревога и тревожность. СПб.: Питер, 2001, 215 223 с.
    22. Мэй Р. Краткое изложение и синтез теорий тревожности: В кн.: Тревога и тревожность/Под ред. В.М. Астапова. - СПб.:Питер, 2001. - С. 215-221.
    23. Наенко Н. Психологические исследования индивидуальных различий. - М., 1976.
    24. Немчин Т.А. Состояния нервно-психического напряжения. - Л, 1988.
    25. Новейший психологический словарь / В.Б.Шапарь, В.Е.Россоха; под общ. ред. В.Б.Шапаря. Ростов н/Д.: Феникс, 2006, 808 с.
    26. Прихожан А.М. Причины, профилактика и преодоление тревожности. // Психологическая наука и профилактика, 1998, №2, с.11-17.
    27. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: психологическая природа и возрастная динамика. - М.: «МОДЭК», 2000.
    28. Психологический словарь / Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. М.: Астрель: АСТ: Транзиткнига, 2006, 479 с.
    29. Психология личности. Тексты / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982, 288 с.
    30. Психология эмоций. Тексты / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер и В. Вилюнас
    31. Психология эмоций и мотиваций / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер. 2003.
    32. Реан А.А. Психология и психодиагностика личности. Теория, методы исследования, практикум. СПб.: Прайм ЕВРОЗНАК, 2006, 255 с.
    33. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 2006, с.713
    34. Спилбергер Ч.Д. Концептуальные и методологические проблемы исследования тревоги // Стресс и тревога в спорте. М.: Физкультура и спорт, 1983, 12 24 с.
    35. Тревога и тревожность / Сост. и общ. ред. В.М. Астапова. СПб.: Питер, 2001, 256 с.
    36. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции 16-35. СПб.: Алетейя, 2000, 499 с.
    37. Фрейд З. Запрещение, симптом и страх // Тревога и тревожность. СПб.: Питер, 2001, 18-22 с.
    38. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. - М.: Айрис пресс, 2004, 607 с.
    39. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. СПб.: Питер, 2007, 607 с.
  • 16331. Особливості перекладу англійських абсолютних дієприкметникових конструкцій (на матеріалах українського перекладу англомовної наукової прози)
    Иностранные языки

    ІІ. Джерела матеріалу дослідження

    1. Визначення розміру кредиту, що надається під заставу // Вісник Національного банку України 2002 - №1 С.45-46
    2. Винниченко В. Чудний епізод Vynnychenko V. Strange Episode / Translated from Ukrainian by L. Hirna and D. Struk // Modern Ukrainian Short Stories / Edited by George S.N. Luckyi Colorado; Englewood: Ukrainian Academic Press, 1995 C. 60-77
    3. Войтенко В. 2000+1: суцільний мінус // День: Газета 2001. №236 http://www.day.kiev.ua/2001/236/nomer.htm
    4. Дмитренко М. Інвестиції у майбутнє // Вісник Національного банку України 2002 - №1 С. 51
    5. Замятін В. Новий формат // День: Газета 2002. №216 http://www.day.kiev.ua/2002/216/nomer.htm
    6. Княжанський В. Злочин і кара. Санкції за інтелектуальне піратство введено блискавично // День: Газета 2001 №236 http://www.day.kiev.ua/2001/236/nomer.htm
    7. Копиленко О. Конституція в конституції або два кроки вперед. Два кроки назад // Політика і час: Щомісячний суспільно-політичний журнал 2000 - №7-8 С. 19-31
    8. Косинка Г. Темна ніч = Kosynka H. Black night / Translated from Ukrainian by A. Savage // Modern Ukrainian Short Stories / Edited by George S.N. Luckyi Colorado; Englewood: Ukrainian Academic Press, 1995 C. 147-153
    9. Підмогильний В. Проблема хліба = Pidmohylny V. The Problem of Bread / Translated from Ukrainian by G. and M. Luckyj // Modern Ukrainian Short Stories / Edited by George S.N. Luckyi Colorado; Englewood: Ukrainian Academic Press, 1995 C. 96-113
    10. Полюжин М.М. Теорія і практика перекладу з англійської мови на українську // М.М. Полюжин, Н.М. Максимчук, Л.Ф. Омельченко. К.: НМКВО, 1991. с.96.
    11. Президентські вибори в Україні: політичні ресурси та імідж президентів. Аналітична доповідь // Політична думка: Український науковий журнал К. 1999 - №1-2 С. 3-25
    12. Scientific American
    13. Scientific American "Televisions Bright New Technology"
    14. Scientific American "Neurobiology of Depression"
  • 16332. Особливості перекладу епонімів на прикладі медичних текстів
    Иностранные языки

     

    1. Андрианов С.Н. Некоторые вопросы построения словарей специальной терминологии// Тетради переводчика. - Вып. 2. - М.: Международные отношения, 2004. - 78-91 c.
    2. Аполова М.А. Specific English//грамматические трудности перевода. М.: Международные отношения, 2001. 134с.
    3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. М.: Высш. шк., 2003. - 302 с.
    4. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. - М.: Флинта: Наука, 2002. - 384 с.
    5. Бархударов Л.С., Рецкер Я.И. Курс лекций по теории перевода. - М., 2001.-263 с.
    6. Бархударов Л.С. Язык и перевод: Вопросы общей и частной теории перевода. - М.: Международные отношения, 2002. - 240 с.
    7. Борисова Л.И. Лексические трудности перевода научно-технической литературы с английского языка на русский. - М.: ВЦП, 2001. - 135 с.
    8. Борисова Л.И. Лексико-стилистические трансформации в англо-русских научно-технических переводах. М.: ВЦП, 2001. 168 с
    9. Борисова Л.И. Перевод неологизмов с английского языка на русский в научно-технических текстах. - М.: ВЦП, 2007. - 114 с.
    10. Борисова О.В. Трансформація вербалізації в англо-українському перекладі:Дис.канд.філ.наук: 10.02.05. - К.,2005-279 с.
    11. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: Учебное пособие. - М.: Изд-во УРАО, 2000. - 208 с.
    12. Бреус Е.В. Теория и практика перевода с английского языка на русский: Учебное пособие. - М.: Изд-во УРАО. - Ч. I. - 2001. - 104 с.
    13. Бурак А.Л. Введение в практику письменного перевода с русского языка на английский. Этап 1: уровень слова. - М.: МГУ им. М.В. Ломоносова -Intrada, 2002. - 176 с.
    14. Ванников Ю.В. Типы научных и технических текстов и их лингвистические особенности. - М.,1984. - 240 с.
    15. Воробьева М.Б. Особенности реализации эпонимов-терминов в научном тексте // Научная литература / Язык, стиль, жанры. - М.: Наука, 2005. - 33-47 с.
    16. Гудманян А.С. Практика перекладу з основної іноземної мови науково-технічної літератури. Хрестоматія. К.: НАУ, 2005 24 с.
    17. ДаниленкоВ.П. Лингвистический аспектстандартизации терминологии. - М., 2003.-280 с.
    18. Даниленко В.П. Русская эпонимотерминология: Опыт лингвистического описания. - М.: Наука, 2007. - 246 с.
    19. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность эпонимов-терминов. - М.: Наука, 2007.-168 с.
    20. Каде О. Проблемы перевода в свете теории коммуникации// Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике: Сборник статей. М.: Международные отношения, 2008. - 69-90 с.
    21. Кожина М.М. О речевой системности научного стиля сравнительно с некоторыми другими. - Пермь, 2002. - 325 с.
    22. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высшая школа, 1990. - 253 с.
    23. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. - Часть II - М.: Высшая школа, 2001. - 287с.
    24. Кутина Л.Л. Языковые процессы, возникающие при становлении терминологической системы// Лингвистические проблемы научно- технической терминологии. - М: Наука, 2000. - 82-94 с.
    25. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высшая школа, 1990. - 253 с.
    26. Латышев Л.К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения. - М., 2001-300 с.
    27. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии. - М, 2001.-158 с
    28. Митрофанова О.Д. Язык научно-технической литературы как функциионально-стилевое единство: Автореф. дис. ... д-ра филол. наук. М., 2005.-47 с.
    29. Нелюбин Л.Л. Толковый переводоведческий словарь. - М.,2001.-260 с
    30. Новиков А.И Семантика текста и ее формализация. - М.: Наука, 2003. -215 с
    31. Новикова Л.Н. Выявление стилеобразующих возможностей творческих элементов научного текста // Теория и практика английской научной речи. Под ред. М.М. Глушко. - М.: Изд-во Моск. ун-та. - 2007. - 27-36 с.
    32. Олікова М.О. Теорія і практика перекладу. Навч. Посібник. Луцьк. Вежа, 2000 170 с.
    33. Перебийніс В.В. Стилізація методи для лінгвістів Винніца: Нова книга. 2001 168 с.
    34. Разинкина Н.М. Функциональная стилистика. - М.: Высшая школа, 1989.-180 с.
    35. Разинкина Н.М. Функциональная стилистика (на материале английского и русского языков): Учеб. пособие / Н.М. Разинкина. - М.: Высшая школа, 2004. - 271 с.
    36. Рейман Е.А. О нетерминологической лексике научных текстов // Особенности стиля научного изложения. - М., 2006. - 178-191 с.
    37. Рябцева Н.К. Научная речь на английском языке. Руководство по научному изложению. Словарь оборотов и сочетаемости общенаучной лексики: Новый словарь-справочник активного типа (на английском языке). - М.: Флинта. - Наука, 2000. - 600 с
    38. Толстой С.С.Основы перевода с английского на русский язык. М.:Наука, 1999. 178с.
    39. Страхова B.C. Грамматическое описание как вид текста // Язык как коммуникативная деятельность человека: Сб. науч. тр./ МГПИИЯ им. М.Тореза. - Вып. 284. - М: Изд-во МГПИИЯ им. М. Тореза, 1987. - 42-48 с.
    40. Салимовский В.А. Семантический аспект употребления слов в функциональных стилях речи. - Иркутск, 1991. - 134 с.
    41. Суперанская А.В. и др. Общая терминология: Вопросы теории. - М.: Наука, 1989.-243 с
    42. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация. - М., 2000.- 123 с.
    43. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистический очерк).-М., 1968-225с.
    44. Филатова Л.А. О явлениях универсализации в научном стиле // Научные доклады высшей школы. Филологические науки. - 1991. - № 2. - 78-86 с.
    45. Щерба Л.В. Опыт общей теории лексикографии// Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. - Л., 1974. 265-304 с.
    46. Leech G.N. Principles of pragmatics. L., N.Y.Longman Inc., 1983-190 р..
    47. http:// www.medstudents.com.br.
  • 16333. Особливості перекладу наукових термiнiв
    Иностранные языки

    На думку інших учених, у контексті роль термінів грають слова різних частин мови. В. П. Даніленко, посилаючись на Д. С. Лотте, що вказував, що «...термінуються наступні основні категорії понять: процеси (явища), предмети, властивості, одиниці виміру», у своїх роботах порушує питання про можливості вживання різних частин мови у функції термінів не в теоретичному плані, а внаслідок спостереження реального функціонування їх у наукових текстах. Тут важливо згадати про різному ступені номінативності чотирьох основних частин мови (іменника, прикметника, дієслова й прислівника). На думку Е. С. Дружиніній, міра здатності іменника бути найменуванням найбільш велика, оскільки воно характеризується, по-перше, категоріальним значенням предметності (категорія імені іменника забезпечує можливість мислити предметно, у формі назви), і, по-друге, розподілом власних граматичних категорій (рід, число, натхненність і бездушність - категорії, властивому іменнику, - мають ономасіологічний характер, а відмінок - категорія синтаксична). «Це затверджує нас у думці, що іменник має абсолютне номінативне значення, тим часом як номінативне значення інших частин мови ослаблений їх позитивними синтаксичними ознаками» [16; с. 48]. Наші спостереження над конкретним фактологічним матеріалом також підтверджують, що «...набір термінуємих понять ширше, ніж семантичні можливості імені іменника як засобу вираження цих важливих понять» [18; с. 50], і дають підставу вважати справедливим включення дієслів, прикметників і прислівників у систему термінологічної лексики як автономні терміни, які однозначно йменують поняття (процеси) даної науки, не викликаючи асоціацій з повсякденними словами. В основу положення, де, наприклад, дієслово може бути включений у термінологію як граматична категорія, беруться системні відносини частин мови, до них примикають словотворчі відносини, у які вступають слова того ж кореня. У результаті виходить певне словотворче гніздо: окремі складові констітуєнти зв'язані не тільки морфологічно, але й семантично. Думаємо, що термінами будуть і дієслово й прикметник, якщо вони входять у гніздо, зв'язане загальним термінологічним значенням. Прикметники, що входять до складу термінологічних сполучень, можна розцінювати як терміноелементи, як складову частина цілого, тобто несамостійні терміни [18; с. 329]. Однак на першому місці по употребляємості частин мови як терміни коштує ім'я іменник у силу своєї семантичної ємності й інших причин.

  • 16334. Особливості перекладу фразеологічних одиниць сучасної німецької мови
    Иностранные языки

    Квантитативна характеристика полісемії фразеологічних одиниць, проведена в даний час на матеріалі декількох мов, показує, що полісемія у фразеології явище мало продуктивне. В основному вона властива лише одному розряду фразеологізмів - фразеологічним єдностям, особливо із структурою дієслівних словосполучень. Ця корінна відмінність фразеологічної полісемії від полісемії в лексиці пов'язана з тим, що фразеологізми як знаки вторинної освіти вже є результатом метафоричного зрушення. Таким чином їх подальше семантичне утворення можливе лише в тих випадках, де первинно-образне значення фразеологізму допускає подальше семантичне зрушення по лінії від конкретного до абстрактного, при якому може виникнути повторно-образне значення. Наприклад, j-m auf die Beine helfen утворює через первинне метафоричне зрушення первинно-образне значення «поставити на ноги», «вилікувати» і при вторинному зрушенні - повторно-образне значення «допомогти встати на ноги», «допомогти (у фінансовому відношенні)». Динамічний аспект фразеологічної полісемії представляє також великий інтерес в плані з'ясування особливостей фразеологізмів як мовних знаків вторинної освіти. У фразеології, окрім вторинної метафоризації, тобто семантичного утворення однієї одиниці з іншої, подібно семантичному утворенню в лексиці, є інший шлях, відомий тільки у фразеології. Це створення нового варіанту семантико-фразеологізму через паралельну метафоризацію одного і того ж наочно-конкретного словосполучення. Наприклад, фразеологізм vor Anker gehen має три значення:

    1. «кинути якір», «влаштуватися» (на проживання де-небудь);
    2. «зайти посидіти» (у ресторан);
    3. «кинути якір в тихій гавані», тобто одружуватися.
  • 16335. Особливості перекладу французьких фразеологізмів, запозичених з латинської мови
    Иностранные языки

     

    1. Алехина Ф.И. Семантические группы во фразеологии современного английск. яз., 1978
    2. Алефиренко Н.Ф. Фразеологическое значение в системе семантических единиц других уровней языка. // Теор. пробл. семантики и ее отражения в одноязычных словарях, - Кишинев, 1982. - С.176-180.
    3. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания. // ВЯ. - 1995. - №1
    4. Балли Ш. Французская стилистика / Пер. К.А. Долинин. - М.: Изд-во иностр. лит.; 1961. - 394с.
    5. Будагов Р.А. Язык, история и современность. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1997
    6. Булаховський Л.А. Походження та розвиток мови: Науково-популярний нарис. - Х., 1925. - с.80.
    7. Гак В.Г. Языковые преобразования. М., 1998
    8. Гак В.Г. Ассиметрия лингвистического знака и некоторые общие проблемы терминологии. // Семантические проблемы языков науки, терминологии и информатики., М., 1971.,C.68-76
    9. Грозен Н.Ф. Фразеологічні засоби вираження агресивної поведінки людей. // Филол. студии. - 2001. - №3
    10. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. - М.: Высш. шк., 1986. - 336с.
    11. Кодухов В.И. Логические и культурно-исторпические компоненты значений слов // Теорет. пробл. семантики и её отражения в одноязычных словарях. - Кишинев, 1982. - с.6-12
    12. Ларін Б.А. Про народну фразеологію // Праці Х респ. діалектол. наради. - К., 1961. - С.52-68
    13. Молотков А.И. Фразеологизмы русского языка и принципы их лексикографического описания. // Фразеологический словарь русского языка. - М., 1968. - с.7-23
    14. Потебня А.А. Эстетика и поэтика. - М.: Исскуство, 1976. - 614с.
    15. Сверідан Т. Емоційно-експресивне навантаження усічених фразеологізмів.: (На матеріалі творів буковинських письменників на історичну тематику). // Наук. вісник Черніг. ун-ту. - 2000. - вип.93
    16. Солодуб Ю.П. К вопросу совпадений фразеологических оборотов в различных языках. // ВЯ, 1982., №2
    17. Тагиев М.Т. Лингвистические основы изучения русской типологии в нерусских школах. // Рус. яз. в нац. школе, 1961, №6
    18. Теклюк В.Я. Українська фразеологія: деякі питання теорії. // Наук. записки Він. держ. пед. ун-ту, Сер. філологія. - 1999. - №1
    19. Тер-Минасова С.Г. Словосочетание в научно-лингвистическом и дидактическом аспектах. - М.: Высш. шк., 1981. - 144с.
    20. Р. Ладо. Лингвистика и наука, 1968.
    21. Ужченко Д.В. Динамічні процеси у фразеології. // Вісник Луган. держ. пед. ун-ту ім Т. Шевченко. - 2003р
    22. Чередниченко О.І. Фразеологія мови як джерело фонових знань // Мовознавство, 1984. - № 5. - С 17-21.
    23. Шепель Ю.А. Общая и англ. фразеология.; Монография., 2003
  • 16336. Особливості перекладу юридичної термінології
    Иностранные языки

     

    1. Алєксєєва І.С. Професійний тренінг перекладача. вид. “Союз”, 2001 р.
    2. Арнольд І. В. Лексикология современного английского языка - Москва 1993 р.
    3. Арнольд І. В. Стилістика. Сучасна англійська мова. - Підручник для ВНЗ4-е изд. 2002 р.
    4. Багмут Й.А. Проблеми перекладу суспільно політичної літератури українською мовою. К.:.НД, 1968.
    5. Борисова Л.І. Основні проблеми науково технічного перекладу. М.: МГУ, 1983.
    6. Бреус Е. В. Основы теории и практики перевода - Москва 2000 р.
    7. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов - вид. «Нова книга» 2003 р.
    8. Виноградов В. С. Общие лексические вопроси - Москва 2004 р.
    9. Голікова Ж. А. Перевод с английского на русский - Москва 2003 р.
    10. Головін В.М. Термінологія. - М.: Наука, 1981.
    11. Коваленко А. Я. Науково технічний переклад - вид. « Карпюка» 2001 р.
    12. Казакова М. В. Практические основы перевода - Санкт-Питербург 2001 р.
    13. Калюжна В.В. Стиль англомовніх документів. К.: Наукова думка,1982.
    14. Карабан В. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову - Вінниця 2003 р.
    15. Карабан В. Переклад англійської наукової і технічної літератури - 2002 р.
    16. Комісаров В. Н. Общая теория перевода - Москва 1999 р.
    17. Комісаров В. Н., Рецкер Я. І., Тархов В. І. Посібник по перекладу з англійської мови на російську. вид. «Вища школа» 1985 р.
    18. Коптілов В. Теорія і практика перекладу - Київ 2003 р.
    19. Мирам Г. Переводные картинки - Київ 2001 р.
    20. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови - Харків 1993 р.
    21. Назаров В.Ф. Курс юридичного перекладу. М.:МГУ, 2000.
    22. Раєвська Н. М. English lexicology - Київ 1991 р.
    23. Сухенко К. М. Лексичні проблеми перекладу. Київ. Нац. Універ. Ім..Тараса Шевченка. 1992 р.
    24. Тимченко І. І. , Головченко Г. Т. , Деревянко І. В. , Остапенко Г. І. Теорія і практика перекладу - Харків 1998 р.
    25. Федоров А. В. Основы общей теории перевода - Москва 2002 р.
    26. Цимерман М. Англо-русский юридический словарь переводчика - «Наука» 1993 р.
    27. Циткіна Ф.О. Термінологія й переклад. Львів: ВЛІ, - 1988.
    28. Шевченко Й. С. Лінгвістичні й дидактичні проблеми іншомовної
  • 16337. Особливості підготовки стрибунів потрійним з розбігу у підготовчому, перехідному, змагальному періодах
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Ñòðèáîê ó âèñîòó ñêëàäàºòüñÿ ç ÷îòèðüîõ ôàç: ðîçá³ãó, â³äøòîâõóâàííÿ, ïåðåõîäó ÷åðåç ïëàíêó ³ ïðèçåìëåííÿ. Çà ñâîºþ çíà÷óù³ñòþ â äîñÿãíåíí³ ê³íöåâîãî ðåçóëüòàòó ôàçè íå ð³âíîö³íí³. Òðèâàëèé ÷àñ óäîñêîíàëåííþ ôàçè ïåðåõîäó ÷åðåç ïëàíêó â³äâîäèëàñü ïðîâ³äíà ðîëü, ð³ñò ñïîðòèâíèõ ðåçóëüòàò³â ñòàâèâñÿ ó ïðÿìó çàëåæí³ñòü â³ä åôåêòèâíîñò³ òåõí³êè äîëàííÿ ïëàíêè. Íåóõèëüíèé ïîøóê â öüîìó íàïðÿì³ çóìîâèâ çì³íó îäí³º¿ òåõí³êè ³íøîþ, ÿêà äàâàëà çìîãó åôåêòèâí³øå âèêîðèñòîâóâàòè ñïåö³àëüíó ô³çè÷íó ï³äãîòîâêó ñòðèáóí³â: ïåðåñòóïàííÿ - ïåðåêàò - õâèëÿ - ïåðåêèäíèé - «ôîñáþð³-ôëîï». Ïîÿâà òåõí³êè ñòðèáêà «ôîñáþð³-ôëîï» ³ ñòð³ìêèé ð³ñò ñïîðòèâíèõ ðåçóëüòàò³â ñòðèáóí³â ñïðè÷èíèëè çì³íó ïîãëÿä³â ñïåö³àë³ñò³â íà ïðîöåñ óäîñêîíàëåííÿ òåõí³÷íî¿ ìàéñòåðíîñò³ ³ ìåòîäèêó ï³äãîòîâêè ñïîðòñìåí³â. Ó ÷àñè ïîïóëÿðíîñò³ «ïåðåêèäíîãî» ïðè ï³äãîòîâö³ ñòðèáóí³â óâàãà çîñåðåäæóâàëàñü íà ðîçâèòêó íàñàìïåðåä ñèëîâèõ ÿêîñòåé, íà ö³é îñíîâ³ áóäóâàëàñü ñòðóêòóðà ðîçá³ãó ³ â³äøòîâõóâàííÿ. Òà ç ïîÿâîþ «ôîñáþð³-ôëîï» ãîëîâíîþ ÿê³ñòþ ñòàëà øâèäê³ñòü. Òåõí³êó ñòðèáêà ñó÷àñíèõ ñòðèáóí³â, ¿õ ñïåö³àëüí³ ô³çè÷í³ ÿêîñò³ ñüîãîäí³ îö³íþþòü çà øâèäê³ñòþ ðîçá³ãó, òà øâèäê³ñòþ â³äøòîâõóâàííÿ. Ñó÷àñíà òåõí³êà ñòðèáêà ó âèñîòó õàðàêòåðèçóºòüñÿ ðàö³îíàëüíèì âèêîðèñòàííÿì âèñîêî¿ øâèäêîñò³ ðîçá³ãó, ïîòóæíèì ðåàêòèâíî-ìàõîâèì ïîøòîâõîì ³ äîëàííÿì ïëàíêè ç ÿêîìîãà íèæ÷èì ïîëîæåííÿì ÇÖÌÒ ñïîðòñìåíà.

  • 16338. Особливості підприємницької діяльності у ринковій економіці
    Экономика

    В Україні має місце таке негативне явище, як фіктивне банкрутство. Одна з причин цього - бажання керівників уникнути відповідальності за неефективне господарювання. А ряд підприємств керівництвом спеціально доводиться до банкрутства, щоб потім через підставних осіб викупити його за безцінь, оскільки майно підприємства-банкрута продається дуже дешево (щоб швидше розпродати, інколи за 5-10% вартості). Відповідно у Кримінальному кодексі (стаття 218) передбачена кримінальна відповідальність за подібні дії. Завідомо неправдива офіційна заява громадянина-засновника або власника суб'єкта господарської діяльності, службової особи суб'єкта господарської діяльності, а також громадянина-суб'єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі, караються штрафом від 750 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років. У разі навмисного доведення до банкрутства (а так періодично діють деякі великі фірми по відношенню до малого бізнесу, а також деякі українські співвітчизники по відношенню до партнерів-іноземців у спільних підприємствах) також існує кримінальна відповідальність. Згідно зі статтею 219 Кримінального кодексу доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або службовою особою суб'єкта господарювання дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, карається штрафом від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Водночас умисне приховування громадянином-засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом надання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторам, згідно зі статтею 220 Кримінального кодексу карається штрафом від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Законом караються і незаконні дії керівників чи засновників підприємства-банкрута (стаття 221 Кримінального кодексу). Згідно з нею умисне приховування майна або майнових обов'язків, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, якщо ці дії вчинені громадянином-засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарювання у разі банкрутства і завдали великої матеріальної шкоди, караються штрафом від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до трьох місяців із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

  • 16339. Особливості проведення занять з фізичного виховання з дітьми-інвалідами
    Медицина, физкультура, здравоохранение

     

    1. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. М., 1988. 360 с.
    2. Гальшина Т.А., Курилов В.Я. Початкове навчання плаванню сліпих дітей шкільного віку/ Питання навчання і виховання сліпих і слабозорих. - Л.ЛГПИ, 1982.-С.17-26.
    3. Довгань В.И., Темкин И.Б. Механотерапия. М.: Медицина, 1981. 127 с.
    4. Дубогай О.Д., Завацький В.І., Короп Ю.О. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи. // Навч.посібник. Луцьк: Надстир'я, 1995.-220 с.
    5. Єрьоміна О.Л., Климко Л.В., Джупій Н.Е., Бадь Н.Е. Здоров'я, творчість і освіта основа гармонійного розвитку особистості дитини // Здоров'я і освіта: Мат-ли І Всеукраїнської н.-пр. конф.Львів: ЛОНМІО, 1993. с. 107-108.
    6. Зюзіна І.А. Основи педагогічної майстерності. Освіта, 1989. 302 с.
    7. Козіброда Л. В. Особливості застосування специфічних засобів фізичного виховання для дітей, що мають відхилення у стані здоров'я (на прикладі дошкільних закладів м. Львова) // Актуальні проблеми розвитку руху «Спорт для всіх» у контексті європейської інтеграції України: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Тернопіль, 2004.-385с.
    8. Лечебная физическая культура: Справочник./ Под ред. В.А. Епифанова. М.: Медицина, 1987. 528 с.
    9. Мухін В.М. Фізична реабілітація. К.: Олімпійська література, 2000. 423 с.
    10. Стернина З.М. Теорія і методика виховання сліпих і слабозорих школярів. - Л., 1980. -148с.
    11. Чепурна В. Використання лікувальної фізичної культури у підлітків з хронічними захворюваннями дихальної системи в умовах загальноосвітньої школи // Молода спортивна наука України: 36. наук, статей аспірантів галузі фізичної культури та спорту. - Львів: ЛДІФК, 2000. - Випуск 4. - С.278-280.
    12. Шиян Б. М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум ). Львів: Світ, 1993. 184 с.
    13. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч.2. Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 2001. 248 с.
    14. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие для учителя. /Под ред. А.М.Шлемина. М., 1988.
    15. Холостова Е.И. Социальная реабилитация. К., 2002.
    16. Экологическая физиология человека. Адаптация человека к экстремальным условиям среды. М.: Наука, 1979. 70 с.
    17. Экология, здоровье, спорт. Под ред. Агаджаняна Н.А., Полатайко Ю.А. - Ив.-Франковск -Москва: Пласт, 2002.
  • 16340. Особливості проведення реінжинірингу
    Менеджмент

    Колишнє правилоІнноваціяНове правилоІнформація може з'являтися в один час в одному місціРозподілена база данихІнформація може з'являтися одночасно в тих місцях, де вона необхіднаСкладну роботу можуть виконувати тільки експертиЕкспертні системиРоботу експерта може виконувати фахівець із загальних питаньНеобхідно вибирати між централізацією і децентралізацією бізнесу.Телекомунікаційні мережіБізнес може користуватися перевагами централізації і децентралізації одночасноВсі рішення ухвалюють менеджери Засоби підтримки рішень (доступ до бази даних, засоби моделювання і т.д.)Ухвалення рішень стає частиною роботи кожного співробітника(ієрархічне ухвалення рішень)Для отримання, зберігання, пошуку і передачі інформації потрібний офісБезпровідний зв'язок і переносимі комп'ютери.Співробітники можуть посилати і отримувати інформацію з того місця, де вони знаходятьсяКращий контакт з потенційним покупцем - особистий контакт з потенційними покупцем Інтерактивний відеодискКращий контакт з потенційним покупцем - ефективний контактЩоб знайти деякий об'єкт необхідно знати, де він Автоматичне індексування і відстежування Об'єкти самі інформують про своє місцезнаходженняПлани робіт переглядаються і коректуються періодично Високопродуктивні комп'ютериПлани робіт переглядаються і коректуються оперативно, в міру необхідності