Geum.ru

Курсовой проект

  • 11641. Методические указания по дипломному проектированию
    История

    Схемы изделий цифровой вычислительной техники выполняют в соответствии с правилами, установленными ГОСТ 2.708-81, и с учётом требований ГОСТ 2.701-84, ГОСТ 2.702-875, ГОСТ 2.721-74. Условные графические обозначения выполняют по ГОСТ 2.743-82 «ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Элементы цифровой техники». Обозначения элементов строят на основе прямоугольника. В общем виде условное графическое обозначение может содержать три поля: основное поле и два дополнительных поля, расположенных по обе стороны от основного (рисунок 3.10.2). Размер прямоугольника по ширине зависит от наличия дополнительных полей, и числа, помещённых в них знаков (меток, обозначение функции элемента); по высоте от числа выводов, интервалов между ними и числа строк информации в основном и дополнительном полях. Ширина основного поля должна быть не менее 10, дополнительных не менее 5 мм, расстояния между выводами не менее 5 мм и кратное этой величине, между выводом и горизонтальной стороной обозначения не менее 2,5 мм и кратно этой величине [3].

  • 11642. Методический анализ учебного материала по теме "Форматирование текста"
    Педагогика

    № п\пУчебные элементы (понятия)ОпорныеНовыеУровни усвоения1Текст+I2Шрифт+I3Обычный +II4Полужирный+II5Курсив +II6Подчёркнутый+II7Абзац +I8Выравнивание+II9Строка+I10Форматирование+II11Интерлиньяж+II12Стилевое форматирование+II13Символ+I14Начертание +II15Кегль (размер)+II16Цвет+II17Выделенный фрагмент+II18Форматирование шрифта+I19Прямое форматирование+I20Диалоговое окно+I21Панель форматирования+I22Ширина +II23Способ выравнивания+II24Положение на странице+II25Отступ+II26Межстрочное расстояние+II27Интервал+II28Форматирование абзаца+I29Координатная линейка+II30Стиль символа+I31Стиль абзаца+I32Начертание шрифта+I33Размер шрифта+I34Обрамление+II35Изменение стиля+II36Добавление стиля+II37Удаление стиля+II38Буквица+II39Колонки+I40Граница и заливка+I41Направление текста+I42Список+I43Маркированный+I44Нумерованный+I45Многоуровневый+I46Рамка+II47Обтекание+II48Регистр+II49Табуляция+I50Фон+II51Подложка +II

  • 11643. Методична розробка системи уроків з розділу "Електротехнічні роботи"
    Педагогика

    Вчитель не найголовніша людина на уроці, а перша серед подібних і рівних йому: він веде і його ведуть одночасно. Існує декілька причин, які пояснюють, чому так важливо, коли вчитель не єдиний "герой" в класі.

    1. На уроці відкривається багато неочікуваного, інколи більш цікавого і змістовного, ніж це передбачено вчителем.
    2. Ініціатива учня часто є сильнішою за вплив вчителя і дужче кличе всіх інших до розумової активності.
    3. Слідуючи за учнем, вчитель допомагає йому виростати в особистість, адже в кожного, хто попереду і за ким ідуть інші, поряд з творчим формується особисте.
    4. Учні, як правило, не бажають сперечатися з вчителем, зовсім інша річ їх товариш. їх сперечання породжує полеміку, яка є найголовнішим атрибутом рухомого уроку. Урок має бути рухомим. Урок на один раз! Будується він в залежності від ситуації, на гнучкій основі реального і можливого в кожному окремому класі. Між собою спілкуються не "сторони" і "обєкти" з обовязковою між ними "дистанцією", а люди, які обговорюють певну проблему в міру своїх знань і здібностей. Кожний з них тоді володіє уроком в цілому, а не окремими його частинами. Ця "естафета" переходить із рук до рук, від вчителя до учня і навпаки. Це урок духовної рівноправності, урок на якому виховується демократичний характер і де учень не ілюструє наперед підготовлену вчителем схему, а разом з ним, іноді всупереч йому сам досягає істини.
    5. Урок це основна форма підвищення кваліфікації і самонавчання для вчителя, адже саме на уроці, а не курсах і семінарах приходить до вчителя багатократно вивірене подвійним (його і учнівським) досвідом найнеобхідніше практичні знання.
  • 11644. Методичне забезпечення вивчення теми "Метали" в 9 класі
    Педагогика

     

    1. Білоус С. Уроки екологічного виховання. // Рідна школа. 1997. - № 6. С. 70 72.
    2. Бондар В.І. Теорія, методика, технологія і педагогічна техніка: сутність, зв'язки, взаємозбагачення/ Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, О.Л. Макаренко. К.: НПУ, 2000. 4.1. 278 с.
    3. Бурлака Я. І., Вихрущ В. О. Про форми організації навчальної діяльності школярів. // Рад. школа. 1984. № 5. С. 39 44.
    4. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. К.: Вид. центр „Академія”, 2001. 576 с.
    5. Выбор методов обучения в средней школе. / Под ред. Ю. К. Бабанского. М.: Высшая школа, 1981. 176 с.
    6. Глинка Н. Л. Общая химия. Л.: Химия, 1988. 702 с.
    7. Гузик Н. П., Пучков Н. П. Лекционно-семинарская система обучения. - К.: Вища шк., 1979. 94 с.
    8. Гусак Т. Нестандартні уроки: формування відповідального ставлення школярів до учніння. // Рідна школа. 1999. - № 9. С.49 50.
    9. Дмуха Н. Факультативне занаття з теми „Метали”. // Біологія і хімія в школі. 2005. - № 3. С. 38 39.
    10. Дьяченко В. К. Организационная структура учебного процесса и ее развитие. - М.: Высшая школа, 1989. - 160 с.
    11. Зайчекно І.В. Педагогіка: Навч. посібник. Чернігів: ЧДПУ 2003. 528 с.
    12. Карапетьянц М. X., Дракин С. И. Общая и неорганическая химия. М.: Высш. шк., 1981. 632 с.
    13. Кизенко В.І. Педагогічні функції і зміст факультативного навчання в основній школі. // Педагогіка і психологія 1997. № 2. С. 24 32.
    14. Кирюшкін Д.М. Методика викладання хімії. К.: Вища школа, 1974. 300 с.
    15. Краевский В.В. Концепция содержания и личностно ориентированное образование // Химия: методика преподавания в школе. - 2001. - №2 - С. 3.
    16. Митник О. Народження нестандартного уроку // Початкова школа. 1997. - № 12. С. 11 13.
    17. Момот Л. Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. К.: Наукова думка, 1985. 63 с.
    18. Николаев Л. А. Неорганическая химия. - М.: Просвещение, 1982. 640 с.
    19. Педагогіка. / За ред. А.М.Алексюка. К.: Вища шк.,, 1985. 295 с.
    20. Римаренко В. Є. Семінарські заняття в школі. К.: Вища шк., 1981. 124 с.
    21. Савін М.В. Педагогіка. - К.: Вища школа, 1980. - 311 с.
    22. Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. К.: Вища школа, 1982. 176 с.
    23. Усова А. В. Система форм учебных занятий. // Сов. педагогика. - 1984 - № 1. - С. 48 - 54.
    24. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. К.: Вид-во „Академія”, 2000. 544 с.
    25. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. К.: Освіта, 1992. 160 с.
    26. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. М.: Юристь, 1997. 512 с.
    27. Хомченко И. Г. Общая химия. М.: Химия, 1987. 464 с.
    28. Чередов И, М. Система форм организации обучения в советской общеобразовательной школе. М., 1987. 152 с.
    29. Ясинська А. Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання старших школярів // Рідна школа. 2001. - № 3. - С 13 15.
  • 11645. Методичні вказівки до вивчення курсу “ Історія виникнення преси"
    Разное

    Реальність світу небесного в уяві середньовічної людини поєднувалася з побутовою життєвою практикою, зумовлюючи особливу сакральну та профанну змішаність, або ж просторову “неперервність” (термін Ле Гоффа) (2,с.155). У відповідності з ним формується і певна безперервність та лінійність божественного часу. На зміну постійно новому циклічному часу античності приходить тривалий, аграрний та церковний час середньовіччя, ознаками якого вчені вважають подієву ненасиченість, сувору підпорядкованість літургійним святам, залежність від економічних та соціальних структур. Ці епохальні подробиці дозволяють пояснити майже повну відсутність інформаційних інституцій: саме розуміння періодичності й точної фіксації часу необхідних характеристик повідомлення знаходилося в прямій залежності від соціальної ієрархії. Як і писемність, міра часу була власністю могутніх верхів. “Народна маса не володіла власним часом і була неспроможна навіть визначити його” (2, С.167).

  • 11646. Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати виробництва, визначені П(С)БО 16 "Витрати". Вимоги до визначення та оцінки витрат, облік за елементами, відображення у фінансовій звітності
    Менеджмент

    До зовнішніх факторів належать:

    1. правові обмеження (ставки податків на прибуток, процентні відрахування в резервні фонди і т. ін.);
    2. система податкових пільг при реінвестуванні прибутку;
    3. ринкова норма прибутку на інвестований капітал, зростання якого супроводжується тенденцією підвищення частки капіталізованої частини прибутку, і навпаки, його зниження зумовлює збільшення частки споживаного прибутку;
    4. вартість зовнішніх джерел формування інвестиційних ресурсів (за високого їхнього рівня вигідніше використовувати прибуток, і навпаки).
    5. До внутрішніх факторів, що справляють вплив на пропорції в розподілі прибутку, належать такі:
    6. рівень рентабельності підприємства, за низького значення якого і відповідно невеликої суми прибутку, що розподіляється, більша частина її йде на створення обов'язкових фондів і резервів, на виплату дивідендів за привілейованими акціями і т. ін.;
    7. наявність у портфелі підприємства високодохідних інвестиційних проектів, здатних забезпечити акціонерам високі доходи в перспективі;
    8. необхідність прискореного завершення розпочатих інвестиційних проектів;
    9. рівень коефіцієнта фінансового левериджу (співвідношення позичкового і власного капіталу), який є одним із індикаторів фінансового ризику і факторів, що сприяють збільшенню власного капіталу при низькій ціні позичкових ресурсів. Залежно від співвідношення між дохідністю бізнесу і ціною позичкових ресурсів підприємство може регулювати його рівень, збільшуючи або зменшуючи частку капіталізованого прибутку;
    10. наявність альтернативних внутрішніх джерел інвестиційних ресурсів (амортизаційного фонду, виручки від реалізації основних засобів і фінансових активів тощо);
    11. поточна платоспроможність підприємства, за низького рівня якої підприємство має скорочувати споживану частину прибутку.
  • 11647. Методичні основи застосування дидактичної гри на уроках математики в початковій школі
    Педагогика

    Типи і способи навчання та виховання змінювалися під впливом розвитку виробництва, техніки, науки і культури, суспільство немов би замовляло типи навчання [31].

    1. Перший тип навчання (близько 10000-2500 рр. до н.е.) був практично-наслідувальним. Тут тільки зароджувались елементи гри. Батьки розвивали у своїх дітей за допомогою навідних питань здібності розумові і професійні (якщо дітей кілька, то влаштовували змагання як елемент гри.
    2. Другий тип навчання (близько 2500-600 рр. до н.е.) був репродуктивний і з'явився внаслідок обробки металу, де потрібна була певна кмітливість. Для цього при дворах фараонів і царів відкривали школи в Єгипті і Вавилоні. Використовували при навчанні методи заучування, зазубрювання, прослуховування і відтворення, навчання за зразком: "Роби так як роблю я, а я роблю так...". Між учнями практикувалися змагання під девізом "Хто швидше ?".
    3. Третій тип навчання (близько 600 р. до н.е. - 500 р. н.е.) - словесно-доказовий (графічно-доказовий, бо панівною наукою була геометрія). При цьому навчанні використовувалися бесіди, діалог, обґрунтування, вправляння, усний виклад, теоретичні настанови і особливо розваги - дидактичні ігри. Розв'язувалися задачі на кмітливість, на побудову, доведення, де потрібно було інтенсивно розмірковувати і встановлювати переможця.
    4. Четвертий тип навчання (епоха середньовіччя з V ст. до XV ст.) - словесно-догматичний і словесно-схоластичний. Такий тип навчання мало вимагав методу гри.
    5. П'ятий тип навчання (епоха відродження з XV до XVI ст.) - наочно-споглядальний вимагав від дітей вчитися спостерігати за явищами природи. В цей час посилюються задачі, що вимагають напруги та пізнавальні задачі ігрового характеру.
    6. Шостий тип навчання (епоха бурхливого розвитку капіталізму з XVI ст. до XVIII ст.) - наочно-інформаційний, коли гра займає панівне місце в навчанні дітей а методу гри дається теоретичне обґрунтування.
    7. Сьомий тип навчання (епоха імперіалізму і соціалізму, з XVIII до XX ст.) - породжує інформаційно-пізнавальний тип навчання дослідницьке, розвиваюче, програмоване, проблемне навчання і комп'ютеризація), де навчають дітей з 5-6 років, для яких гра стала одним із необхідних методів навчання початкової і елементарної математики.
  • 11648. Методичні особливості розвитку фізичних здібностей юних гімнастів
    Медицина, физкультура, здравоохранение

     

    1. Ананьев Б. Г. О взаимосвязи и развитии способностей и характера. М.: АПН РСФСР, 1956.
    2. Бриль М. С. Отбор в спортивных играх. М.: ФиС, 1980.
    3. Бахрах И. И., Дорохов Р. Н. Прогнозирование морфологических показателен у детей и подростков. В сб.: Возраст и становление спортивного мастерства, Смоленск, 1974.
    4. Вайцеховский С. М. Книга тренера. М.: ФиС, 1971.
    5. Волков В. М. Тренеру о подростке. М.: ФнС, 1973.
    6. Волков В. М. Актуальные вопросы биологии спортивного отбора.ТиП, 1974, № 3.
    7. Волков В. М. Биологические аспекты отбора и управления в юношеском спорте. В сб.: Возраст и становление спортивного мастерства. Смоленск, 1974.
    8. Волков В. М., Ромашов А. В., Николаев Н. Н. Спортивные способности детей. Смоленск, 1981.
    9. Волков В. М. Спортивный отбор (медико-биологический очерк). Смоленск, 1979.
    10. Волков Л. В. Виховання фізичних здібностей учнів. К.: Рад. шк., 1980. 102 с.
    11. Воробьев А. Н. Тяжелоатлетический спорт. Очерки по физиологии и спортивной тренировке. М.: ФиС, 1977.
    12. Годик М. А., Шанина Т. А., Шатикова Г. Ф. О методике тестирования физического состояния детей. ТиП, 1973, № 8.
    13. Гужаловский А. А. Этапность развития физических (двигательных) качеств и проблема оптимизации физической подготовки детей школьного возраста. Докт. дисс. М., 1980.
    14. Маркосян А. А. Основы морфологии и физиологии развития организма детей и подростков. М.: Медицина, 1969. 571 с.
    15. Платонов В.Н. Теория и методика спортивной тренировки. - К.: Вища шк., 1984. 352 с.
    16. Платонов В.Н. Теория спорта. К., 1981.
    17. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. К.: Ол. литература, 1997.
    18. Романенко В. А. Двигательные способности человека. Донецк.: Новый мир, УК Центр, 1999. С. 51.
    19. Сергиенко Л.П. Основы спортивной генетики. К.: "Цимневская", 2004. 637 с.
    20. Дж.Х. Уилмор, Д.Л. Костилл. Физиология спорта и двигательной активности. - К.: Ол. литература, 1997.
    21. Шварц В.Б., Хрущев С.В. Медико-биологические аспекты спортивной ориентации и отбора. М.: Физкультура и спорт, 1984. 151 с.
  • 11649. Методичні питання розрахунку цін на товари в умовах ринку
    Экономика

    Первинні потреби часто задовольняються за допомогою грошей. Але гроші спонукають до дій (по оцінках західних фахівців) 30-50 % працівників. Інших спонукають до дії більш піднесені потреби: у знаннях, авторитеті, творчості. Людьми рухають моральні ідеали, великі цілі, моральні переконання, звички, традиції, мода і т.д. Останні фактори часто мають визначальне значення для вчених. Разом з тим применшувати роль грошей усе-таки не випливає. Особливо в тому випадку, коли заробітна плата є надмірно низкою і складає незначну частину від прожиткового мінімуму. У цьому випадку гроші спонукають до дії більше число працівників і стають одним з головних факторів мотивації, інші ж фактори мотивації грають визначене значення тільки лише для вузького кола вчених. Можна виділити кілька груп учених, виходячи з розподілу по типах мотивації - одну утворять справжні ентузіасти, учені класичного типу, для яких сам процес пізнання представляє самоцінність і спосіб реалізації. Друга, найбільш розповсюджена "фракція" - це цілком професійні і компетентні працівники, що тверезо дивляться на життя й організацію науки, її функції в суспільстві. Вони досить реалістичні і прагнуть сполучити наукова творчість із заслуженими матеріальними благами, що повинні стимулювати ефективну роботу вчених. Це переважно інструментальна мотивація цілком відповідає відношенню до праці як до засобу досягнення інших життєвих цілей, а не як до самокоштовної діяльності. Третя "фракція" наукового співтовариства утвориться з честолюбних, ініціативних і досить прагматичных учених, що стурбовані досягненням високого положення в офіційній структурі. Усе це саме по собі не негоже, але відомо чимало прикладів перекрученої або перетвореної мотивації цього типу з прагненням до монопольного положення в науці, використанню "вненаучных" методів досягнення особистих цілей. Різка зміна економічної ситуації в нашій країні, виникнення ринкових відносин уплинули на зміну в системі цінностей. Так, виникнення нових і більш широких можливостей приводить до збільшення ролі грошей. Це, мабуть, не могло не вплинути на сукупність мотиваційних установок учених, коли на перший план виходять матеріальні потреби, а професійні інтереси займають другорядні місця. Тому в наукомістких фірмах розробляються різні системи посад і звань для науково-технічного персоналу. У фірмах Західної Європи усе більш активно використовується американський досвід по розмежуванню наукових і науково-адміністративних функцій працівників у сфері НИОКР. У зв'язку з цим використовуються специфічні схеми розвитку кар'єри персоналу з відповідними системами окладів. Мистецтво керування відіграє важливу роль у результативності організації. Звичайно облік факторів, що визначають позитивну мотивацію, приводить до росту продуктивності праці. Разом з тим не завжди фактори продуктивності зв'язані з задоволеністю роботою. Іноді люди задоволені роботою тому, що мало завантажено або практично не працюють.

  • 11650. Методично-організаційні положення обліку операцій з придбання і використання основних засобів на підприємстві
    Менеджмент

     

    1. Закон України “ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р, №996-ХIV, зі змінами і доповненнями.
    2. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції Закону України від 22.05.97 р, №І283/97-ВР, зі змінами і доповненнями.
    3. Інструкція № 291 “Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу , зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій” затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.
    4. Інструкція № 114 “ Про Затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ”, від 10.12.99 р. № 114.
    5. МСБО -Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 (переклад з англійської мови за редакцією С.Ф.Голова.) - Київ. Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2000.
    6. МСБО 16 -Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку "Основні засоби".
    7. МСБО 4 -Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку "Амортизація".
    8. П(С)БО 2- Наказ Мінфіну "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" від 31.03.1999 р. № 87.
    9. П(С)БО 7- Наказ Мінфіну "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" від 27.05.2000 р. № 92.
    10. «Бухгалтерський облік фінансової оренди»/ / Все про бухгалтерський облік. 2005.№ 79.С.7-12.
    11. Бутинець Ф. А. Бухгалтерський фінансовий облік. Житомир, 2000р.
    12. Вербицка Л. В. “ Теорія бухгалтерського обліку” Нав.- метот. Посібник . - К. : Логос, 1999 р.
    13. Голов С. М. Управленческий учет. К., 2002 г
    14. Грабова Н.Н. Добровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях, 2000.
    15. Моссаковський В.І. «Облік операційної оренди в Україні» // Бухгалтерський облік і аудит. 2004. № 10.С.12-17.
    16. Мушинський Р., Токарь С. Бухгалтерський облік основних засобів за новими правилами. // Бухгалтерія. 2008. - № 48. с. 55-57є
    17. Сук Л., Сук П. «Облік оренди та лізингу»//Бухгалтерія в сільському господарстві, 2006 - №18.С.48-51.
    18. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств. Львів: ЛЕЇ НБУ, 2000 р. 485 с.
    19. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік. Київ: АСК. 2000р.
    20. Ткаченко Н., Буханцева М. Бухгалтерський облік господарських операцій з купівлі та оренди транспортних засобів. // Вісник податкової служби України. 2003 р. - № 1. С. 50-60.
    21. Фурсов О. Основні засоби в бухгалетрському обліку після 1 липня 2000 року. // Бухгалтерія. 2008. - № 27. с. 50-56.
    22. Хомин П. Відмінності фінансового і податкового обліку основних засобів, як наслідок неузгодженої звітності. // Бухгалтерський облік і аудит. 2003 р. № 9. С. 24-31.
    23. Цокол С. Щодо визначення показників нарахованої та використаної амортизації. // Податки та бухгалтерський облік. 2003 р. - № 101. С. 23.
    24. Чистов Д.В., Порохина И.Ю., Слуккин П.А. Новый план счетов в системе компьютерного учета «1С: Бухгалтер 7.7». издание 3-е. 2002 г. 425 с.
    25. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика фінансового анализа предприятия. М.: Инфора, 1996 р. 287 с.
    26. Шеремет О., Пічугін П. 1С: Бухгалтерія 7.7 для України. // Податки та бухгалтерський облік. 2007 р. - № 35-36 С. 44-48.
    27. Шеремет О., Пічугін П. 1С: Бухгалтерія 7.7 для України. // Податки та бухгалтерський облік. 2008 р. - № 38 С. 40-45.
    28. Юровский Б. Основні засоби передача до статутного фонду, повернення. // Консультант бухгалтера. 2009 р. - № 41(165). С. 4-7.
  • 11651. Методичные аспекты создания корпоративной культуры в организации
    Менеджмент

     

    1. Баринов В.А., Макаров Л.В. Корпоративная культура организации в России.// Менеджмент в России и за рубежом №2 / 2002.
    2. 2. А.В.Бочкарев. Механизм формирования корпоративной культуры. http://www.management.com.ua/hrm/hrm041.html
    3. Вейл П. Искусство менеджмента. Пер. с нем. М., 1993.
    4. Голубева Е. Корпоративная культура: экология внутри компании http://www.job-today.ru/issue/s38_99_4.htm
    5. Камерон К., Куинн Р., "Диагностика и изменение организационной культур". СПб.: Питер, 2001.
    6. Карташова Л.В., Никонова Т.В., Соломонидина Т.О. Организационное поведение. - М.:Инфра-М, 2000.
    7. Козлов В.В., Козлова А.А. Корпоративная культура: костюм успешного бизнеса. http://www.hrm.ru/db/hrm/411AAEF9519592B9C3256AAB004273B4/category.htm
    8. Конференция "Технологии управления корпоративной культурой" 21 июля 2010 года, г. Екатеринбург http://www.hr-consult.ru/cgi-bin/work.cgi?table=prj&where=id=15
    9. Корпоративная культура пути понимания и проникновения. http://www.zarplata.ru/workman/print_id~151.asp 11. Корпоративной культуре быть?! http://www.treningoff.ru/text/120/28
    10. Корпоративная культура. Журнал.2006г №6.
    11. Корпоративная культура. Журнал.2006 №7.
    12. Корпоративная культура. Журнал.2007 №1.
    13. Корпоративная культура. Журнал. 2007 №6.
    14. Красовский Ю.Д., "Организационное поведение: Учебное пособие для вузов". М.ЮНИТИ, 2000.
    15. Льюис Ричард Д., "Деловые культуры в международном бизнесе. От столкновения к взаимопониманию". М.: Дело, 2001.
    16. Манаенков Д. Изменение культуры предприятия.// HRM.ru, 2002.
    17. Мескон М.Х. Основы менеджмента: Пер. с англ. / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоуи. М.:Дело, 1998.
    18. Ньюстром Дж. В., Дэвис К., "Организационное поведение". СПб.: Издательство "Питер", 2000.
    19. Организационное поведение. Учебник для вузов. А.Н. Силин, С.Д. Резник, А.Н. Чаплина, Н.Г. Хайруллина, Э.Б. Воронова. Под ред. проф. Э.М. Короткова и проф. А.Н. Силина. - Тюмень: Вектор Бук, 1998.
    20. Пригожин А.А. Проблемы синергии организационных культур в российско-американских совместных предприятиях/ Менеджмент № 1, 1995 М.: Школа Бизнеса МГУ, ТОО "Барма".
    21. Радугин А. А. Радугин К. А. Введение в менеджмент: социология организаций и управления. - Воронеж, 1995. 20 Родин О. Концепция организационной культуры: происхождение и сущность/ Менеджмент № 7, 1998 М.: Школа Бизнеса МГУ, ТОО "Барма" с. 67-77.
    22. Собчик Е. Корпоративная культура. Царское ли это дело? Из опыта работы с крупными коммерческими организациями. http://www.ug.m/ug_pril/ol/97/39/t4_l.htm
    23. Спивак В.А. Корпоративная культура. Спб: Питер, 2001.
    24. Томилов В.В. Организационная культура и предпринимательство /Учебное пособие. - СПб.: СПбУЭФ, 1994.
    25. Управление персоналом. /Под ред. Базарова Т.Ю., Еремина Б.Л. - М.: ЮНИТИ, 1998.
    26. Уткин Э.А. Этика бизнеса. Учебник для вузов. М.: Зерцало, 1998.
    27. Формирование и развитие корпоративной культуры предприятия. http://www.emd.ru/consulting/same/same_corp_6.html
  • 11652. Методологические аспекты аудита проверки товаров в сфере оптовой торговли
    Менеджмент

    регистры бухгалтерского учета, оценка имущества и обязательств, инвентаризация имущества и обязательствПлан счетов БУ финансово-хозяйственной деятельности и инструкция по его применению (утверждено Приказом МФ РФ от 29.07.1998 г. № 34н (в редакции от 07.05.2003 г.)).Приведены план счетов бухгалтерского учета, краткая характеристика счетов и типовая схема корреспонденции их с другими счетами, принципы, правила и способы ведения учета отдельных участков деятельности.Положение по бухгалтерскому учету «Учетная политика организаций» (ПБУ ПБУ 1/2008). Утверждено приказом Минфина РФ от 11.03.2009 N 22н Правила формирования (выбора или разработки) и раскрытия учетной политики организаций, раскрытие учетной политики, изменение учетной политики.Методические указания по инвентаризации имущества и финансовых обязательств (приказ Минфина РФ №49 от 13.06.1995г.)Устанавливают порядок проведения инвентаризации производственных запасов, готовой продукции, товаров, прочих запасов. Положение по бухгалтерскому учету "Учет материально-производственных запасов" ПБУ 5/01 (приказ Минфина РФ №25н от 15.06.1998г.)Устанавливает методологические основы формирования в бухгалтерском учете информации о материально - производственных запасах, находящихся в организации на праве собственности, хозяйственного ведения, оперативного управления Методические указания по бухгалтерскому учету материально-производственных запасов (приказ Минфина РФ № 119н от 28.12.2001г.)Определяют порядок организации бухгалтерского учета материально - производственных запасов на основе Положения по бухгалтерскому учету "Учет материально - производственных запасов"Перечень должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками, с которыми работодатель может заключить письменные договоры о полной индивидуальной или коллективной (бригадной) материальной ответственности (постановление Минтруда РФ № 85 от 31.12.2002г.)Утверждены перечень должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками, с которыми работодатель может заключать письменные договоры о полной индивидуальной или коллективной (бригадной) материальной ответственности за недостачу вверенного имущества; типовая форма договора о полной индивидуальной или коллективной (бригадной) материальной ответственностиМетодические рекомендации по учету и оформлению операций приема, хранения и отпуска товаров в организациях торговли. Утверждены письмом Комитета РФ по торговле от 10.07.96 №1-794/32-5.

  • 11653. Методологические основы бюджетного планирования и прогнозирования на примере бюджета города Калининград
    Экономика

     

    1. Бюджетный кодекс Российской Федерации от 31 июля 1998 г. N145-ФЗ (ред. от 30.09.2010).
    2. Решение окружного совета депутатов города Калининград от 16 декабря 2009 года №325 «О бюджете городского округа «Города Калининград» на 2010 год и плановый период 2011-2012 годов».
    3. Федеральный закон от 26 декабря 2005 г. N 189-ФЗ "О федеральном бюджете города Калининград на 2010 год».
    4. Аветисян, И.А. Об эффективности государственного бюджета и бюджетных расходов: учебное пособие / И.А. Аветисян. - М.: ИНФРА-М,2008. 159 с.
    5. Балдина, С.В. Бюджетный учет в Российской Федерации: учебник для вузов /С.В.Балдина. М.: МЦФЭР, 2009. 815 с.
    6. Годин, А.М.Бюджетная система Российской Федерации: учебное пособие / И.В. Подпорина. - М.: Дашков и К, 2007, - 325 с.
    7. Кривошеева, М.Ю. Стратегия социально-экономического развития региона на основе программно-целевых методов управления: учебное пособие / М.Ю. Кривошеева. М.: ИНФРА-М, - 2007.- 189 с.
    8. Логунова, С.Т. Общественные финансы Калининградской области: учебное пособие для вузов / С.Т. Логунова. М.: МАКС Пресс, - 2010. 193 с.
    9. Поспелов, Г.С. Программно-целевое планирование и управление: Учебное пособие / Г.С.Поспелов, В.А.Ириков. - М:Экспо, - 2008. - 440 с.
    10. Райзберг, Б.А. Программно-целевое планирование и управление: учебно-практическое пособие / Б.А.Райзберг, А.Г.Лобко. - М: Инфра-М, - 2009. 143 с.
    11. Романовский, М.В. Финансы и кредит: Учебник / М. В. Романовский, Н. Н. Назаров, М. И. Попова и др.; Под ред. М. В. Романовского, Г. Н. Белоглазовой. М.: Юрайт-издат, - 2010. 314 с.
    12. Руднева, Е.В. Целевые комплексные программы: организационно экономический механизм: учебное пособие для ВУЗов / Е.В. Руднева. -М.: Наука, - 2007. 119 с.
    13. Финансово-экономический словарь / Под ред. М.Г. Назарова. М.. М. Экспо, - 2009. 549 с.
    14. Финансы: Учеб. пособие / Под ред. проф. А.М. Ковалевой. 4-е изд., перераб. и доп. М.: Финансы и статистика, - 2008. 385 с.
    15. Финансы, денежное обращение и кредит: Учебное пособие. /Под ред. Сенчагова В.К., Архипова А.И. - М.: Проспект, - 2008. 416 с.
    16. Цыгичко В. А. Основы прогнозирования систем: учебное пособие для вузов / В.А. Цыгичко. М.: Финансы и статистика, - 2008, - с. 264
    17. Эффективность бюджетных расходов на региональном уровне / Под ред. А.М. Лаврова. М.: Издательство «Весь Мир», - 2009, - 171 с.
  • 11654. Методологические основы менеджмента
    Менеджмент

    Менеджмент призван создавать условия для успешного функционирования фирмы исходя из того, что прибыль - не причина существования фирмы, а результат ее деятельности, который в конечном итоге определяется рынком. Прибыль создает определенные гарантии дальнейшему функционированию фирмы, поскольку только прибыль и ее накопление на предприятии в виде различных резервных фондов позволяют ограничивать и преодолевать риски, связанные с реализацией товаров на рынке. Ситуация на рынке, как известно, постоянно меняется, происходят изменения в положении на рынке конкурентов, в условиях и формах финансирования, состоянии хозяйственной конъюнктуры в отрасли или в стране в целом, в условиях торговли на мировых товарных рынках. Отсюда постоянное наличие риска. Целью менеджмента в этих условиях является постоянное преодоление риска или рисковых ситуаций не только в настоящем, но и в будущем, для чего требуются определенные резервные денежные средства и предоставление менеджерам определенной степени свободы и самостоятельности в хозяйственной деятельности в целях быстрого реагирования и адаптации к изменяющимся условиям.

  • 11655. Методологические основы педагогики
    Педагогика

    Богатый опыт разработки и реализации Тюменским научным центром РАО региональных и муниципальных программ образования позволил академику РАО В.И. Загвязинскому выделить ряд положений методологического плана, соблюдение которых позволяет обеспечить корректность, научную состоятельность и практическую пользу комплексных социально-психолого-педагогических исследований. К числу этих положений относятся:

    1. Выверенная и реалистичная целевая ориентация. Отмечено, что нельзя противопоставлять социальные цели целям развития личности. Поэтому ориентация образования, стратегия его развития должны быть социально-личностными.
    2. Стремление к состоянию гармонии как одна из целей образования и одновременно механизм его преобразования. Педагогическая наука и еще в большей степени педагогическое искусство связаны с проблемами достижения гармоничности социализации и индивидуализации, личности и коллектива, алгоритмизации и творчества, традиции и новаторства, и т. п.
    3. Целостный и комплексный характер программно-проектных документов и проводимой на их основе исследовательской и практической деятельности. В разработке целостных комплексных проектов должны участвовать социологи, экономисты, демографы, медики, культурологи, правоведы, психологи, педагоги, администраторы, родители. Психолого-педагогическое и даже социально-педагогическое исследование - дело реальное, если принимается общая, совместно разработанная концепция и если в основу исследования положены комплексные методики.
    4. Сочетание нормативности и вариативности. В качестве обязательных норм в проектную документацию должны быть заложены государственные образовательные стандарты. Вариативными же элементами могут выступать не только региональный и школьный компоненты образовательных программ, но также методы и средства преобразований.
    5. Единство и разграничение практической и исследовательской сторон и аспектов преобразовательной деятельности.
  • 11656. Методологические основы феномена "организационная культура"
    Менеджмент

    Американские консультанты по управлению персоналом Ф. Харрис и Р. Моран предлагают рассматривать конкретную организационную культуру на основе десяти качественных характеристик:

    • осознание себя и своего места в организации (одни культуры ценят сокрытие работником своих внутренних настроений, другие поощряют их внешнее проявление; в одних случаях независимость и творчество проявляется через сотрудничество, а в других через индивидуализм);
    • особенности коммуникационной системы и языка общения (использование устной, письменной, невербальной коммуникации, «телефонного права» и открытости коммуникации разнится от группы к группе, от организации к организации; жаргон, аббревиатуры, жестикуляции варьируются в зависимости от отраслевой, функциональной и территориальной принадлежности организаций);
    • внешний вид, одежда и представление себя на работе (разнообразие униформ и спецодежды, деловых стилей, опрятность, прическа и т.п. подтверждают наличие множества микрокультур);
    • что и как едят люди, привычки и традиции в этой области (организация питания работников, включая наличие или отсутствие таковых мест на предприятии; люди приносят с собой еду или посещают кафетерий внутри или вне организации; дотация питания; периодичность и продолжительность питания и т.п.);
    • осознание времени, отношение к нему и его использование (степень точности и относительности времени у работников; соблюдение временного распорядка и поощрение за это; монохроническое или полихроническое использование времени);
    • взаимоотношения между людьми (по возрасту и полу, статусу и власти, опыту и знаниям, религии и гражданству и т.п.; степень формализации отношений, получаемой поддержки, пути разрешения конфликтов);
    • ценности (как набор ориентиров в том, что такое хорошо и что такое плохо) и нормы (как набор предположений и ожиданий в отношении определенного типа поведения) что люди ценят в своей организационной жизни (свое положение, титулы или саму работу и т.п.) и как эти ценности сохраняются;
    • вера во что-то и отношение или расположение к чему-то (вера в руководство, успех, в свои силы, во взаимопомощь и т.п.; отношение к коллегам, к клиентам и конкурентам, агрессии и т.п.; влияние религии и морали);
    • процесс развития работника и обучение (бездумное или осознанное выполнение работы; полагаются на интеллект или силу; процедуры информирования работников; признание или отказ от примата логики в рассуждениях и действиях; абстракция и концептуализация в мышлении и заучивании; подходы к объяснению причин);
    • трудовая этика и мотивирование (отношение к работе и ответственность по работе; разделение и замещение работы; чистота рабочего места; качество работы; привычки по работе; оценка работы и вознаграждение; отношения «человек - машина»; индивидуальная или групповая работа; продвижение по работе) 2.
  • 11657. Методологические приемы и принципы проведения судебно-бухгалтерской экспертизы
    Разное

     

    1. Конституция Российской Федерации. - М.: Новая волна, 1997;
    2. Уголовный кодекс Российской Федерации. М.: ИНФРА*М-НОРМА, 2000;
    3. Уголовно-процессуальный Кодекс Российской Федерации. - М.: Проспект, 1998;
    4. Федеральный Закон Российской Федерации №129 "О бухгалтерском учете" от 28 ноября 1996;
    5. Болдова Н.К., Голубева А. Судебно-бухгалтерская экспертиза. - М.: Экономика, 1993;
    6. Голубятников С.П., Леханова Е.С. Судебная бухгалтерия. М., 2002;
    7. Голубятников С.П. Судебная бухгалтерия. М., 1998;
    8. Дмитренко Т.М., Чаадаев С.Г. Судебная (правовая) бухгалтерия. Учебник. - М.: Проспект;
    9. Климович Л.П. Судебная бухгалтерия. Красноярск, 2000;
    10. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации. / Под общ. ред. В.В. Мозякова. М.: «Издательство «Экзамен XXI», 2002;
    11. Криминалистика. Расследование преступлений в сфере экономики. Н. Новгород, 1995;
    12. Опеченко Н.И. Судебно-бухгалтерская экспертиза. Мн., 1997;
    13. Попова Л.В., Исакова Р.Е., Шибаева Н.А. Бухгалтерский учет и судебно-бухгалтерская экспертиза. М., 2003;
    14. Ромашов A.M. Судебно-бухгалтерская экспертиза. М.: Юридическая литература, 1981;
    15. Российская Е.Р. Судебная экспертиза в уголовном, гражданском и арбитражном процессе. М., 1996;
    16. Толкаченко А.А., Харабет К.В. Правовая (судебная) бухгалтерия. М., 2002;
    17. Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: организация и проведение. - М., 1979.
  • 11658. Методологические проблемы описания коммуникативных сигналов у птиц: попытка решения
    Биология

    Из этого прямо следует необходимость системного рассмотрения каждого отдельного релизерного сигнала. Целостные потребности этой системы определяются успешностью его функционирования в системе-социум и могут быть выражены любой мерой позитивного воздействия этого сигнала на выявление исхода взаимодействий в данном контексте (Lorenz, 1989; Фридман, 1993а, 1993в, математическое моделирование см. Enquist, 1985). Это позволяет представить функциональную нагрузку данного сигнала, а, значит, и адаптивную ставку, сделанную на данный сигнал естественным отбором, при помощи гистограммы вероятностной точности передачи релизерными сигналами различных смыслов. Это сделать тем более просто, что по определению релизерного сигнала (Lorenz, 1935) суммарная информация, передаваемая сигналом, есть аддитивная сумма информации, передаваемой в каждом отдельном наборе компаньонов мотивации с характерным для нее набором социальных ролей и тем более, что такое свойство релизерных сигналов продемонстрировано в эксперименте (Moynihan, 1955, 1958, 1962, 1970; Tinbergen, 1959; Blurton-Jones, 1962, 1968; Simpson, 1968; Paton, 1986; Veen, 1987). В отличие от человеческой речи, здесь отсутствует воздействие других смыслов сигнала на тот смысл, который передается в актуальном сообщении, и партнер по взаимодействию самой спецификой действия релизерного сигнала отказывается от возможности вспомнить любой иной его смысл на этом построена гидравлическая модель мотивации (Tinbergen, 1959; Lorenz, 1989).

  • 11659. Методологический раздел программы конкретного социологического исследования
    Социология

    3.".%20%d0%9c%d0%b5%d0%b6%d0%b4%d1%83%20%d1%82%d0%b5%d0%bc%20%d0%b3%d0%b8%d0%bf%d0%be%d1%82%d0%b5%d0%b7%d0%b0%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b5%d1%80%d1%8f%d0%bb%d0%b0%d1%81%d1%8c%20%d1%82%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%ba%d0%be%20%d0%bd%d0%b0%20%d1%80%d0%b0%d0%b1%d0%be%d1%87%d0%b8%d1%85.%20%d0%97%d0%bd%d0%b0%d1%87%d0%b8%d1%82%20%d0%bb%d0%b8%20%d1%8d%d1%82%d0%be,%20%d1%87%d1%82%d0%be%20%d1%81%d0%bb%d0%b5%d0%b4%d1%83%d0%b5%d1%82%20%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%87%d0%b8%d1%82%d1%8c%20%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20%d0%b4%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%bd%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%8b%d0%bc%d0%b8%20%d1%83%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%8f%d0%bc%d0%b8? Нет. Потому что нам не известны факты, противоречащие высказанному предположению, если применить его к инженерному труду или к труду колхозника. <file:///C:\Documents%20and%20Settings\%D0%90%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80\%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8B\Site\yadov\018-236.html>">Из предыдущего правила вытекает требование простоты гипотезы. Она не должна обрастать целым лесом возможных допущений и ограничений, лучше исходить из максимально простого и общего основания. Наше предположение о влиянии функционального содержания труда на отношение к работе имело единственное ограничение: "при данных социально-экономических условиях <file:///C:\Documents%20and%20Settings\%D0%90%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80\%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8B\Site\yadov\018-236.html>". Между тем гипотеза проверялась только на рабочих. Значит ли это, что следует ограничить предположение дополнительными условиями? Нет. Потому что нам не известны факты, противоречащие высказанному предположению, если применить его к инженерному труду или к труду колхозника. <file:///C:\Documents%20and%20Settings\%D0%90%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80\%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8B\Site\yadov\018-236.html>

  • 11660. Методология выбора материалов и технологий в машиностроении
    Производство и Промышленность