Geum.ru

Курсовой проект

  • 10661. Лінгво-філософські трактування темпоральності у сучасній англістиці
    Иностранные языки

    Дієслівні форми PrS у реченнях 13 виражають конкретну теперішність, дійсну на момент мовлення, і уже через найближчий проміжок часу вона відійде у минуле. Часові структури PrC та PrPC у прикладах 47 передають значення, тотожне вираженому РrS у реченнях 13. Значення дієслівних форм зумовлюється мовним оточенням, що передає певну ситуацію. В іншому контексті реалізація позначених часовими формами РrS дій могла б відноситися і до неактуального теперішнього. Наприклад, деякі зміни у реченнях 3, 5 без трансформації.

    • Теперішнісність повторюваної дії, абстрактна теперішність, що створюється переважно часовими дієслівними формами PrS, іноді PrC. Цей тип теперішності охоплює багатократні чи звичні дії протягом періоду, що включає момент мовлення, і відзначається неоднорідністю і коливанням часового діапазону повторюваності та широти діапазону самої дії. Функціонування PrS, PrC у складі багатогранного синтаксичного цілого, у звязках і відношеннях з іншими мовними засобами різних рівнів не лише виражає намір мовця вказати адресату на характер дії, який він має на увазі, а також передати свою впевненість або вагання, категоричність тощо, наприклад:
    • «Every year at least one young man whose affairs we manage comes into our office, wants to give his money away».
    • «On a morning like this, by God, coffee and Danish sounds real good».
    • «Anyhow, he gives large parties».
    • «He represents himself as a rich man, stays there for some time living like a lord, cashes a big cheque and then goes off».
    • «The ice is breaking up all the time».
    • «You have been worrying about it and that quite often has the result of delaying things».
    • «They keep asking about how much money Ill inherit and Barbs parents are saying all this crazy stuff».
    • «Why, you must remember her. She has come to the Barstow every summer for years. At least as long as you have. She sits under the ptarmigan in the dining room».
    • «You see, when Professor John goes off in the morning to sit all day in his professors chair at the university, and when the rooms have been cleaned and dusted, then all the house is silent».
    • «Its like the industrial alcohol board. They always think Im drinking the alcohol. They think that about every one».
  • 10662. Лісова та лісопереробна промисловість України
    Сельское хозяйство

     

    1. Андрусишин В, Лісовий і мисливський журнал //Лісова політика Польщі.-2006,-№2,-С.15-20.
    2. Гачків В.Г., Використання земель і продовольчі ресурси. -М.:Думка, 1987.
    3. Доклады международной конференции ИЮФР. «Лесное хозяйство»№2, 2006.
    4. Дяченко Я., Організація управління лісовим комплексом. К.:Наук. думка
    5. Іщук С., Розміщення продуктивних сил., К.:Наук. думка, 2003.
    6. Коваль Я.В., Совершенствование лесопользования и лессовостановления. Монография. К.: наук. думка, 1987.
    7. Костюк, Регіональна економіка,-К.:Наукова думка, 2007.
    8. Морозов Ф.Н. Резервы економики лесопромышленных предприятий: выявление, оценка использования. -М. :Лесн. пром., 1989.
    9. Медведєв Ю., Дяченко Я., проблеми розвитку лісопромислового комплексу: пріоритети, структура, ефективність/Економік а України.-1999.
    10. Мішенін Є.В., Еколого-економічні проблеми природокористування у промисловому комплексі / за ред. акад. Коваля.-Суми: ВВП «Марія-1»ЛТД,1998.
    11. Парпан В., Шпарик. Ю., Голубчак О., Лісовий і мисливський журнал// Лісовий феномен Фінляндії,-2006,-№1,-С.27-28
    12. Пила В.І., Программно-целевое планирование лесопромышленного комплекса. -К.:Наук.думка,1990.
    13. Розміщення продуктивних сил за ред. Є.Качана.-К.:Вища шк., 1998.
    14. Статистичний щорічник за 2007р. / Під ред. Держкомстату України.-Київ, 2008
    15. Синякевич І., Екологічна і лісова політика. Збірник наукових праць. Випуск 2.Львів:ЗУКЦ, 2004.
    16. Соціально-економічна географія України за ред. О.І.Шаблія. - Львів:Світ, 1994.
    17. Филюшкина Г.Н., Лесное хозяйство // Государственное управление лесопользованием в Британской Колумбии (Канада).-2006-№2,-С.13-18.
    18. Фурдичко О.І., Ефективність ресурсно-виробничого потенціалу лісогосподарського комплексу. - Львів:Світ, 1995.
    19. Шевчук Л.Т., Гомонай-Стрижко М.В., Регіональна економіка,-К.: Науково думка, 2005.
    20. Шишенко П.Г., Олійник Л.Б., Географія, К.:Знання, 2002.
    21. Шипович І.Й., Географія продуктивних сил Української РСР.-К.:Вища шк., 1988.
    22. Якушин І.Д., Економіка України, -К.:Знання, 2001.
    23. Режим доступу www.dklg.gov.ua
    24. Режим доступу www.nau.kiev.ua
    25. Режим доступу www.ukrstat.gov.ua
  • 10663. Літаратура XIV-XV ст.
    Литература

    Ç àðûã³íàïüíûõ òâîðࢠ³íøûõ æàíðࢠöàðêî¢íà-ðýë³ã³éíàãà ï³ñüìåíñòâà XIVXV ñò. çíà÷íàå ìåñöà ¢ ã³ñòîðû³ áåëàðóñêàé ë³òàðàòóðû çàéìàå «Õàäæýííå ¢ Öàðãðàä ³ Åðóñàë³ì» ²ãíàòà Ñìàëÿí³íà. Íåïàñðýäíà íå çâÿçàíû ç êàíàí³÷íàé áîãàñëóæýáíàé ë³òàðàòóðàé, ãýòû æàíð óçí³ê ó ýïîõó ðàííÿãà Ñÿðýäíÿâå÷÷à ¢ âûí³êó ïàëîìí³öòâà âåðóþ÷ûõ ó Ïàëåñö³âó. ˳òàðàòóðíûÿ àï³ñàíí³ ãýòûõ ïàäàðîææࢠìåë³ âÿë³êàå ïàçíàâàëüíàå çíà÷ýííå. ßíû ïàøûðàë³ äàâîë³ ì³çýðíûÿ, íÿðýäêà ôàíòàñòû÷íûÿ ¢ÿ¢ëåíí³ ñÿðýäíåâÿêîâàãà ÷àëàâåêà ïðà äàë¸ê³ÿ çåìë³, çàäàâàëüíÿë³ ÿãî ¢çðîñøóþ ö³êàâàñöü äà æûööÿ ³íøûõ íàðîäà¢, ñàäçåéí³÷àë³ ïàøûðýííþ ³ ïàãëûáëåííþ êóëüòóðíûõ óçàåìàñóâÿçåé ïàì³æ ðîçíûì³ êðà³íàì³. Ñìàëåíñê³ äçÿê ²ãíàò ó 1389 ã. ñóïðàâàäæࢠðóñêàãà ì³òðàïàë³òà ϳìåíà ¢ ÷àñ ÿãî ïàåçäê³ ¢ Öàðãðàä (öÿïåð Ñòàìáóë). Çàñòà¢øûñÿ çà ìÿæîé, ¸í ñïà÷àòêó æû¢ ó ñòàë³öû ³çàíòûéñêàé ³ìïåðû³, ïàñëÿ ¢ Åðóñàë³ìå, àäêóëü ó 1396 ã. ïåðàåõࢠíà Àôîí, äçå ³ ïàì¸ð êàëÿ 1406 ã. Àï³ñàííþ ãýòàãà øìàòãàäîâàãà ïàäàðîææà ³ ïðûñâå÷àíà ÿãî «Õàäæýííå». Òâîð íàï³ñàíû òàëåíàâ³òûì ÷àëàâåêàì. ²ãíàò íå àáìåæàâàíû ìàíàõ-ï³ë³ãðûì, äëÿ ÿêîãà âàðòû ¢âàã³ òîëüê³ ñâÿòàÿ çÿìëÿ ³ õðûñö³ÿíñê³ÿ ðýë³êâ³³, à ö³êà¢íû ³ íàç³ðàëüíû ïàäàðîæí³ê. ¨í äàêëàäíà àï³ñࢠóâåñü øëÿõ íà Áë³çê³ Óñõîä, óñå ìÿñö³íû, äçå ÿìó äàâÿëîñÿ ïàáûâàöü. ϳñüìåíí³ê ïàäðàáÿçíà àïàâÿäàå ïðà ïî¢íàå íåáÿñïåê³ ³ ðîçíûõ ïðûãîä ïàäàðîææà ç Ìàñêâû ¢ Öàðãðàä ñïà÷àòêó ïà ñóøû, à ïàñëÿ ïà Äîíå, Àçî¢ñê³ì ³ ×îðíûì ìîðàõ. Àï³ñâàþ÷û ñòàë³öó ³çàíòûéñêàé ³ìïåðû³, ¸í íå òîëüê³ çâÿðòàå ¢âàãó íà ÿå øìàòë³ê³ÿ õðàìû ³ ìàíàñòûðû, àëå ³ ç äîáðûì âåäàííåì ñïðàâû ðàñêàçâàå ïðà íàéáîëüø çíà÷íûÿ ïàäçå³ ãðàìàäñêà-ïàë³òû÷íàãà æûööÿ êðà³íû, ïðà áàðàöüáó çà ¢ëàäó ðîçíûõ ïðýòýíäýíòࢠíà öàðñê³ òðîí. Àñàáë³âà ÿðêà ³ ìàëÿ¢í³÷à ïàäàäçåíà ¢ «Õàäæýíí³» ïî¢íàÿ çíåøíÿãà áëÿñêó ³ ïàðàäíàñö³ êàðàíàöûÿ â³çàíòûéñêàãà ³ìïåðàòàðà Ìàíó³ëà II ó âåë³÷íûì Ñàô³éñê³ì õðàìå. Ñòàðîíê³, ïðûñâå÷àíûÿ àï³ñàííþ Åðóñàë³ìà ³ Ïàëåñö³íû, øìàò ó ÷ûì äàïà¢íÿþöü ñòàðàæûòíàðóñêàå «Õàäæýííå» ³ãóìåíà Äàí³³ëà. «Õàäæýííå ¢ Öàðãðàä ³ Åðóñàë³ì» ²ãíàòà Ñìàëÿí³íà âåëüì³ çìÿñòî¢íû, àðûã³íàëüíû ïîìí³ê ïàëîìí³öêàé ë³òàðàòóðû íà ñòàðàæûòíàðóñêàé ìîâå ¢ ôîðìå ëåòàï³ñó, ÿê³ ìåñöàì³ ïåðàõîäç³öü ó äç¸íí³ê. ¨í âûëó÷àåööà âÿë³êàé ôàêòû÷íàé äàêëàäíàñöþ ³ ìàå âàæíàå íàâóêîâà-ïàçíàâàëüíàå çíà÷ýííå ÿê êàøòî¢íàÿ êðûí³öà ïà ãðàìàäçÿíñêàé ã³ñòîðû³, ãåàãðàô³³, ìàñòàöòâå, ã³ñòîðû³ ìàòýðûÿëüíàé ³ äóõî¢íàé êóëüòóðû Ðóñ³, ³çàíòû³ ³ Áë³çêàãà Óñõîäó. Ãýòû òâîð áû¢ âàæê³ì êðîêàì íàïåðàä ó ðàçâ³öö³ æàíðó õàäæýííÿ¢ ó ñÿðýäíåâÿêîâàé ë³òàðàòóðû ¢ñõîäí³õ ñëàâÿí ³ ¢ÿ¢ëÿå ñàáîþ ñâîåàñàáë³âû ïåðàõîäíû ýòàï àä óëàñíà õàäæýííÿ¢ ó ñâÿòóþ çÿìëþ äà àï³ñàííÿ ïàäàðîææࢠçà ìÿæó íàîãóë.

  • 10664. Літаратура ваеннага i пасляваеннага перыяду
    Литература

    Âà ¢ìîâàõ àíòûýñòýòûê³ áåñêàíôë³êòíàñö³ àñàáë³âà äðàìàòû÷íà ñêëàäâà¢ñÿ ë¸ñ ñàòûðû÷íàãà æàíðó äðàìàòóðã³³. Íàïà÷àòêó, ÿø÷ý íà ïåðàõîäçå àä ñóðîâàé âàåííàé ðý÷à³ñíàñö³, Êàíäðàòàì Êðàï³âîé áû¢ íàï³ñàíû óí³êàëüíû ¢ ïàñëÿâàåííàé ñàâåöêàé ë³òàðàòóðû âûêðûâàëüíû òâîð "̳ëû ÷àëàâåê" (1945). Ïà àãóëüíà÷àëàâå÷àé çíà÷íàñö³ ñàöûÿëüíàé ³äý³ ³ àðûã³íàëüíàñö³ ÿå ñöýí³÷íàãà âûðàøýííÿ ñàòûðû÷íàÿ êàìåäûÿ äðàìàòóðãà ¢âàéøëà ¢ êëàñ³÷íû ôîíä áåëàðóñêàé ë³òàðàòóðû ÿå àðãàí³÷íûì íàâàòàðñê³ì çâÿíîì. Óõ³ëåííå àä âàéñêîâàãà àáàâÿçêó, ôàêòû÷íàå äýçåðö³ðñòâà âà ¢ìîâàõ âàåííàãà ÷àñó ïðàéäç³ñâåòà Æëóêòû òðàíñôàðìóåööà ïà õîäó ï'åñû ¢ íîâóþ ñòóïåíü çëà÷ûíñòâà, ó ñ³ñòýìó ïðûñòàñàâàëüíàãà áëàòìàéñòàðñòâà, ãýòàãà ³ñíàãà ðàêàâàãà ìåòàñòàçó ãðàìàäñê³õ àäíîñ³í. Íÿ¢äçÿ÷íû ìàòýðûÿë í³çêàãà, àã³äíàãà ¢ æûöö³, êàë³ òâîð óçí³êàå ç ñàìîãà æûöö¸âàãà êàëàìóòó, ç ïîáûòàâà-ìÿø÷àíñêàãà ðàñêðîþ ðý÷à³ñíàñö³, à ñà ñâàéãî áîêó, äûêòàò òýîðû³ áåñêàíôë³êòíàñö³, øòî íàêëàäâàëà âåòà íà ñàìó ñïðîáó ñàòûðû÷íàãà âûêðûööÿ çëà, âûìóñ³ë³ êàìåäû¸ãðàôà ¢æûöü âåëüì³ âûñîêóþ ñòóïåíü óìî¢íàñö³, ñòâàðûöü, ïà âûçíà÷ýííþ êðûòûê³, "êàìåäûþ ¢ êàìåäû³" (ó ï'åñå ïàðàëåëüíà ç àñíî¢íûì ñàòûðû÷íûì äçåÿííåì-âûêðûöö¸ì ó âÿñ¸ëà-æàðòà¢ë³âûì çíåøíå, àëå ïðû ãýòûì ñóð'¸çíûì ïàâîäëå ïðàáëåìíàãà íàïà¢íåííÿ êëþ÷û ³äçå äûÿëîã-ñïðý÷êà äâóõ äðàìàòóðãࢠßçâû-êàìåäû¸ãðàôà ³ Ïðàìåííàãà-ïàýòà). Ïà ñóòíàñö³, ìàäýðí³ñöê³ íàâàòàðñê³ ïðû¸ì äàçâîë³¢ äðàìàòóðãó äàñÿãíóöü ïî¢íàé óëàäû íàä ñàòûðû÷íûì ìàòýðûÿëàì, ïðàç ñòóïåíü ïàäâîéíàé óìî¢íàñö³ ïåðàâåñö³ ÿãî ¢ ýñòýòû÷íóþ ðýàëüíàñöü âûñîêàìàñòàöêàãà òâîðà. Ï'åñà "̳ëû ÷àëàâåê" ïà çðàçóìåëûõ ïðû÷ûíàõ áûëà ïðûçíàíà ³äýéíà çàãàííàé ³ ç ïåðøàé ïàñòàíî¢ê³ çíÿòà ç ðýïåðòóàðó. Ñàòûðû÷íû æàíð áû¢ àñóäæàíû íà ïî¢íû çàñòîé. Òîëüê³ ¢æî íà ïà÷àòêó 50-õ ãàäî¢ àä÷óëàñÿ íÿñìåëàå ïðûçíàííå çãóáíûõ âûí³êࢠäðîáÿçíàãà ³äýàëàã³÷íàãà ðýãëàìåíòàâàííÿ ìàñòàöêàãà ïðàöýñó. Ó ïåðàäàâûì àðòûêóëå ãàçåòû "Ïðàâäà" "Ïåðààäîëåöü àäñòàâàííå äðàìàòóðã³³" àäçíà÷àëàñÿ: "Íàì íå òðýáà áàÿööà ïàêàçâàöü íåäàõîïû ³ öÿæêàñö³. Ëÿ÷ûöü òðýáà íåäàõîïû. Íàì ïàòðýáíû Ãîãàë³ ³ Ø÷àäðûíû. Íåäàõîïࢠíÿìà òàì, äçå íÿìà ðóõó, íÿìà ðàçâ³ööÿ" (Ïðàâäà. 1952. 7 àïð.).

  • 10665. Літаратура и рэдагаванне в Беларусі на пачатку ХХ ст
    Журналистика

    Многа зрабілі для выпрацоўкі беларускай літаратурнай мовы Я.Баршчэўскі, Ф.Багушэвіч, В.Дунін-Марцінкевіч, аўтары ананімных паэм "Тарас на Парнасе" і "Энеіда навыварат" і іншыя. Вялікі уклад у развіццё беларускай мовы ў новых умовах ўнеслі і навукоўцы-этнографы, мовазнаў-цы. Першым аўтарам слоўніка беларусаў быў Я.Чачот. У сваім зборніку народных песень, выдадзеных у Вільні ў 1846 г., ён надрукаваў беларускі слоўнічак. Першую новую баларускую граматыку напісаў у 1846 г. этнограф П. Шпілеўскі, але яна надрукавана не была. Адным з першых, хто звярнуў увагу на самастойнасць беларускай мовы і яе шырокае бытаванне на Беларусі быў І. І. Насовіч. Выдадзены ім "Словарь белорусского наречия" (1870 г.) змяшчаў больш за 30 тыс. слоў. Ён таксама сабраў больш за тры тысячы народных прыказак, скорагаворак, праклёнаў і іншых фальклорных набыткаў. Гісторыя новай беларускай літаратурнай мовы - гэта гісторыя складання новых правапісных і граматычных норм, істотнае папаўненне новай лексікай. Старая мова была дзяржаўнай, мовай справаводства. Новая літаратурная мова стала мовай мастацкай літаратуры, у першую чаргу паэзіі. У 60-я гг. узнікае публіцыстыка, і толькі ў пачатку XX ст., дзякуючы перыядычнаму друку, складаюцца элементы навуковага і дзелавога стыляў.

  • 10666. Літаратура першай паловы XVI ст.
    Литература

    Атрыманне найвышэйшай вучонай ступені дало Скарыне не толькі маральнае задавальненне. Дыплом доктара лекарскіх навук павышаў яго грамадскі прэстыж як асобы вельмі адукаванай, незвычайных ведаў і таленту і адкрываў перад уладальнікам шлях да грамадскага прызнання і матэрыяльнага дабрабыту. Аднак атрыманне і гэтага дыплома не стала канчатковай мэтай Скарыны. Ён не мог спыніцца на дасягнутым, бо добра ведаў, наколькі далёкае яшчэ развіццё асветы, навукі, культуры на Беларусі ад надзённых духоўных патрэб народа. Менавіта ў кнізе, якая тады была цяжка даступнай простаму чалавеку, беларускі асветнік слушна ўбачыў адзін з найважнейшых сродкаў культурнага прагрэсу сваіх суайчыннікаў. Напэўна ў Італіі, калысцы рэнесанснага гуманізму, краіне высокаразвітага кнігадрукавання, не толькі завяршылася фарміраванне гуманістычнага светапогляду Скарыны, але і канчаткова выспела яго вялікая асветніцкая задума даць свайму народу друкаваную кнігу. Там ён навочна пераканаўся, як дзякуючы друкарскаму станку кніга становіцца агульнадаступнай для розных слаёў насельніцтва. Будучы ў Італіі, беларускі асветнік не мог абмінуць блізкую Падуі Венецыю, дзе працаваў выдатны кнігадрукар Альд Мануцый і дзе ў 1506г. надрукавана Чэшская Біблія, якая стала адной з крыніц Скарынавай. Ажыццяўленне яго вялікай задумы патрабавала незвычайных намаганняў. Неабходна было здабыць немалыя сродкі, каб арандаваць памяшканне і друкарскі станок, купіць паперу і фарбы, заказаць шрыфты, знайсці кваліфікаваных майстроў кнігадрукарскай справы. Гэтыя і іншыя цяжкія праблемы, звязаныя з заснаваннем кнігадрукавання ва Усходняй Еўропе, давялося вырашаць Скарыне. Ён пабываў у розных гарадах Вялікага княства Літоўскага, Польшчы, іншых краін, наладжваў кантакты і сувязі, шукаў падтрымкі. Асабліва яму дапамаглі заможныя віленскія беларусы: радца Багдан Онкаў (Анковіч) і бурмістр Якуб Бабіч. Шмат часу і сіл аддаў асветнік, каб сабраць неабходныя пісьмовыя крыніцы, дакладна перакласці і падрыхтаваць да друку сотні старонак Бібліі, якую ён вырашыў даць простаму чалавеку для самастойнага чытання. Скарына вельмі хацеў пачаць кнігадрукаванне і выдаць сваю першую кнігу ў тагачаснай літоўска-беларускай сталіцы горадзе Вільні, у грамадскім і культурным жыцці якой ужо адчуваліся моцныя рэнесансна-гуманістычныя павевы. Аднак адсутнасць неабходных умоў прымусіла яго адмовіцца ад першапачатковай задумы. Выбар паў на чэшскую Прагу, дзе была значная паліграфічная база, вопытныя майстры кнігадрукарскай справы, багатыя традыцыі перакладу і выдання Бібліі на роднай мове. Прага геаграфічна блізка размяшчалася ад такіх буйных цэнтраў тагачаснага еўрапейскага кнігадрукарства, як Аўгсбург і Нюрнберг. Важнае значэнне мела і агульная талерантная атмасфера ў гусіцкай Чэхіі. Тут атмасфера была больш спрыяльная, чым у каталіцкім Кракаве, для такой вальнадумнай, наватарскай акцыі першага выдання Свяшчэннага пісання для праваслаўнай Русі ў перакладзе на яшчэ адну славянскую, некананічную мову старабеларускую. Для свайго вялікага пачыну Скарына выбраў менавіта Біблію, выдатны помнік сусветнай культуры, найбольш аўтарытэтную і папулярную ў хрысціянскім свеце кнігу, у якой людзі імкнуліся знайсці адказы на хвалюючыя пытанні жыцця. Ф.Скарына бачыў у ёй не толькі кодэкс хрысціянскай веры і маралі, але і каштоўную крыніцу разнастайных ведаў, важны сродак духоўнага ўзбагачэння і маральнага ўдасканалення чалавека, «лекі для душы». У гэтай кнізе, сцвярджаў ён у прадмове, «усяе народнае мудрасці пачатак і канец», «навучанне сямі свабодных навук дастатковае». Сваім агульначалавечым характарам, багаццем зместу і глыбінёю думкі, а таксама высокімі літаратурнымі вартасцямі і прывабіла Скарыну Біблія. З поўным тэкстам выдатнага помніка старажытнага пісьменства і вырашыў пазнаёміць усходнеславянскага чытача беларускі асветнік.

  • 10667. Літаратура старажытнай Русі
    Литература

    У пачатку XII ст. манахам Кіева-Пячорскага манастыра Нестарам быў складзены выдатны помнік старажытнарускага летапісання «Аповесць мінулых гадоў» («Повесть временных лет»). Гэты твор дайшоў да нашага часу ў шматлікіх рэдакцыях і рукапісных спісах. Сярод іх найболыы старажытныя, блізкія да аўтарскага арыгінала і таму найболып каштоўныя Лаўрэнцьеўскі (1377), Іпацьеўскі (XV ст.) і Радзівілаўскі (XV ст.).Помнік складаецца з дзвюх розных па характары частак: уступнай, напісанай як цэласнае звязнае апавяданне пра далёкае мінулае Русі, і ўласна летапісу, пададзенага ў форме асобных пагадовых датаваных запісаў. Ва ўступнай частцы расказваецца пра паходжанне славян, рассяленне ўсходнеславянскіх плямён, іх норавы і звычаі. Датаваная частка летапісу ахоплівае перыяд з 852 да 1110г. уключна і прысвечана старажытнарускай гісторыі, выкладзенай у храналагічнай паслядоўнасці. «Аповесць мінулых гадоў» летапісны звод, гэта значыць гістарычна-літаратурная кампіляцыя, у якой зведзены матэрыялы, узятыя з розных паводле часу, месца паходжання і аўтарскай прыналежнасці твораў. Так, з візантыйскай хронікі Георгія Амартала запазычаны звесткі з гісторыі розных плямён і народаў, з Бібліі звесткі біблейскай гісторыі, асобныя цытаты і агульная хрысціянска-багаслоўская канцэпцыя сусветнай гісторыі. З мясцовых крыніц у летапісны звод Нестара ўвайшлі папярэднія летапісы, тэксты дагавораў кіеўскіх князёў з Візантыяй X ст., жыціі першых старажытнарускіх святых, гістарычныя запісы аўтара зводу і інш. Асноўны змест «Аповесці мінулых гадоў» палітычная гісторыя Старажытнай Русі, гісторыя ўтварэння і развіцця Кіеўскай дзяржавы, выкладзеная паводле гістарычна дакладных даных і фальклорнага матэрыялу. У творы злучаны дзве традыцыі: кніжна-літаратурная і вусна-паэтычная. Легендарны характар маюць, напрыклад, летапісныя апавяданні пра заснаванне Кіева, пра першых рускіх князёў і інш. Да народна-паэтычных паданняў узыходзяць створаныя летапісцам каларытныя вобразы кіеўскіх князёў X ст. вешчага Алега, мудрай Вольгі, ваяўнічага Святаслава. Пераважная большасць звестак XI пачатку XII ст. пра гістарычна сапраўдныя падзеі, яны маюць дакументальна дакладны, аб'ектыўны характар, бо заснаваны на ўспамінах сучаснікаў або відавочцаў. Асноўнымі формамі літаратурнага выкладу гісторыі ў летапісе былі кароткі дзелавы запіс, у якім толькі паведамлялася пра падзею, і летапіснае апавяданне, у якім падзея апісвалася больш-менш разгорнута, што залежала як ад паўнаты атрыманай летапісцам інфармацыі, так і ад важнасці падзеі. Нягледзячы на фрагментарнасць летапісу, стракатасць зместу, а месцамі і стылістычную неаднароднасць, адзінства тэмы, агульнасць гістарычнай канцэпцыі і ідэйнай накіраванасці робяць яго цэласным творам. «Аповесць мінулых гадоў» выдатны помнік старажытнарускай літаратуры, каштоўная крыніца нашых ведаў пра жыццё продкаў рускага, беларускага і ўкраінскага народаў, іх гістарычную мінуўшчыну. У гэтым творы шырока адлюстравана напружаная, гераічная барацьба ўсходніх славян супраць качэўнікаў і Візантыйскай імперыі за сваю незалежнасць, гісторыя станаўлення хрысціянства на Русі, сацыяльная і рэлігійная барацьба ў Кіеўскай дзяржаве і інш. У гэтым зводзе захаваліся таксама унікальныя звесткі па гісторыі розных усходнеславянскіх гарадоў і зямель. У тым ліку Полацка і Полацкай зямлі, пра першых полацкіх князёў Рагвалода і яго дачку Рагнеду, Брачыслава і яго сына Усяслава Чарадзея, апетага ў «Слове пра паход Ігаравы». «Аповесць мінулых гадоў» твор глыбока патрыятычны, яркі сведка высокаразвітай гіртарычнай самасвядомасці ўсходніх славян XIXII ст. Летатсец зыходзіў з уяўлення аб агульнасці паходжання ўсіх славян і праводзіў ідэю гістарычнага адзінства і палітычнай незалежнасці ўсходнеславянскіх зямель. Яго глыбока хваляваў гістарычны лёс Рускай зямлі, яе мінуўшчына і сучаснасць, яе будучыня. Ён ганарыўся сваёй радзімай, бачыў мінулае Русі ў часавай перспектыве, усведамляў яе веліч і імкнуўся асэнсаваць яе месца і гістарычную ролю на міжнароднай арэне. Неацэннае значэнне гэтага выдатнага помніка старажытнарускай культуры яшчэ і ў тым, што ён садзейнічаў зараджэнню летапісання ў іншых цэнтрах Русі, паслужыў крыніцай і літаратурным узорам для іншых летапісаў і летапісных зводаў больш позняга часу. Найбольш яркія ў літаратурна-мастацкіх адносінах яго апавяданні найлепшыя старонкі старажытнарускай гістарычна-дакументальнай прозы.

  • 10668. Література Австралії
    Литература

    Письменник, чия творчість поклала основу міфу про провінціалізм та континентальну обмеженість австралійської літератури. Народився в забезпеченій сім'ї, здобув освіту в Англії в привілейованій середній школі-інтернаті для хлопчиків, а згодом в Кембріджському університеті. Перші книги Уайта збірка віршів і два романи на англійському матеріалі побачили світло у Великобританії. В роки Другої світової війни Уайт служив в британських ВПС. У 1949 р. повернувся до Австралії, де спочатку займався фермерством, потім вів життя професійного літератора [17]. У романі «Тітчина історія» (1948) провідна тема творчості Уайта покірність та мужність перед обличчям невідворотньої смерті, страждань людини і життя поза соціальними міфами і самовтіхами вперше прозвучала в повну силу. Надалі місце дії творів Уайта романів, розповідей, п'єс Австралія; а сама дія наповнюється загальнолюдським змістом і знаходить характер притчі. Загублено в австралійській «глибинці» неіснуюче на картах селище Дьюрілгей («Древо людське», 1955). Австралійський «буш» невинна гущавина лісу і чагарника: там проходить «виховання відчуттів» англійки XIX ст., що потрапила до аборигенів (роман «Пояс соромливості», 1976); туди йде декілька дослідників, які один одного не знають, і нещасних, кожна по-своєму, людей, яких зібрав і повів до загибелі безумець-першопроходець, одержимий ідеєю чи то довести Богові, що здатний його подолати, чи то вселити самому собі віру в те, що він і є Бог (роман «Фосс», 1957). Вигадане середньобуржуазним передмістям Сіднея Сарсапарілла та сам Сідней з романів «Їдуть в колісниці» (1961), «Амулет» (1966), «Вівісектор» (1970), «Око бурі» (1973), збірок розповідей «Обпалені» (1964) і «Какаду» (1974). Для Уайта все це різні іпостасі того, що він назвав «Великою Австралійською Пустелею», де такі верховні, в очах письменника, форми залучення людини до абсолюту, природі і собі подібним, як любов, праця, мистецтво, віра і здатність творити добро, піддаються випробуванню і нарузі. Носії ідеалу того, що Ф.М.Достоєвський називав «позитивно прекрасною людиною», у книгах Уайта, як правило, наділені якоюсь фізичною або психічною вадою, що робить їх несумісними з каноном, обов'язковим для образу справжнього австралійця в офіційній міфології країни, здорового тілом і (не дуже розвиненим) духом, гарного фізично і що сповідає віру в матеріальне забезпечення. Художня досконалість в розкритті метафізичних проблем буття людини принесла Уайту Нобелівську премію по літературі (1973). Особливості стилю Уайта співіснування та сплав різнорідних манер і прийомів листа від майже біблейської патетики до тваринної бурлески, від витонченого внутрішнього монологу до вуличного різноголосся, від вишуканої метафоричної до простонародної мови, від трагічного до смішного в поєднаннях неспівсумісності високого і низовинного, прекрасного і потворного, життя і смерті, які створюють гротеск [10, c. 174].

  • 10669. Літературно–теоретичне мислення в київських поетиках XVII – першої половини 18 століття
    Литература

    Питання про походження київських поетик цікавило багатьох дослідників?! Основні твердження, навколо яких оберталася думка та Митрофана Довгалевського Прокоповича являють собою не що інше, як інтерпретацію і конкретизацію тих загальних положень, котрі вперше були сформульовані Арістотелем, згодом варіювалися у Горація, Ціцерона та інших античних авторів, а потім знову переосмислювалися середньовічними і ренесансними поетиками. Немає нічого дивного, що в результаті всіх цих інтерпретацій арістотелівські положення поступово формалізувалися. Однак ця формалізація відбивала суперечності духовно-практичного освоєння світу засобами мистецтва на різних історичних етапах. Все ж важливі принципи естетики Арістотеля в курсах українських авторів знаходили адекватне тлумачення. Крім розуміння предмета поезії, Довгалевський приймає думку Арістотеля про співвідношення поезії і історії, поділяє його думку про близькість поезії до філософії тощо. Звичайно, що на розуміння природи поезії впливали значною мірою і церковні письменники-візантійці, такі як І. Дамаскін, св. Ієронім, Євсевій, та новолатинські ренесансні теоретики Я. Понтан, ІО.-Ц. Скалігер, Ф. Страда та інші. Але, старанно вивчаючи праці цих теоретиків, українські професори ніколи не обмежувалися викладом відомих тверджень якогось автора, а, зіставляючи різні джерела, вони робили самостійні спостереження. Старі положення переосмислювалися у світлі особистого творчого досвіду і вимог сучасності. Не випадково більшість авторів поетик була й відомими на той час поетами. Слід відзначити ще одну загальну рису «Поетики» М. Довгалевського. Вона полягає в тому, що хоча його думки та уявлення і обертаються в сфері біблійних образів і почуттів, але найбільше ж вони живилися сюжетами та образами античної міфології. В арсеналі художніх засобів, що його пропагує український теоретик, спадщині античного міфологічного матеріалу відводиться першочергова роль: імена богів, їхні вчинки, міфологічні оповідання і сюжети є головним відправним моментом при осмисленні будь-яких предметів і явищ. Це ті прийоми, використанням яких поети опосереднюють своє естетичне ставлення до дійсності. Принципи барокко грунтувалися на переосмисленні середньовічних і ренесансних традицій водночас, хоча й мали зовнішню подібність до засад класицизму.

  • 10670. Ліцензування в Україні
    Юриспруденция, право, государство

    Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:

    1. пошук (розвідка) корисних копалин;
    2. виробництво, ремонт вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, холодної, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с, торгівля вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с;
    3. виробництво вибухових речовин і матеріалів (за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України);
    4. виробництво особливо небезпечних хімічних речовин (за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України);
    5. видобуток уранових руд;
    6. видобуток і виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
    7. виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
    8. виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами;
    9. виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами;
    10. виробництво пестицидів і агрохімікатів, оптова, роздрібна торгівля пестицидами й агрохімікатами;
    11. виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони;
    12. розробка, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного одержання інформації, торгівля спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного одержання інформації;
    13. розробка, виробництво, використання, експлуатація, сертифікаційні випробування, тематичні дослідження, експертиза, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації;
    14. розробка, виробництво, впровадження, сертифікаційні випробування, ввезення та вивезення голографічних захисних елементів;
    15. розробка, виробництво, впровадження, обслуговування, дослідження ефективності систем і засобів технічного захисту інформації, надання послуг у галузі технічного захисту інформації;
    16. виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності;
    17. транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл;
    18. постачання природного газу за регульованим і нерегульованим тарифами;
    19. зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами;
    20. централізоване водопостачання і водовідділення;
    21. розробка, випробування, виробництво, експлуатація ракетоносіїв, космічних апаратів та їх складових, наземної космічної інфраструктури та її складових, обладнання, що входить до складу космічного сегмента супутникових систем;
    22. розробка, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуск, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
    23. культивування і використання рослин, що містять наркотичні засоби, у промислових цілях;
    24. виконання дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт;
    25. медична практика;
    26. переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів;
    27. ветеринарна практика;
    28. організація і утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск і проведення лотерей;
    29. будівельна діяльність (вишукувальні і проектні роботи для будівництва, спорудження несучих і огороджувальних конструкцій, виробництво і монтаж інженерних та транспортних мереж);
    30. надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним, повітряним, річковим і морським транспортом, а також автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);
    31. надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі;
    32. заготівля, переробка, металургійна переробка брухту кольорових і чорних металів;
    33. збирання, первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
    34. збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (за переліками, які визначаються Кабінетом Міністрів України);
    35. операції у сфері поводження з небезпечними відходами;
    36. проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту і систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів;
    37. випробування з пожежної небезпеки речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам;
    38. надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, а також надання послуг з охорони громадян;
    39. виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт;
    40. виконання авіаційно-хімічних робіт;
    41. пересилання поштових переказів, простих і реєстрованих листів, поштових карток і посилок масою до 30 кг;
    42. надання послуг радіозв'язку (з використанням радіочастот);
    43. надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів);
    44. технічне обслуговування мереж теле-, радіо- і провідного мовлення в межах промислової експлуатації;
    45. організація іноземного, внутрішнього, закордонного туризму, екскурсійна діяльність;
    46. фізкультурно-оздоровча і спортивна діяльність: організація і проведення спортивних занять професіоналів і аматорів спорту;
    47. діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні;
    48. діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
    49. посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном;
    50. професійна діяльність на ринку цінних паперів;
    51. виконання землевпорядних і землеоцінних робіт;
    52. проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури;
    53. діяльність, пов'язана з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств;
    54. посередницька діяльність митного брокера і митного перевізника;
    55. виробництво дисків для лазерних систем зчитування;
    56. експорт, імпорт обладнання та дисків для лазерних систем зчитування;
    57. виготовлення парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового [2].
  • 10671. Логика Космоса (физика античной Греции)
    История

    В отличие от учения Демокрита, элементы вещей, по Платону, могут превращаться друг в друга. "То, что мы называем водою, - пишет Платон, - может, как мы видим, затвердеть и обратиться в камни и землю. Если же это растворится и разделится, то оно же превратится в дуновение и воздух, а воздух, воспламенившись, превращается в огонь... Воздух, стянувшись и сгустившись, становится облаками и туманами. Они же, будучи еще более сжаты, образуют текучую воду, а из воды вновь возникает земля и камни. И так в круговороте они, по-видимому, порождают друг друга". Четыре вида "материи" Демокрита (земля, вода, воздух и огонь) в физической "мифологии" Платона - это вовсе не постоянные элементы, а четыре структурных состояния. Они могут превращаться друг в друга потому, что сами состоят из некоей первичной материи, которую не следует называть "ни землею, ни воздухом, ни огнем, ни водою, ни тем, что произошло из них или из чего произошли они сами". Платон находит замечательную математическую структуру для объяснения этих представлений. Как раз в то время молодой афинский математик Теэтет разработал геометрию правильных многогранников, которых существует всего пять видов. Платон и воспользовался этой математической новинкой. У тетраэдра, октаэдра и икосаэдра все грани одинаковы и представляют собой равносторонние треугольники, из которых каждый может быть разбит на шесть прямоугольных треугольников. Куб обладает гранями, которые могут быть разбиты на четыре равнобедренных прямоугольных треугольника. Додекаэдр же имеет пятиугольные грани, не делимые на одинаковые прямоугольные треугольники. Следовательно, делает вывод Платон, три вида "материи" могут иметь фигуры тетраэдра, октаэдра и икосаэдра, которые способны, распавшись на треугольники, вновь собраться друг в друга. Куб и додекаэдр не могут превращаться этим способом ни друг в друга, ни в остальные три фигуры. Поэтому земле, которая является наименее подвижным и наиболее крепким элементом, Платон приписывает кубическую форму. Воде соответствует из оставшихся вариантов наименее подвижная фигура, огню - наиболее подвижная и воздуху - промежуточная. То, что имеет меньше граней, более подвижно. Поэтому огню соответствует тетраэдр, воздуху - октаэдр, а воде - икосаэдр. Из этого же вытекает, что огонь легче воздуха, а воздух легче воды.

  • 10672. Логико-интуитивные методы исследования систем управления. Метод тестирования
    Менеджмент

     

    1. Акиньшин Т. Диагностика персонала//Маркетинг в России и за рубежом - №14 2008
    2. Алексеев Н.С. Эволюция систем управления предприятием// Проблемы теории и практики управления. - 2000. - №2.
    3. Архипов Н.И. Исследование систем управления. - М.: ПРИОР, 2007. 232 с.
    4. Буцков Н.А. Психология личности, - СПб.:Питер, 2006. 233с.
    5. Вебер Б., Шэффер У. На пути к активному управлению с помощью показателей // Проблемы теории и практики управления. - 2000. - № 5. - С. 107-111.
    6. Вересаева Р.В. Психология труда, - М.: Владос, 2005. 442с.
    7. Воевода Е.П. Управление персоналом, - СПб.:Питер, 2005. 393с.
    8. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Исследование систем управления: Социологические и экономические исследования, прогнозные и плановые исследования, экспериментальные исследования. - Московская область: Крылья, 2000. - 416 с.
    9. Гниденко В. О чем говорят анкеты//в сборн. «Управление персоналом», - Мн.: Книжный дом, 2008. 435с.
    10. Ивлиева И.Н. Анализ применения модели оценки капитальных активов для исследования системы управления предприятием//ЦПП №4 2007
    11. Игнатьева А.В., Максимцов М.М. Исследование систем управления//Веды - №12 2005
    12. Когаловский В. Производственное планирование: особенности внедрения западных методов. // Директор ИС. - 2000. - №10.
    13. Ольве Н.-Г., Веттер М. Оценка эффективности деятельности компании. Практическое руководство по использованию сбалансированной системы показателей: Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2007. - 304 с.
    14. Райгородский Д.Я. Психология, - М.:Издательский дом «Бахрах», 2002. 232с.
    15. Рогов Е.И. Психология, - М.: Владос, 2007. 421с.
    16. Рындин Б. Г., Шамаев Г. А. Организация менеджмента на предприятии. - М.: Русское Дело, 2006. 300с.
    17. Снигирев Т.А. Приглашать ли консультанта по персоналу?//Управление персоналом №7 (128) 2007
    18. Трененков Е.М., Дведенидова С.А. Диагностика в антикризисном управлении// Менеджмент в России и за рубежом - №1 - 2002
    19. Шорин В.Г. Актуальные проблемы управления, - М.: Знание, 2002. 60с.
    20. Эндрю С. Высокоэффективный менеджер. Пер. с англ., - М.: 2000. 142с.
  • 10673. Логико-математические игры в работе со старшими дошкольниками как средство формирования логического мышления
    Педагогика

     

    1. Беженова М. Математическая азбука. Формирование элементарных математических представлений. М.: Эксмо, СКИФ, 2005.
    2. Белошистая А.В. Готовимся к математике. Методические рекомендации для организации занятий с детьми 5-6 лет. М.: Ювента, 2006.
    3. Волчкова В.Н., Степанова Н.В. Конспекты занятий в старшей группе детского сада. Математика. Практическое пособие для воспитателей и методистов ДОУ. М.: ТЦ "Учитель", 2007.
    4. Денисова Д., Дорожин Ю. Математика для дошкольников. Старшая группа 5+. М.: Мозаика-Синтез, 2007.
    5. Занимательная математика. Материалы для занятий и уроков с дошкольниками и младшими школьниками. М.: Учитель, 2007.
    6. Звонкин А.К. Малыши и математика. Домашний кружок для дошкольников. М.: МЦНМО, МИОО, 2006.
    7. Кузнецова В.Г. Математика для дошкольников. Популярная методика игровых уроков. СПб.: Оникс, Оникс-СПб, 2006.
    8. Носова Е.А., Непомнящая Р.Л. Логика и математика для дошкольников. М.: Детство-Пресс, 2007.
    9. Петерсон Л.Г., Кочемасова Е.Е. Игралочка. Практический курс математики для дошкольников. Методические рекомендации. М.: Ювента, 2006.
    10. Сычева Г.Е. Формирование элементарных математических представлений у дошкольников. М.: Книголюб, 2007.
    11. Шалаева Г. Математика для маленьких гениев дома и в детском саду. М.: АСТ, Слово, 2009.
  • 10674. Логико-семантические идеи Г.Фреге
    Философия

    Вторая важная особенность смысла имени собственного заключается в том, что он содержит в себе «способ данности» (нем. Darstellungsweise ) значения имени. Как указывает Фреге, наряду со значением выражения требуется принимать во внимание также и «способ данности» предмета при помощи данного выражения. «Способ данности» «содержится в» смысле знака. В качестве примера он приводит уже известные выражения «Утренняя звезда» и «Вечерняя звезда», которые представляют собой два различные «способа данности» одного и того же предмета. Предполагается, что один и тот же предмет планета Венера в первом случае дается нам как небесное тело, освещенное восходящим солнцем, а во втором как небесное тело, видимое на небе в вечернее время суток. Поскольку считается, что зная смысл имени, можно установить значение имени, принято утверждать, что значение имени является функцией его смысла. Однако понимание смысла имени не означает, что лицу, которое понимает смысл имени, обязательно известно значение имени. Дело в том, что знание смысла имени отнюдь не обязательно приводит к знанию значения имени. Используя метафору, предложенную Майклом Даммитом, можно сказать, что смысл как бы задает тот путь, идя по которому можно прийти к значению имени. Однако смысл не дает ответа на вопрос, имеет ли имя значение или нет; это проблема, которая требует эмпирического исследования. В этой связи Фреге указывает: «Всестороннее знание значения предполагало бы, что о каждом данном смысле мы могли бы сразу решить, относится ли оно к этому значению или нет. Но этого мы никогда не достигаем»[31] . Поэтому можно понимать смысл имени, но не знать о предмете имени ничего, кроме того, что он определяется этим смыслом. Более того, может случиться и так, что предмета, определяемого смыслом имени, вообще не существует. В том случае, когда имена обозначают предметы, не существующие в действительности, их называют мнимыми. Происходит это потому, что в естественных языках смысл имени не определяет существование предмета. «Пожалуй, можно сделать так, чтобы грамматически правильно построенное выражение, представляющее собственное имя, всегда имело один и тот же смысл; но имеет ли оно еще и значение остается проблематичным. Слова «наиболее отдаленное от Земли небесное тело» имеют смысл; однако очень сомнительно, имеют ли они значение. Выражение «в наименьшей степени сходящийся ряд» имеет некоторый смысл; однако доказано, что оно не имеет значения, так как для любого сходящегося ряда всегда найдется ряд, сходящийся еще медленнее. Таким образом, даже если понимается некоторый смысл, это еще не обеспечивает наличие значения»[32] .

  • 10675. Логистика на водном транспорте России
    Транспорт, логистика

    Необходимо отметить и имеющиеся сложности в развитии смешанных перевозок. В самой России такими являются наличие узких мест на внутренних водных путях, образовавшихся в последние годы. Но основными сложностями являются вопросы, относящиеся к международному судоходству. В начале 90-х годов из-за отсутствия международных требований к судам данного типа появились сложности с заходом судов в ряд морских европейских портов. У морских администраций вызывала сомнение безопасность этих судов. России с каждой такой администрацией приходилось вести переговоры, предоставлять необходимые расчеты от признанных в международном морском сообществе организаций. Было подтверждено, что при выполнении возложенных на суда ограничений по району и сезону плавания, высоте волны, удалению от берега данные суда не менее надежны и безопасны чем морские суда. В итоге со всеми морскими администрациями были достигнуты договоренности о беспрепятственном заходе в морские порты судов смешанного река-море плавания. Этой работы можно было бы избежать при наличии международных требований к ним. Такую работу по разработке международных требований можно было бы провести под эгидой ЕЭК ООН, имеющей некоторые наработки в этом вопросе. Кроме того, определение международным сообществом обоснованных изъятий из конвенционных требований, снижение тарифов портовых сборов (учитывая незначительную продолжительность рейсов и частые заходы в порты) дали бы новый толчок развитию данного типа флота не только в России, но и в других европейских странах.

  • 10676. Логистика производственных запасов
    Менеджмент

    Типы запаса выделяются в зависимости от объема вложенного в них труда, сырья и материалов. Структура материального запаса фирмы по типам во многом определяется ее отраслевой принадлежностью, типом производства, уровнем ее специализации и кооперирования. В промышленности, как правило, наибольший удельный вес составляют материалы и готовая продукция. В отдельных отраслях обрабатывающей промышленности с длительным производственным циклом (судостроение, авиастроение и т.п.) преобладают запасы незавершенного производства, в сфере услуг и добывающих отраслях промышленности значительная часть запаса - изделия для ремонта и содержания зданий, оборудования и других основных средств. В сельской промышленности в зимний период преобладают производственные запасы, в весенне-летний период повышается незавершенное производство, в осенний период за счет выхода продукции падают объемы незавершенного производства и увеличиваются остатки товарной продукции.

  • 10677. Логистика хозяйственных связей
    Экономика

     

    1. Абчук В.А. Коммерция: Учебник для вузов/ В.А. Абчук. - СПб.:, 2002. - 475 с.
    2. Акчурина С.Р. Технология и организация приемки товаров по количеству / Ачкурина С.Р. // Финансовые и бухгалтерские консультации. - 2004. - № 4. - С.54 - 65.
    3. Альбеков А.У. Логистика коммерции: Учебник для вузов/ А.У. Альбеков. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. - 512 с.
    4. Бланк И.А. Управление торговым предприятием/ И.А. Бланк. - М.: ЭКМОС, 2003. - 416 с.
    5. Брагин Л.А. Торговое дело: экономика, маркетинг, логистика, организация/ Л.А. Брагин, Т.П. Данько. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 560 с.
    6. Виноградова С.Н. Коммерческая деятельность: Учебное пособие/ С.Н. Виноградова. - Минск: Высшая школа, 2005. - 446 с.
    7. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для вузов/ А.М. Гаджинский. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Маркетинг, 2003. - 395 с.
    8. Каплина С.А. Организация коммерческой деятельности/ С.А. Каплина. - М.: ЮНИТИ, 2005. - 398 с.
    9. Козлов В.К. Коммерческая деятельность предприятия: Стратегия, организация, управление: Учебное пособие для вузов/ В.К. Козлов. - СПб.: Политехника, 2003. - 322 с.
    10. Осипова Л.В. Основы коммерческой деятельности: Учебник для вузов/ Л.В. Осипова, И.М. Синяева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004 - 623 с.
    11. Синецкий Б.И. Анализ хозяйственных связей / Б.И. Синецкий. - М.: Юрист, 2001. - 659 с.
    12. Синецкий Б.И. Основы коммерческой деятельности: Учебник/ Б.И. Синецкий. - М.: Юрист, 2003. - 658 с.
    13. Хазанович Э.С. Управление материальными ресурсами: Учебник/ Э.С. Хазанович, В.Н. Шестаков. - М.: Экономика, 2002. - 157 с.
    14. Чудаков Ф.Д. Логистика: Учебник / Чудаков Ф.Д. М.: Издательство РДЛ, 2004. - 480 с.
  • 10678. Логистическая система и функции производственной компании Digit
    Экономика

    - стоимость рисков, связанных с запасами (порча, кража, устаревание хранимых запасов)

    1. Анализ показателей системы управления запасами
    2. Осуществление АВС анализа запасов
    3. Разработка системы управления запасами
    4. Классификация запасов товаров
    5. Разработка методов учета, оценки и моделирования запасов
    6. Моделирование управления запасами
    7. Расчет гарантийного и порогового уровней запасов, расчет максимального и ожидаемого потребления на основе данных о потребности, оптимальном размере партии, возможных задержках в поставках и времени поставки
    8. Организация управления запасами
    9. Контроль и учет запасов
    10. Организация инвентаризации запасов
    11. Учет брака, потерь и недостачУправление заказами
    12. Прием и предварительная обработка заказов на продукцию от распределения- З/п персоналу
      13. - Затраты на информационную поддержку - Затраты на использование орг техники и средств связи
    13. Конфигурирование (учет ряда продуктовых и сервисных атрибутов для выполнения заказа)
    14. Передача заказа в отдел снабжения
    15. Планирование выполнения заказов по укрупненным и специфицированным группам товаров с расчетом времени циклов выполнения и доставки заказов на склад
    16. Мониторинг и контроль сроков, объёмов и качества поставок с целью обеспечения реализации плана выполнения заказовОрганизация внутрипроизводственного складского хозяйства
    17. Планирование складской деятельности
    18. Планирование размещения складских мощностей на территории производственного предприятия
    19. Оснащение склада соответствующим оборудованием
    20. Планирование затрат на складскую деятельность
    21. З/п персоналу
    22. Затраты на информационную поддержку- управление технологическим процессом на складе материалов
      23. - Контроль за поступлением материалов на склад - Организация приемки и разгрузки
    23. Организация хранения материалов на складе
    24. грузопереработка
    25. Организация внутрискладской транспортировки
    26. Комплектация материалов в соответствии с заказом производства
    27. Мониторинг и контроль
      28. - з/п персоналу
    28. затраты на информационное обслуживание
    29. эксплуатационные расходы
    30. затраты на охрану склада
    31. затраты на энергоснабжение
    32. затраты на профилактический и текущий ремонт
    33. амортизация складского здания, оборудования и транспортных средств
    34. затраты на организацию контрольных мероприятий
      35. - расходы связанные с порчей, потерями и устареванием продукции
    35. Управление технологическим процессом на складе незавершенного производства
    36. Контроль за поступлением полуфабрикатов на склад
    37. Организация приема и разгрузки
    38. учет брака и отправка его в утилизацию
    39. организация хранения полуфабрикатов на складе
    40. грузопереработка
    41. организация внутрискладской транспортировки
    42. комплектация полуфабрикатов в соответствии с заказом производства
    43. управление технологическим процессом на складе готовой продукции
    44. контроль за поступлением ГП на склад
    45. организация приема и разгрузки
    46. учет брака и отправка его в утилизацию
    47. организация хранения готовой продукции на складе
    48. грузопереработка
    49. организация внутрискладской транспортировки
    50. комплектация продукции в соответствии с заказом потребителей
    51. отгрузка потребителю
    52. отправка на склад в Москвеорганизация работы внутрипроизводственного технологического транспорта
    53. выбор вида транспорта, проверка наличия соответствующих погрузочно-разгрузочных платформ для выбранного вида транспорта
    54. з/п персоналу
    55. затраты на информационную поддержку
    56. затраты на использование орг техники
    57. составление маршрутов движения транспортных средств
    58. з/п персоналу
      59. - затраты на информационную поддержку
    59. транспортировка (со склада материалов на производство, оттуда на склад НП и отходов, далее на стадию заключительной обработки и упаковку, откуда на склад готовой продукции; транспортировка отходов в цех утилизации, а также брака, если таковой возникает в ходе производства)
    60. Затраты на энергоснабжение транспортных средств
    61. Затраты на технической обслуживание и текущий ремонт подвижного состава
    62. З/п персонала, непосредственно осуществляющего перевозку
    63. Затраты на содержание производственно-технической базы и инфрастуктуры различных видов транспорта
    64. расходы на оплату труда административно-управленческого персонала
      65. накладные и прочие расходыПоддержание стандартов качества и логистического сервиса
    65. определение требований и ожиданий потребителей
    66. з/п персоналу
    67. затраты на информационную поддержку
    68. затраты средств на исследования
    69. затраты на использование аппаратов, осуществляющих проверку качества, выпускаемой продукции
    70. выбор системы управления качеством
    71. внедрение системы управления качествомР а с п р е д е л е н и еТранспортировка(транспортировка производится со склада готовой продукции, расположенного на предприятии на склад в Москве)
      72. - организация транспортировки товара - выбор вида транспортного средства - выбор тарифов
    72. обеспечение технологического процесса перевозки товаров
    73. осуществление погрузки товара
    74. перевозка товаров с производственного склада готовой продукции на склад в Москве
    75. перевозка брака и возвратной продукции со склада в Москве на производство для утилизации
    76. приемка и разгрузка
    77. обеспечение документооборота
    78. Затраты энергоснабжение транспортных средств
    79. Затраты на амортизацию подвижного состава
    80. Затраты на технической обслуживание и текущий ремонт подвижного состава
    81. З/п персонала, непосредственно осуществляющего перевозку
    82. Затраты на содержание производственно-технической базы и инфрастуктуры различных видов транспорта
    83. расходы на оплату труда административно-управленческого персонала
    84. накладные и прочие расходы
    85. затраты на информационную поддержкуОрганизация складской деятельности
    86. Определение формы собственности склада
    87. Определение количества и месторасположения складов
    88. Определение размера склада
    89. Выбор системы складирования
    90. з/п персоналу
    91. затраты на информационную поддержкуУправление складским технологическим процессом складирования
    92. Организация разгрузки и приемки грузов
    93. Разгрузка транспортных средств
    94. Контроль документального и физического соответствия заказов поставки
    95. Документальное оформление прибывшего груза через информационную систему
    96. Формирование складской грузовой единицыз/п персоналу
    97. затраты на информационное обслуживание
    98. эксплуатационные расходы
    99. затраты на охрану склада
    100. затраты на энергоснабжение
    101. затраты на профилактический и текущий ремонт
    102. амортизация складского здания, оборудования и внутрискладских транспортных средств
    103. затраты на организацию контрольных мероприятий
    104. затраты на использование погрузочных средств
    105. расходы связанные с порчей, потерей, кражей продукции
      106. - расходы связанные с устареванием продукции
    106. Организация внутрискладской транспортировки (перемещение между различными зонами склада: с разгрузочной рампы в зону приемки, оттуда в зону хранения, комплектации и на погрузочную рампу)
    107. Организация складирования и хранения
    108. Закладка груза на хранение
    109. Хранение груза и обеспечение соответствующих для этого условий
    110. Контроль за наличностью запасов на складе, осуществляемый через информационную системуПланирование каналов распределения
    111. Проведение исследовательской работы по сбору информации, необходимой для планирования распределения продукции и услуг- З/п персоналу
      112. - Затраты на информационную поддержку - Затраты на использование орг техники и средств связи - Затраты на проведение исследований - Представительские затраты
  • 10679. Логистические решения в складировании
    Маркетинг

    Основная литература

    1. Распоряжение Правительства РФ от 22.11.2008 N 1734-р «О Транспортной стратегии Российской Федерации».
    2. Распоряжение Правительства РФ от 17.11.2008 N 1663-р «Об утверждении основных направлений деятельности Правительства РФ на период до 2012 года и перечня проектов по их реализации».
    3. Постановление Правительства РФ от 05.12.2001 N 848 (ред. от 17.03.2009) «О Федеральной целевой программе «Модернизация транспортной системы России (2002 - 2010 годы)».
    4. Постановление Правительства РФ от 21.02.2008 N 103 (ред. от 24.12.2008) «О федеральной целевой программе «Развитие гражданской морской техники» на 2009 - 2016 годы» «Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях» от 30.12.2001 N 195-ФЗ (принят ГД ФС РФ 20.12.2001) (ред. от 29.06.2009).
    5. «Таможенная конвенция о международной перевозке грузов с применением книжки МДП (конвенция МДП)» (Заключена в Женеве 14.11.1975).
    6. Приказ ФСТ РФ от 29.04.2008 N 103-т/2 «Об утверждении тарифов на погрузочно-разгрузочные работы и связанные с ними услуги, оказываемые ОАО «Алроса-Терминал» (вместе с "Правилами применения тарифов на погрузочно-разгрузочные работы и связанные с ними услуги, оказываемые ОАО «Алроса-Терминал») (Зарегистрировано в Минюсте РФ 26.05.2008 N 11754).
    7. «Таможенный кодекс Российской Федерации» от 28.05.2003 N 61-ФЗ (принят ГД ФС РФ 25.04.2003) (ред. от 30.12.2008)
    8. Постановление Правительства РФ от 31.08.2006 N 529 (ред. от 07.04.2007) «О совершенствовании порядка функционирования оптового рынка электрической энергии (мощности)».
    9. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных учебных заведений. - М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1998.-228с.
    10. Гордон М.П., Карнаухов С.Б., Логистика товародвижения. - М.: центр экономики и маркетинга,1998. - 168 с.
    11. Голиков Е.А. Маркетинг и логистика: учебное пособие. - М.: Издательский Дом «Дашков и Ко», 1999. -412 с.
    12. Альбеков А.У., Федько В.П., Митько О.А. Логистика коммерции, Ростов на Дону, Феникс, 2001-515 с.
    13. Смехов А.А. Основы транспортной логистики, М. Транспорт, 1995 - 200 с.
    14. Брагин Л.А., Данько Т.П., Иванов Г.Г., и др. Торговое дело: экономика и организация. М: ИНФРА-М, 1997. 256 с.
    15. О складском учете: законодательная база, инструкции и методические рекомендации. М.: БУКВИЦА, 1997.
    16. Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий М.: ИВЦ "Маркетинг", 1999.
    17. Панкратов Ф. Г., Памбухчиянц В. К. Коммерция и технология торговли. М. 1994.
    18. Щур Д.Л. Основы торговли. Оптовая торговля. М.: Издательство «Дело и Сервис», 1999.
    19. Правила охраны труда при эксплуатации и техническом обслуживании автомобилей и других транспортных средств на пневмоходу в энергетике
    20. Lincoln Electric (1994). Процедура Справочник дуговой сварки. Кливленд: Lincoln Electric.
  • 10680. Логистические системы управления запасами комплектующих узлов и деталей на предприятии
    Маркетинг

    Описание улучшенной системы движения запасов (рис. 6.1): заказ делается при достижении ПУ. ПУ система достигнет на 7,54 день. В этот день делаем заказ, который придет через 3 дня на 10,54 день. К этому времени система достигнет уровня ГЗ (ПУ-ОП=470-282=188). Но в этот день заказ не пришел, произошла задержка в поставках. Задержанный заказ придет через 2 дня, т.е. на 12,54 день. К этому моменту времени израсходуются все детали. И в итоге, когда на 12,54 день придет заказ, уровень запасов на складе будет равен ОРЗ=495 деталей. Аналогичным образом происходит повторная задержка в поставках. При этом система не входит в дефицитное состояние. При улучшенной системе график придет в равновесие через 13,54 дней. Т.о. удастся сократить срок возврата на 18,06 дней (31,6-13,54=18,06), повысив тем самым эффективность работы склада и производства.