Психология

7341. Соционика как инструмент управления потребительскими предпочтениями
Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

А какова ситуация за рубежом? Начнем с того, что соционики как науки там не существует. Есть типология К. Бриге и И. Майерс, которая также создана на основе исследований К. Г. Юнга. Типология Майерс-Бригс вполне коррелируется с шестнадцатью типами, описанными в соционике. Однако типология Майерс-Бригс не раскрывает природу межтипных отношений, не дает инструмента их регулирования, что сужает диапазон ее действия. И, тем не менее, типология Майерс-Бригс получила широкое распространение во всех отраслях бизнеса США и, особенно, в рекламном деле, как имеющем своими клиентами определенные группы и типы людей. С 80-х годов типология успешно работает в области организационного развития, разрешения конфликтов, совершенствования коммуникаций, создания имиджей и сообщений. Реализацией занимается Ассоциация по применению психологического типа Отто Крегера. Клиенты Ассоциации организации всех форм бизнеса, от крупных компаний до небольших фирм, а также правительственные институты, включая все четыре рода войск американской армии. «Типоведение является в наши дни незаменимым пособием для лучшей организации труда, помогая создать моральную обстановку, в которой главное богатство человечества люди все больше рассматривается как одна из главных составляющих успеха. Используя этот капитал, можно с максимальным эффектом добиться полного взаимодействия заказчиков и поставщиков, работающих по найму и нанимателей, рекламистов и потребителей. Такие отношения и характерны для процветающих компаний сегодня». (О. Крегер, Дж. Тьюстон. «Типы людей и бизнес»).
7342. Соционика как область прикладной психологии
Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

В начале века швейцарский психолог и психиатр Карл Густав Юнг написал книгу «Психологические типы», в которой он показал результаты своих многолетних наблюдений. Юнг обнаружил, что все люди имеют одну из двух возможных преобладающих установок сознания. У людей, чье внимание направлено преимущественно на объекты внешнего мира, он назвал такую установку экстравертной. У других явно прослеживалась больше ориентированность на свой внутренний мир внутреннее отношение к объектам. Такую установку он назвал интровертной. В зависимости от ведущей функции и преобладающей установки психики Юнг выявил экставертированный мыслительный, экставертированный чувствительный, экставертированный ощущающий и экставертированный интуитивный типы психики и соответственно интровертированные типы . Всего получилось 8 типов.
7343. Соционика: Габен. Штрихи к психологическому портрету
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Квадры Роли 1 2 3 4 Генератор Идей Чувств Дизайнер Души Эстетики Реализатор Мобильный Конкретный Хранитель Веры Доброты Захватчик Концентратор Манипулятор Контроллер Настроения Процесса Воодушевитель Энтузиазма Идеологии Хозяин Систем Материи Кстати, по многократным наблюдениям, коллективы фирм (частных предприятий) состоят, как ни странно, чаще всего из конфликтующих квадр, то есть Первой и Третьей или Второй и Четвертой. Это можно объяснить по-разному (клубная общность, схожесть мировоззрений), но ролевое описание наглядно показывает, что конфликтные квадры дополняют друг друга по недостающим ролям, в то время как соседние сильно конкурируют по одинаковым ролям. То есть, когда дело касается работы и карьеры, "родственнички" "тянут одеяло каждый на себя", отчего общее дело обычно страдает.
7344. Соционика: как не затеряться в мире профессий
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

В сфере коммуникации (журналисты, психологи, PR - менеджеры, менеджеры по рекламе и продаже, артисты, шоумены, религиозные или идеологические деятели, секретари, ведущие) преуспеют люди с сильной интуицией и этикой. Коммуникабельность и умение разбираться в человеческих взаимоотношениях сочетаются с поиском новизны. Это мастера рекламы, дипломаты. С удовольствием возьмут на себя ответственность за решение вопросов отдыха и праздничных мероприятий, установят необходимые контакты с нужными людьми, с воодушевлением расскажут о новых теориях, интересных выставках, о товарах и услугах и при этом сделают это эмоционально и зажигательно.
7345. Соционика: мимикрия Дон-Жуана
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Он разбирается в науке и технике, в курсе всех новых тенденций он наверняка знает как собрать компьютер или хакнуть сайт средней сложности. Его кумиры проживают в виртуальности и он старается во всем на них походить. В его карманах наверняка найдется одна-другая «высокотехнологичная игрушка», это может быть, например, мобильник с тремя экранами, перьевым вводом, зеркальной камерой и т. п. Он старается быть объективным и беспристраснтым и считает, что лучший способ доказать что-либо - это стройная логическая аргументация. В споре он, однако, избирает другую стратегию, заваливая противника массой неструктурированной информации, в надежде на то, что тот не в силах будет сдержать его поток сознания. И очень обижается, когда ему указывают на его непоследовательность и обвиняют в многословности и бестолковости.
7346. Соционика: можно ли прогнозировать отношения?
Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008
Литература.
1. D.Keirsey, M.Bates. Please Understand Me. Character and Temperament Types. Gnosology Books Ltd., 1984.
2. А.Аугустинавичюте. Соционика. Т. 1-2. СПБ, Terra Fantastica, 1998.
3. А.В.Букалов, О.Б.Карпенко, Г.В.Чикирисова. О статистике отношений в супружеских парах // «Соционика, ментология и психология личности», Киев, 1999, № 1.
4. В.В.Гуленко, В.П.Тыщенко. Юнг в школе. Новосибирск, изд-во НГУ, 1997.
5. К.Леонгард. Акцентуированные личности. Киев, «Вища школа», 1981.
6. А.Н.Леонтьев. Деятельность, сознание, личность. Москва, 1975.
7. Платон. Лисид.
8. В.Л.Таланов. Краткий справочник по юнговской типологической модели (рукопись, готовится к печати).
9. Е.С.Филатова. Личность в зеркале соционики. СПБ, «Б&К», 2001.
10. Е.С.Филатова. Соционическая статистика для 299 женщин, мужчин и их детей // «Соционика, ментология и психология личности», Киев, 2000, № 6.
11. К.Г.Юнг. Психологические типы. СПБ, «Ювента», 1995.
7347. Соционика: про Дуалов
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

На третьем рисунке изображен случай практической дуальности партнеров. В отличие от теории, согласно которой часто создается ложное впечатление что дуал - этакий идеальный святой с нимбом, а ведь на практике сплошь и рядом это человек с "обратной стороны луны", с абсолютно другими ценностями и принципами, не говоря уже про "зловредные" маски. То есть люди близки по духу, и действительно, часто создается впечатление что знаешь человека (своего дуала) давным-давно, хотя и видишь его впервые. Но, чаще всего, у дуалов, как это ни прискорбно, совсем не совпадают внешние, социально-приспособленческие кольца и задаваемые ими программы. Это приводит к тому, что дуалы зачастую оказываются совсем неприспособленными к совместной жизни в заданных социальных условиях, рамках. Проблемами, возникающими между ними, могут быть: разный социальный статус, разная вера, несовместимые привычки, установившиеся сексуальные предпочтения. Но самой большой проблемой здесь является банальный страх снять психологическую оборону. Защиты и комплексы, инерция мышления или инертность сознания не дает человеку принять тот факт, что уже НЕТ необходимости замыкаться и ершиться, лицемерить и притворяться. Еще раз повторяю, что с дуалом можно стать самим собой и не бояться открыться . Это совсем не означает того, что вы должны подписать ему дарственную или выложить все секреты своего бизнеса, это просто дает вам возможность, реализовать все свои сокровенные желания и проявлять свои личные качества, которые вы все время прятали и зажимали . Будьте же, наконец, смелее и гибче: он вас не укусит!
7348. Соционика: развитие теории интертипных отношений
Курсовой проект пополнение в коллекции 22.09.2006
Литература.
1. Алексеев А.А., Громова Л.А. Психогеометрия для менеджеров. Л., Знание, 1990.
2. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания, М. 1977.
3. Андреева Г.М. Социальная психология. М., МГУ, 1980.
4. Аугустинавичюте А. Соционика. Т. 1: Введение. Т.2: Психотипы. Тесты. СПБ, Terra Fantastica, 1998.
5. Блюмина Т.А. Вековые натуры в семье, школе, обществе. М. 1996.
6. Богомаз С.А., Рамазанова А.П., Васильев В.Н. Познай других найди себя. Томск, 1996, 185 с.
7. Божович Л.И. Личность и её формирование в детском возрасте. М. 1968.
8. Букалов А.В., Карпенко О.Б., Чикирисова Г.В. О статистике отношений в супружеских парах // «Соционика, ментология и психология личности», Киев, 1999, № 1.
9. Гуленко В.В., Тыщенко В.П. Юнг в школе. Новосибирск, изд-во НГУ, 1997, 270 с.
10. Зворыкин А.А., Черносвитов Е.В. Методика изучения типологических особенностей личности. М. 1980.
11. Крёгер О., Тьюсон Дж. Типы людей. М., Персей Вече АСТ, 1995.
12. Кречмер Э. Строение тела и характер. Киев, Госиздат Украины, 1924.
13. Кузнецова Н.Ф. Проблемы криминологической детерминации. М., изд-во МГУ, 1984.
14. Леонгард К. Акцентуированные личности. Киев, «Вища школа», 1981.
15. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. Москва, 1975.
16. Лытов Д.А. Переписка с коллегами из-за рубежа. // «Соционика, психология и межличностные отношения», Москва, 2001, № 8.
17. Лытов Д.А., Морозов М.Ю., Стовпюк М.Ф. Супер-эксперимент с сюрпризами http://www.socionics.org/test/exp1/results.asp
18. Овчинников Б.В., Павлов К.В., Владимирова И.М. Ваш психологический тип. СПБ., «Андреев и сыновья», 1994.
19. Платон. Лисид. // Платон. Сочинения. М., «Наука», 1991, т. 1.
20. Стовпюк М.Ф., Лытов Д.А. О смысловом содержании «признаков Рейнина» // «Соционика, ментология и психология личности», Киев, 2002, № 6.
21. Таланов В.Л., Малкина-Пых И.Г. Справочник практического психолога. М. 2002, 928 с.
22. Теплов Б.М. Проблемы индивидуальных различий. М., АПН РСФСР, 1961, 535 с.
23. Филатова Е.С. Личность в зеркале соционики. СПБ, «Б&К», 2001, 286 с.
24. Филатова Е.С. Соционическая статистика для 299 женщин, мужчин и их детей // «Соционика, ментология и психология личности», Киев, 2000, № 6.
25. Шнейдерман Б. Психология программирования: человеческие факторы в вычислительных и информационных системах. М., «Радио и связь», 1984.
26. Шульман Г.А. О некоторых тревожных тенденциях современной соционики // «16», Вильнюс, 1990, № 2.
27. Юнг К.Г. Психологические типы. СПБ, «Ювента», 1995, 104 с.
28. Augustinaviciute A. Informacinio metabolizmo modelis // Mokslas ir technika, Vilnius, 1980, No. 4; русский перевод Аугустинавичюте А. Модель информационного метаболизма // «Соционика, ментология и психология личности», Киев, 1995, № 1.
29. Eysenck H.J. The Scientific Study of Personality. London, 1952.
30. Keirsey D., Bates M. Please Understand Me. Character and Temperament Types. Gnosology Books Ltd., 1984.
31. Lytov D. Je mozné predvídat lidské vztahy? // Psychologie dnes, Praha, 2002, No. 12.
32. Lytov D. Socioniko: talentoj kaj rilatoj. // Internacia pedagogia revuo, Brussels, 2002, No. 3.
7349. Соціалізація особистості в процесі художньо-естетичної діяльності
Статья пополнение в коллекции 18.01.2010

Постановка проблеми. Однiєю iз суттєвих проблем соцiалiзацiї особистості шляхом вдосконалення системи художньо - естетичного виховання студентів є розвиток їх естетичних iнтересiв i потреб. Для визначення рiвня естетичних iнтересiв велике значення має мотивацiя. Цим визначається глибина i усталенiсть установки на ту чi iншу суспiльно - корисну творчу дiяльнiсть. Питання готовностi до художньо-естетичноi дiяльностi треба розглядати з точки зору врахування ролi мотивацiї в психiчних процесах особистостi. Ця готовнiсть обумовлюється стiйкими мотивами в психiчних особливостях студентів. Iнтереси спонукають їх до знань, умiнь та навичок. Це один iз головних факторiв iх мотивацii у творчiй дiяльностi. Iнтерес в психологiчному розумiннi обумовлює спрямованість особистостi.
7350. Соціальна перцепція й повсякденна свідомість
Информация пополнение в коллекции 16.10.2010

Однак, незважаючи на те, що об'єкт дослідження (сприйняття людини) описується в термінах загальної психології, його сутнісний зміст не укладається в ці концептуальні рамки. У зв'язку із цим висловлюються міркування про те, що «ототожнення соціальної перцепції зі сприйняттям іншої людини - невірно. Точніше було б «пізнання іншого» або «соціальне пізнання». Іншими словами, логіка самого об'єкта як би проривається, незважаючи на спроби загнати його в рамки індивідуальної психології. Це стає помітно вже при більше докладному з'ясуванні специфіки сприйняття людини як соціального об'єкта. На думку Р. Таджури, «сприйняття людини ставиться до процесів, за допомогою яких людина довідається про інших людей, їхніх характеристиках, якостях і внутрішніх станах... Як фізичний об'єкт людина в основному не відрізняється від інших фізичних стимулів. У тім же змісті, що ми сприймаємо головним чином їхні психологічні властивості й можливості по різних ознаках, люди, безсумнівно, особливі об'єкти (тварин і інші суті можна розглядати як найпростіші приклади цього класу)». Розвиваючи далі цю думку, Р. Таджури підкреслює, що наші спостереження стосуються того, що відбувається усередині людини, строго психічних явищ (намірів, емоцій, думок і т.п.). Крім того, спостерігаючи за людьми, ми робимо висновки про відносини між ними, зокрема про такі явища, як любов, дружба й т.п. Далі, ми виходимо з того, що спостережуваний нами людина має свідомість і волею й здатний сприймати своє оточення, що у свою чергу визначає його дії. Тому спостерігач, потрапляючи у феноменальне поле спостережуваного, змінює його й тим самим створює певний артефакт у процесі вивчення. Крім того, велике значення має та обставина, що й спостережуваний, і спостерігач - обоє люди. Це дозволяє спостерігачеві робити висновки про внутрішні стани спостережуваного за аналогією із власними переживаннями.
7351. Соціальна психологія в СРСР. Марксизм
Информация пополнение в коллекции 20.10.2010

У певному змісті була відтворена історична ситуація того часу, коли починав свою діяльність основоположник радянської теорії колективу А. Макаренко. Він зштовхнувся з тим, що педагогічні розробки, що були в його розпорядженні, не давали задовільної відповіді на практичні питання й був змушений шукати відповіді в тій же практиці. Не всі результати його діяльності були використані однаково. На перший план виступила безперечно видатна ідея відповідальної залежності як психологічного фундаменту єдності й розвитку колективу. Набагато менший резонанс одержали його погляди про людське щастя як кінцевої мети «перетворення» людини, про роль моральності й моралі в русі до цій не тільки суспільної, але й індивідуальної мети. Тим часом, особливо в останні роки життя він багато над цим працював. Загальне ідеологічне тло того часу, дозволяв говорити про мораль лише з погляду Леніна, якого цитував і сам А. Макаренко: «... моральність це те, що служить руйнуванню старого експлуататорського суспільства й об'єднанню всіх трудящих навколо пролетаріату, що творить нове суспільство комуністів» (Макаренко, 1972, 1984). Однак логіка самого життя підвела великого педагога до висновку про необхідність морального виховання, його інтеграції, у тому числі з урахуванням досвіду церкви й релігії, у педагогічний процес. Він тим самим визнавав, що не маючи моральної основи й моральних цілей, згуртований, організований і дисциплінований колектив, що опирається на відповідальну залежність всіх перед усіма, ризикує перетворитися в слухняне й легко кероване знаряддя. Як це робиться - добре відомо: мети, поставлені групою осіб оголошуються цілями суспільства, і мети всіх інших груп, якщо вони - колективи, повинні збігатися з оголошеними цілями.
7352. Соціальна психологія кінця 20 початку XXI сторіччя
Информация пополнение в коллекции 26.10.2010

Вона представлена досить значним числом робіт, опублікованим переважно в Західній Європі, і поєднує тих соціальних психологів, які не задоволені розвитком подій у соціальній психології, незважаючи на всі дискусії про кризу, і як і раніше шукають інші шляхи. Ідеологічну основу цього руху становлять два основні завдання "критичної теорії", сформульовані в роботах лідерів Франкфуртської школи - Адорно, Хабермаса, Хоркхаймера й Маркузе, які у свою чергу харчувалися критичним пафосом Маркса й Фрейда. Перше завдання бачилося їм у розкритті, викритті пануючої ідеології, її міфів і способів керування суспільством, друга - у створенні "визвольної" альтернативи. У соціальній психології ці завдання трансформувалися в завдання критики ідеологічних основ пануючих теорій і пропозиції інших підходів, що орієнтуються на благо всього суспільства. Уже до кінця 80-х років сформувалися два основних напрямки: 1) дослідження впливу широкого соціального контексту на соціальну психологію, її теорію, методи, вибір об'єктів і т.п. і 2) аналіз робіт з історії соціальної психології, які представляли на думку критиків один із засобів апологетики існуючого порядку речей. У позитивному плані критики виступали за подолання методологічного індивідуалізму й за "повернення людині людського". Оскільки багато хто із критичних аргументів були розглянуті вище у відповідних розділах, їсти зміст розглянути ті з них, які стимулюють міркування над перспективами нової парадигми. Треба відзначити, що в 90-е роки й самі критики зрозуміли, що необхідно конструктивні, а не тільки деструктивні пропозиції, більше того, послідовність припускає, що ті ж самі зауваження можуть бути адресовані й сама критики. Так, якщо в якості одного з основних вимог до лідируючої парадигми висувається вимога рефлексії й самокритики, то воно повинне дотримуватися стосовно й до самої критичної соціальної психології.
7353. Соціальна робота з колишніми засудженими
Курсовой проект пополнение в коллекции 23.01.2011
Діяльність по підготовці засуджених до звільнення включає декілька етапів:
1. облік засуджених, таких, що звільняються після закінчення терміну відбуття покарання;
2. напрям запитів про прописку засудженого в ОВД і територіальних центрах зайнятості населення за декілька місяців до звільнення;
3. оформлення паспортів засуджених це відновлення втрачених і обмін старих паспортів на нових. Поважно, аби засуджений при звільненні мав на руках паспорт, оскільки без нього неможливо влаштуватися на роботу, реєструватися за місцем проживання, а також брати участь в цивільно-правових операціях;
4. відновлення соціальне корисних зв'язків засуджених (напрям з цією метою запитів в ОВД, листування з родичами і ін.). Особливої важливості при цьому набуває взаємодія фахівця з соціальної роботи з начальниками загонів, а також співробітниками інших підрозділів ВК;
5. складання індивідуальних бесід з тим, що кожним звільняється, в процесі яких з'ясовуються життєві плани на майбутнє, а саме: про те, куди засуджений поїде, де планує жити, чи має намір працювати або продовжувати навчання, чи збирається відновлюватися в батьківських правах, з ким планує підтримувати стосунки і ін. Крім того, роз'яснюються порядок працевлаштування, прав і обов'язку громадян під час пошуку роботи, вияснюються питання побутового пристрою і др.;
6. оформлення соціальних карт на кожного засудженого з обов'язковою видачею її при звільненні на руки. У складанні соціальної карти беруть участь як фахівці адміністрації установи виконуючого покарання, так і інших служб. Карти складаються з метою забезпечення повного обліку осіб, що звільняються з установи, для вистави в органи місцевої самоврядності, установи зайнятості населення, соціального захисту населення, охорону здоров'я і інші установи і організації за місцем проживання;
7. оплата проїзду засудженого до місця дотримання при звільненні. При необхідності забезпечується супровід до поїзда і придбання проїзних документів;
8. розробка методичних матеріалів, що містять необхідну для тих, що звільняються інформацію по питаннях соціального обслуговування, медичного забезпечення, оформлення документів (паспорта, інвалідності, реєстрації за місцем проживання), працевлаштування, соціальної підтримки (Додаток №1). Даний методичний матеріал дозволяє тому, що звільняється з установи виконуючого покарання сформувати певні знання про соціальну дійсність.
7354. Соціальна установка дослідження конкретного об'єкта
Информация пополнение в коллекции 14.10.2010

Будучи однієї із центральних областей дослідження, соціальна установка пережила разом з усією соціально-психологічною наукою її підйоми й спади. Перший період (1918-1940 р.) відзначений теоретичними дискусіями про зміст самого поняття, розвитком техніки виміру установки (починаючи зі шкали Терстона, запропонованої в 1928 р.). До кінця цього періоду був установлений один з відмітних ознак соціальної установки - «інтенсивність позитивного або негативного афекту щодо якого-небудь психологічного об'єкта». В 1931 р. Парк додав ще дві ознаки: латентність (тобто неприступність для прямого спостереження) і походження з досвіду. В 1935 р. Г. Олпорт, проробивши величезну роботу з узагальнення визначень, що були до того часу, запропонував свій варіант, і до нинішнього часу «виконуючий обов'язки» загальноприйнятого: «Установка є стан психонервної готовності, що зложилося на основі досвіду й робить напрямне й (або) динамічний вплив на реакції індивіда щодо всіх об'єктів або ситуацій, з якими він зв'язаний. У цьому визначенні основні ознаки установки - її що випереджає й регулятивна дія.
7355. Соціальний психолог як суб'єкт соціальних перетворень
Информация пополнение в коллекции 28.10.2010

Якщо нагадати, що однієї з функцій соціальної психології вважаються пропаганда знань і масовий соціально-психологічний «лікнеп», то цілком зрозумілим стає заклик учитися цьому в художньої літератури. Тому, «якщо читати повести із соціально-психологічної точки зору, то можна помітити, що в них утримуються теорії соціального життя, як ті, які вже створені наукою, так і можливі їхні альтернативи». До цього можна було б додати, що добутку художньої літератури найчастіше виявляються набагато більш наукове академічних праць. Прихильники звертання до літератури за досвідом викладу й аналізу справедливо проводять аналогію між практичним соціальним психологом і письменником. І той і іншої виступають як, що опосередковують ланки, між соціальною теорією й повсякденним досвідом людей. Що стосується можливого обвинувачення в «журналізмі», П. ван Стрин дає на нього наступна відповідь: «Усе, що не є «науковим» у точному значенні цього слова, клеймується цим ярликом. Воно має на увазі упередженість, перебільшення й оману. Це, однак, риси поганої журналістики. Талановита журналістика - це та, котра швидко реагує на все актуальне; вона передбачає й стимулює інтерес аудиторії, асимілює складність (соціальної дійсності) і робить її доступної для розуміння. Соціальний психолог повинен був би пишатися цими якостями, якби він їх мав, а соціальному психологові в прикладній науці без них навряд чи можна обійтися».
7356. Соціальний психолог як учасник соціальних змін
Информация пополнение в коллекции 27.10.2010

Така загальна картина, що складається з робіт західноєвропейських авторів двотомної колективної праці «Перед особою соціальних проблем». Вона піддається гострій і конструктивній критиці. Розглянемо як приклад статтю англійського соціального психолога Дж. Поттера «...Немає нічого практичніше гарної теорії: «Проблемне застосування соціальної психології». Основною причиною сформованого положення Дж. Поттер уважає так звану ідеологію застосування, що лежить в основі традиційного підходу. Ідеологія застосування тримається на постулаті про те, що наука соціально корисна, що завдяки їй створені багато речей, що поліпшують життя людини. У цьому постулаті закладені ще дві посилки; 1) про тісний зв'язок між чистою наукою й технологією матеріалізації отриманих нею абстрактних даних; 2) про континуум «академічне - прикладне дослідження», у якому від першого полюса до другого плавно «тече» добуте теоретиками знання.
7357. Соціальні групи
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
Виховання по своїй природі подає процес рішення не вирахуваної множини педагогічних задач різноманітних типів, класів і рівнів. Процес цей включає ряд функцій:
1. Аналіз педагогічної ситуації, проектування результатів і планування виховних впливів припускають педагогічний діагноз; оцінку рівня вихованості особистості; прогнозування розвитку особистості і колективу; виділення і формування конкретної педагогічної задачі і визначення умов її рішення.
2. Конструювання і реалізація виховного процесу передбачають доцільне розчленовування педагогічної діяльності на операції і дії; педагогічне керівництво різноманітними видами діяльності особистості: уміння зацікавити їх суспільно цінними перспективами, знаходити і застосовувати найкращу форму вимог.
3. Регулювання і корегування виховних впливів потребують того, щоб згрунтовно здійснювати коригування поставлених педагогічних задач; забезпечувати адаптацію зовнішніх впливів або їхньої нейтралізації; відбирати з навколишнього середовища той матеріал, що необхідний для розвитку дитини і т.д.
4. Підсумкове урахування і контроль означає аналіз отриманого результату в зіставленні з вихідними даними; визначення сфери ефективності застосовуваних методів виховання.
7358. Соціальні ролі та особистість
Информация пополнение в коллекции 29.05.2010
Найбільш яскраве уявлення про рольовий розподіл в групі дає аналіз таких груп, де є жорстка ієрархія, нестача ресурсів і проблеми з їх розподілом. Статусно-рольовий розподіл в такій групі найчастіше визначається таким набором ролей:
1. лідер групи, найенергійніший, авторитетний, користується правом першочергового присвоєння благ;
2. друга особа в групі з відповідним правом на блага, менш енергійна, але часто більш інтелектуальна, часто є хранителем групових норм і правил;
3. наближені, опора, соратники;
4. опозиція, підгрупа незадоволених своїм статусом, але змушених підпорядковуватись; по відношенню до них застосовується політика «батога та пряника»;
5. блазень, який дозволяє собі (з дозволу лідера) критичні зауваження, підтримує видимість демократії, свободи слова та ін.;
6. цап-відбувайло, особа, яка приймає на себе групову агресію. Така роль для групи є необхідною для згуртування, демонстрації єдності. Якщо особа не згодна зі своїм статусом і покидає групу, знаходиться інший на цю роль. Досить сильно такий груповий тиск виявляється і в групах соціально незрілих особистостей дітей, правопорушників.
7359. Соціальні стереотипи і їх роль у сприйманні людиною людини
Курсовой проект пополнение в коллекции 24.11.2010
Текст методики:
1. Я критичний до товаришів НІ
2. У мене виникає тривога, коли в групі починається конфлікт ТАК
3. Я схильний слідувати порадам лідера ТАК
4. Я не схильний створювати занадто близькі відносини з товаришами НІ
5. Мені подобається дружність у групі ТАК
6. Я схильний суперечити лідеру НІ
7. Відчуваю симпатію до одного-двох певних товаришів ТАК
8. Уникаю зустрічей і зборів у групі НІ
9. Мені подобається похвала лідера ТАК
10. Я незалежний у судженнях і манері поведінки ТАК
11. Я готовий стати на чийсь бік у суперечці ТАК
12. Я схильний керувати товаришами ТАК
13. Радію спілкуванню з одним-двома друзями ТАК
14. При появі ворожості з боку членів групи я зовні спокійний ТАК
15. Я схильний підтримувати настрій усієї групи ТАК
16. Не надаю значення особистим якостям членів групи НІ
17. Я схильний відволікати групу від її цілей НІ
18. Відчуваю задоволення, протиставляючи себе лідеру НІ
19. Хотів би зблизитися з деякими членами групи ТАК
20. Волію залишатися нейтральним у суперечці ТАК
21. Мені подобається, коли лідер активний і добре керує ТАК
22. Волію холоднокровно обговорювати розбіжності ТАК
23. Я недостатньо стриманий у вираженні почуттів НІ
24. Прагну згуртувати навколо себе однодумців ТАК
25. Незадоволений занадто формальним (діловим) ставленням ТАК
26. Коли мене звинувачують, я гублюся і мовчу НІ
27. Волію погоджуватися з основними напрямками в групі ТАК
28. Я прив'язаний до групи в цілому більше, ніж до певним товаришам НІ
29. Я схильний затягувати і загострювати суперечку НІ
30. Прагну бути в центрі уваги ТАК
31. Я хотів би бути членом більш вузької групи НІ
32. Я схильний до компромісів ТАК
33. Відчуваю занепокоєння, коли лідер чинить всупереч моїм очікуванням НІ
34. Болісно відношуся до зауважень друзів НІ
35. Можу бути підступним і вкрадливим НІ
36. Я схильний прийняти на себе керівництво в групі ТАК
37. Я відвертий у групі ТАК
38. У мене виникає занепокоєння під час групового розбіжності ТАК
39. Волію, щоб лідер брав на себе відповідальність при плануванні робіт ТАК
40. Я не схильний відповідати на прояви дружелюбності НІ
41. Я схильний сердитися на товаришів НІ
42. Я намагаюся вести інших проти лідера НІ
43. Легко знаходжу знайомства за межами групи ТАК
44. Намагаюся уникати бути втягнутим в суперечку ТАК
45. Легко погоджуюся з пропозиціями інших членів групи ТАК
46. Чиню опір утворенню угруповань у групі ТАК
47. Коли роздратований, я глузливий і іронічний НІ
48. У мене виникає ворожість до тим, хто намагається виділитися НІ
49. Віддаю перевагу меншу, але більш інтимну групу НІ
50. Намагаюся не показувати свої справжні почуття НІ
51. Стаю на бік лідера в групових розбіжностях НІ
52. Я ініціативний у встановленні контактів у спілкуванні ТАК
53. Уникаю критикувати товаришів ТАК
54. Віддаю перевагу звертатися до лідера частіше, ніж до інших НІ
55. Мені не подобатися, що відносини в групі занадто фамільярні НІ
56. Люблю затівати суперечки НІ
57. Прагну удержати своє високе положення в групі НІ
58. Я схильний втручатися в контакти знайомих і порушувати їх НІ
59. Я схильний до перепалок, задерикуватий НІ
60. Я схильний виражати невдоволення лідером НІ
7360. Соціальні технології й гуманістична психологія А. Маслоу
Информация пополнение в коллекции 03.02.2010

Надзвичайно цікаво, що серед характеристик самоактуалізованих особистостей А. Маслоу спеціально виділив таку, котра прямо відповідає типу 2ІАІ. Це "сконцентрованість на проблемі": всі обстежені А. Маслоу особистості без винятку були прихильні якомусь завданню, боргу, покликанню або улюбленій роботі, що вони вважають важливої. Згадаємо, що тип 2ІАІ проявляється найбільше в повному ступені саме в процесі активної діяльності людини - і притім у діяльності в "нових" для нього умови! Саме в ті, де є ризик, де потрібно приймати нові рішення - тобто саме там, де тільки й може виявитися самоактуалізація. А. Маслоу порівнює поглинання самоактуалізованих людей роботою з любовним романом: "робота й людина, здається, призначені друг для друга... людина і його робота підходять один одному й належать один одному як ключ і замок". Іншими словами: самоактуалізована людина робить роботу у відповідності зі своїм типом, - при цьому сама робота повинна відповідати типу людини.

Blog

Психология