Geum.ru

Психология

  • 4621. Понятия «самоактуализация» и «самореализация» в психологии
    Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

    В строгом значении термина, самоактуализация есть проявление в поведенческом плане способности к саморегуляции. Поэтому, говоря о самоактуализации ребенка, мы должны помнить, что его поведенческие акты определяются по большей части бессознательными мотивами, а регулируются основными эмоциями, прямо связанными с удовлетворением биологических нужд, и внешними факторами контроля. Нижняя возрастная граница возможного наблюдения полноценных актов самоактуализации относится к подростковому возрасту и связывается с (1) обретением подростком понятийного уровня мышления; (2) наличием определенной зрелости механизмов центрального торможения; (3) накопленным в предшествующий период развития опытом положительного решения ситуационно обусловленных проблем; (4) наличием тенденции к саморазвитию в мотивационной сфере. В этом случае возможен, но не неизбежен переход подростка от фантазирования, мечты и игровых мотивов, доминирующих в детстве, к составлению реалистических жизненных планов и попыток их реализации через многошаговые стратегии и саморегуляцию. Именно в этих первых попытках самоактуализации происходит «стыковка» и согласование мотивационной сферы, механизмов когнитивного анализа и волевых аспектов, необходимых для исполнения задуманного. Успехи в попытках самоактуализации позволяют подростку формировать иерархическую структуру мотивов, приобретать высшие формы эмоций и личностные смыслы.

  • 4622. Понятия профессионального стресса
    Методическое пособие пополнение в коллекции 14.12.2010

    Среди подобных рекомендаций по снижению уровня стрессов, формулируемых современной управленческо-психологической мыслью, встречаются и довольно неожиданные, идущие вразрез с общепринятыми представлениями. Так, например, широко распространено убеждение, что достаточно надежной защитой от стрессов, получаемых на работе, служит крепкая семья, «прочный тыл», в которой атакуемый служебными стрессами работник находит утешение и поддержку. Однако все не так просто. Американские исследователи Сьюзан У. Кобаса и Марк К. Пьюсетти, обследовавшие около двух сотен работников среднего управленческого звена и выше в одной из крупных компаний, зафиксировали странный феномен. Оказалось, что работники, которые воспринимали свои семьи как самую большую поддержку, имели самый высокий уровень заболеваний, связанных со стрессом. Этот факт подтверждался даже в отношении тех, кто располагал таким социальным активом, как большая заработная плата или высокая должность. Суть данной ситуации была истолкована так, что семьи работников оказывают им несколько не ту поддержку, которая требуется для преодоления стрессов на работе. В то время как производственная ситуация требует от них, скажем, дисциплины или мобилизации всех сил, семья может поддерживать не самые уместные в такой момент качества обиды на коллег и руководство, жалость к себе, перекладывание вины на других или на обстоятельства и т. д. Вывод, наверное, очевиден: не всякая поддержка семьи может служить надежным убежищем от стресса.

  • 4623. Поняття "рівень домагань"
    Доклад пополнение в коллекции 11.02.2011

    З моменту введення обговорюваного поняття в психологічний ужиток в літературі накопичилося досить багато різних приватних визначень рівня домагань. Кожен з авторів підкреслює окремі аспекти, так що терміну набуває безліч варіативних значень і, не дивлячись на свою поширеність, зберігає неоднозначність в розумінні феномену, що позначається ним. По уявленнях В.Н. Мясищева рівень домагань - це ті якісно-кількісні показники, яким повинна задовольняти, з погляду досліджуваної особи, його продуктивність. У трактуванні Б.Г. Ананьева рівень домагань пов'язаний з оцінними потребами, будучи домаганнями на оцінку. Згідно В.С. Мерліну, рівень домагань відображає той ступінь оцінки, якої потребує людина, щоб випробовувати задоволення. Автор тлумачить рівень домагань як форму синтезу мотивів різного рівня узагальненості, наприклад, специфічної "потреби в одязі, продуктивності діяльності . і більш загального мотиву соціального престижу". Для Е.А. Серебрякової рівень домагань - це потреба в певній самооцінці, що приймається і схвалюваній людиною. У Н.Л. Коломінського рівнем домагань є модель самоосуществления, образ - Я, який особа рахує для себе прийнятним і так далі.

  • 4624. Поняття конфлікту
    Информация пополнение в коллекции 22.11.2010

    Розв'язання конфлікту. Залежно від змісту та гостроти конфлікту розв'язати його можна двома основними методами: 1) педагогічним, або психологічним (бесіда, переконання, роз'яснення, прохання тощо); 2) адміністративним (рішення виконавчих органів, накази, розпорядження тощо). При цьому слід керуватися ситуаційним підходом і підбирати засоби впливу залежно від конкретних обставин. Наприклад, ефективний лідер, який користується повагою і авторитетом у колективі може знайти підхід до кожного підлеглого через психологічні методи. В умовах частого порушення трудової дисципліни, коли підлеглі неправильно розуміють свої завдання, керівники застосовують метод примушування, який ґрунтується на використанні адміністративних повноважень і знаходить своє відображення у наказах і розпорядженнях. Фази конфлікту безпосередньо пов'язані з його етапами і відображають динаміку конфлікту насамперед з погляду зору реальних можливостей його вирішення. Основні фази конфлікту: 1) початкова фаза; 2) фаза підйому; 3) пік конфлікту; 4) спад конфлікту.

  • 4625. Поняття про пам’ять: системи і функції
    Информация пополнение в коллекции 14.05.2010

    Найважливішим методом осмисленого запам'ятовування матеріалу й досягнення високої міцності його збереження є метод повторення. Повторення - найважливіша умова оволодіння знаннями, уміннями, навичками. Але, щоб бути продуктивними, повторення повинні відповідати певним вимогам. По-перше, завчання протікає нерівномірно: слідом за підйомом у відтворенні може наступити деяке його зниження. По-друге, завчання йде стрибками. Іноді кілька повторень підряд не дають істотного приросту в пригадуванні, але потім, при наступних повтореннях, відбувається різке збільшення обсягу засвоєного матеріалу. По-третє, якщо матеріал у цілому не представляє праці для запам'ятовуванні, те перші повторення дають кращий результат, чим наступні. По-четверте, якщо матеріал важкий, то запам'ятовування йде, навпаки, спочатку повільно, а потім швидко. Це пояснюється тим, що дії перших повторень через труднощі матеріалу недостатній і приріст обсягу матеріалу, що запам'ятовує, зростає лише при багаторазових повтореннях. По-п'яте, повторення потрібні не тільки тоді, коли ми вчимо матеріал, але й тоді, коли треба закріпити в пам'яті те, що ми вже вивчили. При повторенні навченого матеріалу його міцність і тривалість збереження зростають багаторазово.

  • 4626. Поняття про психіку
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Кора складається із шести шарів. Клітки кори мозку зв'язані між собою. Їх нараховується біля 15 мільярдів. Різні нейрони кори мають свою специфічну функцію. Одна група нейронів виконує функцію аналізу (дроблення, розчленовування нервового імпульсу), інша група здійснює синтез, об'єднує імпульси, що йдуть від різних органів почуттів і відділів мозку (асоціативні нейрони). Існує система нейронів, що утримує сліди від колишніх впливів і здійснює зіставлення нових впливів із наявними слідами.

  • 4627. Поняття психічного захворювання. Методи діагностики
    Информация пополнение в коллекции 16.08.2010

    Зміст і динаміка психічних розладів виявляються при безпосередньому контакті лікаря із хворим у процесі вільної, неструктурованої бесіди. Саме ця форма вивчення психічної діяльності часто зазнає критики як необ'єктивна, що дозволяє довільно витлумачувати результати спостереження. У цих критичних зауваженнях є частка істини. Однак вільна бесіда із хворим, проведена кваліфікованим психіатром, має переваги перед застосуванням стандартизованих опитувань. Вона дозволяє оперативно в процесі бесіди враховувати індивідуальні особливості пацієнта, розуміння їм змісту питань, що задаються, його емоційну реакцію на ті або інші зауваження лікаря. Психіатр значно збільшує обсяг одержуваної інформації, розташовуючи до себе хворого, користуючись різними інтонаціями голосу, мімікою й жестикуляцією, що служить природною формою комунікації для людей. Помітивши незвичайну емоційну реакцію хворого із тривогою, що пролунала в ній, підозрілістю у відношенні до навколишніх, досвідчений психіатр оперативно міняє напрямок бесіди, і це часто дозволяє виявити цілі шари раніше нерозпізнаних переживань пацієнта, що мають вирішальне значення для діагностики. Звичайно, це ставить результати обстеження в залежність від індивідуальних якостей психіатра, від його мистецтва в області психопатологічного методу, але не позбавляє останній властивостей, властивому науковому дослідженню. У свою чергу мистецтво лікаря залежить від його знання психопатології і її загальних законів, від уміння користуватися ними. Як затверджував І. П. Павлов, "якщо немає в голові ідей, то не побачиш і фактів".

  • 4628. Поняття соціальної установки
    Информация пополнение в коллекции 12.06.2010

    Завдяки подальшим дослідженням і розширенню уявлень про структуру соціальної установки вдалося зробити висновки про якості самої структури: рівні інтенсивності, спрямованості, компактності, стійкості визначених компонентів. Ряд учених вбачає суперечність між емпіричним дослідженням соціальної установки як оцінного ставлення та двома іншими її компонентами когнітивним і поведінковим. Пояснюється це тим, що пізнавальний компонент (знання про об'єкт) вже охоплює певну оцінку об'єкта як корисного чи шкідливого, доброго чи поганого, і відповідно поведінковий компонент акумулює в собі оцінку дії стосовно предмета установки. Також зазначається, що в реальному дослідженні дуже важко відокремити в чистому вигляді когнітивний і поведінковий компоненти від афективного (емоційного). Детально названа суперечність з'ясувалася під час дослідження так званого парадокса Р. Лапієра проблеми взаємозв'язку між атитюдами й реальною поведінкою. До Р. Лапієра беззастережно бралося на віру твердження про їхній збіг, однак виявилось, що це не відповідає дійсності. Так, у 1934 році Р. Лапієр разом із китайським подружжям здійснив подорож Сполученими Штатами Америки (цьому передувало дослідження з темношкірими громадянами США). Подорожани зупинялися в багатьох готелях, кемпінгах, їх обслуговували в усіх ресторанах. А після цього дослідник надіслав господарям відвіданих закладів листи із запитанням: "Чи приймете Ви представників китайської нації як Ваших гостей?" Опрацювання відповідей показало, що 92 % власників ресторанів та 91 % хазяїв готелів дали негативну відповідь. Що з цього випливає? А те, що дослідник наперед виходив із припущення, що відповідь на запитання, поставлене власникам готелів і ресторанів, про їхню згоду чи незгоду прийняти та обслужити китайців, є об'єктивним критерієм їхньої поведінки стосовно представників цієї національності. Отримані результати дослідження змусили автора змінити своє припущення. Отож висновок був таким: вербальні відповіді є нічим іншим, як вербалізованою реакцією на символічну ситуацію, що різниться від реальної ситуації взаємодії.

  • 4629. Поняття стресу
    Контрольная работа пополнение в коллекции 27.02.2011

    Життєві подіїБали

    1. Смерть дружини (чоловіка)
    2. Розлучення
    3. Розрив з партнером
    4. Увязнення
    5. Смерть близької людини
    6. Травма або хвороба
    7. Одруження
    8. Звільнення з роботи
    9. Примирення з дружиною (чоловіком)
    10. Вихід на пенсію
    11. Зміна стану здоровя членів сімї
    12. Вагітність
    13. Сексуальні проблеми
    14. Поява нового члена сімї
    15. Реорганізація на роботі
    16. Зміна фінансового становища
    17. Смерть близького друга
    18. Зміна професіональної орієнтації, зміна місця роботи
    19. Посилення конфліктності відносин з дружиною (чоловіком)
    20. Позика на велику покупку
    21. Закінчення строку виплати позики, борги, що зростають
    22. Зміна посади, підвищення службової відповідальності
    23. Син або донька залишають дім
    24. Проблеми з родичами чоловіка або дружини
    25. Видатне особисте досягнення, успіх
    26. Чоловік залишає роботу (або береться до роботи)
    27. Початок або закінчення навчання в учбовому закладі
    28. Зміна умов життя
    29. Відмова від будь-яких особистих звичок, зміна стереотипів поведінки
    30. Проблеми з керівництвом, конфлікти
    31. Зміна умов роботи
    32. Зміна помешкання
    33. Зміна місця навчання
    34. Переміна звичок повязаних з проведенням дозвілля або відпустки
    35. Зміна звичок, повязаних з віросповіданням
    36. Зміна соціальної активності
    37. Позика для невеликої покупки (машини, телевізора)
    38. Зміна індивідуальних звичок, повязаних зі сном, порушенням сну
    39. Зміна кількості членів сімї, що мешкають разом, зміна характеру та частоти зустрічей з іншими членами родини
    40. Зміна звичок, повязаних з харчуванням
    41. Відпустка
    42. Різдво, зустріч Нового року, день народження
    43. Незначне порушення правопорядку 100
    73

  • 4630. Попал в секту
    Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

    Но не только конфликт в семье или школе может подтолкнуть ребенка к вступлению в секту, это может быть и простое любопытство, когда он встречается с друзьями, которые уже побывали на одном из собраний, или увидев яркий, красочный плакат, приглашающий посетить духовную беседу новоявленного "апостола", обещающего щедрые подарки по окончании. Ведь это мы, взрослые, толкаем наших детей в секты, когда отдаем отечественным или приезжим "гуру" огромные стадионы, лучшие концертные залы для проведения их проповедей, не задумываясь, что не каждый взрослый (не то что ребенок) способен противостоять тому психологическому воздействию, которое оказывается на людей, пришедших на такую "беседу". А ребенок, получивший красочный плакат или книжку, с удовольствием принимает новое предложение посетить еще раз лекции проповедника. И здесь влияние на него усиливается, он принимает участие в непонятных собраниях, где все хором выкрикивают какие-то мантры, слушают непонятную музыку, и после таких собраний вполне нормальный ребенок становится невменяемым, он не воспринимает слова родителей, которых теперь считает врагами. Теперь он готов следовать за своим "учителем" хоть на край света. Родители же, бессильные в сложившейся ситуации, отчаянно борются за свое чадо, решая посетить секту и разоблачить их, вырвав оттуда своего ребенка. Но не тут-то было, музыка, мантры и вся остальная атмосфера оказывает на них не меньшее влияние, чем на ребенка, теперь он становится марионеткой в руках опытных психологов. Вернемся в секту "Белое братство", которую возглавляли Кривоногов и Цвейгун. Сам Ю. Кривоногов в прошлом -- ученый, занимающийся изучением психологии человека. Обладал гипнозом, который, воздействуя на психику, мог вызвать различные процессы в организме человека, так например, у женщин неожиданно пропадали месячные. И Цвейгун, и Кривоногов внушали своим жертвам одно: жить как можно скромнее, т.е. продайте свою машину, квартиру, ценности, а деньги принесите своим "учителям". И люди продавали и уходили в секту целыми семьями. Точно также действует петербургский отец Висарион, который заставляет своих "учеников" продавать квартиры и другое имущество, оставив только необходимое, собрать все в контейнер и выезжать в глухую деревню, где они были буквально оторваны от внешнего мира, не имея даже минимально необходимых вещей, не говоря о радио и телевидении. И снова наши чиновники отдавали ему в аренду стадионы и концертные залы, где он находил новых жертв для себя.

  • 4631. Попередні впливи гештальтпсихології
    Информация пополнение в коллекции 28.10.2010

    Після війни, коли психологи Сполучених Штатів познайомилися з новою науковою школою, що оформилася в Німеччині, Коффка написав статтю для американського журналу "Психологічний бюлетень". Ця стаття, що одержала назву "Перцепція: введення в гештальт теорію" (Koffka. 1922), містила основи гештальтпсихології, а також результати багатьох досліджень і їхньої оцінки. Хоча ця стаття мала важливе значення як перше пояснення американським психологам змісту нового наукового напрямку, все-таки руху в цілому, вона, очевидно, зробила погану послугу. Справа в тому, що її заголовок, що містить слово "перцепція", привів до непорозуміння, що розсіялося тільки через багато років: у багатьох, що прочитали цю статтю, зложилося враження, що гештальт-теорія має справу тільки з перцепцією й не має відносини до інших областей психології. Насправді ж гештальтпсихологія значною мірою зачіпала проблеми мислення й научання, а в остаточному підсумку й всі аспекти свідомого досвіду.

  • 4632. Порушення волі
    Информация пополнение в коллекции 27.01.2011

    Абулія відсутність прагнення до діяльності, пасивність, аспонтанность, адинамія. Абулія спостерігається при різних патологічних процесах. Зокрема, при шизофренії ( «втрата енергетичного потенціалу», «динамічне спустошення», «структурна деформація»), будучи найбільш різко вираженою при простій її формі і в станах глибокого психічного дефекту. Адинамія, як специфічно лобовий феномен («синдром зламаного пера»), уперше виділена К. Kleist в 1934 р. і полягає в бідності або повній відсутності прагнення діяти. Діапазон розладів, що при цьому виникають досить широкий: від деякого збіднення мислення й мови до повного знерухомлення - акінезії. К. Beringer (1934) показав, що при лобових ураженнях значне гальмування спонтанної активності поєднується зі збереженням збудливості на зовнішні впливи. Як вказує W. Klages (1954), аспонтанность, пов'язана з діенцефальними ураженнями, на відміну від лобового ураження, є вираженням фізіологічної втоми і не супроводжується порушеннями мислення. Ослаблення активності спостерігається при депресії, визначаючи іноді статус хворих («адінамічна депресія»). В останньому випадку характерні розуміння факту занепаду активності, переживання його як хворобливого явища, а також прагнення подолати цей стан. При адинамічній депресії, судячи з повідомлень пацієнтів, знижена і здатність до вольового зусилля. Вони знають, що і як робити, розуміють необхідність дії, але не знаходять у собі сили його здійснити.

  • 4633. Последствия конфликтов в воинском коллективе
    Курсовой проект пополнение в коллекции 11.04.2012

    Самосознание является одним из ведущих элементов психологического склада личности, регулирующих деятельность и поведение человека. Самосознание - не сумма частных характеристик, а целостный образ, единая, хотя и не лишенная внутренних противоречий, установка по отношению к самому себе. Как и всякая установка, она включает в себя когнитивный элемент (представление о своих качествах и сущности), эмоционально-аффективный элемент (самоотношение, самолюбие) и оценочно-волевой (определенная самооценка). Самосознание - следствие длительного развития индивида, превращения его в самостоятельного субъекта деятельности, устанавливающего определенные взаимоотношения с обществом и природой. Становление самоопределения на прямую связана с формированием самосознания в подростковом возрасте. В основе самоопределения в ранней юности лежит личностное самоопределение, имеющее ценностно-смысловую природу; активное определение своей позиции относительно общественно выработанной системы ценностей, определение на этой основе смысла своего собственного существования. Наиболее емким определением личностного самоопределения является процесс формирования смысловой системы, в которой слиты представления человека о себе и о мире. Я- концепция может быть рассмотрена как фактор личностного самоопределения в ранней юности. Для юношей успешность личностного самоопределения связана с осознанием себя как уверенного в себе человека, энергичного, деятельного, обладающего определенными деловыми качествами: смелость, склонность к риску, предприимчивость, сдержанность, рассудительность, дипломатичность, расчетливость. Также имеет место значимость развития эмоционально-волевых сторон своей личности - самоконтроль и самодисциплина, эмоциональная устойчивость. Отличия между юношами и девушками в содержательных характеристиках самосознания, оказывающих влияние на их личностное самоопределение обнаруживается в степени значимости группы позитивных, социально желательных личностных свойств: для юношей, большую значимость, чем для девушек, в личностном самоопределении, оказывает осознание себя как носителя таких позитивных характеристик как справедливость, отзывчивость, доброта. Сознание возникло в процессе эволюции. Сознание всегда есть использование информации об окружении и самом себе для решения жизненных проблем. Человек находится на ступень выше животного в развитии, отличается тем, что его сознание вырастает в самосознание. Это становится возможным благодаря общественной жизни и линии второй сигнальной системе, речи. Внутренний мир личности и ее самосознание издавна привлекали внимание философов, ученых и художников. Сознание и самосознание - одна из центральных проблем философии, психологии и социологии. Ее значение обусловлено тем, что учение о сознании и самосознании составляет методологическую основу решения не только многих важнейших теоретических вопросов, но и практических задач в связи с формированием жизненной позиции. Способность к самосознанию и самопознанию - исключительное достояние человека, который в своем самосознании осознает себя как субъекта сознания, общения и действия, становясь в непосредственное отношение к самому себе. Самосознание - высший уровень развития сознания, основа формирования умственной активности и самостоятельности личности в ее суждениях и действиях. Коротко самосознание можно определить как образ себя и отношение к себе. [2]

  • 4634. Послеотпускная депрессия
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Кроме отпуска в десять дней, еще одной ошибкой всех курортников является желание выполнить за оставшиеся пару дней отдыха массу дел: проявить пленки, перестирать белье, сделать генеральную уборку, одарить всех родственников привезенными подарками... Так вот не торопитесь. И фотографии, и уборка, и даже родственники могут подождать еще недельку. Зато вы убережете себя от послеотпускной лихорадки, которая выматывает не хуже предотпускной, вот только отдых после нее, увы, не предвидится. Даже одежду, в которой собираетесь на работу в первый день, стоит приготовить заранее, до отпуска, ибо ничто так не напоминает о том. что отдых закончился, как утренняя суета во время сборов. В связи с этим психологи советуют в первую неделю после возвращения подниматься минут на 20-30 раньше обычного. Ведь после беззаботных дней, приготовленная чашка чая для ребенка и кофе для мужа будут сопровождаться раздумьем о том. что все закончилось и приходится снова занимать свое место у плиты.

  • 4635. Послеродовые психозы
    Информация пополнение в коллекции 13.12.2010

    До сих пор послеродовая депрессия, официально не признанная как клиническая единица, рассматривается в специальной литературе вместе с психическими расстройствами пуэрперального периода, поэтому длительное время ее относили либо к послеродовому унынию, либо к послеродовому психозу. Один из типичных признаков послеродовой депрессии полное нежелание матерей обращаться за помощью. Это можно объяснить глубоким чувством виновности, которое они испытывают, сталкиваясь с трудностями. Ученые прекрасно описывают переживания женщин, страдающих депрессией и испытывающих не известное им ранее огромное беспокойство: оно буквально сваливается на голову молодой матери, парализует ее, вызывает медлительность и чувство непосильной тяжести, заставляет ее избегать каких бы то ни было социальных контактов и сосредоточиться на ребенке или порой, наоборот, просто отказаться от него.

  • 4636. Послушная от колыбели до могилы
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Жизненные системы ПБ (привычной беспомощности) и SFP взаимосвязаны и дополняют друг друга. Женщина, верящая в свою техническую бездарность, скорее всего, еще в детстве усвоила подобное представление о себе. Она заранее говорит себе, например, что никогда не сможет заменить свечи зажигания в своем автомобиле. Однако в случае необходимости она, скрепя сердце, предпринимает попытку это сделать. Она берет не тот инструмент и как следует не выясняет последовательность действий. Дальше она прищемляет палец одним из неприступных винтов, теряется, какой кабель куда присоединять, что-то отламывает и немедленно подтверждает свое ожидание! Она обобщает эту неудачу и еще сильнее сомневается в своих способностях когда-нибудь научиться справляться с техникой. Теперь ей окончательно становится ясно, что она нуждается в помощи. Таким образом тема исчерпана, и ею же самой придуманная и выработанная неспособность победила.

  • 4637. Посредничество в разрешении конфликтов. Внутренние конфликты работников и их влияние на эффективность работы
    Контрольная работа пополнение в коллекции 20.06.2010

    Опыт работы с руководителями показывает, что типичной моделью, используемой ими при разрешении конфликтов, является модель арбитража, при которой руководитель выступает в роли третейского судьи: выслушивает стороны, собирает необходимую информацию, а затем либо признает правоту одной из сторон, либо принимает “третье” решение. Такая стратегия типична для процесса принятия организационных или технических решений: формулируется проблема, ищутся варианты решения и выбирается “правильное”, лучшее из них. Ту же логику руководители используют и при решении проблем человеческих взаимоотношений, однако здесь подобная стратегия редко приводит к успеху. Чем в большей степени конфликтная ситуация затрагивает взаимоотношения сторон во всей их неизбежности “закрытости” для окружающих, тем труднее установить “истину”, тем сомнительнее возможность решения в пользу одной из сторон. При этом, поскольку каждый из участников конфликта убежден в своей правоте, такое решение не может быть принято без ущерба для отношений самого посредника, по крайней мере с одной из сторон. Само же решение типа “вы правы, а вы нет” создает лишь видимость выхода из проблемной ситуации, но, в сущности, совсем не является разрешением конфликта. Кроме того, подобная стратегия со стороны руководителя невольно закрепляет негативный опыт взаимодействия между участниками конфликта: они не справились с проблемой сами и вынуждены были обратиться за помощью к третьему лицу, которое и решило их проблему. Немаловажны и этические аспекты: присвоение себе права или просто необходимость быть судьей в человеческих отношениях этически сомнительны и тягостны. Многие руководители говорят о том, что они часто не могут избавиться от ощущения вины, если принятое ими когда-то решение оказалось (или кажется им теперь) неверным.

  • 4638. Постановка целей
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Третий тип целеполагания включает использование внешней референции или внешней модели для определения желаемого состояния. В планировании и развитии организации это определяет базис. В случае с публичными выступлениями человек мог бы так сделать, сказав: "Я хотел бы выступать как Мартин Лютер Кинг". У этой стратегии есть несомненное преимущество перед простым отрицанием и противопоставлением. Она дает конкретную референцию для сравнения и помогает увести внимание от проблемного состояния. Но, вместе с тем, она может вызвать у людей неоправданные ожидания или стать причиной неконгруэнтности или неискренности, что является следствием любой имитации. Помимо того, это может вызвать негативные ассоциации и ощущение провала. Также существует опасность неэкологичности, когда поведение воплощается в контексте, для которого оно не подходит.

  • 4639. Постмодернізм, постструктуралізм і психологічні новації
    Информация пополнение в коллекции 31.05.2010

    Поступ структуралізму, будучи далеким від нового прочитання мар ксизму, був, проте, під його впливом. Після подій 1968 р. (мається на увазі окупація Чехословаччини) структуралізм намагався пристосувати свою теорію до велінь часу, але в цілому він так і не розвинув цих ідей. Як наслідок, стався поступовий розклад альтуссеріанського марксизму в середині 70-х років. Постструктуралісти, такі як Фуко, прагнули деконструювати концепти, за допомогою яких було досить глибоко осягнено людину. Термін "суб'єкт" допомагає нам зрозуміти людську реальність як конструкцію, котра є культурно специфічною і взагалі несвідомою. Категорія суб'єкта вводить у питання ствердити "Я" як синонім усвідомленості; суб'єкт "децентрує" свідомість. Постструктуралістй, отже, також прагнуть розкласти суб'єкт; слід сказа-ти, що Дерріда і Фуко не мають теорії суб'єкта. Винятком є Лакан, який визнає суб'єкт у зв'язку з гегелівською філософською схемою і психоаналізом. Найбільше в цих теоріях не можна зрозуміти того, що "структура" і "суб'єкт" виступають як незалежні категорії. Поняття стабільної структури реально залежить від суб'єктивної відмінності від неї. Широкомасштабна атака на суб'єкт у дійсності прив'язана до підриву поняття структури як такої.

  • 4640. Построение межличностных отношений в юношеском возрасте
    Курсовой проект пополнение в коллекции 10.06.2010

    Следующим социально-психологическим феноменом взаимоотношений является сплоченность. Начало систематического изучения групповой сплоченности относится к концу 40-х гг. Первые специальные исследования были выполнены под руководством Л. Фестингера. Ему принадлежит наиболее распространенное и употребимое определение групповой сплоченности как "результирующей всех сил, действующих на членов группы с тем, чтобы удержать их в ней" [12; С.39]. Почти два десятилетия спустя Д. Картрайт практически повторил первоначальное определение: "групповая сплоченность характеризуется тем, в какой степени члены группы желают остаться в ней" [12; С.40]. Представления о сплоченности группы как ее ценностно-ориентационном единстве развивались А.В. Петровским и сторонниками стратометрической концепции групповой активности [1; 7; 12; 15; 22; 23; 24]. Согласно А.В. Петровскому, "сплоченность как ценностно-ориентационное единство - это характеристика системы внутригрупповых связей, показывающая степень совпадения оценок, установок и позиций группы по отношению к объектам (лицам, задачам, идеям, событиям), наиболее значимым для группы в целом" [24; С.182]. Причем, как подчеркивает автор стратометрической концепции, "ценностно-ориентационное единство группы как показать ее сплочения отнюдь не предполагает совпадения оценок и позиций членов группы во всех отношениях, нивелировку личности в группе, например, в сфере вкусов, эстетических ценностей, читательских интересов и т.д. … Ценностно-ориентационное единство в коллективе - это прежде всего сближение оценок в нравственной и деловой сфере, в подходе к целям и задачам совместной деятельности" [24; С.182]. Одним из значимых проявлений межличностных отношений в коллективе является его социально-психологический климат. Содержательная характеристика психологического климата связана, как правило, с самочувствием человека в коллективе (настроением, удовлетворенностью, психологическим комфортом); когда же самочувствие людей переносится на их отношение к труду и другим членам коллектива, на межличностные отношения, на общие взаимоотношения, тогда складывается социально-психологический климат. В таком аспекте рассматривают психологический климат Б.Д. Парыгин, К.К. Платонов, Г.А. Моченов, М.Н. Ночевник и другие [22; 24; 25]. Следовательно, содержательная характеристика социально-психологического климата выражает отношения между членами коллектива. Понятия "социально-психологический климат", "морально-психологический климат", "эмоциональный климат", "духовная атмосфера" и т.п. широко используется в научной литературе как синонимы. Но при определении социально-психологического климата всегда отмечается общее психологическое группы, отражающее интегрированным образом особенности ее жизнедеятельности.