Geum.ru

Медицина, физкультура, здравоохранение

  • 6661. Променева анатомія молочної залози
    Информация пополнение в коллекции 27.10.2010

    Фактори ризику рака МЗ (РМЗ):

    1. Спадковість випадки раку МЗ у кровних родичів (у матері, сестри або дочки). У таких жінок ризик розвитку цієї патології в два рази вищий ніж у інших жінок, особливо, якщо родичі хворіли на рак МЗ в пременопаузi або рак був двостороннім.
    2. Наявність кількох випадків раку МЗ в сімї принаймні у 3 близьких родичів, i це відповідає аутосомнiй домінантній схемі.
    3. Порушення репродуктивної функції, а саме: безпліддя, вік при народженні першої дитини (після 30 років), відсутність родів, пізня перша вагітність, що закінчилася абортом (після 30 років), вік початку менструацій до 12 років, вік настання менопаузи (рання або пізня менопауза), а також велика кількість менструальних циклів.
    4. Гінекологічна патологія: міома матки, ендометрiоз, запальні захворювання, порушення менструальної функції, гiперпластичнi процеси ендометрiю, а також деякі iншi захворювання.
    5. Вік з віком підвищується ризик захворювання на рак МЗ. Найбільший ризик спостерігається у віці 4575 років із двома піками у віці 4549 років i 7074 роки.
    6. Захворювання щитовидної залози: тиреотоксикоз, гiпотиреоз.
    7. Захворювання нервової системи: неврастенія, вегетоневрози, психічні травми та велика кількість стресів.
    8. Проживання у місті, малорухомий спосіб життя.
    9. Вплив шкідливих промислових відходів, радіації та пестицидів.
    10. Вживання червоного м'яса (свинина, яловичина, баранина).
    11. Вживання їжі, що містить велику кількість жирів.
    12. Паління та вживання алкоголю.
    13. Порушення статевого життя: початок статевого життя після 25 років та його нерегулярність, особливо у віці 2550 років, відсутність статевого задоволення.
    14. Надлишкова маса тіла після 40 років.
    15. Перенесені раніше запальні захворювання МЗ, iнвазивнi або неiнвазивнi форми раку МЗ, наявність біопсій з виявленням атипових гіперплазій i дольової карциноми in situ.
    16. Існування дисгормональних гіперплазій, особливо фiброзно-кiстозних.
    17. Неконтрольований прийом комбінованих гормональних контрацептивів.
  • 6662. Променеве дослідження молочної залози
    Информация пополнение в коллекции 08.10.2010

    МРТ МЗ виконують за допомогою спеціальної грудної котушки, яка дозволяє дослідити залозу в горизонтальному положенні з використанням дозованої її компресії. Це дозволяє уникнути впливу дихальних артефактів. Спочатку в аксіальній проекції використовують послідовність SE, яка дозволяє дослідити обидві МЗ. При цьому отримується зображення, звішені по Т2, необхідні для визначення кіст, деяких пухлин (колоїдних, міксоматозних), а також геморагічних процесів. Далі здійснюється основне МРТ дослідження. Воно починається з отримання зрізів завтовшки 3 мм. Аксіальні зрізи дозволяють краще візуалізувати МЗ і ретромамарні ділянки. Після первинних знімків вводиться контрастна речовина. Контрастний препарат “Магневіст” вводиться в дозі 0,1-0,16 ммоль/кг тіла пацієнтки внутрішньовенно протягом 10с за допомогою дистанційного катетера, встановленого у ліктьовій вені. Далі виконуються ще два знімка залози. Час дослідження 25 хвилин. Дослідження проводиться в Т1 та T2 режимах. МРТ дозволяє отримати зображення в трьох проекціях і більш чітко, ніж КТ, визначити характер змін в МЗ: мікрокальцинати, а також невеликі злоякісні карциноми з виразною судинною сіткою. МРТ використовує 4 біохімічних параметри для отримання зображень: резонуючу частоту, протонну щільність, час послаблення і руху.

  • 6663. Променеве дослідження травної системи
    Информация пополнение в коллекции 11.08.2010

    Хворого досліджують натщесерце. Перед ССГ протягом 2 хвилин проводять масаж біляушних слинних залоз з метою вивільнення їх від слини. ССГ складається з двох етапів: динамічне та статичне дослідження. Положення пацієнта під час ССГ лежачи на спині, голову розташовують в центрі детектора гамма-камери. Динамічне дослідження виконують в прямій проекції. Після укладки хворого внутрішньовенно вводять 1,5 МБк/кг 99mTc-пертехнетату. Збір інформації на комп?ютер гамма-камери здійснюють з експозицією 1 кадр за хвилину протягом 30 хвилин. Через 20 хвилин проводять стимуляцію слиновиділення 3мл 2% розчину лимонної кислоти на корінь язика. Під час ССГ хворий повинен зберігати нерухомість тіла і постійно проковтувати слину. По закінченні динамічного дослідження виконують статичне в бокових проекціях.

  • 6664. Променеве дослідження щитоподібної залози
    Информация пополнение в коллекции 23.12.2010

    Зображення нормальної ЩЗ включає дві долі з перешийком, які розташовані по середній лінії шиї на 1-2 см вище за яремну вирізку рукоятки грудини. При локалізації нижче грудинно-ключичного зчленування або вище перснеподібного хряща констатують загрудинний або лінгвальний зоб. По формі ЩЗ найбільш часто подібна метелику, рідше - підкові. Зображення може бути деформованим після операції або наявності вузлових утворень. У дорослих розміри правої долі 5-6 х 2-2,5 см, розміри перешийка складають 1/3 довжини правої долі. Розміри, накопичення РФП і інтенсивність зображення лівої долі менші. При дифузній формі зобу, тиреоїдиті мають місце рівномірно збільшені долі та перешийок. Контури органа чіткі, рівні. Контрастність ЩЗ визначається по накопиченню активності. Центральна частина кожної долі більш контрастна, ніж периферична. Розподіл РФП в тканині нормальної ЩЗ рівномірний. При вузловому ураженні можливо точно визначити локалізацію вузла. Якщо інтенсивність зображення вузла більша за інтенсивність оточуючої нормальної паренхіми, то вогнище визначається як «гаряче», а якщо інтенсивність менша, то як «холодне». При декомпенсованій токсичній аденомі візуалізується тільки «гарячий» (гіперфункціональний) вузол. Бокові і серединні кісти шиї є «холодними» вузлами, які розташовані за тканинами ЩЗ. Після операції по поводу злоякісної пухлини ЩЗ поява ділянок, які фіксують 131I або 99мТс, вказує на рецидив захворювання. Таким же чином можливо визначити метастази високо диференційованого рака ЩЗ в легені, кістки, головний мозок і інші органи.

  • 6665. Променеві ознаки захворювань печінки та жовчного міхура
    Информация пополнение в коллекции 21.08.2010

    Мета обстеженняПровідні променеві методиЗагальна оцінка морфології печінкиСонографія, КТДослідження функції ретикулоендотеліальної системи печінкиГепатосцинтиграфіяДослідження жовчовидільної функції печінкиГепатобілісцинтиграфія (холесцинтиграфія)Жировий гепатозКТВогнищеві ураження печінкиСонографія, КТОцінка морфології жовчного міхураСонографіяВизначення аномалій жовчного міхураХолецистографіяДіагностика жовчнокам'яної хвороби та холециститівСонографія, холеграфіяДослідження жовчних протокХолеграфія, ЭРПХГ, транспарієтальна холангіографіяВиявлення розширення жовчних протокКрізьшкірна крізьпечінкова холангіографіяДиференціація печінкової та механічної жовтівниціХолецистографія, МРТВивчення концентраційної функції жовчного міхураХолеграфіяВивчення моторики жовчного міхураХолецистографія, сонографіяНаявність дуоденального рефлюксуХолецистографія, сцинтиграфіяСистема печінкової артеріїЦеліакографіяСистема воротної вениЦеліакографія, портографіяПечінкові вениСонографія, гепатографія

  • 6666. Променеві ознаки пухлин легенів
    Информация пополнение в коллекции 09.10.2010

     

    1. Болезни системы дыхания под редакцией проф. Ивана Й. Йонкова и проф. Стефана Т. Тодорова. "Медицина и физкультура", София. 1966 г.
    2. В.І. Мілько, Т.В. Топчій, А.П. Лазар. Рентгенодіагностика, “Нова книга", Вінниця. 2005 р.
    3. Вибрані лекції з радіонуклідної діагностики та променевої терапії за ред. проф. А.П. Лазара. „Нова книга", Вінниця. 2006. - 197 с.
    4. Дворяковский И.В., Федоров А.М., Ляшко В.В., и др. Возможности эхографии в диагностике острой пневмонии у детей // Материалы 1Съезда ассоциации специалистов УЗД в медицине. М. 1991. - 169 с.
    5. Кальная Т.В., Самохина Н.В., Кальная Н.А. Возможности сочетанной рентгено ультразвуковой диагностики заболеваний органов грудной клетки у детей // Ультразв. диагн. акуш. гинекол. педиатр. N 2.1994. - 41 с.
    6. Кравчук С.Ю., Лазар А.П. “Основи променевої діагностики", Чернівці, 2005 рік.
    7. Кузнецов А.А., Иванищак Б.Е., Пикулев Л.А. Возможности ультразвука в диагностике крупозной пневмонии // Ультразв. диагн. N 2.1997. - 25 с.
    8. Л.Д. Линденбратен, И.П. Королюк. "Медицинская радиология" М.: "Медицина", 2000. - 640 с.
    9. Л.Д. Линденбратен, И.П. Королюк. "Медицинская рентгенология и радиология" М.: "Медицина", 1995. - 496с.
    10. Л.Д. Линденбратен, Л.Б. Наумов. "Медицинская рентгенология" М.: "Медицина", 1974. - 383 с.
    11. Л.С. Розенштраух, Н.И. Рыбакова, М.Г. Винер. "Рентгенодіагностика заболеваний органов дыхания" М.: "Медицина", 1984. - 640 с.
    12. Общее руководство по радиологии. Редактор Х. Петерсон, в 2-х томах. Юбилейная книга МІСЕК 1995 г.
    13. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П. Сиваченко. К.: "Вища школа", 1991. - 535с.
    14. Променева діагностика. За ред. Г Ю Коваль. - К.: ОРБІС, т. І, т.2 1998. - 835с.
    15. Руководство для врачей, направляющих пациентов на радиологическое исследование. Критерии выбора метода изображения. (Адаптировано Европейской комиссией и экспертами, представляющими Европейскую радиологию и Ядерную медицину. Согласовано с Европейской комиссией). МЗ Украины 2000. - 104 с.
    16. Сапожников В.Г., Куликов В.А., Тарасова О.В., и др. О возможности эхографической диагностики кисты лёгких у новорожденных // Ультразв. диагн. акуш. гинекол. педиатр. N 4.1994. - С.76-78.
    17. Тимофеев А.А., Волынец Г.В., Горячев С.В. Острые пневмонии у детей в эхографическом изображении // Ультразв. диагн. акуш. гинекол. педиатр. N 2.1995. - С.86-93.
    18. Ультразвуковая диагностика в детской хирургии. Под. ред. Дворяковского И.В., Беляевой О.А. М. 1997. - С.119-127.
  • 6667. Промышленный регламент на производство мягких желатиновых капсул с витамином А в масле
    Реферат пополнение в коллекции 21.08.2010
  • 6668. Проникающее колото-резаное ранение грудной клетки
    Контрольная работа пополнение в коллекции 09.12.2008

    При повреждениях сердца и магистральных сосудов предпочтение отдают продольной стернотомии. Удобен и левосторонний переднебоковой доступ; разрез делают в IV V межреберье и при необходимости расширяют вбок. Однако при таком доступе затруднен подход к устью магистральных сосудов. При повреждении плечеголовного ствола выполняют стернотомию с переходом на шею вдоль m. sternocleidomastoideus или вдоль ключицы. При одностороннем тотальном гемотораксе прибегают к переднебоковой или заднебоковой торакотомии на стороне повреждения. При правостороннем гемотораксе предпочитают положение больного на спине, поскольку в положении на левом боку сердечно-легочная реанимация, если в ней возникает необходимость, крайне затруднена. Оптимальный доступ к грудной аорте левосторонняя заднебоковая торакотомия в четвертом межреберье (здесь обычно расположена дуга аорты при однолегочной ИВЛ). Тем не менее, если не исключено повреждение позвоночника, используют передний доступ, а для визуализации грудной аорты отводят верхушку легкого или применяют однопросветную эндотрахеальную трубку с бронхоблокатором. В качестве бронхоблокатора можно использовать катетер Фогарти большого диаметра. При подозрении на гемоперикард проводят диагностическую субксифоидальную перикардиотомию (как самостоятельное вмешательство или во время операции на органах брюшной полости). Над мечевидным отростком делают разрез кожи длиной 5 7,5 см и рассекают апоневроз по белой линии живота. Мечевидный отросток иссекают, тупо отслаивают ткани средостения, обнажают участок перикарда и рассекают его. При обнаружении крови в полости перикарда проводят стернотомию, останавливают кровотечение, ушивают рану сердца или магистрального сосуда. Все это нужно обязательно учесть при подготовке к операции. Субксифоидальный доступ используют только в диагностических целях; для специализированных операций он не годится.

  • 6669. Проникающие излучения в медицинской диагностике
    Контрольная работа пополнение в коллекции 08.06.2012

    Радиофармацевтический препарат таллий-201(201Tl) используется в однофотонной эмиссионной томографии при исследовании изнеспособности кардиомиоцитов миокарда. В основе метода лежит тот факт, что таллий 201 захватываются только живыми кардиомиоцитами. Период полураспада таллия-201 велик (73 часа), поэтому вводить можно лишь небольшие дозы (75-150 МБк). Он дает рентгеновское излучение с энергией 135 и 167 кэВ. Захват таллия-201 миокардом прямо пропорционален кровотоку, причем эта зависимость сохраняется при физической нагрузке.

  • 6670. Проникающие ранения, тупые травмы, ожоги глаза
    Курсовой проект пополнение в коллекции 19.12.2010

    В первые дни после ожоговой травмы III и IV степени (периоды первичного и вторичного некроза) цель лечения любого пострадавшего состоит в сохранении глаза как органа. Для достижения этого результата производят коньюнктивотомию (при выраженном отеке слизистой оболочки глаза), тщательную некрэктомию с неотложной или ранней пересадкой свежих или консервированных аллотканей. В третьем периоде ожоговой болезни основное внимание уделяется медикаментозному регулированию силы защитно-восстановительных реакций организма и нормализации офтальмотонуса. Наконец, в рубцовом периоде ожоговой болезни приступают к выполнению пластических операций, которые позволяют ликвидировать тяжелые последствия травмы (симблефарон, анкилоблефарон и т.д.), а также восстановить прозрачность роговицы путем выполнения сквозной кератопластики или кератопротезирования. Поскольку ожоговая болезнь протекает в течение многих месяцев, а иногда и лет, то пострадавшие должны быть сразу же правильно ориентированы, т.е. настроены на длительное лечение с периодической госпитализацией.

  • 6671. Пропаганда спортивно-оздоровчої роботи в Україні
    Курсовой проект пополнение в коллекции 12.01.2010

     

    1. Сьогодні не викликає сумніву той факт, що спорт та оздоровчо-фізкультурні заняття відіграють значну роль у житті сучасної людини. З раннього дитинства і до пізньої старості завдяки спорту людина розвиває свої духовні й тілесні якості. Заняття спортом поліпшує здоровя і знижує ризик захворювань, зменшує соціальне напруження у суспільстві. Тому вітчизняні та зарубіжні фахівці надають важливе значення спортивно-оздоровчі діяльності. ЇЇ цінність українські фахівці визначають через стимулюючий вплив на поширення фізичної культури серед різних верств населення.
    2. Оздоровча фізична культура та спорт складова частина культури суспільства і самої людини, основою специфічного змісту якої є раціональне використання рухової активності як фактору зміцнення здоровя, оптимізації фізичного стану. До видів оздоровчої фізичної культури віднесено такі, що у найбільшій мірі відповідають принципу оздоровчої спрямованості (різновиди гімнастики, плавання, лижного спорту, легкої атлетики, ін.). Зазначені, а також інші види оздоровчих занять, забезпечують активні соціальні контакти, сприяють інтелектуальному розвитку, пізнавальній діяльності, корисному проведенню дозвілля. Одначе, в Україні посилились загрозливі тенденції зниження рівня здоровя, середньої тривалості життя, зростання кількості дітей з відхиленнями генетичного походження. До 90% дітей, учнів і студентів мають відхилення у стані здоровя, з них понад 50% незадовільний рівень фізичної підготовленості.
    3. Система фізичної культури України перебуває у кризовому стані і не може вирішити проблем, що постають перед нею. У законодавчих документах України з питань фізичної культури містяться положення про необхідність покращання організації оздоровчої фізичної культури у сферах суспільства. Зокрема, в Законі України «Про фізичну культуру і спорт» йдеться про важливість залучення дітей дошкільного та шкільного віку до регулярних занять оздоровчою фізичною культурою, створення для них відповідних умов. Організацію фізкультурно-оздоровчої роботи у навчально-виховній сфері очолює Міністерство освіти України. У структурі міністерства функціонує відділ фізичного виховання, який направляє та координує роботу з фізичного виховання у закладах освіти різних типів. Міносвіти підпорядковуються: дошкільні дитячі установи, загальноосвітні школи, ПТУ, технікуми, коледжі, інститути, університети, ін.
    4. Виробнича фізична культура має два аспекти впровадження: загальнооздоровчий, що реалізується шляхом організації фізкультурної роботи в рамках фізкультурних осередків (колективів фізкультури), за місцем проживання; спеціальний, що включає систему фізкультурно-оздоровчих заходів, форми та зміст яких визначаються особливостями впливу на людину умов, характеру і організації праці. Проводяться вони, як правило, на території підприємств, організацій, установ у робочий та позаробочий час. Виробнича фізична культура розглядається як один із елементів наукової організації праці, що дає можливість покращити умови праці та відпочинку робочих і службовців, підвищити культуру праці на виробництві в цілому. У соціально-побутовій сфері передбачається здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності: за місцем проживання; у місцях масового відпочинку; в оздоровчо-рекреаційних та лікувально-профілактичних установах. Загальне керівництво, планування, організацію, контроль за станом та розвитком фізкультурно-оздоровчої діяльності у соціально-побутовій сфері здійснюють обласні, міські, районні органи державного управління спеціальної компетенції.
    5. До вирішення проблем організації фізкультурно-оздоровчої діяльності повинні також докладати зусиль інші державні установи: депутатські комісії, відділи держадміністрацій, навчальні заклади та державні підприємства. Поряд із державними установами роботу зазначеного напрямку проводять і громадські організації: профспілки, фізкультурно-спортивні товариства, громадські органи самоврядування (федерації, асоціації, спілки). Таким чином, організація фізкультурно-оздоровчої діяльності у соціально-побутовій сфері це обєкт взаємодії багатьох державних та громадських установ. На сучасному етапі усе більше уваги приділяється проблемі збереження й зміцнення здоров'я, причому основний акцент робиться на зміні способу життя.
    6. Проблема здорового способу життя розглядається як проблема загальнодержавна, потребуюча розробки «здоровя зберігаючих» технологій, які дозволяють впливати на звички, стереотипи поводження, життєві цінності людей, що приводять до усвідомлення необхідності піклуватися про своє здоров'я. Поняття «здоровий спосіб життя» включає ряд компонентів, основною серед яких є рухова активність. Якщо в людини не сформована потреба в підвищенні рівня рухової активності, заняттями фізично-оздоровчими та спортивними вправами, то всі зусилля держави, спрямовані на розвиток масової фізичної культури та пропаганди спортивно-оздоровчої роботи будуть залишатися марними. У даній ситуації на перший план виходить робота із суспільною думкою, тому що саме вона є визначальним у формуванні поглядів, звичок, ціннісних установок окремо взятого індивіда. В останні десятиліття на Заході й Сході одержала поширення дисципліна Public relations, яка дозволяє, працювати із суспільною думкою, використовуючи непрямі способи впливу на аудиторію, здійснюючи контроль «дохождения» інформації й забезпечуючи функціонування зв'язків. У країнах СНД це дисципліна робить лише перші кроки, однак уже можна говорити про існування певного досвіду роботи із громадськістю. Використання даних технологій у соціальній сфері (зокрема у сфері оздоровчої фізичної культури та спорту) може істотно вплинути на формування в населення потреби в зміцненні свого здоров'я, підвищенню рівня рухової активності як провідного компонента здорового способу життя в людей.
    7. Пропаганда фізкультурно-оздоровчої діяльності цілеспрямоване розповсюдження та популяризація фізкультурних знань з метою переконання населення у необхідності систематичних фізкультурних занять. Показ тих чи інших фізкультурних заходів, різноманітних форм занять у супроводі відповідних професійних коментарів, бесід із лікарями, тренерами-інструкторами допомагає залученню населення до регулярних фізкультурно-оздоровчих занять. Успіх пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності залежить від комплексного активного використання всіх її форм. Однак, аналіз фахової літератури, проведений під час бакалаврського дослідження засвідчив актуальність і недостатню теоретичну та наукову розробку питань управління та організації пропаганди і реклами. Контент-аналіз обласних періодичних видань виявив значну кількість друкованих матеріалів інформаційного характеру і недостатність публікацій методичного, освітньо-виховного змісту. Вирішення проблеми активізації пропагандистської і рекламної діяльності відповідно до умов функціонування спортивно-оздоровчого руху сучасної України можливе в рамках цільової комплексної програми яка, на думку експертів, має відображати принципи проведення пропаганди і реклами, залучення всіх зацікавлених організацій, наявність основних функцій управління планування, організації, мотивації, контролю.
    8. Реклама виступає однією з активних форм пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності. Сучасна фахова література визначає рекламу як скероване, неособисте звернення, що здійснюється через засоби масової інформації та інші види комунікацій. Воно містить інформацію про споживчі властивості та якість товарів або послуг з метою їх реалізації та формування споживчого попиту. Реклама у фізкультурно-оздоровчій сфері це сукупність відомостей про послуги оздоровчого характеру, що здатні зацікавити споживачів та задовольнити попит різних соціально-демографічних груп населення. Достатньо розповсюдженою є імідж-реклама, яка переслідує мету формування сприятливого образу (іміджу) клубу, осередку у максимальної кількості громадян, потенційних споживачів. У ході нашого дослідження було виявлено, що реклама оздоровчих послуг проводиться всіма фізкультурно-оздоровчими клубами, які були обєктами дослідження. Носіями рекламної інформації виступають здебільшого самі члени клубів засвідчили 39,2% респондентів або рекламні оголошення на вулиці 32,2%. Співробітники оздоровчих клубів не завжди цікавляться джерелами поінформованості своїх відвідувачів, лише 34,9% респондентів засвідчили наявність такої зацікавленості. Також, у ході дослідження було виявлено дещо обмежений арсенал рекламної продукції на місцях занять. У більшості випадків це стінні газети, фото стенди і фотоальбоми. Рівень якості рекламних матеріалів був визначений більшістю респондентів як середній 41% відповідей. Двомірна залежність визначення якісного рівня реклами і стажу оздоровчих занять виявила, що зі збільшенням стажу оцінка якості реклами знижується. Це свідчить про відсутність диференційованого рекламного впливу на відвідувачів оздоровчих клубів. Масові фізкультурно-спортивні заходи посідають важливе місце у системі оздоровчої діяльності. Вони мають на меті залучення населення до занять фізичною культурою, підвищення їх фізичної підготовленості, формування рухових навичок та вмінь, розвиток фізичних якостей, стимулювання до систематичної участі у фізкультурно-оздоровчих заняттях. Масові фізкультурно-спортивні заходи це ігрова діяльність, учасники якої, з урахуванням віку, статі, рівня фізичної підготовленості, мають приблизно однакові можливості у досягненні перемоги в доступних їм вправах. Зазначена доступність досягається спеціальним вибором змагальних вправ, складності та довжини дистанцій, ваги снарядів, що використовуються, а також тривалістю та інтенсивністю виконання вправ. Окрім того, для змагань, за участю різного контингенту, з метою зрівнювання їх можливостей використовуються гандикапи, фори, зрівнювальні коефіцієнти та заохочувальні бали. У фізкультурно-оздоровчих групах змагальні заходи проводяться не лише з метою перевірки навиків та вмінь, що сформувались у результаті занять, але й для організації активного відпочинку, фізичної рекреації. Саме тому, особливими є підготовка і проведення таких заходів. Отже, ефективні пропаганда та реклама є запорукою масового залучення населення до фізкультурно-оздоровчих занять. Зазначена діяльність входить до функціональних обовязків фахівців, що обіймають різні посади в системі фізкультурного руху. Одним із дієвих засобів пропаганди, місцем розміщення реклами є фізкультурно-оздоровчі заходи змагальної спрямованості.
  • 6672. Пропедевтика
    Реферат пополнение в коллекции 28.07.2010
  • 6673. Пропедевтика внутренних болезней
    Информация пополнение в коллекции 09.12.2008

    Другой тип диагностического исследования можно назвать методическим. Этот путь более сложен. Во-первых, кроме учета основных жалоб, изучается история жизни больного и его заболевания, т. е. все то, что можно получить при методическом расспросе или собирании анамнеза, нередко из рассказов окружающих. При этом выясняются также конституциональные, бытовые и профессиональные особенности жизни больного. Это ведет к переходу от простого биологического распознавания к социально-биологическому диагнозу болезни. Во-вторых, у больного исследуются все органы или системы в определенном порядке. Если этого не придерживаться, а обращать преимущественное внимание на тот или иной орган, руководствуясь каким-либо одним симптомом, сильнее других выступающим в анамнезе, то это очень часто отражается на правильности диагноза, так как исследование остальных частей организма невольно производится поверхностнее, чем это требуется в интересах распознавания, диагностика уже с самого начала легко попадает на ложный путь и с предвзятой точки зрения нередко истолковываются все симптомы. Далее изучается морфологический статус больного в широком смысле слова (клиническая анатомия), т. е. индивидуальные особенности строения тела, телосложения и морфология органов больного (величина, форма, положение). Особенно важный раздел определение патологической анатомии органов больного, т. е. их морфологических изменений в ходе развития болезни, которое может быть достигнуто методами клинического исследования.

  • 6674. Пропедевтика хирургии
    Реферат пополнение в коллекции 23.09.2010
  • 6675. Пропедевтика. ИБС, стенокардия
    Реферат пополнение в коллекции 08.09.2010
  • 6676. Пропедевтика. Стеноз устья аорты
    Реферат пополнение в коллекции 15.08.2010
  • 6677. Пропедевтика: перкуторные границы органов
    Контрольная работа пополнение в коллекции 09.12.2008

    Парастернальная линияВерхний край 6 ребраСреднеключичная линия6 реброПередняя подмышечная линия7 ребро7 реброСредняя подмышечная линия8 ребро8 реброЗадняя подмышечная линия9 ребро9 реброЛиния скапулярис10 ребро10 реброПаравертебральная линия Между 11 и 12 ребромМежду 11 и12 ребром

  • 6678. Пропедевтика-история болезни
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
  • 6679. Прополис
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Прополис употребляют для изготовления ароматических курительных свечей (ими хорошо очищать воздух). Из него изготовляют также политуру и лак для лакирования всевозможных деревянных изделий и особенно посуды. К двум частям прополиса добавляют одну часть воска и всё это растворяют в четырёх частях горячей варёной олифы. Деревянные ложки, опущенные на 10-15 минут в такую смесь и протёртые после охлаждения шерстяной тряпочкой, приобретают прочную и красивую лакировку.

  • 6680. Простагландины в офтальмологии
    Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

    Источником для образования ПГ являются ненасыщенные жирные кислоты (НЖК), которые поступают в организм с пищей и в фосфорилированном виде входят в структуру мембран клеток. При нарушении структуры клеточных мембран из НЖК под воздействием фосфолипазы А2 образуется арахидоновая кислота. К увеличению содержания свободных НЖК приводят различные патогенные воздействия, вызывающие разрушение клеточных мембран. В физиологических условиях выходу НЖК способствуют катехоламины, брадикинин, ангиотензин II и другие факторы, активизирующие фосфолипазы. Под воздействием фермента циклооксигеназы из арахидоновой кислоты образуются первичные эндоперекиси (нестабильные простагландины). В последующем под влиянием антиокислительных систем клеток к кислороду присоединяется водород с образованием гидроксилов в кольце и боковых цепях и формируется молекула стабильных ПГ. Простагландины быстро метаболизируются во всех тканях, особенно в легких, печени, почках, селезенке. Схематично процесс образования ПГ изображен на рис. 2.