Променеве дослСЦдження щитоподСЦбноi залози

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



Реферат

на тему:

Променеве дослСЦдження щитоподСЦбноi залози

Для дослСЦдження щитоподСЦбноi залози (ЩЗ) застосовують наступнСЦ методики основних променевих методСЦв:

1. Ультразвуковий:

  1. сонографСЦя (В-режим)
  2. допплерографСЦя
  3. кольорове допплерСЦвське картування
  4. тонкогольна аспСЦрацСЦйна бСЦопсСЦя (ТАБ) пСЦд контролем УЗД.

2. РадСЦонуклСЦдний:

  1. визначення йоднакопичувальноi здатностСЦ ЩЗ
  2. динамСЦчна сцинтиграфСЦя
  3. статична сцинтиграфСЦя (планарна, ОФЕКТ, ПЕТ)
  4. радСЦоСЦмунний аналСЦз

3. КТ.

4. МРТ.

УльтразвуковСЦ дослСЦдження

УЗД обовязково призначаСФться всСЦм хворим для пСЦдтвердження або виключення патологСЦi ЩЗ. Показання до УЗД:

  1. Визначення розмСЦрСЦв, обСФму, структури залози для диференцСЦацСЦi вузлового, змСЦшаного, дифузного зобу, аутоСЦмунного тиреоiдиту.
  2. Визначення розмСЦрСЦв, положення, форми, структури (ехогенностСЦ) вузлСЦв, наявностСЦ капсули, мСЦкрокальцинатСЦв.
  3. Визначення анатомо-топографСЦчних змСЦн органСЦв шиi та iх взаСФмо розташування СЦз ЩЗ, можливоi дислокацСЦi органСЦв шиi.
  4. Визначення збСЦльшених регСЦональних лСЦмфатичних вузлСЦв.

ПСЦдготовка хворого до УЗД не потрСЦбна. ДослСЦдження виконують в положеннСЦ лежачи на спинСЦ, пСЦд плечСЦ пСЦдкладають валик, голова хворого дещо закинута до заду. Використовують датчики з частотою 7,5-10 МГц. Тиск датчика на шию дослСЦджуваного повинен бути мСЦнСЦмальним, що сприяСФ запобСЦганню викривлення результатСЦв дослСЦдження. УЗД починають СЦз сканування в поперечнСЦй площинСЦ (визначення ехогенностСЦ, товщини та максимальноi ширини ЩЗ), далСЦ в продольнСЦй площинСЦ (визначення ехогенностСЦ та довжини кожноi долСЦ ЩЗ).

Нормальною (однорСЦдною) визнаСФться дрСЦбнозерниста структура залозистоi тканини, точкова гСЦпоехогенна зернистСЦсть якоi не перевищуСФ в дСЦаметрСЦ 1 мм. По ехогенностСЦ дСЦлянок констатуСФться неоднорСЦдний (гетерогенний) характер ехографСЦчноi структури, який залежно вСЦд поширеностСЦ таких змСЦн вСЦдповСЦдаСФ дифузнСЦй (невузловСЦй) або вогнищевСЦй (вузловСЦй) патологСЦi ЩЗ.

Тонкогольна аспСЦрацСЦйна бСЦопсСЦя (ТАБ). ТАБ отримала значне розповсюдження в дСЦагностицСЦ захворювань ЩЗ. ДослСЦдження бСЦопсСЦйного матерСЦалу дозволяСФ визначити природу процесу (доброякСЦсний або злоякСЦсний) СЦ уточнити гСЦстологСЦчну приналежнСЦсть пухлини. Метод ТАБ не маСФ протипоказань СЦ нерСЦдко виконуСФться в амбулаторних умовах. ПункцСЦю виконують тонкою голкою без анестезСЦi.

Показання до ТАБ:

  1. НаявнСЦсть вузла в ЩЗ.
  2. МножиннСЦ вузли в ЩЗ, коли доброякСЦсний процес викликаСФ сумнСЦви.
  3. АутоСЦмунний тиреоiдит.
  4. НаявнСЦсть метастатичних вузлСЦв на шиi.
  5. ЗлоякСЦснСЦ пухлини ЩЗ, якСЦ визначаються клСЦнСЦчно, не пСЦдлягають оперативному лСЦкуванню СЦ потрСЦбно отримати морфологСЦчну верифСЦкацСЦю процесу.
  6. Рецидиви зобу, аденом и злоякСЦсних пухлин ЩЗ.

Методика дослСЦдження. ПСЦд контролем УЗД лСЦкар проводить пункцСЦю вузла ЩЗ тонкою голкою, яка зСФднана СЦз пустим шприцем. ПСЦсля того, як кончик голки вводиться всередину вузла, лСЦкар кСЦлька разСЦв аспСЦруСФ вмСЦст вузла шприцем. ДалСЦ голка виводиться СЦ змСЦст вузла наноситься на предметне скло. НайчастСЦше проводиться 2-3 уколи в рСЦзнСЦ дСЦлянки вузла для отримання достатньоi кСЦлькостСЦ бСЦологСЦчного матерСЦалу та виключення помилки. Вся процедура займаСФ бСЦля 1 хвилини. На мСЦсце проколу накладаСФться стерильний марлевий тампон на 2 години.

ЦитологСЦчнСЦ знахСЦдки при ТАБ ЩЗ класифСЦкують за 4 категорСЦями:

  1. ДоброякСЦснСЦ пухлини.
  2. ПСЦдозрСЦлСЦ на рак випадки, в тому числСЦ фолСЦкулярнСЦ неоплазСЦi.
  3. ЗлоякСЦснСЦ пухлини.
  4. НедостатнСЦй матерСЦал для верифСЦкацСЦi дСЦагнозу.

РадСЦонуклСЦднСЦ дослСЦдження

Для дослСЦдження ЩЗ використовують in vivo та in vitro методи радСЦонуклСЦдноi дСЦагностики. ДослСЦдження ЩЗ методами ядерноi медицини in vivo не мають сьогоднСЦ такого значного поширення як ще 10-15 рокСЦв назад, але й не втратили своСФi актуальностСЦ. До in vivo вСЦдносяться методики: визначення йоднакопичувальноi здатностСЦ ЩЗ, динамСЦчна та статична сцинтиграфСЦя.

РадСЦофармацевтичне забезпечення радСЦонуклСЦдних дослСЦджень ЩЗ

Для радСЦометрСЦi, планарноi, ОФЕКТ та ПЕТ сцинтиграфСЦi ЩЗ використовують 2 групи РФП. До першоi групи вСЦдносяться органотропнСЦ РФП, такСЦ як Na131I, Na123I (натрСЦю йодид) та 99mTc-пертехнетат.

До другоi групи вСЦдносяться туморотропнСЦ РФП: 201TlCl (талСЦю хлорид), 99mTc-MIBI (метоксиСЦзобутилСЦзонСЦтрил), 99mTc-DMSA(V), 111In-DTPA-октреотид та 18F-флюородеоксиглюкоза.

Визначення йоднакопичувальноi здатностСЦ ЩЗ

Показання до проведення методики: ендокринологСЦчнСЦ порушення, збСЦльшення розмСЦрСЦв ЩЗ, захворювання, якСЦ поязанСЦ СЦз змСЦнами функцСЦонального стану ЩЗ (гСЦпертиреоз, гСЦпотиреоз, тиреоiдити, пухлини).

ПСЦдготовка хворого:

  1. За мСЦсяць до дослСЦдження вСЦдмСЦнити препарати йоду, брому та фтору.
  2. За 3 тижнСЦ вСЦдмСЦнити гормональнСЦ препарати.
  3. За тиждень вСЦдмСЦнити салСЦцилати, антибСЦотики, сульфанСЦламСЦди.
  4. За 3 днСЦ до дослСЦдження вСЦдмСЦнити всСЦ лСЦкарськСЦ препарати.

Хворому натщесерце пропонують випити 20-30 мл 5% розчину глюкози в який попередньо добавлений РФП (Na131I) активнСЦстю 0,07-0,15 МБк. Одночасно готують СЦнший мСЦрний стаканчик з аналогСЦчною кСЦлькСЦстю глюкози та Na131I, який буде використаний в якостСЦ фантому при колСЦ бровцСЦ радСЦометру. РадСЦометрСЦю ЩЗ проводять на радСЦометрах типу ГТРМ-01ц (гамматСЦреорадСЦометр) через певнСЦ промСЦжки час