Променеве дослСЦдження щитоподСЦбноi залози
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
? ТГ СЦ наявнСЦстю метастазСЦв при раку ЩЗ.
У сироватцСЦ кровСЦ здорових осСЦб концентрацСЦя ТГ коливаСФться вСЦд 0 до 50 нг/мл, складаючи в середньому 18,51,6 нг/мл.
Тиреоiд-специфСЦчнСЦ антитСЦла. Частина захворювань ЩЗ носять аутоСЦмунний характер, який повязаний СЦз синтезом аутоантитСЦл до рецепторного апарату тиреоцитСЦв та СЦнших структурних компонентСЦв. На сьогоднСЦшнСЦй день розрСЦзняють: антитСЦла до мСЦкросомальноi фракцСЦi (дСЦагностика тиреоiдиту Хашимото, гСЦпотиреозу, тиреотоксикозу, раку ЩЗ, пернСЦцСЦознСЦй анемСЦi та колагенозах); антитСЦла до ТГ (дСЦагностика гСЦпотиреоiдного стану; норма 0-60,0 МО?мл); антитСЦла до ТТГ-рецепторСЦв тиреоцитСЦв (норма до 20 МО?л) та антитСЦла до Т3, Т4.
КальцитонСЦн (КТ) пептидний гормон, який продукуСФться С-клСЦтинами ЩЗ. У нормСЦ вмСЦст у сироватцСЦ кровСЦ складаСФ 5,5-28 пкмоль/л. ПерСЦод напСЦвжиття дорСЦвнюСФ 12 хвилин. В нормСЦ цей гормон приймаСФ участь в регуляцСЦi кальцСЦСФвого обмСЦну СЦ СФ фСЦзСЦологСЦчним антагонСЦстом паратгормону. ДослСЦдження КТ проводять для дСЦагностики медулярного раку ЩЗ та для комплексноi оцСЦнки метаболСЦзму Са2+ (разом з паратгормоном та вСЦтамСЦном D3). СтСЦйке пСЦдвищення вмСЦсту КТ у хворих з медулярною карциномою ЩЗ свСЦдчить про не радикальнСЦсть оперативного лСЦкування або наявнСЦсть вСЦддалених метастазСЦв. Швидкий пСЦдйом рСЦвня КТ свСЦдчить про рецидив захворювання.
КТ дослСЦдження
ДослСЦдження проводиться в положеннСЦ хворого лежачи на спинСЦ. Для кращого виведення нижнього полюса ЩЗ пСЦд плечСЦ дослСЦджуваного пСЦдкладають валик. ПСЦсля отримання топограми (в бСЦчнСЦй проекцСЦi) встановлюють рСЦвень першого аксСЦального зрСЦзу на рСЦвнСЦ верхнього краю грудини. Для коректноi оцСЦнки розмСЦрСЦв ЩЗ необхСЦдно, щоб отриманСЦ зрСЦзи були у строго поперечнСЦй площинСЦ, тому гентрСЦ томографа встановлюють перпендикулярно до передньоi поверхнСЦ тСЦл шийного вСЦддСЦлу хребта та отримують 10-16 аксСЦальних зрСЦзСЦв шиi шириною 5мм. ДалСЦ проводиться дослСЦдження з контрастуванням. Хворому вводять 40мл контрастноi речовини СЦ через 7-10 хвилин проводять КТ.
КТ використовуСФться для визначення пухлин малих розмСЦрСЦв та при поширених процесах для визначення СЦстинних меж ураження. КТ до операцСЦi дозволяСФ отримати СЦнформацСЦю про взаСФмовСЦдносини пухлини ЩЗ з оточуючими анатомСЦчними структурами.
МРТ дослСЦдження
При проведеннСЦ МРТ використовують поверхневу жорстку котушку, скани орСЦСФнтують в сагСЦтальнСЦй СЦ аксСЦальнСЦй проекцСЦях, коронарна проекцСЦя використовуСФться при загрудиннСЦй локалСЦзацСЦi ЩЗ. Час дослСЦдження складаСФ 8-13 хвилин. Шар перенасичення орСЦСФнтуСФться на рСЦвень дуги аорти (з перекриванням мСЦсць вСЦдходу плече головного ствола СЦ пСЦдключичноi артерСЦi), фазове декодування рухових артефактСЦв орСЦСФнтуСФться сагСЦтально.
Основна програма дослСЦдження включаСФ:
- СагСЦтальну проекцСЦю, Т1 в послСЦдовностСЦ SE, 3 зрСЦза товщиною 10 мм, матриця 256x256, ТЯЯЕ 240/10 мс, FOV 28-32 см 10 секунд.
- АксСЦальну проекцСЦю, Т1 в послСЦдовностСЦ FE3D-TR/TE 35/10 мс, флСЦп 35 градусСЦв, 14-18 зрСЦзСЦв товщиною 3 мм., матриця 256x256, FOV 25-28 см 4 хвилини 2 секунди.
- Можливо добавити коронарнСЦ скани, а також послСЦдовностСЦ для отримання Т2. Однак, в бСЦльшостСЦ випадкСЦв зображення в режимСЦ Т2 не визначають тонкощСЦв анатомСЦчноi структури СЦ не дають однозначноi СЦнформацСЦi завдяки великоi кСЦлькостСЦ артефактСЦв. Використання Т2 бСЦльш ефективно для диференцСЦювання рСЦдинних утворень.
Протокол МРТ включаСФ такСЦ параметри ЩЗ як розташування, форма, розмСЦри долСЦв, товщина перешийка, чСЦткСЦсть контурСЦв, стан меж органа, капсули залози, однорСЦднСЦсть структури, наявнСЦсть додаткових (вузлових, порожнинних) утворень з оцСЦнкою iх обСФмного впливу та МР-сигналу, вСЦдношення до оточуючих органСЦв шиi, стан лСЦмфатичних вузлСЦв шиi.
Променева анатомСЦя щитоподСЦбноi залози
ЩЗ маСФ зовнСЦшню та внутрСЦшню сполучнотканинну капсули. За рахунок зовнСЦшньоi капсули утворюСФться звязочний апарат, який фСЦксуСФ ЩЗ до трахеi СЦ гортанСЦ. Верхньою межею залози (бокових долСЦв) СФ щитоподСЦбний хрящ, нижньою 5-6 кСЦльця трахеi. Перешийок розташований на рСЦвнСЦ I-III або II-IV хрящСЦв трахеi.
Ультразвукова анатомСЦя
ЩЗ в нормСЦ на сонограмСЦ визначаСФться як утворення з однорСЦдною зернистою структурою. АнатомСЦчними маркерами ЩЗ СФ трахея СЦ загальнСЦ соннСЦ артерСЦi. На продольнСЦй сонограмСЦ вСЦзуалСЦзуються обидвСЦ долСЦ ЩЗ та перешийок мСЦж долями товщиною до 0,8 см. Кожна доля маСФ форму овалу. Попереду ЩЗ вСЦзуалСЦзуСФться шкСЦра та пСЦдшкСЦрна клСЦтковина, а позаду загальна сонна артерСЦя або щитоподСЦбний хрящ .
На поперечнСЦй сонограмСЦ ЩЗ визначаСФться як утворення, яке симетрично розташоване вСЦдносно серединноi лСЦнСЦi СЦ кожна доля якого визначаСФться як овал. МСЦж долями визначаються лСЦнСЦйнСЦ ехоструктури, якСЦ представленСЦ хрящами гортанСЦ. Добре визначаСФться також щитоподСЦбний хрящ, який маСФ сонографСЦчне зображення у виглядСЦ двох лСЦнСЦйних структур розташованих пСЦд тупим кутом. Позаду СЦ дещо збоку вСЦд кожноi долСЦ ЩЗ знаходяться округлСЦ ехонегативнСЦ утворення, якСЦ вСЦдповСЦдають загальнСЦй соннСЦй артерСЦi СЦ латеральнСЦше - яремнСЦй венСЦ. Попереду СЦ збоку вСЦд долСЦв ЩЗ помСЦтнСЦ овальнСЦ мСЦлкоячеiстСЦ структури грудино-ключично-сосцевидних мязСЦв
Основним при УЗД СФ визначення геометричних розмСЦрСЦв ЩЗ. Але найчастСЦше використовуСФться визначення обСФму органа. ТехнологСЦя визначення обСФму ЩЗ при УЗД не складна. Спочатку датчик ставиться горизонтально на передню поверхню шиi в проекцСЦi ЩЗ СЦ вСЦзуально знаходять зображення залози з найбСЦльшими розмСЦрами долСЦв. ПСЦсля фСЦксацСЦ