Geum.ru


Променева анатомСЦя молочноi залози

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



Реферат

Тема: "Променева анатомСЦя молочноi залози"

Вступ

МолочнСЦ залози жСЦнок це парнСЦ шкСЦрнСЦ утворення на переднСЦй поверхнСЦ грудноi клСЦтки. Це складна альвеолярна залоза зовнСЦшньоi секрецСЦi. ВсерединСЦ вона складаСФться з часток жировоi тканини, в якСЦй розташована залозиста тканина з молочними ходами (каналами), якСЦ, зСФднуючись, переходять у вивСЦднСЦ протоки, що вСЦдкриваються зовнСЦ через сосок МЗ. Розвиток МЗ, iхня секреторна функцСЦя регулюються гормонами гСЦпофСЦзу та яСФчникСЦв. ВидСЦляють 4 типи нормальних МЗ: ювенСЦльний, раннСЦй репродуктивний, передменопаузальний та постменопаузальний.

СкелетотопСЦя: МЗ розташованСЦ на переднСЦй груднСЦй стСЦнцСЦ мСЦж РЖРЖРЖ ребром зверху, VII знизу, linea parasternalis медСЦально та linea axillaris anterior латерально.

ФСЦзСЦологСЦя МЗ. У передменструальному перСЦодСЦ спостерСЦгаСФться набряклСЦсть СЦ розпушення внутрСЦшньодольковоi тканини. Вона набуваСФ широкопетлистСЦсть, мСЦстить помСЦрну кСЦлькСЦсть клСЦтинних елементСЦв. Число залозистих ходСЦв збСЦльшено СЦ просвСЦт iх широкий. ПСЦд час менструацСЦi вСЦдбуваСФться клСЦтинна СЦнфСЦльтрацСЦя внутрСЦшньодольковоi тканини. НабряклСЦсть виникаСФ внаслСЦдок рясного скупчення лСЦмфоцитСЦв, плазматичних клСЦток; СЦнфСЦльтрацСЦя особливо сильна навколо великих ходСЦв. У просвСЦтСЦ залозистих ходСЦв мСЦстяться жировСЦ краплСЦ, а в бСЦльш великих ходах безлСЦч еритроцитСЦв. У пСЦсля менструальному перСЦодСЦ змСЦни внутрСЦшньодольковоi сполучноi тканини зникають, СЦ тому залозистСЦ поля рСЦзко вСЦдмежованСЦ вСЦд навколишньоi тканини. КлСЦтинна СЦнфСЦльтрацСЦя залишаСФться в залозистих полях, але зникаСФ навколо великих ходСЦв; залозистСЦ просвСЦти в часточцСЦ рСЦзко звуженСЦ; оболонка альвеол (membrana propria) широка, гомогенна.

РентгенологСЦчна анатомСЦя молочноi залози

На мамограмах чСЦтко контрастуються всСЦ структури МЗ. ШкСЦра видна у виглядСЦ однорСЦдноi темноi смужки шириною 0,52мм. ПСЦд нею розташована жирова клСЦтковина, шар якоi повСЦльно розширюСФться вСЦд ареолу до базису залози. На фонСЦ клСЦтковини вимальовуються тСЦнСЦ кровоносних судин та звязки Купера. Основну частину рентгенСЦвського знСЦмку займаСФ зображення сполучноi тканини та ii залозистСЦ елементи (рис.7.3). У молодих жСЦнок сполучений тканинний комплекс даСФ тСЦнь у виглядСЦ трикутника, який повернутий верхСЦвкою до соску СЦ маСФ випуклСЦ контури. З вСЦком однорСЦдна СЦ СЦнтенсивна тСЦнь залозистого трикутника стаСФ негомогенною у звязку СЦз свСЦтлими прошарками жировоi тканини. КлСЦмактеричний СЦ постклСЦмактеричний перСЦоди характеризуються поступовою атрофСЦСФю залозистоi тканини СЦ замСЦщенням ii жировою тканиною.

У жСЦнок вСЦком вСЦд 20 до 30 рокСЦв (раннСЦй репродуктивний тип МЗ) реСФструСФться виражений залозистий трикутник або на пСЦвовал, який повнСЦстю займаСФ МЗ. ТСЦньова лСЦнСЦя шкСЦри товщиною вСЦд 1 до 2мм простежуСФться на всьому протязСЦ, пСЦдшкСЦрна жирова клСЦтковина прозора, маСФ товщину до 2см. У жСЦнок 3045 рокСЦв (передменопаузальний тип МЗ) рентгенологСЦчно зменшуСФться обСФм залозистих тканин МЗ, структура стаСФ менш однорСЦдною, зявляються осередки жирових включень. ЗалозистСЦ тканини займають 2/3 (рСЦдше) або 1/2 (частСЦше) МЗ з локалСЦзацСЦСФю у верхньозовнСЦшнСЦх квадрантах, збСЦльшуСФться кСЦлькСЦсть жировоi тканини, бСЦльш чСЦтко виднСЦ тСЦнСЦ судин, лСЦнСЦйнСЦ тСЦнСЦ центральних молочних протокСЦв. ПСЦдшкСЦрна клСЦтковина становить 23см. У жСЦнок вСЦком вСЦд 45 до 60 рокСЦв (постменопаузальний тип МЗ) рентгенологСЦчно на всьому протязСЦ в МЗ простежуСФться жирова тканина, тСЦнСЦ судин, великСЦ молочнСЦ протоки, пСЦдшкСЦрно-жирова клСЦтковина зливаСФться з жировими тканинами МЗ.

При дуктографСЦi розрСЦзняють чотири основних варСЦанти будСЦвлСЦ молочних проток:

1) крупнопСЦтльова будСЦвля;

2) дрСЦбнопСЦтльова (цСЦ два варСЦанти зустрСЦчаються найчастСЦше);

3) протоки рясно анастомозують мСЦж собою, створюючи враження СФдиноi пСЦтльовоi мережСЦ;

4) магСЦстральна СЦ розсипна будСЦвля (створюСФ враження СЦзольованих мереж).

Ультразвукова анатомСЦя молочноi залози

УЗД молочних залоз проводиться в першСЦй фазСЦ менструального циклу (до 12 дня, виключення пСЦдозра на РМЗ, коли УЗД проводиться незалежно вСЦд дня циклу). РД бСЦльш чутливим методом у жСЦнок молодого вСЦку, у МЗ яких переважаСФ бСЦльш щСЦльна сполучна тканина.

На сонограмах визначаються наступнСЦ структури МЗ:

  1. ШкСЦра.
  2. ПСЦдшкСЦрна клСЦтковина.
  3. ПаренхСЦма залози.
  4. Звязки Купера.
  5. Ретромамарна клСЦтковина.
  6. Грудний мяз.
  7. Ребра.
  8. Плевра.
  9. ЛСЦмфатичнСЦ вузли.

Жирова тканина маСФ низьку ехогеннСЦсть. ЕхогеннСЦсь залозистоi тканини коливаСФться залежно вСЦд гормонального фону та фази менструального циклу.

У жСЦнок вСЦком до 20 рокСЦв (ювенСЦльний тип МЗ) СЦ вСЦд 20 до 30 рокСЦв (раннСЦй репродуктивний тип МЗ) сполучнотканиннСЦ структури (звязки Купера, фасцСЦi, СЦнтерлобарна фСЦбрилярна тканина) диференцСЦюються погано; шкСЦра представлена тонкою гСЦперехогенною лСЦнСЦСФю товщиною вСЦд 0,5 до 2см, а залозиста тканина займаСФ всю масу МЗ гСЦперехогенна з неоднорСЦдними дрСЦбними гСЦпоехогенними включеннями

ПСЦдшкСЦрна жирова клСЦтковина маСФ товщину вСЦд 0,5 до 3см. Залозиста тканина, яка не мСЦстить жирових дольок, визначаСФться як гомогенно щСЦльна, зСЦ слабо вираженою пСЦдшкСЦрною та ретромамарною жировою клСЦтковиною. У жСЦнок 3045 рокСЦв (передменопаузальний тип МЗ) характерно замСЦщення залозистоi тканини жировою, що вСЦзуалСЦзуСФться у виглядСЦ гСЦпоехогенних овальни