Geum.ru

Юриспруденция, право, государство

  • 2621. Договір купівлі-продажу за законодавством Федеративної республіки Німеччина
    Информация пополнение в коллекции 16.06.2010

    Ризик невиконання фінансових зобов'язань. Якщо продавець не по своїй вині не може здійснити поставку, він звільняється від виконання зобов'язання відповідно до § 275 НЦУ; але і покупець у цьому випадку також звільняється від обов'язку оплатити товар (§ 323 НЦУ, якщо не буде застосований абз. 2 § 324 НЦУ: неможливість виконання зобов'язання наступає в момент, коли покупець прострочив прийняття виконання). Відомі деякі винятки з правил про звільнення покупця від оплати: у випадку їх застосування покупцю слід виплатити купівельну ціну, незважаючи на те, що продавець не зобов'язаний до постачань (ризик невиконання зустрічних зобов'язань або ризик несплати). Два найбільш важливих винятки закріплені в § 446 447 НЦУ: передача проданої речі покупцю і передача проданої речі перевізнику при купівлі-продажу з умовою її пересилки.

  • 2622. Договір майнового найму
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.03.2011

    Надаючи важливого значення змісту договору оренди майна, законодавець спеціально визначив істотні умови договору, тобто ті, які мають юридичне значення, впливають на формування і суть правовідносин, що виникають з цього договору. Значення визначення істотних умов полягає в тому, що в разі недосягнення сторонами домовленості хоч би за однією з них такий договір не вважається укладеним.
    Відповідно до ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є:
    об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації)[8;ст.10].Оцінка об'єкта оренди здійснюється за Методикою оцінки вартості об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995р. №629. Зазначена Методика передбачає особливості оцінки вартості цілісного майнового комплексу (при цьому обов'язковим є проведення повної інвентаризації відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993р. №158), оцінки вартості будівель, споруд, приміщень, яка проводиться експертним шляхом згідно з Порядком проведення експертної оцінки при передачі в оренду державного майна, що затверджується Фондом державного майна України, та оцінки вартості іншого, окремого індивідуально-визначеного майна, яка проводиться з урахуванням вимог Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000р. №1554;
    термін, на який укладається договір оренди, що визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін; орендна плата, що є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995р. №7861. Відповідно до цієї Методики (Додаток №1 та Додаток №2) орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств встановлена залежно від сфери діяльності цих підприємств і коливається у межах від 3 до 10 відсотків до залишкової вартості основних засобів. Орендні ставки за використання нерухомого майна також залежать від цільового призначення орендованого майна і коливаються від 1 до 20 відсотків до вартості нерухомого майна, визначеної експертним шляхом. Розмір річної орендної плати у разі оренди окремого індивідуально-визначеного майна встановлюється за згодою сторін, але не менш як 5 відсотків вартості орендованого майна, а у разі коли орендарем є суб'єкт малого підприємництва - не менш як 4 відсотки вартості орендованого майна.
    У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати. Строки внесення орендної плати, як правило, визначаються у договорі, проте зазначена Методика рекомендує в договорі оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства встановлювати, що сплата орендних платежів має проводитися щоквартально в 5-денний термін від дати, встановленої для подання квартальних бухгалтерських звітів (балансів), а за IV квартал - у 10-денний термін від дати, встановленої для подання річного бухгалтерського звіту (балансу)[25;187]. Методику розрахунку, граничні розміри та порядок використання орендної плати для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, визначають органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, а для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, - органи місцевого самоврядування.

  • 2623. Договір найму (оренди) жилих приміщень
    Курсовой проект пополнение в коллекции 10.03.2011

    Також наймач має право бронювати в установленому законодавством випадках житло з отриманням охоронного свідоцтва. Статті 7378 ЖК, що визначають порядок та умови бронювання жилих приміщень останнім часом майже не застосовуються, оскільки наймач жилого приміщення має право приватизувати його, після чого на нього поширюються всі права власника, в тому числі і охорони права власності. Але в певних випадках бронювання жилого приміщення є єдиним способом збереження права на житло. Це стосується насамперед тих випадків, коли наймач або не скористався або не має права на приватизацію житлового фонду. Бронювання жилого приміщення регулюється ЖК, а також "Правилами бронювання жилих приміщень", затвердженими Постановою Ради Міністрів Української РСР від 9 вересня 1985 р. за № 342, розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про бронювання та придбання жилих приміщень для осіб, які мають право на громадянство при поверненні в Україну" від 24 січня 1997 р. за № 44-р.

  • 2624. Договір перевезення вантажів
    Информация пополнение в коллекции 10.01.2011

     

    1. Конституція України : Закон України. Прийнятий на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР.
    2. Цивільний кодекс України Відомості Верховної Ради України (ВВР), NN 40-44, 2003.
    3. Господарський кодекс України Відомості Верховної Ради України (ВВР), N 18, N 19-20, N 21-22, 2003.
    4. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 36
    5. Закон України “Про транспорт” // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 51. - ст.446.
    6. Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 28.
    7. Закон України «Про транзит вантажів» Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 31.
    8. Кодекс торговельного мореплавства України (далі КТМ), затверджений Верховною Радою України 9 грудня 1994 р.// Компютерна правова система “Нормативні акти України”. Вип.8.
    9. Повітряний кодекс України, затверджений Верховною Радою України 4 травня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. 1993. - № 25. - С. 130 - 274.
    10. Статут автомобільного транспорту України, затверджений Радою Міністрів УРСР 27 червня 1969 р . // Компютерна правова система “Нормативні акти України”. Вип.8.
    11. Статут внутрішнього водного транспорту СРСР, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 15 жовтня 1955 р. // Компютерна правова система “Нормативні акти України”. Вип.8.
    12. Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. // Компютерна правова система “Нормативні акти України”. Вип.8.
    13. Положення про сертифікаційну діяльність на залізничному транспорті України, затвердженим наказом Мінтрансу України від 1 червня 1998 р.
    14. Положення про проведення конкурсу на право отримання статусу національного повітряного перевізника, затвердженим наказом Мінтрансу України від 20 березня 1997 р.
    15. Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р.
    16. Правила здійснення транспортно-експедиційної діяльності під час перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1993 р.
    17. Інструкція про порядок передачі в оренду вантажних вагонів, затвердженою наказом Мінтрансу України від 28 квітня 1997 р. № 151.
    18. Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 21 липня 1992 р. № 01-6/856. Разрешение хозяйственньїх споров. Практика арбитражньїх судов Украиньї: Сб. документов. К., 1996. С. 20.
    19. Александров-Дольник М.К., Тулеугалиев Г. Вопросы доставки грузов от склада отправителя до склада получателя. Алма-Ата. 2009. С. 22.
    20. Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договорное право: Кн. первая. Общие положения: изд.-во 2-е, испр. М.: Юрид. лит. 2009. С. 392.
    21. Дозорець О. Договір перевезення вантажу різними видами транспорту: правова характеристика // Підприємництво, господарство і право. - № 7. С. 22.
    22. Зобовязальне право: теорія та практика. Навч. посібник для студентів юрид. вузів і фа-культ ун-тів // О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. К.: Юрінокм Інтер. 2008. с. 588.
    23. Иофе О.С. Обязательное право. М.: Юрид. лит. 2005. С. 561.
    24. Кейлин Л.Д. Транспортное право СССР и капиталистических стран. М.: Юрид. лит. 1988. С. 8-9,
    25. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник. К.: Юрінком Інтер. 2009. 173.
    26. Самойлович П.Д. Договор морской перевозки по советскому праву. М.: Юрид.лит. 1992. с. 17-19.
    27. ТарасовМ.А. Договор перевозки. Ростов н/Д. 1995. С. 110.
    28. Ходунов М.Е. Праовове регулирование деятельности транспорта. М.: Юрид.лит. 2005. С. 58.
  • 2625. Договір підряду
    Курсовой проект пополнение в коллекции 20.02.2011

     

    1. Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1996. № 30. ст. 141.
    2. Господарський кодекс України. К.: Школа, 2003. 192 с.
    3. Цивільний кодекс України. К.: Школа, 2003.
    4. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 p. // Відомості Верховної Ради. 2000. № 36. ст. 299.
    5. Закон України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" від 6 квітня 2000 p.
    6. Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15 вересня 1995 р. (ВВР. 1995. № 32. Ст. 255), з наступними змінами і доповненнями.
    7. Бірюков І.А. Цивільне право України. Загальна частина: Навч. посібник для вузів / В.А.Бірюкова, Ю.О. Заїка, В.М.Співак. К.: Наукова думка, 2000. 304 с.
    8. Богданов Е.В. Договор в сфере предпринимательства. Х.: Консум, 1997. 112 с.
    9. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. М.: Статут, 2002. С. 185200.
    10. Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договорное право. Кн. 1. Общие положения. М.: Статут, 2000. 848 с.
    11. Гражданское право: Учебник / Отв. ред. Е. А. Суханов. М.: БЕК, 2000. Том II, полутом 1. С. 611-622.
    12. Зобов'язальне право: теорія і практика: Навч. посібник / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та ін.; За ред. О.В. Дзери. К.: Юрінком Інтер, 1998. 912 с.
    13. Кабалкин А.Ю. Гражданско-правовой договор в сфере обслуживания. М., 1980.
    14. Кузнецова Н.С. Подрядные договора в инвестиционной деятельности в строительстве. К., 1993. С. 48-52.
    15. Цвайгерт К., Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: Пер. с нем. Т. 2. М.: Международные отношения, 1998. 512 с.
    16. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. Т. 2. Особлива частина. К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. 408 с.
    17. Цивільне право України. Загальна частина. / За ред. О.А.Підопригори, Д.В.Бобрової. К.: Вентурі, 1995.
    18. Цивільне право Україні: Навч. посіб. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луць та ін. Ч. 2. К.: Юрінком Інтер, 2000. 792 с.
    19. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Лапітенко. Х.: Одісей, 2003. 856 с.
  • 2626. Договір підряду на капітальне будівництво. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність. Ліцензування в будівельній діяльності
    Контрольная работа пополнение в коллекции 26.03.2011

     

    1. Кодекс законов о труде Украины. Утвержден Законом N 322-VIII ( 322а-08) от 10.12.71//ВВР, 1971, приложение № 50.
    2. Закон Украины «О государственной налоговой службы в Украине»// ВВР, 1991, № 6.
    3. Закон Украины «О государственной контрольно-ревизионной службе в Украине //ВВР, 1993, № 13.
    4. Абрамова А.А. Дисциплина труда в СССР. - М.: "Юридическая литература", 1999.
    5. Адушкин Ю.С. Дисциплинарное производство.- Саратов, 1999.
    6. Котюк В.О. Основи держави і права.-К.:Вентурі, 1998.-320 с.
    7. Михайленко А.Р. Основы государства и права.-К.: Фемина, 1994.-118 с.
    8. Основы государства и права. /Под общей ред. С.А. Комарова.-М.: Манускри, 1996.-316 с.
    9. Основы государства и права. /Под общей ред. О.Е. Кутафина.-М.: Юрист, 1996.-360 с.
    10. Дахно И.И. Словарь законодательных и нормативных терминов.-К.: «Блиц-Информ», 1998.-352 с.
    11. Договір у цивільному і трудовому праві. Довідник у 2-х ч. ./За ред. Шемшученка Ю.С., Шемшученко Я.М. -К.:Вид. Дім ”Юридична книга”, 2000.-280 с.
    12. Законодавство україни про охорону здоровя.-К.:Юрінком Інтер, 2000.-528 с.
    13. Законодавство України про працю.-К.: А.С.К.,2002.-304с.
    14. Основи правознавства / За ред. С.В. Ківалова, М.П. Орзіх.-К.: Знання, 2001.-364 с.
    15. Варфоломєєв Т.В., Пастухов В.П., Пеньківський В.Ф., Піцан О.М. Правознавство.-К.: Знання Прес, 2001.-327 с.
    16. Демський С.Є., Ковальський В.С., Колодій А.М., Кулик О.Г., Олійник А.Ю., Опришко І.В. Правознавство.-К.:Юрінком Інтер, 2002.-736 с.
    17. Трудове право України. /За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої.-К.:Знання,2001.-564 с.
    18. Цивільне право України. В 2-х кн. /За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.:Юрінком Інтер, 2000.-784 с.
    19. Цивільне право України. /За ред. Ч.Н. Азімова, С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка.-Х.:Право, 2000.-368 с.
    20. О. Середа. Обовязки работодавця та правові наслідки їх невиконання Право України. - № 9. 2001 р. - С.84.
    21. Дмитренко Ю.П. Трудове право Украіни:Навч. Посіб.- К.:Школа, 2004.-С.192.
    22. Кодекс законов о труде Украины утвержденный Законом УССР от 10 декабря 1971 года №322-VIII. Официальный текст с изменениями и дополнениями по состоянию на 31 мая 2008 года.
  • 2627. Договір постачання
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Відповідно закону України від 22.12.1995 р. "Про поставки продукції для державних потреб" задоволення потреб у продукції, необхідної для вирішення соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, забезпечення функціонування органів виконавчої влади та інше здійснюється за допомогою державних замовлень та укладених на їх основі державних контрактів (договорів). Державними замовниками виступають міністерства. Інші органи державної влади, а також державні установи й організації, які уповноваженні Урядом укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення і яким наділені для цієї мети кошти з державного бюджету. Виконавцями державного замовлення можуть бути субєкти господарської діяльності України будь-яких форм власності. Для виконавців державного замовлення, заснованих повністю або частково на державній власності (державних підприємств, акціонерних товариств, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі. Орендних підприємств, заснованих на державній власності), а також для субєктів господарської діяльності усіх форм власності - монополістів на відповідному ринку продукції - державні замовлення на поставку продукції є обовязковими. Якщо виконання такого замовлення не викликає у них збитків.

  • 2628. Договір про управління цінними паперами та грошовими коштами
    Доклад пополнение в коллекции 13.09.2010

    Перш ніж перейти власне до цінних паперів, потрібно зупинитися на такому понятті, як фіктивний капітал, оскільки саме рух фіктивного капіталу і є основою функціонування фондового ринку і існування цінних паперів як таких. Фіктивний капітал являє собою суспільне відношення, суть якого полягає в його здатності вловлювати деяку частину додаткової вартості. Історично основа виникнення фіктивного капіталу перебувала у відособленні позикового капіталу від виробничого і утворенні кредитної системи, а технічний відрив фіктивного капіталу від реального стався на базі позики капіталу, внаслідок чого в руках власника позикового капіталу залишається титул власності, а реально розпоряджається цим капіталом функціонуючий підприємець. Тим самим фіктивний капітал виявляється в формі титулу власності, здатного вступати в обіг, і більш того здатного звертатися відносно незалежно від руху дійсного капіталу. Реально фіктивний капітал опосередковує процеси руху капіталу, розподілу і перерозподілу прибутку, а також перерозподілу національного прибутку через систему державних фінансів.

  • 2629. Договір як регулятор сімейних майнових відносин
    Дипломная работа пополнение в коллекции 24.10.2010

     

    1. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р.
    2. Закон України “Про страхування“ від 4 жовтня 2001 р.
    3. Закон України “Про охорону дитинства“ від 26 квітня 2001 р.
    4. Закон України “Про громадянство України“ від 18 січня 2001 р.
    5. Закон України “Про виконавче провадження“ від 21 квітня 1999 р.
    6. Закон України “Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сімю України“ від 23 червня 1992 р.
    7. Закон України “Про власність“ від 7 лютого 1991 р.
    8. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок укладення шлюбного контракту” від 16 червня 1993 р. № 457.
    9. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. Ч.І. К., 1995. 453с.
    10. Відомості Верховної Ради України. 1999. - №24. с.207.
    11. Відомості Верховної Ради України. 1996. - №34. с.160.
    12. Відомості Верховної Ради України. 1991. - №20. с.249.
    13. Ариванюк Т.О. Правове регулювання відносин між подружжям: Автореф. канд. юрид. наук. К., 2002. 20с.
    14. Дзера О.В. Особисті і майнові правовідносини подружжя. К., 1997. 323с.
    15. Заїка Ю. О., Гопанчук В. С. Юридичний довідник. Київ, 1996. 290с.
    16. Індиченко С. П., Гопанчук В. С. Сімейне право України. Київ, 1997. 327с.
    17. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. К., 2003. 532с.
    18. Сімейне право України / За ред. В.С. Гопанчука. Київ: Істина, 2002. 273с.
    19. Сімейне право України / За ред. О.В. Дзери. Київ: Вентурі. 1997. 354с.
    20. Фединяк Г.С. Міжнародне приватне право (у запитаннях та відповідях). Навчальний посібник. К.: Атіка, 2000. 336с.
    21. Антошкіна В. Договірне регулювання майнових відносин подружжя // право України. 2005. - №3. С.95-97.
    22. Антошкіна В. Договір про поділ майна подружжя, що є обєктом права спільної сумісної власності // Право України. 2005. - №8. С.75-78.
    23. Бартошко О.А. Майнові правовідносини між подружжям // Науковий вісник Чернівецького університету. 2002. - № 147. С.65-67.
    24. Безсмертна Н., Демченко Л. Особливості здійснення права власності подружжя в нотаріальному процесі // Право України. 2006. - №8. С.31-32.
    25. Дзера О.В. Деякі проблеми врегулювання відносин власності подружжя в новому СК України // Юридична Україна. 2003. - №1. С.56-58.
    26. Жилінкова І.В. Правовий режим нерухомої роздільності майна подружжя // Нотаріат. 2004. - № 12. С.2.
    27. Жилінкова І.В. Регулювання майнових відносин подружжя // Право України. 1994. - № 11-12. С.45-49.
    28. Маломуж О. Шлюбний договір // Право України. 2005. - №1. С.73-75.
    29. Семейный кодекс Российской Федерации от 8 декабря 1995 г.
    30. Постановление Пленума Верховного Суда Российской Федерации от 25 октября 1996 г. №9.
    31. Антокольская М.В. Семейное право: Учебник. М.: Юристь, 2001. 366с.
    32. Бошко В.И. Очерки советского семейного права. Перераб. и доп. д.ю.н., проф. В.А. Рясенцевым. К., 1952. 251с.
    33. Граве К.А. Имущественные отношения супругов. М., 1960. 115с.
    34. Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учебник, ч.2 / Под ред. проф. Р.Л. Нарышкиной. М.: Международные отношения, 1984. 304с.
    35. Гражданское право: Учебник: В 3 томах. Т.3. / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. М., 2003. 784с.
    36. Жилинкова И.В. Право собственности супругов. Харьков, 1997. 256с.
    37. Жилинкова И.В. Правовой режим имущества членов семьи. Харьков, 2000. 398с.
    38. Жилинкова И.В. Брачный контракт. Харьков, 1995. 128с.
    39. Кузьмичева Л.А., Жилинкова И.В. Личные права и обязаности родителей и детей. К., 1991. 201с.
    40. Муратова С.А. Семейное право: Учебное пособие. Нормативные акты. М., 2001. 362с.
    41. Оридорога М.Т. Брачные правоотношения. К., 1971. 279с.
    42. Рабинович Н.В. Личные и имущественные отношения в советской семье. М., 1952. 241с.
    43. Рыбченко А., Яценко И. Брачный контракт. М., 1996. 112с.
  • 2630. Договірне представництво у цивільному процесі: теорія та практика
    Информация пополнение в коллекции 18.02.2011

    Провівши дослідження можна сформувати наступні висновки:

    • Представництво у суді є самостійним процесуальним інститутом, а не різновидом загальноцивільного, як іноді вважається у літературі;
    • До договірних представників висуваються наступні вимоги: вони повинні бути повнолітніми, мати цивільну процесуальну дієздатність, мати належно посвідчені повноваження на здійснення представництва, не належати до кола осіб, які не можуть бути представниками в суді;
    • За ознаками осіб, які здійснюють договірне представництво і за підставами виникнення можна виокремити три підвиди договірного представництва:
    • Перший підвид представництво інтересів сторін і третіх осіб адвокатами. Підстави договір доручення; довіреність; ордер, виданий відповідним адвокатським обєднанням; усна заява фізичної особи, яка заноситься до журналу судового засідання.
    • Другий підвид юрисконсульт представляє у суді інтереси підприємства, організації, установи в силу трудового договору. Підстави довіреність (документ про повноваження). Наявність доручення у юрисконсульта є не підставою і свідченням договору доручення, а документом, що визначає обсяг повноважень.
    • Третій підвид окремі громадяни представляють у суді інтереси сторін і третіх осіб у суді. Підстави договір доручення, статут, положення з прикладенням печатки підприємства, установи, організації. До таких осіб належать: працівники підприємств, установ, організацій по справах цих юридичних осіб; один зі співучасників за дорученням інших співучасників; інші особи, які допущені судом, який розглядає справу, як представники по справі.
    • У ході роботи були розглянуті субєкти договірного представництва іноземних країн;
    • В науковій роботі проаналізовані ситуації, які виникають на практиці при посвідченні повноважень адвоката довіреністю та ордером адвокатського обєднання.
  • 2631. Договор
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Договор считается заключенным, если сторонами достигнуто соглашение по всем существенным условиям. Существенными признаются, например, условия о предмете договора, все те условия, которые считаются существенными сторонами или законом по отдельным видам обязательств. Если же хотя бы одно существенное условие не определено соглашением, договор не считается заключенным. Обычными признаются те условия договора, которые не нуждаются в согласовании сторон. Предполагается, что стороны, достигнув, соглашения заключить данный договор, согласились и с условиями, которые содержатся в законе об этом договоре. Если обычное условие не включено в текст договора, то это не влияет на силу заключенного соглашения и не устраняет действие такого условия. В договор могут быть включены случайные условия, не предусмотренные ни законом, ни обычными условиями. Их отсутствие не влияет на признание договора заключенным. Но если они включены в договор, то должны соблюдаться.

  • 2632. Договор автомобильных перевозок в системе в системе транспортных договоров по законодательству Украины
    Дипломная работа пополнение в коллекции 05.07.2010
  • 2633. Договор агентирования
    Курсовой проект пополнение в коллекции 16.03.2005

     

    1. Андреев С.Е., Сивачева И.А., Федотова А.И. Договор: заключение, изменение, расторжение. М., 1997.
    2. Белов В. Н. Коммерческое представительство и агентирование. М., 2001.
    3. Белов В. Н. Я индивидуальный предприниматель. М., 2000.
    4. Брагинский М.И. О нормативном регулировании договоров // Журнал российского права. 1997. № 1.
    5. Витрянский В. В. Гражданский кодекс о договоре // Вестник Высшего Арбитражного суда РФ. 1995. № 10
    6. Витрянский В. В. Существенные условия договора // Хозяйство и право. 1998. № 7.
    7. Гражданское право: Учебник. Ч. 1. Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. М., 1998.
    8. Гражданское право. Часть 1: Учебник. Под ред. А. Г. Калпина, А. И. Масляева. М., 1997.
    9. Гражданское право: В 2 т. Том II. Полутом 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е. А. Суханов. 2-е изд., перераб. и доп. М., 2000.
    10. Договорное право. Общие положения. Брагинский М. И., Витрянский В. В. М., 1997.
    11. Кабалкин А. Изменение и расторжение договора // Российская юстиция. 1996. № 10.
    12. Кабалкин А. Толкование и классификация договоров // Российская юстиция. 1996. № 7.
    13. Кабалкин А. Понятие и условия договора // Российская юстиция. 1996. № 6.
    14. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части второй (постатейный). Изд. 3-е, испр. и доп. / Руководитель авторского коллектива и ответственный редактор доктор юридических наук, профессор О. Н. Садиков. М., 1998.
    15. Комментарий к части второй Гражданского Кодекса Российской Федерации для предпринимателей. Редакторы: Т. Брагинская, В. Кузнецов, Л. Синюхина. М, 1996.
    16. Мушинский В. О. Основы гражданского права. М., 1996.
    17. Плиев Э. Г. Отдельные проблемы гражданско-правового регулирования предпринимательства в России. Учебное пособие. М., 1998.
    18. Панченко С. И. Договоры, комиссии, поручения и агентирования // Налоговый вестник. 1998. № 2.
    19. Романец. Общая характеристика договоров оказания юридических услуг (поручение, комиссия, агентирование) // Законодательство. 2001. № 1.
    20. Суханов А. Е. Агентский договор // Вестник Высшего Арбитражного Суда РФ. 1999. № 12.
    21. Юридическая энциклопедия. Под редакцией кандидата юридических наук Тихомирова М. Ю. Издательство М., 1997.
  • 2634. Договор аренды
    Дипломная работа пополнение в коллекции 09.12.2008

    Сдача имущества в аренду - одна из способов осуществления принадлежащего арендодателю права собственности, а именно, входящего в его состав правомочия распоряжения имуществом. Что же касается обладателей иных вещных прав, то любое лицо, не являющееся собственником соответствующего имущества, должно иметь полномочия на сдачу этого имущества в аренду. Причем такие распорядительные полномочия должны быть основаны на законе или специальном волеизъявлении собственника.1 В соответствии со ст. 295 ГК РФ субъект права хозяйственного ведения не вправе сдавать недвижимое имущество в аренду без согласия (разрешения) собственника. Это правило тем более действует в отношении казенных предприятий, за которыми имущество закрепляется на праве оперативного управления. Что же касается учреждений, то они вообще не вправе распоряжаться закрепленным за ними имуществом и имуществом, приобретенным за счет сметных ассигнований. В частности, в роли арендодателей от имени РФ обычно выступают комитеты по управлению государственным имуществом. Их полномочия основаны на законе. Правительство РФ осуществляет управление Федеральной собственностью на основании ст.114 Конституции, в развитие этой нормы принято постановление Правительства РФ от 10 Февраля 1994 г. №96 "О делегировании полномочий Правительства РФ по управлений и распоряжению объектами федеральной собственности".2

  • 2635. Договор аренды
    Дипломная работа пополнение в коллекции 03.10.2011

    № п/пНовое понятиеСодержание1231Арендаторфизическое или юридическое лицо, заключившее с собственником какого-либо имущества (или уполномоченным им лицом) договор аренды (имущественного найма) и получившее во временное владение и пользование (либо только пользование) такое имущество2Вещьцелостная и относительно устойчивая часть объективной действительности, обладающая определенностью, выраженной в структурных, функциональных, качественных и количественных характеристиках3Арендодательсторона договора аренды (имущественного найма), предоставляющая арендатору (нанимателю) имущество за плату во временное владение и пользование или во временное пользование4Договорсоглашение между двумя или большим числом лиц, направленное на установление, изменение или прекращение прав и обязанностей в отношениях между сторонами5Договор арендыобязательство, по которому арендодатель обязуется предоставить арендатору (нанимателю) имущество за плату во временное владение и пользование или во временное пользование6Договор аренды предприятиядоговор, где арендодатель обязуется предоставить арендатору за плату во временное владение и пользование предприятие в целом как имущественный комплекс, используемый для осуществления предпринимательской деятельности7Договор аренды здания или сооружениядоговор, по которому арендодатель обязуется передать во временное владение и пользование или во временное пользование арендатору здание или сооружение8Нарушение условий договораправо иска к стороне нарушившей условия договора, если это нарушение прямо или косвенно наносит ущерб другой стороне9Оборотоспособностьсвойство объектов гражданских прав, заключающееся в возможности: отчуждения объекта по договору купли-продажи, мены или дарения либо перехода объекта от одного лица к другому лицу в порядке универсального правопреемства: в форме123наследования или реорганизации юридического лица10Соглашениегражданское правоотношение, возникшее из договора

  • 2636. Договор аренды
    Курсовой проект пополнение в коллекции 26.08.2012

    Согласно ст. 620 ГК суд может досрочно расторгнуть договор аренды по требованию арендатора, когда: 1) арендодатель не предоставляет имущество в пользование арендатору либо создает препятствия пользованию имуществом в соответствии с условиями договора или назначением имущества; 2) переданное арендатору имущество имеет препятствующие пользованию им недостатки, которые не были оговорены арендодателем при заключении договора, не были заранее известны арендатору и не должны были быть обнаружены арендатором во время осмотра имущества или проверки его исправности при заключении договора; 3) арендодатель не производит являющийся его обязанностью капитальный ремонт имущества в установленные договором аренды сроки, а при отсутствии их в договоре - в разумные сроки; 4) имущество в силу обстоятельств, за которые арендатор не отвечает, окажется в состоянии, не пригодном для использования. Приведенный выше перечень оснований досрочного расторжения договора аренды по требованию одной из сторон является незамкнутым. Закон (ч. 2 ст. 619, ч. 2 ст. 620 ГК) допускает, что договором аренды могут быть установлены и другие основания досрочного расторжения договора по требованию арендодателя или арендатора в соответствии с п. 2 ст. 450 ГК. Если в договоре аренды, в котором строго оговорен срок его действия, будет присутствовать условие о том, что арендатор или арендодатель вправе в одностороннем порядке, заблаговременно предупредив контрагента, отказаться от договора, оно ничтожно как противоречащее сущности срочного обязательства.

  • 2637. Договор аренды
    Курсовой проект пополнение в коллекции 16.04.2012

    %20%d0%b8%d0%bb%d0%b8%20%d1%8e%d1%80%d0%b8%d0%b4%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%b5%20%d0%bb%d0%b8%d1%86%d0%be%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%BE>,%20%d0%b7%d0%b0%d0%ba%d0%bb%d1%8e%d1%87%d0%b8%d0%b2%d1%88%d0%b5%d0%b5%20%d1%81%20%d1%81%d0%be%d0%b1%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bc%20%d0%ba%d0%b0%d0%ba%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%bb%d0%b8%d0%b1%d0%be%20%d0%b8%d0%bc%d1%83%d1%89%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b0%20(%d0%b8%d0%bb%d0%b8%20%d1%83%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%bd%d0%be%d0%bc%d0%be%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d0%bc%20%d0%b8%d0%bc%20%d0%bb%d0%b8%d1%86%d0%be%d0%bc)%20%d0%b4%d0%be%d0%b3%d0%be%d0%b2%d0%be%d1%80%20%d0%b0%d1%80%d0%b5%d0%bd%d0%b4%d1%8b%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0>%20(%d0%b8%d0%bc%d1%83%d1%89%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%bd%d0%b0%d0%b9%d0%bc%d0%b0)%20%d0%b8%20%d0%bf%d0%be%d0%bb%d1%83%d1%87%d0%b8%d0%b2%d1%88%d0%b5%d0%b5%20%d0%b2%d0%be%20%d0%b2%d1%80%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b5%20%d0%b2%d0%bb%d0%b0%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5>%20%d0%b8%20%d0%bf%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%b7%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5>%20(%d0%bb%d0%b8%d0%b1%d0%be%20%d1%82%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%ba%d0%be%20%d0%bf%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%b7%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b5)%20%d1%82%d0%b0%d0%ba%d0%be%d0%b5%20%d0%b8%d0%bc%d1%83%d1%89%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%be.">№ п/пПонятиеОпределение1Договор арендыДоговор аренды - это сделка, позволяющая расширить возможности хозяйственного использования имущества. Собственник имущества предоставляет его в пользование другому лицу, не отчуждая имущество, но извлекая из такой передачи доход. В свою очередь, пользователь имущества извлекает собственную выгоду благодаря эксплуатации чужого имущества.2Предмет договора прокатаПредметом договора проката может служить лишь движимое имущество, причем весьма разнообразное: бытовые электроприборы, одежда, музыкальные приборы, легковые автомобили, мебель, спортивный инвентарь и пр. Договоры аренды недвижимого имущества, даже заключенные на короткий срок, совершаемые профессиональными коммерческими рганизациями, занимающимися операциями с недвижимостью, ни при каких условиях не могут быть отнесены к договорам проката. 3Договор аренды предприятияДоговор аренды предприятия имеет своей целью, во-первых, получение арендатором в пользование материальных ценностей, составляющих основные фонды предприятия, включая земельные участки, здания, сооружения оборудование и т.п., а также материальных ценностей, относящихся к оборотным средствам предприятия: запасов сырья, материалов, топлива и т.п. Во-вторых, приобретение арендатором возможности осуществления имущественных прав и исполнения обязанностей, принадлежавших арендодателю. 4Предмет договора аренды предприятияПредметом договора аренды является предприятие в целом, т.е. имущественный комплекс, используемый для осуществления предпринимательской деятельности. Промышленное или торговое предприятие, как давно было замечено, не телесная вещь и не совокупность вещей.5Договор аренды зданий и сооруженийДоговор аренды зданий и сооружений в силу специфики предмета аренды является самостоятельным видом аренды, который характеризуется высокой стоимостью и особой значимостью для гражданского оборота. Здания и сооружения квалифицируются как объекты недвижимости по признакам неразрывной связи с землей и невозможности их перемещения без несоразмерного ущерба их назначению.6Предмет договора аренды зданий и сооруженийПредметом договора аренды зданий и сооружений может быть именно здание или сооружение в целом, а не их части. Часть здания может быть отнесена к жилым или нежилым помещениям (машиноместо в гаражном комплексе, один из этажей многоэтажного здания, подвальное помещение, комната в здании, служебная квартира в здании школы и т.п.).7Договор финансовой аренды (лизинга)Лизинг (согласно федеральному закону "О лизинге") - вид инвестиционной деятельности по приобретению имущества и передаче его на основании договора лизинга физическим или юридическим лицам за определенную плату на определенный срок на определенных условиях, обусловленных договором, с правом выкупа имущества лизингополучателем.8Предмет договора финансовой арендыПредметом договора финансовой аренды могут быть любые непотребляемые вещи, используемые для предпринимательской деятельности, кроме земельных участков и других природных объектов9Арендодательлицо, управомоченное законом или собственником сдавать имущество в аренду10Арендатор физическое <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%BE> или юридическое лицо <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%BE>, заключившее с собственником какого-либо имущества (или уполномоченным им лицом) договор аренды <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0> (имущественного найма) и получившее во временное владение <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5> и пользование <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5> (либо только пользование) такое имущество.

  • 2638. Договор аренды в гражданском законодательстве России
    Дипломная работа пополнение в коллекции 07.07.2011

    Это так называемые общие правила для всех видов договора аренды. Они должны исполняться всегда, если специальными нормами, регулирующими отдельные виды договора аренды, не предусмотрены иные требования к форме договора. В случае, когда письменная форма договора не предусмотрена договором, она всегда может быть установлена соглашением сторон. Существуют определенные условия, при соблюдении которых договор аренды может заключаться в устной форме. Это незначительные сделки. Договор аренды заключается только между гражданами (физическими лицами), а срок договора не должен превышать одного года. Договор не должен являться по сути договором проката. Предметом договора не являются транспортные средства, здания, предприятия. Таким образом, договор аренды преимущественно заключается в письменной форме. Он также будет считаться заключенным в письменной форме, если субъекты правоотношения осуществят обмен документами посредством почтовой, телеграфной, телетайпной, электронной или иной связи (п.2 ст. ГК РФ). Если сторона, которой было направлено письменное предложение заключить договор (оферта), совершит в определенный срок ответные действия (акцепт) по выполнению указанных в оферте условий договора, договор аренды будет считаться заключенным в письменной форме. Так, организации-арендодатели транспортных средств часто направляют предложения заключить с ними договор аренды транспортного средства, если в срок, указанный в предложении организация-арендодатель получит от арендатора ответ в виде перечисления ей определенной предложением денежной суммы в счет арендной платы, договор считается заключенным.

  • 2639. Договор аренды зданий и сооружений
    Дипломная работа пополнение в коллекции 07.01.2012

    Как уже было отмечено установленная в договоре арендная плата за пользование зданиями и сооружениями включает в себя и плату за земельный участок (или его часть), когда здание или сооружение непосредственно связано с земельным участком. Но это положение может быть применено только тогда, когда законом или самим договором аренды не предусмотрено иное. Следовательно, закон или договор может установить отдельную плату за землю, наряду с платой за аренду зданий и сооружений. В случаях, когда арендная плата зданий и сооружений установлена в договоре за единицу площади или иной показатель его размера, она определяется исходя из фактического размера передаваемого в аренду объекта. При длительных сроках аренды используется годовая ставка. Размер арендной платы определяется как сумма платежей за аренду отдельных помещений здания. Традиционно ставки арендной платы устанавливаются на единицу площади арендуемого помещения или сооружения - на 1 кв. м. или 1 куб. м. (для мастерских художников). стороны могут предусмотреть и иные показатели, например площадь здания в целом (для памятников культуры, истории; для гаража) или норматив площади в кв. м. на одного сотрудника и т.д. Стороны могут использовать фиксированные ставки арендной платы только в случаях, специально названных законом. Эти ставки устанавливаются и регулируются (как минимальные, так и предельные) уполномоченными на то государственными органами. поэтому предусмотрен запрет применения нормы п. 3 ст. 424 ГК РФ, устанавливающий на случай неурегулированности этого условия использовать цену за аналогичные товары, работы и услуги. Так, федеральный закон «Об образовании» предусматривает (п. 11 ст. 39), что государственные или муниципальные образовательные учреждения сдают в аренду закрепленные за ним объекты собственности «по ценам, которые могут быть ниже цен, сложившихся в данном регионе». Плата за аренду зданий и сооружений - один из источников дохода государственного бюджета. Исключения из этого правила устанавливает только закон. Так, названный закон допустил, что «средства, полученные образовательными учреждениями в качестве арендной платы, используются на обеспечение и развитие образовательного процесса в данном образовательном учреждении».

  • 2640. Договор аренды зданий и сооружений
    Курсовой проект пополнение в коллекции 26.08.2012

    ГК и ФЗ «О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним» не содержат разъяснений, нужно ли регистрировать прекращение договора аренды, в связи с чем на практике часто возникают споры о необходимости и юридическом значении такой регистрации. Рассмотрим пример из судебной практики. Как установлено судами, между ООО НПО «Технология-Запад» (арендодатель) и ООО «Промышленная компания Три А» (арендатор) был заключен договор от 01.07.2006 №07/06/З аренды здания. Между ООО «Промышленная компания Три А» (арендатор) и ЗАО «ТАРКЕТТ РУС» (субарендатор) был заключен договор от 01.05.2008 №08/05/1/1 субаренды здания, по условиям которого субарендодатель сдает, а субарендатор принимает в субаренду указанное здание. Между ООО НПО «Технология-Запад» и ООО «Промышленная компания Три А» заключено соглашение о расторжении договора аренды от 01.07.2006 №07/06/З. Государственная регистрация указанного соглашения произведена 08.04.2009. В связи с досрочным прекращением договора аренды прекратил свое действие заключенный в соответствии с ним договор субаренды по основаниям, установленным ст. 618 ГК. Правовых оснований для пользования указанным зданием в период с 01.03.2009 по 01.04.2009 у ответчика не имелось, в связи с чем у собственника в силу ст.ст. 1102, 1105 ГК возникло право в судебном порядке требовать стоимости сбереженной субарендатором вследствие такого пользования суммы, определяемой по цене, уплачиваемых за аренду аналогичных зданий. Довод заявителя кассационной жалобы о том, что моментом заключения соглашения о расторжении договора аренды является дата его государственной регистрации, суд кассационной инстанции отклоняет, поскольку данному доводу была дна полная и всесторонняя оценка в суде первой инстанции. Кроме того, согласно п. 1 ст. 452 и п. 1 ст. 651 ГК соглашение о расторжении договора заключается в письменной форме путем составления единого документа, подписанного сторонами. Государственная регистрация не является элементом формы договора аренды и положения п. 2 ст. 651 ГК об обязательной государственной регистрации договора аренды здания или сооружения, заключенного на срок не менее одного года, не распространяется на соглашение о расторжении договора. Обжалуемые судебные акты вынесены на основании полного исследования фактических обстоятельств, имеющих значение для дела, и при правильном применении норм права, в связи с чем, оснований для их отмены не имеется.