Geum.ru

Юриспруденция, право, государство

  • 2581. Дисциплинарная ответственность
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Дисциплинарная ответственность работников по уставам о дисциплине и положениям, отличаясь от общей дисциплинарной ответственности более широким понятием дисциплинарного проступка, содержит более строгие санкции и дифференцируется в зависимости от того, относится ли данный работник к категории тех, кто, например, связан непосредственно с безопасностью движения транспортных средств. Так, работники железнодорожного транспорта, чья деятельность связана с безопасностью движения поездов и обслуживанием пассажиров, в порядке дисциплинарного взыскания могут быть переведены на работу, не связанную с движением поездов или обслуживанием пассажиров, на срок до одного года. На речном транспорте уставом предусмотрена, в частности, такая мера, как перевод на работу, не связанную с движением судов или обслуживанием пассажиров, на срок до одного года, в гражданской авиации освобождение от летной работы или от выполнения иной работы, связанной с обеспечением безопасности полетов, и перевод на другую работу с учетом профессии (специальности) на срок до одного года.

  • 2582. Дисциплинарная ответственность
    Контрольная работа пополнение в коллекции 06.10.2011

    Работник может быть привлечен к дисциплинарной ответственности лишь путем применения дисциплинарных взысканий, предусмотренных законодательством. В соответствии с ч. 1 ст. 192 ТК РФ за совершение дисциплинарного проступка, то есть за неисполнение или ненадлежащее исполнение работником по его вине возложенных на него трудовых обязанностей, работодатель имеет право применить следующие дисциплинарные взыскания: 1) замечание; 2) выговор; 3) увольнение по соответствующим основаниям. В данном случае законодателем определены меры, которые применяются при привлечении работников к общей дисциплинарной ответственности. Однако нельзя не заметить, что в ч. 1 ст. 192 ТК РФ не определены конкретные основания увольнения, признаваемые в качестве дисциплинарного взыскания. Очевидно, что к их числу относится п. 5 ст. 81 ТК РФ, то есть расторжение трудового договора за неоднократное неисполнение работником без уважительных причин трудовых обязанностей, если он уже имеет дисциплинарное взыскание. К числу дисциплинарных взысканий относится и увольнение по п. "а" п. 6 ст. 81 ТК РФ за совершение прогула, то есть за отсутствие на рабочем месте без уважительных причин более четырех часов подряд в течение рабочего дня. Дисциплинарным взысканием является и расторжение трудового договора по п. "б" п. 6 ст. 81 ТК РФ за появление на работе в состоянии алкогольного, наркотического или токсического опьянения. Дисциплинарным взысканием признается и увольнение работника по п. "в" п. 6 ст. 81 ТК РФ за разглашение работником охраняемой законом тайны, ставшей известной ему в связи с исполнением трудовых обязанностей. Увольнение по п. "г" п. 6 ст. 81 ТК РФ за совершение по месту работы хищения, в том числе мелкого, чужого имущества также признается дисциплинарным взысканием. Дисциплинарным взысканием является и увольнение по п. "д" п. 6 ст. 81 ТК РФ за нарушение работником требований по охране труда, если это нарушение повлекло за собой тяжкие последствия либо заведомо создавало угрозу наступления таких последствий. Увольнение по п. 9 ст. 81 ТК РФ за принятие необоснованного решения руководителем организации (филиала, представительства), его заместителями и главным бухгалтером организации, повлекшего за собой нарушение сохранности имущества, неправомерное его использование или иной ущерб имуществу организации также является дисциплинарным взысканием. В данном случае речь идет о специальной дисциплинарной ответственности, поскольку специальным является и субъект, привлекаемый к ответственности, и проступок, за который наступает специальная дисциплинарная ответственность. Дисциплинарным взысканием признается и увольнение по п. 10 ст. 81 ТК РФ за однократное грубое нарушение руководителем организации (филиала, представительства), его заместителями своих трудовых обязанностей. В этом случае также идет речь о специальной дисциплинарной ответственности, так как субъекты, привлекаемые к ответственности, должны занимать соответствующую должность. Действия, за которые осуществляется привлечение к ответственности по данному основанию, также имеют особый характер, поскольку рассматриваемая мера дисциплинарного взыскания может быть применена лишь за проступок, который не совпадает с дисциплинарными проступками, за совершение которых может последовать увольнение по общим основаниям.

  • 2583. Дисциплинарная ответственность
    Курсовой проект пополнение в коллекции 26.08.2012

    По сравнению с дисциплинарным проступком трудовое правонарушение является более широким понятием. Оно включает в себя помимо дисциплинарных проступков еще и проступки, которые могут повлечь привлечение к материальной ответственности причинителя вреда, т.е. ответственности по трудовому праву. В юридической литературе предлагается следующее определение трудового правонарушения. Трудовое правонарушение - это виновное, противоправное деяние субъекта трудового правоотношения, которое заключается в неисполнении или ненадлежащем исполнении обязанностей субъекта по трудовому правоотношению, за совершение которого он может либо должен быть привлечен к юридической ответственности с применением санкций, содержащихся в трудовом праве. Имея в виду трудовое правонарушение, правильнее говорить не о нарушении трудовых обязанностей, а о нарушении обязанностей по трудовому правоотношению. В соответствии со ст. 21 ТК РФ работник обязан: добросовестно исполнять свои трудовые обязанности, возложенные на него трудовым договором; соблюдать правила внутреннего трудового распорядка организации; соблюдать трудовую дисциплину; выполнять установленные нормы труда; соблюдать требования по охране труда и обеспечению безопасности труда; бережно относиться к имуществу работодателя и других работников; незамедлительно сообщать работодателю либо непосредственному руководителю о возникновении ситуации, представляющей угрозу жизни и здоровью людей, сохранности имущества работодателя. Законодатель считает, что работник, будучи субъектом трудового правоотношения, обязан не только добросовестно исполнять трудовые обязанности, но и исполнять ряд других обязанностей по трудовому правоотношению. Поэтому формулировка дисциплинарного проступка, данная в ст. 192 ТК РФ, необоснованно сужает круг оснований привлечения к дисциплинарной ответственности.

  • 2584. Дисциплинарная ответственность государственных служащих
    Контрольная работа пополнение в коллекции 16.10.2009

    Например, федеральные законы о соответствующих видах государственно-служебной деятельности (закон РСФСР "О милиции", Федеральный закон "О применении Положения о службе в органах внутренних дел Российской Федерации в связи с принятием федерального закона", "О внесении изменений и дополнений в закон РСФСР "О милиции" от 17 июля 1999 г. № 177", Федеральный закон от 21 июля 1997 г. №114-ФЗ "О службе в таможенных органах Российской Федерации", Федеральный закон "О судебных приставах", ФЗ "Об исполнительном производстве", ФЗ "О федеральной фельдъегерской связи", Постановления Правительства Российской Федерации от 7 декабря 2000 г. №№ 924, 925, 926 "Об окружных подразделениях МВД России", "О подразделениях криминальной милиции", "О подразделениях милиции общественной безопасности" и множество других.

  • 2585. Дисциплинарная ответственность должностных лиц
    Информация пополнение в коллекции 23.01.2010

     

    1. Аникитин А.А. Понятие, место и роль должностного лица в системе административных правоотношений // Закон и право, 2008. - № 6.
    2. Бахрах Д.Н., Российский Б.В., Старилов Ю.Н. Административное право: Учебник для вузов. 4-е изд. - М.: Норма, 2008.
    3. Носова Ю.Б. Дисциплинарная ответственность государственных гражданских служащих российской федерации. - Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Воронеж, 2008.
    4. Савосина Н.В. Правовое регулирование административной ответственности военнослужащих в Российской Федерации. - Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. - Москва, 2009.
    5. Сапунова М.О. Юридическая ответственность судей. // Российская юстиция, 2007. - №1.
    6. Сачко С.Ю. Проблемы совершенствования конституционно-правового регулирования мировой юстиции в Российской Федерации. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Тюмень, 2009.
    7. Кузько А.В. Повышение эффективности конституционно-правовой ответственности органов и должностных лиц местного самоуправления// Государственная власть и местное самоуправление, 2008. -№5.
    8. Луцева Н.В. Материальная ответственность военнослужащих, граждан, призванных на военные сборы, и лиц, имеющих специальные звания и приравненных к ним лиц // Административная ответственность: теоретические аспекты и вопросы реализации / Сборник научных статей (к 5-летию КоАП РФ). - Саратов, 2007.
    9. Мишунина А.А., Сачко С.Ю. Пределы законодательства субъектов Российской Федерации о мировых судьях // Власть, 2009. - № 2.
    10. Щепилова Ю.Б. Проблема эффективности применения дисциплинарных взысканий / Ю.Б. Щепилова // Вестник Российской правовой академии, 2007. № 4.
    11. Таможенный кодекс Российской Федерации от 28 мая 2003 года № 61-ФЗ (в ред. от 13.10.2009 № 232-ФЗ).
    12. Закон от 21 июля 1993 года № 5485-1 «О государственной тайне» (в ред. от 18.07.2009 № 180-ФЗ).
    13. Постановление Правительства Российской Федерации от 1 июня 2004 г. № 260 «О регламенте Правительства российской федерации и положении Об Аппарате Правительства Российской Федерации» (в ред. от 30.04.2009 № 389)
    14. Приказ Генеральной прокуратуры Российской Федерации от 2 октября 2007 г. № 155 «Об организации прокурорского надзора за законностью нормативных правовых актов органов государственной власти субъектов Российской Федерации и местного самоуправления».
  • 2586. Дисциплинарная ответственность осужденных за злостные нарушения установленного порядка отбывания наказания
    Дипломная работа пополнение в коллекции 23.08.2011

    Принятию Уголовно-исполнительного кодекса Российской Федерации (УИК РФ) предшествовала большая работа, проведенная коллективом авторов, возглавляемым профессорами В.И. Селиверстовым и И.В. Шмаровым. В разработке Кодекса принимали участие сотрудники ВНИИ МВД России: доктора юрид. наук Н.А. Стручков, П.Г. Пономарев, М.Г. Детков, кандидаты юрид. наук А.В. Бриллиантов, Е.В. Середа, А.В. Чепелев, С.И. Комарицкий, А.Г. Маврин, Ю.А. Минаков, А.Т. Потемкина, А.К. Романов, Ю.Д. Соловьев, Г.П. Байдаков, С.И. Курганов, Н.В. Кузнеченко; кандидат экономич. наук В.В. Хруев, Г.М. Дементьева, сотрудник Военного университета кандидат юрид. наук А.А. Толкаченко. Его проект был внесен в Государственную Думу депутатами В.И. Илюхиным и В.Д. Филимоновым и 17 мая 1995 г. был принят в первом чтении. Перед вторым чтением, состоявшимся 5 декабря 1996 г., он прошел значительную доработку. Его положения были обсуждены на проведенны в Государственной Думе парламентских слушаниях, подробно рассмотрены при подготовке Модельного уголовно-исполнительного кодекса, проведенной в рамках Межпарламентской Ассамблеи Содружества Независимых Государств. Рабочая группа Комитета по безопасности Государственной Думы, дорабатывающая проект (в ее состав входили Ю.В. Голик, А.И. Зубков, О.Б. Лысягин, М.П. Мелентьев, А.С. Михлин, В.И. Селиверстов, В.Д. Филимонов, И.В. Шмаров, Л.В. Яковлева), тщательно проанализировала 567 поправок к проекту, поступивших от комитетов, депутатов Государственной Думы, а также от других субъектов законодательной инициативы. По ее рекомендации Государственная Дума приняла 338 поправок, а 229 - отклонила. Проект был принят во втором чтении 348 голосами депутатов. Ни один из депутатов не проголосовал против и не воздержался. После лингвистической доработки он затем почти так же единодушно (при одном воздержавшемся) был принят Государственной Думой в третьем чтении.

  • 2587. Дисциплинарная ответственность. Применение дисциплинарного взыскания
    Информация пополнение в коллекции 09.12.2008

    Факультет: Экономика и управление предприятием

  • 2588. Дисциплинарная ответственность: понятия, виды и функции
    Информация пополнение в коллекции 27.07.2010

     

    1. Конституция РФ // СПС «Консультант».
    2. Гражданский кодекс РФ // СПС «Консультант».
    3. Гражданский процессуальный кодекс Российской Федерации от 14 ноября 2002 г. № 138-ФЗ // Российская газета. 2002. № 220.
    4. Трудовой кодекс РФ // СПС «Консультант».
    5. Абрамова О.В. Защита трудовых прав работников // Трудовое право. 2004. № 6. С. 33.
    6. Азаров Г.П. Трудовое право. Конспект лекций. - Система ГАРАНТ, 2008.
    7. Анисимов Л.Н. Трудовой договор: заключение, изменение, прекращение. - М., 2005 392 с.
    8. Гайдукова Л.Н. Комментарий к изменениям в Трудовой кодекс Российской Федерации: практический комментарий к Федеральному закону от 30 июня 2006 г. N 90-ФЗ. - "ГроссМедиа", 2006 г.
    9. Гуев А.Н. Постатейный комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации. - "Дело", 2003 г.
    10. Дисциплинарные взыскания (Г. Титова, "Финансовая газета", N 28, июль 2004 г.).
    11. Дисциплинарные взыскания и порядок их применения. В. Федин, В. Самойлов // "Кадровик. Трудовое право для кадровика", апрель 2007 г. N 4.
    12. Доровских И. Практика Верховного Суда Российской Федерации // Трудовое право. 2008. № 12. С. 34.
    13. Карабельников Б.Р. Трудовые отношения в хозяйственных обществах. М.: ФБК-Пресс, 2003.
    14. Козлова Т.А. Обжалование неправомерных действий работодателя в суде // Трудовое право. 2007. № 5. С. 19.
    15. Костян И. Трудовые споры: участники гражданского процесса, представительство в суде, судебные расходы // Кадровик. 2005 № 11. С. 35.
    16. Курс российского трудового права / Под ред. Е.Б. Хохлова. СПб., 2006. Т. 1.
    17. Липинский Д.А. Регулятивная и превентивная функции дисциплинарной ответственности М., 2009 294 с.
    18. Миронова А. Порядок прекращения трудового договора по инициативе работника и особенности рассмотрения трудового спора в суде // Вопросы трудового права. 2008. № 3. С. 75.
    19. Николаев Ю. Трудовой кодекс как аргумент в корпоративной схватке // Кадровик. 2008. № 8. С. 38.
    20. Скобелкин В.Н. Трудовые правоотношения. - М., 2009.
    21. Толкунова В.Н., Гусов К.Н. Трудовое право России: Учебник. - М., 2006 854 с.
    22. Трудовое право России: Учебник / Под ред. Лившица Р.З., Орловского Ю.П. - М., 2003 693 с.
    23. Сыроватская Л.А. Трудовое право: Учебник. - М., 2005 438 с.
  • 2589. Дисциплинарное принуждение
    Контрольная работа пополнение в коллекции 20.05.2012

    В производственном коллективе важную роль играет моральный фактор, поэтому на объем лишений, ущерба, который претерпевает правонарушитель, определенное влияние оказывает общественное осуждение поведения правонарушителя со стороны коллектива. Так, единичное значительное по продолжительности опоздание на работу в конкретной ситуации не представляет большой общественной опасности. Носитель дисциплинарной власти, учитывая личность нарушителя трудовой дисциплины, может применить такое дисциплинарное взыскание, как замечание. Степень отрицательной оценки данного нарушения минимальна. Минимум ущерба претерпевает и наказанный правонарушитель. В случае же, например, распития на производстве спиртных напитков эта оценка будет совсем иной. Явная общественная опасность данного проступка и его резкое общественное осуждение предопределяют выбор злее жесткого дисциплинарного взыскания, в результате которого нарушитель трудовой дисциплины подвергнется и большим лишениям. Статьей 51 Дисциплинарного устава Вооруженных Сил РФ закреплен перечень взысканий, которые могут налагаться на солдат и матросов: выговор, строгий выговор, лишение нагрудного знака отличника. Солдаты и матросы, проходящие военную службу по контракту, кроме того, могут быть досрочно уволены в запас, подвергнуты аресту с содержанием на гауптвахте до 7 суток. А служащие по призыву могут быть подвергнуты аресту до 10 суток, только к ним могут применяться и такие взыскания, как назначение до 5 нарядов вне очереди, лишение очередного увольнения из расположения воинской части или с корабля на берег.

  • 2590. Дитяча праця і дитячий заробіток
    Информация пополнение в коллекции 20.06.2010

     

    1. Загальна Декларація прав людини
    2. Конвенція ООН про права дитини
    3. Закон України “Про освіту”
    4. Закон України “Про державну допомогу сімям з дітьми”
    5. Проект Основних Положень Міжнародної Федерації журналістів
    6. ЗМІ та права дітей: практичний посібник для працівників засобів масової інформації. (розроблено ЮНІСЕФ) Press Wise, 1999.
    7. Права людини: підручник для 10-11 класів ліцеїв та гімназій (склали Т.Андрусяк, З.Рамовська, В.Семенов.) К.: Право, 1997.
    8. Права людини: основи правових знань (склали А.В.Булгакова, Н.А.Торопова) Харків: Ранок, 1998.
    9. Права людини: моя власна думка (під ред. І. Гаврилюк) Харків: Фоліо, 1999.
    10. Права людини: підручник для 5-9 класів (склали З.Бабак, А.Остогорський) М.: Звєнья, 1999.
    11. Права людини: методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх шкіл (склали Л.Грузинова, Л.Заблоцька) К.: Українська правнича фундація, 1996.
    12. Перші кроки: посібник для початкового вивчення прав людини (склали Хосе Турчик, Л. Маринович, І. Савчик) Дрогобич: Коло, 2000.
    13. Хто я? Хто ми?: хрестоматійний збірник для дітей молодшого та шкільного віку (склали Л.Маринович, М.Хейма) Харків: Поліграфічні послуги, 1999.
    14. Копровська І. Основними порушеннями своїх прав діти вважають кривду й погрози, які походять від дорослих.//Факти. 2000. N1057.
    15. Рябоконь Л. Дітям право голосу!//День. 2001. N53.
  • 2591. Дифференциальная рента как экономическая основа рационального использования природных ресурсов
    Контрольная работа пополнение в коллекции 06.03.2011

     

    1. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономика природных ресурсов. М.: Аспект Пресс, 2001. С.21;
    2. Иванов. О.П. государственное управление природными ресурсами: Учеб. пособие/ О.П. Иванов. 3-е изд., испр. и доп. Новосибирск: СибАГС, 2007. 480 с.;
    3. Львов Д.С. Экономика развития. М.: Экзамен, 2001. С.158;
    4. Пермяков Б. Рента и природопользование//Волна. Иркутск, 2000, №24;
    5. Кимельман С. Куда в России девается нефтяная рента//Золотой лев [Электронный ресурс] URL: http://www.zlev.ru;
    6. «Большая Советская энциклопедия» [Электронный ресурс] URL: http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00023/96200.htm;
    7. «Деловая пресса» №25 (206) от 26.06.2003 г. Козак считает, что размер ренты нужно определять на аукционе [Электронный ресурс] URL: http://www.businesspress.ru/newspaper/article_mId_40_aId_268402.html;
    8. «Российская Бизнес-газета» №438 от 9.12.2003 г. Рента сверху не видна [Электронный ресурс] URL: http://www.rg.ru/2003/12/09/renta.html
  • 2592. Дифференцированный подход законодательства к перевозке различных категорий товаров
    Информация пополнение в коллекции 05.12.2009

    № п/пКатегория товаровОрган, уполномоченный на выдачу разрешения на перемещение через таможенную границуНаправление перемещения1Отходы*Министерство природных ресурсов и охраны окружающей средыВвоз/вывоз2Озоноразрушающие вещества*Министерство природных ресурсов и охраны окружающей средыВвоз/вывоз3Продукция, содержащая озоноразрушающие веществаМинистерство природных ресурсов и охраны окружающей средыВвоз/вывоз4Средства защиты растений*Министерство сельского хозяйства и продовольствияВвоз5Подкарантинная продукция, подлежащая государственному фитосанитарному контролюГосударственное учреждение «Главная государственная инспекция по семеноводству, карантину и защите растений»Ввоз6Животные, продукты животного происхождения, техническое сырье животного происхождения, корма, ветеринарные средства и другие изделия ветеринарного назначения, подконтрольные государственному ветеринарному надзоруМинистерство сельского хозяйства и продовольствияВвоз7Племенные сельскохозяйственные животные и их племенная продукцияМинистерство сельского хозяйства и продовольствияВвоз/вывоз8Дикие животные и дикорастущие растения, относящиеся к видам, включенным в Красную книгу Республики Беларусь, их части и (или) дериватыМинистерство природных ресурсов и охраны окружающей средыВывоз9Животные и растения, их части или производные (дериваты), попадающие под действие Конвенции о международной торговле видами дикой фауны и флоры, находящимися под угрозой исчезновения, подписанной в г. Вашингтоне 3 марта 1073 г. (СИТЕС)Министерство природных ресурсов и охраны окружающей средыВвоз/вывоз10Зоологические коллекции или их частиМинистерство природных ресурсов и охраны окружающей средыВывоз11Ботанические коллекции или их частиМинистерство природных ресурсов и охраны окружающей средыВывоз12Оригиналы документов Национального архивного фонда Республики Беларусь и копии архивных документовМинистерство юстиции, Департамент по архивам и делопроизводству Министерства юстиции (уполномоченные им государственные архивы)Временный вывоз (вывоз)13Культурные ценностиМинистерство культурыВывоз14Лекарственные средства, фармацевтические субстанции, изделия медицинского назначения и медицинская техникаМинистерство здравоохраненияВвоз15Наркотические средства, психотропные вещества и их прекурсорыМинистерство здравоохраненияВвоз/вывоз16Органы и (или) ткани человека, кровь и ее компонентыМинистерство здравоохраненияВвоз/вывоз17Условно патогенные и патогенные генно-инженерные организмыМинистерство здравоохраненияВвоз/вывоз18Взрывчатые вещества, взрывные устройства и средства взрывания промышленного назначенияДепартамент по надзору за безопасным ведением работ в промышленности Министерства по чрезвычайным ситуациямВвоз/вывоз19Ядовитые веществаДепартамент по надзору за безопасным ведением работ в промышленности Министерства по чрезвычайным ситуациямВвоз/вывоз20Источники ионизирующего излученияДепартамент по ядерной и радиационной безопасности Министерства по чрезвычайным ситуациямВвоз/вывоз21Радиоэлектронные средства и (или) высокочастотные устройстваГосударственная инспекция по электросвязи Министерства связи и информатизацииВвоз (временный вывоз)22Иные товары, ограниченные к перемещению через таможенную границу Республики БеларусьОрганы внутренних дел, Государственный военно-промышленный комитет либо Государственный таможенный комитетВвоз/вывоз

  • 2593. Дії кримінального закону в часі. Ознаки злочину та вини
    Контрольная работа пополнение в коллекции 29.01.2011

    Питання №3 При вирішенні даної ситуації із встановленням обєктивного боку злочину вчиненого Сидоровим та Михайловим стосовно Сулемової, потрібно визначити які конкретні дії передбачені в КК України вчинили Сидоров та Михайлов. Нанесення удару в обличчя передбачене в статті 126 ККУ «Побої і мордування». Обєктивна сторона такого злочину включає суспільно-небезпечну протиправну дію і злочинний наслідок у вигляді фізичного болю та причинний зв'язок між діянням і наслідком. Але в даному випадку наслідком злочинних дій стала загибель потерпілої від травм отриманих від зіткнення з автомобілем коли вона намагалась уникнути побоїв з боку нападників. В цьому разі дії Сидорова і Михайлова можна також кваліфікувати як вбивство з необережності яке має вигляд злочинної недбалості (ч. 1 ст. 119 ККУ). Тобто, при вчиненні своїх дій зловмисники взагалі не розглядали настання смерті потерпілої як один із можливих наслідків своєї поведінки, хоча якби вони виявили необхідну обачність могли і повинні були такий варіант розвитку подій передбачити. Отже обєктивною стороною даного злочину є дії вчинені нападниками, загибель постраждалої, а також причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідком.

  • 2594. Діяльність господарських товариств
    Контрольная работа пополнение в коллекции 19.02.2011

    Установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут. Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 ГКУ. Статут акціонерного товариства, крім зазначених у частині другій цієї статті відомостей, повинен містити також відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій. Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників. Засновницький договір повного товариства і командитного товариства, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинні визначати розмір частки кожного з учасників, форму їх участі у справах товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів. Стосовно вкладників командитного товариства в засновницькому договорі вказуються тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства та розмір, склад і порядок внесення ними вкладів. Найменування господарського товариства повинно містити зазначення виду товариства, для повних товариств і командитних товариств - прізвища (найменування) учасників товариства, які несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, а також інші необхідні відомості. Найменування господарського товариства не може вказувати на належність товариства до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. До установчих документів можуть бути включені також відомості щодо інших умов діяльності господарського товариства, які не суперечать закону. Якщо в установчих документах не вказано строк діяльності господарського товариства, воно вважається створеним на невизначений строк. Установчі документи господарського товариства у передбачених законом випадках погоджуються з Антимонопольним комітетом України. Порушення встановлених цією статтею вимог щодо змісту установчих документів господарського товариства є підставою для відмови у його державній реєстрації.

  • 2595. Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку
    Дипломная работа пополнение в коллекции 02.12.2010

     

    1. Білорус О.Г., Лукяненко Д.Г., Поручник А.М. Методологічні проблеми дослідження інтернаціоналізації та глобалізації // Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д.е.н., проф. Лукяненка Д.Г. К.: КНЕУ, 2001.- с. 6-18.
    2. Богомолов О.Т. Економічна глобалізація характерна риса ХХІ століття // Економіка і прогнозування.- 2001.- №4.- с. 24-36.
    3. Бондарук Т.Г. Зовнішній державний борг та механізм його обслуговування // - 2004.- №5.- с. 94-102.
    4. Гальчинський А.С. Україна на перехресті геоекономічних інтересів. К.: Знання України, 2002.
    5. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; М.І. Савлук (ред.); Київський національний економічний ун-т. Українська фінансово-банківська школа.- К.: КНЕУ, 2001.- 602 С.
    6. Губский Б. Проблеми міжнародного інвестування в Україні. / Економіка України. - 2003. -№1.- с. 51-57.
    7. Кістерський Л., Скребцов І., Липова Т. Ефективність міжнародної технічної допомоги Україні // Економіка України .- 2003.- №5.- с. 74-78.
    8. Климко Г.Н. Альтернативні можливості залучення іноземних кредитів в Україну // Фінанси України, 2004. -№10.- с. 11-22.
    9. Климко Г.Н. Концепція відносин України з міжнародними фінансовими організаціями // Економіка і управління. - 2000.- №1.-с. 8-23.
    10. Лазебник Л.Л. Інвестиційний клімат та економічна мотивація іноземного інвестування в Україні. // Фінанси України, 2003. - №4. - с. 82-89.
    11. Лютий І.0. Валютна політика та перспективи входження України в міжнародне економічне співтовариство. К.: Курс, 2005.-58 с.
    12. Мальський М., Мацях М. Теорія міжнародних відносин.- Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. 392 С.
    13. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения; учебник для студентов ВУЗ специальности «Финансы и кредит». М.: Финансы и статистика, 2006.
    14. Мировая экономика и внешнеэкономическая деятельность; учеб. пособие. Минск: Современная школа, 2006.
    15. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник для студ. екон. спец. вищ. закладів освіти / Г.Н. Климко (ред.) - 4-те видання, перероб і доп. К.: Знання - Прес, 2002. 615 С.
    16. Оцінки МВФдороговказ для інвесторів // Голос України.-2003.-24 квітня.
    17. Пахомов Ю.М., Лук'яненко Д.Г., Губський Б.И. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі / Відповід. ред Савчук В.С. К.: Україна, 2002. 237 С.
    18. Плотніков О.В. Ultima ratio економічних реформ. К.: Кондор, 2003. 240 С.
    19. Плотніков О.В. Концептуальні засади стратегії взаємовідносин України з міжнародними фінансовими організаціями в 20002005 роках. К.: НДФІ при Міністерстві фінансів України, 2001. 37 с.
    20. Поважна Н.Я. Інвестиційна стратегія Європейського банку в боротьбі з глобальною проблемою бідності. Формування ринкових відносин в Україні. НДЕІ. Зб. Наук. праць, вип. 13. К., 2001. с. 251254.
    21. Послання Президента України до Верховної Ради України. “Європейський вибір” Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 20022011 роки К., 2002.
    22. Прадун В.П., Журба І.С. Кредитні лінії міжнародних фінансових організацій // Фінанси України, 2004.№3. с. 133138.
    23. Рокоча В.В. Глобалізаційна тенденція у світовому господарстві: формування глобальної економічної системи // Вчені записки Інституту економіки та права «КРОК». 2003. Вип. 7. с. 222229.
    24. Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. Посібник.: У 2 кн. К.: Таксон, 2000. Кн.1.: Міжнародна торгівля: теорія та політика. 320 С.
    25. Саввина О.В. Международные финансовые организации; учебное пособие. М.: Российская академия предпринимательства, 2006
    26. Свердан М.М., Саїнчук Н.В. Проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України // Фінанси України. №1, 2005. с. 1015.
    27. ЄБРР та Україна. Підготовлено департаментом зовнішніх звязків представництва ЄБРР в Україні. К. 2007.
    28. ЄБРР. Економічне зростання на засадах справедливості: вибір стратегії для України. , 2006.
    29. Симония Н. Глобализация и неравномерность мирового развития // Мировая экономика и международные отношения. 2001.№3.с. 3545.
    30. Скаленко О. К. Глобальні резерви поступу (Інформація + інтелект + інновації) / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. К.: Основи, 2000. 394 С.
    31. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. К.: Логос. 2004. 566 С.
    32. Україна в Європейському банку реконcтрукції та розвитку. Вступ України до ЄБРР. Статті угоди ЄБРР / За заг. Ред. Стельмаха В.С. / Упорядники Шаповалов А.В., Єременко О.К. К., 2006. 144 С.
    33. Україна. Відновлення зростання на засадах справедливості: Меморандум про економічний розвиток України. Європейський банк, 2008. 230 с.
    34. Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 20002004 рр. Послання Президента України до Верховної Ради України 2000 рік // Урядовий курєр. - 2000. 28 січня.
    35. Україна: Фінансовий сектор та економіка. Нові стратегічні завдання. Європейський банк, 2001. 120 с.
    36. Хорошковський В.І. Європейський банк: кредитні ресурси Європейського банку реконструкції та розвитку. К.: Інтелект, 2008. 193 С.
    37. Хорошковський В.І. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями: еволюція, теорія, практика. К.: Інтелект, 2007. 424с.
    38. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації: Навч. посібник. Вид. 2ге, перероб. і доп. К.: КНЕУ, 2001. 340с.
    39. Гаврилишин О. Экономический кризис в Украине и финансовая помощь Запада / Мировая экономика и международные отношения, - 2008.-№3.
    40. Герчикова И.Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности: Учеб. Пособие.-М.:АО “Консалтбанкир”, 2005.- 622 С.
    41. Глобальные трансформации и стратегии развития / Белорус О.Г., Лукяненко Д.Г. и др. К.: Орияне, 2006.- 424 С.
    42. Дергачев В.А. Геоэкономика Украины: (теоретические и прикладные основы) / НАН Украины. Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований.- О.: ИПРЭЭИ НАНУ, 2002.244 С.
    43. Киреев А.П. Международная экономика: Учебное пособие в 2 ч..- М.: Международные отношения, 2000.Т.1: Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства.- 415с. Т.2: Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономичексое программирование.- 485 С.
    44. Клочко В. Глобализация и ее влияние на страны с переходной экономикой // Экономика Украины .- 2001.- №10.- с. 51-58.
    45. Коллонтай В. О неолиберальной модели глобализации // Мировая экономика и международные отношения, 2007.-№10. с. 3-14.
    46. Колье Пол. Новые отношения между донорами и странами реципиентами: отказ от принципа обусловленности? // Трансформация.- 2006. - №2. - с. 6 - 8.
    47. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л.Н. Красавиной. М.: Финансы и статистика, 2002.- 606 С.
    48. Шишков Ю. Мировая финансовая система: необходимость реформ. // Мировая экономика и международные отношения. 1999. №11. с. 39.
    49. Шреплер Х.А. Международные экономические организации. Справочник / С.А. Тюпаев (пер.), И.Н. Фомичев (пер.). М.: Междунар. Отношения, 2000. 455 С.
    50. Херріс ДМ. Міжнародні фінанси: Пер. з англ. М., 2007.
    51. Building Institutions for Markets. World Development Report 2005 / The EBRD, D.C. 249 p.
    52. Global Development Finance. Building Coalitions for Effective Development Finance. Analysis and Summary Tables. 2001.- The EBRD.- pp. 570-582.
    53. EBRD. Annual Evaluation Overwork Report for 2007.
    54. EBRD. Annual Evaluation Overwork Report for 2008.
    55. EDRD. Business Advisory Regional Program for 2007.
    56. EBRD. Financial Statements 2008.
    57. EBRD. Cooperation report: Ukraine 2009.
    58. Roy С. Smith, Ingo Walter. Global banking. New York, Oxford: Oxford University Press, 2006
    59. Sercu R. Uppal. International financial markets and the firm. London: Chapman & Hall, 2004.
    60. Сайт ЄБРР, www.ebrd.com
    61. www.bank.gov.ua
    62. www.fuib.com
    63. www.worldbank.org.ua
    64. www.banksinfo.kiev.ua
    65. www.bankir.ru
    66. www.finance.com.ua
    67. www.uniastrum.ru/banks.htm
  • 2596. Діяльність ЛАД у врегулюванні регіональних та локальних конфліктів на Близькому Сході
    Дипломная работа пополнение в коллекции 14.03.2011

     

    1. СкороходЛ.І. Субрегіональні виміри арабської інтеграції// Науковий вісник Дипломатичної академії України. 2002. №6.
    2. ЛевинЗ.И.Ислам и национализм в странах зарубежного Востока. М., 1988. С.85.
    3. Міжнародні організації. Навчальний посібник. За ред. О.С.Кучика. К., «Знання», 2005 рік. С.134 140.
    4. Міжнародні організації. Навчальний посібник. За ред. В.М. Матвієнка. К., ВПЦ «Київський університет», 2005. С.314 316.
    5. Пакт Лиги арабских государств от 22 марта 1945г.// Международное право в документах. М., 1982. С.271 274.
    6. Межгосударственные региональные организации Азии в международных отношениях. М., 1991. С.227 233.
    7. Cкороход Л.І., СкороходЮ.С. Діяльність ЛАД по підтримці миру. К., 1994.
    8. МалашенкоА.В. В поисках альтернативы. Арабские концепции развития. М., 1991. С.92 93.
    9. Эль-Захар, Абдулгани Джабран. Роль Лиги арабских государств в регулировании конфликтов в регионе// Правоведение 1998. №1. С.194 197.
    10. КоппельЕ.А.Межарабская интеграция и проблемы субрегионального сотрудничества// Вопросы новой и новейшей истории. 1993. Вып.39.
    11. ШреплерХ.А.Международные организации: Справочник. М., 1995. С.303.
    12. ТузмухаммедовР.А.Развивающиеся страны в мировой политике. Международные межправительственные организации развивающихся стран. М., 1997. стр.201 212.
    13. Абдулгани, Джабран Эль-Захар. Лига арабских государств на современном этапе: автореф. дис. на пол. степени канд. юрид. наук. СПб., 1998.
    14. ШибаеваЕ.А., Поточный М. Правовые вопросы структуры и деятельности международных орагнизаций. М., 1988. С.115 119.
    15. КопинА.В.Лига арабских стран в 80-е годы: деятельность и перспективы. М., 1989. C.43.
    16. Палестинская проблема. Документы ООН, международных организаций и конференций. М., 1984.
    17. КолобовА., КорниловА., Сергунин А. Документальная история арабо израильского конфликта. Нижний Новгород, 1991. С.65 66.
    18. Діяльність Ліги арабських держав по врегулюванню палестинської проблеми (80-і перша половина 90-х років) Автореф. дис. канд. політ. наук: 23.00.04 / Аль-Рукібат ХайелМ.С.; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т міжнар. відносин. К., 1999. 20с.
    19. КиселевВ.И.Палестинская проблема и ближневосточный кризис. Киев, 1983. С.94 97.
    20. КиселевВ.И.Палестинская проблема в международных отношениях: региональный аспект. М., «Наука» 1988. С.27 33.
    21. ГуцалоС.Е.Лига арабских государств и проблемы ближневосточного урегулирования, 19781989гг.: Дис. канд. ист. наук. Киев, 1991.
    22. Джоржос Ханна Аюб. Политика арабских стран по вопросу ближневосточного урегулирования в 70-е годы: Дис. канд. ист. наук. Киев, 1981.
    23. МилославскаяТ.Л., МилославскийГ.В.Исламский мир и ближневосточный конфликт. М., 1988. C.134 140.
    24. Діяльність Ліги арабських держав по врегулюванню палестинської проблеми (80-і перша половина 90-х років) / Автореф. дис. канд. політ. наук: Аль-Рукібат ХайелМ.С. / Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т міжнар. відносин. К., 1999. 20с.
    25. Аль-Рукібат ХайелМ.С.Фактори формування позиції Ліги Арабських Держав по проблемі близькосхідного врегулювання. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 7 (частина 3). К.: Київський університет, 1997.
    26. Аль Рукібат ХайелМ.С. Еволюція позиції Ліги Арабських Держав по палестинській проблемі. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 2 (частина 1). К.: Київський університет, 1996. C.136.
    27. Міжнародні організації. Навчальний посібник. За ред. О.С.Кучика. К., «Знання», 2005 рік. С.155 157.
    28. Cкороход Ю.С. Міжнародний аспект урегулювання ліванського конфлікту (80 90 ті роки). К., 2000. С.69 76.
    29. Ліванська проблема в миротворчій діяльності Ліги арабських держав і Організації Об'єднаних Націй (19751989 рр.) Автореф. дис. канд. політ. наук: / Аммар Хусні Мехді; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т міжнар. відносин. К., 1999. 18с.
    30. Cкороход Л.І., СкороходЮ.С. Діяльність ЛАД по підтримці миру. К., 1994. C.14.
    31. Cкороход Ю.С. Міжнародний аспект урегулювання ліванського конфлікту (80 90 ті роки). К., 2000. С.84 93.
    32. Агарышев А. От Кемп-Девида к трагедии Ливана. М.: Молодая гвардия, 1983. 170с.
    33. Ізраїльська агресія 1982р. проти Лівану й інтернаціоналізація внутрішньоліванської кризи. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип. 7, ч.ІІ, ст.241. К., 1998.
    34. СкороходЮ.С.Проблема досягнення згоди на діяльність міжарабських миротворчих сил Ліги арабських держав у Лівані// Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. 2001. Вип. 19. С.7074.
    35. СкороходЮ.С.Формирование и деятельность межарабских сил Лиги арабских государств в Ливане// Арабские страны Западной Азии и Северной Африки (История, экономика и политика). М.: Институт Востоковедения РАН, Центр стратегических и политических исследований, 2002. Вып. 5. С.142149.
    36. Аммер Хусні Мехді. Договір «Аль-Таїф» і початок мирного етапу в Лівані. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип. 5, ст.122. К., 1998.
    37. Новейшая история арабских стран Азии. 19171985. М., 1988. С.213 214.
    38. В.В.Куделев. «К ситуации на мароккано-алжирской границе». Матеріал веб сайту Інституту Близького Сходу http://www.iimes.ru/rus/stat/2008/260108d.htm.
    39. Бікла Олена Володимирівна. Трансформація західносахарського національного питання у 19561991 рр.: Автореф. дис. канд. іст. наук / Донецький національний ун-т. Донецьк, 2006.
    40. Gupta R. Saharawi society: transition resistance and POLISARIO. New Delhi, 1988. P. 14.
    41. Мохаммед Салек Али. Проблема Западной Сахары в международном и региональном контекстах (19642002гг.)// Матеріал веб сайту http://www.ecosahara.com.
    42. Проблема забезпечення загальноарабської безпеки в 1990-і роки та роль Ліги арабських держав / Автореф. дис. канд. політ. наук: 23.00.04 / Нізар Джаззан; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. К., 1999.
    43. Чистяков А. Мирный процесс на Ближнем Востоке. Новая динамика, новое качество.// Международная жизнь. 1994, №9. С.51 61.
    44. КоппельЕ.А.Кувейтский вопрос в межарабских отношениях (60 90 е годы)// Вопросы новой и новейшей истории. К., 1992. Вып.38.
    45. Al Jareeda// Тижневик.
    46. В.И.Месамед «Иран и саммит ЛАГ в Дамаске»// Матеріал веб сайту http://www.iimes.ru/rus/stat/2008/020408.htm.
    47. Владимир Сажин. Арабский мир. За или против Ирана?// Матеріал веб сайту http://i-r-p.ru/page/stream-trends/index-26080.html.
    48. АлександровИ.А.Монархии Персидского залива. Этап модернизации. М.: Международные отношения, 2000. С.144 160.
    49. Аракс Пашаян. Саммит Лиги Арабских Государств в Дамаске.// Матеріал веб сайту http://www.noravank.am/ru/? page=analitics&nid=1141.
    50. Мамедов, Н.М. и Мехди Санаи. Иран: ислам и власть/Н.М Мамедов М. Санаи. М.; Институт востоковедения РАН, 2002. С.280.
    51. Ахмедов, В.М, Кулагин, Л.М Иран выходит из изоляции/ В.М АхмедоваЛ.М Кулагин. М.; Институт востоковедения РАН, 2002. С.149.
    52. Арабаджян, А.З Сверхдержавы и Иран/ А, З Арбаджян. М.; Издат. «Крафт +», 2002. С.77 84.
    53. ФененкоА.В., «Стратегия принудительного разоружения и международный бизнес»// журнал «Международные процессы», http://www.intertrends.ru/nineth/004.htm#38.
    54. Мохамед Эльбарадей. Режим ядерного нераспространения переживает трудные времена.// «Ядерный Контроль» 2004, №1. С.1114.
    55. У ядерного порога: уроки ядерных кризисов Северной Кореи и Ирана для режима нераспространения. Глава 2. Ядерная программа Ирана незаконченная история / под ред. А.Арбатова; Моск. Центр Карнеги. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2007. С.233 241.
  • 2597. Діяльність органів державної влади щодо ініціювання та запровадження антикризових програм
    Дипломная работа пополнение в коллекции 07.02.2011

    Наступним кроком в розбудові публічної влади є вивільнення процедур надання адміністративних послуг від суб'єктивізму чиновників. Кабінет Міністрів України вже прийняв постанову від 11.05.2006 р. № 614 "Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади" основною ціллю якої є підняти стандарти діяльності виконавчих органів української влади до рівня міжнародного стандарту ISO 9000. Не вдаючись в деталі Програми, а вона передбачає в тому числі і перехід на часткове електронне врядування, слід визначити, що це дуже своєчасний і перспективний документ. Перші стартові умови для його реалізації вже створені. В процес активно включилися такі багаті на досвід і ресурси організації як Українська асоціація якості, Головне управління держслужби, Держспоживстандарт зусиллями котрих створені необхідні організаційно-методичні умови для подальшої практичної роботи. Тепер справа за вмінням нинішнього українського уряду довести започатковане до свого логічного завершення. Не можна не сказати і про безумовну вимогу часу щодо необхідності децентралізації виконавчої влади і широкого розвитку місцевого і регіонального самоврядування на принципах субсидіарності і партнерства. Існує дуже поширена думка, що шлях до громадянського суспільства проходить через становлення місцевого самоврядування. І світова практика це підтверджує. Відповідним Законом України, прийнятим у 1997 році, зазначено, що місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Тобто, український законодавець, враховуючи світові тенденції і позитивний досвід країн розвинутої демократії в принципі створив правові засади для активної участі громадян у вирішенні місцевих справ, розвинення інститутів громадянського суспільства.

  • 2598. Діяльність Пенсійного фонду України та фінансові проблеми вдосконаленні системи пенсійного забезпечення
    Курсовой проект пополнение в коллекции 19.08.2010

     

    1. Конституція України, Відомості Верховної Ради,1996, №30, ст.141
    2. Закон України про пенсійне забеспечення: Офіційне видання: Наукове видання.- К.: Парламентське вид-во, 1998.- 56 c.- ISBN 966-728
    3. Закон України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”
    4. Закон України „Про недержавні пенсійні забезпечення”
    5. Закон України “Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. 1994,№4.
    6. Закон України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” від 9 квітня 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. 1992,№29.
    7. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 р.// Відомості Верховної Ради України. 1991. №16.
    8. Законом України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р
    9. Європейська соціальна хартія, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 51, Страсбург, 3 травня 1996 року
    10. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. “Про порядок нарахування вислуги років, призначення і виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”
    11. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2005 року № 909
    12. Антоненко О. Випереджаючи пенсійну реформу // Бухгалтерія. Право. Податки. Консультація.- 2005.- № 17.- C.73-78
    13. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Атіка, 2002.- 368 c.- ISBN 966-8074-12-2
    14. Борисенко Н.Ю. Мировой опыт проведения пенсионных реформ // Финансы и кредит (рус.).- 2004.- № 18.- C.53-59
    15. Гнибіденко І.Ф., Непокульчицький А.О. Наукові підходи до реформування пенсійної системи в Україні та країнах ЄС // Проблеми науки (укр.).- 2006.- № 4.- C.30-38
    16. Грег МакТаггарт, Керівник проекту Впровадження пенсійної реформи в Україні”
    17. Бриттан С. Капитализм с человеческим лицом. - СПб., 1998. - С. 179 189., c. 180
    18. Баранова Т.И. Социальная защита испанских трудящихся // Полис. - 2001. - № 6. - С. 152 158.
  • 2599. Діяльність підприємств на світовому ринку технології
    Курсовой проект пополнение в коллекции 14.01.2011

    Вперше термін "ноу-хау" був використаний у практиці укладання договорів у США й Англії. Згодом він став широко використовуватися і в інших країнах. Спочатку цей термін використовували на позначення інформації, необхідної для реалізації винаходу, спеціально опущеної заявником у патентному описі й розуміли під терміном "ноу-хау" "знати, як застосувати патент". Сьогодні під ноу-хау в міжнародній торгівлі ліцензіями розуміють конструктивні, технологічні, управлінські, комерційні або фінансові секрети виробництва, які не забезпечені патентним захистом. Ліцензійне співробітництво здійснюється, як правило, на платній основі, а винагорода у більшості випадків виплачується в грошовій формі. В угоді фіксуються обмеження на використання, експлуатацію, встановлюється вид прав на використання, та період, на який вони передаються (частіше усього 510 років). Нерідко обумовлюються можливості й умови продовження договору. Недоліком продажу ліцензії з погляду продавця є можлива конкуренція з боку її покупця. Коли мине термін ліцензійної угоди, власник ліцензії отримує собі конкурента в особі покупця ліцензії. Крім того, покупець ліцензії, якщо навіть він до-сяг погодженого мінімуму її комерційного використання, не завжди може заповнити ринок, залишаючи ніші для конкурентів. Тим самим власник ліцензії неминуче втрачає контроль над операціями на цьому ринку.

  • 2600. Діяльність Ради економічної взаємодопомоги
    Контрольная работа пополнение в коллекции 26.11.2010

    Відомо, що соціалістичні країни свого часу створили Раду Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) і понад 20 інших міжнародних економічних організацій. Особливо важливу роль в організації і здійсненні міжнародного економічного і науково-технічного співробітництва між соціалістичними країнами відіграла РЕВ. Вона була створена у 1949 р. як організація багатостороннього економічного і науково-технічного співробітництва та інтеграції соціалістичних країн. До неї входили Болгарія, Угорщина, Вєтнам, Куба, Монголія, НДР, СРСР, Чехословаччина. РЕВ була покликана сприяти через обєднання і консолідацію зусиль країн-членів удосконаленню співробітництва і поглибленню соціалістичної економічної інтеграції, плановому розвитку їх народного господарства, прискоренню економічного й науково-технічного прогресу, вирішенню інших соціально важливих питань. Ця колективна організація функціонувала 42 роки. На її рахунок можна віднести чимало корисних справ. Так, саме вона створила такі могутні міжнародні організації й обєкти, як єдина енергетична система «Мир», нафтопровід «Дружба», Загальний парк вагонів, десятки спільних підприємств машинобудування, електроніки тощо.