Главная / Категории / Типы работ

Договiр постачання

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



План:

I Поняття i елементи договору постачання.

II Змiст договору постачання.

III Права i обовязки сторiн. Виконання договору.

IV Вiдповiдальнiсть за договором постачання. Припинення договору постачання.

V Поняття постачання продукцiСЧ для державних потреб.

Використана лiтература.

I. ПОНЯННЯ РЖ ЕЛЕМЕНТИ ДОГОВОРУ ПОСТАЧАННЯ

З переходом до ринковоСЧ економiки постала проблема збереження господарських звязкiв, що склались мiж виготовлювачами i споживачами на поставку сировини, матерiалiв, енергоресурсiв, комплектуючих виробiв. Розрив цих звязкiв вiдчутно позначаСФться на поставках товарiв для споживчого ринку. У звязку з цим вживаються заходи щодо стабiлiзацiСЧ установлених i налагодження нових господарських звязкiв передусiм мiж пiдприСФмствами, розташованими на територiСЧ УкраСЧни.

Найдоцiльнiшою правовою формою регулювання господарських вiдносин з постачання продукцiСФю i товарами СФ договiр поставки.

Договiр - це основний документ, що визначаСФ права та обовязки сторiн з поставок усiх видiв товарiв.

За договором поставки постачальник, який СФ пiдприСФмцем, зобовязуСФться в обумовленi строки (строк) передати у власнiсть (повне господарське вiдання або оперативне управлiння) покупцевi товар, призначений для пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi або iнших цiлей, не повязаних з особистим (сiмейним, домашнiм) споживанням, а покупець зобовязуСФться прийняти товар i оплатити за нього певну цiну.

Сторонами (субСФктами) цього договору СФ постачальник та покупець, якi займаються пiдприСФмницькою дiяльнiстю.

ПiдприСФмство - це самостiйна iнiцiатива, систематична, на власний ризик дiяльнiсть по виробництву продукцiСЧ, виконанню робiт, наданню послуг та заняття торгiвлею з метою одержання прибутку. СубСФктами пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi (пiдприСФмцями) можуть бути: громадяни УкраСЧни, iнших держав, не обмеженi у правоздатностi та дiСФздатностi; юридичнi особи усiх форм власностi (ст. 2 закону УкраСЧни "Про пiдприСФмництво").

Предметом (обСФктом) договору поставки СФ товар, який призначаСФться для пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi або iнших цiлей, не повязаних з особистим (сiмейним, домашнiм) споживанням. Ця продукцiя, призначена для виробничого споживання (сировина, матерiали, обладнання тощо), або товари, призначенi для продажу на ринку чи для промисловоСЧ переробки (наприклад, цукор для кондитерськоСЧ фабрики).

Договiр поставки СФ консесуальним, двостороннiм, оплатним. Як консесуальний договiр вважаСФться укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всiх iстотних умов. До згоди сторiн прирiвнюСФться i вiдсутнiсть належного протягом певного строку реагування постачальника на зробленi покупцем у протоколi розбiжностей пропозицiСЧ щодо умов договору або рiшення арбiтражного чи третейського суду з переддоговiрного спору у випадках, передбачених угодою сторiн або законодавством. Договiр поставки двостороннiй, бо права i вiдповiднi обовязки виникають для обох контрагентiв. Оплатний характер цього договору полягаСФ в тому, що одержана вiд постачальника продукцiя оплачуСФться покупцем за погодженими цiнами.

Видаючи закони та iншi нормативнi акти, держава здiйснюСФ нормативне регулювання цих вiдносин. Наприклад, у сферi поставок дiСФ мiждержавна угода вiд 20 березня 1992 р. " Про загальнi умови поставок товарiв мiж органiзацiями держав - учасниць СНД".

Угода про поставки пiдтверджуСФ загальну вимогу закону щодо письмовоСЧ форми договору поставки, але при цьому допускають свободу вибору учасниками одного з кiлькох можливих способiв оформлення договiрних вiдносин:

а) складання одного документа, що пiдписуСФться обома сторонами;

б) прийняття постачальником замовлення покупця до виконання;

в) обмiн телеграмами, телетайпограмами, радiограмами або повiдомлення за допомогою факсу.

II. ЗМРЖСТ ДОГОВОРУ ПОСТАВКИ

Договiр поставки може виконувати роль основного документа, що визначаСФ права та обовязки сторiн, якщо в ньому чiтко i повно викладено необхiднi умови поставки. Вiдповiдно до ст. 153 ЦК УкраСЧни договiр вважаСФться укладеним, коли мiж сторонами в потрiбнiй формi досягнуто згоди за всiма iстотними умовами. В договорi обовязково обумовлюСФться кiлькiсть, номенклатура (асортимент), якiсть, строки поставки, цiна товару, вiдвантажувальнi та платнi реквiзити. У разi вiдсутностi цих умов в договорi вiн вважаСФться неукладеним.

Що ж до iнших умов, як, наприклад, комплектнiсть, порядок розрахункiв. Тощо, то СЧх може i не бутив конкретному договорi. Проте якщо на визначеннi таких умов у договорi буде наполягати одна iз сторiн, вони також набувають значення iстотних.

Кiлькiсть належних до поставки товарiв визначаСФться у договорi на основi замовлення покупця або через встановлення спецiальних квот (державного бронювання) на обовязковий продаж ресурсiв виконавцям державних замовлень, якi мають стратегiчне значення i повязанi з пiдтриманням необхiдного рiвня обороноздатностi краСЧни та СЧСЧ безпеки.

З визначенням кiлькостi належноСЧ до поставки продукцiСЧ тiсно повязане поняття асортименту. Роздiл товарiв за окремими групами та спiввiдношення СЧх i становлять асортимент.

Види асортименту: груповий - це спiввiдношення значних груп певноСЧ продукцiСЧ, обумовленоСЧ в договорi; розгорнутий (внутрiшньогруповий)