Договiрне представництво у цивiльному процесi: теорiя та практика
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Договiрне представництво у цивiльному процесi: теорiя та практика
План
Вступ
- Характеристика договiрного представництва у цивiльному процесi та субСФкти, якi можуть його здiйснювати в УкраСЧнi й в iноземних державах.
- Повноваження представника в судi. Договiрне представництво i довiренiсть: практичний аспект.
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
договiр представництво цивiльний суд довiренiсть
Соцiально-полiтичнi та економiчнi перетворення, що вiдбулися в УкраСЧнi пiсля проголошення незалежностi, зумовили посилення активностi учасникiв цивiльного обороту. В цих умовах неабиякого значення набувають гарантiСЧ реального та повного здiйснення прав особи на захист та правову допомогу, закрiпленi КонституцiСФю УкраСЧни в ст. 59.
У цивiльному судочинствi правова допомога при здiйсненнi захисту прав i iнтересiв громадян, що охороняються законом i юридичних осiб реалiзовуСФться, зокрема, в формi судового представництва. Так, згiдно ч. 1 ст. 38 Цивiльного процесуального кодексу УкраСЧни (далi ЦПКУ) сторона, третя особа, особа, яка вiдповiдно до закону захищаСФ права, свободи чи iнтереси iнших осiб, а також заявники та iншi заiнтересованi особи в справах окремого провадження (крiм справ про усиновлення) можуть брати участь у цивiльнiй справi особисто або через представника. За ч. 3 ст. 38 ЦПКУ юридичних осiб представляють СЧхнi органи, що дiють у межах повноважень, наданих СЧм законом, статутом чи положенням, або СЧх представники [2].
Однi вченi вважають, що представництво це процесуальна дiяльнiсть особи (представника, повiреного) спрямована на захист субСФктивних прав та охоронюваних законом iнтересiв iншоСЧ особи, яка бере участь у справi, державних i громадських iнтересiв, iншi що це правовiдношення, в силу якого одна особа виступаСФ у судi вiд iменi та в iнтересах iншоСЧ особи [7].
Одним з видiв процесуального представництва СФ договiрне представництво. Його значення полягаСФ в тому, що саме завдяки цьому iнституту юридичнi особи мають можливiсть повнiше здiйснювати i забезпечувати своСЧ права та iнтереси, зацiкавленi особи можуть отримати квалiфiковану юридичну допомогу при розглядi справи в судi тощо.
- Характеристика договiрного представництва у цивiльному процесi та субСФкти якi можуть його здiйснювати в УкраСЧнi й в iноземних державах
Договiрне представництво за ступенем обовязковостi СФ добровiльним i факультативним, тобто необовязковим, але для його виникнення необхiдне волевиявлення особи, яка потребуСФ представництва.
Договiрне представництво виникаСФ на пiдставi добровiльно укладеного договору доручення, трудового договору, а на думку окремих вчених i з членства в громадськiй органiзацiСЧ та iнших пiдстав [9, С. 161].
СубСФктами договiрного представництва СФ адвокати, юрисконсульти та iншi працiвники пiдприСФмств, установ, органiзацiй, у справах цих юридичних осiб, окремi громадяни-представники iнтересiв сторiн i третiх осiб у судi один з спiвучасникiв за дорученням iнших спiвучасникiв та iншi особи, якi допущенi судом до виконання функцiй представника [8, С. 73]. Деякi вченi до субСФктiв договiрного представництва вiдносять i уповноважених профспiлок та iнших громадських органiзацiй [9].
У судовiй практицi поширено здiйснення процесуального представництва адвокатами. Можливiсть функцiонування адвокатури для надання юридичноСЧ допомоги передбачена ст. 59 КонституцiСЧ УкраСЧни та ст. 12 ЦПКУ, а органiзацiя i порядок СЧСЧ дiяльностi визначаються Законом УкраСЧни Про адвокатуру (далi ЗУ Про адвокатуру) та iншими законодавчими актами [1;2;5].
Справи юридичних осiб ведуть у судi СЧх органи, що дiють у межах повноважень, наданих СЧм законом, статутом чи положенням, або СЧх представники юрисконсульти, iншi спiвробiтники або адвокати [2].
Громадське представництво полягаСФ у тому, що в силу статуту, положення про громадську органiзацiю вона може представляти у судi iнтереси членiв цiСФСЧ органiзацiСЧ [10, C. 22]. Так, професiйнi спiлки мають право представляти iнтереси своСЧх членiв i захищати СЧх трудовi, соцiально-економiнi права та iнтереси [4]. Проте, деякi вченi, зокрема Штефан О.О., не вiдносить громадське представництво до договiрного, i видiляють його в окремий вид представництва сторiн i третiх осiб уповноваженими органiзацiй [8, С. 73].
У справах, в яких беруть участь декiлька позивачiв чи декiлька вiдповiдачiв, спiвучасники можуть доручити ведення справи одному iз спiвучасникiв [2].
Процесуальними представниками сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, можуть бути також особи, допущенi судом на СЧх прохання до участi в справi.
Не можуть бути договiрними представниками в судi:
- особи, якi не досягли повнолiття;
- особи, якi не мають цивiльноСЧ процесуальноСЧ дiСФ- та правоздатностi;
- адвокати, якi прийняли доручення про надання юридичноСЧ допомоги з порушення встановлених законодавством правил, а також особи, щодо яких припинена дiя свiдоцтва про право на зайняття адвокатською дiяльнiсть або вона анульована;
- Винятки крiм випадкiв, коли вони СФ законними представниками, представниками по справах органiзацiй, де вони працюють, i представниками iнтересiв спiвучасникiв за своСФю справою;
- судi, слiдчi, прокурори;
- Винятки крiм випадкiв, коли вони СФ законними представниками або пр?/p>