Вської області управління юстиції в миколаївській області право XXI століття: становлення та перспективи розвитку збірник наукових праць миколаїв 2006
| Вид материала | Документы |
СодержаниеЦивільно-правова характеристика товарного складу Поняття вимог екологічної безпеки, що забезпечуються в процесі приватизації земель в україні |
- Й суд миколаївської області управління юстиції в миколаївській області визначальні, 11872.54kb.
- Миколаївського навчального центру Одеської національної юридичної академії та 15-річчю, 4594.24kb.
- Міністерство Юстиції україни головне управління юстиції у сумській області, 100.67kb.
- Головне управління юстиції у Черкаській області Черкаське міське управління юстиції, 749.11kb.
- Міністерство Юстиції україни головне управління юстиції у сумській області нака, 98.63kb.
- Загальні положення, 93.94kb.
- Україна міністерство юстиції україни головне управління юстиції в одеській області, 11.57kb.
- Довідка про підсумки діяльності Головного управління юстиції у Київській області, територіальних, 855.37kb.
- Регіональна Програма розвитку внутрішньої торгівлі у Миколаївській області на період, 511.14kb.
- Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у Київській області Методична, 3245.56kb.
1. Соколов А.И. Краткий морской коммерческий словарь: Cправочник. – О.: Латстар, 2001.
2. Юрьев В., Грязев Р. Экономическая природа портовых сборов // Морской флот. – 2000. – №9/10. – С. 3.
3. Портовые сборы: что? где? когда? // Black Sea Trans. – 2005. – № 2. – С. 30-31.
4. Черниш В.Ф., Короткий Т.Р. Правове регулювання діяльності морського порту. – О.: Латстар, 2001.
5. Соколов А.И., Попов В.В. Сборы и платы в портах мира. – М: Транспорт, 1971.
Гофельд Ганна Сергіївна
Права неповнолітніх в трудовому праві України
1. Держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю. Проте умови праці неповнолітніх – осіб, що не досягли 18 років, – відрізняються від умов праці решти працівників. Це пояснюється і фізіологічними особливостями організму підлітків, який ще остаточно не сформувався, і відсутністю у більшості з них відповідної професії, спеціальності. Саме тому неповнолітнім надаються пільги у сфері охорони праці, робочого часу, відпусток і ін. Разом з тим їх права в трудових правовідносинах прирівнюються до прав повнолітніх осіб.
В Україні значно знизився вік, в якому молодь починає свою трудову діяльність. Хоча законодавство не дозволяє приймати на роботу підлітків до 15 років, проте в реальному житті вони нерідко починають працювати вже з 14-річного віку, а то і набагато раніше. Згідно дослідженням, проведеним Держкомстатом, в Україні 456 тисяч працюючих дітей. 52% з них – у віці 15 – 17 років, 24% – 13-14 років і стільки ж 7-12-річних, коли офіційно працювати заборонено [4]. Ранній початок трудової діяльності веде, з одного боку, до формування вищого рівня соціальної адаптації у підробляючих підлітків, що є позитивним моментом. З іншою – рання соціалізація сприяє засвоєнню стереотипів дорослої поведінки, у тому числі і негативних – куріння, вживання алкоголю і додаткове навантаження порушує режим дня та ін. Під силу низької кваліфікації або повної її відсутності підлітки зайняті, як правило, мало механізованою, тяжкою працею. В Україні із 456 тисяч працюючих дітей 42% трудяться в несприятливих умовах. При цьому 19% скаржилися на те, що доводилося займатися важкою фізичною роботою, що вимагає надмірної концентрації уваги, напруги зору, 8% посилалися на запорошення, шкідливі випаровування, загазованість і шум, а 4% зізнавалися, що за прикладом дорослих колег стали вживати алкоголь для зняття утомленості, як тонізуючий напій [4].
2. З ухваленням Конвенції про права дитини в 1989 р. міжнародне співтовариство визнало необхідність надавати спеціальний захист дітям через їх фізичну і розумову незрілість. І тоді ж найгостріше встало питання про визначення поняття “дитина”. Не дивлячись на те, що поняття “дитина” розглядається в соціальному контексті, з правової точки зору дуже важливо дати визначення даному терміну або хоча б позначити його часові межі, оскільки дитина як особа користується спеціальними правами, які їй властиві тільки в даний період. Трудність даного визначення полягає у тому, що існуючі між державами відмінності в правових, політичних, в сферах культури, в питаннях релігії, роблять неможливим дати точне визначення поняттю “дитина”, яке могло б задовольнити всі зацікавлені сторони. Традиційно в законодавстві держав поняття “дитина” зв’язується з віковим критерієм, тобто існує певний період часу, протягом якого особа вважається дитиною. Конвенція про права дитини закріпила верхню вікову межу у 18 років з приміткою “якщо згідно з законом, застосованому к даній дитині, він не досягає повноліття раніше” [3].
3.Слід визнати, що сьогодні склалася вкрай негативна ситуація з використанням дитячої праці в Україні. Існує ряд невирішених проблем, а саме:
недостатньо чітко регламентовані види діяльності, де дозволяється використовувати працю дітей;
не встановлений порядок, згідно якому повинна оформлятися згода батьків (опікунів) на трудовлаштування дитини;
відсутній ефективний нормативно-правовий механізм використовування системи покарань працедавців, особливо в неформальному секторі економіки, які порушують законодавство;
кріміналізованность “тіньового працевлаштування”;
відсутність державної статистики про порушення законодавства з питань залучення дітей і підлітків до праці.
Аналіз трудового законодавства України свідчить про те, що в ньому передбачені досить жорсткі норми, якими регулюються трудові відносини неповнолітніх [1, 2]. Зокрема, умови роботи підлітків 15-18 років чітко регламентовані. Але нічого не говориться про тих, кому ще не виповнилося 14. Тим часом ця вікова група складає майже половину від всіх працюючих підлітків. Статтею 188 Кодексу законів про працю України визначено, що прийом на постійну роботу осіб молодше 16 років не допускається. Проте за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу 15-річні підлітки. Для підготовки молоді до праці за згодою з батьками допускається прийом на роботу у вільний від навчання час після досягнення 14 років. Кожне підприємство, установа і організація зобов’язані вести спеціальний облік працюючих, які не досягли 18 років, з вказівками дати їх народження. Відповідно до статті 187 кодексу, неповнолітні в трудових відносинах прирівнюються в правах до повнолітніх, а у області охорони праці, робочого часу і відпусток користуються пільгами, встановленими законодавством України. Підлітків 14-16 років забороняється призначати на роботи, зв’язані винятково з підйомом, утриманням або переміщенням тяжкості. Загальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 24 години в тиждень для віку 14-15 років і 36 годин – для 16-17 років. Тривалість робочого часу учнів, працюючих протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченого для осіб відповідного віку[2].
Закон України “Про охорону праці” забороняє використовування праці неповнолітніх на важких роботах і роботах з шкідливими і небезпечними умовами, на підземних роботах, в нічний час, на роботах, пов'язаних з підйомом і переміщенням вантажів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми [1].
Таким чином необхідно направити зусилля фахівців на створення комплексної програми і розробки необхідних законів, що регламентують працю неповнолітніх. Повинні бути встановлені норми відповідного законодавчого регулювання, треба вжити термінові заходи до заборони погіршуючих форм дитячої праці, особливо дітей до 15 років. Необхідне об’єднання зусиль всього суспільства для збереження трудового потенціалу України.
Література:
1. Закон України “Про охорону праці” від 14.10.1992 р. // ВВР. – № 49. – 1992
2. Кодекс законов о труде. Научно-практический коментарий / Под ред. И.Н. Пахомова. – Х.: ООО “Одиссей”, 2005
3. Конвенція ООН про права дитини від 20 грудня 1989р, ратифікована Постановою ВРУ від 27.02.1991 р.// a.gov.ua/
4. www.ukrstat.gov.ua
Демчук А.М.