Ні рекомендації щодо його практичного використання під час підготовки до усної співбесіди й при написанні екзаменаційного твору з української мови та літератури

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание У першій, методично-практичній, частині У другій, теоретичній, частині Методичні рекомендації Усна народна творчість Література Київської Русі Література кінця ХVIII—початку XX століття Марко Вовчок Панас Мирний Література XX століття Остап Вишня О. Гончар Григір Тютюнник В. Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я...», «На колимськім морозі калина», «У порожній кімнаті» та інші (на вибір). І. Драч Вступний іспит — співбесіда Вступний іспит — письмовий твір Володимир Сосюра Леся Українка Д. Павличко Змістовність і повне розкриття теми Виконання на матеріалі конкретних художніх творів ... Полное содержание

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо підготовки І написання наукових досліджень із української, 84.58kb.
• Методичні рекомендації щодо самоосвітньої діяльності учнів з української мови І літератури, 1159.66kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення української мови І літератури у 2011 2012 навчальному, 373.1kb.
• Методичні рекомендації щодо викладання української мови, 310.51kb.
• Програма співбесіди з української літератури для вступників спеціальності 010103. Педагогіка, 155.64kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Ващенко Тетяна Іванівна Вчитель української мови та літератури урок, 237.49kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

ВСТУПНЕ СЛОВО


Пропонований навчально-методичний посібник призначений для вступників до Київського національного еко­номічного університету та інших вищих навчальних за-
кладів України.

Його завдання — не тільки забезпечити абітурієнтів необхідним для підготовки до екзамену програмним матеріалом з української літератури, а й подати конкретні методичні рекомендації щодо його практичного використання під час підготовки до усної співбесіди й при написанні екзаменаційного твору з української мови та літератури.

Такий підхід до визначення змісту посібника дає змогу успішно забезпечити теоретичну, практичну й методичну підготовку вступника до вищого навчального закладу, що в наш час практикується вперше.

Завдання посібника зумовило його структуру. Він складається з двох частин.

^ У першій, методично-практичній, частині подається програма з української літератури, рекомендована Міністерством освіти і науки України, та методичні рекомендації для підготовки до іспиту з української літератури.

У програмі дається перелік художніх творів, які абітурієнт повинен прочитати до іспиту, оскільки тематика екзаменаційних творів (крім вільних, при написанні яких можуть бути використані художні твори українських письменників за бажанням і вибором вступника) базується на поданих у програмі художніх творах.

У методичних рекомендаціях указується на велику роль мови і літератури в житті суспільства і вступника до вищого навчального закладу та майбутнього фахівця, зокрема, визначаються форми, в яких проходить іспит з української мови та літератури в КНЕУ, даються вступникам конкретні рекомендації щодо підготовки до іспиту з урахуванням форми, вказуються й ґрунтовно розглядаються основні вимоги до екзаменаційного твору, його змісту, структури, оформлення, написання тощо, наводяться приклади тем екзаменаційних творів з української літератури за попередні роки, даються відповіді на питання, які найбільш цікавлять вступників на консультаціях, визначаються й характеризуються найбільш типові помилки (у змісті й написанні) в екзаменаційних творах вступників до КНЕУ, наводяться списки рекомендованої для опрацювання літератури з української мови та української літератури тощо.

Оскільки література щонайтісніше зв’язана з мовою, через яку вона й реалізується, у методичні рекомендації включаються необхідні абітурієнтам відомості з української мови.

^ У другій, теоретичній, частині посібника подано стислі літературно-критичні огляди життя й творчості найвидатніших україн­ських письменників ХVІ—початку XX ст., які за програмою виносяться на вступний іспит. Усього їх двадцять. У цих оглядах жит­тєвий шлях кожного письменника розглядається у тісному зв’язку з його творчою діяльністю, з літературним процесом того часу і з тими історичними обставинами, в яких він жив і творив. Це дасть змогу абітурієнтам краще зрозуміти творчість письменника, визначити його внесок в українську літературу, глибше осягнути мотиви написання тих чи інших творів.

Особлива увага в літературно-критичних оглядах приділяється аналізу тих творів письменника, які виносяться на іспит, що в результаті дає вступникові до вищого навчального закладу необхідний для підготовки до іспиту з української мови та літератури матеріал.

Після кожного літературно-критичного нарису подається список рекомендованої літератури, вивчення якої допоможе абітурієнтам ґрунтовніше ознайомитися з життям і творчістю кожного письменника.

У посібнику підготували:

Я. В. Януш — методичні рекомендації з української літератури та мови, вступне слово, анотацію, список рекомендованої літератури з української літератури та української мови;

О. І. Ладигіна — літературно-критичні огляди життя й творчості Івана Вишенського, Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Маркіяна Шашкевича, Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Пан­телеймона Куліша, Леоніда Глібова, Івана Нечуя-Левицького; списки рекомендованої літератури до кожної теми;

Т. А. Подгурська — літературно-критичні огляди життя і творчості Панаса Мирного, Івана Карпенка-Карого, Івана Франка, Бориса Грінченка, Павла Грабовського, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Василя Стефаника, Архипа Тесленка, Ольги Кобилянської; списки рекомендованої літератури до кожної теми.

Автори сподіваються, що посібник стане в пригоді не тільки вступникам до КНЕУ, а й до інших різнопрофільних вищих навчальних закладів України при їх підготовці до обов’язкового іспиту з української мови та літератури, а також тим, хто бажає здобути чи поглибити свої знання з української літератури.

Частина І



^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ТА МОВИ

Програма з української літератури,
рекомендована Міністерством освіти і науки України

На іспиті з української літератури абітурієнт має виявити:

а) знання вказаних нижче творів української літератури, розуміння їх ідейно-тематичного спрямування, а також особливостей жанрової специфіки, композиційно-сюжетної структури, образної системи, мови й стилю;

б) розуміння суспільно-історичного й естетичного значення літературного твору у зв’язку з історичними та історико-літератур­ними умовами епохи;

в) розуміння ідейного багатства й високих художніх достоїнств української літератури;

г) знання основних положень теорії літератури.

З теорії літератури абітурієнт повинен знати:

1. родові, видові та жанрові особливості художньої літератури;
   
2. тему, ідею, конфлікт, композицію, сюжет твору;
   
3. літературний образ, портрет;
   
4. засоби творення комічного, гумор, іронію, сарказм, сатиру, гротеск, бурлеск;
   
5. епітет, метафору, порівняння, гіперболу, метонімію, антитезу, рефрен, алегорію;
   
6. системи віршування, віршові розміри, рими, їх особливості.
   

^ Усна народна творчість

Народна лірика: «Віє вітер на долину», «Розлилися круті бережечки», «Із-за гори вітер віє», «Вилітали орли з-за крутої гори», «Ой матінко-зірко...», «Ой та зажурились стрільці січовії» та інші (на вибір абітурієнта).

Історичні пісні: «Зажурилась Україна, бо нічим прожити», «Ой з-за гори, з-за крутої...», «Максим — козак Залізняк», «Пісня про Кармелюка» та інші.

Балади: «Козака несуть», «Бондарівна» та інші.

Народні думи: «Хмельницький та Барабаш», «Дума про Марусю Богуславку» та інші (на вибір абітурієнта).

^ Література Київської Русі

«Повість минулих літ», «Галицько-Волинський літопис», «Слово о полку Ігоревім».

Давня література

Іван Вишенський. «Послання до єпископів».

«Літопис Самовидця», «Козацькі літописи».

Г. Сковорода. «Алфавит, или Букварь мира», «Всякому городу нрав и права», «Пчела и Шершень», «De Libertate».

^ Література кінця ХVIII—початку XX століття

І. Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка».

Г. Квітка-Основ’яненко. «Маруся» або «Конотопська відьма», або «Сердешна Оксана».

М. Шашкевич. Твори на вибір абітурієнта.

Т. Шевченко. «Причинна», «Думи мої, думи мої», «Катерина», «Гайдамаки», «Гамалія», «Сон (У всякого своя доля...)», «Заповіт», «Кавказ», «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм...», «Наймичка», «Я не нездужаю», «Мені однаково», «Ісайя. Глава 35», «Садок вишневий коло хати», «І Архімед, і Галілей», драма «Назар Стодоля».

^ Марко Вовчок. «Інститутка», «Народні оповідання».

П. Куліш. «Чорна рада».

Л. Глібов. «Журба», байки на вибір абітурієнта.

І. Нечуй-Левицький. «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я».

^ Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

І. Карпенко-Карий. «Хазяїн».

І. Франко. «Гімн», «Каменярі», «Гріє сонечко», «Гримить», «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Чого являєшся мені у сні?», «Декадент», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Борислав сміється», «Мойсей», «Іван Вишенський».

Б. Грінченко. «Дзвоник», «Каторжна» або інші (на вибір).

П. Грабовський. «Я не співець чудовної природи», «Трудівниця», «Уперед», «Надія», «До Н.К.С.», «Не раз ми ходили в дорогу».

М. Коцюбинський. «Fata morgana», «Intermezzo».

Леся Українка. «Досвітні огні», «Contra spem spero!», «Стояла я і слухала весну», «І все-таки до тебе думка лине», «Слово, чому ти не твердая криця», «Напис в руїні», «Давня казка», «Мріє, не зрадь», «Епілог», «Хто вам сказав, що я слабка...», «Лісова пісня».

В. Стефаник. «Новина», «Камінний хрест».

А. Тесленко. «Страчене життя».

О. Кобилянська. «Земля».

В. Винниченко. «Федько-халамидник».

^ Література XX століття

Олександр Олесь. «О слово рідне, орле скутий!», «З журбою радість обнялась», «Айстри» та інші (на вибір абітурієнта).

П. Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить», «Я не сказав тобі лиш слово», «Коли в твої очі дивлюся», «Десь на дні мого серця», «Арфами, арфами», «Скорбна мати», «Золотий гомін», «Пам’яті тридцяти», «Ой не крийся, природо», «О панно Інно, панно Інно...», «Я утверждаюсь».

М. Рильський. «Поле чорніє. Проходять хмари», «На білу ґречку впали роси», «Яблука доспіли...», «Україні», «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград», «Рідна мова», «Шопен».

В. Сосюра. «Так ніхто не кохав», «Любіть Україну», «Я знаю силу слова», «Білі акації будуть цвісти», «Коли потяг у даль загур­коче».

М. Хвильовий. «Я (Романтика)», «Мати».

Ю. Яновський. «Вершники».

У. Самчук. «Марія».

І. Багряний. «Тигролови» або інший твір (на вибір абітурієнта).

М. Зеров. Аналіз творів (на вибір абітурієнта).

^ Остап Вишня. «Чухраїнці», «Моя автобіографія», «Усипка, утечка, усушка й утруска», «Зенітка» та інші твори (на вибір абітурієнта).

І. Кочерга. «Свіччине весілля», «Ярослав Мудрий».

М. Куліш. П’єси «97», «Мина Мазайло».

А. Малишко. «Важкі вітри не випили роси», «Пісня про рушник».

О. Довженко. «Зачарована Десна», «Україна в огні», «Щоденник».

^ О. Гончар. «Собор», «Тронка».

М. Стельмах. «Правда і кривда».

П. Загребельний. «Диво» або «Я, Богдан».

О. Коломієць. «Дикий Ангел».

В. Симоненко. «Дід умер», «Де зараз ви, кати мого народу?», «Лебеді материнства», «Є в коханні і будні і свята», «Задивлюсь у твої зіниці» та інші (на вибір абітурієнта).

^ Григір Тютюнник. «Вогник далеко в степу».

Д. Павличко. «О рідне слово, хто без тебе я», «Два кольори», «Я стужився, мила, за тобою» та інші (на вибір).

Л. Костенко. «Маруся Чурай», вірші на вибір.

^ В. Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я...», «На колимськім морозі калина», «У порожній кімнаті» та інші (на вибір).

І. Драч. «Балада про соняшник», «Чорнобильська мадонна» та ін.

2—3 твори письменників української діаспори (на вибір).

2—3 твори сучасної української літератури (на вибір).

Методичні рекомендації

Вступний іспит з української мови та літератури є обов’язко­вим для всіх, хто вступає до вищих навчальних закладів України, оскільки українська мова є державною, тобто мовою спілкування людей у різних сферах їх діяльності, мовою художньої літератури і мистецтва, науки і освіти, преси, радіо, кіно, телебачення та ін.

Отже, вона обслуговує всі сфери суспільної діяльності народу в Україні, його культурне життя.

Вступники до університету мають знати, що студентам-пер­шокурсникам усіх факультетів і спеціальностей КНЕУ читається курс української ділової мови, який має на меті не тільки виробити конкретні вміння та навички складання ділових паперів, а й поглибити знання з української мови, здобуті ними в середніх навчальних закладах, піднести рівень культури їхнього усного й писемного мовлення, допомогти оволодіти обраною економічною спеціальністю, навчитися професійної мови.

Вступний іспит з української мови та літератури є особливо важливим, оскільки саме він дає змогу визначити рівень підготов­ки абітурієнтів з мови, необхідний для опанування обраної спеціальності.

Це зумовлюється насамперед тією роллю, яку відіграє мова в житті людей: з одного боку, вона є найважливішим засобом спілкування і взаєморозуміння, з іншого — засобом пізнання людиною об’єктивної дійсності, навколишнього життя, здобуття й удосконалення нею знань з різних галузей наук і різноманітних сфер діяльності.

«Без мови не може бути суспільства, а тим самим — і людини», — відзначав О. Реформатський. Отже, без знання мови та літератури не може обійтися жодна людина в суспільстві, а особливо та, яка вчиться.

Завдячуючи мові, людство у кожному новому поколінні свою піз­навальну роботу не починає спочатку, а продовжує використовувати те, що було напрацьоване до нього попередніми поколіннями. Мова зберігає і передає нащадкам скарби національної культури, науки, літератури, мистецтва. Саме у пізнавальній ролі полягає виняткове значення мови в житті людей, а це зумовлює велику увагу до неї.

Не менш важливим для вступника є знання української літератури, яка втілює духовне багатство й моральні цінності народу. Література має велике пізнавальне й виховне значення, це могутній фактор перетворення життя.

Мова художньої літератури — це один з найбільш активних елементів загальної мовної культури суспільства, оскільки вона несе в собі узагальнюючі й нормативні начала, охоплює разом з тим найрізноманітніші сфери функціонування мови. Література відбирає із загальнонародної мови найбільш суттєве і цінне, найбільш здатне до розвитку.

Глибоке знання літератури — це не просте засвоєння конкрет­них літературних творів і творчої діяльності письменників (україн­ських, російських та ін.), а та основа, на якій зводиться професійна будівля майбутнього спеціаліста.

Добре знання літератури підносить інтелектуальний рівень читача, збагачує усне й писемне мовлення, учить мислити, чітко й грамотно формулювати свої думки, викладати їх у логічній послідовності, аналізувати, узагальнювати, робити самостійні висновки, що є вкрай необхідним як у навчальній практиці, так і у професійній діяльності майбутнього фахівця.

Знання української мови, однієї з високорозвинених мов світу, відповідна мовна культура, знання української літератури — ось фактори, без яких неможливе оволодіння будь-якою спеціальністю, особливо гуманітарною.

Саме тому мова і література є обов’язковими предметами на вступних іспитах до вищих навчальних закладів України.

Слід пам’ятати, що тільки глибоке знання літератури, художніх і суспільно-політичних текстів, добра орієнтація в літературному матеріалі, уміння використати його для розкриття вибраної теми, а також глибоке знання мови, висока мовна культура можуть забезпечити вступникові до Київського національного економічного університету на вступному іспиті високий бал.

Вступники складають іспит з української мови та літератури у двох формах: усній (співбесіда) і письмовій (твір). В обох випадках вступники мають знати творчість тих письменників і ті художні твори, які подаються в програмі з української літератури, рекомендованій Міністерством освіти і науки України і наведеній у цьому довіднику.

Індивідуальні програми з української літератури, за якими працюють окремі середні навчальні заклади, до уваги не беруться.

Отже, готуючись до іспиту з української мови та літератури (співбесіди чи твору), абітурієнти мають орієнтуватися тільки на програму з української літератури, яка подається у цьому довіднику.

^ Вступний іспит — співбесіда проходить в усній формі. Абітурієнту пропонується картка з двома завданнями: перше — з української літератури, друге — з української мови. Питання з української літератури мають узагальнюючий характер. Наведемо кілька прикладів питань з української літератури:

1. Життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка.
   
2. Панас Мирний і його роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
   
3. Іван Карпенко-Карий і його п’єси.
   
4. Іван Франко — видатний український поет, прозаїк і драматург.
   
5. Поетична творчість Максима Рильського.
   
6. Що ви знаєте про творчість Остапа Вишні?
   
7. Що ви можете розповісти про творчість Ліни Костенко?
   
8. Павло Загребельний — майстер історичного роману.
   

Завдання з української мови — практичного характеру. Виконання цих завдань потребує не тільки теоретичних знань з україн­ської мови в обсязі програми середніх навчальних закладів, особливо таких розділів, як орфографія й пунктуація, а й уміння застосовувати ці знання на практиці. Так, в кожній картці у завданні з української мови дається текст чи окремі речення, в яких потрібно розставити розділові знаки. Щодо інших завдань, то вони можуть бути такими: вставити пропущені букви в словах, пояснити їх написання, розкрити дужки і слова написати разом чи окремо, згідно з правилами українського правопису, пояснити правопис складних слів, слів іншомовного походження, відмінкових закінчень різних частин мови, зробити повний морфологіч­ний або синтаксичний аналіз речення тощо.

На співбесіді абітурієнт повинен відповідати безпосередньо на поставлені в картці питання.

^ Вступний іспит — письмовий твір. Для складання екзамену в письмовій формі особливо важливим моментом є вибір теми твору.

На письмовому іспиті абітурієнтові пропонуються три теми: перша — з літератури Київської Русі, давньої літератури чи літератури кінця ХVІІІ—початку XX ст. (сюди ж включаються й теми з усної народної творчості), друга — з літератури XX ст. і третя — вільна.

Висвітлюючи будь-яку з трьох тем, слід обов’язково використовувати матеріал художніх творів як програмних, так і дібраних абітурієнтом на свій розсуд.

Теми письмових робіт добираються за жанром творів. Якщо одна тема вимагає розгляду поетичних творів, то інша — прозових чи драматичних. Наводимо приклади екзаменаційних тем з української мови та літератури, що пропонувалися на вступних іспитах у попередні роки:

№ 1

1. Патріотичні мотиви в поетичній творчості Тараса Шевченка.
   
2. Змалювання народних характерів у повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».
   
3. Рідна мова — це неоціненне духовне багатство.
   

В. Сухомлинський

№ 2

1. Зображення боротьби робітників з капіталістами за повістю І. Франка «Борислав сміється».
   
2. Патріотичні мотиви лірики Максима Рильського.
   
3. Нехай у світі всі народи
   

В добрі і злагоді живуть.

Д. Павличко


Наводимо також приклади історико-літературних і вільних тем, які уже виносились на іспит, у систематизованому за певними ознаками вигляді. Історико-літературні теми:

1. Узагальнюючого характеру, присвячені висвітленню якоїсь проблеми чи якогось окремого питання у творчості письменника:

А. Картини майбутнього українського народу у поетичному баченні Тараса Шевченка.

Б. Мета боротьби і шляхи до неї в уявленні Бенедя Синиці та побратимів (за повістю Івана Франка «Борислав сміється»).

В. Проблема виховання молодого покоління у творчості Олеся Гончара.

Г. Зображення злиденного життя сільської бідноти в новелах Василя Стефаника.

Д. Патріотичні мотиви в ліриці Василя Стуса.

2. Морально-етичного характеру:

А. Оспівування ніжності почуттів, чистоти кохання в поезії Володимира Сосюри.

Б. Еволюція й трагізм жіночих образів у творах Марка Вовчка.

3. Пов’язані з характеристикою героїв художніх творів (окремо чи у порівнянні), з відображенням їхніх суспільних ідеалів і життєвих позицій:

А. Образи Енея і троянців у поемі «Енеїда» Івана Котляревського.

Б. Два типи образів у драмі Івана Кочерги «Свіччине весілля».

В. Образи передових людей свого часу за повістю Михайла Коцюбинського «Fata morgana».

4. Які відображають ідейно-тематичне багатство творів окремих письменників.

А. Патріотичні мотиви лірики Максима Рильського.

Б. Людина і природа в кіноповістях Олександра Довженка «Поема про море» та «Зачарована Десна».

В. Тема Батьківщини у творчості поетів XX ст.


З вільних тем:

1. Літературно-художні:

а) Любить свій край — це для народу жити.

^ Володимир Сосюра

б) Слово має збройну силу.

Максим Рильський

в) До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься

^ Леся Українка

2. Суспільно-політичні:

а) Хай буде мир на всій землі й здійсняться наші мрії.

М. Нагнибіда

б) Нехай у світі всі народи

В добрі і злагоді живуть.

^ Д. Павличко

Вибираючи для написання вільну тему, абітурієнт повинен розуміти, що писати її значно складніше, ніж історико-літературну, оскільки вона потребує не тільки глибоких знань літератури й відмінної орієнтації в літературному матеріалі, а й загальної ерудиції, уміння самостійно дібрати необхідний для висвітлення теми літературний матеріал і самостійно прокоментувати його. Не врахувавши цього, вступник неминуче може відхилитися від теми, допустити порушення зв’язків з літературним матеріалом та композиційної стрункості, удатися до великої кількості узагальнених, трафаретних фраз, які не сприяють висвітленню теми.

Розкриваючи вільну тему, абітурієнт обов’язково має використовувати конкретний літературний матеріал з урахуванням ви­браної теми. Наприклад, для висвітлення теми «Рідна мова — це неоціненне духовне багатство» (В. Сухомлинський) можна використати твори Антона Могильницького («Рідна мова»), Амвросія Метлинського («Рідна мова»), Пантелеймона Куліша («Рідне слово»), Олени Пчілки («Рідне слово»), Олександра Олеся («О слово рідне!»), Василя Мисика («Слово»), Василя Симоненка («Моя мова»), Ганни Світличної («Мова»), Юрія Бедрика («Рідна мова»), Максима Рильського («Рідна мова», «Троянди й виноград») і багато інших. У письмовій роботі має бути проаналізовано не менше трьох художніх творів, які добираються за ключовим словом у цитаті з твору письменника.

У творі вступник повинен показати:

1. Знання творчості українських письменників різних періодів, знання текстів художніх творів, які вивчаються за програмою в середніх навчальних закладах, розуміння їх ідейного змісту і художніх особливостей.
   
2. Розуміння історичного, суспільного і художнього значення літературного твору у зв’язку із суспільно-політичною обстановкою епохи.
   
3. Розуміння мовного багатства і високих художніх достоїнств української літератури ХІХ ст., її світового значення.
   

Отже, написаний твір повинен містити максимум інформації з літератури, оскільки іспит абітурієнт складає саме з цієї (разом з мовою) навчальної дисципліни.

Крім того, у творі вступник має показати вміння добирати для висвітлення вибраної теми необхідний літературний матеріал, уміння аналізувати, коментувати, узагальнювати літературні факти, робити самостійні висновки, правильно користуватися критичною літературою, грамотно формулювати й оформляти свої думки, уміло використовувати словникове багатство літературної мови.

До екзаменаційного твору вступника ставляться такі вимоги:

1. відповідність темі;
   
2. змістовність і повне розкриття теми;
   
3. виконання на матеріалі художніх творів;
   
4. самостійність виконання;
   
5. наявність відповідної структури;
   
6. подання літературних фактів і подій у відповідній логічній послідовності;
   
7. написання за правилами сучасної української орфографії, пунктуації та стилістики;
   
8. належне естетичне оформлення.
   

Коротко розглянемо кожну вимогу.

1.