Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property
| Вид материала | Книга |
- Intellectual property fundamentals summary of the lecture, 20.48kb.
- Правила составления, оформления заявки на выдачу патента (свидетельства) Patenting, 838.35kb.
- Доклад по основным результатам реализации в Узбекистане Программы tacis «Статистика, 180.96kb.
- Программа tacis-democracy Европейского Союза, в партнерстве с организацией Deutsch-Russischer, 2510.81kb.
- The property right as a basis of functioning of any lawful state always submits, 194.75kb.
- Ch specifies on to, that on the row of questions single approaches were formed to the, 295.82kb.
- Книга представляет собой курс лекций, прочитанный в Новосибирском государственном университете, 1064.29kb.
- Обработка и передача изображений, 203.92kb.
- Семинары в Академии предпринимательства по линии tacis в 1995-1996гг с получением сертификата, 19.41kb.
- Тема итого, 43.79kb.
Опубліковано в Румунському офіційному віснику 26 березня 1996 року
ЧАСТИНА І
Авторське право
Розділ І Загальні положення
Підрозділ І Вступні положення
Стаття 1. — (1) Згідно з положеннями цього Закону визнається і надається право автора на літературний, художній або науковий твір або будь-який подібний твір інтелектуальної творчості. Це право пов'язане з особою автора і включає атрибути особистої та майнової природи.
(2) Твір визнається і захищається незалежно від будь-якої форми оприлюднення через самий факт його створення, навіть коли його не завершено.
Стаття 2. — Визнання прав, викладених нижче в цьому Законі, не зачіпає і не виключає охорони, яка надається іншими законодавчими актами.
Підрозділ II
Суб'єкт авторського права
Стаття 3. — (1) Автором є фізична особа або особи, що створили твір.
(2) У випадках, окремо обумовлених Законом, юридичні особи або інші, ніж автор, особи можуть користуватися охороною, яка надається авторові.
(3) Права суб'єкта авторського права можуть бути передані згідно з положеннями цього Закону.
Стаття 4. — (1) Автором вважається, якщо не доведено іншого, особа, під чиїм ім'ям твір був уперше розкритий публіці (оприлюднений).
(2) У разі, коли твір розкрито публіці анонімно або під псевдонімом, який не дозволяє ідентифікувати автора, авторське право реалізується фізичною або юридичною особою, яка відповідає за оприлюднення, доки автор не розкриє свою особу.
Стаття 5. — (1) Спільний твір є твором, створеним кількома авторами у співпраці.
(2) Авторське право на спільний твір належить співавторам, серед яких один може бути визначений як основний автор згідно з положеннями цього Закону.
(3) Якщо в угоді не встановлюється інше, співавтори можуть використовувати твір тільки за спільною угодою. Відмова від угоди будь-кого з співавторів має '• бути належно обгрунтована. :
(4) Якщо внесок будь-кого із співавторів вирізняється, цей внесок може ви- j користовуватися окремо, якщо така дія не завдає жодної шкоди використанню | спільного твору або правам інших співавторів. j
422
_________________________ ЗАКОНИ З АВТОРСЬКОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
(5) При використанні твору, створеного у співавторстві, співавтори мають право на винагороду в співвідношенні, погодженому співавторами. У разі відсутності такої угоди винагорода ділиться пропорційно до внеску кожного автора або на рівні частини, якщо обсяг кожного індивідуального внеску не може бути встановлений.
Стаття 6. — (1) Колективним твором є твір, у якому індивідуальні внески співавторів складають ціле без можливості через характер твору призначити окреме право на цілий твір будь-кого з співавторів.
(2) Якщо в угоді не передбачено інше, авторське право на колективний твір належить фізичній або юридичній особі, яка взяла ініціативу і під чиєю відповідальністю і ім'ям було створено твір.
Підрозділ III
Предмет авторського права
Стаття 7. — Предметом авторського права є оригінальні твори інтелектуальної творчості у сфері літератури, мистецтва або науки незалежно від способу створення, засобів або практичної форми вираження і без огляду на їх вартість або призначення, такі як:
a) літературні і журналістські письмові твори, лекції, проповіді, промови і будь-які інші письмові чи усні твори і комп'ютерні програми;
b) наукові праці, письмові чи усні, такі як:
наукові лекції, студії, університетські лекції, шкільні підручники, проекти і наукова документація;
c) музичні композиції з текстом і без нього;
d) драматичні твори, драматично-музичні, хореографічні твори і пантоміми;
e) кінематографічні твори і будь-які інші аудіовізуальні твори;
f) фотографічні твори і будь-які інші твори, виражені засобами, подібними до фотографії,
g) твори образотворчого мистецтва, такі як: твори скульптури, живопису, гравірування, літографії, монументального мистецтва, сценічного дизайна, декоративного ткацтва, кераміки, художнього скла і ливарства та твори мистецтва, пристосовані до виробів, призначених для практичного вжитку;
h) твори архітектури, включаючи малюнки, плани, масштабні моделі і графічні твори, які складають архітектурний проект;
і) тримірні твори, карти і креслення у сфері топографії, географії і науки взагалі.
(Стаття/— Якщо не завдається жодної шкоди правам автора оригінального твору, предметом авторського права також вважаються похідні складені твори, що були створені з одного чи кількох попередніх творів, такі як:
a) переклади, адаптації, анотації, документальні твори, музичні аранжування і будь-які інші переробки твору літератури, мистецтва або науки, що є твором духовної творчості;
b) збірки творів літератури, мистецтва або науки, такі як: енциклопедії, антології, збірки і компіляції матеріалів чи даних, захищених чи ні, включаючи бази даних, які через спосіб підбору і організації є творами інтелектуальної творчості.
423
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України_________________
Стаття 9. — Правовою охороною авторського права не користуються:
a) ідеї, теорії, концепції, відкриття і винаходи, включені в твір незалежно від способу, в який вони були взяті, розтлумачені або виражені;
b) офіційні тексти політичного, законодавчого, адміністративного, юридичного характеру та їх відповідні офіційні переклади;
c) офіційні символи держави, органів державної влади і організацій, такі як: герб, печатка, прапор, емблема, офіційна вивіска, значок, медаль;
d) засоби платежу;
e) новини і прес-інформація;
f) прості факти і дані.
Підрозділ IV
Зміст авторського права
Стаття 10. — Автор твору має такі особисті немайнові права:
a) право вирішувати, чи буде твір розкрито публіці (оприлюдненно), в який спосіб і коли;
b) право вимагати визнання свого становища як автора твору;
c) право вирішувати, під яким іменем твір буде розкрито публіці (оприлюдненно);
d) право вимагати поваги цілісності твору і заперечувати будь-якій зміні і будь-якому перекрученню твору, що створюватиме загрозу його честі або його репутації;
e) право відкликати назад твір, відшкодовуючи за необхідністю носіям права на використання збитки, що виникають через відкликання твору.
Стаття 11. — (1) Немайнові права не можуть бути об'єктом будь-якої відмови чи відчуження.
(2) Після смерті автора здійснення прав, передбачених пунктами Ь) і d) статті 10, передається у спадщину згідно з цивільним законодавством на необмежений строк. Якщо спадкоємці не існують, здійснення цих прав доручається Румунському агентству з авторських прав (РААП).
Стаття 12. — Автор твору має майнове право вирішувати, чи буде його твір використаний або експлуатований, в який спосіб і коли, включаючи право давати згоду на використання його твору іншими. !
Стаття 13. — Використання або експлуатація твору надає авторові виключні права дозволяти:
a) відтворення твору частково або цілком;
b) розповсюдження твору; І
c) ввезення з метою комерційного розповсюдження копій твору, виготовле-1 них за згодою автора; !
d) сценічне виконання, декламування або будь-яке інше виконання або пряме представлення твору;
e) публічний показ творів образотворчого мистецтва, вжиткового мистецтваі фотографічних робіт або архітектурних творів;
f) публічний показ кінематографічних творів та інших аудіовізуальних творів;
g) передачу твору будь-яким способом бездротового розповсюдження cv. лів, звуків і образів, включаючи супутниковий;
424
ЗАКОНИ З АВТОРСЬКОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
h) передачу твору публіці за допомогою проводів, кабелів, оптичних волокон або будь-яким іншим способом;
і) повідомлення публіці через аудіо- та аудіовізуальні записи;
j) незмінену, нескорочену і одночасну передачу твору будь-яким способом, зазначеним у пунктах g) і h), станцією-передавачем, що відрізняється від оригінального радіо- або телевізійного передавача твору:
к) повторне розповсюдження;
1) публічне представлення будь-яким способом твору, переданого по радіо або телебаченню;
т) публічний доступ до комп'ютерних баз даних, якщо ці бази даних містять твори або е захищеними базами даних.
таття 14j— (1) «Відтворення» у розумінні цього Закону означає виготовлення однієї або декількох копій твору в будь-якій матеріальній формі, включаючи створення звукових або відеозаписів твору, постійне зберігання цих копій електронними засобами.
л/(2) «Розповсюдження» у розумінні цього Закону означає розповсюдження серед публіки твору або його копій шляхом продажу, позичання, оренди або будь-якого іншого сплатного чи безоплатного способу.
£/(3) Не вважатиметься публічним розповсюдженням безоплатне позичання твору, якщо воно здійснюється публічною бібліотекою.
Стаття 15. — (1) Використання або експлуатація твору шляхами, зазначеними в пунктах d) і е) статті 13, та будь-якими іншими подібними шляхами є публічним сповіщенням.
(2) Публічним вважається будь-яке сповіщення, виконане у відкритому для публіки місці або в будь-якому іншому місці, де збираються декілька осіб поза звичайним колом сім'ї або своїх знайомих незалежно від того, чи слідкують члени публіки, що має доступ до сповіщення, за ним у тому ж місці або в різних місцях, чи в один і той же час або в різні часи.
(3) Розповсюдження копій твору не потребує дозволу автора за винятком їх оренди і імпорту.
Стаття 16. — Автор твору має майнове право надавати дозвіл на переклад, публікацію в збірках, адаптацію або будь-яку іншу трансформацію твору, що веде до створення похідного твору.
Стаття 17. — (1) Автор літературного або художнього твору має виключне право надавати дозвіл на оренду оригіналу твору або його копій, включаючи аудіовізуальні твори, творів, включених у звуковий запис, комп'ютерних програм або будь-якого твору, який може бути використаний електронним засобом або будь-яким іншим технічним засобом, навіть після розповсюдження твору відповідно до наданої автором згоди.
(2) Право надання дозволу на оренду твору є виключним правом автора пропонувати для використання твір або його копії на обмежений час з метою отримання прямої або непрямої економічної вигоди.
Стаття 18. — (1) Публічне позичання означає надання в розпорядження особи на безоплатній основі для використання оригіналу або копій твору на обмежений час установою, яка дозволяє доступ публіки з цією метою. Публічне позичання не потребує попереднього дозволу автора.
425
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України_________________
(2) Публічне позичання надає право володільцеві авторського права на справедливу винагороду.
(3) Положення, викладені в пункті (2), не застосовуються до:
a) оригіналу або копій письмових творів, розміщених в публічних бібліотеках;
b) планів архітектурних споруд;
c) оригіналів або копій творів мистецтва, застосовних до виробів, призначених для практичного вжитку;
d) оригіналу або копій твору з метою сповіщення публіці або для мети, передбаченої контрактом;
e) довідкових видань для безпосереднього консультування або для позичання між установами;
f) творів, створених за трудовим контрактом, якщо вони використовуються роботодавцем під час його звичайної діяльності.
(4) Положення, викладені в пункті (2), не застосовуються до публічного позичання з культурною або освітньою метою в установах, визнаних законом або створених для цієї мети публічною владою.
(5) Публічне позичання творів, включених у звукові або аудіовізуальні записи, не може відбуватися раніше шестимісячного терміну після першого розповсюдження твору.
Стаття 19. — Право на публічне сповіщення через звукові і аудіовізуальні записи є виключним правом автора на надання дозволу на публічне сповіщення його твору через читання, музичне або сценічне виконання або будь-яку іншу записану форму його твору.
Стаття 20. — Право вторинного розповсюдження є виключним правом автора на надання дозволу на публічне сповіщення свого твору після того, як відбулося перше сповіщення будь-яким засобом, зазначеним у пунктах g), h), і), j) і 1) статті 13.
Стаття 21. — (1) Від будь-якого продажу твору образотворчого мистецтва на публічних аукціонах, через комісійного агента або в галереї, автор має право на 5 відсотків від ціни продажу і має право бути поінформованим про місце, де буде розміщений його твір.
(2) Аукційні агенти, комісійні агенти і галерейні посередники продажу повинні надавати авторові інформацію, про яку йдеться в пункті (1), не пізніше, як через 2 місяці після дати продажу. Ці особи несуть відповідальність щодо зняття 5 відсотків і сплати авторові відповідної винагороди.
(3) Право, про яке йдеться в попередньому пункті, називається «droit de suite» і не є об'єктом будь-якої відмови або відчуження. І
Стаття 22. — Власник або володілець твору повинен дозволяти доступ авто- j рові та надавати твір у його розпорядження, якщо це потрібне для здійснення його авторського права, і за умови, що цією дією не завдається шкоди законним і інтересам власника або володільця. У таких випадках власник або володілець | має право вимагати від автора достатньої гарантії для безпеки твору, страху- І ючи твір на ринкову ціну оригіналу, та відповідну винагороду. І
Стаття 23. — (1) Власникові оригіналу твору не дозволяється руйнувати йо- і то без попереднього пропонування його авторові за ціну включених сировинних і матеріалів. і
426 \
_________________________ ЗАКОНИ З АВТОРСЬКОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
(2) Якщо повернення оригіналу не є можливим, власник дозволяє авторові зробити копію твору у відповідній формі.
(3) У випадку архітектурної споруди автор лише має право зробити фотографії твору і претендувати на копію проектів.
Підрозділ V
Тривалість охорони авторських прав
Стаття 24. — (1) Право автора літературного, художнього або наукового твору виникає в момент створення твору для будь-якого виду або практичної форми вираження.
(2) Якщо твір створюється протягом певного часу частинами, серіями томами або будь-якою іншою формою продовження, строк охорони обчислюється згідно з пунктом (1) для кожної з відповідних складових частин.
Стаття 25. — (1) Права, передбачені в статтях 13, 16, 17, 18 і 21, тривають протягом всього життя автора, а після його смерті переходять у спадщину згідно з цивільним законодавством незалежно від дати, коли твір було обнародувано юридичне. Якщо спадкоємців немає, здійснення цих прав доручається організації колективного управління, призначеній автором за свого життя, або, якщо таке доручення не існує, організації, що управляє майновими правами на колективній основі, з найбільшою кількістю членів у відповідній сфері творчості.
(2) Особа, яка після того, як промине законний строк охорони, в законний спосіб оприлюднить раніше неопублікований твір, користується охороною, еквівалентною до майнових прав автора.
Тривалість охорони цих прав становить 25 років, починаючи з року оприлюднення, здійсненого в законний спосіб.
Стаття 26. — (1) Тривалість охорони творів, оприлюднених під псевдонімом або без зазначення імені автора, становить 70 років з дати, коли відбулось оприлюднення.
(2) Якщо тотожність автора розкривається до того, як промине строк, встановлений у пункті (1), застосовуються положення пункту (І) статті 25.
Стаття 27. — (1) Тривалість майнових прав на твір, створений у співавторстві, становить 70 років після дати смерті останнього співавтора.
(2) Якщо внески різних авторів є роздільними, строк охорони, що застосовується до кожного внеску, становить 70 років після смерті відповідного автора.
Стаття 28. — Тривалість охорони майнових прав на колективний твір становить 70 років після його оприлюднення. Якщо таке оприлюднення не відбувається протягом 70 років після створення твору, строк охорони проминає через 70 років після дати створення.
'- Стаття 29. — Тривалість майнових прав на твір ужиткового мистецтва становить 25 років після дати його створення.
Стаття ЗО. — Майнові права на комп'ютерну програму тривають протягом життя автора і передаються в спадщину згідно з цивільним правом на 50 років Іго тому.
-' Стаття 31. — Незначні зміни, додавання, вирізування або адаптації, здійснені щодо твору з метою добору або аранжування, або виправлення змісту твору або збірки в спосіб, який відповідає наміру автора, не подовжує строку охорони відповідного твору або збірки.
427
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________
Стаття 32. — Строки, передбачені в цьому підрозділі, обчислюються починаючи з першого січня року, наступного за роком смерті автора або оприлюдненням, відповідно до випадку.
Підрозділ VI
Обмеження на здійснення авторського права
Стаття 33. — (1) Дозволяються без згоди автора і без виплати будь-якої винагороди, наступні використання твору, попередньо оприлюдненого, за умови, що вони не завдають шкоди сумлінній практиці, не суперечать нормальній експлуатації твору і не створюють жодної шкоди авторам або іншим володільцям авторського права:
a) відтворення твору під час судових або адміністративних процедур в обсязі, виправданому їхньою метою;
b) використання коротких уривків із твору з метою аналізу, коментування або критики або наведення прикладу в обсязі, виправданому їхньою метою;
c) використання окремих письмових робіт або коротких уривків у публікаціях, радіо- і телевізійних програмах виключно з освітніми цілями та відтворення для освітніх цілей в рамках публічної освіти або публічних установ охорони здоров'я окремих письмових робіт або коротких уривків в обсязі, виправданому їхньою метою;
d) відтворення для інформаційних і дослідницьких цілей коротких уривків із творів у рамках бібліотек, музеїв, бібліотек звукових і фільмових записів, архівів культурних і наукових публічних установ, які діють на неприбутковій основі; відтворення цілого твору дозволяється з метою його заміни в разі знищення, серйозного пошкодження, втрати єдиної копії з постійної колекції відповідної бібліотеки або архіву;
e) відтворення, розповсюдження з метою інформування щодо сучасних проблем коротких уривків з газетних статей або радіо- чи телевізійних репортажів;
f) відтворення, розповсюдження і повідомлення публіці коротких уривків з j конференцій, промов, виступів у суді та інших подібних творів, виголошених ] усно і публічно за умови, що це використання здійснюється з інформаційною І метою; І
g) відтворення, розповсюдження і повідомлення публіці творів в рамках ін- і формації стосовно актуальних подій в обсязі, виправданому метою інформу- 1 вання; і
h) відтворення, виключаючи засоби, які входять у безпосередній контакт із і твором, розповсюдження і повідомлення публіці зображення твору архітектур І ри, образотворчого мистецтва, фотографії або вжиткового мистецтва, постійно 1 встановлених в публічних місцях за винятком випадку, коли зображення твору 1 є основним об'єктом відповідного відтворення, розповсюдження або повідом-1 лення і використовується з комерційною метою; •
і) представлення або виконання твору в освітніх установах з єдиною метоюш що є їх специфічною діяльністю, і за умови, що представлення, виконання і до-Я ступ публіки не будуть платними; щІ
(2) У випадках, передбачених у пунктах Ь), с), е), f) і h), джерело запозичевяЯ ня й ім'я автора мають бути названі, якщо ім'я з'являється на відповідному™
428 1
ЗАКОНИ З АВТОРСЬКОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
творі, а в випадку творів архітектури і образотворчих мистецтв, — місце, де розміщений оригінальний твір.
Стаття 34. — (1) Не є порушенням авторського права у розумінні цього Закону відтворення твору без згоди автора з метою особистого використання або для звичайного сімейного кола за умови, що попередньо твір був обнародуваний і відтворення не суперечить нормальній експлуатації твору і не завдає жодної шкоди авторові або іншому володільцеві прав на експлуатацію.
(2) Для засобів, що використовуються для запису, звукового або аудіовізуального, і для пристроїв, що дозволяють таке відтворення (механічний запис), у випадку, про який йдеться в пункті (1), винагорода виплачується згідно з положеннями цього Закону.
Стаття 35. — Трансформація твору без згоди автора дозволяється тільки в таких випадках:
a) у разі приватної трансформації, не призначеної для публіки і не обнародуваної;
b) якщо результатом трансформації є пародія або карикатура за умови, що результат не створює будь-якої плутанини стосовно оригінального твору і його автора;
c) якщо зміна обумовлена метою використання, дозволеною автором.
Стаття 36. — (1) Твори, виставлені на виставках, доступних публіці, аукціонах, ярмарках або колекціях, можуть бути відтворені в каталогах і розповсюджені з цього приводу організаторами цих видів діяльності.
(2) У випадках, зазначених у пункті (1), джерело і походження твору мають вказуватись, якщо такі зазначення вказані на відповідному творі.
Стаття 37. — 3 єдиною метою перевірки виробів в момент виготовлення або
продажу суб'єкти господарської діяльності, що виготовляють або продають
: звукові чи аудіовізуальні записи, обладнання для їх відтворення або публічного
г сповіщення, мають право відтворювати і представляти уривки з творів за умо-
' ви, що ці операції суворо зведені до обсягу, необхідного для перевірки.
Стаття 38. — (1) Дозвіл на передачу твору бездротовим засобом включає дозвіл на відповідну передачу відповідного твору по проводах, кабелях або інших подібних засобах без виплати окремої винагороди за умови, що передача відбувається незміненою, одночасною і нескороченою через орган, що передає оригінал, і не виходить за географічні межі, для яких було видано право на передачу.
(2) Положення пункту (1) не застосовуються в разі цифрових передач твору будь-яким технічним засобом.
(3) Призначення права на публічне сповіщення по радіо чи телебаченню надає станції, що передає, право записувати твір для потреб своєї бездротової передачі з метою одноразового здійснення публічного сповіщення. У разі нової передачі записаного твору потрібний новий дозвіл. Якщо протягом шести місяців
; від першої передачі новий дозвіл не запитується, запис знищується.
t
І Підрозділ VII
І Призначення майнових прав автора
І Секція 1
I Загальні положення
I1 Стаття 39. — (1) Автор або інший володілець авторського права може пере-I давати за контрактом тільки свої майнові права.
Е 429
КНИГА 1 . Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
(2) Передача майнових прав автора може бути обмежена певними правами, певною територією і певним періодом часу.
(3) Майнові права автора можуть передаватися на виключній і невиключній основі.
(4) У разі виключної передачі власник оригіналу сам втрачає право використовувати твір у спосіб, протягом строку і на території, погоджених з уповноваженою особою, і не має права надавати відповідне право третій стороні. Виключна основа передачі має бути словесно обумовлена в контракті.
(5) У разі невиключної передачі первинний власник твору має право використовувати твір і надавати відповідне не виключне право третім сторонам.
(6) уповноважена на невиключній основі особа не має права надавати своє право третій стороні без спеціального дозволу особи, що передає право.
(7) Призначення одного з майнових прав володільця авторського права не має впливу на інші його права, якщо не існує угоди про інше.
(8) Дозвіл, про який йдеться в пункті (6), не є потрібним, якщо уповноважена особа, що є юридичною особою, трансформується в будь-який спосіб, передбачений законодавством.
Стаття 40. — У разі передачі права на відтворення твору припускається, що право на розповсюдження також надано, за винятком права на імпортування, якщо в контракті не передбачено інше.
Стаття 41. — (1) Контракт про передачу майнових прав автора має встановлювати надані права, види експлуатації, строк і територію та винагороду володільця права. Відсутність одного з цих положень надає зацікавленій стороні право вимагати скасування контракту.
(2) Передача майнових прав на сукупність майбутніх творів автора, названо-го чи неназваного, набуває абсолютної недійсності.
Стаття 42. — Існування і зміст контракту передачі майнових прав можуть бути доказані виключно їхньою письмовою формою. Виняток становлять конт-ракти, що стосуються творів, використаних у пресі.
Стаття 43. — (1) Винагорода, яка належить згідно з умовами контракту про
передачу, встановлюється спільною угодою сторін, Розмір винагороди обчислю-
ється або пропорційно до доходів, отриманих від експлуатації, або як одноразо-
во виплачувана сума, або в будь-який інший спосіб.
від
«е передбачено іншедлл
430
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України_________________
(2) Передача майнових прав автора може бути обмежена певними правами, певною територією і певним періодом часу.
(3) Майнові права автора можуть передаватися на виключній і невиключній основі.
(4) У разі виключної передачі власник оригіналу сам втрачає право використовувати твір у спосіб, протягом строку і на території, погоджених з уповноваженою особою, і не має права надавати відповідне право третій стороні. Виключна основа передачі має бути словесно обумовлена в контракті.
(5) У разі невиключної передачі первинний власник твору має право використовувати твір і надавати відповідне не виключне право третім сторонам.
(6) уповноважена на невиключній основі особа не має права надавати своє право третій стороні без спеціального дозволу особи, що передає право.
(7) Призначення одного з майнових прав володільця авторського права не має впливу на інші його права, якщо не існує угоди про інше.
(8) Дозвіл, про який йдеться в пункті (6), не є потрібним, якщо уповноважена особа, що є юридичною особою, трансформується в будь-який спосіб, передбачений законодавством.
Стаття 40. — У разі передачі права на відтворення твору припускається, що право на розповсюдження також надано, за винятком права на імпортування, якщо в контракті не передбачено інше.
Стаття 41. — (1) Контракт про передачу майнових прав автора має встановлювати надані права, види експлуатації, строк і територію та винагороду володільця права. Відсутність одного з цих положень надає зацікавленій стороні право вимагати скасування контракту.
(2) Передача майнових прав на сукупність майбутніх творів автора, названого чи неназваного, набуває абсолютної недійсності,
Стаття 42. — Існування і зміст контракту передачі майнових прав можуть бути доказані виключно їхньою письмовою формою. Виняток становлять контракти, що стосуються творів, використаних у пресі.
Стаття 43. — (1) Винагорода, яка належить згідно з умовами контракту про передачу, встановлюється спільною угодою сторін, Розмір винагороди обчислюється або пропорційно до доходів, отриманих від експлуатації, або як одноразово виплачувана сума, або в будь-який інший спосіб.
(2) Якщо винагорода не була встановлена в контракті, автор може вимагати від компетентного органу юрисдикції встановлення винагороди відповідно до 1 закону. Це має здійснюватися з урахуванням звичайно виплачуваних сум за таку саму категорію творів, призначення і тривалості експлуатації та будь- І яких інших обставин випадку, |
(3) У випадку помітної диспропорції між доходами автора і прибутком особи, 1 яка отримала дозвіл на використання майнових прав, автор мас право вимагати і від компетентного органу юрисдикції перегляду контракту або збільшення ви- і нагороди до прийнятного рівня, і
(4) Автор не має права попередньо відмовлятися від права, встановленого в і пункті (3). і
Стаття 44, — (1) Якщо контрактом не передбачено інше, для творів, створених і у рамках індивідуального трудового контракту, майнове право на твір належить 1 авторові твору. Якщо таке положення існує, воно має встановлювати строк, паї
430 1
ЗАКОНИ З АВТОРСЬКОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
який надаються майнові права. За відсутності такого положення вважається, що строк становить 3 роки від дати, коли було подано твір.
(2) Після того, як промине строк, встановлений у пункті (1), майнові права повертаються до автора.
(3) Автор твору, створеного в рамках індивідуального трудового контракту, зберігає виключне право використання твору як частини його сукупної творчості.
Стаття 45. — (1) Якщо в угоді не було передбачено інше, володілець права на твір, опублікований в щоденній пресі, зберігає право на використання його в будь-якій формі за умови, що ця дія не створить жодної шкоди органу преси, в якому твір з'явився.
(2) Якщо в угоді не було передбачено інше, володілець авторського права може вільно розпоряджатися твором, якщо твір не був опублікований до того, як промине одномісячний строк по тому, як він був наданий щоденній газеті, і до того, як промине шестимісячний строк для інших публікацій.
Стаття 46. — (1) Контракт-замовлення майбутнього твору має встановлювати строк для подачі твору і строк для прийняття його користувачами.
(2) Особа, яка замовила твір, має право вимагати скасування контракту в разі, якщо твір не відповідає погодженим умовам. Якщо контракт скасовується, суми, отримані автором, залишаються в його розпорядженні. Якщо з метою створення замовленого твору були здійснені підготовчі заходи, автор має право на відшкодування залучених витрат.
Стаття 47. — (1) Автор має право вимагати скасування контракту про передачу майнових прав, якщо уповноважена особа не експлуатує твір або експлуатує його в незадовільному обсязі і якщо в такому разі законні інтереси автора зазнають значної шкоди.
(2) Автор не має права вимагати контракту про передачу, якщо відповідальність за причини неексплуатації або незадовільної експлуатації належить йому самому, третій стороні або через природну або випадкову підставу.
(3) Скасування контракту про передачу, передбачене пунктом (1), не може вимагатися до того, як проминуть два роки від дати передачі прав на твір. Стосовно творів для щоденних газет вищезазначений строк становить три місяці, а для інших періодичних видань — 1 рік.
(4) Власник твору образотворчого мистецтва або фотографії має право виставляти його публічно, навіть коли цей твір не був попередньо обнародуваний за винятком випадку, коли автор конкретно виключив це право в контракті про передачу твору.
(5) Автор не має права заздалегідь відмовлятися від виконання свого права вимагати скасування контракту про передачу, про яке говориться в пункті (1).
(6) Факт передачі власності на матеріальну основу твору не тягне за собою будь-якого права на експлуатацію твору.
Секція II
Контракт про публікацію
Стаття 48. — (1) Через контракт про публікацію володілець авторського права передає видавцю в обмін за винагороду право на відтворення і розповсюдження твору.
431
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________
(2) Контрактом про публікацію не вважається угода, в якій володілець прав автора уповноважує своїм коштом видавця на відтворення і, за наявності можливості, на розповсюдження твору.
(3) У ситуації, передбаченій в пункті (2), застосовуються положення загального права стосовно контракту про спільне підприємство.
Стаття 49. — Володілець авторського права має право надавати видавцю право на переклад і адаптацію твору.
Стаття 50. — Призначення видавцю права надавати дозвіл третім сторонам на адаптацію твору або його експлуатацію є предметом іншого контракту.
Стаття 51. — (1) Контракт про публікацію містить положення стосовно:
a) тривалості передачі прав;
b) виключної або невиключної основи і територіального обсягу передачі;
c) мінімальної та- максимальної кількості копій;
d) винагороди автора, встановленої згідно з положеннями цього Закону;
e) кількості безплатних копій, що залишаються авторові;
f) умови випуску і розповсюдження кожного видання або відповідно до випадку для кожного тиражу;
g) строку, коли автор має надати оригінал твору;
h) процедури контролю кількості копій, виготовлених видавцем;
(2) Відсутність будь-якого з положень, передбачених пунктами а), Ь) і d), надає зацікавленій стороні право вимагати скасування контракту.
Стаття 52. — (1) Видавець, який придбав право на публікацію твору, що має форму тому, має стосовно інших сторін-претендентів за рівної ціни пріоритет для придбання права на публікацію твору в електронній формі. Видавець має подати в письмовій формі свій варіант не пізніше ЗО днів від отримання пропозиції від автора.
(2) Право, зазначене в пункті (1), є чинним протягом 3 років після публікації : твору. |
Стаття 53. — Видавець має право дозволяти авторові вносити зміни до твору | в кожному новому виданні за умови, що ці зміни ні збільшують значно витрати і видавця, ні змінюють значно характер твору, якщо за контрактом не погоджено 1 інше. 1
Стаття 54. — Видавець має право укласти контракт про публікацію з тре- і тіми сторонами тільки з дозволу автора. 1
Стаття 55. — Видавець повертає авторові оригінал твору, оригінали творів т мистецтва, ілюстрації та всі інші матеріали, передані з метою публікації, якщо 1 в угоді не було передбачено інше. 1
Стаття 56. — (1) Якщо не існує іншої угоди, контракт про публікацію втра-я чає чинність або після того, як промине найпізніший погоджений строк, або піо І ля розпродажу останнього спільно погодженого видання. ' І
(2) Видання або тираж вважається розпроданим, якщо решта непроданихв копій становить менше, ніж 5 % всього видання або тиражу і в будь-якому ви-ш падку є меншою за 100 примірників. В
(3) Якщо видавець не публікує твір в погоджений строк, автор має право ви-Я магати відповідно до загального права скасування контракту і відшкодуванняИ за невиконання. У цьому випадку автор утримує одержану винагороду і відпомИ відно до випадку може вимагати повної винагороди, встановленої контрактошИ
432 І
ЗАКОНИ З АВТОРСЬКОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
(4) Якщо строк для публікації твору не встановлено в контракті, видавець має опублікувати його не пізніше як протягом року після його одержання.
(5) Якщо видавець має намір знищити примірники твору, що залишаються на складі після 2 років по даті публікації, і, якщо контрактом не встановлено іншого строку, пропонує авторові ці примірники за ціною, яку б він отримав за продаж їх з метою знищення.
Стаття 57. — (1) У разі знищення твору внаслідок форс-мажорних обставин автор має право на винагороду тільки за умови, що твір був опублікований.
(2) Якщо підготоване видання повністю знищено внаслідок форс-мажорних обставин до розповсюдження, видавець має право підготувати нове видання, а автор має право на винагороду тільки за одне з двох видань.
(3) Якщо підготовлене видання частково знищено внаслідок форс-мажорних обставин до розповсюдження, видавець має право виготовити без додаткової винагороди авторові кількість копій, еквівалентну кількості знищених.
Секція