Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property

Вид материалаКнига

Содержание


Короткострокові (2000—2001 роки), середньострокові (2002—2003 роки) та довгострокові (2004—2007 роки) пріоритети
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
Розділ 1. КРИТЕРІЇ ЧЛЕНСТВА В ЄС
Головні напрями досягнення відповідності копенгагенським критеріям
2. Права людини і захист національних меншин.
3. Економічна політика.
4. Здатність виконувати зобов'язання, що випливають із членства в ЄС.
Європейська інтеграція України
Короткострокові (2000—2001 роки) та середньострокові (2002—2003 роки) пріоритети створення умов щодо набуття членства України в
Гармонізація законодавства відповідно до норм ЄС
Синхронізація внутрішніх ринкових перетворень до змін у процесах розши­рення ЄС.
Забезпечення відповідності торгового режиму нормам ЄС.
Асиметрична лібералізація зовнішньоторговельного режиму з ЄС за умови, що
Максимальне використання існуючих зовнішніх можливостей просування до членства в ЄС
Розділ 2. ДЕМОКРАТІЯ ТА ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА
Короткострокові (2000—2001 роки) та середньострокові (2002—2003 роки) пріоритети
Європейська інтеграція України
6.1.3. Захист прав інтелектуальної власності Поточна ситуація
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України
Європейська інтеграція України
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   60
Поточна ситуація (характеризується поточний рівень готовності України виконати відповідні зобов'язання у конкретній сфері для досягнення головної мети — набуття членства в ЄС. Визначається поточний ступінь відповідності нормативно-правових документів України базовим нормам ЄС);

Короткострокові (2000—2001 роки), середньострокові (2002—2003 роки) та довгострокові (2004—2007 роки) пріоритети (сформульовано верхній рівень цілей, яких слід досягти у відповідний термін; крім конкретних організаційних заходів щодо реформування окремих сфер суспільного життя країни, визначено найважливіші напрями адаптації законодавства України до законодавства ЄС);

Інституційні потреби, фінансові потреби (дано оцінку ресурсів, необхідних для реалізації визначених пріоритетів).

Крім того, у підрозділі 19.3 наведена загальна оцінка фінансових та інститу-ційних потреб для реалізації Програми в цілому. У зв'язку з відсутністю нор­мативних методів проведення такої оцінки, її необхідно розглядати лише як орієнтовну для подальшого опрацювання питання щодо фінансування інтегра­ційних заходів.

У додатках до Програми подано довідковий матеріал за основними показни­ками економічного розвитку України та їх динамікою, а також поточним станом співробітництва окремих областей України з державами-членами ЄС.

Механізм реалізації Програми визначено у розділі II Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 11 червня 1998 року № 615, де передбачено із створенням Програми щороку розробляти План дій по реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до ЄС.

Базова система пріоритетів Програми дасть змогу щороку визначати взаємо-узгоджений комплекс конкретних заходів у рамках зазначеного Плану дій.

Передбачається, що Українською частиною Ради з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) та Українською частиною Комітету з питань співробітництва між Україною та Єв­ропейськими Співтовариствами (Європейським Союзом), Міністерством еконо­міки України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством юсти­ції України та Міжвідомчою координаційною радою з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу буде організовано систематич-

499

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

ний моніторинг виконання щорічних планів дій з тим, щоб простежувати про­грес реалізації Програми та вносити необхідні корективи для забезпечення ін­теграційних процесів. Разом з тим це не виключає можливість оперативного планування та реалізації інших заходів, які не суперечать цілям Програми, але не передбачені щорічним планом дій.

Починаючи з 1998 року, Комітетом з питань співробітництва між Україною та ЄС в Україні набуто певний досвід щодо моніторингу інтеграційних заходів. Із набуттям Програмою чинності він мав би бути вдосконалений з тим, щоб кра­ще відповідати її головній меті.

Розділ 1. КРИТЕРІЇ ЧЛЕНСТВА В ЄС

Поточна ситуація

Створення умов для набуття Україною членства в ЄС означає, насамперед, необхідність проведення відповідних реформ на основі реалізації УПС з посту­повим досягненням відповідності копенгагенським критеріям.

Головні напрями досягнення відповідності копенгагенським критеріям

1. Демократія та верховенство права. Це, зокрема, розвиток судової системи і відповідної галузі законодавства (судовий кодекс, закон про статус суддів, кримінальний кодекс та інше). Йдеться також про нормативну базу щодо здійс­нення прокурорського нагляду, управління судами, програми підготовки суддів і підвищення їх кваліфікації. Повинна бути достатньо розвинутою і відповідна матеріально-технічна інфраструктура (приміщення судів, пенітенціарна систе­ма, спеціалізовані інформаційні системи і бази даних).

2. Права людини і захист національних меншин. Насамперед це закони про громадянство, статус державної мови і її викладання, міграційна політика і від­повідні інституції, приєднання країни-кандидата до основоположних міжнаро­дних конвенцій у зазначеній галузі.

3. Економічна політика. В основному йдеться про практичне досягнення ме­ти у трьох таких напрямках:

обмеження макроекономічних ризиків, пов'язаних із зростанням сукупного попиту та дефіцитом зовнішніх поточних рахунків;

підвищення рівня продуктивності виробництва та розширення бази еконо­мічного зростання;

прискорення процесу підготовки країни — кандидата до приєднання до ЄС.

4. Здатність виконувати зобов'язання, що випливають із членства в ЄС. Передбачається робота в таких основних напрямах:

внутрішній ринок; економічні та бюджетні питання; політика розвитку галузей; економічна та соціальна взаємодоповнюваність; якість життя та охорона навколишнього середовища; інновації;

юстиція та внутрішні справи; зовнішня політика.

Кожен з цих напрямів охоплює у свою чергу значну кількість конкретних заходів, які мають забезпечити повноцінне виконання Україною зобов'язань,

500

Європейська інтеграція України

пов'язаних з її членством в ЄС. Наприклад, напрям розвитку внутрішнього ринку охоплює заходи, пов'язані з удосконаленням державних закупівель, охо­рони інтелектуальної та промислової власності, законодавства з питань засну­вання компаній, бухгалтерського обліку та аудиту, а також системи ліцензу­вання, стандартизації, оцінки відповідності, метрології та акредитації. Здійсню­ється робота, пов'язана із веденням спостереження за ринком та безпекою виробів, вільним обігом та безпекою промислових виробів. У своїй сукупності такі заходи повинні забезпечити вільний обіг товарів, послуг, капіталів та робо­чої сили, як це передбачено основними документами щодо заснування Євро­пейського Союзу і, зокрема, в частині зобов'язань по створенню Економічного та Монетарного Союзу.

Копенгагенські критерії незмінні для кожної з країн-кандидатів на вступ до ЄС і з урахуванням євроінтеграційних прагнень України обов'язкові і для неї.

З набуттям членства в Раді Європи Україна значною мірою наблизилася до рівня відповідності першому з копенгагенських критеріїв. Набагато складнішим є питання щодо досягнення рівня відповідності іншим критеріям, пов'язаним з економічним розвитком і конкурентоспроможністю виробництва в Україні. Ви­рішення цього питання має забезпечити реалізація пріоритетів, передбачених даною Програмою.

Короткострокові (2000—2001 роки) та середньострокові (2002—2003 роки) пріоритети створення умов щодо набуття членства України в ЄС:

Координована реалізація в рамках даної та галузевих програм ключових ор­ганізаційно-економічних та нормативно-правових заходів по кожній галузі, які б забезпечували передбачуване наближення до стандартів ЄС.

Гармонізація законодавства відповідно до норм ЄС, орієнтована на подолан­ня перешкод на шляху вільного пересування людей, товарів, послуг та капіта­лів між Україною та ЄС.

Синхронізація внутрішніх ринкових перетворень до змін у процесах розши­рення ЄС. Насамперед, це стосується:

реформування органів виконавчої та судової влади і співпраці Міністерства юстиції України з судами;

проведення адміністративно-територіальної реформи; формування основ політики регіонального розвитку (зокрема законодавства щодо розподілу ком­петенції, бюджетів, податків);

завершення приватизації (насамперед підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та банків);

реформування банківського сектору в цілому.

Забезпечення відповідності торгового режиму нормам ЄС. З цією метою:

якнайскоріше набуття членства у Світовій Організації Торгівлі (COT);

проведення консультацій та переговорів щодо заснування зони вільної тор­гівлі з ЄС;

укладення двосторонніх угод про вільну торгівлю з державами-аплікантами на вступ до ЄС;

набуття членства у ЦЄАВТ та укладення угоди про вільну торгівлю з ЄАВТ.

Асиметрична лібералізація зовнішньоторговельного режиму з ЄС за умови, що:

перехідний період становитиме близько 10 років;

501

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України_________________

забезпечуватиметься диференційований підхід до лібералізації торгівлі сіль­ськогосподарською продукцією, в тому числі з урахуванням вимог угод Уруг­вайського раунду ГАТТ/СОТ.

Максимальне використання існуючих зовнішніх можливостей просування до членства в ЄС:

послідовне здійснення кроків щодо забезпечення участі України:

— у роботі Європейської Конференції;

— у заходах у рамках Спільної зовнішньої та політики безпеки ЄС;

— у проектах ЄС так званого «другого стовпа» (спільна зовнішня та політика безпеки) і «третього стовпа» (співробітництво в галузі юстиції та внутрішніх справ);

— у спільних проектах у рамках програм фінансової підтримки ЄС — PHARE і TACIS з прикордонного співробітництва;

— створення передумов для підтримки з боку держав-аплікантів на вступ до ЄС та інших третіх країн (зокрема США) прагнення України приєднатися до ЄС.

Розділ 2. ДЕМОКРАТІЯ ТА ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА

Поточна ситуація

Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є суверенна і незалеж­на, демократична, соціальна, правова держава.

Статтею 5 Конституції визначено, що Україна є республікою. Носієм сувере­нітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпо­середньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить ви­ключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадо­вими особами; ніхто не може узурпувати державну владу (стаття 5 Конституції України).

Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії (стаття 69 Конституції України).

Статтею 71 Конституції України встановлено, що вибори до органів держав­ної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на ос­нові загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосуван­ня. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звер­нення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Короткострокові (2000—2001 роки) та середньострокові (2002—2003 роки) пріоритети

Привести у відповідність до норм Конституції України нормативно-правові акти, прийняті до набуття чинності Конституцією України (28 червня 1996 ро­ку).

502

Європейська інтеграція України

Довідково. Пунктом 1 Розділу XY «Перехідні положення» Конституції Украї­ни встановлено, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинно­сті цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Закінчити роботу, пов'язану із визначенням юридичних рамок діяльності об'єднань громадян в Україні, спрощенням порядку звітності та інше. Приско­рити прийняття проектів Законів України про політичні партії, про громадські організації.

З метою сприяння побудові в Україні громадянського суспільства за схемою співробітництва «державні установи — недержавні організації» здійснити ком­плекс заходів, спрямованих на розвиток відносин та популяризацію ефектив­ності відносин з громадськими організаціями, створення сприятливого клімату для існування громадянського суспільства із залученням до цієї роботи визна­них міжнародних громадських установ та міжнародних організацій, в тому чис­лі спеціалізованих агентств Організації Об'єднаних Націй <...>

6.1.3. Захист прав інтелектуальної власності Поточна ситуація

Україна виконує зобов'язання щодо вимог Угоди (стаття 50, Додаток III та стаття 51). Постійно проводиться робота, пов'язана із вдосконаленням норма­тивно-правової бази і правового поля в цілому стосовно права інтелектуальної власності.

Україна приєдналася до таких міжнародних конвенцій та договорів:

31 травня 1995 р. — до Бернської конвенції про охорону літературних і ху­дожніх творів;

26 грудня 1992 р. — до Паризької конвенції з охорони промислової власності;

2 червня 1995 р. — до Міжнародної конвенції про охорону нових сортів рос­лин (UPOV) у редакції 1978 року;

1 листопада 1996 р. — до Будапештського договору про міжнародне визнан­ня депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури від 28 квітня 1977 року та Інструкції до нього від 31 січня 1981 року.

Крім зазначених вище, Україна бере участь у таких міжнародних догово­рах:

Конвенції, якою була заснована Всесвітня організація інтелектуальної влас­ності (з 26 квітня 1970 p.);

Мадридській угоді про міжнародну реєстрацію знаків (з 26 серпня 1992 p.);

Всесвітній конвенції про авторське право (з 23 грудня 1993 p.);

Договорі про патентну кооперацію (з 26 серпня 1992 p.);

Угоді про заходи щодо охорони промислової власності та про створення Між­державної ради з питань охорони промислової власності (з 12 березня 1993 p.);

Угоді про співробітництво в галузі охорони авторського права та суміжних прав (з 27 січня 1995 p.);

Договорі про закони щодо товарних знаків (з 13 жовтня 1995 p.);

Найробському договорі про охорону Олімпійського символу (з 13 березня 1998 p.);

Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного від­творення їхніх фонограм (з 15 червня 1999 p.).

503

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України_________________

1 червня 2000 року Верховною Радою України прийнято рішення про приєд­нання України до Протоколу до Мадридської угоди про Міжнародну реєстра­цію знаків та до Ніццької угоди про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків. Прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», розроблено проект Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про охо­рону прав на промислові зразки», в яких враховано положення Директиви ЄС № 1768/92 та вимоги Угоди про торговельні аспекти інтелектуальної власності (Угода TRIPS), а також проект Закону України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за по­рушення прав на об'єкти інтелектуальної власності».

16 червня 1999 року прийнято Закон України «Про охорону прав на зазна­чення походження товарів», де враховано положення Директиви ЄС № 2081/92 та статей 22—24 Угоди TRIPS. У першому читанні прийнято проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», що містить положення, передбачені конвенцією UPOV у редакції 1991 року.

Готуються документи з питань приєднання до нового Акта Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків, що сприятиме зміцненню державної системи охорони промислової власності і активізації роботи з приєд­нання України до СОТ та інтеграції до ЄС.

Згідно з пунктами 1 і 2 статті 51 УПС під час розроблення проектів нормати­вно-правових актів щодо внесення змін і доповнень до діючих Законів України та під час розроблення нових проектів законів про охорону прав на об'єкти про­мислової власності враховуються положення, що містяться в Директивах ЄС та Угоді TRIPS.

На розгляді у Верховній Раді України перебувають проекти Законів Украї­ни про приєднання України до Римської конвенції про охорону прав виконав­ців, виробників фонограм і організацій мовлення 1961р., про приєднання Украї­ни до Конвенції про поширення несучих програми сигналів, переданих через супутники. Ці конвенції стосуються охорони прав виробників фонограм та ау­діовізуальних творів, і приєднання до них має бути важливим кроком з точки зору забезпечення захисту авторських і суміжних прав, в тому числі боротьбі з так званим «піратством».

У Верховній Раді України готується до другого читання проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України «Про авторське пра­во і суміжні права», в якому, зокрема, є положення щодо охорони комп'ютер­них програм і баз даних (Директива Ради 91/250/ЄЕС від 14 травня 1991 року, Директива РЄ та Європейського парламенту 96/9/ЄС від 11 березня 1996 року).

З 23 березня 2000 року набрав чинності Закон України «Про розповсюджен­ня примірників аудіовізуальних творів та фонограм».

Законодавча неврегульованість питань, пов'язаних з митним контролем та митним оформленням товарів та інших предметів, що містять об'єкти інтелек­туальної власності, при їх переміщенні через митний кордон України зумовила внесення до проекту нового Митного кодексу України статті 496, якою передба­чено відповідальність за переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів з порушенням права інтелектуальної власності.

504

Європейська інтеграція України

Короткострокові (2000—2001 роки) та середньострокові (2002—2003 роки) пріоритети

Адаптація нормативно-правових актів України, гармонізація положень на­ціонального законодавства із законодавством ЄС, забезпечення остаточного розроблення та прийняття Законів України:

Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері інтелектуальної влас­ності;

Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про охорону прав на про­мислові зразки»;

Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про охорону прав на зна­ки для товарів і послуг»;

Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про охорону прав на сор­ти рослин»;

Про охорону результатів селекційної діяльності;

Про приєднання України до Римської конвенції про охорону прав виконав­ців, виробників фонограм і організацій мовлення 1961 p.;

Про приєднання України до Конвенції про поширення несучих програми сиг­налів, переданих через супутники;

Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про авторське право і су­міжні права».

Створення необхідної нормативно-правової бази щодо митного контролю і митного оформлення товарів та інших предметів, які містять об'єкти інтелекту­альної власності, при їх переміщенні через митний кордон України та механіз­му її застосування, включаючи підготовку відповідних фахівців з урахуванням досвіду країн ЄС.

Розроблення та реалізація заходів щодо виконання Україною зобов'язань, що випливають з багатосторонніх конвенцій у сфері інтелектуальної власності.

Прийняття комплексу заходів щодо запровадження голографічного марку­вання фонографічної, аудіо-, відео- та програмної продукції на вінілових, маг­нітних та оптичних носіях з метою їх ідентифікації під час здійснення операцій із ввезення, транспортування, реалізації цієї продукції на території України.

331-319

505

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

КОНЦЕПЦІЯ

адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу

СХВАЛЕНО

постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 р. № 1496

1. Загальні положення

Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу (ЄС) є процесом зближення та поступового приведення законодавства України у відповідність із законодавством ЄС.

Законодавство ЄС складається з:

Договору про заснування Європейського співтовариства вугілля і сталі 1951 ро­ку, Договору про заснування Європейського економічного співтовариства 1957 року і Договору про заснування Європейського Співтовариства з атомної енергії 1957 року, з наступними змінами і доповненнями;

положень, директив та інших актів нормативного характеру, які прийма­ються компетентними органами Європейських Співтовариств;

міжнародних угод, однією із сторін яких є Європейські Співтовариства;

рішень Суду Європейських Співтовариств, якими дається офіційне тлума­чення відповідних правових норм.

Адаптація законодавства проводиться з метою:

забезпечення відповідності законодавства України зобов'язанням, що ви­пливають з Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європей­ськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 р. (да­лі— УПС), інших міжнародних договорів, що стосуються співробітництва України з ЄС;

розвитку національного законодавства у напрямі його зближення із законо­давством ЄС та забезпечення високого рівня підготовки в Україні проектів ак­тів законодавства;

створення правової бази для інтеграції України до ЄС.

Процес адаптації охоплює всі сфери законодавства, визначені в УПС, зокре­ма в частині другій статті 51.

До пріоритетних належать ті сфери законодавства, від зближення яких за­лежить зміцнення економічних зв'язків України та держав-членів ЄС і які ре­гулюють відносини, пов'язані з:

підприємницькою діяльністю;

захистом конкуренції;

банкрутством;

захистом прав інтелектуальної власності;

митним регулюванням;

транспортом та зв'язком;

стандартами і сертифікацією.

506

Європейська інтеграція України

Інші пріоритетні сфери адаптації законодавства визначаються Міжвідом­чою координаційною радою з адаптації законодавства України до законодавст­ва ЄС (далі — Міжвідомча координаційна рада). При цьому враховуються реко­мендації Ради і Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейсь­ким Союзом, а також їх українських частин.