Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property
| Вид материала | Книга |
- Intellectual property fundamentals summary of the lecture, 20.48kb.
- Правила составления, оформления заявки на выдачу патента (свидетельства) Patenting, 838.35kb.
- Доклад по основным результатам реализации в Узбекистане Программы tacis «Статистика, 180.96kb.
- Программа tacis-democracy Европейского Союза, в партнерстве с организацией Deutsch-Russischer, 2510.81kb.
- The property right as a basis of functioning of any lawful state always submits, 194.75kb.
- Ch specifies on to, that on the row of questions single approaches were formed to the, 295.82kb.
- Книга представляет собой курс лекций, прочитанный в Новосибирском государственном университете, 1064.29kb.
- Обработка и передача изображений, 203.92kb.
- Семинары в Академии предпринимательства по линии tacis в 1995-1996гг с получением сертификата, 19.41kb.
- Тема итого, 43.79kb.
Стаття 58. — Через контракт про показ на театральній сцені або музичне виконання автор призначає фізичній або юридичній особі право представляти або публічно виконувати нинішній або майбутній твір, літературний, драматичний, драматично-музичний, хореографічний або пантоміму за винагороду, а уповноважена особа бере на себе обов'язок показати на сцені або виконати його в погоджених умовах.
Стаття 59. — (1) Контракт про показ на театральній сцені або музичне виконання укладається в письмовій формі, на обмежений час або на обмежену кількість публічних показів.
(2) Контракт містить строк, у який має відбутися прем'єра або відповідно до випадку разовий показ твору, зазначення виключної або не виключної основи контракту, територію і винагороду авторові.
(3) Припинення показів на 2 послідовні роки, якщо в контракті не погоджено інший строк, дає авторові право вимагати скасування контракту і відшкодування за невиконання згідно з цивільним правом.
(4) Сторона-бенефіціар контракту про показ на театральній сцені або музичне виконання не має права передавати його третій стороні, організаторові шоу без письмової згоди автора або його представника, якщо він не передає одночасно повністю або частково свою діяльність.
Стаття 60. — (1) Уповноважена особа дозволяє авторові контролювати показ або виконання твору і адекватно підтримувати дотримання технічних умов для показу твору. Крім того, уповноважена особа надає авторові програму, афіші та інші друковані матеріали, публічні огляди шоу, якщо в контракті не визначено інше.
(2) Уповноважена особа забезпечує показ або публічне виконання твору в адекватних технічних умовах і поважає права автора.
Стаття 61. — (1) Уповноважена особа в належний спосіб повідомляє володільця авторського права про кількість показів або публічних виконань разом зі станом доходів. З цією метою контракт про показ на театральній сцені або музичне виконання встановлює строк аудиту, але не менше, ніж один раз на рік.
281-319
433
КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________
(2) Уповноважена особа виплачує авторові на умовах, встановлених контрактом, роялті в погодженому розмірі.
Стаття 62. — Якщо уповноважена особа не показує або не виконує публічно твір на погоджених умовах, автор має право вимагати згідно із загальним правом скасування контракту і відшкодування за невиконання. За цих обставин автор зберігає отриману винагороду і відповідно до випадку має право вимагати повної винагороди, встановленої в контракті.
Секція IV Контракт про оренду
Статті 63. — (1) Через контракт про оренду автор зобов'язується надати в користування на обмежений час оригінал або принаймні копію свого твору, зокрема, комп'ютерні програми або твори, включені в звукові або аудіовізуальні записи. Особа, якій призначаються орендні права, зобов'язується виплатити винагороду авторові протягом періоду часу, в який вона використовує відповідну копію твору.
(2) Автор зберігає право автора на орендований твір за винятком права на розповсюдження, якщо в угоді не було передбачено інше.
(3) Контракт про оренду твору підлягає положенням загального права стосовно контракту про лізинг.
Розділ II Спеціальні положення
Підрозділ VIII
Кінематографічні та інші аудіовізуальні твори
Стаття 64. — Аудіовізуальним твором є кінематографічний твір або будь-який інший твір, виражений в подібний спосіб, з використанням зображення або сполучення звуку і зображення.
Стаття 65. — (1) Режисер аудіовізуального твору — особа, яка бере на себе керування створенням і виготовленням аудіовізуального твору як основний автор.
(2) Продюсер аудіовізуального твору є фізичною або юридичною особою, яка бере на себе відповідальність за виробництво твору і з цією метою організовує і виготовлення твору і надає фінансові кошти та технічні засоби.
Стаття 66. — Авторами аудіовізуального твору згідно з умовами Статті 5 і цього Закону є режисер, автор адаптації, автор сценарію, автор діалогів, автор 1 музики, спеціально створеної для аудіовізуального твору, та автор графіки для І анімаційних творів або анімаційних частин, якщо вони становлять значну час- 1 тину твору. У контракті між продюсером і режисером твору сторони можуть і погодитися про включення як авторів інших авторів, які зробили суттєвий вне- і сок у створення твору. І
Стаття 67. — (1) Якщо один з авторів, зазначених у попередньому пункті, 1 відмовляється від виконання внеску до аудіовізуального твору або знаходиться 1 в практичній незмозі зробити це, він не має права заперечувати використанню 1 внеску з метою завершення аудіовізуального твору. Цей автор має право на ви-1 нагороду за свій внесок. °Л
(2) Аудіовізуальний твір вважається завершеним, коли за взаємною згодою • встановлено остаточну версію основним автором і продюсером. ••
434 1
ЗАКОНИ З'АВТОРСЬКОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
(3) Суворо забороняється знищувати оригінальний носій остаточної версії аудіовізуального твору в формі стандартної копії.
(4) Автори аудіовізуального твору, що не є основними авторами, не мають права заперечувати публічному сповіщенню і експлуатації в будь-який спосіб остаточної версії цього твору.
Стаття 68. — (1) Право на аудіовізуальну адаптацію є виключним правом володільця авторського права на попередньо існуючий твір для його переробки або його включення до аудіовізуального твору.
(2) Передача права, про яке йдеться в пункті (1), має відбуватися виключно в формі письмового контракту між володільцем авторського права і продюсером аудіовізуального твору, який відрізняється від контракту про публікацію твору.
(3) Через контракт про адаптацію володілець авторського права на попередньо існуючий твір передає продюсеру виключне прав на трансформацію і включення відповідного твору до аудіовізуального твору.
(4) Дозвіл, наданий володільцем права автора на попередньо існуючий твір, чітко встановлює умови виробництва, розповсюдження і показу аудіовізуального твору.
Стаття 69. — Немайнові права на остаточний твір надаються виключно авторам, встановленим згідно з положеннями Статті 66 цього Закону.
Стаття 70. — (1) За контрактами, укладеними між авторами аудіовізуального твору і продюсером, якщо в угоді не було передбачено інше, припускається, що ці автори, за винятком авторів спеціально створеної музики, передають продюсерові виключні права, що стосуються експлуатації твору як цілого, передбачені в пунктах a), b), c), f), g), h), і), j), k) та 1) Статті 13 та в Статтях 16, 17 і 18, включаючи право надавати дозвіл на дублювання і додавання субтитрів за відповідну винагороду.
(2) Якщо в угоді не було передбачено інше, автори аудіовізуального твору та інші автори, що зробили до нього внесок, зберігають всі права на окрему експлуатацію своїх власних внесків згідно з умовами цього Закону.
Стаття 71. — (1) Якщо в угоді не було передбачено інше, винагорода за кожний вид експлуатації аудіовізуального твору є пропорційною до валових зборів, отриманих від експлуатації.
(2) Продюсер періодично надає авторам інформацію про стан доходів, отриманих за кожний вид експлуатації. Автори отримують свої роялті або безпосередньо від продюсера, безпосередньо від користувачів, або через організації, що управляють майновими правами на колективній основі на підставі генеральних угод, укладених останніми з користувачами.
(3) Якщо продюсер не завершує аудіовізуальний твір у строк до п'яти років після укладення контракту або не розповсюджує твір в однорічний строк після його завершення, співавтори мають право вимагати скасування контракту, якщо в угоді не було передбачено інше.
Підрозділ IX Комп'ютерні програми
Стаття 72. — (1) Згідно з положеннями цього Закону, охорона комп'ютерних програм включає будь-яке втілення програми, програм-додатків і операційних
28Ч-319
435
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________
систем, виражених будь-якою мовою, чи то вихідному коді, чи то об'єктному коді, підготовчі концептуальні матеріали і посібники.
(2) Ідеї, процедури, методи функціонування, математичні концепції і принципи, закладені в комп'ютерну програму та їхні інтерфейси, не отримують охорони.
Стаття 73. — Автори комп'ютерної програми користуються положеннями, встановленими у розділі І цього Закону, зокрема, правом надавати дозвіл на:
a) постійне або тимчасове відтворення програми як частково, так і цілком у будь-якій спосіб і в будь-якій формі, включаючи випадки, коли відтворення відбувається у зв'язку з завантаженням, показом, передачею і зберіганням комп'ютерної програми;
b) переклад, адаптацію, аранжування та будь-які інші трансформації, привнесені в програму, та відтворення результатів цих операцій незалежно від власних прав особи, що здійснює трансформацію;
c) розповсюдження оригіналу або копій комп'ютерної програми в будь-якій формі, включаючи її оренду.
Стаття 74. — Якщо в угоді не було передбачено інше, майнові права на комп'ютерні програми, створені одним або кількома працівниками в рамках їх службових обов'язків або під наглядом роботодавця, належать роботодавцю.
Стаття 75. — (1) Якщо в угоді не було передбачено інше, припускається, що контракт про використання комп'ютерної програми:
a) надає користувачу право на не виключній основі використовувати програму;
b) не надає користувачу права надавати дозвіл третій стороні на використання програм.
Стаття 76. — Якщо в угоді не було передбачено інше, не підлягають наданню дозволу володільцем авторського права дії, про які йдеться в пунктах а) і Ь) статті 73, якщо вони необхідні тому, хто придбав комп'ютерну програму, для її використання в спосіб, що відповідає її призначенню, включаючи виправлення помилок.
Стаття 77. — (1) Уповноважений користувач комп'ютерної програми може створювати без дозволу автора архівну або резервну копію в обсязі, необхідному для користування програмою.
(2) Уповноважений користувач комп'ютерної програми має право без дозволу володільця авторського права спостерігати, вивчати або перевіряти функціонування програми з метою визначення ідей і принципів, закладених в її окремі сегменти, у зв'язку з завантаженням у пам'ять, відображенням, конверсією, передачею або зберіганням програми, операціями, які він має право здійс- і нювати. і
(3) Положення пункту е) Статті 10 цього Закону не застосовуються до ком- І п'ютерних програм.
Стаття 78. — Дозвіл володільця авторського права є обов'язковим у випад- 1 ку, коли відтворення коду або конверсія його форми є необхідними для отри- І мання інформації, потрібної для взаємодії програми з іншими комп'ютерними І програмами, і ця дія відповідає таким умовам: \
а) дії з відтворення і передачі виконуються уповноваженим користувачем І програми або особою, яка виконує ці дії за дозволу попереднього і має чіткі пов- \ новаження для цієї мети; 1
436 \
ЗАКОНИ З АВТОРСЬКОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАІН
b) інформація, необхідна для взаємодії, не має простого і швидкого доступу для осіб, перелічених в пункті а) цієї Статті;
c) дії, про які говориться в пункті а) цієї Статті, суворо обмежені сегментами програми, що обумовлює придатність для взаємодії.
Стаття 79. — Інформація, отримана при застосуванні Статті 78:
a) не може використовуватися для інших цілей, ніж отримання взаємодії комп'ютерних програм, створених незалежно одна від одної;
b) не може повідомлятися іншим особам, крім випадку, коли повідомлення в доведений спосіб є необхідним для отримання взаємодії комп'ютерних програм, створених незалежно одна від одної;
c) не повинна використовуватися для комплектування або здійснення розповсюдження іншої комп'ютерної програми, принципово подібної за вираженням, або з будь-якою іншою метою, завдаючи будь-яку шкоду авторському праву.
Стаття 80. — Положення Статей 78 та 79 не застосовуються, якщо така дія завдає будь-якої шкоди авторському праву або нормальній експлуатації комп'ютерної програми.
Стаття 81. — Положення Підрозділу VI цієї частини не застосовуються до комп'ютерних програм.
Підрозділ X
Твори образотворчого мистецтва, архітектури і фотографії
Стаття 82. — Фізична або юридична особа, яка організовує художні виставки, несе відповідальність за цілісність виставлених творів і має вжити всіх заходів для усунення будь-якого ризику.
Стаття 83. — (1) Контракт про відтворення твору мистецтва містить ознаки, які дозволяють ідентифікувати твір, такі як короткий опис, начерк, малюнок, фотографію і посилання на підпис автора.
(2) Репродукції не повинні пропонуватися на продаж без одержання дозволу володільця прав автора після надання йому копії для перевірки.
(3) Всі копії повинні містити ім'я або псевдонім автора, або будь-який інший погоджений знак, який дозволяє ідентифікувати автора.
(4) Оригінальні дрібномасштабні моделі і будь-які інші елементи, які слугували особі, що виготовляла репродукції, повинні повертатися власникові в будь-якій якості, якщо в угоді не було передбачено інше.
(5) Інструменти, спеціально створені для репродукції твору, повинні бути знищені або зроблені непридатними для вжитку, якщо володілець права автора не купує їх або не укладено іншої угоди.
Стаття 84. — (1) Архітектурні та містобудівні ескізи і плани, виставлені поблизу місця знаходження твору архітектури, та будівлі, зведені за ними, повинні мати на видному місці ім'я автора, якщо в угоді не було передбачено інше.
(2) Будування твору архітектури за повністю або частково відмінним (попередньо існуючим) планом відбувається лише за згоди автора відповідного плану.
Стаття 85. — (1) Окремі кадри кінематографічного фільму вважаються фотографічними творами.
(2) Правовою охороною авторського права не користуються фотографії листів, офіційних паперів, документів будь-якого типу, технічних креслень та такого іншого.
437
КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________
Стаття 86. — (1) Право автора фотографічного твору на експлуатацію власного твору не повинне завдавати будь-якої шкоди авторові твору, відтвореного на фотографічному творі.
(2) Майнові права на фотографічний твір, створений на виконання обов'язків за окремим трудовим контрактом, або на замовлений твір вважаються такими, що належать протягом трирічного строку роботодавцю або особі, яка зробила замовлення, якщо в угоді не було передбачено інше.
Стаття 87. — (1) Зображення особи, зроблене на замовлення, може бути опубліковане або відтворене особою, що є суб'єктом зображення, або її спадкоємцями без згоди автора, якщо в угоді не було передбачено інше.
(2) Якщо ім'я автора існує на оригінальному зображенні, воно повинне зазначатися на будь-якій його репродукції.
Підрозділ XI
Охорона портрета, адресата кореспонденції
і джерел конфіденційної інформації
Стаття 88. — (1) Розповсюдження твору, включаючи портрет, вимагає дозволу зображеної особи. Його автор, володілець або власник не мають права репродукувати його або відкривати його публіці без згоди зображеної особи або її спадкоємців протягом 20 років після її смерті.
(2) Якщо не існує угоди про інше, дозвіл не вимагається, якщо зображена особа є моделлю або отримала гроші за позування.
(3) Дозвіл не вимагається для розповсюдження зображення, яке показує:
a) загальновідому особу, якщо зображення було створено з нагоди її публічної діяльності;
b) особу, чиє зображення є лише деталлю твору, що представляє згуртування, пейзаж або публічну подію.
Стаття 89. — Розкриття кореспонденції, адресованої особі, потребує дозволу адресата або після його смерті його правонаступників, якщо адресатом не висловлене інше.
Стаття 90. — Особа, зображена на портреті, і адресат кореспонденції мають право здійснювати право, встановлене пунктом d) Статті 10 цього Закону щодо розповсюдження твору, включаючи портрет або кореспонденцію, відповідно.
Стаття 91. — (1) Видавцю або продюсеру твору на вимогу автора забороняється розкривати таємницю джерел інформації, використаних в творах та публікувати будь-які матеріали, що цього стосуються. ••
(2) Розкриття таємниці дозволяється за згоди особи, яка її надає, або за ос- j таточним рішенням суду. і
ЧАСТИНА II І
Суміжні права \
Підрозділ І 1
Загальні положення т
Стаття 92. — (1) Суміжні права не мають впливу на права авторів. Жоднев положення цієї частини не може тлумачитися в розумінні будь-якого обмежен*Я ня на здійснення права автора. *Я
438 Ш
ЗАКОНИ З АВТОРСЬКОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
(2) Майнові права, встановлені в цьому підрозділі, можуть передаватися цілком або частково відповідно до цивільного права. Вищезазначені права можуть становити предмет передання на виключній або не виключній основі.
Стаття 93. — Для цілей цього Закону «фіксація» означає будь-яке включення кодів, звуків, зображень або звуків і зображень, або будь-якого їх цифрового відображення в будь-якому середовищі, включаючи електронне, яке дозволяє їх сприйняття, відтворення або передання в будь-який спосіб.
Стаття 94. — Отримують гарантії і захищаються як володільці суміжних прав артисти-виконавці — для своїх власних виступів, продюсери звукових записів — для своїх власних записів та організації радіо і телебачення — для своїх власних передач.
Підрозділ II
Права артистів-виконавців
Стаття 95. — Для цілей цього Закону артисти-виконавці означають: акторів, співаків, музикантів, танцюристів та інших осіб, які представляють, співають, танцюють, декламують, виголошують, грають, виконують, здійснюють режисуру (п'єси, фільми) або виконують у будь-який спосіб літературний або художній твір, шоу будь-якого виду, включаючи фольклор, вар'єте, цирк або ляльки.
Стаття 96. — Артист-виконавець має такі моральні права:
a) право претендувати на авторство свого власного виконання/виступу;
b) право вимагати, аби його ім'я або псевдонім були вказані або повідомлені в кожному шоу і в будь-якому його запису;
c) право претендувати на дотримання якості його виконання і заперечувати будь-якому його перекрученню, підробці або будь-якій суттєвій зміні та будь-якому порушенню його прав, що може завдати серйозної шкоди його честі або репутації;
d) право заперечувати будь-якому використанню його виступу, якщо при цьому виникає значна шкода його особі.
Стаття 97. — (1) Права, про які говориться в статті 96, не можуть бути предметом будь-якої відмови або відчуження.
(2) Після смерті артиста-виконавця здійснення прав, передбачених у статті 96, передається у спадщину згідно з цивільним правом на необмежений термін.
Стаття 98. — Артист-виконавець має майнове право дозволяти:
a) фіксацію свого виконання;
b) відтворення фіксованого виконання;
c) розповсюдження фіксованого виконання через продаж, оренду, позичання або будь-яку сплатну чи безоплатну трансакцію;
d) представлення в публічному місці або повідомлення публіці його виконання, фіксованого або нефіксованого на засобі;
e) адаптацію його виконання;
f) передачу по радіо чи телебаченню його виконання, фіксованого чи нефіксованого на засобі, передачу бездротовими засобами або по проводах, кабелю, супутником чи будь-яким іншим засобом.
Стаття 99. — (1) Артисти-виконавці, які беруть колективну участь у тому самому виконанні, такі як члени музичної групи, хору, оркестру, балетної тру-
439
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України________________
пи чи театрального ансамблю, визначають серед себе представника, який видає дозволи, про які йдеться в Статті 98.
(2) Представник призначається в письмовій формі за згоди більшості членів групи.
(3) 3 положень попереднього пункту виключаються художній директор, музичний директор і солісти.
Стаття 100. — У разі виконання в рамках індивідуального трудового контракту майнові права, передбачені в статті 98, можуть бути передані роботодавцю за умови, що така передача прав встановлюється індивідуальним трудовим контрактом.
Стаття 101. — (1) Якщо в угоді не було передбачено інше, припускається, що артист-виконавець, який бере участь у виробництві звукового запису або аудіовізуального твору, передав його виробникові виключне право експлуатації його виконання через фіксацію, відтворення, розповсюдження і публічне сповіщення. За публічне сповіщення виконавець має право на одержання 50 % коштів, зібраних продюсером.
(2) Положення статей 43, 44 і пункту (1) статті 68 також застосовуються до артистів-виконавців.
Стаття 102. — Тривалість охорони майнових прав артистів-виконавців становить 50 років, починаючи з 1 січня року, наступного за датою першої фіксації або, якщо такої фіксації немає, першого публічного сповіщення.
Підрозділ III
Права виробників звукових записів
Стаття 103. — (1) Для цілей цього Закону «звуковий запис» або «фонограма» означає будь-яку фіксацію виключно звуків, звуків, які походять з виконання твору, або інших звуків або їх цифрового представлення в будь-який спосіб і будь-якій формі, використаних для цього. Звуковим записом не вважається аудіовізуальна фіксація, фіксація її аудіо-частини або їх цифрове відтворення.
(2) Продюсером звукового запису є особа, яка бере на себе відповідальність за організацію і фінансування виконання першої фіксації звуків незалежно від того, чи остання є чи ні твором за умовами цього Закону.
Стаття 104. — У разі відтворення і розповсюдження фонограм продюсер мас право наносити своє ім'я і позначення на їх носії, включаючи обкладинки, ко* робки та інші пакувальні матеріали поряд із зазначенням автора і артиста-ви-конавця, назв творів і дати виготовлення.
Стаття 105. — (1) Продюсер фонограм має виключне майнове право видавати дозвіл на:
a) відтворення своїх власних звукових записів;
b) розповсюдження своїх звукових записів через продаж, оренду, позичанні або будь-яку іншу сплатну чи безоплатну трансакцію;
c) передачу по радіо його звукових записів, повторну передачу бездротовії ми засобами або по проводах, кабелях, супутниковими засобами або будь-яки ми іншими подібними засобами, або будь-яким іншими засобами публічний сповіщення;
d) представлення в публічному місці своїх власних звукових записів;
e) адаптацію своїх власних звукових записів.
440
ЗАКОНИ З АВТОРСЬКОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
(2) Крім того, продюсер фонограм має виключне майнове право забороняти імпорт копій своїх власних звукових записів, виготовлених без його дозволу.
(3) Передбачені в пунктах (1) і (2) права можуть передаватися на виключній або не виключній основі за умовами, встановленими для авторських прав у статтях 41 і 43.
(4) Положення пункту (1) f) не застосовуються до імпорту, здійсненого фізичною особою без комерційних намірів.