Удк 347. 73 (075. 8) Ббк 67. 402 я 73 с 13
Вид материала | Документы |
- Удк 347(477)(075. 8) Ббк, 10761.64kb.
- Методическое пособие Москва ● 2010 удк 347. 962 + 347. 152 Ббк 67. 721 + 67. 400., 1105.61kb.
- Методические рекомендации Издание второе, дополненное и переработанное Тверь 2008 удк, 458.58kb.
- Удк 070(075. 8) Ббк 76. 01я73, 5789.66kb.
- Удк 339. 9(470)(075. 8) Ббк, 7329.81kb.
- Методические рекомендации Москва ● 2010 удк 347. 962: 342. 7 Ббк 67. 721-91: 67. 400., 952.68kb.
- Москва 2011 ббк 63. 3 (2)я 7 к 90 удк 947 (075) История России, 110.08kb.
- Учебное пособие Ярославль-2007 удк 339. 13(075. 8) Ббк, 3230.47kb.
- Сборник статей Часть II москва 2011 удк 347. 963+342. 7 Ббк 67. 721-91+67. 400., 1903.81kb.
- Научно-методическое пособие Москва ● 2009 удк 347. 962: 342. 9 Ббк 67. 721-91: 67., 1444.75kb.
УДК 347. 73 (075.8)
ББК 67.402 я 73
С 13
Гриф надано Міністерством освіти і науки України. Лист від 27.12.2000 № 2/2072.
Рецензенти:
Воронова Л.К., д.ю.н., професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, академік Академії правових наук України.
Калюжний Р.А., д.ю.н., професор Київського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України.
Пацурківський П.С., д.ю.н., професор Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича.
С 13 Савченко Л.А., Цимбалюк А.В., Шкарупа В.К, Глух М.В. Фінансове право: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 85 с.
ISBN 966-7257-57-6
У навчальному посібнику розкрито основні категорії та поняття Загальної частини навчальної дисципліни “Фінансове право”, без оволодіння якими неможливе вивчення її Особливої частини.
Для студентів, які вивчають фінансове право та цікавляться питаннями законодавства.
УДК 347.73 (075.8)
ББК 67.402 я 73
© Академія ДПС України, 2001
ISBN 966-7257-57-6 © Савченко Л.А., Цимбалюк А.В.,
Шкарупа В.К, Глух М.В.
Вступ
Функціонування ринку неможливе без роботи фінансової системи, що забезпечує його нормальне існування і розвиток. Внаслідок розвитку ринкової економіки вона зазнала багатьох змін.
Відомий французький дослідник фінансів та фінансового права Поль Марі Годме дозволив собі сентенцію про співвітчизників: “Проблеми фінансів добре знайомі кожному”. Сьогодні ми можемо повторити ці слова і про жителів України. Майже кожному щоденно доводиться так чи інакше відчувати на собі ці проблеми, емпірично пізнавати складну фінансову теорію і практику.
Уся діяльність держави пов’язана з фінансами – чим більше розвивається держава, тим більше потрібно їй коштів. Фінанси є основною складовою ринкової економіки, тому у країнах з розвиненими ринковими відносинами давно усвідомлена необхідність досліджень у цій галузі, оскільки будь-яке рішення держави можна вважати реальним лише після знаходження можливості покриття витрат, пов’язаних з забезпеченням його грошовими ресурсами.
Відносини, що виникають у ході мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів, держава регламентує за допомогою фінансово-правових норм. Фінансова система може функціонувати ефективно при належно правоврегульованих фінансових відносинах.
Фінансові відносини складають основу предмета такої галузі права, як фінансове право, що входить у групу публічних галузей права.
Питання про місце фінансового права як самостійної галузі в системі права України залишалося дискусійним протягом багатьох років, але було вирішене в кінці 60-х – на початку 70-х років.
Автори навчального посібника зосередили свою увагу на питаннях Загальної частини даної галузі права, тому що без оволодіння її основними поняттями неможливе вивчення Особливої частини.
Навчальний посібник у схемах реалізує декілька завдань:
– по-перше, подає чітку структуру Загальної частини курсу “Фінансове право”, охоплюючи всі його теми;
– по-друге, кожна тема курсу розпочинається з переліку основних питань, які розкривають зміст самої теми;
– по-третє, у даному посібнику вказуються схематично не лише основні категорії кожної теми та зв’язок між ними, а й розкривається їх зміст.
Курс “Фінансове право” згідно з державним освітнім стандартом входить до програм підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів. Виходячи з цього, автори намагалися сформувати і викласти різноманітний матеріал таким чином, щоб навчальний посібник відповідав вимогам підручника з навчальної дисципліни “Фінансове право” і був корисним для різних категорій читачів – юристів, фінансистів, економістів, викладачів та студентів юридичних та економічних факультетів, слухачів курсів.
У запропонованому навчальному посібнику розглядаються: фінансово-правові норми та відносини; основи фінансової діяльності нашої держави; форми, методи, види фінансового контролю та органи, що його здійснюють, у тому числі контрольні повноваження органів державної податкової служби України; фінансово-правова відповідальність за порушення податкового законодавства тощо.
Навчальний посібник підготовлений колективом авторів кафедри фінансового та адміністративного права Академії державної податкової служби України, які сподіваються, що зміст і система викладеного матеріалу дадуть можливість читачеві отримати необхідні знання з фінансового права і застосовувати їх у практичній діяльності.
Глава 1. ПРАВОВІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ
1. Поняття фінансової діяльності держави.
2. Фінансова політика та фінансова система України.
3. Органи, які здійснюють фінансову діяльність в Україні.
4. Повноваження ДПА України у сфері фінансової діяльності.
1. Поняття фінансової діяльності держави
Для вивчення фінансового права як галузі права необхідно мати уявлення про фінанси і фінансову діяльність держави.
Фінанси
Від французького finance – сукупність усіх грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємств, держави, а також порядок їх формування, розподілу і використання
З латинської finare – закінчити, врегулювати суперечку (грошову)
Державні фінанси – це цілісна система суспільних відносин, пов’язаних з формуванням, розподілом і використанням централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів, з метою виконання завдань і функцій держави
Централізовані – формуються на рівні держави
Децентралізовані – формуються на рівні підприємств, організацій, установ для забезпечення їх господарської діяльності
Роль фінансів у житті держави виражасться через їх функції
Функції фінансів
Суть розподільчої функції в тому, щоб розподіляти вартість валового суспільного продукту і тим самим забезпечити кожного суб’єкта господарювання необхідними йому фінансовими ресурсами
Контрольна функція – відображає здатність фінансів якісно відслідковувати увесь хід розподільчого процесу
Фінансова діяльність держави – це діяльність держави щодо утворення, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, що забезпечують виконання функцій держави
Здійснюється в правовій формі
Пов’язана з акумуляцією доходів і проведенням необхідних витрат
Обов’язкова планова діяльність, заснована на фінансовому плані
Функції фінансової діяльності – це основні напрями цієї діяльності
Утворення державних грошових фондів
Розподіл державних фінансових ресурсів
Використання державних фінансових ресурсів
Державний контроль за рухом фінансових ресурсів
Емісія грошових знаків
Засоби фінансової діяльності держави, що використовуються у процесі цієї діяльності та направлені на досягнення її мети
Правові норми – це важливий засіб фінансової діяльності держави, оскільки фінансові відносини не існують відокремлено, а обумовлені фактом існування держави і проявляються у формах, які визначає держава
Норми бухгалтерського обліку є допоміжними, їх використання у процесі фінансової діяльності держави обумовлене фінансами, що мають грошовий характер, оскільки фінанси потребують фіксації і контролю, тому держава повинна створити систему фіксації та відображення руху даних коштів, це і робиться за допомогою норм бухгалтерського обліку
Операційно-технічні, комунікативні засоби, до яких належать різні форми документів, що затверджуються Мінфіном і Нацбанком, а також факси, телефакси, телефони і т. д.
Правові форми відображення фінансової діяльності держави
Фінансово-правові акти – це прийняті органами державної влади та місцевого самоврядування відповідні рішення з питань фінансової діяльності, що належать до їх компетенції та мають юридичні наслідки
Закони України
Підзаконні нормативні акти
Методи фінансової діяльності – це конкретні шляхи, способи досягнення мети фінансової діяльності держави
Метод формування грошових фондів
Метод розподілу і перерозподілу грошових фондів
Метод використання грошових фондів здійснюється через розрахункові операції, виплати
Метод встановлення цільового призначення державних фондів грошових коштів, тобто держава визначає необхідні грошові фонди і для яких потреб
Обов’язковий
Добровільний
1. Встановлення обов’язкових платежів та внесків у бюджетні та позабюджетні фонди
1. Проведення майнового та особистого страхування
Метод планування
Метод фінансового контролю
Метод встановлення порядку використання коштів, одержаних із відповідного грошового фонду (ці кошти завжди мають точне призначення)
2. Проведення лотерей, випуск облігацій та інших цінних паперів
2. Різноманітні державні збори
Метод встановлення порядку та нормативів розподілу прибутку державних господарюючих суб’єктів, тобто держава визначає характер використання прибутків
3. Штрафи
3. Добровільні внески громадян, юридичних осіб
Метод встановлення компетентними державними органами конкретних розмірів, виділення та витрачання грошових коштів (наприклад, мінімальна зарплата службовців)
Розподіл компетенції законодавчої та виконавчої влади у здійсненні фінансової діяльності (представницькі органи влади приймають необхідні рішення, а виконавчі органи влади зобов’язані виконувати, що свідчить про пріоритет представницьких органів влади перед виконавчими)
Пріоритетність публічних видатків відносно доходів казни (спочатку Уряд вираховує розмір необхідних публічних видатків, а потім розмір державних доходів і подає їх Верховній Раді України на узаконення)
Принцип фінансової безпеки держави
Принцип єдності фінансової діяльності та грошової системи держави (включає в себе: офіційну грошову одиницю, порядок емісії, організацію і регулювання грошового обігу)
Принцип міжгалузевого характеру фінансової діяльності держави
Принцип самостійності фінансової діяльності органів місцевого самоврядування в межах, встановлених чинним законодавством держави
Принцип соціальної спрямованості фінансової діяльності держави
Принципи плановості, гласності, законності
2. Фінансова політика та фінансова система України
Фінансова політика – це система державних заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл і використання.
Фінансова система України
Сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню і використанню відповідних грошових фондів
Сукупність державних органів і установ, що здійснюють у межах своєї компетенції фінансову діяльність
Бюджетна система
Позабюджетні фонди
Фінанси підприємств, установ, організацій, об’єднань
Страхування (особисте і майнове)
Кредитування (державне і банківське)
Органи управління державними фінансами України
3. Органи, які здійснюють фінансову діяльність в Україні
Поняття органів, які здійснюють фінансову діяльність, вагоміше, ніж поняття фінансових органів.
Практично всі органи держави, без винятку, займаються фінансовою діяльністю. Проте масштаби їх фінансової діяльності та участь у ній неоднакові через відмінність у завданнях та правовому статусі.
Повноваження Верховної Ради України (згідно із статтею 85 Конституції)
1. Затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього
2. Контроль за виконанням Державного бюджету України та прийняття рішення щодо звіту про його виконання
3. Затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом, здійснення контролю за їх використанням
4. Закони встановлюють виключно: Державний бюджет і бюджетну систему України (сукупність усіх бюджетів); систему оподаткування (сукупність податків і зборів, форми і методи їх побудови); засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи
Президент України згідно зі ст.102, 106 Конституції України
Президент України
Президент України
Президент України
1. Здійснює керівництво фінансовою діяльністю як глава держави
2. Призначає Міністра фінансів України
3. Підписує закони, прийняті Верховною Радою України (у тому числі Закон “Про Державний бюджет України”)
4. Може скасовувати акти Кабінету Міністрів України та акти Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим, наділений правом вето щодо прийнятих Верховною Радою законів
Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів виконавчої влади, відповідальний перед Президентом, підзвітний і підконтрольний Верховній Раді.
Повноваження Кабінету Міністрів згідно з ст. 116 Конституції України
1. Забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної, податкової політики
2. Розробка проекту Закону "Про Державний бюджет України"
3. Забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України
4. Подання Верховній Раді звіту про виконання бюджету
Вищеперераховані органи забезпечують стратегічне, загальне керівництво й управління державними фінансами.
Міністерство фінансів України згідно з пунктами 1, 4 Положення про Міністерство фінансів України
1. Забезпечує реалізацію державної фінансової політики і здійснює керівництво у сфері державних фінансів
2. Організовує роботу щодо підготовки і складання Державного бюджету
.
3. Бере участь у розробці прогнозних показників економічного та соціального розвитку України на поточний період, перспективу
4. Розробляє проект Державного бюджету України, прогнозні показники зведеного бюджету України, визначає порядок і строк подання центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями матеріалів для підготовки проекту Державного бюджету України
5. Подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення взаємовідносин між Державним бюджетом України та республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим і місцевими бюджетами
6. У межах своєї компетенції виконує Державний бюджет України, складає звіт про виконання Державного бюджету України і зведеного бюджету
7. Удосконалює методи складання бюджету, порядок бюджетного фінансування, здійснює методичне керівництво у цій сфері
8. Координує в межах своїх повноважень діяльність центральних органів виконавчої влади, що пов’язана із забезпеченням своєчасного і повного надходження податків, зборів (інших обов’язкових платежів) до Державного бюджету та місцевих бюджетів
Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим
1. Складає проект республіканського бюджету
2. Розглядає звіти про його виконання
3. Контролює роботу і стан фінансів державних підприємств, установ, організацій, що розташовані на підвідомчій території
4. Здійснює інші функції, передбачені чинним законодавством
Місцеві державні адміністрації згідно зі ст. 119 Конституції України
1. Забезпечують виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади
2. Організовують підготовку та виконання відповідних обласних і регіональних бюджетів
3. Готують звіт про виконання відповідних бюджетів та програм
4. Взаємодіють з органами місцевого самоврядування
5. Забезпечують виконання державних і регіональних програм соціально-економічного розвитку
Органи місцевого самоврядування згідно із Законом України “Про місцеве самоврядування”
1. Мають право самостійно розробляти, затверджувати та повинні виконувати відповідні місцеві бюджети сіл, селищ, міст, районів у містах
2. Мають право на державну фінансову підтримку
3. Мають право на гарантовану державою базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні місцевих соціальних потреб
4. Мають право на компенсацію державою додаткових витрат, що виникли внаслідок рішень органів державної виконавчої влади і попередньо не були забезпечені відповідними фінансовими ресурсами
5. Мають право на поділ місцевого бюджету на поточний бюджет і бюджет розвитку
6. Мають право на збалансування державою місцевих бюджетів з метою забезпечення достатнього рівня цих бюджетів для фінансування виконання наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб
7. Мають право на отримання дотацій, субсидій відповідно до закону
8. Мають право на свій розсуд використовувати вільні бюджетні кошти
9. Мають право об’єднувати на договірних засадах кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій, установ
10. Мають право мати позабюджетні цільові, у тому числі валютні, кошти
11. Мають право самостійно затверджувати положення, що визначають порядок формування та використання позабюджетних коштів
12. Мають право встановлювати місцеві податки і збори, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів
13. Мають повноваження в галузі комунального кредиту: можуть випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери; отримувати позики з інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів з їх погашенням до кінця бюджетного року; отримувати кредити в банківських установах
Державне казначейство України
1. Організовує та здійснює виконання Державного бюджету України
2. Здійснює управління коштами Державного бюджету України, у тому числі іноземною валютою, коштами державних позабюджетних фондів у межах видатків, передбачених на відповідний період
3. Фінансує видатки Державного бюджету України
4. Веде облік виконання Державного бюджету, складає звіт про стан виконання Державного і зведеного бюджетів (це сукупність усіх бюджетів)
5. Управляє державним внутрішнім і зовнішнім боргом
6. Розподіляє між Державним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів та обов’язкових платежів, за нормативами, затвердженими Верховною Радою України
7. Контролює надходження і витрати коштів державних позабюджетних фондів
8. Розробляє і затверджує нормативно-методичні документи з питань бухгалтерського обліку, звітності
Рахункова палата України
1. Організовує та здійснює контроль за своєчасним та повноцінним виконанням прибуткової і видаткової частин Державного бюджету, державними цільовими фондами, утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього державного боргу, законністю надання позик та економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям і одержанням кредитів від іноземних держав, міжнародних фінансових організацій і позик, які не передбачаються Державним бюджетом
2. Має право здійснювати фінансові перевірки, ревізії у всіх органах держави
3. Одержує від НБУ, уповноважених банків та інших кредитних установ необхідні відомості про виконані ними операції, стан рахунків установ та організацій, що перевіряються
4. Повноваження ДПА України у сфері фінансової діяльності
Відповідно до ст.1 Закону України від 5 лютого 1998 року “Про внесення змін до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державна податкова служба є системою органів, до складу якої належать:
Державна податкова адміністрація України
Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим
Державні податкові адміністрації в областях
Державні податкові адміністрації в містах Києві та Севастополі
Державні податкові інспекції в районах, містах
Державні податкові інспекції в районах, містах
Державні податкові інспекції в районах
Державна податкова адміністрація України, як центральний орган виконавчої влади, підпорядковується Кабінету Міністрів України, який затверджує її структуру, спрямовує і координує роботу. Голова ДПА України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем’єр-міністра України, очолює Державну податкову службу України.
Залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов, ДПА України може утворювати міжрайонні (на два і більше районів), об’єднані (на місто і район) державні податкові інспекції.
У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (податкова міліція).
У ДПА України та ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються колегії. Чисельність і склад колегії ДПА України затверджується Кабінетом Міністрів України, а колегій ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – ДПА України. Колегії є дорадчими органами і розглядають найважливіші напрями діяльності відповідних державних податкових адміністрацій.
Завдання органів державної податкової служби
Внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства
Здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством
Прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування
Формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків (юридичних осіб)
Запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення
Роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків