Удк 347. 73 (075. 8) Ббк 67. 402 я 73 с 13

Вид материалаДокументы

Содержание


Глава 3. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини, їх особливості та види
3. Поняття фінансових правовідносин, їх суб’єкти та об’єкти. 4. Види фінансових правовідносин.
Фінансове право як галузь права має свої первинні елементи, якими є фінансово-правові норми.
2. Класифікація фінансово-правових норм
Фінансові правовідносини –
4. Види фінансових правовідносин
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Глава 3. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини,

їх особливості та види




1. Поняття та особливості фінансово-правових норм.
2. Класифікація фінансово-правових норм.
3. Поняття фінансових правовідносин, їх суб’єкти та об’єкти.
4. Види фінансових правовідносин.



1. Поняття та особливості фінансово-правових норм

Фінансове право як галузь права має свої первинні елементи, якими є фінансово-правові норми.


Фінансово-правова норма – це встановлене державою і забезпечене мірою державного примусу правило поведінки у відносинах, що вини­кають у процесі утворення, розподілу та використання централізова­них і децентралізованих фондів коштів

Відносини, що виникають в процесі фінансової діяльності держави є в своїй основі економічними а значить підвладні різним економічним коливанням, які визначаються впливом політики на економіку, структурними перебудовами в системі управління, міграційними процесами, ін

Бюджетно-правові відносини, що охоплюються сферою фінансової діяльності держави нестабільні спочатку









Встановлюються дер­жавою, а тому їх ви­конання забезпечуєть­ся примусовою силою держави
Правило поведінки загального характе­ру, що скероване на всіх учасників сус­пільних відносин
Має обо­в’яз­ко­вий ха­рак­тер
Завжди ви­ражена в певному норматив­ному акті



Структура фінансово-правової норми






Гіпотеза – це перша частина фінансово-правової норми, яка визначає умови, за яких можуть виникати у грома­дян і організацій передбаче­ні нормою юридичні права й обов’язки у галузі фінан­со­вої діяльності
Диспозиція є основою но­рми – це части­на пра­вової норми, що вказує, якою по­винна бути поведінка сторін фінансових відносин при наявності перед­ба­че­них гіпотезою фак­­­­­­­тичних обставин
Санкціяце частина пра­вової норми, що міс­тить вказівку на міру дер­жавного примусу, яка може бути застосо­вана до суб’єкта, що по­рушує диспозицію да­ної правової норми



Специфічні ознаки фінансово-правової норми








Значну частину фінансово-правових норм складають компетенційні норми, тобто такі, які встановлюють компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності









У фінансове право включаються правові норми, які встановлюють пра­ва суб’єктів фінансового права в класичному розумінні, тобто не обтя­жую­­­чи їх ознакою обов’язковості, однак число таких норм відносно не­вели­ке. Наприклад, право платника податку на використання пільг









Особливість фінансово-правових норм у тому, що вони є засобом реалізації пуб­лічних, а не приватних інтересів









Деякі фінансово-правові норми мають періодичний характер. Наприк­лад, ті, які затверджують бюджет









Фінансово-правові норми є імперативними, тобто виступають у формі катего­ричного припису , що виключає зміну умов норми за волевиявленням суб’єктів відносин









Особливість відносин, що складають предмет фінансово-правового регулювання, обумовлюють наявність у системі фінансово-правових норм – норм-розрахунків, які є показниками, що містять виражені в кількісному вимірюванні об’єми діяльності та рівні розвитку. Наприк­лад, норми в Законі “Про Державний бюджет”, які містять цифрові пока­зники доходів і видатків бюджету









Безпосереднє цільове призначення, яке визначається предметом фі­нан­сово-правового регулювання, тобто відносинами, що виникають у процесі фінансової діяльності держави щодо регулювання утворення, розподілу та використання централізованих і децентралізованих грошо­вих фондів









2. Класифікація фінансово-правових норм




Класифікація фінансово-правових норм необхідна для розуміння особливостей фінансово-правового регулювання та рівня розвитку фінансового законодавства.

Види фінансово-правових норм



Залежно від функцій, що виконує фінансо­ве право
По території дії






За часом дії
За змістом



Види фінансово-правових норм залежно від функцій, що виконує фінансове право







Регулятивні, до яких належать ті нор­ми, що безпосередньо нап­ра­влені на ре­гулювання суспіль­них відно­син, шля­хом надання учас­ни­кам прав і покла­дан­ня на них обов’язків
Охоронні, до яких належать ті, що передбачають засто­су­ван­ня заходів державного примусу за фінансові правопорушення



За характером поведінки, яку регулюють









Зобов’язуючі – це норми, які при­пи­сують вчиня­ти певні позитивні дії, скеровані на мобілізацію або витрачан­ня коштів
Забороняючі –
це норми, що встановлюють обов’язок осо­би утримувати­ся від певних дій, вказаних у фінансово-пра­вовій нормі
Уповноважуючі – це норми, які передба­чають можливість суб’єкта фі­нансового права діяти в межах фінансово-пра­вової норми за власним роз­судом, але межі дії норми виражені у ка­те­горичній формі



Види фінансово-правових норм за часом дії










Загальні – встановлюються на пев­ний строк дії та втра­чають силу в зв’язку з скасуванням або заміною



Періодичні – це норми, які встанов­люються на певний строк. Наприк­лад, норми, що містяться в Законі “Про Державний бюджет”






Види фінансово-правових норм за територією дії залежно від того, в яких нормативних актах вони містяться







Норми, що діють на всій території України (містя­ть­ся у норматив­них актах, що видають органи зако­но­давчої і виконавчої влади держави)
Норми, що діють на певній місцевості (містяться у норма­тивних актах орга­нів місцевого само­в­ря­ду­вання)
Норми, що діють на території Авто­ном­ної Республіки Крим (містяться у норма­тив­них актах, що ви­дають відповідні орга­ни Автономної Республіки Крим)






За своїм змістом фінансово-правові норми поділяються










Матеріальні – визначають джерела утворення грошових фондів, об’єкти оподаткуван­ня, ставки податків, види, обся­ги видатків бюджетів і дер­жав­них позабюджетних фондів



Процесуальні – встановлюють поря­док реалізації матеріальних фінансо­во-правових норм, визначають про­це­дуру діяльності органів держави з мобілізації коштів у централізовані і децентралізовані фонди та порядок реалізації обов’язків щодо внесення коштів і витрачання їх з іншої сторо­ни фінансових правовідносин – юри­дичних і фізичних осіб






3. Поняття фінансових правовідносин, їх суб’скти та об’скти


Фінансові правовідносини – це суспільні економічні відносини, які ба­зують­ся на фінансово-правовій нормі та виникають у сфері фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, мають владно-майновий ха­ра­­ктер і виражають фінансовий інтерес держави






Виникають на підставі фінан­сово-правової норми, а зна­чить є результатом дії право­вої норми
Мають вольовий характер, тобто во­ни обумовлені державною волею, інте­­ресами держави



Функції фінансових правовідносин у механізмі правового впливу на державні фінанси






Закріплюють конкрет­ну по­ведінку юридич­них осіб і громадян у галузі мо­білі­зації, розпо­ділу і викорис­тання фондів коштів, якої вони повинні додержува­тися
Є умовою для можли­вос­­ті приведення в дію юридич­них засобів за­без­печення суб’єктив­них прав і обов’язків учасників фінансових правовідносин



Вказують на коло осіб, на яких у конкретний час розповсюджуєть­ся дія фінансово-пра­вової норми



Особливості фінансово-правових відносин






Виникають, змі­нюються і припи­няються на підс­таві фінансово-пра­вових актів
Є владними відно­си­нами, оскільки однією стороною цих відно­син є дер­жава в особі певних органів, що мають владні повно­ва­же­н­­ня



Виникають і розвиваються виключно у сфері фінан­сової діяльності держави та органів місцевого само­врядування (мають майно­вий характер), пов’язані з мобілізацією, розподілом і використанням централі­зованих та де централізо­ва­них фондів



Зміст фінансових правовідносин






Матеріальним змістом фінансових правовідносин є можлива поведін­ка суб’єктів
Юридичним змістом є суб’єктив­ні юридичні права та обов’язки, що встановлені фінансово-право­вими нормами



Елементи фінансового правовідношення






Суб’єкт – це дер­жава (в особі пев­них органів) юри­­дичні та фізичні особи, які беруть участь у конкрет­но­му правовідно­шенні та є но­сіями фінансових прав і обов’язків
Об’єкт – це те, на що спрямована по­ве­дінка учасників фінансових право­відносин, викли­ка­на їх інтересами у межах їх прав і обов’яз­ків
Права та обов’язки суб’єктів фінансо­вих правовідносин



Суб’єкт – це держава (в особі певних органів), юридичні та фізичні особи, які беруть участь у конкретному правовідношенні та є носіями фінансових прав і обов’язків






Держава виступає в особі уповноваженого органу – Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Націо­нального банку України






Адміністративно-територіальні утворення – Автономна Республіка Крим, області, міста, райони, селища, села






Колективні утворення, тобто юридичні особи – це підприємства та організації всіх форм власності, органи законодавчої та вико­навчої влади, установи, громадські організації






Індивідуальні суб’єкти – громадяни, які вступають у фінансові правовідносини з державою






Об’єкт – це те, на що спрямована поведінка учасників фінан­сових правовідносин, викликана їх інтересами в межах прав і обов’язків






Фінансові ресурси держави






Нормативні акти з фінансових питань та їх проекти






Права і обов’язки суб’єктів фінансових правовідносин






Суб’єктивні права та обов’яз­ки держави в особі її органів
Суб’єктивні права та обов’язки фізичних і юридичних осіб









Права, у класичному розумінні цього слова, які не обтяжуються обов’язковою реалізацією. Нап­рик­лад, право фізичних осіб на вико­ристання пільг при оподаткуванні



Право-вимога. Наприклад, право застосовувати до правопорушників заходи державного примусу






Чітко вказані в законодавстві






Обов’язок виконувати приписи нормативних актів



Не можуть вільно ними розпо­ряджатися, оскільки ці права компетенційні (право-обов’язок)






Має право вимагати від інших осіб утримуватися від дій, що переш­коджають здійсненню суб’єктив­ного права
Існують у власному розумінні “пра­ва”. Наприклад, право подат­кового органу визначати, коли про­водити перевірку


4. Види фінансових правовідносин




Види фінансових правовідносин
Виходячи з функ­цій права
За характе­ром фінан­­­­сово-правових норм



За видами фінансово-правових інститутів
Залежно від особливостей об’єкта фінан­сових право­відносин
За юридич­ним хара­кте­ром взаємодії учасників право­­відносин
Види фінансових правовідносин, виходячи з функцій права



Регулятивні – забезпе­чують реалізацію регу­ля­тивної функції права, оскільки фінансове пра­во покликане регулю­ва­ти певну групу еконо­міч­них відносин
Охоронні – забезпечують реалі­зацію охоронної функції права. У фінансовому праві вони відіг­рають допоміжну роль, відносно регулятивних, тому вони вва­жають­ся похідними від регулятивних
Класифікація правових відносин завжди приваблює вчених, оскільки вона допомагає науковому осмисленню всього масиву відно­син, що охоплюються тією чи іншою галуззю права. Перш за все, кла­сифікація фінансових правовідносин будується на загально-правових засадах класифікації правовідносин. Проте у фінансовому праві мо­жуть бути виділені і специфічні критерії.
Види фінансових правовідносин за характером фінансово-правових норм












Матеріальні фінан­со­ві пра­во­­відносини – ви­никають на підставі матеріальних норм фі­нансового права
Процесуальні фінансові пра­вовідносини – вини­кають на підставі процесуальних фінансово-правових норм



Види фінансових правовідносин залежно від особливостей об’єкта фінансових правовідносин












Немайнові – об’єктом є проект бюджету, бюд­жет як закон і плановий акт, діяльність щодо здій­сне­ння фінансового контро­лю та ін.



Майнові – їх об’єк­том є грошова суб­станція (податок, збори та ін.)



Види фінансових правовідносин за юридич­ним ха­рактером взаємодії учасників правовідносин












Горизонтальні – існують між неспівпідпорядкова­ними сто­ронами фінансо­вих право­від­носин, одна з яких має владні повнова­ження. Наприклад, відносини між податковим органом і громадянином
Вертикальні – існують між співпід­порядкованими сторонами фінансо­вих правовідносин, де обидві сторо­ни мають владні повноваження у сфері фінансової діяльності. Нап­рик­лад, Міністерство фіна­нсів є центральним органом влади і під­по­рядковане Кабінету Міністрів України



Види фінансових правовідносин за видами фінансово-правових інститутів












Бюджетні
Щодо державного внутрішнього боргу
Щодо кошторисно-бюджетного фінан­су­вання






Щодо формування та виконання бюд­жетів державних і місцевих позабюд­жетних фондів



Щодо державного кредиту
Щодо державного страхування



Валютні






Щодо фінансів дер­жавних і комуналь­них підприємств



Податкові
Щодо неподатко­вих платежів



Щодо використання позабюджетних кош­тів бюджетних уста­нов
Щодо державних видатків
Щодо фінансування народного господ­дарства
Щодо фінансового контролю
Щодо відкриття ра­хун­ків у банківських установах