Таблиця обліку та стану врахування зауважень громадськості до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011 2015 роки»
| Вид материала | Документы |
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 2844.58kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 1792.68kb.
- Тернопільська обласна державна адміністрація розпорядження голови обласної державної, 174.96kb.
- Заходів, що пропонується до Національного плану дій з охорони навколишнього природного, 1873.1kb.
- Зміст, 3792.15kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Укра ї н а козівська районна державна адміністрація Тернопільської області розпорядження, 29.46kb.
- До Програми утилізації нерозпізнаних І непридатних для використання засобів захисту, 138.12kb.
2) створити технічний архів з накопиченням управлінських рішень Міністерства, зокрема - щодо висновків екологічної експертизи;
3) впорядкувати навігацію на сайті Мінприроди для забезпечення громадянам повноти доступу до інформації, наявної в Міністерстві.
Пропонуємо включити ці три справи до НП Д, замість хімерної інформаційної системи. А розробку інформаційної системи (чи певних її фрагментів) можна буде включати в НПД лише після наявності обґрунтування - включно з проектом технічного завдання на розробку. Без такого документу розробка інформаційної системи буде блефом і розкраданням коштів податкоплатників.
Найбільше передчасність такої системи на сьогодні показує пункт "4.2.4 Перегляд інформаційних потреб системи управління природоохоронною галуззю" Безумовно, щоб скласти обґрунтоване технічне завдання, слід спочатку розібратись саме з такими інформаційними потребами.
Без коментарів.
Вказані пропозиції щодо недоцільності розробки НІСОНПС суперечать таким від інших НУО, які підтримують таку систему. Розробка такої системи передбачена в Законі України «Про основні засади (стратегію) …», це також було ініціативою представників НУО.
Враховано.
В наступній редакції: пп. 1.10.2. «Розроблення переліку видів інформації наявної в Міністерстві екології та природних ресурсів. Затвердження переліку видів екологічної інформації, яка повинна розміщатися на Веб-порталі Мінприроди та веб-сторінках територіальних управлінь та регламенту оприлюднення видів інформації згідно із зазначеним переліком»
Ці пропозиції можуть бути враховані під час підготовки ТЗ на створення НІСОНПС.
Без обґрунтування, технічного завдання та оцінок трудовитрат видається сумнівним витрачання навіть порівняно невеликої суми - 90 тис. грн на "10.4 Створення веб-сайту Державної Екологічної Інспекції України ". Насамперед, незрозуміло - чому ДЕІ не може обійтись окремим розділом на сайті Мінприроди www.mеш.gоv.uа? Враховуючи наявність в Києві маси пропозицій - створити сайт за один день (в разі наявності інформаційних матеріалів) та за суму, меншу 1000 гривень, можна припускати, що це замах на розкрадання державних коштів - через завищену вартість робіт та "відкати".
Отже, для справді обгрунтованого НПД і таблиці з переліком заходів бракує ще одного стовпчика - оцінки вартості робіт незалежними аудиторами. Просимо розглядати це як пропозицію для подальшої роботи над НПДОД.
Враховано.
Фінансування скорочено.
Ще більш сумнівним видається замах на витрачання 900 тисяч гривень на "1.8.2 Створення при ДЗ ДЕА освітнього Інтернет порталу "Веб-освіта для сталого розвитку ". підтримка його роботи ". Тим паче вкрай підозріло виглядає позиція "2.6.5 Створення бази даних новітніх технологій очищення стічних вод, що утворилися в процесі виробничої діяльності та утилізації їх осадів ", на яку передбачається дати аж 4 мільйони гривень, а виконавцем значиться незрозумілий ДЗ ДЕІ (імовірно, знову ДЗ ДЕА). Незрозуміло, хто буде реальним замовником цієї БД, як він ті використовуватиме і чи не варто саме замовникам та користувачам профінансувати таку розробку?
Доречі, назва ДЕА фігурує в НПД надто часто, і суми, які запитує ця установа, видаються Надто великими. Притому, через постійну відсутність обґрунтувань щоразу невідомо - має ця установа досвід ВЛАСИИХ робіт за профілем названої теми, і наскільки вони співставимі з кращими світовими досягненнями (чи хоча б кращими українськими)?
Пропозиція для подальшої роботи над НПД: в разі зазначання конкретної установи в якості виконавця матеріали у підтвердження позитивної відповіді на запитання, вище поставлене, мають надаватись обов'язково. Без цього мова може йти про використання наперед привілейованої позиції таких установ для нав’язуваного посередництва між Міністерством та реальними виконавцями.
Враховано.
ДЗ ДЕА та інші наукові установи вилучені з графи «відповідальні виконавці». Такі виконавці будуть визначені після проведення тендерів на закупівлю.
"Підсилення ролі громадськості", про яке часто йде мова в НПД може мати дуже маніпулятивний характер - залежно від застосовуваних процедур. На жаль, практика роботи Мінприроди полягає в заміні широкої громадськості громадськими організаціями, далі заміні широкої спільноти громадських організацій Громадською Радою при Мінекоресурсів, далі - заміна цієї ГР кількома найбільш зручними для Міністерства представниками громадських організацій.
Членам ГР при Мінприроди відомі три прізвища від трьох громадських організацій, "приречені на УСПІХ в стосунках з Мінприроди. Останні здебільшого схвалюють те, що Міністерству треба, а воно заявлятиме Верховній Раді. Президенту і міжнародним донорам, що громадськість обговорила рішення Мінприроди зокрема - щодо проекту НПД, і в цілому схвалила. І додасть, звичайно, що Міністерство багато що врахувало з критичних зауважень. Через те громадським організаціям з розвинутою громадянською свідомістю треба заперечувати такий начебто привабливий, але просякнутий непереборним конфліктом інтересів пункт 1.11 в НПД, зокрема," 1.11.1 Забезпечення електронного та друкованого видання щорічної доповіді щодо громадської оцінки процесу реалізації екологічної політики починаючи з 2011 року" з 200 тисяч гривень щороку.
Тобто, доповіді такі потрібні, але для їх об'єктивності мають бути виконані принаймні дві умови:
1) замовляти їх повинно не Міністерство, а ВРУ, РНБОУ або міжнародні екологічні організації (UNDP, UNEP, ЕЕА тощо). Фінансувати ж підготовку та публікації доповідей можуть як названі установи, так і міжнародні фонди.
2) авторський колектив такої доповіді має бути визнаний широкою саморегулівною спільнотою громадських організацій.
Без коментарів.
Мінприроди проведе консультації з UNDP, UNEP, ЕЕА (?), щодо можливості їхньої фінансової підтримки видання Доповіді. Розпорядником коштів ДФОНПС є Мінприроди України, а тому ВРУ та РНБО не можуть замовляти цю роботу.
На нашу думку, це краще робити за фінансової підтримки з боку Мінприроди, а не просити черговий раз фінансової підтримки міжнародних організацій.
В проекті НПД предбачена розробка величезної кількості проектів різних нормативних актів. Проте нині не виконується багато нормативних актів, що прийняті раніше. За відсутності аналізу практики та виявлення причин невиконання нові продукти нормотворчості також можуть залишитись на папері. В листі .N"2302 щодо проекту нацстратегії екополітики ми наголошували на принциповій необхідністі проаналізувати: наскільки виконані раніше прийняті стратегічні документи? Реакція Міністерства була дивною: пропозиція "не вписується в нормотворчу практику підготовки проектів законів України. "
Пропозиція в більш категоричній формі для включення в НПД: провести оцінку виконання раніше розроблених нормативних документів та аналізу причин невиконання. До здійснення такої роботи увести мораторій на розробку будь-яких нормативних документів.
Враховано частково.
В наступній редакції: пп. 4.2.1. «Проведення оцінки ефективності державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища за період 2000 – 2010 роки за показниками визначеними в Законі України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року».
Це невірно, що в Україні повністю відсутні матеріали з аналізу державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища. Так за підтримки ЄЕК ООН в Україні двічі проводився «Огляд результативності природоохоронної діяльності» в рамках підготовки якого брали участь як представники міністерств так і громадськості України.
Водночас Мінекономіки передбачено розробку проекту акту КМУ щодо оптимізації державних цільових програм, яким передбачається вжиття заходів щодо об’єднання державних цільових програм схожих за тематикою або галузевою спрямованістю, усунення дублювання.
Коли ми писали в листі N 302 про необхідність врахувати питання адміністративної реформи при розробці екостратегії, від цього зневажливо відмахнулись. Після Президентського Указу "Про оптимізацію ... " цим питанням почали займатись, в НПД є: "4.2.1 Запровадження адміністративної' реформи з оптимізації системи управління природоохоронною галуззю за функціональним призначенням та уникнення дублювання повноважень та функцій з охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної' безпеки. "
Але реформування структури Міністерства йде підспудно, без жодних обговорень з громадськістю. Між тим, ще коли Президенський Указ був лише в проекті, керівництво Міністерства мало поінформувати Адміністрацію Президента про необхідність передбачити громадські обговорення реформування (принаймні Мінприроди та пов'язаних відомств) з громадськістю - відповідно до міжнародних зобов'язань України за Оргуською Конвенцією.
А крім громадськості нині немає кому сказати правду, що адміністративна реформа в Україні приречена на провал, бо не підготовлена. Некритично запозичуються зовнішні ознаки російської адмінреформи, початої у 2003-2004 р. Вона добре обґрунтована теоретично, але пробуксовує практично і це визнається нині керівництвом РФ. І це при тому, що в РФ була проведена гігантська підготовча робота: Урядова комісія з проведення адмінреформи проаналізувала 5634 функцій, з них визнано надлишковими - 1468, дублюючими - 263, таким, що потребують змін - 868. Проаналізована діяльність 18983 установ та 6478 підприємств, з них передбачено ліквідувати, реорганізувати або приватизувати 5008 установ (36,4%) та 3353 підприємства (51,8%) (httр:\\www.аkdі.rulесоnоm/ргоgrаm/46.php)
Оскільки такої масштабної аналітичної роботи в Україні не робилось (принаймні, з громадськістю вона не обговорювалась), то зміни в системі державних органів відбуваються надто поспішно і необгрунтовано. Від силових скорочень бюрократії неминуче настане значне погіршення керованості багатьма важливими процесами в державі, а внаслідок цього через рік-два чисельність штату доведеться збільшити по-над "дореформенний" період. Але так буде для тих. відомств, без яких влада не може обійтись, а через нехтування політелітою питаннями довкілля Міністерство скоресурсів може залишитись в кастрированому стані.
Пропонуємо включити в НПДОД: розробку та публічне обговорення а) Білої книги щодо стану державного управління в сфері охорони довкілля та збалансованого розвитку станом на 1.12.2010 з аналізом всіх управлінських функцій у цій сфері та проблем у їх здійсненні та б) Зеленої книги з пропозиціями реформування державного управління у цій сфері. Притому важливо передбачити не тільки усунення дублювання, але і розділення функцій 1) регулювання, 2) безпосереднього управління державним майном та наданням державних послуг 3) контролю та нагляду.
Аналогічно, щодо "п. 2.6.1. Розроблення і затвердження на рівні розпорядження КМУ Плану впровадження басейнового принципу управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів України" - спочатку мають бути розроблені та публічно обговорені Біла та Зелена Книги щодо управління водними ресурсами. Бо між нинішніми уявленнями Держводгоспу про басейнове управління та європейською практикою є ціла прірва, і подолати її найкраще, пов'язавши ці питання з адмін реформою. Управління річковими басейнами має здійснюватись на основі чіткого розділення функцій регулювання (басейновий парламент), безпосереднього управлінння коштами та послугами (басейнова агенція) та контрольно-наглядових функцій (басейновий префект).
Враховано.
Аналіз проведення адміністративної реформи в природоохоронній галузі НУО зможуть здійснити в рамках Доповіді громадських організацій з оцінки ефективності реалізації національної екологічної політики.
Аналогічний розділ буде присутній в аналогічній доповіді Міністерства.
Питання персональної відповідальності за виконання НПД є ключовим. Відсутність будь-якої відповідальності за неякісне управління - одна з ПЕРШОПРИЧИН кризи екологічного управління, отже, підсумково, і екологічної кризи. В нашому листі N 2302 нами вже пропонувалось запровадження в штаті Мінприроди посад ПРОГРАМНИХ ТА ПРОЕКТНИХ МЕНЕДЖЕРІВ з конкретною відповідальністю. Ця пропозиція тоді була проігнорована Мінприроди, але ми наполягаємо на ній знову.
Бо за цей час необхідність запровадження посад проектних менеджерів вже усвідомлена на найвищому рівні - створено Державне Агентство з управління національними проектами. Поняття національного проекту ще не визначено Законом, і найпростіше це зробити (як і щодо НПД) як поправки до Закону "Про державні цільові програми". Через те, що НПДОД має міжвідомчий та міждисциплінарний характер, то він також має розглядатись як НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОЕКТ. Якщо Міністерство знову ухилиться від запровадження в своєму штаті посад програмних та проектних менеджерів, тоді НПДОД має керуватись з вищезгаданого Агентства. Персональна відповідальність за НПДОД є обов'язковою!
Не враховано.
Це не є пропозицією до цього НПД. Можливо з такою пропозицією варто звернутись до Адміністрації Президента України щодо формування персональної відповідальності за реалізацію національних проектів України.
24
10.02.
2011 р.
ГВП-Україна, А.Демиденко
До цілі 2. «Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки: 2.6 реформування протягом першого етапу системи державного управління в галузі охорони та раціонального використання вод шляхом впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом»
Дії, запропоновані для досягнення цієї мети та цілі 2.6, переписати забули і вони виглядають дивно – ціль перехід до ІУВР, а дії тільки по басейновому принципу! Тому пропонується замість тексту щодо дій:
2.6.1 Розроблення і затвердження на рівні розпорядження КМУ Плану впровадження басейнового принципу управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів України та 2.6.2 Забезпечення розроблення (коригування) та реалізації загальнодержавних цільових програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів (екологічного оздоровлення) басейнів Дніпра (2011), Сіверського Дінця (2011), Дністра (2013), Південного та Західного Бугу, Дунаю (2014), як планової основи басейнового принципу управління, наступний текст:
«Перехід від управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів до управління на основі запровадження (Постановою КМУ) Планів управління річковими басейнами (ПУРБ), що передбачає:
а) запровадження принципів „вода в басейні платить за воду в басейні” та „користувач та забруднювач платять повну ціну”, тобто інтеграція всіх платежів за воду (як за спеціальне водокористування, так і за забруднення) на басейновому рівні і їх використання виключно згідно з програмами заходів ПУРБів;
б) перехід (за три роки?) від планування загальнодержавних та регіональних програм у водному секторі виключно до планування на основі басейнових цільових програм – ПУРБів (басейн – це як регіон);
в) затвердження (можна шляхом переробки методики комплексних схем, що згадуються у чинному Водному Кодексі) методики розробки ПУРБів, як інструментів прийняття управлінських рішень по досягненню встановлених/розроблених (в ПУРБах) цільових показників якості/кількості водних ресурсів та зменшення ризику (чи шкоди) негативних дій вод;
г) суттєве посилення інституціонального та людського потенціалу басейнових організацій (головною задачею яких має бути саме розробка і впровадження ПУРБів, збір та використання всіх платежів за воду та її забруднення);
д) підтримка створення „знизу” басейнових рад та асоціацій водокористувачів;
е) чітке розподілення повноважень водного управління та розвитку водного господарства, перехід (у водогосподарських організаціях) від управління до сервісних функцій (бажано інтегруючи сервіс щодо всіх водокористувачів включаючи населення (як міське, так і сільське), промисловість, сільське господарство та екосистеми)»
Враховано.
В наступній редакції: пп. 2.6.1. «Розроблення і затвердження на законодавчому рівні інтегрованого басейнового принципу управління на основі Планів управління річковими басейнами»
Враховано.
В наступній редакції» пп. 2.6.3. «Створення екологічно та економічно обґрунтованої системи платежів за спеціальне водокористування та збору за скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти з запровадженням інтеграції всіх платежів за воду (як за спеціальне водокористування, так і за забруднення) на басейновому рівні з їх подальшим використанням у відповідності з заходами планів управління річковими басейнами»
Решта пунктів буде використана для деталізації вказаного законодавчого акта (актів) див. пп. 2.6.1.
Можливі цільові показники для ПУРБів:
Головним завданням є забезпечення того, щоби цілі ПУРБів відповідали водним Цілям Розвитку Тисячоліття на рівні кожного басейну.
Цільовим показником по кількості води пропонується Європейський Індекс використання води (повний водозабір по відношенню до довгострокових запасів прісноводних ресурсів), який, проте, має визначатися по кожному басейну (а можливо для конкретних „гарячих місць”) з розбивкою по сезонах (місяцях). Необхідно визначення (в ПУРБах) максимальних значень Індексу використання води. Як варіант – можливе використання індикатору мінімального стоку в конкретному місці і в конкретний час.
Цільові показники по якості води. Пропонується визначати цілі ПУРБів по якості води відповідно до підходу РВД ЄС, а саме досягнення до певного року „належного (good) стану (хімічного, біологічного, морфологічного) водних ресурсів”. Застосування такого підходу потребуватиме переходу від «критеріального до компаративистського використання концентрацій2». Зважаючи на відставання гармонізації українського законодавства, можливе встановлення цілей по якості води з певним відставання від цілей РВД ЄС (хоча для української частини басейну Дунаю та Дністра відставання відсутнє). Можливий також поступовий підхід з проміжними цілями, зважаючи на те, що ПУРБи мають бути оновлені кожні декілька (в Європі – шість) років.
Враховано.
В наступній редакції. «Співвідношення обсягів загального використання води до об’єму довгострокового запасу прісноводних водних ресурсів України»
Не враховано.
Вказані підходи нажаль не є частиною законодавства України і поки що не можуть бути використаними в якості показників.
Решту дій 2.6.х (за винятком 2.6.7 Розробка Концепції інтегрованого управління природокористуванням у прибережній захисній смузі Чорного і Азовського морів та її затвердження на рівні розпорядження КМУ) треба просто виключити з Плану дій оскільки вони не відповідають двом головним принципам – стратегічності та каузальності (причинності). Нагадаю, що:
Стратегічне планування, це систематичний підхід до визначення куди країна прямує (мета, цілі), як вона планує туди дістатися (дії та завдання) і як вона дізнається, чи дісталася вона туди чи ще ні (цільові показники та показники виконання).
А каузальний підхід ілюструється так званою схемою DPSIR: (наводиться схема), що допомагає встановити причини проблем – > а потім цілі Стратегії –> та дії по їх досягненню і подоланню проблем відповідно. Висновок простий – «Каждое из мероприятий, включаемых в Плани дій, должно служить решению выявленных ключевых проблем и достижению установленных целевых показателей. В проекте Плану дій не должно содержаться ключевых проблем и целевых показателей, для которых не определено ни одного соответствующего мероприятия, так же как и ни одного мероприятия, не служащего решению ни одной из ключевых проблем и не направленного на достижение ни одного целевого показателя» - це цитата з відповідного російського документу, аналогічні європейські методики також доступні.
Користуючись цими принципами (а європейське фінансування бюджетної підтримки було обумовлене тими самими принципами – наявністю показників, пам'ятаєте?) можна виключити більшість пропонованих дій. А деякі треба переписати ззаду наперед. Наприклад, дія 2.7 «Реконструкція існуючих та будівництво нових міських очисних споруд з метою зниження до 2020 року на 15 відсотків рівня забруднення вод забруднюючими речовинами (насамперед органічними речовинами, сполуками азоту і фосфору), а також зменшення до 2020 року на 20 відсотків (до базового року) скиду недостатньо очищених стічних вод» логічно б виглядала так:
2.7 «з метою зниження до 2020 року на 15 відсотків рівня забруднення вод забруднюючими речовинами (насамперед органічними речовинами, сполуками азоту і фосфору АД:треба вказати тільки всі ці речовини, наявні та бажані концентрації та місця вимирів!!!!), а також зменшення до 2020 року на 20 відсотків (до базового року) скиду недостатньо очищених стічних вод – пропонується Реконструкція XX існуючих та будівництво YY нових міських очисних споруд на ZZ сумму»
Ну а решту дій 2.7 точно не потрібно згадувати в стратегічному документі, оскільки вони не спрямовані на досягнення жодного цільового показника Стратегії. Хоча безперечно принесуть користь виконавцям цих дій! Але лише їм, а не Нації! А План то Національний!
Не враховано.
Пропонується нова редакція підрозділів НПД, що затверджені Законом України «Про основні засади (стратегію) …».
25
14.02.
2011 р.
Міжнародний центр перспективних досліджень
1) включити до Плану дій заходи із реалізації Директиви ЄС про попередження та контроль забруднення (“IPPC” 96/61/EC Directive), що була пріоритезована Екологічною стратегією – 2020.
Враховано.
В пп. 2.1.5. та 2.1.6. передбачено розробка та реалізація БПА, де серед інших буде прописана вказана директива
2) в процесі адаптації європейського екологічного законодавства більш детально і комплексно враховувати усі положення Директив, а не лише окремі їх пункти.
Враховано.
В пп. 2.1.5. та 2.1.6. передбачено розробка та реалізація БПА, де серед інших буде прописана вказана директива
3) виділити заходи зі стандартизації законодавства України до вимог ЄС в окремий розділ Плану дій, зробивши акцент на міжміністерській кооперації Мін’юсту й Мінприроди.
Враховано.
В наступній редакції пп. 4.5.9. «Внесення змін та доповнень до законодавства України задля узгодження термінів і визначень між національними стандартами серії ДСТУ ISO 14000 та чинними нормативно-правовими актами з метою досягнення відповідності з європейськими вимогами до стандартизації».
4) переглянути часові рамки увідповіднення методології інвентаризації викидів забруднюючих речовин до європейських стандартів, враховуючи зобов’язання України зі вступом до Європейського Енергетичного співтовариства (кінцевий термін - 2018 рік та директиви 85/337/ЄС, 79/409/ЄС, 1999/32/ЄС та 2001/80/ЄС).
Враховано.
В пп. 2.3.3. вказано наступні терміни: 01/2013 - 12/2015
5) у п. 2.2. запровадити вимогу врахування критерію зменшення забруднення атмосферного повітря у всіх інвестиційних проектах підприємств теплоенергетики, що фінансуються за рахунок державного бюджету. Вибір лише п’яти інвестиційних проектів, як це передбачено п. 2.2.1, є неадекватним заходом, враховуючи обсяг та терміни зобов’язань України зі скорочення викидів.
Не враховано.
Мова йде про 5 підприємств на період 2011-2012 рік. В разі успішного застосування цього механізму ми це повторимо декілька разів.
26
15.02.
2011 р.
Асоціація військових вчених – учасників бойових дій, Міжнародна Академія Екології, Інститут системного аналізу і прикладних регіональних проектів
Этот План не соответствует классическим принципам его синтеза. Получилась аддитивная смесь (простая совокупность) абстрактных предложений и фрагментарных инициатив, которая выразится в лавине бесполезных бумаг вместо практической экологизации территорий, отраслей, общин и человека.
Составителям Плана желательно учесть базовые начала организации управления сложными междисциплинарными системами:
- В условиях нестабильности многолетние Планы не имеют смысла. Необходимо постоянно формулировать и, силами системной науки, лишь уточнять далекую Цель, которая не противоречит законам Природы. И ежегодно (в соответствии с возможностями, приоритетами и миропониманием) двигаться к ней.
- Прежде чем создавать Планы, пора создать „Методические основы разработки Государственных и Региональных Программ и Планов”. Это важная задача. Нужно использовать и компьютерные технологии КВИРТУ принятия и экспертизы мультикритериальных и глобально оптимальных Решений, Бюджетов, Программ, Планов и др. (автор - проф., полк. Тоценко В.Г.).
- „Методические основы” – сродни ГосСтандарту для госслужащих, который акцентирует их внимание на следующем:
- не может вывести отрасль деятельности из депрессии та организационная сила, которая десятки лет безуспешно пытается это сделать. Необходимы и внешние структуры, которые владеют системным пониманием проблем более высокого порядка;
- важна системность взглядов на проблему. Экологизация территорий, отраслей и Человека – это интегральная задача всей государственной и общественной системы, а не одного министерства с некоторыми поручениями иным ведомствам;
- стратегия действий должна быть оптимальной, чтобы при наименьших финансовых, кадровых и материальных расходах выводить отрасль ответственности на дальнейшее саморазвитие в любых условиях с эффектом не хуже возможного;
- без обеспечения позитивной мотивации участников выполнения Программы (Плана) её реализация невозможна. Это достигается новыми технологиями и персональной ответственностью за победы и поражения;
- Программа (План) не имеет смысла, если не использует многофункциональную систему критериев эффективности (функционал оценки);
Системная экологизация территорий, отраслей, территориальных общин и Человека - это межведомственная адаптация (рис.1) многомерной природной среды жизни и деятельности государства к определённым внешним и внутренним явлениям, а также постоянная структурная и функциональная самооптимизация (наведено малюнок).
- Наукой Теория адаптации разработана достаточно полно. Необходимо лишь создать и конкретизировать доступный механизм реализации.
- Важнейшее значение в проблеме адаптации имеет динамический мониторинг в ральном времени (2). Это аналитики с новыми возможностями и задачами, оснащённые также эффективной аппаратурой монитринга (это тоже наша специализация). Здесь должны быть высокооплачиваемые междисциплинарные специалисты с системными аналитическими способностями.
- Интеллектуальный механизм динамического решения задач структурной и функциональной адаптации (1) - это совокупность управленцев и ученых, возможности которых усилены информацийно-вычислительными технологиями принятия (оценки) глобально оптимальных мультикритериальных решений, проектов, программ.
В своей сути – это гибридный интеллект с большими возможностями, который может реализовать оптимальное управление (текущее, целевое, стратегическое...).
- Для планирования (Плана) необходима долгосрочная Цель развития, начальный Вектор Движения в координатах сбалансированных возможностей и действий (рис.2) и механизм, их динамического выполнения.
Разработка Цели развития – это ключевая проблема национальной науки. «Координаты» Цели почти известны. Но – не спящей казённой науке, а системной, которая оперирует естественными категориями и знаниями в их единстве. (наведено малюнок).
Уважаемый Николай Владиславович!
Мы могли бы взять на себя, при Вашем согласии и при Вашем патронате, методическое и практическое исполнение ряда задач. В том числе:
- Создание Методических основ разработки Государственных и Региональных Программ и Планов;
- Создание Информационно-Технологического и Проектно-Методического Центра (ИТЦ) практической экологизации с узлом связи, баз данных и оптимальных баз знаний по проблеме (это важнейшая задача министерства);
- Разработку инфраструктуры практической экологизации территориальных общин;
- Организацию подготовки кадров по проблемам экологизации в составе команд и др.;
- Создание первого ТехноАгроПарка «Нанотехнологии Украины», в том числе по технологиям переработки промышленных отходов и отвалов.
Существующее состояние проблемы практической экологизации в эпоху кризисов и катаклизмов нельзя считать даже удовлетворительным.
Не враховано.
Це не є пропозицією до цього НПД.