Таблиця обліку та стану врахування зауважень громадськості до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011 2015 роки»
| Вид материала | Документы |
СодержаниеНе враховано Не враховано Не враховано. Не враховано. Не враховано Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. |
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 2844.58kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 1792.68kb.
- Тернопільська обласна державна адміністрація розпорядження голови обласної державної, 174.96kb.
- Заходів, що пропонується до Національного плану дій з охорони навколишнього природного, 1873.1kb.
- Зміст, 3792.15kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Укра ї н а козівська районна державна адміністрація Тернопільської області розпорядження, 29.46kb.
- До Програми утилізації нерозпізнаних І непридатних для використання засобів захисту, 138.12kb.
В пп. 2.21.4. мова не йде про азбест. Логіка висновків щодо вилучення REACH є неперконливою
До підрозділу 2.22. Чомусь головним пріоритетом національної політики в галузі біобезпеки визначено контроль за розповсюдження ГМО. Проте поняття «біологічна безпека» є значно ширшим, за «безпеку продуктів харчування». Одним з головних пріоритетів біологічної безпеки України в умовах епідемії туберкульозу мав би бути контроль за потраплянням антибіотиків у навколишнє природне середовище. Також дуже важливим є контроль за використанням людських антибіотиків (особливо новітніх) у ветеринарії та тваринництві. Неконтрольований викид антибіотиків у навколишнє середовище, використання людських антибіотиків у тваринництві, та недбале ставлення пацієнтів та деяких лікарів до дотримання правил антибіотикотерапії, призводять до виникнення стійких штамів патогенних мікроорганізмів, в тому числі і штамів туберкульозу, що є резистентними до більшості антибіотиків. Важливим є контроль за безпекою тваринницьких та птахівницьких комплексів, як можливих місць виникнення реасортацій між людськими вірусами та вірусами тварин. Особливо це стосується вірусів грипу типу А (іспанка, H1N1, H5N1). Важливим э також питання контролю за випадковими інтродукціями чужорідних видів, що являють собою серйозну загрозу нативному біорізноманіттю. (В. Іншина, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем)
Не враховано.
Це хороші пропозиції до НПД з питань медицини. Це НПД питань охорони з питань охорони довкілля.
Додати «..лабораторій по контролю за маркуванням виробленої в Україні…». (О. Откидач, «МАМА-86-Полтава»)
Не враховано.
Пропозиція не є зрозумілою
До пп. 2.22.4. Не зовсім розуміло, що мається під правилами «поводження з ГМО» - продукти треба їсти, або не треба – це питання вільного вибору, а вільний вибір – визначається інформацією про шкоду або користь продукту – у випадку ГМО, такої інформації в нас замало. (В. Іншина, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем)
Не враховано.
Це не є пропозицією до НПД.
Пропоную додати до проекту НПД ОНПС новий пункт 2.23, що включає підпункти 2.23.1 – 1.23.6 (див. нижче) стосовно питань щодо стійких органічних забруднювачів та ендокринних деструкторів (руйнівників). (Є. Коренєва, ст.н.с. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського АМН України»)
Не враховано.
Назви розділів та підрозділів НПД визначено в Законі України «Про основні засади…»
До пп. 3.1.5. Викласти в наступній редакції: Встановлення (або контроль за встановленням) на підприємствах, що забруднюють довкілля, систем автоматичного екологічного моніторингу за показниками та програмами, що визначені Мінприроди. (В. Сабінін, Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Луганськ)
Не враховано.
В такій редакції ми зобов’яжемо Мінприроди встановлювати такі системи. Це нереально для виконання.
До пп. 3.1.6. і 3.1.7 Викласти в наступній редакції: Модернізація системи державного екологічного моніторингу за участю зацікавленої громадськості. (В. Сабінін, Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Луганськ)
Викласти в наступній редакції: Модернізація системи державного екологічного контролю за участю зацікавленої громадськості. (В. Сабінін, Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Луганськ)
Не враховано.
Технічна модернізація передбачає участь спеціалістів, не зрозуміло до чого тут громадськість.
До пп. 3.1.9. До «Відповідальних за виконання» додати «МОН». (Є. Коренєва, ст.н.с. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського АМН України»)
Не враховано.
МОН не має відношення до інформації про стан довкілля.
До пп. 3.1.10. Викласти в наступній редакції: Розроблення та затвердження Порядку взяття на державний облік об'єктів, що шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища. (В. Сабінін, Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Луганськ)
Враховано.
В запропонованій редакції
До пп. 3.1.12. Викласти в наступній редакції: Підготовка та затвердження Порядку розроблення екологічних паспортів підприємств, що шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища. (В. Сабінін, Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Луганськ)
У розділі „Назва заходу” після «на стан навколишнього природного середовища» додати через кому наступне: «, а також малих підприємств з незначним впливом, з метою визначення їх сумарного впливу на навколишнє природне середовище». (В.Яковлєв, голова громадської ради при Держуправлінні ОНПС в Луганській області)
Після «екологічних паспортів підприємств» ДОДАТИ « (в тому числі непрацюючих) та об’єктів й територій». (О. Ведмідський ЕкГ «Печеніги» (Харків), Blacksmith Institute)
Враховано.
В запропонованій редакції
Не враховано.
Це суттєво робить захід дорожчим.
Не враховано.
Це суттєво робить захід дорожчим.
До пп. 3.5.1. Пропозиція щодо формулювання цього підпункту: «Упровадження Технічного регламенту щодо застосування екологічного маркування (передбачити вказівку можливих ризиків для певних груп населення, наприклад дітей, вагітних жінок тощо) та декларацій». (Є. Коренєва, ст.н.с. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського АМН України»)
Не враховано.
Така деталізація - це завдання технічного регламенту, а не НПД.
До пп. 3.6.2. Залучення, у разі потреби, міжнародних донорів та інвесторів для реалізації дій спрямованих на зниження техногенного тиску здоров’я населення. (О. Ведмідський ЕкГ «Печеніги» (Харків), Blacksmith Institute)
Додати підпункт 3.6.3. «Упровадження Технічного регламенту щодо (або неможливості) застосування фталатів у іграшках та предметах побуту для дітей та вагітних жінок». Відовідальні за виконання «Мінприроди, інші ЦОВВ», Період виконання «01/2014 - 12/2015», Орієнтовний обсяг фінансування «В межах видатків передбачених на утримання ЦОВВ», Джерело фінансування «Держбюджет». (Є. Коренєва, ст.н.с. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського АМН України»)
Не враховано.
Донори і інвестори будуть передбачені в програмі.
Не враховано.
Це НПД з охорони довкілля, це не НПД з охорони здоров’я.
До підрозділу 3.7. Після «державного» ДОДАТИ «і громадського». (О. Ведмідський ЕкГ «Печеніги» (Харків), Blacksmith Institute)
Не враховано.
Назви розділів та підрозділів НПД визначено в Законі України «Про основні засади…»
До пп. 3.8.2. Уточнити «для зацікавлених підприємств», необхідно «для всіх тих, хто спричиняє екологічний ризик». (О. Откидач, «МАМА-86-Полтава»)
Не враховано.
Зацікавлених, тому, що таке навчання є добровільним.
До підрозділу 3.9. Розроблення та впровадження нових навчально-методичних матеріалів з впровадження питань природоохоронного та санітарно-епідеміологічного характеру у програми безперервної освіти викладачів природознавчих предметів (Мінприроди, МОН, МОЗ, ДЗ ДЕА; 01/2012 - 12/2012; 200 тис. грн.; Держбюджет (ДФОНПС)
Розроблення та впровадження нових навчально-методичних матеріалів з метою вдосконалення системи безперервної фахової освіти для викладачів природознавчих предметів предметів (Мінприроди, МОН, МОЗ, ДЗ ДЕА; 01/2012 - 12/2012; 400 тис. грн.; Держбюджет (ДФОНПС)
(Є. Коренєва, ст.н.с. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського АМН України»)
Враховано.
В наступній редакції. Пп. 3.9.2. «Розроблення та впровадження нових навчально-методичних матеріалів з метою вдосконалення системи безперервної фахової освіти для осіб, що працюють у галузі охорони навколишнього природного середовища та викладачів природознавчих предметів».
До пп. 3.10.1. Слід зазначити, що Закон України «Про страхування» не відносить екологічне страхування до переліку обов'язкових видів страхування, проте дозволяє це зробити. Обов'язкове страхування відповідно до ст. 5 цього Закону встановлюється законодавством України шляхом внесення змін до нього. Отже, все залежить від готовності законодавця внести відповідні зміни (про впровадження обов'язкового страхування) до Закону України «Про страхування». Такий підхід до визначення сфери екологічного страхування є невипадковим. Сучасні техніка та технології не мають стовідсоткової гарантії своєї безпечності. Отже, ризик виникнення аварійних ситуацій завжди наявний в сучасних виробничих процесах. А тому визнано: якщо виробник вжив усіх необхідних заходів для гарантування безпеки, то було б невиправданим ставити його у вкрай скрутне фінансове становище, доводити до банкрутства у випадках настання шкоди, яку неможливо було передбачити. Запобігти цьому і має обов’язкове екологічне страхування. (О. Мірошніченко, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем)
Не враховано.
Все вірно. Однак це не є пропозицією до НПД.
До пп. 4.1.1. Уточнити, на кого орієнтована ця просвітницька кампанія. Від цього залежатиме відповідальні виконавці, джерела та обсяги фінансування. (С. Рибніков, ГО «Ініціатива зі сприяння еколого-економічної інтеграції», Луганськ)
Не враховано.
Кампанія має бути орієнтована на громадянське суспільство.
До пп. 4.1.2. Коментар. Оскільки професійна спільнота ще не визначилась щодо найбільш доцільного шляху до забезпечення нормативної бази впровадження СЕО в Україні, та оскільки існує точка зору що можливо ефективне впровадження СЕО шляхом змін регуляторної бази без прийняття спеціального закону, пропонується об’єднати пп.4.1.2 та 4.4.10. «Підготовка і затвердження нормативно-правового пакету з впровадження методики СЕО».
Редакція, що пропонується. Підготовка та затвердження пакету регуляторних документів для впровадження СЕО. (О. Борисова, координатор проектів в Україні, центр з екологічної оцінки Еколайн (Москва, Росія)
Не враховано.
Пакет регуляторних актів є наступним кроком після прийняття закону, але не навпаки.
До 4.1.3. Коментар: Оскільки підготовка вже активно ведеться, доцільно скоротити період виконання.
Редакція, що пропонується: «період виконання – 2011 – 2012». (О. Борисова, координатор проектів в Україні, центр з екологічної оцінки Еколайн (Москва, Росія)
Враховано.
Терміни скорочено.
До пп. 4.1.4. Пункт 4.1.4 Створення РЕЦ неможливо приймати в такій редакції. Справа в тому що РЕЦ створено ще на початку 2000 років на підставі договору Кучма-Гор. Його зареєстровано спеціальною Постановою Кабміну та йому наданоособливий статус. Сторонами угоди на початку були США і Україна. Потім третьою стороною стала Єврокомісія. Де який час РЕЦ успішно працював. Далі його діяльність була припинина тому, що американська сторона припинила фінансування офісу (це було покладено за угодою на неї). Але про ліквідацію РЕЦ рішень не було. РЕЦ має майно, меблі, оргтехніку (яку треба обновити). Представниками в Правлінні РЕЦ від громадських екологічних організацій є Т.Тимочка (за посадою керівника Оргуського Центра), О.Багін (як головакоординаційної ради нац. Конференції екологічних організацій зі створення РЕЦ), були також С.Таращук і Р.Хімко. Все майно і оргтехніка РЕЦ було на збереженні в Мінприроди. АКТИ переліку майна і його зберігання знаходилися (копії) у П.Павлеченко (виконавчий директор РЕЦ), Т.Тимочко і С.Таращука. РЕЦ має всі розроблені Статутні документи, затверджені регламенти, прописані посадові інструкції і обов'язки, Програмні Положення. То б то повний пакет документів який регламентує його діяльність. Був затверджений і зареєстрований логотип РЕЦу (тризуб з листя). Тому проблема полягає в тому, що на той момент держава не виконала свої обов'язки ні як засновник РЕЦ, ні як сторона угоди. Хоча в Правлінні були представники як Кабміну, так і Мінприроди (останнім часом С.Куруленко). Треба розуміти, що РЕЦ створювався насамперед для сприяння вирішенню екологічних проблем в Україні з залученням екологічної громадськості і її підтримки. Тому створювати і розробляти нічого не потрібно. Необхідно п. 4.1.4. Відновити діяльність РЕЦ, для чого привести установчі документи у відповідність до діючого законодавства, сформувати склад Правління і призначити виконавчи органи. Покласти на РЕЦ завдання сприяти інтеграції екологічної політики в різні сектори економіки України. Це питання не тільки Мінекології але і Кабміну, а також Громадській ради при Мінекології. (О. Багін, ВЕР "Хортицкий Форум", Запоріжжя)
Де участь громадськості в цьому процесі? Один раз Мінприроди вже робило РЕЦ, і робило безуспішно... (С. Шапаренко , Міжнародний Фонд Blacksmith Institute)
Не враховано.
Станом на сьогодні РЕЦ не існує. Саме тому - «створення».
Враховано.
В графу «відповідальні виконавці» додано НУО.
До пп. 4.1.5 Узгодити терміни виконання: захід 4.1.5 має розпочинатися після завершення заходу 4.1.4, оскільки недостворений РЕЦ не може проводити жодних проектів, хай навіть і пілотних. (С. Рибніков, ГО «Ініціатива зі сприяння еколого-економічної інтеграції», Луганськ)
Враховано.
Терміни уточнено.
До пп. 4.2.4. Фінансування – "В межах видатків передбачених на утримання ЦОВВ", оскільки ці заходи можуть бути реалізовані в межах статутної діяльності відповідного ЦОВВ. (С. Рибніков, ГО «Ініціатива зі сприяння еколого-економічної інтеграції», Луганськ)
Не враховано.
Це науково-аналітича робота, що має виконуватись спеціалістами.
До підрозділу 4.3. Фінансування заходів, передбачених пунктом 4.3. виглядає необгрунтовно дорогим. Важко оцінити ефективність запропонованих заходів для реалізації процесу „Довкілля для України”. (С. Козодавов, голова громадської рада при держуправлінні ОНПС в Запорізькій області, А. Бредун, ГО «Громадська рада Національного заповідника «Хортиця»)
Враховано.
Фінансування скорочено
До пп. 4.4.2. Або фінансування – "В межах видатків передбачених на утримання ЦОВВ", або залучення до виконання НАНУ (наприклад, Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень, Одеса).
Крім того, в аналізованому документі містяться цільові показники екологізації секторів економіки (пп. 4.6-4.16). Незрозуміло, навіщо їх пропонувати, аби одразу ж передбачати кошти на їх удосконалення. (С. Рибніков, ГО «Ініціатива зі сприяння еколого-економічної інтеграції», Луганськ)
Враховано.
До графи «відповідальні виконавці» додано НАНУ.
Не враховано.
В підрозділах 4.6-4.16 не йдеться про екологізацію.
До пп. 4.5.4. Фінансування – "В межах видатків передбачених на утримання ЦОВВ", оскільки ці заходи можуть бути реалізовані в межах статутної діяльності відповідного ЦОВВ. (С. Рибніков, ГО «Ініціатива зі сприяння еколого-економічної інтеграції», Луганськ)
Враховано.
Фінансування вилучено
До 4.5.5. Підпункт 4.5.5. пропонується викласти у такій редакції «Формування бази даних найкращих доступних технологій/технологічних заходів та екологічно безпечних сільськогосподарських практик для оптимізації вирішення питань охорони навколишнього середовища у різних галузях виробництва.». (В. Щокіна, МАМА-86-Ніжин»)
Не враховано.
Пропонована версія принципово не відрізняється від оригінальної
До пп. 4.5.7. В цьому аспекті необхідно сказати, що українська система стандартизації поки що не відповідає міжнародним нормам. В умовах України надзвичайно складно, майже неможливо, контролювати продукти харчування за всіма можливими забруднюючими речовинами, генетично модифікованими складовими, оскільки це надто дорого. Необхідно відмітити слабкі повноваження і можливості громадських органів контролю. Створення ефективної системи контролю повинно базуватися на сертифікації виробника в першу чергу, а вже потім, на контролю якості продукції, яку він виробляє. Така практика розвинених країн. Слід відмітити, що в деяких країнах ЄС, наприклад Великобританії, підприємство не має права брати участь у державному замовленні, якщо воно не сертифіковане, а до сертифікації у більшості країн Європейського Союзу долучаються вітчизняні організації. Практика державного замовлення може послужити ефективним прийомом підвищення якості продукції в Україні та збільшить конкурентноздатність українських продовольчих товарів на світовому ринку. (О. Мірошніченко, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем)