Київський національний університет імені тараса шевченка інститут міжнародних відносин кафедра міжнародної інформації вступ до спеціальності “міжнародна інформація” конспект лекцій студента І курсу

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Тематика курсових робіт розробляється та щорічно оновлюється з врахуванням замовлень організацій та установ і особливостей поточного стану міжнародних інформаційних, правових, політичних та економічних відносин. Вона базується на дисциплінах:

- на другому курсі: "Вступ до спеціальності","Міжнародні інформаційні відносини","Математичні основи інформаційних технологій", "Інформатика", " Прикладна інформатика";

- на третьому курсі: "Комп’ютерна обробка даних", "Теорія прийняття рішень", "Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних відносинах", "Аналіз зовнішньої політики".

Студенту надається право самостійно обрати тему курсової роботи з запропонованого кафедрою переліку або запропонувати свою з обгрунтуванням доцільності її розробки. Не пізніше другого тижня відповідного семестру студент подає на кафедру міжнародної інформації заяву за встановленою формою.


Науковий керівник призначається завідувачем відповідної кафедри з числа науково-педагогічних працівників кафедри міжнародної інформації та кафедри міжнародних комунікацій і зв’язків з громадськістю.


Науковий керівник курсової роботи:

- надає допомогу студенту в складанні плану роботи та програми відбору необхідного матеріалу;

- рекомендує студенту спеціальну, нормативну літературу та інформаційні джерела за обраною темою курсової роботи;

- регулярно консультує студента, а при необхідності організовує консультації у інших викладачів інституту, контролює протягом всього періоду графік виконання ним курсової роботи, її якість та своєчасність виконання, а також інформує завідувача кафедри про хід підготовки роботи до захисту;

- визначає готовність курсової роботи до захисту;

- присутній на захисті курсової роботи в складі комісії та оцінює роботу.


Науковий керівник повинен допомогти студенту визначити найбільш ефективні рішення, всебічно стимулювати творчість і самостійність при виконанні ним курсової роботи.


Приступаючи до курсової роботи студент отримує від наукового керівника завдання на її виконання, в якому обумовлюється коло проблем та джерел, що необхідно вивчити. Крім того уточнюються цілі, методи дослідження, а також визначається перелік основних питань, що підлягають розробці з можливістю практичного використання матеріалів. В завданні наводиться графік та терміни виконання роботи.


Організація виконання більшості етапів курсової роботи має індивідуальний характер та погоджується студентом зі своїм науковим керівником. Студент приступає до викладення розділів курсової роботи при накопиченні відповідного матеріалу, їх оцінки з точки зору повноти, якості та вірогідності.


Виконання курсової роботи передбачає:

- обгрунтування актуальності теми, цілей та завдань дослідження, оцінку новизни та перспективності, зазначення методів та джерел дослідження;

- визначення теоретичних засад дослідження (основних категорій, понять, закономірностей розвитку явища, яке вивчається, вивчення історії питання, документів, нормативних актів, інших джерел інформації);

- аналіз конкретної проблемної ситуації і підтвердження логічними судженнями, розрахунками відповідних пропозицій та рекомендацій.


З урахуванням основних вимог до змісту та структури курсової роботи складається план, що є основою для відбору та систематизації матеріалів, послідовного та логічного викладу результатів дослідження.


В курсовій роботі важливо щоб студент самостійно обгрунтував свої судження, узагальнення та практичні рекомендації, аргументував усе це достатнім фактичним матеріалом.


Починаючи виконання курсової роботи студент повинен чітко уявити її структуру та зміст. При цьому усі складові частини роботи повинні бути логічно взаємопов'язані та переконливо аргументовані.


Курсова робота, яка подається студентом до захисту, повинна містити:

- титульний лист;

- завдання на курсову роботу;

- зміст;

- вступ;

- основну частину, що складається з трьох розділів;

- висновки;

- перелік використаної літератури та інформаційних джерел;

- додатки.


Зміст - це послідовність усіх розділів та підрозділів курсової роботи з зазначенням їх нумерації та номеру сторінки, яка відповідає початку розділу (підрозділу), а також висновків, переліку використаної літератури та інших інформаційних джерел, додатків.


Вступ передбачає обгрунтування актуальності курсової роботи, її цілі, оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми та її новизну. Обсяг вступу не повинен перевищувати 1-2 сторінок машинописного тексту.


Основна частина курсової роботи складається, як правило, з трьох розділів, які починаються постановкою завдання, що розглядається в кожному розділі, а також розкривають його основні сторони та положення.


Перший розділ (обсяг якого складає не більше 8-12 сторінок машинописного тексту, викладеного в двох-трьох підрозділах) повинен містити:

- виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність та зміст предмету досліджуваної теми, виходячи з цілей і завдань курсової роботи;

- розгляд різних точок зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших інформаційних джерел;

- визначення приоритетних питань, що підлягають першочерговому розв'язуванню.


Цей розділ повинен скласти теоретичну основу для другого та третього розділу. З цією метою студент подає тільки той теоретичний матеріал, який є необхідним для розв'язання практичних питань, визначених цілями та завданнями курсової роботи. Невиконання цієї вимоги призводить або до надмірного збільшення обсягу першого розділу, або до відриву його від змісту другого та третього розділів. Тому цей розділ повинен являти собою не виклад загальновідомих положень з навчальних дисциплін, а бути аналізом теорії за темою, обраною студентом. При цьому студент критично усвідомлює факти, дає їм власну оцінку.


Теоретична сторона проблеми, що наведена в першому розділі, повинна продемонструвати рівень знань студента, його ерудицію в зазначеній галузі та стати інструментом до розв'язування поставлених в роботі завдань.


В другому розділі курсової роботи проводиться аналіз стану досліджуваної проблеми. Мета такого аналізу - отримання обгрунтованих даних, що дозволяють з'ясувати "вузькі місця" та можливі варіанти їх розширення. Структура та зміст другого розділу носять аналітичний характер і залежать від специфіки курсової роботи. Тому вибір обсягу та методів аналізу стану проблеми досліджуваного об'єкта повинен бути погоджений з науковим керівником курсової роботи.


Для скорочення тексту викладу розділу студент повинен широко використовувати фактичний матеріал у вигляді таблиць, малюнків, схем та графіків. Щоб уникнути поверхневого викладу матеріалу в цьому розділі необхідно постійно зіставляти цілі та завдання курсової роботи з отриманими результатами аналізу. Тому, студент з фактичного матеріалу повинен відібрати найбільш суттєвий, обмежуючи при необхідності обсяг досліджень або звужуючи коло проблем, що розглядаються. Розділ повинен закінчуватись переліком основних проблем об'єкту дослідження та можливих шляхів їх розв'язування. Обсяг другого розділу не повинен перевищувати 10-15 сторінок машинописного тексту.


В третьому розділі на основі отриманих результатів розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей у відповідності з темою курсової роботи. Заходи повинні бути логічними наслідками висновків аналізу другого розділу. При цьому студент повинен виявити самостійність та ініціативу. Якщо студент не має можливості запропонувати власне рішення, то ним на підставі критичної переробки вітчизняного та світового досвіду обирається варіант, що може бути реально здійснений в конкретних умовах.


З кожного заходу необхідно дати його обгрунтування, короткий зміст, характеристику об'єкта до і після впровадження, а також прогнозну оцінку його ефективності. Зміст та характер розроблюваних студентом пропозицій визначаються темою, цілями та завданнями курсової роботи. При розробці окремих заходів для доказу їх доцільності рекомендується порівнювати декілька варіантів рішень.


Для розрахунків і обгрунтування запропонованих варіантів розв'язання проблем доцільне використання прикладних програм обробки даних. Обсяг третього розділу повинен складати 10-15 сторінок машинописного тексту.


Висновки є завершальним етапом виконаної студентом курсової роботи. Вони повинні містити:

- короткі підсумки за результатами теоретичного та практичного аналізу об'єкта дослідження з наведенням позитивних та негативних сторін, а також не реалізованих можливостей;

- перелік заходів, направлених на розв'язання проблеми, підвищення ефективності об'єкта досліджень;

- отримані якісні та кількісні показники;

- економічний та соціальний ефект, отриманий при можливій реалізації запропонованих в курсовій роботі заходів.


Висновки рекомендується починати словами: "розглянуто", "встановлено", "показано", "доведено" тощо. Обсяг висновків складає 2-3 сторінки машинописного тексту.


Перелік літератури та інших інформаційних джерел складається, як правило, в послідовності за посиланням на джерело за текстом курсової роботи. В перелік включаються тільки ті джерела, які були використані студентом в процесі виконання роботи.


Додатки містять допоміжні матеріали, необхідні для виконання курсової роботи. До цих матеріалів відносять: статистичні дані, схеми, таблиці, малюнки та результати розрахунків і інші документи, що підсилюють аргументацію зроблених студентом в основному тексті висновків та оцінок. За допомогою додатків студент доводить достовірність вихідних даних та виконаних розрахунків, а також підсилює аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.

Курсова робота повинна відповідати певним вимогам за стилем викладу матеріалу. Формулювання назви теми, розділів та підрозділів повинні бути чіткими, лаконічними і в той же час найбільш повно відображати сутність та зміст питань, що розглядаються.


Матеріал викладається грамотно, простим науковим стилем, не повинен містити повторів та не бути перевантаженим цитатами. Не допускається просте переписування літературних джерел, їх цитування без посилання.


В тексті не повинно бути виразів типу: " я вважаю", " мені здається", " у нас прийнято" тощо. Замість них рекомендуються вирази: " на думку автора", "вважається доцільним", "як свідчить проведений аналіз" тощо.


Після написання курсової роботи студенту необхідно подати її на перевірку науковому керівнику для ознайомлення та приведення змісту викладених матеріалів у відповідність з існуючими вимогами.


Отримані від наукового керівника зауваження усуваються студентом в обумовлені терміни.


Курсова робота захищається перед комісією з 2 - 3 викладачів, до складу комісії обов’язково входить науковий керівник.

5.5 Робота з джерелами інформації як форма самостійної роботи студента
Основними джерелами інформації в навчальному процесі залишаються підручник, навчальні посібники, монографії, наукові статті як в друкованому, так і в електронному вигляді. Як би добре не читав лекцію лектор, як би уважно не слухав його студент, як би старанно він не конспектував цю лекцію, для успішного вивчення навчальної дисципліни необхідно опрацювати матеріал підручника, інших рекомендованих джерел. Багаторічний досвід свідчить, що більшість першокурсників не вміють ефективно і з невеликими затратами часу працювати з книгою. Розрізняють два методи читання: швидкий (для поверхневого ознайомлення) та повільний (для глибокого вивчення). Необхідно оволодіти обома методами. Перший з них дозволяє швидко підібрати необхідні джерела, другий метод поглибленого вивчення підручників, монографій сприяє формуванню базових уявлень, що лежать в основі системи професійних знань та світогляду в цілому. Перед тим як приступити до читання будь-якої книги, потрібно ознайомитися з нею. Як правило, у назві та рубрикації автор намагається розкрити зміст, тому необхідно в першу чергу розглянути зміст і вивчення вести відповідно до розділів, підрозділів, глав, параграфів тощо. Мисленні огляди доцільно робити після читання завершенного підрозділу,
відтворюючи в пам’яті сенс прочитаного. Після кожної перерви в роботі з книгою доцільно зробити короткий огляд попереднього тексту для встановлення зв’язку з новим матеріалом. Якщо в процесі читання зустрічаються незнайомі терміни, поняття, визначення, доцільно звертатися до словників, довідників, енциклопедій. Уміння працювати з довідковою літературою - ознака відповідного рівня культури розумової праці. В книгах часто зустрічаються рисунки, графіки, таблиці. Графічний матеріал для фахівців, які вміють читати схеми і графіки, суттєво доповнює текст. До прочитаного необхідно відноситися критично, співставляючи його з думками інших авторів, шукати пояснення власних труднощів і сумнівів в бесідах з товаришами, задавати питання викладачам. Зміст книги краще та глибше засвоюється, якщо читання ведеться з олівцем або ручкою в руках, якщо здійснюються замітки, робляться виписки та конспекти. Читання з одночасним записом допомагає зконцентрувати увагу, з’ясувати головне, краще його запам’ятати. Форми запису можуть бути різноманітними. Недопустимо робити позначки в самій книжці, краще використовувати закладки, на яких записують сторінки й абзаци. Виписки з підручника доцільно заносити до конспекту лекцій, наприклад, на ліву, вільну сторінку. Виписки, зроблені на окремих аркушах, вклеюють до конспекту лекцій. Конспектування книги багато в чому схоже на конспектування лекції, але є й суттєва відмінність: при конспектуванні книги є можливість повернутися до прочитаного ( і не один раз), продумати його, писати не поспішаючи, робити менше скорочень. Конспект може бути різного ступеня деталізації в залежності від значення джерела, складності його засвоєння. Деякі таблиці, графіки, схеми доцільно копіювати. Цитати повинні бути дослівними з вказанням вихідних даних книги. Конспект книги, тези, план - є елементами вторинної обробки інформації, повинні бути акуратними, чіткими, зрозумілими. При роботі з науковими статтями, доцільно виписки по кожній з них вести на окремих картках. Процес конспектування джерела в електронній формі і спрощується, і, одночасно, ускладнюється. Причини спрощення: - текст вже існує у файловій структурі, тому можливі такі режими роботи як копіювання, вирізання, вставки об’єктів тощо; - результат діяльності теж отримано у вигляді файлу. Причини ускладнення: - пошук інформації за ключовими словами та різними пошуковими системами.
5.6 Науково-дослідна робота як форма самостійної роботи студента
Особливо значний простір для творчої самостійної роботи студентів відкривається перед ними при виконанні навчально-дослідницької та науково-дослідницької роботи. Навчально-дослідницька робота студента здійснюється в рамках кожної з навчальних дисциплін, результатом якої є реферати, огляди, звіти, курсові роботи, випускні кваліфікаційні роботи. Якими б досконалими не були навчальні плани, які б раціональні форми організації навчального процесу вони не передбачали, але дійсна наукова творчість студента можлива лише тоді, коли вона не обмежена рамками навчального розкладу занять. Ті студенти, які бажають працювати творчо, повинні активно брати участь у науково-дослідницькій роботі кафедри. Форми та направленість науково-дослідницької роботи студентів (НДРС) з кожним роком удосконалюються та розвиваються. Найбільш поширені форми НДРС спеціальності "міжнародна інформація": - студентські гуртки; - наукові семінари; - олімпіади, в т.ч. міжнародні; - конкурси студентських наукових робіт; - участь у виконанні держбюджетних та госпдоговірних науково-дослідних робіт кафедри; - участь у реалізації міжнародних наукових проектів ІМВ та університету. Дві останні форми дають можливість студентам працювати творчо не лише під керівництвом викладача, а й на рівних, сприймаючи їх як своїх старших колег. І внесок студентів у загальні здобутки кафедри, інституту, університету часто буває не меншим, ніж внесок викладачів. Таким чином і формуються лави майбутніх аспірантів, асистентів, працівників НДЧ кафедри.
5.7 Кваліфікаційні роботи бакалавра, спеціаліста та магістра як форми самостійної роботи студента
Випускна кваліфікаційна робота бакалавра, спеціаліста або магістра є самостійною, завершеною науковою роботою або методичною розробкою студента, що підводить підсумок набутих ним знань, вмінь та навичок, передбачених відповідною освітньо-професійною програмою підготовки. Так, магістерська робота є завершальним етапом підготовки фахівця-аналітика в галузі інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичної діяльності, що свідчить про підготовленість випускника до виконання самостійної наукової та викладацької роботи за спеціальністю "Міжнародна інформація". У випускній кваліфікаційній роботі студент повинен засвідчити, що він оволодів необхідними теоретичними знаннями та навичками наукового дослідження, їх практичного застосування в конкретних умовах. В зв'язку з цим робота повинна виконуватись стосовно конкретного об'єкту інформаційно-аналітичної діяльності і містити його науковий аналіз з обгрунтованими пропозиціями щодо розв'язання проблем та задач, які розглядаються в даній роботі. Виконання випускної кваліфікаційної роботи студента передбачає основні цілі: - поглиблення, розширення та систематизацію теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом за весь період навчання за спеціальністю на відповідному освітньо-кваліфікаційному рівні; - оволодіння методологією, методиками теоретичного та експериментального дослідження при розв'язанні конкретних міжнародних правових, політичних, економічних та соціальних проблем, пов'язаних з аналізом та розробкою рекомендацій для прийняття відповідних управлінських рішень; - розвиток навичок пошуку та систематизації інформації, її обробки з застосуванням автоматизованих інформаційних систем та технологій, математичних методів обробки інформації, моделювання та прогнозування; - розвиток вмінь та навичок в проведенні самостійних аналітичних робіт, а також оволодіння методами та формами їх виконання; - визначення підготовленості студента для самостійного аналізу та викладу матеріалу, вміння захищати свою роботу перед Державною екзаменаційною комісією. Випускна кваліфікаційна робота повинна носити проблемний науково-практичний характер, відмінність якого полягає у вмінні аналізувати, досліджувати проблему з допомогою наукових методів, синтезувати та узагальнювати накопичений в процесі аналізу матеріал, розробляти рекомендації на рівні оперативних, тактичних та стратегічних рішень, а також викладати отримані результати у формі наукових і науково-методичних розробок. На підставі виконаної випускної кваліфікаційної роботи та її захисту Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) оцінює її та приймає рішення про присвоєння автору відповідної кваліфікації за осітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста або магістра з міжнародної інформації. Тематика випускних кваліфікаційних робіт розробляється та щорічно оновлюється кафедрою міжнародної інформації та кафедрою міжнародних комунікацій і зв’язків з громадськістю з врахуванням замовлень організацій та установ і особливостей поточного стану міжнародних інформаційних, правових, політичних та економічних відносин. Вибір теми здійснюється студентами самостійно з запропонованого кафедрою переліку або потреб конкретних організацій та установ протягом першого місяця дев'ятого семестра навчання. Студент подає на відповідну кафедру заяву за встановленою формою. Наукові керівники та консультанти призначаються кафедрою з числа осіб професорсько-викладацького складу або практичних працівників, після чого вони затверджуються наказом ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка на весь період виконання випускної кваліфікаційної роботи. Керівництво та консультування випускними кваліфікаційними роботами за рішенням завідувача кафедри може суміщуватись та здійснюватись одним науковим керівником. Науковий керівник випускної кваліфікаційної роботи: - надає допомогу студенту в складанні плану роботи та програми відбору необхідного матеріалу; - здійснює керівництво студентом при проходженні ним науково-виробничої та асистентської практики ; - рекомендує спеціальну, нормативну літературу та інформаційні джерела за обраною темою роботи; - регулярно консультує студента, а при необхідності організовує консультації у інших викладачів інституту та університету, контролює протягом всього періоду графік виконання роботи, її якість та своєчасність виконання, а також інформує завідувача кафедри про хід підготовки роботи до захисту; - рекомендує форми оприлюднення результатів (для магістерської роботи); - дає відгук на випускну кваліфікаційну роботу по її завершенні; присутній на захисті випускної кваліфікаційної роботи в ДЕК. Функції консультантів: - надання допомоги студенту з усіх теоретичних та методичних питань випускної кваліфікаційної роботи; - участь в погодженні теми та розробки плану роботи; - рекомендації до пошуку та вивчення інформаційних джерел; - надання допомоги в отриманні консультацій у інших фахівців за темою роботи; - контроль за додержанням графіка виконання випускної кваліфікаційної роботи та вимог щодо її оформлення. Науковий керівник та консультанти повинні допомогти студенту визначити найбільш ефективні шляхи дослідження, всебічно стимулювати творчість і самостійність при виконанні ним бакалаврської, дипломної або магістерської роботи.
Джерела інформації
1. Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161 "Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах)"
2. Казаков В.А. Самостоятельная работа студентов. - К.: Вища школа, 1990. - 248 с.
3. Методичні вказівки до виконання курсових робіт студентами спеціальності "Міжнародна інформація". Уклад. В.П.Гондюл. -Київ:ІМВ,1997.-20с.
4. Методичні вказівки до виконання дипломних робіт спеціаліста студентами спеціальності "Міжнародна інформація". Уклад. В.П.Гондюл., В.Ф. Коломієць -Київ:ІМВ,1997.-20с.
5. Методичні вказівки до виконання магістерських робіт студентами спеціальності "Міжнародна інформація". Уклад. В.П.Гондюл. -Київ:ІМВ,1997.-20с.
Питання для самоконтролю та підготовки до підсумкового контролю
Самостійна робота студента (СРС)
Форми організації СРС
СРС в навчальних заняттях
СРС під час практики
Курсова робота як форма СРС
Науково-дослідна робота як форма СРС
Випускна кваліфікаційна робота бакалавра, спеціаліста, магістра як форма СРС
Порівняльний аналіз форм СРС