Київський національний університет імені тараса шевченка інститут міжнародних відносин кафедра міжнародної інформації вступ до спеціальності “міжнародна інформація” конспект лекцій студента І курсу
| Вид материала | Конспект |
- Нові інформаційні технології у підготовці фахівців-міжнародників, 65.7kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка інститут міжнародних відносин, 818.97kb.
- Збірник наукових праць зі спеціальності "Журналістика" / Київський національний університет, 1952.54kb.
- Курс, 1 група відділення мв арабські країни Близького Сходу в сучасному процесі глобалізації:, 80.76kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка економічний факультет програм, 488.24kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису чехович, 992.98kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису мазур тамара, 1244.31kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка герасимова світлана василівна, 682.99kb.
- Київський Національний університет імені Тараса Шевченка Кохановська Олена Велеонінівна, 751.92kb.
- Міністерство освіти України Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 227.18kb.
Тема 2. Освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми та навчальні плани підготовки фахівців зі спеціальності “міжнародна інформація”
Лекції 3, 4 10 вересня 2002 р.
Зміст освіти та навчання. Система стандартів вищої освіти. Складові стандартів вищої освіти.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика, освітньо-професійна програма, навчальний план підготовки бакалаврів за напрямом “міжнародні відносини” з професійною орієнтацією “міжнародна інформація”.
Анотації нормативних навчальних дисциплін та характеристика навчальних дисциплін за вибором навчального закладу та вільного вибору студентом.
Освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, структурно-логічні схеми, навчальні плани підготовки спеціалістів і магістрів зі спеціальності “міжнародна інформація”. Навчальні та робочі навчальні програми дисциплін. Анотації навчальних програм дисциплін.
| 2.1 Зміст освіти та навчання | |
| Діяльність (діяльність людини) - динамічна система взаємодій людини із всесвітом, в яких вона досягає свідомо поставлених цілей, що з’являються в наслідок виникнення у неї певних потреб. У процесі діяльності людина перетворює природу, роблячи тим самим з себе суб’єкт діяльності, а з явищ природи, якими вона оволоділа, об’єкти своєї діяльності. Економічна діяльність - процес поєднання дій, які призводять до отримання відповідного набору продукції чи послуг. Вид діяльності (вид економічної діяльності) має місце тоді, коли об’єднуються ресурси (устаткування, робоча сила, технологічні засоби, сировина та матеріали) для створення виробництва конкретної продукції та надання послуг. Таким чином, вид діяльності характеризується використанням ресурсів, виробничим процесом, випуском продукції та наданням послуг. У процесі історичного розвитку суспільства формуються та розвиваються різні види діяльності людини - характеристики діяльності з точки зору способів і форм її здійснення. Вид діяльності визначається станом взаємодії фахівця з узагальненим об’єктом діяльності протягом всього циклу його існування. Задача діяльності - мета діяльності, що задана в певних умовах і може бути досягнута в результаті визначеної структури діяльності, до якої віднесено: - предмет діяльності (праці) - те, що суб’єкт має до початку своєї діяльності і що підлягає трансформації у продукт; - засіб діяльності (праці) - об’єкт, що опосередковує вплив суб’єкта на предмет діяльності, або те, що звичайно називають “знаряддям праці”, і стимули, що використовуються, наприклад, у діяльності управління; - процедура діяльності (праці) - це технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту. Інформація про спосіб діяльності фіксується у вигляді програми або алгоритму на деяких матеріальних носіях; - умови діяльності (праці) - характеристика оточення суб’єкта в процесі діяльності (температура, склад повітря, рівень акустичних шумів, пристосованість приміщення до праці, меблі, а також соціальні умови та час); - продукт діяльності (праці) - те, що одержано в результаті трансформації предмета в процесі діяльності. Є три види задач діяльності: - професійні задачі - задачі діяльності, що безпосередньо спрямовані на виконання завдання (завдань), яке (які) поставлено(і) перед фахівцем як професіоналом; - соціально-виробничі задачі - задачі діяльності, що пов`язані з діяльністю фахівця у сфері виробничих відносин у трудовому колективі (наприклад, інтерактивне та комунікативне спілкування тощо); - соціально-побутові задачі - задачі діяльності, що виникають у повсякденному житті і пов’язані з домашнім господарством, відпочинком, родинним спілкуванням, фізичним і культурним розвитком тощо і можуть впливати на якість виконання фахівцем професійних та соціально-виробничих задач. Рівень професійної діяльності - характеристика професійної діяльності за ознаками опанування особою певної сукупності умінь та знань. В сфері праці розрізняють наступні рівні професійної діяльності:
Компетентність - необхідний обсяг і рівень знань та досвід у певному виді діяльності. Зміст вищої освіти - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва 1. Зміст вищої освіти встановлюється стандартами вищої освіти та іншими актами органів управління освітою і змінюється відповідно до рівня розвитку науки, культури, виробництва, суспільства Знання - категорія, яка визначає взаємозв’язок між пізнавальною і практичною діяльністю людини, є результат процесу пізнання дійсності, її перевірене суспільною практикою і логічно упорядковане відображення в свідомості людини. Знання виявляються в системі понять, суджень, уявлень та образів, орієнтованих основ діяльності тощо і мають певний обсяг і якість. Знання можливо ідентифікувати тільки тоді, коли вони проявляються у вигляді умінь виконувати відповідні розумові або фізичні дії. Уміння - здатність людини виконувати певні дії при здійсненні тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань. Уміння поділяють за видами: предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні, знаково-розумові. Предметно-практичне уміння - уміння виконувати дії щодо переміщення об'єктів у просторі, зміну його форми, тощо. Головну роль у регулюванні предметно-практичних дій виконують перцептивні образи, що відображають просторові, фізичні та інші властивості предметів і забезпечують керування робочими рухами відповідно до властивостей об'єкта та завдань діяльності. Предметно-розумове уміння - уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів. Ці дії вимагають наявність розвиненої системи уявлень і здатність до розумових дій (наприклад, аналіз, класифікація, узагальнення, порівняння, тощо). Знаково-практичне уміння - уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Прикладами цих дій є друкування, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо. Знаково-розумове уміння - уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Наприклад дії, що є необхідні для виконання логічних та розрахункових операцій. Ці дії дозволяють вирішувати широке коло задач в узагальненому вигляді. Навичка - дії, що виконуються при здійсненні певної діяльності, котрі завдяки численним повторенням стають автоматичними і виконуються без свідомого контролю. Здатність - психічний та фізичний стан особи, в якому вона готова до успішного виконання певного виду продуктивної діяльності. Здібність - особливості особи, що є суб’єктивними умовами успішного здійснення певного виду продуктивної діяльності. Здібності пов’язані із загальною спрямованістю особи, з її нахилом до тієї чи іншої діяльності. Спеціальність - категорія, що характеризує:
Навчання за спеціальністю освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, або спеціаліста, або магістра передбачає вивчення узагальненого об’єкта діяльності фахівця, виробничих функцій та типових складових структури професійної діяльності таких, що задовольняють вимогам сфери праці до спеціальності. Узагальнений об’єкт діяльності фахівця з вищою освітою - природна чи штучна система, що розвивається. Характерні етапи цього розвитку визначають цикл взаємодії фахівця і системи. Цикл існування об’єкту діяльності - період, протягом якого існує об’єкт діяльності фахівця від “зародження” (проектування) до його ліквідації. Період існування об’єкту діяльності розподіляється на окремі етапи: - проектування, протягом якого вирішуються питання щодо конструкції або змісту; - створення; - експлуатація, протягом якої об’єкт використовується за призначенням; - відновлення (ремонт, удосконалення тощо), яке пов’язане з відновленням властивостей, якостей, підвищенням продуктивності, інших ознак; - утилізація та ліквідація. Кожний етап існування об’єкту діяльності фахівця має свої ознаки, які визначаються спільністю (за продуктом) типових задач діяльності, пов’язаних безпосередньо з об’єктом, та відмінністю типових задач від задач іншого етапу. Типова задача діяльності - узагальнена задача діяльності, що є характерною для більшості виробничих або соціальних ситуацій і не містить конкретних даних, а отже, не має конкретного розв’язку (можуть бути визначені тільки шляхи вирішення). Виробнича функція (трудова, службова) - коло обов’язків, які виконує фахівець у відповідності до займаної посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою. Зміст навчання - структура, зміст і обсяг навчальної інформації (науково обгрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, комплекс завдань і вправ, що мають бути виконані), засвоєння якого забезпечує особі здобуття вищої освіти і певної кваліфікації. | |
| 2.2 Система стандартів вищої освіти | |
| Стандарт вищої освіти - сукупність норм, які визначають зміст, вищої освіти, зміст навчання, засіб діагостики якості вищої освіти та нормативний термін навчання. Систему стандартів вищої освіти складають державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти, стандарти вищої освіти вищого навчального закладу, тобто ця система реалізується на трьох рівнях: на рівні держави (державний стандарт вищої освіти), на рівні галузі (галузеві стандарти вищої освіти), на рівні вищого навчального закладу (стандарти вищої освіти вищого навчального закладу). Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки особи, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання. Якість вищої освіти - сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства. Якість освітньої діяльності - сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи або (та) суспільства. Державний стандарт вищої освіти містить складові:
Перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями містить перелік назв кваліфікацій, які визначаються через професійні назви робіт, що мають виконувати фахівці певного освітньо-кваліфікаційного рівня на первинних посадах. Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, містить перелік назв напрямів, що відображають споріднений зміст вищої освіти і професійної підготовки, та перелік назв спеціальностей, що відображають неповторювані узагальнені об’єкти діяльності або виробничі функції та предмети діяльності. Вимоги до освітніх рівнів вищої освіти містять вимоги до рівня сформованості у особи соціальних і громадянських якостей з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності, а також вимоги до формування у неї патріотизму до України та до знання української мови. Вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти містять вимоги до професійної підготовки фахівців з урахуванням суспільного поділу праці. Державний стандарт затверджується Кабінетом Міністрів України. Галузеві стандарти вищої освіти містять складові:
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого навчального закладу відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему виробничих функцій, типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації. Освітньо-професійна програма підготовки визначає нормативний термін та номативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця. Засоби діагностики якості вищої освіти визначають стандартизовані методики, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей. Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів містять складові:
Вищі навчальні заклади визначають спеціалізації за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста, спеціаліста та магістра. Назви спеціалізацій за спеціальностями відображають відмінності у засобах, умовах та продуктах діяльності в межах спеціальності. Варітивні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм та засобів діагностики якості вищої освіти забезпечують підготовку фахівців за спеціалізаціями з урахуванням суспільного поділу праці в Україні та мобільності системи освіти щодо задоволення вимог ринку праці. Навчальні плани визначають графік навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін, види навчальних занять та терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю. Програми навчальних дисциплін визначають їх інформаційний обсяг, рівень сформованості умінь та знань, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів, критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання. | |
| 2.3 Освітньо-кваліфікаційна характеристика, освітньо-професійна програма, навчальний план підготовки бакалаврів за напрямом “міжнародні відносини” з професійною орієнтацією “міжнародна інформація” | |
| Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) бакалавра за напрямом підготовки "міжнародні відносини" з професійною орієнтацією "міжнародна інформація" встановлює:
Стандарт є обов’язковим для вищих навчальних закладів, що готують фахівців даного профілю. Підприємства, установи, організації повинні забезпечити необхідні умови для використання фахівців відповідно до здобутих ними у вищому навчальному закладі кваліфікації та спеціальності згідно з чинним законодавством. Стандарт придатний для цілей ліцензування та акредитації напрямів та спеціальностей, сертифікації фахівців та атестації випускників вищих навчальних закладів. У галузевому стандарті вищої освіти застосовуються наступні скорочення назв: а) видів типових задач діяльності: ПФ - професійна, СВ - соціально-виробнича, СП - соціально-побутова; б) класів задач діяльності: С - стереотипна, Д - діагностична, Е - евристична; в) видів уміння: ПП - предметно-практичне уміння, ПР - предметно-розумове, ЗП - знаково-практичне, ЗР - знаково-розумове; г) рівнів сформованості даного уміння: О - уміння виконувати дію, спираючись на матеріальні носії інформації щодо неї, Р - уміння виконувати дію, спираючись на постійний розумовий контроль без допомоги матеріальних носіїв інформації, Н - уміння виконувати дію автоматично, на рівні навички; д) здатностей: З - здатність. | |
| Галузь використання Бакалавр, за спеціальністю 6.030400 "Міжнародна інформація" напряму підготовки 0304 "Міжнародні відносини" освітнього рівня "базова вища освіта" кваліфікації 3484 - фахівець із інформаційно-аналітичного забезпечення міжнародних відносин; з узагальненим об’єктом діяльності: "процеси пошуку, обробки, передачі та поширення інформації про життя та політичні події в зарубіжних державах" підготовлений до роботи за Державним класифікатором видів економічної діяльності ДК 009-96: Секція К - Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам Розділ 72 - Діяльність у сфері інформатизації Група 72.1 - Консультації з питань інформатизації Клас 72.10 - Консультації з питань інформатизації Підклас 72.10.0 - консультаційні послуги щодо типу та конфігурації комп’ютерних технічних засобів, а також пов’язаного з ними програмного забезпечення: аналіз потреб та проблем користувачів та пошук найоптимальніших рішень. Група 72.2 - Створення програмного забезпечення Клас 72.20 - Створення програмного забезпечення Підклас 72.20.0 - аналіз, проектування та програмування готових систем: аналіз потреб та проблем користувачів, пошук найоптимальніших рішень; розроблення, виготовлення, постачання та документування програмного забезпечення на замовлення, створеного за замовленням користувачів; розроблення, виготовлення постачання та документування стандартного та прикладного програмного забезпечення; коригування програм за бажанням користувачів. Група 72.3 - Оброблення даних Клас 72.30 - Оброблення даних Підклас 72.30.0 - оброблення даних з використанням програмного забезпечення клієнта чи власного програмного забезпечення розробника: повне оброблення даних, сервісні програми з вводу; - оброблення даних та складання таблиць, навіть за умови їх використання в бухгалтерському обліку; - керування та постійна експлуатація комп’ютерної техніки, що належить третій стороні. Група 72.4 - Робота з базами даних Клас 72.40 - Робота з базами даних Підклас 72.40.0 - створення баз даних: збирання даних з одного чи декількох носіїв інформації; - зберігання баз даних: підготовка комп’ютерного запису певної інформації згідно з обумовленим форматом; - організація доступу до баз даних: подання даних в обумовленому порядку чи послідовності за допомогою вибірки чи прямим доступом (автоматичне керування); дані можуть бути доступні для всіх чи для обмеженої кількості користувачів та можуть сортуватися за бажанням. Розділ 73 - Дослідження та розробки Група 73.2 - Дослідження та розробки в галузі гуманітарних та суспільних наук Клас 73.20 - Дослідження та розробки в галузі гуманітарних та суспільних наук Підклас 73.20.0 - систематичне вивчення та творча діяльність у галузях гуманітарних та суспільних наук (лінгвістики, мовознавства, літературознавства, бібліотечної справи, науково-технічної інформації, мистецтва, економіки, статистики, організації та управління, товарознавства, філософії, соціології, політології, психології, права тощо). Розділ 74 - Послуги, надавані переважно юридичним особам Група 74.1 - Діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку та консультації з питань управління Клас 74.13 - Дослідження ринку та вивчення суспільної думки Підклас 74.13.0 - вивчення потенційних можливостей збуту товарів, їх попиту у споживачів з метою поліпшення збуту та розроблень нових видів продукції, статистичний аналіз вивчення цих можливостей; - вивчення суспільної думки щодо політичних економічних та суспільних питань, а також статистичний аналіз результатів. Група 74.4 - Реклама Клас 74.40 - Реклама Підклас 74.40.0 - планування та проведення рекламних кампаній; - створення та розміщення реклами; - рекламна діяльність у засобах масової інформації, пов’язана з продажем ефірного часу та друкованих шпальт; - реклама на транспортних засобах. Група 74.8 - Послуги, надавані переважно юридичним особам Клас 74.83 - Секретарські послуги, послуги з перекладу та експедиторська робота Підклас 74.83.0 - письмовий та усний переклад. Секція L Державне управління Розділ 75 - Державне управління Група 75.2 - Діяльність, віднесена до компетенції держави Клас 75.21 - Міжнародні відносини Підклас 75.21.0 - керівництво, функціонування та підтримка інформаційних служб, діяльність яких має міжнародний характер. Секція О Колективні, громадські та особисті послуги Розділ 91 - Громадська діяльність Група 91.1 - Організації у сфері економіки Клас 91.11 - Організації промисловців та підприємців Підклас 91.11.0 - розповсюдження інформації, представництво у відношеннях з державними структурами, зв’язок з громадськістю тощо. Клас 91.12 - Професійні організації Підклас 91.12.0 - розповсюдження інформації, представництво у відношеннях з державними структурами та зв’язок з громадськістю. Група 91.3 - Інші громадські організації Клас 91.32 - Політичні організації Підклас 91.32.0 - розповсюдження інформації, зв’язок з громадськістю з метою впливати на прийняття рішень органами державної влади. Розділ 92 - Діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту Група 92.2 - Діяльність у сфері радіомовлення та телебачення Клас 92.20 - Діяльність у сфері радіомовлення та телебачення Підклас 92.20.0 - створення радіо- та телевізійних програм. Група 92.4 - Агенства друку Клас 92.40 - Агенства друку Підклас 92.40.0 - діяльність журналістів. Секція О Екстериторіальна діяльність Розділ 99 - Екстериторіальна діяльність Група 99.0 - Екстериторіальна діяльність Клас 91.00 - Екстериторіальна діяльність Підклас 99.00.0 - діяльність міжнародних організацій, наприклад, Організації Об’єднаних Націй, її спеціалізованих установ, регіональних представництв тощо, Європейського Співтовариства, Європейської Асоціації вільної торгівлі, Організації економічної співпраці та розвитку, Ради з митної співпраці, Організації країн-експортерів нафти, Міжнародного Валютного Фонду, Світового банку тощо. Фахівець здатний виконувати зазначену в Державному класифікаторі професій ДК 003-95 професійну роботу: 3484 "Фахівець із інформаційно-аналітичного забезпечення міжнародних відносин", і може займати первинні посади: 3122 -оператор електронно-обчислювальних машин; 3439 - аташе; 3439 - дипломатичний агент; 3484 - фахівець із інформаційно-аналітичного забезпечення міжнародних відносин. Нижче наведені додатки А та Б проекту галузевого стандарту, який розроблений робочою групою Міністерства освіти і науки України в складі: Гондюл Валерій Петрович - професор, завідувач кафедри міжнародної інформації, Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Постоловський Руслан Михайлович - професор, ректор Рівненського державного гуманітарного університету. Коломієць Валерій Федорович - доцент кафедри міжнародної інформації; Макаренко Євгенія Анатоліївна - завідувач кафедри міжнародних комуніацій та зв’язків з громадськістю Матвєєв Володимир Володимирович - доцент кафедри міжнародної інформації; Рижков Микола Миколайович - доцент кафедри міжнародних комуніацій та зв’язків з громадськістю; Сізих Наталія Василівна - доцент кафедри міжнародної інформації; Чичкань Іван Васильович - доцент кафедри міжнародної інформації. | |